Перегляд вихідного коду сторінки Діакритичний знак

[[File:Latin_letter_Ą̄́.svg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Latin_letter_%C4%84%CC%84%CC%81.svg|міні|Літера А з кількома діакритичними знаками]]
{{Contains special characters}}

'''Діакрити́чний знак''', '''діакри́тик''' (від [[Грецька мова|грец.]] διακριτικος — «розрізняльний») —  це [[гліф]], доданий до [[Літера|літери]] або до основного гліфа. Слово ''діакритик'' є [[Іменник|іменником]], хоча іноді воно вживається в [[Атрибутивна концепція інформації|атрибутивному]] значенні, тоді як ''діакритичний'' є лише прикметником. Деякі діакритичні знаки, як-от [[акут]] <code>á</code>, [[Гравіс (діакритичний знак)|гравізс]] <code>à</code> та [[циркумфлекс]] <code>â</code> (усі показані над літерою <code>a</code>), часто називають [[Наголос|наголосами]]. Діакритичні знаки можуть з’являтися над або під літерою або в іншому місці, наприклад усередині літери або між двома літерами.

В [[Латинська абетка|латинській абетці]] діакритичні знаки можуть розрізняти [[омоніми]], наприклад [[Французька мова|французькі]] <code>là</code> («там») і <code>la</code> ([[артикль]]), які обидва вимовляються як [[Міжнародний фонетичний алфавіт|/la/]]. У [[Шотландська гельська мова|гельській]] мові крапка над приголосним вказує на замовлення відповідного приголосного. В інших системах письма діакритичні знаки можуть виконувати інші функції. Системи вказівки голосних, а саме арабська система [[Арабські діакритичні знаки|харакат]] ( ـِ, ـُ, ـَ тощо) та івритська система [[ніккуд]] ( ַ◌, ֶ◌, ִ◌, ֹ◌, ֻ◌ тощо), позначають голосні, які не передаються за допомогою основної абетки. Індійська [[вірама]] ( ् тощо) та арабська [[Арабські діакритичні знаки|сукун]] ( ـْـ ) позначають відсутність [[Голосний звук|голосних]]. [[Кантиляційний|Кантиляційні]] знаки позначають [[Просодія|просодію]]. Інші випадки використання включають [[Церковнослов'янська кирилична абетка|ранню кириличну]] риску заголовка ( ◌҃ ) та єврейське [[гершаїм]] ( ״ ), які, відповідно, позначають [[Абревіатура|скорочення]] або [[Акронім|акроніми]], а також [[Грецька мова|грецькі]] діакритичні знаки, які показують, що літери абетки використовувалися як цифри. У [[В'єтнамська мова|в’єтнамській]] мові та офіційній системі латинізації [[Мандаринська мова|мандаринської]] мови [[ханью піньїнь]] у Китаї діакритичні знаки використовуються для позначення [[тонів]] [[Склад (мовознавство)|складів]], у яких зустрічаються виділені голосні.

В [[Орфографія|орфографії]] літеру, змінену діакритичним знаком, можна розглядати як нову, окрему букву або як комбінацію літери–діакритика. Це залежить від мови та може відрізнятися від випадку до випадку в межах мови.

У деяких випадках літери використовуються з тією ж функцією, що й допоміжні гліфи, оскільки вони змінюють звук літери, що стоїть перед ними, як у випадку <code>h</code> в [[Англійська мова|англійській вимові]] <code>sh</code> і <code>th</code>. Такі [[буквосполучення]] іноді навіть зіставляються як одна окрема літера. Наприклад, написання <code>sch</code> традиційно часто розглядалося як окрема літера в [[Німецька мова|німецькій мові]]. Наприклад, у [[Відень|віденських]] публічних [[Бібліотека|бібліотеках]] слова з таким написанням перераховувалися після всіх інших слів, написаних через <code>s</code> (до [[Оцифровування|оцифрування]]).

== Історія ==
Найдавнішими діакритичними знаками були, ймовірно, позначення [[Довжина (фонетика)|довготи]], короткості та [[наголос]]у у грецькому письмі.

Діакритики найбільш широко використовуються в мовах, що мають [[латинська абетка|латинську абетку]]. Це пов'язано з тим, що в класичній латинській мові не було шиплячих звуків, носових голосних, палаталізованих (пом'якшених) голосних, які були або розвинулися в інших мовах, особливо неспоріднених.

