Перегляд вихідного коду сторінки День Святої Трійці

{{Infobox Holiday
|назва          = День Святої Трійці
|тип            = Християнський
|довгий_тип     = [[Християнство]]
|зображення     = Duccio di Buoninsegna - Pentecost - WGA06739.jpg
|підпис         = [[Дуччо ді Буонінсенья]], ''Сходження Святого Духа'' ([[XIV століття]])
|офіційна_назва = 
|інші_назви     = П'ятдесятниця, День Зіслання Святого Духа на апостолів, Зелена неділя
|місце          = 
|засновано      = 
|святкують      = [[Християни]]
|початок        = 
|закінчення     = 
|дата           = 50-й день після [[Великдень|Великодня]] (постійної дати немає)
|week_ordinal   = 
|weekday        = 
|month          = 
|святкування    = Урочиста церковна служба
|традиції       = 
|пов'язаний     = [[Великдень|Великднем]]
|date2024       = [[19 травня]] ([[Західне християнство|Західний]])<br/>[[23 червня]] ([[Східне християнство|Східний]])
|date2025       = [[8 червня]]
|date2026       = [[24 травня]] ([[Західне християнство|Західний]])<br/>[[11 серпня]] ([[Східне християнство|Східний]])
}}
{{Otheruses|Трійця (значення)}}
{{seealso|Свято Трійці}}
'''День Свято́ї Трі́йці''', також '''П'ятдеся́тниця''', '''День Зісла́ння Свято́го Ду́ха''', '''Зеле́на неді́ля''' ({{lang-el|πεντηκοστή [ἡμέρα], pentekostē [hēmera]}}&nbsp;— «п'ятдесятий день»)&nbsp;— одне з головних [[християнство|християнських]] свят, яке у [[православ'я|православ'ї]] входить до числа [[Дванадесяті свята|дванадесятих свят]], а в [[Католицька церква|католицизмі]] має найвищий статус [[Торжество (католицизм)|торжества]].

Свою назву свято отримало на честь сходження [[Святий Дух|Святого Духа]] на [[апостол]]ів, яке їм обіцяв [[Ісус Христос]] перед своїм [[Вознесіння]]м на небеса. Таким чином це свято позначає з'яву людям [[Бог|Всевишнього]] в усіх трьох іпостасях як [[Трійця|святої Трійці]]: у вигляді [[Бог Отець|Бога-Отця]], у вигляді Бога-Сина і у вигляді [[Святий Дух|Бога-Святого Духа]].

Давніша назва&nbsp;— [[Зелені свята]], відображає древній культ рослинності (на Трійцю поширений звичай прикрашати житло зеленню). Пізніша християнська Трійця засвідчує пристосування свята до П'ятдесятниці. До Трійці пристосовані обряди завивання дерев або вінків, «кумлення»<ref>''[[Єфремова Людмила Олександрівна|Єфремова Л.]]'' Пісні троїцькі // [http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/dovidkovi/2019/ufe.pdf Українська фольклористична енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201212231720/http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/dovidkovi/2019/ufe.pdf|date=12 грудня 2020}} / Голов. ред. [[Скрипник Ганна Аркадіївна|Г. Скрипник]]; [[НАН України]], [[ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ|ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського]].&nbsp;— Київ: Вид. ІМФЕ, 2019.&nbsp;— С. 611.&nbsp;— ISBN 978-966-02-9033-4.</ref>.

== Біблійна основа ==
Сходження Святого Духа на апостолів описано в перших двох частинах [[Дії апостолів|книги Дії]]. Спершу П'ятдесятниця була [[Юдаїзм|юдейським]] святом, що відбувалося на 50-й день після Пасхи (юдейського [[Песах]]у), завжди в неділю. Воно було відоме під назвою [[Шавуот]] (שָׁבוּעוֹת) та проводилося на честь першого врожаю. З III&nbsp;ст.&nbsp;— також на честь отримання [[Тора|Тори]]<ref>{{ЕЄЕ|14708|Шавуот}}</ref>.

