Перегляд вихідного коду сторінки Гімалаї

{{otheruses}}
{{Гірська система
| назва                       = Гімалаї
| місцева_назва               = {{lang-sa|हिमालय}}
| інша_назва                  =
| зображення                  = Everest kalapatthar crop.jpg
| зображення_розмір           = 280px
| зображення_підпис           = [[Еверест]], найвища вершина на Землі
| країна                      = {{BTN}}
| країна1                     = <br/>{{CHN}}
| країна2                     = <br/>{{IND}}
| країна3                     = <br/>{{NPL}}
| країна4                     = <br/>{{PAK}}
| країна5                     = <br/>{{AFG}}
| період                      = 70-50&nbsp;млн років тому ([[Крейдовий період]])
| гороутворення               = Зіштовхнення [[Євразійська плита|Євразійської]] та [[Індо-Австралійська плита|Індо-Австралійської]] плит
| площа                       = 600 000
| довжина                     = 2&nbsp;400
| довжина_орієнтація          =
| ширина                      = 250—301
| ширина_орієнтація        =
| найвища_назва               = Еверест
| найвища_розташування = {{NPL}}, {{CHN}}
| найвища_країна             =
| найвища_штат                =
| найвища_регіон              =
| найвища_область           =
| найвища_висота            = 8848
| найвища_шир_г             = 27
| найвища_шир_х             = 59
| найвища_шир_с             = 17
| найвища_шир_NS          = N
| найвища_дов_г               = 86
| найвища_дов_х               = 55
| найвища_дов_с               = 31
| найвища_дов_WE              = E
| мапа                        = Topografic map of Himalaya.png
| мапа_розмір                 =
| мапа_підпис                 = [[Топографічна карта|Топографічна мапа]] Гімалаїв
| мапа_першою                 =
}}
[[Файл:Himalayas.jpg|thumb|250px|right|Perspective (visual)|Перспектива на Гімалаї та Еверест, з космосу]]
'''Гімала́ї''' ({{lang-sa|हिमालय}}, «серце снігів»)&nbsp;— найвищі гори на [[Земля|Землі]], розташовані в Південній [[Азія|Азії]] між [[Тибетське нагір'я|Тибетським нагір'ям]] на півночі та [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангською рівниною]] на півдні. У ширшому розумінні поширюються на [[Каракорум]], [[Гіндукуш]], [[Тоба Какар]] і на багато інших невеликих [[Гірський хребет|хребтів]], що розпочинаються від [[Памір]]у. Розташовані на території сучасних [[Китайська Народна Республіка|Китаю]], [[Індія|Індії]], [[Непал]]у, [[Бутан]]у та [[Пакистан]]у. Довжина системи становить близько 2500 [[кілометр|км]], середня висота&nbsp;— близько 6000&nbsp;м.

== Назва ==
Назва гірського хребта походить від [[санскрит]]ського Himālaya (हिमालय, «Обитель снігу»), від himá (हिम, «сніг») та ā-laya (आलय, «місце проживання»). Гори відомі під назвами Himālaya в [[Непальська мова|непальській]] та [[гінді]] (в обох мовах записуються як हिमालय), Himalaya (ཧི་མ་ལ་ཡ་) або 'Земля Снігу' (གངས་ཅན་ལྗོངས་) в [[Тибетська мова|тибетській]], Himāliya (ہمالیہ) в [[урду]] та Xǐmǎlāyǎ Shānmài (喜马拉雅山脉) в [[Китайська мова|китайській]].

