Перегляд вихідного коду сторінки Грушевський Михайло Сергійович

{{Картка:Лідер
| ім'я = Михайло Грушевський
| зображення = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg
| розмір_зображення = 250px
| підпис_зображення = 
| посада = [[Файл:Coat of Arms of UNR.svg|25px]] Голова [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] [[Українська Народна Республіка|УНР]] [[Файл:Flag of the Ukranian State.svg|25px]]
| початок_терміну = 28 (15) березня 1917<ref>{{Cite web |url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy |title=28 березня – відбулося засідання Української Центральної Ради, яке вперше очолив Михайло Грушевський |accessdate=22 вересня 2019 |archive-date=1 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210501123123/https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy }}</ref>
| кінець_терміну = 29 квітня 1918
| попередник = посада заснована
| наступник = посада скасована; [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]] як [[Гетьман]] [[Українська Держава|Української Держави]]

<!--| дата_народження  = 29.9.1866(17)
| місце_народження = [[Холм]], [[Королівство Польське (1815—1916)|Царство Польське]], [[Російська імперія]], нині [[Люблінське воєводство]], [[Польща]]
| дата_смерті      = 24.11.1934
| місце_смерті     = [[Кисловодськ]], [[Ставропольський край]], [[Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]-->| підданство = {{RUSold}}
| громадянство = {{UNR}} → {{USSR}}
| національність = [[українці|українець]]
| партія = [[Українська партія соціалістів-революціонерів|УПСР]]
| релігія = [[Православна церква|православний]]
| батько = [[Грушевський Сергій Федорович]]
| мати = Опокова Глафіра Захарівна
| дружина = [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна]]
| діти = [[Грушевська Катерина Михайлівна]]
| особистий підпис = Mykhailo Hrushevskyi Signature 1917.png
| родичі = [[Грушевський Григорій Іванович]] (двоюрідний брат)
| брати = [[Грушевський Олександр Сергійович]]
}}
{{однофамільці|Грушевський (значення){{!}}Грушевський}}
{{Otheruses|Михайло Грушевський (значення){{!}}Михайло Грушевський}}
'''Миха́йло Сергі́йович Груше́вський''' {{життєпис}}&nbsp;— український [[історія|історик]], громадський і [[Політик|політичний діяч]]. Голова [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] (1917—1918). Член [[Історичне товариство імені Нестора-Літописця|Історичного товариства ім. Нестора-Літописця]], член [[Чеська академія наук і мистецтв|Чеської АН]] (1914), почесний член [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Київського товариства старожитностей і мистецтв]] (1917), [[академік]] [[Національна академія наук України|ВУАН]] (1923) та [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] (1929), багаторічний голова [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового Товариства ім.&nbsp;Шевченка]] у [[Львів|Львові]] (1897—1913), завідувач кафедри історії [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць<ref>{{Cite book
|title=Довідник з історії України
|last=
|year=2001
|publisher=Генеза
|location=Київ
|pages=С.183-186
|language=українська
|isbn=966-504-179-7
}}</ref>.

== Життєпис ==

=== Походження ===
{{main|Грушевські}}
[[Файл:Hrushevski 1876.jpg|міні|ліворуч|240px|[[Грушевський Сергій Федорович|Сергій Федорович]] та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар, [[Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна|Ганна]], Федір, ''Михайло''. [[Ставрополь]], бл. 1876&nbsp;р.]]
Михайло Сергійович Грушевський народився {{ДН|29|9|1866|17}} року в містечку [[Холм]], нині [[Люблінське воєводство]] [[Польща|Польщі]], за тодішнім адмінподілом&nbsp;— [[Королівство Польське (1815—1916)|Королівстві Польському]], [[Російська імперія]].

Батько&nbsp;— [[Грушевський Сергій Федорович|Сергій Федорович Грушевський]], на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією батько здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і [[Київська духовна академія (1819–1918)|Київській семінаріях]], працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого в дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови<ref>{{Cite book
|title=Михайло Грушевський
|last=Тагліна
|first=Юлія
|year=2018
|publisher=Фоліо
|location=Харків
|pages=6 – 8
|language=українська
|isbn=978-966-03-8229-9
}}</ref>.

Мати&nbsp;— Глафіра Захарівна Опокова, походила з сім'ї священнослужителів із містечка [[Сестринівка]]. У [[Дитячі шлюби|17-річному віці стала дружиною]] 30-річного професора Київської духовної семінарії Сергія Грушевського. Михайло Грушевський згадував своїх батьків як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського&nbsp;— мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

Дід Михайла Грушевського&nbsp;— Захарій Іванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Києві, в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університеті Святого Володимира]], був за життя нагороджений двома [[Орден Святої Анни|орденами Святої Анни]], бронзовим хрестом, [[Орден Святого Володимира|орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира]],&nbsp;— і йому було дароване дворянство<ref>[[Ясь Олексій Васильович|Олексій Ясь]]. [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15552 Михайло Грушевський у колі родинного середовища] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201130024116/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15552 |date=30 листопада 2020 }}</ref>.

=== Дитинство та юнацтво ===
[[Файл:Михайло Грушевський 1880.jpg|180px|міні|Михайло Грушевський у день вступу до Тифліської гімназії. [[Тбілісі|Тифліс]], 1880&nbsp;р.]]
Історик народився і провів перші три роки свого життя: «''в піарських будинках, де містилась семінарія і мав своє помешкання мій батько''». Йдеться про будинок колишнього монастиря ордену піаристів та організовану ними на Люблінській вулиці школу для шляхетської молоді. Михайло був охрещений першим православним настоятелем церкви Іоанна Богослова в Холмі&nbsp;— протоієреєм Яковом Крашановським. Хрещення відбулося в самій церкві, або поруч на плебані. Хресними батьками стали дружина Ф. Лебединцева&nbsp;— Юлія (з відомого київського роду Григоровичів-Барських; нар. 1839&nbsp;р.&nbsp;— пом. 1868&nbsp;р. у Холмі) та Федір Кокошкин, комісар комісії селянських справ у Красноставі<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/440738/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 5. Від Русі до України|last=Парнікоза|first=Іван|date=14.10.2017|website=http://h.ua/|publisher=h.ua|language=українська|accessdate=14.10.2017|archive-date=19 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181119011122/http://h.ua/story/440738/}}</ref>.

З дитячого життя Михайла Грушевського на [[Холмщина|Холмщині]] не залишилось документальних матеріалів, до нас дійшли лише про окремі епізоди, зокрема, відомо, що родина Грушевських літні місяці проводила в селі [[Тератин|Терятин]], що в 40 кілометрах від Холма. Горді цим терятинці в 1940 році місцеву школу назвали ім'я Михайла Грушевського<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).44-52|title=Технологии возделывания топинамбура|last=Романюк|first=М.|last2=Сашко|first2=К.|last3=Горний|first3=О.|last4=Романюк|first4=К.|date=2020-10-26|pages=44–52|work=Науковий журнал «Інженерія природокористування»|doi=10.37700/enm.2020.1(15).44-52|issn=2311-1828|issue=1(15)|access-date=2024-08-19}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Українці Холмщини і Підляшшя
|last=Горний
|first=Михайло
|year=1997
|location=Львів
|pages=33 с
}}</ref>.

1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїхала на південь Російської імперії: спочатку до [[Ставрополь|Ставрополя]] (1870—1878), згодом&nbsp;— до [[Владикавказ]]а (1878—1880). Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У цей час він із захопленням читав твори [[Костомаров Микола Іванович|Миколи Костомарова]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]], [[Максимович Михайло Олександрович|Михайла Максимовича]]. Під час навчання у гімназії Михайло написав свої перші оповідання, які надіслав до України відомому письменникові [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іванові Нечую-Левицькому]], котрий схвально їх оцінив. 1885 року майбутній історик, за підтримки Нечуя-Левицького, опублікував свої оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина»{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

=== Навчання ===
[[Файл:Hrushevskyi 1889.jpg|міні|180px|Михайло Грушевський, професорський стипендіат Університету св. Володимира. Київ, 1893&nbsp;р.]]
У липні 1886 року Грушевський написав письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на [[Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|історичне відділення історико-філологічного факультету]]{{sfn|Сухомлинська|2005|С=6–14.}}.

Роки навчання Грушевський згадував з певним розчаруванням, то був час занепаду Київського університету. Російська влада нещодавно провела університетську реформу, аби не допустити «вільних» думок у студентів. Викладачі, втомлені численними нагінками та можливістю переслідування з боку влади, намагались уникати співпраці зі студентами{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}.

В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимира Антоновича]]. За його керівництва, Грушевський написав чимало невеликих історичних есе, зокрема, статтю «Южно-русские господарские замки в половине XVI века» (1887), що була опублікована різними газетами й журналами. На третьому курсі Грушевський написав наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», яку 1891 року було відзначено золотою медаллю{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

Протягом 1890—1894 років&nbsp;— професорський стипендіат Університету Св. Володимира. У цей час Грушевський їздив у наукові подорожі до Москви та Варшави, аби працювати у місцевих архівах. У травні 1894 захистив [[Магістр|магістерську]] дисертацію «Барское староство. Исторические очерки»<ref>{{Cite news|title=Позитивізм в історичній спадщині М. С. Грушевського|last=Богдашина|first=О. М.|date=2012|work=Наукові записки: зб. пр. молодих вчених та аспірантів Ін-ту укр. археографії та джерелознавства|volume=24|pages=561–583}}</ref>.

Наприкінці свого університетського навчання, Грушевський долучився до [[Українське національне відродження|українського руху]]. Володимир Антонович ввів його до складу київської «Громади», таємної організації, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України. У межах громадівської діяльності, Грушевський опікувався українським гуртком у [[Київська духовна академія (1819—1918)|київській духовній семінарії]]. У нього вдома часто відбувались таємні сходини семінаристів{{sfn|Крип'якевич|2020|с=233–255}}.