За книгою Дії, коли в [[Єрусалим]] прибуло багато людей на святкування Шавуота, [[Апостол|апостоли]] та [[Богородиця|Марія]] перебували в [[Сіонська світлиця|світлиці]] в будинку на [[Сіон]]ській горі. З ними також були учні Христа і перші віряни. Несподівано на кожного апостола і на Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я, завдяки чому вони стали здатні говорити мовами, яких раніше не знали. Через це зчинився галас, який привернув увагу знадвору. [[Петро (апостол)|Апостол Петро]] вийшов на ґанок і оголосив, що Дух Божий зійшов на апостолів, тож вони можуть проповідувати вчення Христа для різних народів. Їхні промови переконали кілька тисяч людей прийняти [[хрещення]]. З них склалася перша християнська Церква в сенсі спільноти вірян, які стали ділити між собою майно порівно<ref>Біблія. Дії Апостолів 1-2</ref>.

Першим християнським храмом став будинок на горі Сіон&nbsp;— нині [[Сіонська світлиця]] в Єрусалимі, в якій були апостоли і Матір Божа під час сходження Святого Духа<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/triytsya_2018_ukrayina_vihidniy_data_koli_triytsya_2018_v_ukrayini_n940740|title=Трійця 2018: дата свята та вихідні в Україні  - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-05-28|archive-date=29 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180529074025/https://24tv.ua/triytsya_2018_ukrayina_vihidniy_data_koli_triytsya_2018_v_ukrayini_n940740}}</ref>.

== Символізм свята ==
[[Файл:Pentecostés (El Greco, 1597).jpg|міні|Пятидесятниця, 1597 [[Ель Греко]]]]
Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія існування святої вселенської (кафолічної) апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади на Землі. Свято Трійці також позначає завершення земних справ Господа, потрібних для спасіння людства від [[гріх]]а, позаяк Бог завершив цього дня появу в усіх трьох іпостасях перед людьми. Здатність апостолів розмовляти багатьма мовами накладає ще одне значення свята&nbsp;— це свято порозуміння й подолання упереджень, адже Христове вчення призначене для всіх людей, як рівних. Оскільки Христос дав змогу людям воскреснути в майбутньому, і Його слова апостоли понесли різним народам, Трійця також може розумітися як свято життя<ref>{{Cite web|title=Що таке П’ятидесятниця та як Катехизм УГКЦ пояснює це свято|url=https://catholicukes.org.au/uk/pantecost/|website=Ukrainian Catholic Church|date=2017-07-02|accessdate=2021-06-20|language=uk|archive-date=24 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210624203234/https://catholicukes.org.au/uk/pantecost/}}</ref><ref>{{Cite web|title="Трійця – це день народження церкви": Митрополит Черкаський і Чигиринський|url=https://suspilne.media/140836-trijca-ce-den-narodzenna-cerkvi-mitropolit-cerkaskij-i-cigirinskij/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2021-06-20|accessdate=2021-06-20|language=uk|first=Анна|last=Корнієнко|archive-date=24 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210624203844/https://suspilne.media/140836-trijca-ce-den-narodzenna-cerkvi-mitropolit-cerkaskij-i-cigirinskij/}}</ref>.

== Святкування ==
[[Файл:St. Cyril's Church's Frescoes.jpg|міні|фреска в [[Кирилівська церква|Кирилівській церкві (Київ)]] авторства [[Врубель Михайло Олександрович|Михайла Врубеля]]|366x366пкс]]
Свято П'ятдесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою [[догмат]]у про Трійцю&nbsp;— визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (іпостасей), спираючись на слова Біблії {{ВЗ2|Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого|Мт|28:19}}, як наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння.

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році, до якої включено язичницькі елементи [[Зелені свята|Зелених свят]]. Підлогу храму устелюють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. В Україні також люди прикрашають житло живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами, такими, як чебрець, м'ята, сон-трава<ref>{{Cite web|url=https://otokar.com.ua/609.html|title=Червень літо веде – Олександр Токар|website=otokar.com.ua|language=uk|accessdate=2018-05-28|archive-date=29 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180529054322/https://otokar.com.ua/609.html}}</ref>, підлогу застилають лепехою, чебрецем, канупером, полином<ref name=":7">{{Cite book
|url=https://archive.org/details/znn_t2/page/n97/mode/1up
|title=Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 2
|last=Олекса Воропай
|date=1958
|pages=98
}}</ref>.

