Перегляд вихідного коду сторінки Кам'янець-Подільський

{{Otheruses|Кам'янець}}
{{НП України
| назва              = Кам'янець-Подільський
| прапор             = Kamjantec-Podilsky flag.svg
| опис прапора       = Прапор Кам'янця-Подільського
| герб               = Kamyanets-Podilskyi COA.png
| опис герба         = Герб Кам'янця-Подільського
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Zamek w Kamieńcu Podolskim 2019.jpg
 | photo2a                       = Тринітарський костьол та дзвіниця.jpg
 | photo2b                       = Собор Св. Трійці.jpg
 | photo3a                       = Житловий будинок в Кам'янець-Подільському.jpg
 | photo3b                       = Будинок польського магістрату. Двір перед будинком.jpg
 | photo4a                       = -DJI 0351-Edit Panorama1.jpg
 | photo5a = Kam-Pod.jpg
   | size                       = 280
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  = <small>{{hlist|Зверху донизу: Вигляд на [[Кам'янець-Подільська фортеця|Кам'янець-Подільську фортецю]], [[Церква святого Йосафата (Кам'янець-Подільський)|Церква святого Йосафата]], Храм Пресвятої [[Храм Пресвятої Трійці (Кам'янець-Подільський)|Трійці]], історичні будинки на площі Польський ринок, [[Будинок польського магістрату]], панорама [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]], вокзал станції {{ст.|Кам'янець-Подільський}}}}</small>
| регіон             = {{ПрТ|Хмельницька область}}
| район              = {{Хм-КП}}
| прізвисько         = Кам'янець, Кам-Под, Квітка на камені
| код КАТОТТГ        = UA68020110010097898
| бюджет             = Бюджет громади 1 млрд 56 млн гривень на 2023 рік
| засноване          = кінець [[XII століття]]&nbsp;— початок [[XIII століття]]
| перша згадка       = [[1374]]
| магдебурзьке право = [[1374]]
| агломерація        = [[Кам'янець-Подільська агломерація]] 118 000 осіб (2001)<ref name="К-ПА">{{Cite web|url=http://aglomeracii.com/?p=105|title=Кам'янець-Подільська агломерація|accessdate=30 липня 2014|archive-date=23 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141023050135/http://aglomeracii.com/?p=105}}</ref>
| статус             = [[1374]]
| поділ              = Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Новий План
| населення          = 109 000 осіб <small>(2024) </small>
| площа              = 27,871
| ref-площа          = 
| густота            = 3414,7
| поштові індекси    = 32300—32315
| код                = 3849
| висота             = 164
| водойма            = р. [[Смотрич (річка)|Смотрич]]
| етнікон            = кам'яне́ць-поді́лець, кам'я́нець-поділча́нка, кам'не́ць-поді́льці; кам'янча́нин, кам'янча́нка, кам'янча́ни 
| станція            = [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]]
| відстань =
| залізниця р =
| ref-залізниця р =
| фізична р =
| ref-фізична р =
| автошлях р =
| ref-автошлях р =
| залізниця о = 106
| ref-залізниця о =
| автошлях о = 102
| ref-автошлях о =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця с =
| ref-залізниця с =
| фізична с =
| ref-фізична с =
| автошлях с =
| ref-автошлях с =
| міста-побратими =
| день міста = Останні вихідні [[Травень|травня]]
| номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] 23, BХ, ХМ, НХ
| громада = [[Файл:Kamjantec-Podilsky flag.svg|20пкс]] [[Кам'янець-Подільська міська громада]]
| адреса = 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, [[Майдан Відродження (Кам'янець-Подільський)|майдан Відродження]],&nbsp;1
| вебсторінка  = [http://kam-pod.gov.ua/ Кам'янець-Подільська міська рада]
| мер = [[Посітко Михайло Володимирович|Михайло Посітко]] ([[ВО Свобода]])
| ремарки =
}}
'''Ка́м'яне́ць-Поді́льський''' (колишні назви&nbsp;— ''Кам'янець'', у 1795—1944 роках&nbsp;— ''Кам'янець-Подільськ'')&nbsp;— [[Міста України|місто]] на південному-[[Західна Україна|заході]] [[Україна|України]], на [[Поділля|Поділлі]], одне з двох найбільших міст [[Хмельницька область|Хмельницької області]], [[адміністративний центр|адміністративний]], [[Політика|політичний]], [[Релігія|релігійний]] центр [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] та [[Кам'янець-Подільська міська громада|Кам'янець-Подільської міської  громади]]. Місто розташоване на берегах річки [[Смотрич (річка)|Смотрич]].

Місто [[Магдебурзьке право|магдебурзького права]], один з головних центрів історичного регіону [[Поділля]]. [[Королівське місто (Річ Посполита)|Королівське місто]] в складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], історично головна адміністративно-територіальна одиниця [[Західне Поділля|Західного Поділля]], з 22 березня 1919 по листопад 1920 року&nbsp;— столиця [[Українська Народна Республіка|УНР]], колишній обласний центр [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської області]] (1937—1954), з перервами місто було центром: [[Подільське князівство|князівства]], [[Подільське воєводство|воєводства]], [[Подільське намісництво|намісництва]], [[Подільська губернія|губернії]], [[Поділля (УНР)|землі]], [[Подільська округа|округу]], області, [[кам'янець-Подільський район (1939—2020)|району]]. Центр римо-католицької церкви [[Кам'янець-Подільська дієцезія|Кам'янець-Подільської дієцезії]] (1378), [[Кам'янець-Подільська єпархія УГКЦ|Кам'янець-Подільської єпархії]] греко-католицької церкви (2015) та [[Кам'янець-Подільська єпархія ПЦУ|Кам'янець-Подільської єпархії]] православної церкви України (2024). Місто вважають значним українським фестивальним осередком в [[Західна Україна|Західній Україні]] та неофіційною столицею українського [[повітроплавання]]. Входить до всеукраїнської [[Асоціація міст України|Асоціації міст]]. Має свій [[Герб Кам'янця-Подільського|герб]] та [[Прапор Кам'янця-Подільського|прапор]].

Розвинута машинобудівна (приладобудівний, кабельний, [[Кам'янець-Подільський автоагрегатний завод|автоагрегатний]] та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів, [[туризм]]. Діють 10 вишів, у тому числі 2 університети&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка|національний ім. Огієнка]] та [[подільський державний університет|державний аграрно-технічний]]. З 2022 року в місто релоковані факультети [[Харківський національний університет внутрішніх справ|ХНУВС]], можливо з часом на постійній основі буде філія.