=== Львівський період ===
[[Файл:Грушевський Михайло.jpg|міні|180px|Михайло Грушевський. Київ, 1894&nbsp;р.]]
[[Файл:Подружжя Грушевських cropped.jpg|міні|180px|[[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія]] та Михайло Грушевські у рік одруження]]
Переїхавши 1894 року з Києва до Львова, він за рекомендацією Володимира Антоновича призначений на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}. (Це була окрема кафедра, де вивчалася історія України, але дозволити акцентувати на такій назві в навчальній установі поляки не могли.). 12 жовтня 1894 Грушевський зробив свій перший вступний виклад у [[Історія Львівського університету|Львівському університеті]]. Цей виступ із ентузіазмом був сприйнятий українською громадськістю, велика зала ледве зуміла вмістити всіх охочих. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року.
[[Файл:Наукові курси українознавства у Львові.jpg|240px|left|міні|<small>Викладачі та студенти Наукових курсів українознавства у Львові (організованих [[Товариство прихильників української науки, літератури і штуки|ТПУНЛШ]]), 5 липня 1904&nbsp;р. Зліва направо: перший ряд (сидять): М. Дверницька, В. Чикаленківна, [[Труш Аріадна Михайлівна|А. Трушева]], [[Труш Іван Іванович|І. Труш]];

другий ряд (сидять): [[Рябков Павло Захарович|П. Рябков]], [[Ревакович Тит Іванович|Т. Ревакович]], [[Брик Іван Станіславович|І. Брик]], [[Ганкевич Микола|М. Ганкевич]], [[Вовк Федір Кіндратович|Хв. Вовк]], [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|М. Грушевська]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Вол. Гнатюк]];

третій ряд (стоять): [[Дорошенко Володимир Вікторович|Вол. Дорошенко]], М. Підлісецька (Мудракова), [[Чикаленко-Келлер Ганна Євгенівна|Г. Чикаленківна]], [[Голіцинська Катерина Мануйлівна|К. Голицинська]], [[Андрієвська Ольга Трохимівна|О. Андрієвська]], М. Липа, [[Липа Іван Львович|І. Липа]], Ф. Шолудько, [[Панейко Василь Лукич|В. Панейко]], Л. Сміщук, [[Гарматій Лука Васильович|Л. Гарматій]];

четвертий ряд (стоять): [[Володимир Лаврівський|Вол. Лаврівський]], [[Голіцинський Євген Миколайович|Е. Голицинський]], [[Бачинський Юліан Олександрович|Юл. Бачинський]], М. Крушельницька (Дроздовська), [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дм. Дорошенко]], [[Грушкевич Ярослав Теофілович|Я. Грушкевич]], [[Чикаленко Левко Євгенович|Л. Чикаленко]], Мих. Грушкевич, [[Дольницький Степан|Ст. Дольницький]], [[Хомик Артим Якович|А. Хомик]], М. Росткович;

п'ятий ряд (стоять): Юл. Ситник, [[Скоропис-Йолтуховський Олександр Філаретович|Ол. Скоропис]], [[Розов Дмитро|Дм. Розов]], [[Старосольська Дарія Володимирівна|Д. Старосольська (Шухевичівна)]], [[Загайкевич Володимир Вікторович|Вол. Загайкевич]], Т. Єрми (п-ні Боднарова), [[Мочульський Михайло Михайлович|Мих. Мочульський]].</small>]]
[[Файл:Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди».jpeg|міні|240px|Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїди]]» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]], 1898 р: Сидять у першому ряду: [[Павлик Михайло Іванович|Михайло Павлик]], [[Ярошинська Євгенія Іванівна|Євгенія Ярошинська]], [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]], [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольга Кобилянська]], [[Лепкий Сильвестр|Сильвестр Лепкий]], [[Чайковський Андрій Якович|Андрій Чайковський]], [[Паньківський Костянтин Федорович|Кость Паньківський (старший)]]. Стоять у другому ряду: [[Копач Іван Симонович|Іван Копач]], [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]], [[Маковей Осип Степанович|Осип Маковей]], Михайло Грушевський, Іван Франко, [[Колесса Олександр Михайлович|Олександр Колесса]], [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Богдан Лепкий]]. Стоять у третьому ряду: [[Петрушевич Іван|Іван Петрушевич]], [[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]], [[Кишакевич Йосип Маркелович|Йосип Кишакевич]], [[Труш Іван Іванович|Іван Труш]], [[Лукіянович Денис Якович|Денис Лукіянович]], [[Івасюк Микола Іванович|Микола Івасюк]]]]

У Львові Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у [[Наукове товариство імені Шевченка|Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ)]], з яким почав співпрацювати ще в 1892 році. Очолив Історико-філософську секцію Наукового товариства імені Шевченка, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896—1913). Грушевський залучив до роботи в НТШ студентів, молодих викладачів. Він займався редагуванням «Записок Наукового товариства імені Шевченка», і саме завдяки його організаторським здібностям вдалося видати більш ніж 100 томів. У цей час він познайомився з [[Франко Іван Якович|Іваном Франком]] і разом вони привернули міжнародну увагу до [[Українознавство|україністики]]{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

На початку 1897 року Михайла Грушевського обрали головою НТШ (1897—1913). Під його керівництвом розроблені статути НТШ (1896, 1898, 1901, 1903, 1904 років), в основу яких були покладені суто наукові, а не політичні й культурні завдання, що викликало опозиційні настрої щодо нього. Реорганізуючи НТШ в академічну установу світового рівня (створення бібліотек, музеїв, збирання архівного матеріалу), Грушевський сприяв переходові української науки в Східній Галичині від поодиноких індивідуальних історичних пошуків до організованого, колективного й систематичного вивчення історії України та створив власну наукову школу ([[Крип'якевич Іван Петрович|Іван Крип'якевич]], [[Герасимчук Василь Іванович|Василь Герасимчук]], [[Томашівський Степан Теодорович|Степан Томашівський]], [[Джиджора Іван Миколайович|Іван Джиджора]], [[Кордуба Мирон Михайлович|Михайло Кордуба]], [[Кревецький Іван-Мар'ян Іванович|Іван Кревецький]], [[Терлецький Омелян Антонович|Омелян Терлецький]]), яка виконувала освітню (підготовка істориків-професіоналів) і дослідницьку (вивчення широкого кола проблем історії України) функції{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

26 травня 1896 року в [[Церква святого Миколая (Скала-Подільська)|церкві святого Миколая]] в містечку Скала (нині смт [[Скала-Подільська]]) Михайло Грушевський обвінчався з [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марією Вояківською]].

Протягом 1897—1898 років Грушевський написав 1-й том своєї фундаментальної праці&nbsp;— «[[Історія України-Руси]]», наприкінці 1898 року ця робота була надрукована у Львові. Незабаром Грушевський видав ще два томи своєї праці. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте заборонена російським урядом.

Перебуваючи в Галичині, Грушевський намагався триматися осторонь від політики, проте 1899 року він разом із Іваном Франком увійшов до [[Українська національно-демократична партія|Української національно-демократичної партії]] та очолив міське відділення. Але незабаром, через небажання відлучатись від наукової роботи, вийшов із неї{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}.

1898 року товариству пожертвував 80 тисяч крон професор хірургії Військово-медичної академії в Петербурзі Павло Пелехін, а згодом ще 10 тисяч. За ці кошти було придбано у Львові будинок, де розташувались друкарня й палітурня. Паралельно з розширенням матеріальної бази НТШ дедалі активніше розгортало наукову діяльність, яка особливо пожвавилась після приїзду до Львова М. Грушевського. Але ще до цього заходами О. Кониського було започатковано видання «Записок НТШ», перший том яких під редакцією Ю. Целевича вийшов наприкінці 1892 року.

Для розвитку української літератури Грушевський разом з Франком заснував і видавав «[[Літературно-науковий вістник]]» (Львів, 1898—1905, Київ, 1905—1907), був одним з організаторів [[Українсько-руська видавнича спілка|Української видавничої спілки]] (1899 рік).

{{See also|Звичайна схема «русскої» історії… (стаття М. Грушевського)}}

1904 року власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію у місті [[Коломия]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Восени 1905 року Михайло Грушевський виїхав до України, де відвідав Київ, Одесу та Харків.

=== Повернення до Києва ===
[[Файл:Портрет Михайла Грушевського (Красицький).jpg|180px|міні|ліворуч|Портрет Михайла Грушевського. Худ. [[Красицький Фотій Степанович|Фотій Красицький]], 1907&nbsp;р.]]
[[Файл:Myhaylo Hrushevskiy.jpg|міні|180px|Михайло Грушевський. Львів, 1904&nbsp;р.]]
[[Революція 1905—1907|Революційні події в Росії 1905 року]], що призвели до послаблення політики царату щодо національного розвитку українців, а також тиск польських чиновників зумовили повернення Грушевського до Києва.

Влітку 1906 року Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала [[Державна дума Російської імперії|Державна дума]], і взяв активну участь у діяльності [[Українська думська громада|Української Фракції]], Українського Клубу та в роботі редакції заснованого тоді «[[Український вісник (1906)|Український вісник]]».

Наприкінці 1906 року до Києва було перенесене видання «[[Літературно-науковий вістник|Літературно-наукового вістника]]» і Грушевський опублікував у ньому статті присвячені українському рухові. Був одним із організаторів та редакторів газети «Рада» (1906 рік) і часопису «Україна» (1907—1914). Після організації Українського Наукового Товариства в Києві весною 1907, був обраний його головою. Водночас Грушевський очолював і львівське товариство, постійно перебуваючи то у Києві, то у Львові<ref>{{Cite news|title=Методика історичних досліджень М. С. Грушевського|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=hak_2012_37_4|work=Вісник Харківської державної академії культури|date=2012|issn=2410-5333|pages=29–39|issue=37|first=О. М.|last=Богдашина}}</ref>.

У вересні 1907 року, за участі Грушевського, що увійшов до його керівництва, було створене нелегальне позапартійне українське громадське об'єднання&nbsp;— [[Товариство українських поступовців]], що згуртувало сили українства й до 1917 року було єдиною діяльною українською організацією ліберального напряму. Свою політичну платформу Грушевський базував у той час на принципах конституційного парламентаризму й автономії України{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.
[[Файл:М. С. Грушевський. 1914 р. Фото з матеріалів Київського ГЖУ.jpg|міні|200пкс|Картка, яку російські жандарми зробили на Грушевського, після того як заарештували його у 1914&nbsp;р.]]
Початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Грушевський зустрів у своєму маєтку в селі [[Криворівня]] в Карпатах. Через воєнні дії він не зміг одразу вирушити до Києва. Його маршрут проліг через Угорщину, Австрію, а далі Румунією, що на той момент була нейтральною державою.

Повернувся історик до Києва 22 листопада 1914 року. Російська влада була вороже налаштована до вченого, наказ по [[губернське жандармське управління|губернському жандармському управлінні]] про його ув'язнення був датований ще 30 серпня 1914 року. 28 листопада 1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення [[Українські січові стрільці|Легіону Українських січових стрільців]]{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}. Утримували його у [[Лук'янівська в'язниця|Лук'янівській в'язниці]] до 18 лютого 1915, за цей час його допитували не менше 16 разів. Слідство вів підполковник Самохвалов.

Відправлений на заслання до [[Ульяновськ|Симбірська]] власним коштом у супроводі одного конвоїра, куди прибув 22 лютого 1915 року. Склав головування в [[Українське наукове товариство|УНТ]]. Завдяки клопотанню [[Петербурзька академія наук|Петроградської академії наук]], Грушевському було дозволено переїхати до міста [[Казань]] та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності. До Казані Грушевський переїхав з родиною 2 вересня 1915 року.

31 березня 1916 року вчена рада [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] позбавила його посади професора. У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії [[Товариство українських поступовців|Товариства українських поступовців]], брав участь у роботі видавництва «[[Украинская жизнь]]». Прагнув об'єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював у архіві МЗС Російської імперії, [[Російська державна бібліотека|Румянцевській бібліотеці]] над матеріалами до 8-го тому «[[Історія України-Руси|Історії України-Руси]]»{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Волю йому принесла [[Лютнева революція|Лютнева революція у Петрограді]].