== Географія ==

=== Загальні відомості ===

Найвища точка Гімалаїв&nbsp;— [[Еверест|Джомолунгма]] (Еверест) заввишки 8 848&nbsp;м. Для порівняння&nbsp;— [[Аконкагуа]] в [[Анди|Андах]], що є найвищою вершиною за межами [[Азія|Азії]], має висоту 6962&nbsp;м, тоді як Гімалаї мають більше 100 вершин понад 7200 метрів і 10 вершин висотою понад 8000&nbsp;м<ref>{{cite web
|url=http://books.google.com/books?id=4q_XoMACOxkC&pg=PA25&lpg=PA23&dq=%22South+Tibet+Valley%22&output=html&sig=cplbaHyY4CGV0ogUvw0NT8o0EfM
|title=Himalayan Mountain System
|publisher=
|accessdate=2007-08-07
|archive-date=25 грудня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20181225162438/https://books.google.com/books?id=4q_XoMACOxkC&pg=PA25&lpg=PA23&dq=%22South+Tibet+Valley%22&output=html&hl=ja
}}</ref>.

Виникли в [[Альпійська складчастість|альпійському орогенезі]], внаслідок зіткнення [[Індостанська плита|Індійської платформи]] з [[Азія|Азією]]; сучасні рухи зростання; землетруси; кліматично-рослинні яруси: мусонні, твердолистяні, хвойні ліси, альпійські луки; вічні сніги і льодовики; витоки багатьох річок, зокрема [[Ганг]]у.

Утворюють різко виражений кліматичний і природний рубіж між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.

Складені з магматичних та осадових порід.

'''Південні передгір'я''' складені переважно [[пісковик]]ами і [[Конгломерат (порода)|конгломератами]], корінні схили й осьова зона&nbsp;— [[гнейс]]ами, [[кристалічні сланці|кристалічними сланцями]], [[граніт]]ами, [[філіт]]ами та іншими кристалічними та метаморфічними породами.

Гімалаї підносяться над [[Індо-Гангська рівнина|Індо-Гангською рівниною]] трьома ярусами&nbsp;— гори [[Шивалік]] (Передгімалаї), Малі Гімалаї (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін.) і Великі Гімалаї, які відділені від двох попередніх структур ланцюгом поздовжніх западин. Великі Гімалаї поділяють на Ассамські, Непальські, Кумаонські та Пенджабські Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння (площа льодовиків понад 33&nbsp;тис.&nbsp;км²).

'''Північні''', більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тибетського нагір'я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо ([[Брахмапутра]]), Інд. У Гімалаях беруть початок основні річки Азії&nbsp;— [[Інд]], [[Ганг]], Брахмапутра. Південні схили Гімалаїв знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м&nbsp;— ландшафти гляціально-нівального поясу.

=== Гірські перевали ===

Рельєф місцевості створює декілька доступних для перетину [[Гірський перевал|перевалів]] через гори, включаючи:
* Банігал ({{lang-en|{{нп|Banihal Pass|Banihal Pass|en|Banihal Pass}}}})&nbsp;— важливий прохід, що сполучає гірські райони Джамму з долиною [[Кашмір]].
* [[Зоджі-Ла]] ({{lang-en|[[Zoji La]]}}) лежить між долиною Кашмір та округом Каргіл, і є єдиним західним входом у високогір'я [[Ладакх]].
* Перевал Рогтанг ({{lang-en|{{нп|Rohtang Pass|Rohtang Pass|en|Rohtang Pass}}}}) у штаті [[Гімачал-Прадеш]], Індія.
* Перевал Моган ({{lang-en|{{нп|Mohan Pass|Mohan Pass|en|Mohan Pass}}}}) є основним у рогах [[Шивалік]], найпівденніших і геологічно молодих передгір'ях, що йдуть паралельно основним Гімалаям в [[Сіккім]]і.