Також у Кам'янці-Подільському знаходяться численні історико-архітектурні пам'ятки&nbsp;— [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|Національний історико-архітектурний заповідник]], [[Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник|Історичний музей-заповідник]], [[Кам'янець-Подільська фортеця|Фортеця]] (XIV—XVI століття, перебудована у XVII—XVIII столітті), [[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Петропавлівський кафедральний костел]] (XVI століття), [[Костел святого Миколая та монастир домініканців (Кам'янець-Подільський)|Костел святого Миколая]] (XV—XVIII століття), дерев'яна [[Хрестовоздвиженська церква (Кам'янець-Подільський)|Хрестовоздвиженська церква]] (XVIII століття), унікальні [[Кам'яниця (будівля)|кам'яниці]] епохи Ренесансу (XVI—XVIII століття), [[Дзвіниця святого Степаноса]] (XV—XVI століття), [[Башта Стефана Баторія (Кам'янець-Подільський)|Башта Стефана Баторія]] (XVI століття) тощо. Місто занесене до попереднього списку Всесвітньої спадщини [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні|ЮНЕСКО]].

== Назва ==

=== Етимологія ===
[[Файл:POL Kamieniec Podolski COA.svg|thumb|left|110px|Історичний герб Кам'янця]]
Назва міста походить від слова «[[камінь]]» або «кам'яний», що пов'язано зі кам'яним характером ґрунту місцевості. З [[XI століття|XI]] століття місто відоме як Кам'янець, у пізніших джерелах та літописах з'являється нова, подвійна назва, вона містить другу частину, яка показує історичну місцевість розташування міста&nbsp;— [[Поділля]]. Таке явище поширене на цій території, наприклад, є такі міста з позначенням [[Історико-географічний регіон|історико-географічної]] місцевості, як [[Могилів-Подільський]], [[Скала-Подільська]], [[Мельниця-Подільська]], [[Подільськ]].

До слова, у давнину є багато згадок про поселення, наприклад, у Київському та Галицько-Волинському літописах Кам'янець згадується 13 разів. Проте у [[Волинське князівство|Волинській землі]] і [[Галицьке князівство|Галицькій землі]] та згодом у [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинському князівстві]] тоді було декілька міст зі назвами Кам'янець&nbsp;— [[Кам'янець (літописне місто, Волинь)|Кам'янець-Волинський]] (зараз у складі селища [[Миропіль]]), Кам'янець-Литовський (нині&nbsp;— місто [[Кам'янець]], [[Берестейська область|Берестейської області]] [[Білорусь|Білорусі]]), Кам'янець-Каширський (нині&nbsp;— місто [[Камінь-Каширський]])<ref>{{Cite web |url=http://kphistory.com.ua/koly-zasnovano-kamyanets-istoriohrafichnyj-ohlyad-davnoruskoji-teoriji-pohodzhennya-kamyantsya-podilskoho/ |title=Коли засновано Кам'янець |accessdate=26 вересня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150525141051/http://kphistory.com.ua/koly-zasnovano-kamyanets-istoriohrafichnyj-ohlyad-davnoruskoji-teoriji-pohodzhennya-kamyantsya-podilskoho/ |archivedate=25 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

За іншою [[Дако-римська гіпотеза про заснування Кам'янця-Подільського|гіпотезою]] назва походить від дако-римського міста [[Клепідава]] чи [[Петридава|Петрідава]], що виводиться від [[грецька мова|грецького]] слова «petra» або [[латинська мова|латинського]] «lapis», які обидва означають - камінь і дакійського слова «dava» - місто.

=== Переклад назви ===
Назва міста іншими мовами:
{| class="standard"
! Мова
! Переклад
! Мова
! Переклад
|-
| {{Прапор|Англія|розмір=15px}} [[Англійська мова|Англійська]]
| align="center" |Kamianets-Podilskyi
| {{Прапор|Литва|розмір=15px}} [[Литовська мова|Литовська]]
| align="center" |Kamenecas-Podolės
|-
| {{Прапор|Італія|розмір=15px}} [[Італійська мова|Італійська]]
| align="center" |Kamjanec-Podilskyj
|{{Прапор|Іспанія|розмір=15px}} [[Іспанська мова|Іспанська]]
| align="center" |Kamianets-Podilski
|-
| {{Прапор|Польща|розмір=15px}} [[Польська мова|Польська]]
| align="center" |Kamieniec Podolski
| {{Прапор|Білорусь|розмір=15px}} [[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="center" |Камянец-Падольскі
|-
| {{Прапор|Німеччина|розмір=15px}} [[Німецька мова|Німецька]]
| align="center" |Kamjanez-Podilskyj
| {{Прапор|Франція|розмір=15px}} [[Французька мова|Французька]]
| align="center" |Kamianets-Podilskyï
|-
|{{Прапор|Туреччина|розмір=15px}} [[Турецька мова|Турецька]]
| align="center" |Kamaniçe / Kamyanets-Podilski
| {{Прапор|Румунія|розмір=15px}} [[Румунська мова|Румунська]]
| align="center" |Camenița / Camenița Podoliei
|-
| {{Прапор|Ізраїль|розмір=15px}} [[Іврит|Іврит]]
| align="center" |קאַמענעץ־פּאָדאָלסק / קאַמעניץ
| {{Прапор|Вірменія|розмір=15px}} [[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="center" |Կամիանեց-Պոդոլսկի
|-
|}

== Розташування та клімат ==
Кам'янець-Подільський розташований в південо-західній частині України у мальовничій місцевості на [[Подільська височина|Подільській височині]] за 63 кілометра напряму північніше від [[Чернівці|Чернівців]], за 88 кілометрів напряму на південний захід від [[Хмельницький|Хмельницького]] та за 343 кілометра напряму на південний захід від [[Київ|Києва]], по залізничній лінії [[Ярмолинці (селище)|Ярмолинці]]&nbsp;— [[Кельменці|Ларга]] зі станцією [[Кам'янець-Подільський (станція)|«Кам'янець-Подільський»]]. Територією міста протікає річка [[Смотрич (річка)|Смотрич]], що на відстані 20&nbsp;кілометрів до її впадини у річку [[Дністер]]. Це [[південь|південна]] частина Хмельницької області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та нерівностями. Найвища місцевість навколо міста має висоту 317 метрів і знаходиться в 5,6 км на захід від Кам’янця-Подільського.

З міста відносно легко можна здійснити подорож автошляхами до українських [[Українські Карпати|Карпат]], за допомогою {{Автошлях Р|24}} [[Татарів]] - Кам'янець-Подільський та {{Автошлях Н|03}} від [[Чернівці]]в. Через місто проходить один з найшвидших автошляхів зі [[Північна Україна|півночі]], [[Південна Україна|півдня]], [[Центральна Україна|центру]] та [[Східна Україна|сходу]] країни до українських гір.