=== У Центральній Раді ===

==== 1917 рік ====
[[Файл:Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради до народу України після молебню на Софійській площі. Читає М. Кова.jpg|thumb|ліворуч|Проголошення [[Перший Універсал Української Центральної Ради|Першого Універсалу УЦР]] після молебню на [[Софійська площа (Київ)|Софійській площі]]. Читає [[Ковалевський Микола Миколайович|М. Ковалевський]]. У центрі&nbsp;— Грушевський]][[Файл:3 viysk zyizd.jpg|thumb|Проголошення [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третього Універсалу УЦР]] на [[Софійська площа (Київ)|Софійській площі в Києві]]. У центрі&nbsp;— Грушевський]]
[[Файл:Grushevskiy parad.jpg|міні|Михайло Грушевський на військовому параді у Києві взимку 1917 року]]
{{Comment|3|за юліанським календарем}} (16) березня 1917 року в Києві почалося формування [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], яка {{Comment|7|за юліанським календарем}} (20) березня заочно обрала Грушевського головою (це рішення було одностайно підтверджене {{Comment|6|за юліанським календарем}} (19) квітня на Всеукраїнському національному конгресі). Грушевський приєднався до [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Української партії соціалістів-революціонерів]]. Викликаний телеграмою, {{Comment|13|за юліанським календарем}} (26) березня він повернувся з Москви до Києва. У Києві намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). {{Comment|14|за юліанським календарем}} (27) березня виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у [[Федеративна держава|федеративній]] [[Російська республіка|Російській республіці]], вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

Михайло Грушевський вперше головує на засіданні Центральної Ради 28 березня. «Збори вітають п. Грушевського»,&nbsp;— відзначено в протоколі. З його поверненням багато хто пов'язував надії на припинення суперечностей й об'єднання демократичних сил. Володимира Науменка обирають заступником голови Центральної Ради<ref>{{Cite web |url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy |title=Засідання Центральної ради 28 березня |accessdate=22 вересня 2019 |archive-date=1 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210501123123/https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/28/1917-zasidannya-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady-yake-ocholyv-myhaylo-grushevskyymyhaylo-grushevskyy }}</ref>.

{{Comment|10|за юліанським календарем}} (23) червня Грушевський брав участь у проголошенні [[Перший Універсал Української Центральної Ради|I Універсалу УЦР]]. Звернувся до всіх українців із закликом самостійно організовуватися та братися до негайного закладення підвалин автономності. Як голова УЦР добивався від Тимчасового уряду поступок Україні. {{Comment|25 жовтня|за юліанським календарем}} (7 листопада) [[Жовтневий переворот|збройний переворот]] більшовиків у Петрограді на чолі з [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиром Леніним]] й невизнання ними УЦР поклали край сподіванням Грушевського про перетворення Росії на федеративну республіку. {{Comment|7|за юліанським календарем}} (20) листопада УЦР під головуванням Грушевського [[Третій Універсал Української Центральної Ради|III Універсалом]] проголосила [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]]{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

==== 1918 рік ====
[[Файл:Budynok Grushevskogo.jpg|міні|ліворуч|240пкс| Зруйнований будинок М.Грушевського у Києві (1918)]]
[[Файл:Проф. Михайло Грушевський (1918).jpg|200px|міні|Михайло Грушевський. Київ, 1 травня 1918]]
Наступ більшовиків на Київ викликав появу [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|IV Універсалу]] УЦР. {{Comment|9|за юліанським календарем}} (22 січня) 1918 року (фактично&nbsp;— {{Comment|11|за юліанським календарем}} (24) січня) на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію Грушевського УЦР проголосила УНР самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. {{Comment|25 січня|за юліанським календарем}} (7 лютого) разом з урядом УНР Грушевський залишив Київ, а {{Comment|28 січня|за юліанським календарем}} (10 лютого) прибув до Житомира, де добивався ратифікації мирного договору з Німеччиною та надання УНР військової допомоги в боротьбі з більшовиками. На пропозицію Грушевського {{Comment|12|за юліанським календарем}} (25) лютого на засіданні Малої ради в Коростені гербом УНР був затверджений Тризуб. 9 березня 1918 року Грушевський повернувся до Києва{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

По поверненні до Києва Грушевський приділяв значну увагу конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом розроблено [[Конституція Української Народної Республіки|Конституцію незалежної УНР]] (утверджена 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

29 квітня в Києві відбувся державний переворот і влада перейшла до рук гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]. У зв'язку з державним переворотом, здійсненим Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У підпіллі займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування [[Національна академія наук України|Української академії наук]], при цьому обстоював думку, що її необхідно засновувати на базі УНТ. Відмовився від пропозиції увійти до складу академії, створеної гетьманом Скоропадським.

У цей час Грушевський написав 4-ту, 5-ту і 6-ту частини «Всесвітньої історії», а також праці «Старинна Історія. Античний світ», «Середні віки Європи».

==== 1919 рік ====
На початку лютого 1919 року, після здобуття Києва більшовиками, Грушевський виїхав до Кам'янця-Подільського, де видавав часопис «Життя Поділля». У березні переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіслава (нині м. Івано-Франківськ)]], що був столицею Західної області Української Народної Республіки. У цей час завершив написання підручника під назвою «Історія України, приладжена до програм вищих початкових шкіл і низших класів шкіл середніх», опублікований у 1919 році{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}{{sfn|Сухомлинська|2005|с=6–14.}}.

=== Еміграція ===
У березні 1919 року емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації [[Українська партія соціалістів-революціонерів|УПСР]]. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.

Був одним із засновників громадської міжнародної організації&nbsp;— комітету незалежної України та заснував [[Український соціологічний інститут]] (УСІ; діяв спочатку в Празі, потім у Відні). У цей час Грушевський переглянув свої погляди з питань державного будівництва. Запропонував концепцію української національної держави-республіки з безкласовим соціальним ладом («Початки громадянства. Генетична соціологія», 1921){{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

25 серпня 1921 року повідомлено про розкол у таборі Українських лівих есерів за кордоном і створення двох груп: на чолі з Грушевським у Відні та на чолі з М. Шаповалом&nbsp;— у Празі.

4 вересня 1921 року в харківській газеті «Вперед» повідомлено, що ЦК Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) виключив Грушевського з рядів партії, заявивши, що його виїзд до УСРР став зрадою партії, оскільки Грушевський не погодився з рішенням про рееміграцію з ЦК УПСР<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1921] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121016215938/http://history.org.ua/?hrono&inyear=1921|date=16 жовтня 2012}}</ref>.
Частина керівників ЦК КП(б)У схвально поставилася до можливого повернення М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського, про що свідчило запрошення приїхати на батьківщину, передане Михайлу Сергійовичу членами делегації УРСР на радянсько-польських перемовинах в Ризі в лютому 1921 року.

Перебуваючи в еміграції, Грушевський, у свою чергу, мав можливість переконатися в байдужості керівників європейських країн до українських подій. Тому не дивно, що, не знайшовши підтримки на Заході, М. Грушевський, починаючи з 1920 року, шукає шляхи зближення з більшовицьким керівництвом України, пише листи С. Косіору та Х. Раковському (тодішньому голові РНК УСРР), пропонуючи їм співпрацю в разі, якщо йому буде дозволено повернутися в Україну для продовження наукової роботи. Своєю владою більшовицькі лідери ні з ким ділитися не збиралися, проте в поверненні на батьківщину такого авторитетного вченого і громадського діяча ліберально-соціалістичних поглядів, як Грушевський, вони були зацікавлені. У жовтні 1922 року Секретаріат ЦК КП(б)У спеціально розглядав питання «Про українську еміграцію». З повідомленнями виступили представник УРСР в Чехословаччині [[Левицький Михайло Васильович (дипломат)|М. Левицький]] і заступник наркома закордонних справ УРСР Я. Яковлєв.
На еміграції Грушевський проводив роботу над великим науковим проєктом&nbsp;— багатотомною [[Історія української літератури (книга, 1923-1995)|«Історією української літератури»]]. Перші томи цієї роботи були надруковані в 1923 році, останній, 6-й том, лишився в рукопису і був надрукований тільки в 1995 році<ref name="Панькова">''Панькова Світлана.'' [http://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html Біографія Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150712145858/http://www.m-hrushevsky.name/uk/Bio.html |date=12 липня 2015 }}</ref>.

=== Академік ===
[[Файл:М. С. Грушевський у своєму робочому кабінеті в будинку по вул. Паньківській, 9. (1928–1930 рр.). Київ.jpg|200px|міні|Грушевський у своєму робочому кабінеті в будинку по вул. Паньківській, 9. 1928&nbsp;р.]]
1923 року був обраний академіком [[Національна академія наук України|ВУАН]]. У березні 1924 року з сім'єю переїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI—XVIII століттях. При цій комісії у зв'язку з 350-річчям друкованої справи в Україні був створений комітет, секретарем якого був призначений [[Барвінок Володимир Іванович|Володимир Барвінок]]. Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924—1931 роках очолював історичні установи ВУАН.

Жив у будинку на [[Паньківська вулиця|вул. Паньківській]], 9, який ще 1908 року придбали Грушевські на залишені у спадок батькові капітали, і мав свою крихітну кімнатку<ref name=immh>[https://immh.kiev.ua/ua/treba-zhiti-yak-mozhna/ «Треба жити як можна!» Михайло Грушевський в Китаєві] // [[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського|Музей Михайла Грушевського]]</ref><ref>[http://vuam.org.ua/uk/802:Історія_садиби_родини_Грушевських Історія садиби родини Грушевських]. Паньківська, 9 // [[Всеукраїнська асоціація музеїв]]</ref>.
Влітку мешкав у [[Китаїв|Китаєві]], де облаштував будинок по [[Китаївська вулиця|вул. Китаївська]], 13/7<ref name=immh/><ref>[[:Файл:Будинок-дача М. С. Грушевського DSC 0248.jpg]]</ref>.

14 квітня 1926 року Політбюро ЦК КП(б)У в постанові «Про Українську академію наук» висловилося за можливість підтримати кандидатуру Грушевського на посаду президента ВУАН. 3 жовтня 1926 року відбулося урочисте вшанування Грушевського у зв'язку з 60-літтям від дня народження та 40-літтям наукової діяльності. 12 січня 1929 року загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 року на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

З осені 1929 року почався погром історичних установ, створених Грушевським. У листопаді&nbsp;— грудні 1929 року сесія Ради ВУАН ліквідовувала комісії, якими керував Грушевський (остаточно ліквідувала 1933 року). У вересні 1930 року закрито НДКІУ. 11 грудня цього ж року партійний осередок ВУАН ухвалив рішення про посилення ідеологічної боротьби з Грушевським і його теоріями шляхом читання рефератів із критикою його поглядів. У січні 1931 року на засіданні історичних установ ВУАН замість історичної секції, очолюваної Грушевським, створено історичний цикл. Більшість співробітників і учнів Грушевського було заарештовано й заслано{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.

7 березня 1931 року Грушевський переїхав до Москви.
[[Файл:Могила Грушевського М. С., українського історика, першого голови Української Центральної Ради Байкове.JPG|міні|261x261пкс|Могила Михайла Грушевського, [[Байкове кладовище]]]]

=== Останні роки життя та смерть ===
Від 1931 року змушений був жити в Москві. У січні 1934 року [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]] виступив на сесії ВУАН, зробивши основний акцент на критиці академіка Грушевського. Близькість до російських [[Конституційно-демократична партія (Росія)|кадетів]], орієнтація на німецький імперіалізм у боротьбі з «навалою більшовизму», звинувачення у дворушництві, сумнівність наукової порядності&nbsp;— далеко не повний перелік «гріхів», які посипалися на вченого.