Наступного дня, у понеділок, святкують [[День Святого Духа]].

У [[Католицька церква|католицькій церкві]] свято Трійці відзначають наступної неділі після свята П'ятдесятниці, коли святкують сходження [[Святий Дух|Святого Духа]] на [[апостол]]ів.

Це свято відзначає також більшість [[Протестантизм|протестантів]]. Не визнається, наприклад, [[Свідки Єгови|Свідками Єгови]], оскільки вони заперечують триєдиність Бога.

== Богослужіння ==

=== У православ'ї ===
Назва в богослужбових книгах: '''''Тиждень святої Пентико́стії'<nowiki/>''' ({{lang-csl|Нєдѣ́лѧ свѧты́ѧ Пєнтико́стїи}}<ref name=autogenerated2>{{Cite web |url=http://azbyka.ru/bogosluzhenie/arh/triod-zvetnaja-ucs.pdf |title=Триодь Цветная |access-date=2014-06-07 |archive-date=2013-09-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130924054012/http://azbyka.ru/bogosluzhenie/arh/triod-zvetnaja-ucs.pdf |deadlink=no }}</ref>, {{lang-el|Κυριακή της ἁγίας Πεντηκοστής}}<ref name=autogenerated1>{{cite web |url = http://analogion.gr/glt/texts/Pen/Pentecost.uni.htm |title = ΠΕΝΤΗΚΟΣΤΑΡΙΟΝ |deadlink = yes |url-status = dead }}</ref>). Цього дня в православних храмах відбувається одна з найбільш урочистих і красивих служб у році. Напередодні, в суботу ввечері служиться святкове [[всенічне бдіння]], на [[Вечірня|Великій вечірні]] якого читається три [[Паремія (літургіка)|паремії]]: перша з них розповідає про те, як Святий Дух сходив на праведників у Старому Завіті ({{Біблія|Чис|11:16|-17}}, {{Біблія|Чис|11:24|-29}}), друга ({{Біблія|Йоіл|2:23|-32}}) і третя ({{Біблія|Єз|36: 24|-28}}) паремії, за вірою Православної церкви, є пророцтвами про зішестя Святого Духа на апостолів у П'ятидесятницю; уперше після [[Великий піст|Великого посту]] співається на [[Стихівничий|стиховні]] знаменита [[стихира]] шостого гласу [[Царю небесний|Царю Небесний]], яка повторюється ще двічі після цього на [[Утреня|утрені]] всенічного бдіння; починаючи з цього дня молитва Царю Небесний стає першою молитвою [[Звичайний початок (літургіка)|звичайного початку]] як церковних, так і домашніх молитов. На [[Утреня|утрені]] служиться [[полієлей]] і читається [[Євангеліє від Іоанна]], 65-те [[Перікопа|зачало]] ({{Біблія|Ів.|20:19|-23}}); на утрені співають два канони цього свята: перший написаний [[Косма Маюмський|Космою Маюмським]], другий [[Іоанн Дамаскін|Іоанном Дамаскіном]]. У саме свято служиться святкова [[літургія]], на якій читається [[Апостол (книга)|Апостол]], 3-тє зачало ({{Біблія|Дії|2:1|-11}}) і читається складене Євангеліє від Іоанна, 27-е зачало ({{Біблія|Ів.|7:37|-52}}, {{Біблія|Ів.|8:12}}). Після [[Літургія|літургії]] служиться [[Часи|дев'ята година]] і [[Вечірня|велика вечірня]], на якій співають [[Стихира|стихіри]], які прославляють зішестя Святого Духа, під час вечірні тричі ті, хто молиться, на чолі з [[священик]] здійснюють колінопреклоніння - встають на коліна, а [[священик]] читає сім молитов (перший і другий раз уклінного поклоніння ієрей читає по дві молитви, а втретє - три молитви) за Церкву, за порятунок усіх тих, хто молиться, і за упокій душ усіх спочилих'' - цим завершується післявеликодній період, під час якого в храмах не роблять колінопреклонінь і земних поклонів.