Місто розташоване поряд зі кордоном: [[Молдова|Молдови]], [[Румунія|Румунії]] та має вихід автошляхами до країн [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] та країн [[Південно-Східна Європа|Південно-Східної Європи]], включаючи [[Туреччина|Туреччину]]. Найближчі контрольно-пропускні пункти: [[Мамалига (пункт контролю)|Мамалига]] (63 км.), [[Росошани (пункт контролю)|Росошани]] (82 км.), [[Сокиряни (пункт контролю)|Сокиряни]] (120 км.) з Молдовою та Європейським Союзом через кордон з Румунією: [[Дяківці (пункт контролю)|Дяківці]] (85 км.), [[Порубне]] (119 км.), [[Красноїльськ (пункт контролю)|Красноїльськ]] (141 км.).

Відстань від міста до столиці Києва складає 423&nbsp;кілометра автошляхами, що приблизно буде 5 годин 51 хвилина у дорозі. А до головного центру західного регіону міста Львів — 256&nbsp;кілометрів.
{{Відстані до великих міст
|заголовок=Відстань від Кам'янця-Подільського до найближчих обласних центрів та міст України (автошляхами)
|північний_захід=[[Файл:Flag of Ternopil.jpg|20пкс]] [[Тернопіль]] ~ 142 км
[[Файл:Chortkiv-flag.png|20пкс]] [[Чортків]] ~ 79 км
|північ=[[Файл:ПрапорШепетівки.svg|20пкс]] [[Шепетівка]] ~ 200 км
[[Файл:Flag of Khmelnytskyi.svg|20пкс]] [[Хмельницький]] ~ 100 км
[[Файл:Dunaivtsi Flag.png|20пкс]] [[Дунаївці]] ~ 35 км
|північний_схід=[[Файл:Flag of Vinnycia.svg|20пкс]] [[Вінниця]] ~ 214 км
[[Файл:Bar porapor.png|20пкс]] [[Бар (Україна)|Бар]] ~ 112 км
|захід=[[Файл:Ivano-Frankivsk Flag.png|20пкс]] [[Івано-Франківськ]] ~ 180 км
[[Файл:Flag of Kolomyia.svg|20пкс]] [[Коломия]] ~ 154 км
|схід=[[Файл:Flag of Kropyvnytskyi.svg|20пкс]] [[Кропивницький]] ~ 534 км
[[Файл:Flag of Uman, Ukraine.png|20пкс]] [[Умань]] ~ 382 км
|центр=[[Файл:Kamjantec-Podilsky flag.svg|20пкс]] Кам'янець-Подільський
|південний_захід=[[Файл:Flag of Mukacheve.svg|20пкс]] [[Мукачево]] ~ 416 км 
[[Файл:Flag of Uzhhorod.svg|20пкс]] [[Ужгород]] ~ 438 км
|південь=[[Файл:Flag of Chernivtsi.png|20пкс]] [[Чернівці]] ~ 85 км [[Файл:Flag of Khotyn.svg|20пкс]] [[Хотин]] ~ 27 км 
[[Файл:Vygnyt h.gif|20пкс]] [[Вижниця]] ~ 155 км 
[[Файл:Flag of Romania.svg|20пкс|Румунія]] [[Ботошані]] ~ 181 км
|південний_схід=[[Файл:Podilsk Flag.png|20пкс]] [[Подільськ]] ~ 363 км
[[Файл:Flag of Odessa.svg|20пкс]] [[Одеса]] ~ 542 км
|}}

=== Клімат ===
Кам'янець-Подільський знаходиться в межах [[Клімат України|вологого континентального клімату]] із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою. Але діяльність людини досить часто призводить до [[Екоцид|екоциду]], [[Зміна клімату в Україні|поганих змін]] та [[Глобальне потепління|глобального потепління]].<ref>[https://life.pravda.com.ua/society/do-2050-roku-tropichni-lisiv-amazoniji-mozhut-dosyagti-kritichnoji-mezhi-vcheni-300047/?_gl=1*1iom1am*_ga*MTI5MTEwMjA2NC4xNzA4MDY1NTE5*_ga_6ELQ7YCNBS*MTcwODM2MTIyMi4xMC4xLjE3MDgzNjIyNTguNTguMC4w "Межу вже перетнули": дослідники спрогнозували майбутнє лісів Амазонії]</ref> Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації у громаді варто було б проводити [[ревайлдинг]], відновлювати [[Екосистема|екосистеми]] та [[ліс]]ові насадження. А в самому місті створювати нові [[парк]]и та збільшувати упорядковані доглянуті [[Зелена зона (містобудування)|зелені зони]].

Переважають [[широколистяні ліси помірної зони|широколистяні]] [[дуб]]ово-[[граб звичайний|грабові]] ліси, а також [[Сірі лісові ґрунти|сірі]] та світло-сірі [[ґрунт]]и.
{{Клімат міста
|Місто_род=Кам'янця-Подільського
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/weather/KamenetsPodolsky/ Кліматичні дані Кам'янця-Подільського на сайті''«www.meteoprog.ua»'']
| Січ_сер=-5            |Січ_сер_опади=42
| Лют_сер=-3.5            |Лют_сер_опади=34
| Бер_сер=0.6            |Бер_сер_опади=33
| Кві_сер=10.5             |Кві_сер_опади=41
| Тра_сер=15.3            |Тра_сер_опади=52
| Чер_сер=18.4            |Чер_сер_опади=61
| Лип_сер=19.8            |Лип_сер_опади=59
| Сер_сер=19.3            |Сер_сер_опади=42
| Вер_сер=14.5            |Вер_сер_опади=39
| Жов_сер=8.0            |Жов_сер_опади=31
| Лис_сер=2.0          |Лис_сер_опади=41
| Гру_сер=-2.4            |Гру_сер_опади=52
| Рік_сер=8.1             |Рік_сер_опади=600
}}

== Історія ==
{{main|Історія Кам'янця-Подільського}}
За [[археологія|археологічними]] джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем [[XII століття]]&nbsp;— початком [[XIII століття]]&nbsp;<ref>''Петров М. Б., Рибак І. В.'' [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kamyanec_Podilsky&abcvar=14&bbcvar=1 Кам'янець-Подільський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044403/http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kamyanec_Podilsky&abcvar=14&bbcvar=1 |date=5 березня 2016 }} // {{ЕІУ/4}}&nbsp;— С.&nbsp;55.</ref>. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники з-поміж чотирьох [[гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського|гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського]].
{{main|Гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського}}

=== У давнину ===
Археологічні знахідки та дослідження засвідчують, що люди здавна селилися на території сучасного Кам'янця-Подільського. Це були стоянки мисливців, селище давніх землеробів. 

На території сучасного [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]] під час земляних робіт натрапили на речі часів [[Трипільська культура|трипільської культури]] (IV — III тисячоліття до н.&nbsp;е.). У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць заселяли племена [[Черняхівська культура|черняхівської культури]], основним заняттям яких було [[землеробство]].

