Перегляд вихідного коду сторінки Йод-131

{{Ізотоп
| background = #C9F
| text_color =
| isotope_name = Йод-131
| symbol =I
| mass_number =131
| mass =130.9061246(12)
| num_neutrons =78
| num_protons =53
| abundance =
| halflife =8.0197 діб{{Джерело}}
| error_halflife =
| image =
| decay_product =
| decay_symbol =
| decay_mass =
| decay_mode1 =
| decay_energy1 =
| decay_mode2 =
| decay_energy2 =
| decay_mode3 =
| decay_energy3 =
| decay_mode4 =
| decay_energy4 =
| parent =
| parent_symbol =
| parent_mass =
| parent_decay =
| parent2 =
| parent2_symbol =
| parent2_mass =
| parent2_decay =
| spin =
| excess_energy = 971
| error1 =
| binding_energy =
| error2 =
}}

'''Йод-131''' ('''<sup>131</sup>I''')&nbsp;— [[Радіонукліди|радіонуклід]] (нестійкий [[ізотопи|ізотоп]]) [[йод]]у відкритий Гленом Сіборгом та Джоном Лівінгудом в 1938 році в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Каліфорнійському університеті в Берклі]]<ref>{{cite web |date=April 2008 |url=http://uwlbrachycourse.wikifoundry.com/page/Iodine-131 |title=UW-L Brachy Course |publisher=wikifoundry |accessdate=2014-04-11 |archive-date=15 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190415035202/http://uwlbrachycourse.wikifoundry.com/page/Iodine-131 }}</ref>. Період напіврозпаду близько 8,08 діб<ref name="ОРМ2002">[https://www.onmedu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/1235/OvcharenkoOsnovi.pdf Основи радіаційної медицини: Навч. посібник] / О. П. Овчаренко, А. П. Лазар, Р. П. Матюшко. — Одеса: ОДМУ, 2002. — 208 с. — (Б-ка студента-медика). ISBN 966-7733-27-0. - С.36</ref>.

Має широке використання в ядерній енергетиці, медичній діагностиці та лікуванні, видобуванні природного газу (особливо методом гідравлічного розриву пластів).

Масова частка <sup>131</sup>I серед продуктів [[Поділ ядра|поділу ядра]] [[Уран (хімічний елемент)|урану]] та [[плутоній|плутонію]] становить майже 3&nbsp;%. Тому має істотний вплив на погіршення здоров'я населення внаслідок наземних [[Ядерне випробування|випробувань ядерних озброєнь]] в 1950-ті, внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської]] та [[Аварія на Першій Фукусімській АЕС|Фукусімської]] катастроф.

== Виробництво ==
Зазвичай йод-131 отримують в результаті нейтронного [[опромінення]] природного [[телур]]у в ядерних реакторах. Опромінення природного телуру дає майже повністю йод-131 як єдиний радіонуклід з періодом напіврозпадом довше кількох годин. Легші [[ізотопи телуру]] перетворюються на важчі стабільні ізотопи телуру або стабільний [[йод]] та [[ксенон]]. Однак, найважчий природний нуклід телуру, {{li|телур-130|Q=Q2190156}} (34&nbsp;% природного телуру) приєднує нейтрон та стає {{li|Телур-131|text=телуром-131|Q=Q2252688}}, який розпадається з періодом напіврозпаду 25 хвилин у йод-131.

Сполука телуру може бути опромінена у вигляді оксиду в іонній камері, а отриманий йод-131 [[Елюція|вимитий]] [[Луги (хімія)|лужним розчином]]<ref>{{cite journal
 |doi=10.1016/j.apradiso.2010.04.033 |title=Recovery of 131I from alkaline solution of n-irradiated tellurium target using a tiny Dowex-1 column |year=2010 |last1=Chattopadhyay |first1=Sankha |last2=Saha Das |first2=Sujata |journal=Applied Radiation and Isotopes |volume=68 |issue=10 |pages=1967–9
 |pmid=20471848
}}</ref>. Зазвичай, телур у формі порошку опромінюється, а йод-131 відокремлений від нього в процесі сухої дистіляції йоду, тиск випаровування якого набагато вищий. Отриману речовину потім розчиняють у слабкому лужному розчині, в результаті чого утворюється йодид ізотопу йоду-131<ref>{{cite web |date=August 2011 |url=http://www.mds.nordion.com/documents/products/I-131_Solu_Can.pdf |title=I-131 Fact Sheet |publisher=Nordion |accessdate=2010-10-26 }}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

