Перегляд вихідного коду сторінки Грош

{{перенаправлено|Гріш}}{{Валюта історична|Зображення=Prager Groschen, Wenzel II. (Böhmen) 1278–1305.jpg|Підпис=[[Празький грош]] [[Вацлав II|Вацлава II]] <br>([[Богемське королівство]] між 1300 і 1305 р.)<br>27 мм, 3.72 г., 5h|Ширина зображення=280}}
'''Грош''', або '''гріш''' (від {{lang-la|grossus denarius}}&nbsp;— «''товстий денарій''», {{lang-it|grosso}}, {{lang-fr|gros}}, {{lang-en|groat}}, {{lang-de|Groschen}}, {{lang-cz|groš}}, {{lang-pl|grosz}}, {{lang-hu|garas}})&nbsp;— назва [[монета|монет]] різних країн і часів, що вперше були викорбувані в торгових містах-республіках Північної Італії наприкинці XII століття під назвою ''гроссо'' і набули значного поширення в заальпійській Європі після того, як в 1266 році у [[Французьке королівство|Французькому королівстві]] почали карбувати [[Турський грош|''турський грош'']], а з 1300 року в [[Богемське королівство|Богемському]]&nbsp;— ''[[празький грош]]''.

Поява в XIII столітті в Європі монети типу грош знаменувала завершення 400-літнього періоду, що називається нумізматами «''добою денарія''» і початок більш ніж 300-літньої «''доби гроша''», що тривала до початку XVI століття, коли в Європі зявився новий еталон великої срібної монети&nbsp;— [[талер]].

Грош став першою масовою срібною монетою, що з'явилась на додачу до [[Каролінзький денарій|каролінзького денарія]], який з VIII століття був фактично єдиною монетою, що масово карбувалась в Європі. Протягом чотирьохсот років місцеві аналоги каролінзького денарія дуже знецінились через поступову втрату вмісту срібла і фактично перетворились з срібної на [[Білонні монети|білонну монету]]. Грош вигідно відрізнявся від денарія значно вищою пробою срібла і більшою вагою (звідки пішла його назва {{lang-la|grossus denarius}}&nbsp;— товстий денарій), що дозволило монеті швидко набути популярності і на декілька століть стати головною срібною «[[Торгова монета|торговою монетою]]» Європи<ref>''Zaoral Roman.'' Silver and glass in medieval trade and cultural exchange between Venice and the kingdom of Bohemia // Český časopis historický.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Vol. 109, №&nbsp;2.&nbsp;— P. 235—261.</ref>.

Завдяки масовому карбуванню з 1300 року якісного «<nowiki/>[[Празький грош|празького гроша]]<nowiki/>», грош отримав широке застосування також в країнах Центральної та Східної Європи, де з часом почали карбуватись його місцеві аналоги. В українській і білоруській мовах від його назви утворений загальний термін «<nowiki/>[[гроші]]<nowiki/>».

== Поява і поширення гроша ==
[[Файл:Genova grosso1.jpg|thumb|[[Генуезька ліра|Генуезький гроссо]] (~1272), 1.37 г.]]
[[Файл:Grosso di Enrico Dandolo 1192-1205.jpg|міні|[[Венеційський гроссо]] [[Енріко Дандоло]] (1193—1205)]]
[[Файл:Louis IX gros 1266.jpg|міні|[[Турський грош]] [[Людовик IX Святий|Людовика IX]] (1266)]]
[[Файл:Pedro III croat 612529.jpg|міні|Барселонський [[кроат]] [[Педро III (король Арагону)|Педро III Великого]] (1285)]]
Назва «грош» походить від італійської срібної монети кінця XII століття «товстий денарій» ({{lang-la|denarius grossus}}, дослівно&nbsp;— ''товстий денарій''), на противагу звичайним «тонким» [[Каролінзький денарій|каролінзьким денаріям]], що на той час перебували в обігу в усій Європі<ref name="З6">''Зварич В. В. (автор-составитель).'' Нумизматический словарь…&nbsp;— С. 36.</ref>.

Вперше монета з назвою «товстий денарій» або '''''гроссо''''' ({{lang-it|grosso}}) зявилась в 1172 року в [[Генуя|Генуезькій республіці]]. Це була срібна монета вагою 1,46 г. срібля 958 проби, що прирівнювалась до 4-х генуезьких «тонких» [[Каролінгський денарій|денаріїв]]. Але справжній прорив як новий європейський стандарт для срібної торгової монети зробила монета під назвою ''гроссо'', яку біля 1200 року почала карбувати [[Венеційська республіка]]. Ця монета вжила 2,2 грама чистого срібла 985 проби, найвищої проби, яку могла досягнути середньовічна металургія

Новий «товстий денарій» мав дві важливі переваги перед старими «тонкими» каролінзькими денаріями. По-перше, високій вміст срібла в новій монеті зробив її прийнятною для міжнародної торгівлі за межами місця її карбування. По-друге, шляхом заміни багатьох менших монет на одну велику, були зменшені витрати на її карбування, а також значно спрощені облік та транспортування. Невдовзі монети типу венеційського «гроссо» з'явився у інших торгових містах північної Італії&nbsp;— в Пізі, Лукці, Флоренції, Болоньї та [[Агонтано|Анконі]]. Римський сенат також карбував гроссо в середині XIII століття, але саме венеційське гроссо стало головною міжнародною торговою валютою в Південній Європі та [[Східне Середземномор'я|Східному Середземномор'ї]]. У XIII столітті Мартіно да Канале стверджував, що венеційське гроссо «поширене в усьому світі через його хорошу якість»<ref name="Porteous">John Porteous, ''Coins In History'', page 84.</ref>.