=== Найвідоміші вершини Гімалаїв та прилеглих хребтів ===
{| style="margin:auto;"  class="wikitable"
|-
! Назва !! Висота (м) !! Перше сходження !! Примітки
|-
| [[Джомолунгма]]||8848|| [[1953]] || Знаходиться на кордоні [[Непал]]у та [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]).
|-
| [[K2]]||8611|| [[1954]] || Знаходиться на кордоні між [[Сіньцзян-Уйгурський автономний район|Сінцзяном]], [[КНР]] та [[Пакистан]]ом.
|-
|[[Канченджанга]]||8586|| [[1955]] || Знаходиться на східному кордоні [[Непал]]у та [[Сіккім]]у, [[Індія]].
|-
|[[Лхоцзе]]||8516|| [[1956]] ||Знаходиться на кордоні [[Непал]]у та [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]).
|-
|[[Макалу]]|| 8462|| [[1955]] || Знаходиться на кордоні [[Непал]]у та [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]), на схід від [[Джомолунгма|Джомолунгми]].
|-
|[[Чо-Ойю]]||8201|| [[1954]] || Знаходиться на кордоні [[Непал]]у та [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]), на захід від [[Джомолунгма|Джомолунгми]].
|-
|[[Дхаулагірі]]||8167|| [[1960]] || Знаходиться в центральному [[Непал]]і.
|-
|[[Манаслу]]||8156 ||[[1956]] || Знаходиться в центральному [[Непал]]і.
|-
|[[Нангапарбат]]||8126||[[1953]] ||Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], Гімалаї
|-
|[[Аннапурна I]]||8091||[[1950]] ||Знаходиться в центральному [[Непал]]і.
|-
|[[Хідден-пік]]|| 8080|| [[1958]] ||Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Броуд-пік]]||8047|| [[1957]] ||Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Гашербрум II]]||8035 || [[1956]] || Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Шишабангма]]||8013 ||[[1964]] ||Місце розташування&nbsp;— [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]), близько 10&nbsp;км на північ від кордону з Непалом.
|-
|[[Гіачунг Канг]]||7952 ||[[1964]] || Знаходиться на кордоні [[Непал]]у та [[КНР]] ([[Тибетський автономний район|Тибет]]). Найвища вершина, що не досягає 8 000 метрів.
|-
|[[Гашербрум IV]]|| 7925 || [[1958]] ||Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Нупце]]|| 7861 ||[[1961]] || Розташовується в тому ж масиві, що й [[Джомолунгма]] та [[Лхоцзе]]
|-
|[[Машербрум]]|| 7821 ||[[1960]] || Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Нанда-Деві]]||7817 ||[[1936]] || Місце розташування&nbsp;— [[Уттаракханд]], [[Індія]].
|-
|[[Ракапоші]]||7788 ||[[1958]] || Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]], [[Каракорум]]
|-
|[[Тірич-Мір]]||7708 ||[[1950]] || Місце розташування&nbsp;— [[Пакистан]]. Найвища вершина [[Гіндукуш]]
|-
|[[Гангкхар Пуенсум]]||7570 ||— || Місце розташування&nbsp;— [[Бутан]]. Найвища у світі непідкорена вершина.
|-
|[[Пік Ісмаїла Самані]]||7495 ||[[1933]] || Місце розташування&nbsp;— [[Таджикистан]], [[Памір]].
|-
|[[Мачапучаре]]||6993 ||[[1957]] || Місце розташування&nbsp;— гірський масив [[Аннапурна]], [[Непал]].
|-
|[[Ама-Даблам]]||6848 ||[[1961]] || Місце розташування&nbsp;— район Кхумбу, [[Непал]].
|-
|[[Кайлас]]||6638 ||— || Розташований у західному [[Тибет]]і поблизу витоків річок [[Інд]], Брахмапутра, [[Ґхаґхара]] та [[Сатледж]]. Священний в [[Бон (релігія)|боні]], [[буддизм]]і, [[індуїзм]]і та [[джайнізм]]і.
|}