<sup>131</sup>I утворюється в результаті [[Поділ ядра|поділу ядра]] та складає 2,875&nbsp;% за масою серед продуктів розпаду [[Уран-235|урану-235]],<ref>{{cite web |url=http://www-nds.iaea.org/sgnucdat/c3.htm |title=Nuclear Data for Safeguards, Table C-3, Cumulative Fission Yields |date= |work= |publisher=International Atomic Energy Agency |accessdate=14 березня 2011 |archive-date=25 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170425050643/https://www-nds.iaea.org/sgnucdat/c3.htm }} (thermal neutron fission)</ref> і тому може залишатись внаслідок [[Ядерне випробування|випробувань ядерної зброї]] та [[Радіаційна аварія|аварій на ядерних об'єктах]]. Проте, через нетривалий період напіврозпаду йод-131 майже відсутній у [[Відпрацьоване ядерне паливо|відпрацьованому ядерному паливі]], на відміну від іншого ізотопу йода&nbsp;— {{li|йод-129|Q=Q2515411}}, період напіврозпаду якого майже у мільярд разів довший.

== Радіоактивний розпад ==
{{section-stub|дата=березень 2017}}
[[Файл:Iodine-131-decay-scheme-simplified.svg|thumb|left|300px|Спрощена схема радіоактивного розпаду ізотопів Йоду-131]]

Йод-131 має [[період напіврозпаду]] тривалістю 8,08 днів<ref name="ОРМ2002"/> з [[Бета-розпад|&beta;<sup>&minus;</sup>]] та [[Гамма-промені|&gamma;]] випроміненням. Отриманий [[нуклід]] йоду має 78 [[нейтрон]]ів у ядрі, хоча єдиний стабільний нуклід, йод-127, має 74. При поділі ядра, йод-131 найчастіше (у 89&nbsp;% випадків) виділяє 971&nbsp;keV енергії у стабільний {{li|ксенон-131|Q=Q2501965}} за два кроки:

: <chem>^{131}_{53}I ->{} \beta{} + \bar\nu_e{} + {}^{131}_{54}Xe^\ast{} + 606 keV</chem>
: <chem>^{131}_{54}Xe^\ast ->{} ^{131}_{54}Xe{} + \gamma{} + 364 keV</chem>

== Інциденти ==

=== Листопад 2011 року ===
В листопаді 2011 року спостерігачі в Чехії, Німеччині, Угорщини, Австрії, Швеції повідомили про виявлення підвищення концентрації йоду-131 в атмосфері. Однак виявлені концентрації не становили загрози здоров'ю людини<ref>{{cite web
 | url = http://www.reuters.com/article/us-nuclear-iodine-iaea-idUSTRE7AA4U020111111
 | date = Nov 11, 2011
 | title = Low levels of radioactive particles in Europe: IAEA
 | author = Sylvia Westall, Fredrik Dahl
 | publisher = Reuters
 | accessdate = 2 березня 2017
 | archive-date = 3 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170303122812/http://www.reuters.com/article/us-nuclear-iodine-iaea-idUSTRE7AA4U020111111
 }}</ref>. Трохи згодом [[IAEA]] отримала повідомлення від угорської служби ядерної безпеки що найімовірнішим джерелом ізотопів став розташований в Будапешті виробник радіозотопів для промисловості, медицини, та наукових досліджень. Викид ізотопів тривав з 8 вересня до 16 листопада 2011, причини викиду одразу встановлені не були<ref>{{cite web
 | url = https://www.iaea.org/newscenter/pressreleases/source-iodine-131-europe-identified
 | title = Source of Iodine-131 in Europe Identified
 | date = Nov 17, 2011
 | publisher = IAEA
 | accessdate = 2 березня 2017
 | archive-date = 3 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170303045924/https://www.iaea.org/newscenter/pressreleases/source-iodine-131-europe-identified
 }}</ref>.