В 1266 році у [[Французьке королівство|Франції]], за правління [[Людовик IX Святий|Людовіка ІХ]]&nbsp; в місті [[Тур]]і було випущено [[Турський грош|'''''турський грош''''']] ({{lang-fr|gros tournois}}, ''гро турнуа'')&nbsp;— срібну монету 958-ї проби вагою 4,22 г., що поширилась у торгівлі в Західній Європі. Проба, а пізніше вага цих монет з часом погіршувалася і 1365 року турський грош важив уже 2,55 г.

В [[Англія|Англії]] аналог французького ''турського гроша'' випущено в 1279 році королем [[Едуард I Довгоногий|Едуардом I]] під назвою '''[[гроут|''гроут'']]''' ({{lang-en|groat}}). З 1351 року почалось регулярне карбування гроута, вагою 4,23 г срібла&nbsp;— він прирівнювався до 4 [[пенні]].
[[Файл:Friedrich der Friedfertige 1406-1440, Meißner Groschen, Freiberg, Krug 596-3, CNG.jpg|міні|[[Мейсенський грош]] [[Фрідріх III (маркграф Майсену)|Фрідріха III]] (1349—1381)]]
[[Файл:Аахен, грош, 1402 року.jpg|міні|Аахенський грош, 1402 року, [[король Франції]] [[Карл VI Божевільний]], Перші датовані випуски в [[Європа|Європі]]]]
В [[Каталонське князівство|Каталонії]] за зразком турського гроша в 1285 році [[Педро III (король Арагону)|Педро III Великий]] розпочав карбувати в Барселоні срібну монету під назвою [[кроат|'''''кроат''''']] ({{lang-ca|el croat}}), що мала вагу біля 3 грамів, а в середині 1300-х років в [[Кастильська Корона|Кастилії]] з'явився '''''[[Іспанський реал|реал]]''''', що важив 3.35 грама срібла 930 проби.

Роль, яку відіграв турський грош для поширення цього типу монет в Західній Європі, в Центральній та Східній Європі відіграв '''[[празький грош|''празький грош'']]''', що з 1300 року у значних кількостях почав карбуватись в Богемії. ''Празький грош'', що мав вагу 3,7 грама срібла 938&nbsp;проби, в XIV&nbsp;столітті набув такого широкого міжнародного обігу, що в українській та білоруській мовах це слово отримало поняття [[Гроші|грошей]] як таких. На початку XIV&nbsp;ст. в [[Кутна Гора|Кутній Горі]] був заснований центральний [[монетний двір]] Чехії, що зробило місто гірників другим за значенням містом королівства. Завдяки масовому карбуванню тут так званого «празького гроша», що мав твердий вміст срібла, була усунена роз'єднаність грошової системи багатьох країн, значно активізувалась міжнародна торгівля, [[Прага]] стала одним із важливіших культурних і політичних центрів середньовічної Європи.

1338 року в [[Маркграфство Мейсен|Тюрингії]], а згодом [[Саксонське курфюрство|Саксонії]] почалося карбування '''[[Мейсенський грош|''мейсенського гроша'']]''' (важив 3,797 г і містив 3,375 г срібла), який мав широкий обіг по всій Німеччині.

В XIV&nbsp;ст. монету типу гроша почали карбувати [[Нідерланди]], місцевий '''''гроот''''' ({{lang-nl|groot}}) мав 3,96 г срібла при загальній вазі 4,14 г. Аналогічною до гроша була монета [[стювер]].

== У Центральній Європі ==
[[Файл:Grosz krakowski Kazimierza Wielkiego.jpg|міні|[[Краківський грош]] [[Казимир III Великий|Казимира III Великого]] (1333—1370)]]
[[Файл:Coin of Petru I Musat.png|міні|[[Молдавський грош]] [[Петру I|Петру I Мусата]] (1375—1391 рр)]]
[[Файл:GDL Grosz 1536.jpg|thumb|right|[[Литовський грош]] (1536)]]
[[Файл:Grosz koronny 1582 Olkusz.jpg|міні|[[Польський грош]] [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] (1582)]]
У [[Центральна Європа|Центральній Європі]] перші монети типу грош почали карбувати близько 1300 року у [[Богемське королівство|Богемському королівстві]] ([[празький грош|''празький грош'']]). За його прикладом з 1329 року грош почали карбувати в [[Угорське королівство (1301–1526)|Угорському королівстві]] ({{lang-hu|garas}}), близько 1338 року&nbsp;— в [[Королівство Польське (1385—1569)|Польському королівстві]] ([[краківський грош|''краківський грош'']]) і близько 1380 року&nbsp;— в [[Молдавське князівство|Молдавському князівстві]]&nbsp;([[молдавський грош|''молдавський грош'']]).