== Геологія ==
{{seealso|Геологія Гімалаїв}}
[[Файл:Himalaya-formation.gif|thumb|[[Індостанська плита]] перемістилася більш ніж на 6&nbsp;000&nbsp;км перед тим як зіткнутися з [[євразійська плита|Євразійською]]]]
Згідно з теорією [[тектоніка плит|тектоніки плит]], Гімалаї є результатом зіткнення [[індостанська плита|Індійської]] та [[євразійська плита|Євразійської]] [[тектонічна плита|плит]]. Це зіткнення почалося в пізньому [[крейдовий період|крейдовому періоді]] (близько 70 мільйонів років тому), [[Індостанська плита]], яка рухалась у північному напрямі зі швидкістю 15 сантиметрів на рік, зіткнулася з [[євразійська плита|Євразійською]]. Частина океану [[Тетіс (океан)|Тетіс]], яка їх розділяла, повністю зникла близько 50 мільйонів років тому. [[Індостанська плита]] продовжує рухатися з постійною швидкістю близько 5 сантиметрів на рік, опускаючись під [[євразійська плита|Євразійську плиту]] і викликаючи підйом Гімалаїв і [[Тибетське плато|Тибетського плато]].

Вминаючись в [[євразійська плита|Євразійську плиту]], [[Індостанська плита]] деформує літосферу Азії більше ніж на 3000&nbsp;км на північ від Гімалаїв. [[Тибет]] помережаний великими [[розломи|розломами]], які поглинають цю деформацію. На східній стороні [[Індостанська плита|Індостанської плити]] [[Араканські гори|Аракан]] та [[Андаманські і Нікобарські острови]] в [[Індійський океан|Індійському океані]] також були створені при русі між [[індостанська плита|Індійською]] та [[євразійська плита|Євразійською]] [[тектонічна плита|плитами]].

Ця інтенсивна [[тектонічні рухи|тектонічна активність]] робить регіон дуже активним у плані [[землетрус]]ів. Більш того, [[землетрус]]и силою 8 і більше [[шкала Ріхтера|балів]] задокументовано на півдні Гімалаїв.

== Клімат ==
Гімалаї відокремлюють Індійську низовину від Тибетського нагір'я. Південні схили гір знаходяться під впливом сезонних вітрів&nbsp;— [[мусон]]ів. Улітку тут випадають рясні опади&nbsp;— у східній частині до 4000&nbsp;мм, у західній&nbsp;— до 1000&nbsp;мм опадів на рік. У свою чергу, північні схили перебувають у сфері дії [[континентальний клімат|континентального клімату]], холодного і сухого.

Високо в горах [[Мороз (температура)|морози]] [[літо|влітку]] перевищують −25&nbsp;°C, а взимку [[температура]] падає до −40&nbsp;°C. Тут також часто спостерігаються [[Вітер|ураганні]] вітри зі швидкістю до 150 км/год і різка зміна погоди.

Внаслідок [[глобальне потепління|глобального потепління]] гімалайські [[льодовик]]и нестримно тануть. Прискорення процесу привело в [[1994]] році до повені [[озеро|озера]] [[Тортормі]], яка забрала 20 життів і викликала паніку серед місцевих жителів.

== Гідрографія ==

=== Льодовики та річки ===
Гімалаї нараховують близько 15&nbsp;000 льодовиків, чия загальна площа становить 33 тис. [[кілометр квадратний|км²]], а об'єм [[сніг]]у в них&nbsp;— близько 6,6&nbsp;тис.&nbsp;км³. [[Льодовик]]и розташовані головним чином навколо найбільших гірських масивів і найвищих вершин. Тут, зокрема, знаходиться льодовик [[Сіачен]], який є другим у світі за довжиною серед льодовиків, що не знаходяться за [[полярне коло|полярним колом]]. Також великими [[льодовик]]ами є [[Ґанґотри (льодовик)|Ґанготрі]] (30&nbsp;км), [[Біафо (льодовик)|Біафо]], [[Балторо (льодовик)|Балторо]], [[Зему (льодовик)|Зему]], [[Хумбу (льодовик)|Кхумбу]], а також [[Ронгбук (льодовик)|Ронгбук]], розташований на північному схилі гори [[Джомолунгма]]. Крижані ущелини, льодопади і зони ущелин в [[льодовик]]ах постійно змінюються. Великі поля зернистого [[сніг]]у ([[фірн]]и) зустрічаються рідко, оскільки їх утворенню перешкоджають прямовисні схили. В останні роки вчені спостерігають суттєве збільшення темпів відступу льодовиків у регіоні внаслідок глобальної [[зміна клімату|зміни клімату]]<ref>{{cite web|url=http://www.planetark.com/dailynewsstory.cfm/newsid/42387/story.htm|title=Vanishing Himalayan Glaciers Threaten a Billion|date=2007-06-05|publisher=Planet Ark|accessdate=2009-04-17|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090502052954/http://www.planetark.com/dailynewsstory.cfm/newsid/42387/story.htm|archivedate=2009-05-02|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. Хоча ефект від цього не буде відомим ще протягом багатьох років, потенційно це може означати катастрофу для сотень мільйонів людей, які покладаються на льодовики, що живлять річки на півночі Індії під час посушливих сезонів.