Римські монети II — III століть, знайдені на території міста та навколишніх сіл, свідчать, що населення [[Наддністрянщина|Середнього Подністров'я]] перебувало у торговельних і культурних зв'язках із жителями [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] та [[Римська імперія|римських]] провінцій. 

Перша згадка про місто у вірменських джерелах датується [[1062]] роком і говорить про Кам'янець як про [[Вірмени в Україні|вірменську]] торгову станцію.

=== Галицько-Волинське князівство — королівство Русь ===
{{main|Галицько-Волинське князівство|Королівство Русь (назва)}}
[[Файл:GAL-VOL JUR2.png|міні|ліворуч|200пкс|[[Галицько-Волинське князівство]] (1323—1340)]]
[[Файл:Лев Данилович.jpg|міні|праворуч|200пкс|Портрет князя галицького [[Лев Данилович|Лева Даниловича]]]]
[[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|міні|праворуч|150пкс|Герб Галицько-Волинського князівства (1119-1349)]]
Місто було у складі [[Київська Русь|Київської Русі]], територія сучасного міста у XII—XIII столітті входила до складу [[Пониззя]], або ще інша назва Галицьке Пониззя, історична частина Карпато-Дністровських земель.<ref>[https://web.archive.org/web/20070927234451/http://www.tovtry.km.ua/en/history/statti/kamjanec_i_kamjanechyna.html Кам'янець і кам'янеччина на Пониззі в ХІІ-ХІІІ ст.]</ref>

В кінці ХІ&nbsp;— на початку ХІІ століття територія міста відносилась до [[Теребовлянське князівство|Теребовлянського князівства]], яке під князюванням [[Василько Ростиславич|Василька Ростиславича]] освоїло Пониззя та посилило його захисти від кочовиків, пізніше, в середині ХІІ століття, стає складовою [[Галицьке князівство|Галицького князівства]] об'єднане під владою князя [[Володимирко Володарович|Володимира Володаровича]], яке в свою чергу стало частиною великої [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави&nbsp;— Руського королівства]] під керуванням [[Данило Галицький|Данила Галицького]] та його нащадків.

1153–1187 роках за правління [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]] укріплено межі [[Пониззя|Галицького Пониззя]] та розширено територію [[Галицьке князівство|Галицького князівста]] до дельти річки [[Дунай]], включивши у залежність [[Берладська земля|Берладські землі]], що сприяло розвитку торгівлі по [[Берладська дорога|волоському шляху]] та безпеці територій на яких знаходиться сучасне місто.

У [[XIII століття|XIII]]—[[XIV століття]] відносилось до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. Згідно з [[археологія|археологічними]] джерелами, саме за часів [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] Кам'янець формується як ранньофеодальне місто з чітким розмежуванням ремесла та землеробства, з розвинутою торгівлею, що датується кінцем XII — початком XIII століття. Писемні джерела про історію Кам'янця цього періоду не збереглися.

Близько [[1230]]&nbsp;року галицький князь [[Лев Данилович]] запросив [[вірмени|вірмен]] у військо для оборони східного кордону своєї держави. В подяку за справну військову службу князь нагороджував їх маєтками та землею біля Кам’янця.<ref>{{Cite web |url=http://www.delta.kp.km.ua/ukr/history/armen.html |title=Вірменська община у м. Кам'янці-Подільському (XIV—XVIII ст.) |accessdate=15 вересня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070311085210/http://www.delta.kp.km.ua/ukr/history/armen.html |archivedate=11 березня 2007 |deadurl=yes }}</ref> У той час вірмени-переселенці заснували поблизу Кам’янця сільськогосподарську колонію, відому під назвою [[Малозалісся|Малі]] та [[Великозалісся|Великі Вірмени]].

У [[1240]] році його [[Західний похід монголів|захопили]] та розорили монголо-татари. У другій половині [[XIII століття]] [[Золота Орда]] почала правити життям [[Поділля]] за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів. Кам'янець був адміністративним центром Кам'янецького тумена. 

У [[1299]] році Поділля ненадовго повернулося під контроль галицько-волинських князів, але після смерті [[Лев Юрійович|Лева II]]  та [[Андрій Юрійович|Андрія Юрійовича]] десь 1323 року та початку княжіння в [[Галич|Галичі]] польського ставленика [[Юрій-Болеслав Тройденович|Юрія-Болеслава Тройденовича]] влада Орди була відновлена. Номінально все ще залежний від Золотої Орди, Кам'янець стає об'єктом політичних інтересів одразу двох держав — [[Королівство Польське|Королівства Польського]] та [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], починається [[війна за галицько-волинську спадщину]].

=== Литовсько-Руська держава, Королівство Польське та Річ Посполита ===
{{main|Подільське князівство|Велике князівство Литовське|Королівство Польське|Річ Посполита}}

У першій половині [[XIV століття]] Кам'янець став центром [[Подільське князівство|Подільського князівства]] на чолі з князями [[Коріятовичі|Коріятовичами]], які отримали ці землі за службу війську великого князя [[Ольгерд]]а.

Від [[1362]] року&nbsp;— у складі [[Велике князівство Литовське|Литовсько-Руської держави]], зміцнюючись як адміністративний осередок Поділля.

У [[1374]] році [[Юрій Коріятович]] переніс столицю Подільського князівства зі [[Смотрич (селище)|Смотрича]] до Кам'янця. Цього ж року місто отримало самоврядування з наданого йому [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]]. Відповідно до виданої місту грамоти, Кам'янець на 20 років звільнявся від податків, а також отримував у підпорядкування та використання великі ліси та пасовища аж до берегів Дністра.

За часів князювання [[Коріятовичі]]в в [[Поділля|Поділлі]], сюди почав проникати [[католицька церква|католицизм]]. Так, [[1370]] у Кам'янці почав функціонувати [[орден Домініканців|домініканський]] чернечий орден, був заснований монастир, а незабаром і [[францисканці]] заснували в місті свій монастир. [[Папа Римський|Римський Папа]] [[1378]] року видав князю [[Олександр Коріятович|Олександру Коріятовичу]] буллу на заснування в місті католицької єпископії. Згодом переселилися монахи інших орденів: [[товариство Ісуса|єзуїти]] (1608), [[капуцини]] (1615), [[кармеліти босі]] (1623), [[боніфратри]] (1667), [[тринітарії]] (1699).