23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати ті «свідчення», що їх з нього «вибили» слідчі погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 січня 1933 року справу ексголови Центральної Ради закрили зі зловісним водночас поясненням-вердиктом&nbsp;— з огляду на його… смерть<ref>{{Cite book
|title=Михайло Грушевський:" Я сам прийшов до політики через історію..."
|last=Шаповал Ю. і., Верба І.В.
|first=
|year=2018
|publisher=Парламентське видавництво
|location=Київ
|pages=433
|language=Українська
|isbn=978-966-922-125-4
}}</ref>.

Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з санаторіїв у м. [[Кисловодськ]] ([[Ставропольський край]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], нині РФ) і несподівано захворів на [[Карбункул (хвороба)|карбункул]]. Операцію з його видалення провів головний лікар місцевої лікарні, який хірургом не був, а перед цим він відмовив Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом<ref>''Голод Ігор.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/29/57143/ Історик не політик? Грушевський розбудив країну… і приспав] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111002055305/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/29/57143/ |date=2 жовтня 2011 }} // Історична правда.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 29 вересня.</ref>. Помер від [[сепсис]]у<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=A5O9RrEka2I&ab_channel=Телеканал1%2B1 Сьогодні ця версія піддається сумніву. Можливе навмисне отруєння. Тайны великих Украинцев. Михаил Грушевский.]</ref> (зараження крові) через три дні після операції. Серце зупинилося о другій годині дня.

Наступного дня газета «Вісті» вмістила повідомлення від [[Рада народних комісарів Української РСР|Ради Народних Комісарів УСРР]] про смерть Грушевського. У постанові Раднаркому зазначалося:<blockquote>''«Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила: Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України&nbsp;— Києві. Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський. Призначити сім'ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб на місяць»''.</blockquote>Тіло Грушевського перевезли до Києва, поклали в головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада відбулися похорони{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] Києва (ділянка №&nbsp;6, біля Вознесенської церкви). Автори [[Надгробок на могилі Михайла Грушевського|пам'ятника]] [[Скульптура|скульптор]] [[Макогон Іван Васильович|Іван Макогон]] і [[архітектор]] [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]].

== Політичні погляди ==
[[Файл:Портрет Михайла Грушевського (Труш).jpg|200px|міні|Портрет Михайла Грушевського. Худ. [[Труш Іван Іванович|Іван Труш]], 1900-ті рр.]]
Грушевський мав неоднозначну точку зору щодо незалежності України та [[Жовтневий переворот|більшовицького перевороту]] в Петербурзі. Він здобув основну вищу освіту в російських навчальних закладах, перші політичні кроки робив у 1894—1914 роках, працюючи у Львівському університеті, але згодом все більше уваги приділяв Києву.

Грушевський схилявся до думки, що [[Російська імперія]] з часом має [[Демократія|демократизуватися]] і перетворитися на [[Федеративна держава|федеративну державу]]. Повернувшись у результаті Лютневої революції до Києва після сибірського заслання, Грушевський очолив [[Українська Центральна Рада|Центральну Раду]]. Він вважав, що Україна має стати частиною нової федеративної російської держави, і лише наступ [[Більшовики|більшовиків]] у січні 1918 року примушує Михайла Сергійовича із соратниками оголосити незалежність.{{Fact}}<ref>{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/22-sichnya-ukrayina-vidznachatyme-100-rokiv-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrayinskoyi-narodnoyi-respubliky|title=22 січня Україна відзначатиме 100 років проголошення незалежності Української Народної Республіки|last=УІНП|date=2018-01-18|website=УІНП|language=uk|accessdate=2024-03-10}}</ref>

Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] з'явилася низка так званих «окраїнних держав» в результаті розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]], [[Османська імперія|Османської]], [[Німецька імперія|Німецької]] та [[Російська імперія|Російської]] імперій і постало питання оборони їх [[Національний інтерес|національних інтересів]]. Це стало підставою для створення регіональних дипломатичних і військово-політичних союзів. На той час широко обговорювалося створення «[[Балто-Чорноморська вісь|Балто-Чорноморського союзу]]»<ref>{{УДЕ|том=1|сторінки=90|частина=Балто-Чорноморський союз|автор=[[Матвієнко Володимир Миколайович|Володимир Матвієнко]]|посилання=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000816}} {{ref-uk}}</ref>. Деякі українські державні діячі та дипломати того часу, зокрема Грушевський у праці «Орієнтація чорноморська» 1918 року, висловлювалися «за» балтійсько-чорноморську співпрацю<ref>{{cite web|url=http://bintel.com.ua/uk/article/volodich-balto/|назва=Балто-Чорноморський Союз: перспективи реалізації (частина 1)|автор=Олексій Волович|дата=2016-05-30|вебсайт=Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел»|мовою=uk|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200128220625/http://bintel.com.ua/uk/article/volodich-balto|дата-архіву=2020-01-28|дата-доступу=2020-08-18}}</ref><ref>{{стаття|автор=[[Дерев'янко Юрій Богданович|Юрій Дерев'янко]], [[Ситник Ольга Юріївна|Ольга Галабала]]|назва=Балто-чорноморський союз – нова геополітична вісь для України|посилання=http://volya.if.ua/2016/08/balto-chornomorskyj-soyuz-nova-heopolitychna-vis-dlya-ukrajiny/|видання=[[Народна Воля (газета, Надвірна)|Народна Воля]]|дата=2016-08-19}} {{ref-uk}}</ref>.

Протягом усієї помітної політичної діяльності Грушевський мав різні точки зору на майбутнє країни. Так, під час [[Українська Держава|Гетьманату]] він відхиляє пропозицію [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] очолити [[Національна академія наук України|Академію наук України]], згодом виявляє прихильність до радянської влади, налагоджує контакти з [[Соціалістичний інтернаціонал|II інтернаціоналом]]. Після ліквідації Української держави Грушевський, незважаючи на відомі вже тоді репресії проти українського народу, звертається до більшовиків із пропозицією повернення до Радянської України<ref>{{Cite news|url=http://www.radiosvoboda.org/a/28010816.html|title=Трагічне русофільство Михайла Грушевського|last=Кралюк|first=Петро|work=Радіо Свобода|accessdate=2016-11-27|archive-date=27 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161127215837/http://www.radiosvoboda.org/a/28010816.html}}</ref>.

== Природоохоронні погляди ==
Як історик, М. Грушевський дійшов висновку про надзвичайну агресивність і ту дорогу ціну, якою було оплачено прогрес цивілізації. Від цього він зробив крок до констатування хибності [[антропоцентризм]]у і визнання факту тотального гноблення природи людиною. Свої екологічні погляди він виклав в оповіданні «На горах», в якому відчувається вплив діячів європейської природоохорони початку ХХ ст.: [[Гуго Конвенц]]а, [[Кожевников Григорій Олександрович|Григорія Кожевникова]] та [[Ян Павліковський|Яна Павліковського]]<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/338653/|title=НА ГОРАХ (екологічний погляд М. С. Грушевського)|last=|first=|date=13.10.2017|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=українська|archive-date=30 травня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120530233043/http://h.ua/story/338653/}}</ref>.

== Міф про президентство ==
[[Файл:Stamp of Ukraine s1627.jpg|міні|261x261пкс|Марка Укрпошти «Печатка Української Центральної Ради. Михайло Грушевський (1866—1934)» із блоку з 4-х марок «Державні печатки України» (2018) ]]

У сучасній українській спільноті існує міф про Грушевського&nbsp;— президента УНР, запроваджений [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитром Дорошенком]]{{sfn|Дорошенко|1930|с=35.}}. Міф прижився в публіцистиці й у науковій літературі. У [[Луцьк|Луцьку]] навіть назвали [[Проспект Президента Грушевського|проспект Президента Грушевського]].

Грушевський не був президентом Української Народної Республіки, адже такої посади в УНР не існувало. Також її не передбачала Конституція, ухвалена в останній день функціонування Центральної Ради. Невідомий жодний акт, учинений Грушевським як президентом УНР.

Водночас кваліфікація Грушевського «президент Ради» була тоді досить поширеною, особливо в газетних публікаціях. Наприклад, у статті для американського видання [[Нью-Йорк таймс|The New York Times]] Грушевський вказаний як «Президент Української Ради»<ref>{{Cite web|title=Ukraine's Struggle for Self-Government; Leader in Nationalistic Movement Tells. How Race Kept Its Individuality Under Alien Masters--He Was Not in Favor of Complete Independence Ukraine's Struggle for Self-Government|url=http://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1918/02/17/102671664.html?zoom=14.56|website=timesmachine.nytimes.com|accessdate=2020-05-16|language=en}}</ref>. Це ймовірно пов'язане з тим, що ще одне значення слова президент&nbsp;— голова. Зокрема Грушевський послуговувався візиткою, де був напис французькою мовою ''«President du Parlament D'Ukraine»'' (президент [[парламент]]у України&nbsp;— тодішній відповідник сучасного Голови [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]), а також пізніше підписувався «колишній президент Української Центральної Ради». В протоколах засідань Ради він називався українським словом «голова». Таким чином Грушевський був не головою УНР, а головою Центральної Ради УНР. Найповніший реєстр усіх, хто титулував його президентом, склав історик Павло Усенко у праці «Чи був Михайло Грушевський президентом України?»{{sfn|Усенко|2003.}}.

== Кінематографічне втілення ==
Образ Михайла Грушевського можна бачити у декількох художніх кінофільмах, які з радянських позицій зображали встановлення влади більшовиків на теренах України. Його показано там (з більшою чи меншою портретною схожістю) як представника «ворожого табору», що чинить опір робітничо-селянським масам.

Першим таким фільмом став [[Арсенал (фільм)|«Арсенал»]] [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]]. Оскільки цю кінострічку було знято у 1928&nbsp;році, коли Грушевський був дійсним членом ВУАН, на екрані з'являється символічний персонаж&nbsp;— [[Голова (посада)|голова]] на Першому всеукраїнському з'їзді показаний таким чином, що з обличчя видно лише велику сиву бороду.

Михайло Грушевський фігурує як дійова особа у кінострічках [[Правда (фільм, 1957)|«Правда»]] [[Добровольський Віктор Миколайович|Віктора&nbsp;Добровольського]] та [[Шмарук Ісак Петрович|Ісака Шмарука]], 1957 рік (виконавець [[Петров Сергій Сергійович (актор)|Сергій Петров]]), [[Киянка (фільм)|«Киянка»]] [[Левчук Тимофій Васильович|Тимофія Левчука]], 1-ша серія, 1958 рік (виконавець ролі в титрах не вказаний), [[Мир хатам, війна палацам (фільм)|«Мир хатам, війна палацам»]] Ісака Шмарука, 1970 рік (виконавець ролі [[Гай Олександр Дмитрович|Олександр Гай]]).