Талі [[льодовик]]ові води живлять багато [[річка|річок]], які відносять до двох великих [[річкова система|річкових систем]].
* Річки на заході регіону стікають у долину [[Інд]]у, серед них найдовшою є річка з такою ж назвою. [[Інд]] починається в [[Тибет]]і, у місці злиття річок Сенге і Ґар, і тече на південний захід через [[Індія|Індію]] та [[Пакистан]] і закінчується в [[Аравійське море|Аравійському морі]]. Основними [[притока]]ми [[Інд]]у є річки [[Джелам (річка)|Джелам]], [[Чинаб]], [[Раві]], [[Біас (річка)|Біас]], [[Сатледж]], та багато інших.
* Більшість інших річок Гімалаїв, впадають у [[Ганг]] і Брахмапутру. [[Ганг]] бере свій початок в [[льодовик]]у [[Ґанґотрі (льодовик)|Ґанготрі]], де він називається [[Бхаґіратхі]], потім тече на південний схід по [[рівнина]]х [[північна Індія|північної Індії]]. Основна притока Гангу тут&nbsp;— [[Алакнанда]]. Брахмапутра бере свій початок у західному [[Тибет]]і під назвою Ярлунг Зангбо (або Цангпо), і перетинає [[Тибет]] із заходу на схід, і в північно-східній [[Індія|Індії]] повертає на південь. [[Ганг]] і Брахмапутра зустрічаються [[Бангладеш]]і і впадають в [[Бенгальська затока|Бенгальську затоку]], утворюючи найбільшу у світі [[дельта Гангу|дельту]]<ref>{{cite web|url=http://www.gits4u.com/wb/wb6a.htm|title=Sunderbans the world’s largest delta|publisher=gits4u.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZYNHlaE?url=http://www.gits4u.com/wb/wb6a.htm|archivedate=2013-06-22|accessdate=2011-07-11|deadurl=yes}}</ref>.

Річки східного [[Тибет]]у живлять [[Іраваді]]&nbsp;— головну річку [[Бірма|Бірми]], яка впадає в [[Андаманське море]].

[[Салуїн]], [[Меконг]], [[Янцзи]] і [[Хуанхе]] (Жовта річка)&nbsp;— усі беруть початок на [[Тибетське плато|Тибетському плато]], але вони не вважаються справді Гімалайськими річками. Такі річки, деякі географи називають ''пери-гімалайськими''<ref name=circum>{{cite journal
 | quotes = 
 | last = Gaillardet
 | first = J
 | coauthors = Métivier, Lemarchand, Dupré, Allégre, Li, Zhao
 | date = 
 | year = 2003
 | month = 
 | title = Geochemistry of the Suspended Sediments of Circum-Himalayan Rivers and Weathering Budgets over the Last 50 Myrs.
 | journal = Geophysical Research Abstracts
 | volume = 5
 | issue = 13617
 | url = http://www.cosis.net/abstracts/EAE03/13617/EAE03-J-13617.pdf
 | format = [[Portable Document Format|PDF]]
 | accessdate = 2006-11-04
 | archive-date = 25 грудня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181225162444/https://www.cosis.net/abstracts/EAE03/13617/EAE03-J-13617.pdf
 }}{{ref-en}}</ref>.