У [[1430]] році Кам'янець захопили польські війська, а [[1434]] року перемогою королівства Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі, з [[1463]] року&nbsp;— центр [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]]. Відтоді Кам'янець отримав статус [[Королівське місто (Річ Посполита)|королівського міста]], був перетворений у досконалу і тривалий час неприступну для ворогів [[Кам'янець-Подільська фортеця|фортецю]]. 5 травня 1440 року польський шляхтич [[Пйотр Поляк]] видав у Кам'янці-Подільському 2 документи, які підписав як ''подільський староста''.<ref>''Gąsiorowski A.'' Piotr Polak (zm. 1441/2) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.&nbsp;— T. XXVI/2, zeszyt 109.&nbsp;— S. 378—380. {{ref-pl}}</ref>

{{center|
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Poloniae finitimarumgue locarum descriptio.jpg|Місто на карті Вацлава Ґродецького (1571)
Файл:Ukraine. Podolia Palatinatus. Beauplan 1664.jpg|Мапа Поділля (1648)
Файл:Beauplan Poland XVII map.jpg|Карта [[Гійом Левассер де Боплан|Гійома Левассера де Боплана]], яка охоплює [[Подільське воєводство]] (1648)
Файл:План міста Кам'янця (1684).jpg|План міста Кам'янця (1684)
</gallery>
}}


[[Файл:Kamianets-Podilskyi map 1691.jpg|міні|200пкс|праворуч|Французька карта [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]] та фортеці [[1691]] року]]
[[Файл:Mapa1c.jpg|міні|200пкс|праворуч|Кам'янець підчас польсько-турецької війни у 1633—1634]]
[[Файл:Stanislaw Koniecpolski.jpg|міні|150px|ліворуч|Станіслав Конецпольський]]
[[Файл:Кам'янець.png|міні|ліворуч|Кам'янець на мапі Зигмунда Герстмана]]

Король [[Владислав III Варненчик|Владислав III Варненьчик]] надав [[Теодорик Бучацький-Язловецький|Теодору Бучацькому-Язловецькому]] посади старости генерального подільського, [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштеляна кам'янецького]].<ref>''Długosz J.'' Dziejów polskich…&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— S. 580.</ref> До [[1442]] року за грошову позику королю, Теодорик Бучацький-Язловецький взяв у заставу Кам'янець.<ref>''Barącz S''. Pamiątki jazłowieckie…&nbsp;— S. 23.</ref> Після звільнення міста від татар на Руських фільварках за старости Теодора Бучацького-Язловецького [[1452]] році було закладено Вознесенську церкву.

Польський ринок почав діяти в Кам'янці з [[1452]] року. Навколо нього, а також західному та північно-західному напрямках велася забудова кварталів. Окрім поляків, тут скуповували собі садиби вірмени, хоча більша частина вірменської громади мешкала біля [[Русини (історичний етнонім)|Руського]] ринку та міського валу.<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kamyanec_Podilsky КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ]</ref>

У [[середньовіччя]] Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за своїм розвитком не поступався таким містам, як [[Львів]] і [[Київ]]. Розвиткові [[ремесло|ремесел]] і [[Торгівля|торгівлі]] неабияк сприяло надання місту [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] ([[1374]]) і вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів.

[[23 січня]] [[1510]]&nbsp;року місто стало місцем укладання «Кам'янець-Подільської [[Мирна угода|Мирної угоди]]» між польським королем [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунтом І]] та молдавським господарем [[Богдан III Сліпий|Богданом III]] через заступництво угорського короля [[Владислав II Ягеллончик|Владислава II]]<ref>Historia dyplomacji polskiej.&nbsp;— T. I&nbsp;: połowia X w.&nbsp;— 1572.&nbsp;— Warszawa, 1982&nbsp;— S. 618. {{ref-pl}}</ref><ref>Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae / wydał Maciej Dogiel.&nbsp;— Wilno, [[1858]].&nbsp;— T. 1.&nbsp;— Cz. 1-2.&nbsp;— S. 606—610. {{ref-pl}}</ref><ref>''Niemczyk K.'' Problem Pokucia, spornego terytorium polsko-mołdawskiego w końcu XV i początku XVI wieku // Studia Historyczne.&nbsp;— 2014.&nbsp;— R. LVII.&nbsp;— S. 173. {{ref-pl}}</ref><ref>''Spieralski Z.'' Awantury mołdawskie.&nbsp;— Warszawa, [[1967]].&nbsp;— S. 71. {{ref-pl}}</ref>.

Князь [[Дмитро Вишневецький]] разом з [[Альбрехт Ласький|Альбрехтом Лаським]] 1563 року вербували в місті військо для походу в Молдавію проти господаря [[Деспот Воде|Якова Василакі Геракліда (Деспота)]].<ref>''[[Сергійчук Володимир Іванович|Сергійчук В]].'' Дмитро Вишневецький.&nbsp;— К. : Україна, 2003.&nbsp;— С. 119.&nbsp;— ISBN 966-524-129-X.</ref>.

[[25 лютого]] [[1609]] року король [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунд III]] підтверджує та повторює грамоту Сигізмунда Августа, видану [[15 березня]] [[1553]] року в Кракові, згідно з якою мешканці міста Кам'янця та Подільської землі римо-католицького, грецького та вірменського обрядів звільняються від сплати мит: «Wolny od myta skarbowego».<ref>{{Cite book|url=http://cdiak.archives.gov.ua/files/Katalog_Kolekcii_Dokumentiv_Kyivskoi_Arkhohrafichnoi_Komisii_1971.pdf|title=Каталог колекції документів Київської археографічної комісії|last=Дашкевич Я. Р., Проценко Л. А., Хомутецька З. С.|first=|year=1971|publisher=Наукова думка.|location=Київ|pages=38|language=пол|isbn=|accessdate=9 квітня 2019|archive-date=8 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190408104649/http://cdiak.archives.gov.ua/files/Katalog_Kolekcii_Dokumentiv_Kyivskoi_Arkhohrafichnoi_Komisii_1971.pdf}}</ref>.

Через постійну [[Османські війни в Європі|татаро-турецьку]] загрозу з початку [[XVII століття]] місто називали «Bramę do Polski» та «urbs antemurale christianitatis», що переводиться приблизно як: «оплот християнства».

{{main|Битва під Кам'янцем}}
Підчас [[Польсько-турецька війна (1633—1634)|польсько-турецької війни]] у 1633—1634 роках місто та його околиці стало ареною битви. [[Абаза-паша|Мехмед Абаза-паша]] зробив спробу завоювати Кам'янець, розраховуючи на втягнення польських військ у [[Смоленська війна|смоленській війні]]. Але 20-23 жовтня [[1633]] року невдало провів бій зі 20 тисячним військом біля [[Панівці (Кам'янець-Подільський район)|Панівців]] проти [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]] зі 11 тисячним військом, включаючи 1250 [[Запорозькі козаки у Смоленській війні (1632—1634)|козаків запорожців]].