== На українських землях ==
Як свідчать археологічні знахідки, в [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинському князівстві]], принаймні частково, користувались празьким грошем, який почав карбуватись з 1300 року і з 2-ї половини XIV століття монети типу гроша були основними на грошовому ринкові українських земель, спочатку у [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинському князівстві]], а згодом на його територіях, що потрапили до складу [[Литовське князівство|Литовського князівства]] та [[Королівство Польське|Польського королівства]].

В 1338 році Польське королівство почало карбувати свою власну валюту&nbsp;— [[краківський грош]], що був спроектований на основі гроша празького, проте після 1346 року його карбування припинилось.

Через 180 років після припинення карбування краківського гроша, з 1526 року в [[Королівство Польське (1385—1569)|Польському королівстві]] після проведення грошової реформи [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] почали карбувати так званий [[польський грош]]. Польський грош в середньому важив 2,059 гр. і карбувався зі срібла 375-ї проби на Краківському, Віленському, Торуньському, Гданському та Ельблонзькому монетних дворах. На той час польський грош оцінювався в 18 [[Каролінзький денарій|денаріїв]], а 1 [[злотий]] вартував 30 польських грошей.

Незабаром у [[Литовське князівство|Литовському кнізівстві]] почали карбувати більший за вмістом срібла [[литовський грош]]. Один польський грош відповідав по вмісту срібла 8-ми литовських денаріям ([[Пенязь|пенязям]]), тоді як один литовський грош&nbsp;— 10-ти. За короля Сігізмунда ІІ Авґуста карбувався тільки у Вільнюсі частково за польською [[Монетна стопа|стопою]], яка була нижча за литовську.

У результаті грошових реформ [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] 1578—1580 років проведено уніфікацію польської та литовської монетних систем. Польський і литовський гроші стали однаковими за вагою і пробою металу, відмінності зберігались у зовнішньому оформленні. Наймасштабніше карбування грошей відбувалося за часів панування [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III Ваза]] (1587—1632). Тоді польські гроші карбувались на монетних дворах Вільнюса, Олькуша, Мальборґа, Гданська, Риги. За короля Сігізмунда ІІІ Вази карбувались також в Кракові, Бидгощі, Познані, припили&nbsp;— в Мальборґу, Ризі.[[Файл:Grosz koronny 1598 Poznań.jpg|міні|[[Польський грош]] [[Сигізмунд III Ваза|Сигизмунда III Ваза]] (1598)]]За короля [[Ян II Казимир|Яна ІІ Казимира]] карбувався [[Білонні монети|білонний]] польський грош, з 1752 року&nbsp;— мідний. За короля [[Станіслав-Август Понятовський|Станіслава-Августа Понятовського]] (1764—1795) карбували мідний грош (30&nbsp;м п. г. = 1 злотий), срібний грош (4 ср. п. г. = 1 злотий). Після поділів Речі Посполитої [[Габсбурзька монархія|Австрійська монархія]] карбувала мідні польські гроші для австрійської Галичини в 1794 році, [[Пруссія]] для території Польщі, що відійшла до неї&nbsp;— в 1796-98 роках, [[Варшавське герцогство]]&nbsp;— в 1810—1814 роках, Познаньське князівство&nbsp;— в 1816 році.

З 1924 року став частиною грошової системи ІІ Речі Посполитої як 1/100 [[Злотий|злотого]].

1654 року [[мідь|мідний]] грош, що дорівнював ''2'' [[копійка]]м, появився в [[Московія|Московії]]; назва збереглась до [[Грошова реформа в Росії 1839—1843 років|грошової реформи Канкріна]] 1839—1843 років. Після неї грошем стали називати [[Деньга|деньгу]] через випуск двомовних польсько-російських монет<ref>''Зварич В. В. (автор-составитель).'' Нумизматический словарь…&nbsp;— С. 36—37.</ref>.

== Сучасний грош ==
Дотепер грош як розмінна монета використовується у Польщі (100 грошів = 1 [[злотий]]). В 1924—38 і 1945—2001 роках грош також був розмінною монетою в [[Австрія|Австрії]] (100 грошів = 1 [[Австрійський шилінг|шилінг]]).

== Див. також ==
* [[Грошен]]
* [[Грошова система Речі Посполитої]]
* [[Грошик руський]]
* [[Молдавський грош]]
{{ci}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Шуст Р. М. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Grish Гріш, грош] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202033219/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Grish |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕІУ|2|208}}
* Зварич В. В. (автор-составитель). ''Нумизматический словарь''.&nbsp;— Львов, издательство при ЛГУ // объединение «Вища школа», 1975.&nbsp;— 156 с.&nbsp;— 292 ил. {{ref-ru}}
* {{УМЕ10|частина=Осьмак|сторінки=1257}}
* {{СУМ-11|Грош}}
{{ac}}

[[Категорія:Грош|!]]
[[Категорія:Срібні монети]]