У [[басейн річки|басейнах]] гімалайських річок живуть близько 1,3 мільярдів людей.

=== Озера ===

У Гімалаях є сотні [[озеро|озер]]. Більшість з них розташовуються на [[висота над рівнем моря|висотах]] нижче {{число|5000|[[метр|м]]}}, а їх розмір зменшується з висотою. Найбільше озеро&nbsp;— [[Пангонг-Цо]], простягається уздовж кордону між [[Індія|Індією]] і [[Тибет]]ом. Воно розташоване на висоті {{число|4600|м}} і нараховує {{число|134|[[кілометр|км]]}} в довжину і {{число|8|км}} в ширину. Одне з озер, розташованих на височинах є [[Ґурудонґмар]] в [[Північний Сіккім|Північному Сіккімі]], розташоване на висоті {{число|5148|м}}. Значними озерами також є озеро [[Цонґмо]], розташоване поблизу індо-китайського кордону в [[Сіккім]]і на висоті {{число|3780|м}} та [[Тілічо]], розташоване в [[Непал]]і в [[Гірський масив|гірському масиві]] [[Аннапурна]] на висоті {{число|4949|м}}.

Гірські озера, відомі, географам як [[льодовикове озеро|карові]], що викликані [[льодовик]]овою діяльністю, розташовані переважно у верхів'ях Гімалаїв, на висотах вище {{число|5500|м}}<ref>{{cite web|url=http://www.highestlake.com/highest-lake-world.html|first=Carl|last=Drews|accessdate=2010-11-14|title=The Highest Lake in the World|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101113154256/http://www.highestlake.com/highest-lake-world.html|archivedate=2010-11-13|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>.

== Яруси рослинності ==
У Гімалаях ясно видно триярусний розподіл [[рослинність|рослинності]]: знизу вгору змінюються тераї (заболочені [[джунглі]]), вічнозелені тропічні ліси, листяні, хвойні, змішані, [[альпійські луки]].

На північних, сухіших схилах, де вплив [[мусон]]у слабшає, домінують гірські степи і напівпустелі. Біля підніжжя гір розкинулися сухі саванні і хвойні ліси, а далі&nbsp;— густіші листяні. У передгір'ях Гімалаїв західних росте дерево [[Дхака]] (''Butea monospera''), яке дає цінну смолу і дорогу деревину. У східній частині до висоти 1000&nbsp;м схили вкриті вологим і болотистим лісом типу [[джунглі]]в під назвою «тераї», який дає цінну деревину салового дерева (''Shorea robusta''). Вище починається зона тропічного лісу з [[бамбук]]ом, [[пальма]]ми і деревоподібними [[папороть|папоротями]]. Від висот 2000&nbsp;м переважають листяні ліси з [[дуб]]ами, [[магнолія]]ми, [[каштан]]ами та [[клен]]ами. Вище 2600&nbsp;м частіше зустрічаються хвойні дерева, у тому числі гімалайські [[сосна|сосни]] та [[кедр]]и.

Від 3500 до 4000&nbsp;м розташований ярус [[рододендрон]]ів і карликових чагарників, а також високогірних [[мох]]ів. Вище 5000&nbsp;м&nbsp;— [[ландшафт]]и гляпіально-нівального пояса. Кордон вічних [[сніг]]ів проходить на висоті 4500&nbsp;м (з південного боку) і 6000&nbsp;м (з північної).