У роки національної революції [[1648]]–[[1676]] років козацьку армію на чолі з [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] особливо активно на Поділлі підтримували загони місцевих опришків ([[левенці]]в). Наприкінці серпня – на початку вересня [[1648]] року опришки провели перші військові операції з метою захоплення Кам'янця під командуванням [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], однак ця спроба стала невдалою. Прагнення козацьких військ та [[опришки|опришків]] опанувати Кам'янцем у 1649, 1651, 1652 та 1655 роках виявилися також безуспішними.

[[1672]] року місто захопила [[Османська імперія]] (ця подія за деякими джерелами вплинула на смерть польського короля [[Ян II Казимир|Яна II Казимира]]). У цей час воно стало центром Кам'янецького (чи Подільського) ''[[еялет]]у (тур. краю)'', а з [[1681]] до [[1699]]&nbsp;— центром новоствореної Кам'янецької митрополії (у складі [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]]).<ref>[https://glavcom.ua/interviews/arhijepiskop-telmiskiy-iov-gechabr-ukrajina-zavzhdi-bula-kanonichnoyu-teritorijeyu-vselenskogo-patriarhatu-528418.html ''Іов (Геча) арх. Телімський'' (2018) Україна завжди була канонічною територією Вселенського патріархату, Главком.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180919132525/https://glavcom.ua/interviews/arhijepiskop-telmiskiy-iov-gechabr-ukrajina-zavzhdi-bula-kanonichnoyu-teritorijeyu-vselenskogo-patriarhatu-528418.html |date=19 вересня 2018 }} Відвідано: 08.09.2018</ref> З [[1699]] року згідно з умовами [[Карловицький конгрес|Карловецької мирної угоди]] разом із більшою частиною [[Поділля]] було знову увійшло до складу Речі Посполитої. [[Марцін Контський|Марцін Казімеж Контський]] був призначений королем головою комісії, яка мала забирати в турків Кам'янець-Подільський.

[[Файл:POL COA Potocki H 1.svg|міні|праворуч|150пкс|Герб [[Потоцькі|Потоцьких]], [[Пилява (герб)|Пилява]]]]
[[Файл:Spielkarten "Russie Rouge" der Bube.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Гральна карта «Russie Rouge» інформація про місто Кам'янець]]

У [[1700]] році в місті була відкрита перша аптека, що розташовувалась при [[Єзуїтські школи|єзуїтському колегіумі]].

22 травня [[1722]] року офіційна дата заснування монастиря [[Василіяни|василіанів]] при церкві Пресвятої Трійці в Кам’янці-Подільському. Того ж 1722 року, на запрошення львівського єпископа [[Атанасій (Шептицький)|Атанасія Шептицького]], з [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемиської єпархії]] сюди прибули василіянські ченці.<ref>[https://risu.ua/kamyanec-podilskij-monastir-otciv-vasiliyan-ugkcvidznachiv-300-littya-z-novim-primishchennyam_n130227 Кам’янець-Подільський монастир отців василіян УГКЦ відзначив 300-ліття з новим приміщенням]</ref>

Під час повстання [[Повстання Верлана|Верлана]] у [[1734]]-[[1735]] роках повстанці захопили декілька населених пунктів поблизу Кам'янця-Подільського, зокрема [[Жванець]]. 

[[1757]] році Кам'янець-Подільський став відомим як центр запеклого конфлікту, який тоді вирував між євреями-талмудистами та [[Яків Франк|франкістами]]. Місто було резиденцією єпископа [[Миколай Дембовський|Миколая Дембовського]], який став на бік франкістів. 17 жовтня у місті відбувся єпископський суд, який за результатами диспуту визнав перемогу франкістів. Суд постановив публічно спалити [[Талмуд]], як шкідливу книгу, на міському базарі.

У [[1761]] році завдяки коштам, які отримали на підставі ухвали воєводства, замість [[палісад]]ів за сприяння львівського старости [[Йоахім Потоцький (львівський староста)|Йоахіма Потоцького]] звели мури.<ref>''Dymnicka-Wołoszyńska H.'' Potocki Joachim (zm. 1764) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.&nbsp;— T. XXVIII/1, zeszyt 116.&nbsp;— S. 50. {{ref-pl}}</ref>

[[1767]] року до Кам’янця вислали першу комісію доброго порядку «Boni Ordinis», яка мала навести лад в управлінні міста та вберегти від економічного занепаду. Усього їх було три, ще дві у 1773 та 1784 роках.

У [[1771]] і [[1774]] роках Кам'янець сильно постраждав від пожеж, в результаті яких було знищено майже половину забудови міста.

20 травня [[1784]] року з ініціативи подільського землевласника і французького аристократа Шарля-Вільгельма де Нассау і за сприяння коменданта фортеці [[Ян де Вітте|Яна де Вітте]] місті відбувся перший політ повітряної кулі над Кам’янцем.<ref>[https://day.kyiv.ua/article/taym-aut/fiyesta-v-nebi Фієста в небі]</ref>

Під час [[Елекція вільна поголовна|вільних виборів]] у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] Кам'янець-Подільський, як одне з найвпливовіших міст держави, мав виборчі права поряд із такими містами як: [[Варшава]], [[Краків]], [[Познань]], [[Гданськ]], [[Львів]], [[Вільнюс]], [[Люблін]], [[Торунь]] та [[Ельблонг]].

=== Кам'янець у Новий час ===
[[Файл:Franz von Reilly Kamjanez-Podilskyj (Кам'янець-Подільський) und Chotyn (Хотин).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Кам'янець на мапі [[Йоганн Франц Йозеф фон Райлі|Йоганна Франца Йозефа фон Райлі]] (1789)]]
[[Файл:Kamieniec Podolski.jpg|міні|200px|Кам'янець-Подільський. Літографія [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]] між 1862 та 1876 роками]]
[[Файл:Map of Kamenets Podolsk in 1876.jpg|міні|праворуч|150пкс|План міста 1876 рік]]
[[Файл:Стара фортеця і міст 1880і.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Стара фортеця і міст 1880 рік]]

[[1793]] року, після [[Другий поділ Речі Посполитої|другого поділу Речі Посполитої]], Кам'янець разом з усією [[Правобережна Україна|правобережною]] [[Україна|Україною]] анексований [[Російська імперія|Російською імперією]]. Після цього старі магнатські резиденції конфісковуються, дробляться та перепродаються російським поміщикам. Католицизм та греко-католицимз різко обмежується, католицькі монастирі перетворюються в монастирі православні, а місцеві православні церкви переводять у підпорядкування московській церкві, багато де руйнуються унікальні традиційно українські дерев'яні храми.

Впродовж [[1793]]—[[1797]] років&nbsp;— центр [[Подільське намісництво|Подільського намісництва]], від [[1797]] року (аж до [[1917]] року)&nbsp;— [[Подільська губернія|Подільської губернії]].