За доби незалежної України створено низку документальних фільмів, присвячених життю та діяльності Михайла Грушевського.

Михайла Грушевського показали у фільмі «[[Таємний щоденник Симона Петлюри]]». Роль Михайла Грушевського зіграв відомий актор [[Бенюк Богдан Михайлович|Богдан Бенюк]].

Також Михайло Грушевський фігурує у самому початку фільму [[Крути 1918]] разом з Симоном Петлюрою.

== Вшанування пам'яті ==
22 лютого 2006 року [[Кабінет Міністрів України]] заснував академічну [[Стипендія|стипендію]] [[Іменна стипендія|імені]] М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів, що призначається студентам та аспірантам державних вищих навчальних закладів денної форми навчання, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі, починаючи з другого курсу<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2006-п |title=Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року №&nbsp;209 «Про академічну стипендію імені М. С. Грушевського для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів» |accessdate=12 червня 2022 |archive-date=4 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180904060835/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2006-п }}</ref>.

=== Пам'ятники, барельєфи, портрети ===
{{докладніше|Пам'ятники Михайлові Грушевському}}
[[Файл:Портрет Грушевського на будинку в Києві. Вулиця Січових стрільців, 75.jpg|міні|240px|Стінопис з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського]]

У [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Київ)|Києві]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Луцьк)|Луцьку]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Бар)|Барі]] і [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Козятин)|Козятині]] [[Вінницька область|Вінницької області]], [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Долина)|Долині]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], [[Погруддя Михайла Грушевського (Червоноград)|Червонограді]] [[Львівська область|Львівської області]] та у [[Пам'ятник Михайлові Грушевському (Львів)|Львові]] споруджено пам'ятники Михайлові Грушевському.

У двоповерховому будинку в Києві по [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]], 35 у 1927—1930 роках працював Михайло Грушевський, про що свідчить [[барельєф]], встановлений на фасаді. Зараз у цьому будинку міститься громадська приймальня [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]].

Михайлові Грушевському відкрито меморіальні дошки у [[Відень|Відні]]<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3911119-u-vidni-ukrainci-poklali-kviti-do-pamatnoi-doski-grusevskomu.html У Відні українці поклали квіти до пам’ятної дошки Грушевському. 30.09.2024, 16:21]</ref>, [[Прага|Празі]], [[Варшава|Варшаві]], [[Холм]]і, [[Тбілісі]], [[Мукачево]]му, [[Київ|Києві]].

У 2015 році в центрі Києва на фасаді будинку за адресою [[вулиця Січових Стрільців (Київ)|вул. Січових Стрільців]], 75 намалювали [[стінопис]] з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського. Площа стінопису склала 160 м²<ref>[http://www.5.ua/kyiv/u-kyievi-na-fasadi-budynku-namaliuvaly-rekordno-velykyi-portret-vidomoho-ukrainskoho-polityka-99238.html У Києві на фасаді будинку намалювали рекордно великий портрет відомого українського політика // [[5 канал]], 22 листопада 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161005133152/http://www.5.ua/kyiv/u-kyievi-na-fasadi-budynku-namaliuvaly-rekordno-velykyi-portret-vidomoho-ukrainskoho-polityka-99238.html |date=5 жовтня 2016 }}.</ref>.

21 вересня 2016 року в Холмі на його честь урочисто освятили хрест, розташований поруч із холмською кафедральною православною церквою святого Івана Богослова, у якій був охрещений Михайло<ref>[http://zik.ua/news/2016/09/22/u_holmi_osvyatyly_hrest_na_chest_myhayla_grushevskogo_887102 У Холмі освятили хрест на честь Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161001195911/http://zik.ua/news/2016/09/22/u_holmi_osvyatyly_hrest_na_chest_myhayla_grushevskogo_887102 |date=1 жовтня 2016 }}.</ref>.

У січні 2017 року в Ужгороді відкрили пам'ятну дошку на честь М. Грушевського<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2161148-v-uzgorodi-vidkrili-barelef-mihajla-grusevskogo.html |title=В Ужгороді відкрили барельєф Михайла Грушевського |accessdate=22 січня 2017 |archive-date=23 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170123075155/http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2161148-v-uzgorodi-vidkrili-barelef-mihajla-grusevskogo.html }}</ref>. Також меморіальну дошку на честь Грушевського було встановлено у [[Хмельницький|Хмельницькому]]<ref>https://khm.depo.ua/ukr/khm/u-hmelnickomu-vidkrili-memorialnu-doshku-grushevskomu-foto-20171107671454 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180524151118/https://khm.depo.ua/ukr/khm/u-hmelnickomu-vidkrili-memorialnu-doshku-grushevskomu-foto-20171107671454 |date=24 травня 2018 }} У Хмельницькому відкрили меморіальну дошку Грушевському (ФОТО)</ref>.{{double image|right|Coin of Ukraine Grushev Am.jpg|120|Grushev R.jpg|120|Пам'ятна монета [[Михайло Грушевський (монета 1996)|Михайло Грушевський]] 1996 року}}

=== Зображення на грошових знаках ===
[[Портрет]] Михайла Грушевського зображено на [[банкнота|банкноті]] номіналом 50 [[гривня|гривень]] та на [[пам'ятна монета|пам'ятних монетах]] 1996, 2006 та 2016 років.

22 грудня 2021 року Національний банк України випустив пам'ятну банкноту номіналом 500 гривень зразка 2019 року до 30-річчя незалежності України. Основне зображення лицьового боку&nbsp;— портрет Михайла Грушевського<ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/ua/uah/investment-coins/souvenier-coins?page=2&perPage=5&search=&from=&to=|title=Пам`ятна банкнота номіналом 50 гривень зразка 2019 року до 30-річчя незалежності України|accessdate=28 червня 2022}}</ref>.<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:50 hryvnia 1996 front.jpg|[[50 гривень|Аверс 50 гривень зразка 1996 року]]
Файл:50 hryvnia 2004 front.jpg|[[50 гривень|Аверс 50 гривень зразка 2004 року]]
Файл:Грушевський 2016 реверс.jpg|[[Михайло Грушевський (монета 2016)|Ювілейна монета НБУ 2016 року]]
</gallery>{{double image|right|Grushevskyj av.jpeg|120|Grush r.jpeg|120|Пам'ятна монета [[Михайло Грушевський (монета 2006)|Михайло Грушевський]] 2006 року}}

=== Об'єкти, названі іменем Грушевського ===
{{докладніше|Вулиця Михайла Грушевського}}
Ім'я Михайла Грушевського носить багато [[Вулиця Михайла Грушевського (значення)|вулиць]], [[Проспект Грушевського|проспектів]] та [[Майдан Грушевського|площ]] в Україні зокрема в Києві. На цій столичній [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці]] розташовані [[будівля|будівлі]] [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] та [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]]. Є [[проспект Грушевського (Кам'янець-Подільський)|проспект Грушевського]] в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] та [[Луцьк]]у. У місті [[Чернігів]] також є [[Проспект Михайла Грушевського (Чернігів)|проспект Михайла Грушевського]]. Вулиці Михайла Грушевського є у містах [[Бровари]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Житомир]], [[Запоріжжя]], [[Київ]], [[Кременчук]], [[Полтава]], [[Черкаси]].

Також ім'я Грушевського присвоєно [[Барський гуманітарно-педагогічний коледж|Барському гуманітарно-педагогічному коледжу]]. До 130-річчя Грушевського перевидано монографію «[[Барське староство]]», яка була його магістерською дисертацією.

У місті [[Херсон|Херсоні]] є [[сквер Михайла Грушевського]].

=== Музеї Михайла Грушевського ===
Михайло Грушевський писав у «Споминах»:
{{цитата|''«Я любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї і линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя. То це було тому, що, як-не-як, був властиво одинокий пункт, де я міг зв'язуватися з українською стихією, дотикатися до української природи, до її культури… Я кохався у тому селі, що наверх мало усі українські прикмети: чепурненькі хатки, солом'яні стріхи, садки, городи, перелази, зарослі вербами береги…»''}}

На 140-річчя Грушевського в селі [[Сестринівка]] ([[Козятинський район]], [[Вінницька область]])&nbsp;— на матеріалах шкільного музею відкрито музей Михайла Грушевського. Первинна споруда&nbsp;— хата діда, пам'ятка історії, не збереглася&nbsp;— розсипалася за останні роки.

Відтворений будинок невеликий&nbsp;— 6×9 м (оригінальний будинок мав розміри 12×17 м). Там розмістилося багато унікальних речей, серед яких є метрична книга місцевої церкви, де записана Глафіра Захарівна: її хрестини та вінчання.

У часи незалежності відкрито [[музей|музеї]] Грушевського у [[Державний меморіальний музей Михайла Грушевського|Львові]], в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]], у [[Київ|Києві]].

== Оцінка діяльності ==
{{докладніше|Грушевськознавство}}
Тривалий час Грушевський був прихильником автономії України в складі Росії.

[[Бжеський Роман Степанович|Бжеський Роман]] (псевдонім Млиновецький Р.) вважав його «завзятим ворогом» українського націоналізму<ref>''Бжеський Р''. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ Нариси з історії Українських Визвольних Змагань 1917—1918 рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160815122832/http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ |date=15 серпня 2016 }}&nbsp;— Торонто: Чужина (друком Видавництва «Гомін України»), 1970.&nbsp;— С. 46.</ref>.

== Галерея ==
<gallery heights="140" widths="180" perrow="5" class="center" style="center">
File:Monument to Mykhailo Hrushevsky, sheltered from Russian shelling. Kyiv, 2023.jpg|Пам'ятник Михайлові Грушевському, укритий від російських обстрілів. Київ, 2023
Файл:Львів. Пам'ятник Грушевському.jpg|Пам'ятник у [[Львів|Львові]]
Файл:Пам’ятник Грушевському М.С., видатному історику, першому Президенту УНР.jpg|Погруддя у [[Червоноград|Червонограді]]
Файл:ВУАН.jpg|Меморіальна дошка на будинку на [[Володимирська вулиця (Київ)|вул. Володимирській]], де була [[Всеукраїнська академія наук|ВУАН]]
Файл:Praha, Dobrovského, Mychajlo Hruševskyj pamětní deska.jpg|Меморіальна дошка у [[Прага|Празі]] ([[Чехія]])
Файл:1060 Köstlergasse 10 - Mychajlo Hruschewskyj-Gedenktafel IMG 8710.jpg|Меморіальна дошка у місті [[Відень]] ([[Австрія]])
Файл:Меморіальна дошка Михайлу Грушевському (Київ).jpg|Меморіальна дошка на [[Червоний корпус КНУ|Червоному корпусі КНУ]]
</gallery>

== Доробок ==

=== Багатотомні праці ===
* [[Історія України-Руси]] (1898—1936)
* Історія української літератури (1923—1930)

=== Найважливіші праці ===
* Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия (рос.) (1891)
* Барское староство, исторические очерки (XV—XVIII&nbsp;в.) (рос.) (1894)
* Кіевская Русь (1911)
* Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці (1912)
* История украинского казачества до соединения с московским государством (рос.) (1913—1914)
* [[Український народ в його минулому та теперішньому|Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ]] (рос.) (1914—1916)
* З починів українського соціялістичного руху. Мих. Драгоманов і женевський соціялістичний гурток (1922)
* З історії релігійної думки на Україні (1925)