=== Початок 2017 року ===
На початку 2017 року (в другому тижні січня) французький {{iw|Інститут радіаційного захисту та ядерної безпеки||en|Institut de radioprotection et de sûreté nucléaire}} (IRSN) повідомив про виявлене ним підвищення концентрації йоду-131 на півночі Норвегії а потім у [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Франція|Франції]] та [[Іспанія|Іспанії]]. Виявлені рівні концентрації не становили загрози життю та здоров'ю людини. Джерело походження ізотопів встановити не вдалось. Дещо згодом стало відомо про перекидання літака радіорозвідки [[ВПС США]] [[Boeing WC-135 Constant Phoenix|WC-135 Constant Phoenix]] на авіабазу [[RAF]] у Мілденхолі та виконання ним польотів над північчю Європи<ref>{{cite web
 | url = http://www.irsn.fr/EN/newsroom/News/Pages/20170213_Detection-of-radioactive-iodine-at-trace-levels-in-Europe-in-January-2017.aspx
 | date = 13/02/2017
 | title = Detection of radioactive iodine at trace levels in Europe in January 2017
 | publisher = IRSN
 | accessdate = 2 березня 2017
 | archive-date = 3 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170303050832/http://www.irsn.fr/EN/newsroom/News/Pages/20170213_Detection-of-radioactive-iodine-at-trace-levels-in-Europe-in-January-2017.aspx
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://theaviationist.com/2017/02/19/u-s-air-force-deploys-wc-135-nuclear-sniffer-aircraft-to-uk-after-spike-of-radioactive-iodine-levels-detected-in-europe/
 | title = U.S. Air Force deploys WC-135 nuclear sniffer aircraft to UK as spike of radioactive Iodine levels is detected in Europe
 | date = Feb 19 2017
 | publisher = The Aviationist
 | accessdate = 2 березня 2017
 | archive-date = 3 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170303051919/https://theaviationist.com/2017/02/19/u-s-air-force-deploys-wc-135-nuclear-sniffer-aircraft-to-uk-after-spike-of-radioactive-iodine-levels-detected-in-europe/
 }}</ref>

Проте, відсутність інформації про джерело викидання радіонукліду не завадило [[російська пропаганда|російській пропаганді]] покласти відповідальність на Україну. Так, низка російських та проросійських засобів масової інформації (серед них «Комсомольская Правда в Украине», «РИА Новости», та інші) надрукували статті, в яких начебто «Європа звинувачувала Україну за викид йоду-131». В цілому російських агітпроп намагався нав'язати думку про ненадійність українських АЕС, зокрема, через використання палива [[Westinghouse]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.stopfake.org/fejk-evropa-obvinyaet-ukrainu-v-povyshenii-radioaktivnogo-fona/
 | title = Фейк: Европа обвиняет Украину в повышении радиоактивного фона
 | date = Март 02, 2017
 | publisher = StopFake.org
 | accessdate = 3 березня 2017
 | archive-date = 4 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170304051020/http://www.stopfake.org/fejk-evropa-obvinyaet-ukrainu-v-povyshenii-radioaktivnogo-fona/
 }}</ref>. Відповідальність за викиди йоду-131 російські ЗМІ також спробували покласти на {{iw|Halden Reactor|дослідницький реактор}} в [[Галден]], [[Норвегія]]<ref>{{cite web
 | url = http://bellona.org/news/nuclear-issues/2017-03-new-radioactive-iodine-detected-in-norway-and-finland-%c2%ac-more-breaking-fake-news-likely-to-follow
 | title = New radioactive Iodine detected in Norway and Finland – more breaking fake news likely to follow
 | publisher = Bellona
 | date = March 27, 2017
 | author = Charles Digges
 | accessdate = 29 березня 2017
 | archive-date = 30 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170330083309/http://bellona.org/news/nuclear-issues/2017-03-new-radioactive-iodine-detected-in-norway-and-finland-%c2%ac-more-breaking-fake-news-likely-to-follow
 }}</ref>. 25 жовтня 2016 року на цьому реакторі стався інцидент під час роботи з ядерним паливом, внаслідок якого в атмосферу потрапила незначна кількість йоду-131. Попри те, що проблему було одразу ж усунено, а викид припинено, подія спричинила гучний розголос у західних ЗМІ<ref>{{cite web
 | url = http://bellona.org/news/nuclear-issues/2017-03-how-a-bellona-report-got-swept-up-in-a-squall-of-fake-news-about-a-secret-nuclear-meltdown
 | title = How a Bellona report got swept up in a squall of fake news about a secret nuclear meltdown
 | publisher = Bellona
 | date = March 26, 2017
 | author = Charles Digges
 | accessdate = 29 березня 2017
 | archive-date = 29 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170329225613/http://bellona.org/news/nuclear-issues/2017-03-how-a-bellona-report-got-swept-up-in-a-squall-of-fake-news-about-a-secret-nuclear-meltdown
 }}</ref>.