== Класифікація ==
Діакритичні знаки можна класифікувати різними способами.
# За місцем відображення: надрядкові, підрядкові, внутрішньорядкові
# За способом відображення: такі, що вільно приставляються до основного знака і такі, що вимагають змінення його форми
# За фонетико-орфографічним значенням:
#* знаки, що мають [[Фонетика|фонетичне]] значення (що впливають на вимову):
#** знаки, що надають літері нове звукове значення, відмінне від звичайного алфавітного (наприклад, [[Чеська мова|чеські]] [[č]], [[ř]], [[ž]]);
#** знаки, що уточнюють варіанти вимови якого-небудь звука (наприклад, [[Французька мова|французькі]] [[é]], [[è]], [[ê]]);
#** знаки, що вказують на те, що літера зберігає своє стандартне значення в такому оточенні, коли її звучання повинне мінятися (наприклад, французьке [[ï]]);
#** [[Просодія|просодичні]] знаки (що уточнюють кількісні параметри звуку: тривалість, силу, висоту тощо):
#*** знаки довготи й короткості голосних (наприклад, [[Давньогрецька мова|давньогрецькі]] [[ᾱ]], [[ᾰ]]);
#*** знаки музичних тонів (наприклад, [[Китайська мова|китайські]] [[ā]], [[á]], [[ǎ]], [[à]]);
#*** знаки [[наголос]]у (наприклад, грецькі «гострий», «важкий» і «вбраний» наголоси: [[ά]], [[ὰ]]);
#* знаки, що мають тільки [[Орфографія|орфографічне]] значення, але не впливають на вимову:
#** знаки, що дозволяють уникати [[омограф]]ів;
#** знаки, що нічого не позначають і використовуються за традицією (наприклад, [[придих]] в [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській]], який завжди пишеться над першою буквою слова, якщо та&nbsp;— [[Голосні|голосна]]);
#* знаки ієрогліфічного значення (вважаються діакритичними тільки з позицій типографіки):
#** знаки, що вказують на скорочене або умовне написання (наприклад, [[титло]] в церковнослов'янській);
#** знаки, що вказують на застосування букв у інших цілях (та ж титла в [[Старослов'янська система числення|кириличному]] записі чисел).
# За формальним статусом:
#* знаки, за допомогою яких утворюються нові літери алфавіту (в західній термінології їх іноді називають модифікаторами, а не власне діакритичними знаками);
#* знаки, поєднання букв з якими не вважається окремою літерою (такі діакритичні знаки зазвичай не впливають на порядок алфавітного сортування).
# За обов'язковістю застосування:
#* знаки, відсутність яких робить текст орфографічно неправильним, а іноді і нечитабельним;
#* знаки, що використовуються лише в особливих випадках: в книгах для початкового навчання читанню, у священних текстах, в рідкісних словах з неоднозначним читанням тощо.

== Таблиця ==
{| class="standard" style="text-align:center;"
|-
! Назва !! Опис, код !! Приклад !! Використання
|-
!colspan="4"|