=== Науково-популярні видання ===
* Про старі часи на Україні (1907)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10324 Про старі часи на Україні: коротка історія України.&nbsp;— СПб. : Тип. «Электро-Тип. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Стойковой», 1907.&nbsp;— 175 с. : іл., портр.] Текстова версія пізнішого перевидання: [http://eduknigi.com/istor_view.php?id=1 Грушевський Михайло. Про старі часи на Україні: Коротка історія (для першого початку).]</ref>
* Ілюстрована Історія України (1913)
* Як жив український народ (1915)
* Всесвітня історія в короткім огляді (1917—1918; 1920)

=== Публіцистика ===
* Украинский вопрос (1907)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9404 Грушевский М. Украинский вопрос / проф. Мих. Грушевский.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. польза», 1907.&nbsp;— 34 с.]</ref>
* Наша політика (1911)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9270 Грушевський М. Наша політика / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1911.&nbsp;— 119 с.]</ref>
* [[На порозі нової України]] (1918)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8890 Грушевський М. На порозі нової України: гадки і мрії / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. Акц. т-ва «Петро Барський» у Київі, 1918.&nbsp;— 120 с.]</ref>

=== Найважливіші статті ===
* [[Звичайна схема «русскої» історії… (стаття М. Грушевського)|Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства]] (1904)
* Національный вопросъ и автономія (рос.) (1907)
* Якої автономії і федерації хоче Україна (1917)

=== Художня творчість ===
* Бех-Аль-Джуґур (1901)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8636 Грушевський М. Бех-Аль-Джуґур: оповіданнє / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: З друк. НТШ під зарядом К. Бернардського, 1901.&nbsp;— 26 с.&nbsp;— (Літературно-наукова бібліотека / за ред. В. Гнатюка ; ч. 6).]</ref>
* Sub divo (1917)
* З старих карток: оповідання (1918)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8887 Грушевський М. С. З старих карток: оповідання / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. акц. т-ва «Петро Барський», 1918.&nbsp;— 96 с.]</ref>
* Під зорями: оповідання, начерки, замітки, іст. образи (1920-ті)

=== Упорядкування ===
* Жерела до історії України-Руси в 4 т. (1895—1903)
* Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України (1905—1906)
* Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідка, матеріали (1928)<ref>[http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8573 Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідка, матеріали / ред. М. Грушевський ; Укр. акад. наук, Іст. секція.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1928.&nbsp;— 531 с.]</ref>

=== Інші видання ===
* [https://www.m-hrushevsky.name/uk/LitStudies/1896/SpivanykZPochatku18V.html Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Співаник з початку XVIII в. // Літературні студії 1896 р.&nbsp;— Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190505232822/https://www.m-hrushevsky.name/uk/LitStudies/1896/SpivanykZPochatku18V.html |date=5 травня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9612 Грушевський М. Українство і питання дня в Росії / Михайло Грушевський.&nbsp;— У Львові: Накладом авт., 1905.&nbsp;— С. 4–12.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814060215/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9612 |date=14 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9592 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про українську мову і українську школу / проф. Михайло Грушевський.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Відродженнє, 1913.&nbsp;— 35 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919185120/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9592 |date=19 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9591 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Про українську мову й українську справу: ст. й замітки / проф. Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. П. Барського, 1907.&nbsp;— 23 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918080706/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9591 |date=18 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9406 Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. 1-ї Київ. Друк. Спілки, 1909.&nbsp;— 96 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200811064053/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9406 |date=11 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9272 Грушевський М. С. Sub divo: оповідання, начерки, замітки / Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. Акц. т-ва «Петро Барський», 1918.&nbsp;— 111 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200804233540/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9272 |date=4 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9269 Грушевський М. Початки громадянства: (ґенетична соціолоґія) / Мих. Грушевський.&nbsp;— Прага: Заграничне бюро і склад видань в Празі, 1921.&nbsp;— 326 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925025908/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9269 |date=25 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8938 Грушевський М. Під зорями: оповідання, начерки, замітки, іст. образи / Михайло Грушевський.&nbsp;— Б. м. : Рух, 19–?.&nbsp;— 580 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805081255/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8938 |date=5 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8891 Грушевський М. Из польско-украинских отношений Галиции: несколько ил. к вопросу: автономия областная или нацонально-территориальная / проф. Мих. Грушевский.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1907.&nbsp;— 74 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200803112853/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8891 |date=3 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8888 Грушевський М. За український маслак: (в справі Холмщини) / проф. Мих. Грушевський.&nbsp;— Київ: Друк. П. Барського, 1907.&nbsp;— 38 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200809053123/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8888 |date=9 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8886 Грушевський М. Движение политической и общественной украинской мысли в XIX столетии / Мих. Грушевский.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. Польза», 1907.&nbsp;— 18 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919215039/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8886 |date=19 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8638 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Вопрос об украинских кафедрах и нужде украинской науки / проф. Мих. грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. т-ва «Обществ. польза», 1907.&nbsp;— 50 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807084736/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8638 |date=7 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=800 Грушевський М. Спірні питання староруської етнографії / М. Грушевський.&nbsp;— СПб. : Тип. Имп. АН, 1904.&nbsp;— 17 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920012415/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=800 |date=20 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10755 Hruschewskyj M. Die Ukrainische Frage in historischer Entwicklung: aus dem Ukr. / von Michael Hruschewskyj.&nbsp;— Wien: Verl. des Bundes zur Befreiung der Ukraina, 1915.&nbsp;— 52 S.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124181038/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10755 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10754 Hruchevski M. La lutte sociale et politique en Ukraine, 1917—1918–1919 / Michel Hruchevski ; Délégation du parti socialiste-révolutionnaire ukrainien.&nbsp;— Prague, 1920.&nbsp;— 42 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124182201/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10754 |date=24 листопада 2020 }}
</div>

== Повне зібрання творів ==
{{Детальніше|Повне зібрання творів Михайла Грушевського}}

Повне зібрання творів М. Грушевського&nbsp;— найповніше 50-томне видання творчої спадщини видатного вченого і громадського діяча (всі опубліковані й неопубліковані твори, його епістолярна, мемуарна спадщина й архів).

Кожний окремий том упорядковують фахівці з інститутів археографії, археології, історії України, літератури, співробітники архівних установ і музеїв Львова та Києва.

У першому томі кожної серії вміщена вступна стаття, яка досліджує окремий напрям діяльності вченого. Закінчуються томи коментарем, примітками і покажчиками.

== Див. також ==
* [[Премія НАН України імені М. С. Грушевського]]
* [[Кречевський Петро Антонович]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{стовпці|1}}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_02_В-Г#page/n165/mode/2up Грушевський Михайло] // {{УМЕ2|сторінки=285-286}}
* Римаренко Ю. [https://archive.org/stream/etnoderzhavoznavstvo#page/n837/mode/2up Грушевський Михайло Сергійович] // Мала енциклопедія етнодержавознавства / [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України]], Упорядник [[Римаренко Юрій Іванович|Ю.&nbsp;І.&nbsp;Римаренко]] [та ін.].&nbsp;— Київ: Генеза, : Довіра, 1996.&nbsp;— 942 с.&nbsp;— С. 837—838.
<!--{{Вікіпосилання|Вікіцитати = Грушевський Михайло Сергійович|Вікіджерела = Автор:Михайло Грушевський|Родовід = 255654}}-->
* [https://vuam.org.ua/uk/802:Каталог_оригінальних_фотографій_Михайла_Грушевського,_репродукцій_його_світлин_на_листівках_та_в_рідкісних_виданнях_(колекція_ІММГ) Каталог оригінальних фотографій Михайла Грушевського, репродукцій його світлин на листівках та в рідкісних виданнях (колекція ІММГ)]
* [https://youtu.be/GhN8UIwPzlo МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2016 (Відео)]
* [http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21REF=10&S21CNR=10&S21STN=1&S21SRW=dp&S21SRD=DOWN&S21FMT=brief_elib&C21COM=S&2_S21P03=ROZD=&2_S21STR=1 Е-архів Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161215021626/http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21REF=10&S21CNR=10&S21STN=1&S21SRW=dp&S21SRD=DOWN&S21FMT=brief_elib&C21COM=S&2_S21P03=ROZD=&2_S21STR=1 |date=15 грудня 2016 }}. [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]].
* [http://www.m-hrushevsky.name/ Михайло Грушевський. Енциклопедія життя і творчості.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180209071105/http://www.m-hrushevsky.name/ |date=9 лютого 2018 }} [http://www.m-hrushevsky.name/uk/Gallery/portraits.html Фотогалерея.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150711000025/http://www.m-hrushevsky.name/uk/Gallery/portraits.html |date=11 липня 2015 }}
* [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=114 М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський. Автобіографія.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141016212440/http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=114 |date=16 жовтня 2014 }}
* [http://h.ua/story/338653/ НА ГОРАХ (екологічний погляд М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120530233043/http://h.ua/story/338653/ |date=30 травня 2012 }}
* [http://gazeta.ua/articles/history/_onuchku-grushevskogo-zabrali-v-kdb-pryamo-zi-shkoli/430782 Онучку Грушевського забрали в КДБ прямо зі школи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120507030046/http://gazeta.ua/articles/history/_onuchku-grushevskogo-zabrali-v-kdb-pryamo-zi-shkoli/430782 |date=7 травня 2012 }}
* [http://greatest.com.ua/g/grushevskij_mihailo Біографія Михайла Грушевського на сайті «Гордість України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120412012349/http://www.greatest.com.ua/g/grushevskij_mihailo |date=12 квітня 2012 }}
* [http://ukrcenter.com/Література/19193/Михайло-Грушевський Біографія і твори Михайла Грушевського на «Українському Центрі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130717060424/http://ukrcenter.com/Література/19193/Михайло-Грушевський |date=17 липня 2013 }}
* [http://old.library.vn.ua/publications/2006/Grushevsk.html Великий Українець (До 140-ї річниці від дня народження М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського) Попереджувальна довідка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200630231623/http://old.library.vn.ua/publications/2006/Grushevsk.html |date=30 червня 2020 }}
* [http://naub.org.ua/?p=382 Внесок Михайла Грушевського у становлення української соціологічної науки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120322081937/http://naub.org.ua/?p=382 |date=22 березня 2012 }}
* [http://www.archive.org/search.php?query=creator%3A%22Hrushevsky%2C+Mykhalo%2C+1866-1934%22 Hrushevsky, Mykhalo, 1866—1934]&nbsp;— книги М. Грушевського в [[Інтернет-архів]]і
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ Найповніше зібрання праць М. Грушевського в е-бібліотеці «ЧТИВО»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130119041523/http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ |date=19 січня 2013 }}
* ''Gregorovich A.'' [https://diasporiana.org.ua/istoriya/gregorovich-a-michael-hrushevsky-the-traditional-scheme-of-russian-history-and-the-problem-of-a-rational-organization-of-the-history-of-the-east-slavs/ Michael Hrushevsky. The Traditional Scheme of «Russian» History and the Problem of a Rational Organization of the History of the East Slavs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201201024001/https://diasporiana.org.ua/istoriya/gregorovich-a-michael-hrushevsky-the-traditional-scheme-of-russian-history-and-the-problem-of-a-rational-organization-of-the-history-of-the-east-slavs/ |date=1 грудня 2020 }}.&nbsp;— Winnipeg: Ukrainian Free Academy of Sciences, 1965.&nbsp;— 24 p.
* ''[[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].'' [https://www.academia.edu/21623452 Монументальний проєкт великого наративу М. Грушевського у світлі його дослідницьких стратегій] // Історіографічні дослідження в Україні.&nbsp;— Київ, 2012.&nbsp;— Вип. 22.&nbsp;— С. 565—664.
* Ідеолог і творець української державності. До 150-річчя від дня народження М. Грушевського (1866—1934) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події,] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202060956/http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2%282016%29.pdf |date=2 лютого 2017 }} 2016, друге півріччя: календар знамен. дат №&nbsp;2 (8) / [[Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого|Нац. парлам. б-ка України]].&nbsp;— Київ, 2016.&nbsp;— С. 67–71.
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=296 Грушевський Михайло в Електронній бібліотеці «Культура України».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306174823/http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=296 |date=6 березня 2019 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8936 Грушевський М. Історія української літератури. Ч. 1, т. 2 (ч. 1-ї кн. 2), т. 3 (ч. 1-ї кн. 3)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180926130921/http://elib.nplu.org/object.html?id=8936 |date=26 вересня 2018 }} / Михайло Грушевський.&nbsp;— Львів: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1923.&nbsp;— 360, 231, 295, 2 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8935 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія української літератури. Т. 4 : Усна творчість пізніх княжих і переходових віків XIII—XVII] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180926130858/http://elib.nplu.org/object.html?id=8935 |date=26 вересня 2018 }} / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1925.&nbsp;— 689 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8934 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, вип. 1 : Культурні і літературні течії на Україні в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180926130822/http://elib.nplu.org/object.html?id=8934 |date=26 вересня 2018 }} / Михайло Грушевський ; Укр. акад. наук.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 204, 1 с.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8933 Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, друга половина: Культурні і літературні течії на України в XV—XVI вв. і перше відродженнє (1580—1610 рр.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180926130709/http://elib.nplu.org/object.html?id=8933 |date=26 вересня 2018 }} / Михайло Грушевський.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— С. 205—515.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 Київські збірники: історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924075404/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 |date=24 вересня 2020 }} / Всеукр. акад. наук ; під заг. ред. акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Вид. Акад. комісія історії Києва, 1931.&nbsp;— 369 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8637 Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Вільна Україна: статті з останніх днів (берез.-квіт. 1917)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918162254/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8637 |date=18 вересня 2020 }} / Мих. Грушевський.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ: Друк. т-ва «П. Барський», 1917.&nbsp;— 16 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8595 Київ та його околиця в історії і пам'ятках] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924123851/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8595 |date=24 вересня 2020 }} / під ред. голови секції акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 475 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7484 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 1 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 295 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124183852/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7484 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7483 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 2 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 328 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124183553/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7483 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7482 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 3 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 328 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124183301/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7482 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7481 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 4 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 322 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201130112600/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7481 |date=30 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7480 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 5 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 316 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201130112247/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7480 |date=30 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7479 За сто літ: матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття. Кн. 6 / Іст. секція Укр. АН ; під ред. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держвидав України, 1927.&nbsp;— 332 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124175605/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7479 |date=24 листопада 2020 }}
* ''Гойдало І. В.'' [https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1728/dysertaciyanazdobuttyanaukovogostupenyakandydatayurydychnyhnaukgoydaloiv.pdf Погляди на державу і право Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210904095445/https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1728/dysertaciyanazdobuttyanaukovogostupenyakandydatayurydychnyhnaukgoydaloiv.pdf |date=4 вересня 2021 }}. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Національний університет «Львівська політехніка». Львів. 2017. 203 с.
* [https://web.archive.org/web/20120323081621/http://www.litplayer.com.ua/authors/grushevskyi Праці Грушевського на аудіобібліотеці litplayer]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ Зібрання основних праць М. Грушевського в електронній бібліотеці. Чтиво]
* [https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=296 Праці М. Грушевського на сайті електронної бібліотеки «Культура України»]
</div>