== Саґарматга ==
{{main|Національний парк Саґарматга}}
Національний парк Саґарматга розташований в [[Непал]]і, у центральній частині Високих Гімалаїв. Його площа становить 1240&nbsp;км². Крім [[Джомолунгма|Джомолунгми]], тут знаходяться восьмитисячники [[Лхоцзе]] і [[Чо-Ойю]]. На території національного парку водиться багато видів [[ссавці]]в, у тому числі і сніжні [[Сніговий барс|барси]] (ірбіси), яким загрожує зникнення, [[Ведмідь гімалайський|чорні гімалайські ведмеді]], гімалайські вовки і [[тибетська лисиця|тибетські лисиці]]. З птахів&nbsp;— гімалайський [[шуліка]], благородний [[орел]] і [[орлан]]. [[Національний парк Саґарматга|Саґарматга]] включена до переліку пам'яток світової культурної і природної спадщини, складеного ЮНЕСКО<ref>{{Cite web |url=http://whc.unesco.org/en/list/120 |title=Sagarmatha National Park — UNESCO World Heritage Centre |accessdate=29 березня 2011 |archive-date=26 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181226001348/http://whc.unesco.org/en/list/120 }}</ref> у 1976&nbsp;р., щоб зберегти не тільки природні багатства, але і традиційний уклад життя народів Землі.

== Шерпи ==
{{main|Шерпи}}
[[Файл:Sherpa guide.jpg|thumb|175px|Шерп-провідник]]
На території парку живуть [[шерпи]], які прийшли сюди із західного [[Тибет]]у в ΧV—XVI&nbsp;ст., очевидно, під натиском сильніших сусідів. Дослівно «шерпа» означає «люди сходу» (по-тибетські «шер»&nbsp;— схід і «па»&nbsp;— люди). Ця [[етнічна група]] нараховує кілька племен, кожне з яких має власні [[традиція|традиції]] і [[діалект]], споріднений тибетській мові. Шерпи займалися [[скотарство]]м і рубкою лісу, торгували [[олія|олією]], [[тканина]]ми і [[одяг]]ом. Сьогодні вони заробляють собі на життя [[землеробство]]м: вирощують картоплю та інші [[овочі]] на крихітних полях. Ці клаптики родючого ґрунту обгороджені кам'яними стінами заввишки трохи більше [[метр]]а, які оберігають землю і рослини на ній від змиву з крутих схилів.

Додатковий дохід шерпи отримують, беручи участь в [[Альпіністська експедиція|експедиціях]]. У наші дні шерпи не тільки носії, але і провідники&nbsp;— рівноправні, досвідчені і добре екіпіровані партнери дослідників Гімалаїв із [[Європа|Європи]], [[Америка|Америки]] чи [[Австралія|Австралії]].

Селища шерпів забудовані дуже щільно і складаються з 10—30 кам'яних будинків, оточених полями. На першому поверсі знаходяться господарські приміщення, які іноді використовують як спальні для [[турист]]ів. На другому поверсі знаходиться одна велика кімната з відкритим вогнищем у центрі. На ньому готують їжу, а тепло від вогню зігріває весь [[будинок]].

Шерпи вірять, що на самій високій горі світу живуть боги.

== Підкорювачі Гімалаїв ==
{| class="wikitable" border="1" align="right"
|+ Найвищі вершини Гімалаїв
|-
! Вершина
!
! Висота (м)
! Країна
! Рік підкорення
|-
| [[Джомолунгма]]
|
| 8852
| Непал/Китай(Тибет)
| 1953
|-
| [[Канченджанга]]
|
| 8586
| Непал/Індія
| 1955
|-
| [[Лхоцзе]]
|
| 8516
| Непал/Китай(Тибет)
| 1956
|-
| [[Макалу]]
|
| 8463
| Непал/Китай(Тибет)
| 1955
|-
| [[Чо-Ойю]]
|
| 8201
| Непал/Китай(Тибет)
| 1954
|-
| [[Дхаулагірі]]
|
| 8167
| Непал
| 1960
|-
| [[Манаслу]]
|
| 8156
| Непал
| 1956
|-
| [[Нанга Парбат]]
|
| 8126
| Пакистан
| 1953
|-
| [[Аннапурна I]]
|
| 8091
| Непал
| 1950
|-
| [[Шиша Пангма]]
|
| 8012
| Китай(Тибет)
| 1964
|-
|}
Сходження в Гімалаях почалися в [[1950]] році з підкорення [[Аннапурна I|Аннапурни I]] (8091 м). [[Альпіністська експедиція|Експедиції]] зазвичай організовуються [[весна|навесні]] або [[осінь|восени]]&nbsp;— [[зима|взимку]] сходження дуже ускладнене.