{{main|Історія театру в Кам'янці-Подільському}}

22 вересня [[1798]] року шляхтич [[Жмійовський Антоній Петрович|Антоній Жмійовський]] заснував у місті театр.

Під час [[Французько-російська війна (1812)|французько-російської війни]] тут було сформовано [[Козацькі українські кінні полки Російської Імперії 1812–1864|4-й козацький полк]] чисельністю 1214 осіб.<ref>Абалихин Б.&nbsp;С.&nbsp;Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87&nbsp;— 118.</ref> Відданий паном на 25 років до царської армії у такому полку Кам'янці служив відомий ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках — [[Устим Кармалюк]]. А одну з веж фортеці використовували як тюремну камеру для Устима Кармелюка, якому тричі вдалося звідти втекти.

[[1846]] року місто відвідав видатний український поет [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. У [[1850-ті|1850-х роках]] у місцевій [[Подільська духовна семінарія|духовній семінарії]] навчались видатні представники української літератури [[Руданський Степан Васильович|Степан Руданський]] та [[Свидницький Анатолій Патрикійович|Анатолій Свидницький]].

Влітку [[1862]] року в місті сталася велика пожежа, яка знищила близько 40 будинків, у тому числі всю праву сторону вулиці Поштова.

У [[1867]] році російська влада ліквідувала [[Кам'янець-Подільська дієцезія|Кам'янець-Подільську римо-католицьку дієцезію]].

Із завершенням у [[1874]] році будівництва [[Новопланівський міст|Новопланівського мосту]] розпочався розвиток ''Нового міста'', де були зосередженні державні та міські установи, навчальні заклади.

За переписом населення [[1897]] року в Кам'янці проживало 35 934 мешканців, залишаючись найбільшим містом [[Поділля]], бурхливо розвивалась індустрія, вирувало культурне життя. На той час це був великий релігійний центр з 50 храмами та шістьма школами, включаючи 2 школи для [[Дівчина|дівчаток]].

Наприкінці [[XIX століття]] Кам'янець-Подільський був резиденцією заможного фінансиста [[Гінцбург Євзель Гаврилович|Євзеля Гінцбурга]], у місті на сучасній [[Троїцька вулиця (Кам'янець-Подільський)|вулиці Троїцькій]] розташовувались його контори.

У другій половині XIX століття багато [[євреї]]в з Кам'янця емігрували до [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]], особливо в місто [[Нью-Йорк]], де вони організували низку товариств.

Протягом ХІХ століття Кам'янець втрачає колишню роль великого торгового центру зв'язку з будівництвом залізниць та зменшенням значення колишніх торгових шляхів, таких як [[Берладська дорога|Волоський]].

=== Місто на початку XX&nbsp;століття ===
[[Файл:Каменец-Подольский с высоты птичьего полёта (нач. XX в.).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Кам'янець з висоти початок XX століття]]
[[Файл:Польський ринок1906.jpg|міні|праворуч|200пкс|Старе місто, Польський ринок 1906 року]]
[[Файл:Kamieniec-Pod. - Centralny plac (02).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Центральна площа]]

На початку XX століття Кам'янець був 45-тисячним містом, займаючи 65 місце за населення серед міст імперії, із розвинутою на той час промисловістю.

{{main|Подільське товариство «Просвіта»}}

[[1906]] року в місті було створено місцеве товариство [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|«Просвіта»]], завдяки його діяльності було введено вивчення української мови в початкових та парафіяльних школах, відкрито філію в [[Могилів-Подільський|Могилеві-Подільському]]. Організатори та найактивніші члени товариства&nbsp;— О.&nbsp;Білоусов, [[Іваницький Сергій Митрофанович|С.&nbsp;Іваницький]], Т.&nbsp;Павловський, [[Солуха Костянтин Григорович|К.&nbsp;Солуха]], [[Сіцінський Юхим Йосипович|Ю.&nbsp;Сіцінський]], В.&nbsp;Стиранкевич, М.&nbsp;Трублаєвич.<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.— С. 338. ISBN 5-7773-0359-5</ref>

На 1 липня [[1910]] року серед мешканців міста понад 48 відсотків становили євреї. Місто лежало в [[Смуга осілості|смузі осілості]], яку Російська імперія виділила для євреїв.

У [[1912]] році міська дума оголосила тендер на будівництво чавунного централізованого водопроводу в Старому місті. У 1912 введена в дію перша свердловина, а до [[1914]] року половина кварталів міста була оснащена колонками з водою.

[[14 березня]] [[1914]] року на залізничну станцію [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]] прибув перший потяг.<ref>{{Cite web |url=http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html |title=Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік |accessdate=7 серпня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090618074924/http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html |archivedate=18 червня 2009 |deadurl=yes }}</ref>

=== Перша світова війна ===
{{main|Україна в Першій світовій війні}}
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=iMcwoubZ5zA Найстаріша відео-хроніка міста Кам'янець-Подільський 1915 рік]&nbsp;// «Західний Кельт. West Сeltic»
}}
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]], [[4 серпня]] [[1914]] року [[Австро-Угорщина|австро-угорські]] війська захопили Кам'янець-Подільськ, але наступ 8-ї російської армії під командуванням генерала від кавалерії [[Брусилов Олексій Олексійович|О. Брусилова]] змусив їх уже за 2 дні відступити.

У роки війни в місті розміщувалися штаб Південно-Західного фронту, тилові установи, шпиталі. В цей час з огляду на прифронтове розташування Кам'янця, адміністративним центром [[Подільська губернія|Подільської губернії]] стало місто [[Вінниця]].

=== Визвольні змагання, столиця [[Українська Народна Республіка|УНР]], резиденція [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
{{main|Бій за Кам'янець-Подільський (1918)|Бій за Кам'янець-Подільський (1919)}}
{{main|Радянсько-українська війна (1917—1921)|Спільний похід Армій УНР і УГА (1919)}}
[[Файл:Directory of UPR in Kamenetz-Podolsk. 1919.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Швець Федір Петрович|Федір Швець]], [[Макаренко Андрій Гаврилович|Андрій Макаренко]] та [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] в Кам'янці]]
[[Файл:Ukraine in July 1919.png|міні|ліворуч|200пкс|Карта становища УНР липень 1919 року]]
[[Файл:Уряд ЗУНР 1919.jpg|міні|праворуч|200пкс|Уряд ЗУНР зі [[Петрушевич Євген Омелянович|Євгеном Петрушевичем]] Кам'янці-Подільському 1919 рік]]
[[Файл:Складання присяги козаками Армії УНР.jpg|міні|праворуч|200пкс|Складання присяги козаками Армії УНР в місті на сучасному [[Майдан Відродження (Кам'янець-Подільський)|майдані Відродження]]]]
[[Файл:Ukr_army1.jpg|thumb|ліворуч|300пкс|Вояк [[Українська Народна Республіка|УНР]] <br/>([[Синьожупанники|синьожупанник]])]]
На теренах Кам'янця під час визвольних змагань 1917—1921 років можна поділити на три етапи. Перший&nbsp;— це доба [[Українська Центральна Рада|Центральної ради]] від березня [[1917]] до квітня [[1918]] року. Другий&nbsp;— це доба гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]] з квітня по грудень [[1918]] року. Третій етап&nbsp;— доба [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]], що починається з грудня [[1918]] року і продовжувалась до 22 листопада [[1919]] року.