=== Роздільні знаки ===
|-
|rowspan="6"|[[Акут]]
|rowspan="6"| ⟨ ́⟩, /-подібна риска над буквою<br/>U+0301
|'''á'''
|style="text-align: left;"|[[Наголос]] (українська).
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|«Гострий наголос» (грецька, романські, слов'янські мови).
|-
|'''ń''', '''ѓ'''
|style="text-align: left;"|[[Палаталізація]] (пом'якшення) приголосного (польська, хорватська, македонська, лужицькі мови).
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|[[довжина (фонетика)|Довгий звук]] (чеська, словацька, угорська мови).
|-
|'''ó'''
|style="text-align: left;"|Зміна звуку (у польській позначає '''у''').
|-
|'''á'''
|style="text-align: left;"|2-й [[тон (фонетика)|тон]] в [[піньїнь|піньїні]] (китайська мова).
|-
|rowspan="2"|[[Гравіс]]
|rowspan="2"|⟨`⟩ \-подібна риска над буквою<br/>U+0300
|'''à'''
|style="text-align: left;"|[[Гравіс]] («важкий наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови)
|-
|'''à'''
|style="text-align: left;"|4-й тон в піньїні (китайська мова).
|-
|rowspan="6"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Умляут]]
|rowspan="6"|⟨¨⟩ дві крапки над буквою<br/>U+0308
|'''ë, ï, ü'''
|style="text-align: left;"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Трема]] (роздільне прочитання буквосполучення; грецька, романські та інші мови).
|-
|'''ä, ö та ü'''
|style="text-align: left;"|[[Умлаут (діакритичний знак)|Умляут]]&nbsp;(асиміляція голосних; германські, фінські, словацька, тюркські мови).
|-
|'''ё'''
|style="text-align: left;"|Йотування '''е''' (російська, білоруська мова).
|-
|'''ї'''
|style="text-align: left;"|Йотування '''і''' (українська мова).
|-
|'''ї''', '''ѵ̈'''
|style="text-align: left;"|[[Кендема]] (над і чи іжицею для читання їх як [і]; церковнослов'янська мова).
|-
|'''ӥ'''
|style="text-align: left;"|Зміна голосного в позиції між мякими приголосними (фонетична транскрипція російської мови).
|-
|rowspan="8"|[[Циркумфлекс]]
|rowspan="8"|⟨^⟩⟨ ̑ ⟩ шапка над буквою<br/>(^ клин: U+0302,<br/> ̑ кругла: U+0311,<br/>ст.-сл. знак м'якості: U+0484,<br/>над парою букв: U+0361) <!-- (''' ̑ ''') '''перегорнута кратка''' або перегорнутий бревіс: '''{{unicode|[[Ȃ, Ȇ, Ȋ]]}}''' -->
|'''â, ê, û…'''
|style="text-align: left;"|[[Камора]], [[циркумфлекс]] («полегшений наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови).
|-
|'''â'''
|style="text-align: left;"|Довгий гортанний ['''ɑ'''] (латинська транслітерація перської).
|-
|'''ĉ''', '''ĝ''', '''ĥ''', '''ĵ''', '''ŝ'''
|style="text-align: left;"|Циркумфлекс (шипляча вимова звуків: [ч], [дж'], [х], [ж], [ш]; есперанто)
|-
|'''î'''
|style="text-align: left;"|Зміна вимови ('''â''','''î''' → ['''и''']; румунська мова).
|-
|'''ê, ŝ'''
|style="text-align: left;"|Зміна вимови у латинській транслітерації кирилиці ('''ê''' → російське «э»; '''ŝ''' → «щ»).
|-
|'''ж͡дж'''
|style="text-align: left;"|Один складений приголосний звук ([[африкат]]).
|-
|}

== Перелік ==
{{refbegin|4}}
* Наголос
** [[акут]] (´)
** подвійний акут (˝)
** [[Гравіс (діакритичний знак)|гравіс]] (`)
** подвійний гравіс (̏)
* [[Бревіс|бревіс]] (˘)
* inverted breve (̑)
* [[гачек]] (ˇ)
* [[седиль]] (¸)
* [[циркумфлекс]] (ˆ)
* [[Умлаут (діакритичний знак)|умлаут]] (¨)
* [[Крапка (діакритичний знак)|крапка]] (·)
* hook, hook above (̡ ̢ ̉)
* horn (̛)
* iota subscript (ͅ)
* [[макрон]] (¯)
* [[Огонек (діакритичний знак)|огонек]] (˛)
* perispomene (͂)
* [[Кільце (діакритичний знак)|кільце]] (˚, ˳)
* rough breathing (῾)
* [[Псилі|легкий придих]] (᾿)
* [[апостроф]] (’)
* bar (◌̸)
* [[двокрапка]] (:)
* [[Кома (розділовий_знак)#Діакритичний_знак|кома]] (,)
* [[дефіс]] (˗)
* [[тильда]] (~)
* [[камора]] (҄)
* pokrytie (҇)
* [[титло]] (҃)
* anusvara (ं ং ം)
* chandrabindu (ँ ఁ)
* nukta (़)
* virama (् ് ్ ් ್)
* chandrakkala (്)
* [[дакутен]] (ﾞ)
* [[хандакутен]] (ﾟ)
{{refend}}

== Джерела ==
* Словник іншомовних слів. Головна редакція [[УРЕ]], 1974&nbsp;р.
== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Діакритики|сторінки =161}}

{{Типографія}}

[[Категорія:Діакритичні знаки]]
[[Категорія:Типографія]]
[[Категорія:Пунктуація]]