Вперше підкорити Еверест взимку (в [[лютий|лютому]] [[1980]] року) вдалося [[поляк]]ам [[Кшиштоф Велицкий|Кшиштофу Велицкому]] і [[Лешек Тихий|Лешеку Тихому]]. Перша європейська жінка, яка підкорила [[Еверест]]&nbsp;— польська альпіністка [[Ванда Руткевич]] (загинула при підйомі на [[Канченджанга|Канченджангу]] в 1991&nbsp;р.). На сьогодні на вершину [[Еверест]]у людина піднімалася вже близько 1200 разів. У списку підкорювачів 900 прізвищ (деякі піднімалися більше одного разу). На вершині побували 60-річний чоловік і 13-річний юнак, а в [[1998]] році&nbsp;— перша людина з інвалідністю.

[[Манаслу]] вперше підкорили японець Т.&nbsp;Іманіші і шерп Г.&nbsp;Нобре в [[1956]] році.

У 1996 році Анатолій Букрєєв підкорив відразу чотири восьмитисячника 10.05.1996&nbsp;— [[Еверест]], 17.05.1996&nbsp;— [[Лхоцзе]], 25.09.1996&nbsp;— [[Чо-Ойю]], 09.10.1996&nbsp;— [[Шишабангма]].

Мрією кожного [[альпініст]]а є завоювання «Корони Землі»&nbsp;— підкорення всіх 14 восьмитисячників, 11 з яких знаходяться в Гімалаях. Першим досяг цього в [[1986]] році [[італійці|італієць]] [[Райнгольд Месснер]]. [[Казахи|Казах]] [[Урубко Денис Вікторович|Денис Урубко]] став першим [[альпініст]]ом з [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], який підкорив всі 14 восьмитисячників планети. До нього таким вважався український [[альпініст]] [[Владислав Олександрович Терзиул|Владислав Терзиул]], однак йому не зарахували передвершину Броуд пік і Шиша Пангму Центральну.

Комерціалізація [[туризм]]у та [[альпінізм]]у загрожує навколишньому середовищу, особливо в районі туристичних баз, розташованих у підніжжя гір. Розмах комерційних підйомів на [[Еверест]] (часто з використанням техніки) загрожує екосистемі Гімалаїв. Відходи на колись найчистіших [[льодовик]]ах засмічують воду, при тому що половина всієї питної води на Землі надходить з гір.

У розрідженому повітрі зменшується опірність [[організм]]у, з'являються проблеми з концентрацією уваги, провали в пам'яті і галюцинації (так звана [[гірська хвороба]]). Деякі [[альпініст]]и (раніше&nbsp;— всі) піднімаються з маленьким (зазвичай зробленим із [[Титан (хімічний елемент)|титану]]) балончиком з [[кисень|киснем]]. Вище 7000&nbsp;м (або навіть 5500&nbsp;м) починається так звана «зона смерті». Вона непридатна для життя людини&nbsp;— [[організм]] не в змозі відновити тут сили навіть після середньої витрати енергії.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
{{commonscat-inline|Himalaya}}
* {{МГЕ|nocat=1}}

{{Гори Китаю}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Гімалаї| ]]
[[Категорія:Гірські системи Азії]]
[[Категорія:Гірські хребти Китаю]]
[[Категорія:Гірські хребти Індії]]
[[Категорія:Гірські хребти Непалу]]
[[Категорія:Гірські хребти Бутану]]
[[Категорія:Гірські хребти Пакистану]]