В березні 2017 року норвезька агенція радіологічної безпеки ({{lang-nl|Statens strålevern}}) повідомила про виявлені нею протягом 10-го тижня (6-13 березня) надмалі дози йоду-131 на станції спостереження в [[Сванховд]]і, [[Фіннмарк]] (північ Норвегії). Помічені радіонукліди мали низьку концентрацію та не становили загрози здоров'ю людини та навколишньому середовищу. На решті станцій спостереження йод-131 помічений не був. Джерело витоку радіонукліду встановити не вдалось<ref>{{cite web
 | url = http://www.nrpa.no/nyheter/93734/svaert-lave-konsentrasjoner-av-radioaktivt-jod-maalt-paa-svanhovd-igjen
 | title = Svært lave konsentrasjoner av radioaktivt jod målt på Svanhovd igjen
 | date = 23.03.2017
 | publisher = Statens strålevern
 | accessdate = 23 березня 2017
 | archive-date = 23 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170323234858/http://www.nrpa.no/nyheter/93734/svaert-lave-konsentrasjoner-av-radioaktivt-jod-maalt-paa-svanhovd-igjen
 }}</ref>.

У виступі 1 березня 2018 року Володимир Путін оголосив про створення в Росії низки вундерваффе. Серед наведених ним прикладів новітньої зброї була названа [[крилата ракета]] з ядерною силовою установкою та «необмеженим» радіусом дії. Начебто Росія навіть здійснила випробувальні пуски прототипів у 2017 році (що дало підстави до спекуляцій на темі зафіксованих протягом того ж року викидів ізотопу йоду-131 у Європі). Проте жодної інформації про цю ракету більше не відомо<ref>{{cite news | url = http://www.thedrive.com/the-war-zone/18948/u-s-has-been-secretly-watching-russias-nuclear-powered-cruise-missiles-crash-and-burn | title = U.S. Has Been Secretly Watching Russia's Nuclear-Powered Cruise Missiles Crash and Burn | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2018-03-02 | author = Joseph Trevithick | accessdate = 5 березня 2018 | archive-date = 2 грудня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181202002437/http://www.thedrive.com/the-war-zone/18948/u-s-has-been-secretly-watching-russias-nuclear-powered-cruise-missiles-crash-and-burn }}</ref>.

=== Початок 2018 року ===
Наприкінці лютого 2018 року спочатку фінські, а потім норвезькі науковці повідомили про помічену ними присутність ізотопів йод-131 в повітрі. Ізотопи були помічені спочатку наприкінці січня, а потім у лютому. При цьому йшлось про незначні концентрації, на рівні 0,7–1,6 [[Бекерель|мікробекерель]] на м³ повітря<ref>{{cite news | url = https://thebarentsobserver.com/en/ecology/2018/02/traces-radioactive-iodine-air | title = Traces of radioactive iodine is in the air | author = Thomas Nilsen | publisher = The Barents Observer | date = 2018-02-26 | accessdate = 22 березня 2018 | archive-date = 23 березня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180323030545/https://thebarentsobserver.com/en/ecology/2018/02/traces-radioactive-iodine-air }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Йод]]
* [[Йодиди]]
* [[Йодид калію]]
* [[Рутенієве забруднення в Європі]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}


{{Refimprove|дата=лютий 2017}}
{{isotope-stub}}
[[Категорія:Йод]]
[[Категорія:Радіоізотопи]]
[[Категорія:Медичні ізотопи]]