== Джерела ==
{{стовпці|1}}
* {{h|Верба|2004}}[[Верба Ігор Володимирович|''Верба І. В.'']] [http://www.history.org.ua/?termin=Grushevsky_M_S Грушевський Михайло Сергійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305171335/http://history.org.ua/?termin=grushevsky_m_s |date=5 березня 2016 }} // {{ЕІУ|2|232–235}}
* ''Верба І. В''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32114 Грушевський Михайло Сергійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202023958/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32114 |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕСУ|6|557–560}}
* ''Винар Л.''[http://chtyvo.org.ua/authors/Vynar_Liubomyr/Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926_rokiv/ Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років, як джерело до вивчення його життя і творчости] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317022722/http://chtyvo.org.ua/authors/Vynar_Liubomyr/Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926_rokiv/ |date=17 березня 2013 }} // [[Український історик]].&nbsp;— 1974.&nbsp;— №&nbsp;1–3.
* [[Гирич Ігор Борисович|''Гирич І. Б.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/3.pdf М. Грушевський та І. Франко: До історії взаємин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160910051658/http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/3.pdf |date=10 вересня 2016 }} // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 35–67.
* ''Гирич І. Б., Кіржаєв С. М.'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Hyrych_Ihor/Do_istorii_Vseukrainskoi_Akademii_nauk_Mykhailo_Hrushevskyy_i_Ahatanhel_Krymskyi/ До історії Всеукраїнської Академії наук. Михайло Грушевський і Агатангел Кримський (З приводу «Осібної гадки академіка М. Грушевського до протоколу спільного зібрання УАН від 17 жовтня 1927 року»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170206103515/http://chtyvo.org.ua/authors/Hyrych_Ihor/Do_istorii_Vseukrainskoi_Akademii_nauk_Mykhailo_Hrushevskyy_i_Ahatanhel_Krymskyi/ |date=6 лютого 2017 }} // [[Український археографічний щорічник]] / [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського НАН України]].&nbsp;— Вип. 1.
* {{h|Сухомлинська|2005}}[http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/grushevskij-mihajlo-sergijovich/ Грушевський Михайло Сергійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202030028/http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/grushevskij-mihajlo-sergijovich/ |date=2 грудня 2013 }} // Українська педагогіка в персоналіях. XX століття: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. Кн. 2 / під ред. [[Сухомлинська Ольга Василівна|О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинської]].&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2005.&nbsp;— 552 с. : портр.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0368-1.}}
* {{h|Дорошенко|1930}}[[Дорошенко Дмитро Іванович|''Дорошенко Дмитро.'']] [http://diasporiana.org.ua/istoriya/13527-doroshenko-d-istoriya-ukrayini-1917-1923-rr-t-2-ukrayinska-getmanska-derzhava-1918-r/ Історія України. 1917—1923 рр.: Українська гетьманська держава 1918 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160913224306/http://diasporiana.org.ua/istoriya/13527-doroshenko-d-istoriya-ukrayini-1917-1923-rr-t-2-ukrayinska-getmanska-derzhava-1918-r/ |date=13 вересня 2016 }}&nbsp;— Ужгород, 1930.&nbsp;— 512 с.
* [[Іваницька Світлана Григоріївна|''Иваницкая С. Г.'']] М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевский в годы Первой мировой войны: аспекты общественно-политической и публицистической деятельности // Клио.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2 (45).&nbsp;— С. 109—117.
* ''Иваницкая С. Г.'' Публицистика М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевского периода ссылки (февраль 1915&nbsp;— март 1917 гг.) как исторический источник // Источник и его роль в историческом познании. Сб. статей по материалам межд. научной конференции 17–18 мая 2012 г. / Нижегородское отд. ИРИ РАН; Нижегородский гос. пед. ун-т им. Козьмы Минина.&nbsp;— Нижний Новгород, 2012.&nbsp;— С. 109—115. {{ref-ru}}
* [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/lystuvannya-myhajla-grushevskogo-tom-1/ Листування Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126043334/https://diasporiana.org.ua/ukrainica/lystuvannya-myhajla-grushevskogo-tom-1/ |date=26 січня 2021 }}.&nbsp;— Київ&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Париж&nbsp;— Львів&nbsp;— Торонто, 1997.&nbsp;— 400&nbsp;с.&nbsp;— (Серія «Епістолярні джерела Грушевськознавства», Т.&nbsp;1).&nbsp;— ISBN 1-879070-09-X
* ''Іваницька С.'' [Рец.]: Листування Михайла Грушевського.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— Київ&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Париж&nbsp;— Львів&nbsp;— Торонто, 2012.&nbsp;— Український археографічний щорічник: Збірник наукових праць. (Нова серія).&nbsp;— Вип. 18.&nbsp;— {{К.}} : Ін-т укр. археографії, 2013.&nbsp;— С. 735—747.
* [[Козловський Сергій Орланович|''Козловський С.'']] Історичні погляди М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського про право Київської Русі / Сергій Козловський // Актуальні питання сучасної науки і права: Збірник матеріалів науково-практичної конференції студентів (24 квітня 2010 р., м. Суми) / Сумська філія Харківського університету внутрішніх справ.&nbsp;— Суми: Університетська книга, 2010.&nbsp;— С. 39–41.
* ''Козловський С.'' Історіософські погляди М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського на період княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської історичної школи / Сергій Козловський // Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених.&nbsp;— Маріуполь: Вид. МДУ, 2009.&nbsp;— Ч. І&nbsp;— С. 68–70.
* {{h|Крип'якевич|2001}}[[Крип'якевич Іван Петрович|''Крип'якевич Іван'']]. [http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm Михайло Грушевський. Життя й діяльність] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121011190339/http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm |date=11 жовтня 2012 }} / Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С. 233—255.
* ''[[Кучеренко Микола Олександрович|Кучеренко М. О.]], [[Панькова Світлана Михайлівна|Панькова С. М.]], [[Шевчук Галина Володимирівна|Шевчук Г. В.]]'' [http://history.org.ua/LiberUA/966-8825-09-8/966-8825-09-8.pdf Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170206103602/http://history.org.ua/LiberUA/966-8825-09-8/966-8825-09-8.pdf |date=6 лютого 2017 }} / Наук. ред. Л. Винар; відп. за випуск Т. Хоменко.&nbsp;— {{К.}} : Вид-во «Кий», 2006.&nbsp;— 662 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8825-09-8.}}
* ''Лукаш Адам.'' [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/6/75775/ «Прогресивний націоналіст» Грушевський і поляки. Історія стосунків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120309014904/http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/6/75775/ |date=9 березня 2012 }} // Історична правда.— 2012.&nbsp;— 6 березня.
* ''Маврін О.'' [http://1576.ua/books/7052 Володимир Святий та його доба в оцінці Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170206022155/http://1576.ua/books/7052 |date=6 лютого 2017 }} // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Збірка статей на пошану д. іст. наук, проф. Надії Миколаївни / НАН України: Інт-т української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського; Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П.&nbsp;С.&nbsp;Сохань; упоряд. Д. Гордієнко, В. Корнієнко.&nbsp;— {{К.}}, 2011.&nbsp;— С. 86–101.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-02-6215-7.}}
* [[Масненко Віталій Васильович|''Масненко В. В.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/2.pdf Формування образу М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського в масовій свідомості сучасного українського суспільства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916130108/http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/2.pdf |date=16 вересня 2016 }} // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 19–34.
* [[Мельниченко Ігор Петрович|''Мельниченко И.'']] Исторический портрет в сине-желтом интерьере.&nbsp;— {{К.}} : Юстініан, 2004.&nbsp;— 228 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8257-08-1.}} {{ref-ru}}
* Михайло Грушевський: біографічний нарис / Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пиріг, В.&nbsp;В.&nbsp;Тельвак.&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2016.&nbsp;— 576 с. : іл.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0731-6.}}
* Обличчям до обличчя: Ілюстрований життєпис М. Грушевського = Facie ad Faciem / [авт.-упоряд. С. Панькова, Г. Кондаурова].&nbsp;— {{К.}} : Либідь, 2016.&nbsp;— 144 с.&nbsp;— Загол. обкл.: Facie ad Faciem.&nbsp;— {{s|ISBN 966-06-0732-3.}}
* [[Пиріг Руслан Якович|''Пиріг Р. Я.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/1.pdf Ідейно-політичні підстави компромісу Михайла Грушевського з більшовицькою владою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916132704/http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/1.pdf |date=16 вересня 2016 }} // Український історичний журнал.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 4–19.
* ''Пиріг Р. Я.'' [http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/9.pdf Проблеми підготовки наукової біографії Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161019234939/http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/9.pdf |date=19 жовтня 2016 }} // Український історичний журнал.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;4 (463).&nbsp;— С. 178—189.
* [[Плохій Сергій Миколайович|''Плохій С.'']] Великий переділ: незвичайна історія Михайла Грушевського.&nbsp;— {{К.}}, 2011.&nbsp;— {{s|ISBN 0-8020-3937-5.}}
* {{h|Усенко|2003.}}[[Усенко Павло Георгійович|''Усенко П. Г.'']] Чи був Михайло Грушевський президентом України? (Від історії національних катастроф&nbsp;— до катастрофи національної історії).&nbsp;— {{К.}} : Нора-друк, 2003.&nbsp;— 100 с.
* ''Ховрич С.'' [http://www.day.kiev.ua/uk/article/poshta-dnya/chomu-problemi-porusheni-ponad-sto-rokiv-tomu-zalishilisya-nevirishenimi Чому проблеми, порушені понад сто років тому, залишилися невирішеними?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140518045320/http://www.day.kiev.ua/uk/article/poshta-dnya/chomu-problemi-porusheni-ponad-sto-rokiv-tomu-zalishilisya-nevirishenimi |date=18 травня 2014 }} // [[День (газета)|День]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;224—225 (3867–3868).&nbsp;— С. 13.
* Цикл статей присвячених життю і творчості М. Грушевського. Вісник НТШ. весна-літо 2016 р.
* ''Чмырь С. Г.'' Грушевский М. С. // Политические партии России, конец XIX&nbsp;— первая треть XX века: энциклопедия.&nbsp;— {{М.}}, 1996.&nbsp;— С. 165—170. {{ref-ru}}
* [[Шаповал Юрій Іванович|''Шаповал Ю. І.'']] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/5.pdf Загадка смерті Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201201204353/http://history.org.ua/JournALL/journal/2006/5/5.pdf |date=1 грудня 2020 }} // Український історичний журнал.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;5 (470).&nbsp;— С. 83–98.
* [[Юркова Оксана Віталіївна|''Юркова О.'']] [http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ Загадка дати смерті Михайла Грушевського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161009014723/http://www.istpravda.com.ua/research/2014/11/24/145966/ |date=9 жовтня 2016 }} // [[Історична правда]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 24 листопада.
* ''Adamski Ł.'' Nacjonalista postępowy: Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków.&nbsp;— Warszawa, 2011. {{ref-pl}}
* Київ. Енциклопедія. / В.&nbsp;Г.&nbsp;Абліцов.&nbsp;— {{К.}} : Видавництво «Фенікс». 2016.&nbsp;— 288 с.
* ''Тагліна Ю. С.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10511 Михайло Грушевський.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306174819/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10511 |date=6 березня 2019 }}&nbsp;— Харків: Фоліо, 2015.&nbsp;— 62 с. : табл.&nbsp;— (Патріотична бібліотека).
* ''Сірополко С.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9654 Михайло Грушевський, як історик освіти в Україні та освітній діяч: стаття.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918144136/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9654 |date=18 вересня 2020 }}&nbsp;— Б. м. : б. в., [1935].&nbsp;— С. 91–98.
* ''Крип'якевич І.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9653 Михайло Грушевський: життя й діяльність.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124175415/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9653 |date=24 листопада 2020 }}&nbsp;— Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1935.&nbsp;— 63 с. : портр., іл.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9303 Збірник заходознавства: історія, економіка, література, лінгвістика: на пошану М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського з нагоди 60 річниці життя та 40-х роковин наукової діяльності] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124181918/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9303 |date=24 листопада 2020 }} / за ред. С.Тимченка й Ф. Савченка ; Всеукр. АН. Комісія заходо- й американознавства.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1929.&nbsp;— 167 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9275 Ювілей академіка М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського, 1866—1926 : ювіл. засідання, привітання.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124173807/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9275 |date=24 листопада 2020 }}&nbsp;— Київ: Вид. ювіл. ком., 1927.&nbsp;— 143 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8937 З починів українського соціялістичного руху. Мих. Драгоманов і женевський соціялістичний гурток] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124182044/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8937 |date=24 листопада 2020 }} / Укр. соціол. ін-т ; зладив М. Грушевський.&nbsp;— Wien: Закордон. бюро і склад вид., 1922.&nbsp;— 212 с.
* ''Щербаківський В. М.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8881 Концепція Грушевського про походження українського народу в світлі палеоетнології.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924070534/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8881 |date=24 вересня 2020 }}&nbsp;— Прага: б. в., [1940].&nbsp;— С. 27–40 с.&nbsp;— (Праці Українського історично-філологічного товариства в Празі ; т. 3).
* ''Мельниченко В. Ю.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8781 Михайло Грушевський: «Тарас Шевченко&nbsp;— святий національний прапор» : 100 історій і розповідей про двох українських геніїв.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922042852/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8781 |date=22 вересня 2020 }}&nbsp;— Київ: Либідь, 2017.&nbsp;— 440 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8656 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наук. діяльності. Т. 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124182605/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8656 |date=24 листопада 2020 }} / Укр. акад. наук ; редкол.: П.&nbsp;А.&nbsp;Тутківський (голова) та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1928.&nbsp;— 502 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8655 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наук. діяльності. Т. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124182249/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8655 |date=24 листопада 2020 }} / Укр. акад. наук ; редкол.: П.&nbsp;А.&nbsp;Тутківський (голова) та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1928.&nbsp;— 523 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8654 Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського: з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності. Т. 3 : Матеріяли до бібліографії друкованих праць академіка Грушевського за 1905—1928 рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124181946/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8654 |date=24 листопада 2020 }} / Всеукр. акад. наук ; упоряд.: Д. Балика та ін.&nbsp;— У Києві: Київ. Окрліт, 1929.&nbsp;— 104 с., 1 арк. портр.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7647 Твори Михайла Грушевського у фондах Одеської національної бібліотеки: каталог: до 150-річчя від дня народж.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929175704/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7647 |date=29 вересня 2020 }} / М-во культури України, Одес. Нац. наук. б-ка ; упоряд. А.&nbsp;В.&nbsp;Іванченко.&nbsp;— Одеса: ОННБ, 2016.&nbsp;— 87 с.
* http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=693 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919142751/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=693 |date=19 вересня 2020 }}
* ''Мельниченко В.'' [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=691 Михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200811074147/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=691 |date=11 серпня 2020 }}&nbsp;— {{М.}} : ОЛМА-ПРЕСС, 2005.&nbsp;— 500 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10757 Bidlo J. Michal Hruševs'kyj / napsal Jaroslav Bidlo.&nbsp;— Praha: Nákladem České akademie věd a uměni, 1935.&nbsp;— 43 s.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124174718/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10757 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10756 Hrushevsky M. The historical evolution of the Ukrainian problem / Michaelo Hrushevsky ; translated with the kind permission of the editor of La Revue politique internationale by George Raffalovich.&nbsp;— London: Garden city press. ltd., Letchworth, 1915.&nbsp;— 58, 2 р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124175920/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10756 |date=24 листопада 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 Київські збірники: історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1 / Всеукр. акад. наук ; під заг. ред. акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Вид. Акад. комісія історії Києва, 1931.&nbsp;— 369 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924075404/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 |date=24 вересня 2020 }}
* {{Cite book
|title=Українці Холмщини і Підляшшя
|last=Горний
|first=Михайло
|year=1997
|publisher=Обласна книжкова друкарня
|location=Львів, Пекарська, 11.
|pages=1 - 663 с.
|language=Українська
}}
</div>
{{Бібліоінформація}}
{{Перші особи України з 1917 року}}
{{УНР2}}
{{Керівники українського парламенту}}
{{Грушевські}}
{{Пам'ятники Михайлові Грушевському}}
{{Дослідження історії України}}
{{PD-письменник}}