{| align="center" class="standard" border="1" width="90%"
|+ Тропар, кондак і задостойник у Неділю святої П'ятидесятниці
! || [[Грецька мова|грецькою]]|| width="30%" | [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською мовою]] (транслітерація) || Українською
|-----
|[[Тропар]] свята, [[Глас (музика)|глас]] 8 (Ἦχος πλ. δ')
|''Εὐλογητὸς εἶ, Χριστὲ ὁ Θεὸς ἡμῶν, ὁ πανσόφους τοὺς ἁλιεῖς ἀναδείξας, καταπέμψας αὐτοῖς τὸ Πνεῦμα τὸ ἅγιον, καὶ δι' αὐτῶν τὴν οἰκουμένην σαγηνεύσας, φιλάνθρωπε, δόξα σοι.''
|''Благослове́н еси́, Христе́ Бо́же наш, и́же прему́дры ловцы́ явле́й, ниспосла́в им Ду́ха Свята́го, и те́ми уловле́й вселе́нную: Человеколю́бче, сла́ва Тебе́''
|''Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселену Чоловіколюбний, слава Тобі.''<ref>{{Cite web|url=https://parafia.org.ua/biblioteka/bohosluzhbovi-knyzhky/pravylnyk/tropari-i-kondaky-12-svyat/|title=Тропарі і кондаки Дванадесятих свят {{!}} «Наша Парафія»|language=uk|access-date=2024-08-02}}</ref>

|-----
|[[Кондак]] свята, [[Глас (музика)|глас]] 8 (Ἦχος πλ. δ')
|''Ὅτε καταβὰς τὰς γλώσσας συνέχεε, διεμέριζεν ἔθνη ὁ Ὕψιστος· ὅτε τοῦ πυρὸς τὰς γλώσσας διένειμεν, εἰς ἑνότητα πάντας ἐκάλεσε, καὶ συμφώνως δοξάζομεν τὸ πανάγιον Πνεῦμα.''
| ''Егда́ снизше́д язы́ки слия́, разделя́ше язы́ки Вы́шний, егда́ же о́гненныя язы́ки раздая́ше, в соедине́ние вся призва́, и согла́сно сла́вим Всесвята́го Ду́ха.''
|''Коли Ти, зійшовши, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики роздавав, то покликав усіх до єдності, і однодушно славимо Святого Духа.''

|-----
|Задостойник свята, глас 4 (Ἦχος δ')
|''«Χαίροις Ἄνασσα, μητροπάρθενον κλέος. Ἄπαν γὰρ εὐδίνητον εὔλαλον στόμα. Ῥητρεῦον, οὐ σθένει σε μέλπειν ἀξίως. Ἰλιγγιᾷ δὲ νοῦς ἅπας σου τὸν τόκον Νοεῖν ὅθεν σε συμφώνως δοξάζομεν»''
| ''Ра́дуйся, Цари́це, матероде́вственная сла́во, вся́ка бо удобообраща́тельная благоглаго́ливая уста́ вити́йствовати не мо́гут, Тебе́ пе́ти досто́йно, изумева́ет же ум всяк Твое́ Рождество́ разуме́ти. Те́мже Тя согла́сно сла́вим.''
|''Радуйся, Царице, матерям і дівам слава! Бо ніякі велеречиві й красномовні уста, не можуть оспівувати Тебе достойно; знемагає і всякий розум, прагнучи осягнути народження від Тебе Христа; тому ми Тебе згідно славимо.''
|}

=== У католицизмі ===
У [[Католицизм|католицизмі]] святкування П'ятидесятниці (Зішестя Святого Духа) і дня Святої Трійці розділене, день Святої Трійці відзначається наступної неділі за П'ятидесятницею. У католицькій традиції свято зішестя Святого Духа відкриває так званий "цикл П'ятидесятниці". До нього входять:

* День Святої Трійці (неділя, 7 день після П'ятидесятниці)
* [[Свято Тіла і Крові Христових]] (четвер, 11 день після П'ятидесятниці)
* [[Найсвятіше Серце Ісуса|Свято Пресвятого Серця Ісуса]] (п'ятниця, 19 день після П'ятидесятниці)
* [[Серце Марії|Свято Непорочного Серця Діви Марії]] (субота, 20 день після П'ятидесятниці)