[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські соціологи]]
[[Категорія:Українські редактори]]
[[Категорія:Історики Російської імперії XIX століття]]
[[Категорія:Історики Російської імперії XX століття]]
[[Категорія:Редактори Російської імперії XX століття]]
[[Категорія:Публіцисти Російської імперії XX століття]]
[[Категорія:Історики Австро-Угорщини XIX століття]]
[[Категорія:Історики Австро-Угорщини XX століття]]
[[Категорія:Радянські історики]]
[[Категорія:Дослідники історії України]]
[[Категорія:Історики держави і права]]
[[Категорія:Антинорманісти]]
[[Категорія:Члени Київського товариства старожитностей і мистецтв]]
[[Категорія:Члени Історичного товариства імені Нестора-Літописця]]
[[Категорія:Члени Чеської академії наук і мистецтв]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Голови НТШ]]
[[Категорія:Академіки Всеукраїнської академії наук]]
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]
[[Категорія:Діячі УЦР]]
[[Категорія:Українські масони]]
[[Категорія:Емігранти з УНР до Чехословаччини]]
[[Категорія:Померли від зараження крові]]
[[Категорія:Люди на банкнотах України]]
[[Категорія:Депутати Українських Установчих Зборів]]
[[Категорія:Депутати Трудового конгресу України]]
[[Категорія:Михайло Грушевський| ]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]
[[Категорія:Енциклопедисти України]]
[[Категорія:Дослідники Київської Русі]]
[[Категорія:Науковці, іменем яких названо премії НАН України]]
[[Категорія:Прихильники Балто-Чорноморського союзу]]
[[Категорія:Члени Української партії соціалістів-революціонерів]]
[[Категорія:Великі українці]]