Свята зішестя Святого Духа і день Святої Трійці мають у [[Літургійний рік у римському обряді|римському літургійному календарі]] вищий статус - [[Торжество (католицизм)|торжества]]. [[Літургійні кольори|Кольори вбрання священиків]] в день П'ятидесятниці - червоні, як нагадування про "вогняні язики", що зійшли на апостолів; а в день Святої Трійці - білі, як і в інші великі свята. У день зішестя Святого Духа служать дві [[Меса|меси]] за різним чином - меса навечір'я (у суботу ввечері) і меса вдень (у неділю вдень).{{початок цитати}}
Боже, таємницею сьогоднішнього свята Ти освячуєш Церкву Твою, в яку покликані всі народи. Пошли всьому світу рясні дари Духа Святого і зверши в серцях віруючих ті чудеса, які Ти створив на початку проповіді Євангелія. Через Господа нашого Ісуса Христа, Твого Сина, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки віків
{{кінець цитати|джерело=[[Колекта]] меси вдень свята П'ятидесятниці}}

== Народні традиції ==
[[Файл:1472 map of Jerusalem by Hugo Comminelli and Pietro del Massaio 01.jpg|міні|Мапа Єрусалиму 1472 року із позначенням саме [[Сіонська світлиця|Сіонської світлиці]]]]
В Італії, в пам'ять про чудо сходження вогненних язиків, було прийнято розкидати пелюстки троянд зі стелі храмів, у зв'язку з чим це свято на Сицилії та в інших місцях Італії називалося '''Pasqua rosatum'' (Великдень троянд). Інша італійська назва, ''Pasqua rossa'', походить від червоного [[Літургійні кольори|кольора священицьких вбраннь]] Трійці<ref name="CE">''Holweck F.''' [http://www.newadvent.org/cathen/15614b.htm Pentecost (Whitsunday)]. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170715233909/http://www.newadvent.org/cathen/15614b.htm |date=2017-07-15 }} // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.</ref>.

У Франції під час богослужіння було прийнято дмухати в труби, на згадку звуку сильного вітру, що супроводжував зішестя Святого Духа<ref name="CE" />.

На північному заході Англії на Трійцю (іноді на Духову п'ятницю після Трійці) проводили церковні та капличні ходи, так звані "Духівські прогулянки" ({{lang-en|Whit Walks}})<ref>[http://www.whitfriday.brassbands.saddleworth.org/Walks.html Whit Friday: Whit Walks]. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080509141436/http://www.whitfriday.brassbands.saddleworth.org/Walks.html |date=2008-05-09 }}</ref>. Як правило, у цих ходах брали участь духові оркестри і хори; дівчата були одягнені в біле. Традиційно проводилися "Духівські ярмарки" (іноді звані "Троїцькими [[Ель|елями]]"). З Трійцею були пов'язані традиції варити пиво, танцювати [[Мореска|мореску]], влаштовувати [[Куперсхілдські сирні перегони|сирні перегони]] та турніри лучників<ref>{{Cite web|url=http://feastsandfestivals.blogspot.ru/2010/05/23-may-whitsun-ales.html|title='Feasts and Festivals': 23 May: Whitsun Ales|archive-url=https://web.archive.org/web/20150525204040/http://feastsandfestivals.blogspot.ru/2010/05/23-may-whitsun-ales.html|archive-date=2015-05-25|deadlink=no|access-date=2014-09-16}}</ref>.

Згідно з фінською приказкою, якщо не знайти собі пару до Трійці, весь наступний рік залишишся самотнім.

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commons category|Pentecost}}
* [[Свята Трійця]]
* [[П'ятдесятництво]]
* [[Сіонська світлиця]]

== Примітки ==
{{reflist}}
{{holiday-stub}}

{{Бібліоінформація}}
{{Перехідні свята}}
{{Дванадесяті свята}}
{{Неробочі дні в Україні}}
{{Трійця|state=collapsed}}

[[Категорія:Християнські свята в Україні]]
[[Категорія:Християнські свята]]
[[Категорія:Дванадесяті свята]]
[[Категорія:Неділя]]
[[Категорія:Християнські терміни]]
[[Категорія:Трійця]]