За часів [[Українська Народна Республіка|УНР]] від березня [[1918]] року впродовж двох місяців Кам'янець був осередком [[Поділля (УНР)|Подільської землі]]. Загалом у [[Українська революція (1917—1921)|період українських визвольних змагань]] ([[1917]]—[[1921|21]] роки)&nbsp;— це головний центр формування військ [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], а <span style="display:none">1919-03-22</span>[[22 березня]] [[1919]]&nbsp;— <span style="display:none">1919-11</span>[[листопад]] [[1920]]&nbsp;— столиця Української Народної Республіки<ref>Мав столичний статус з короткотерміновими перервами, пов'язаними із бойовими діями; протягом зазначеного періоду у Кам'янці містилася більшість державних та урядових структур Української Народної Республіки</ref>.

[[1919]]-[[1920]] роках у місті працювали уряд і міністерства, друкувалися гроші, приймалися іноземні делегації. При міністерстві закордонних справ діяла [[Українська республіканська капела|хорова капелла]], яка звідси поїхала у світова турне, де зачарувала американського слухача відомою на весь світ різдвяною піснею [[Леонтович Микола Дмитрович|Миколи Леонтовича]] [[Щедрик (Леонтович)|«Щедрик»]], англійський варіант якої називається «Carol of the Bells».

5 січня [[1919]] року за сприяння Директорії в Кам'янці-Подільському відбулось засідання на якому з представників Хотинського та Сороцького повітів [[Бессарабія|Бессарабії]] створена [[Хотинська (Бесарабська) директорія]] з 5 осіб, яку очолював М. Лискун, а секретарем був Л. Токан. Яка в подальшому формально керуватиме [[Хотинське повстання (1919)|Хотинським повстанням]].

{{main|Українська галицька армія|Армія Української Народної Республіки}}

2 червня [[1919]] українські військові [[Синьожупанники|Синьої дивізії]] почала наступ на Кам'янець-Подільський для його звільнення від [[Більшовики|більшовиків]]. [[Бій за Кам'янець-Подільський|Бій за Кам'янець-Подільський]] скінчився перемогою українців. З льохів [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ЧК]] були випущені політичні та військові в'язні. З наказу військового міністра [[Сиротенко Григорій Тимофійович|Григорія Сиротенка]] комендантом міста було призначено сотника [[Гончаренко Іван Теодосійович|Івана Гончаренка]].

Зі червня 1919 року в місті розміщувався штаб [[Повітряний флот УНР|Повітряного флоту УНР]], аеродром був влаштований на [[Підзамче (Кам'янець-Подільський)|Підзамчі]], поблизу свічкового заводу. З Кам’янця-Подільського екіпажам доводилося літати до [[Німеччина|Німеччини]], [[Австрія|Австрії]], [[Румунія|Румунії]]. 20 червня 1919 року з аеродрому під [[Вроцлав|Бреслау]] до Кам’янця-Подільського вилетів перший літак-гігант – важкий бомбардувальник «Цепелін-Штаакен R.XIV» під серійним номером Р-69. На його борту був спец-вантаж, а саме три ящики з українськими гривнями, які уряд УНР замовив на Берлінській банкнотній фабриці ще на початку 1919 року.<ref>{{Cite web|title=Як Кам’янець-Подільський став головним форпостом української авіації у 1919 році|url=https://ye.ua/istiriya/59077_Yak_Kam_yanec_Podilskiy_stav_golovnim_forpostom_ukrayinskoyi_aviaciyi_u_1919_roci.html|website=https://ye.ua|accessdate=2023-03-24|archive-date=2023-03-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20230324201858/https://ye.ua/istiriya/59077_Yak_Kam_yanec_Podilskiy_stav_golovnim_forpostom_ukrayinskoyi_aviaciyi_u_1919_roci.html}}</ref>

5 липня 1919 року в Кам’янці пройшли перемовини [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] та диктатора ЗУНР [[Петрушевич Євген Омелянович|Євгена Петрушевича]]. Стосунки були досить напруженими, та 15 липня все ж домовилися про злиття [[Українська галицька армія|УГА]] та [[армія Української Народної Республіки|армії УНР]]. Євген Петрушевич оселився в центрі міста. А батальйон галицьких військ під командою сотника [[Байрак Микола Михайлович|Миколи Байрака]] квартирував в будівлі сучасної ЗОШ №8, в минулому жіноча [[Маріїнська жіноча гімназія|Маріїнська гімназія]].

[[30 липня]] [[1919]] року в місті відбулась нарада керівництва УНР, ЗУНР за участю місій [[Франція|Франції]], [[Англія|Англії]], [[Сполучені Штати Америки|США]] (щойно прибули до міста). Доповідав Головний отаман про план ліквідації більшовицької влади в Україні, виклав вимоги до [[Антанта|Антанти]] щодо озброєння та обмундирування 500 000 української армії, просив підштовхнути [[Юзеф Пілсудський|Юзефа Пілсудскі]] до нового наступу проти більшовиків.<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 234</ref>

[[10 серпня]] [[1919]] року відбулася нарада командування обох армій: вирішено об’єднатися, затверджено план наступу на Київ. На чолі [[Українська галицька армія|УГА]] стояв генерал [[Юнаків Микола Леонтійович|Микола Юнаків]]. Групою [[Січові Стрільці|Січових стрільців]] і надалі командував генерал [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], його помічником був [[Мельник Андрій Атанасович|Андрій Мельник]].

[[Файл:Junakiw Mykola.jpg|міні|праворуч|200пкс|Начальник штабу отаман Микола Юнаків]]

14 жовтня [[1919]] року в Кам'янці відбулась урочиста присяга Високої Директорії, уряду, військ, урядових і громадських установ і різних організацій на вірність Українській Народній Республіці. На багатьох балконах були прапори з написами: «Хай живе Самостійна Україна», «Допомагайте армії в її важкій боротьбі з ворогами», «Земля і воля народові», «Слава нашим лицарям», «Всі за Високою Директорією», «Хай живуть сполучені Україна і Галичина», «Кров і піт дадуть Україні Самостійність», «Хай живе міцна згода Галичини з наддніпрянцями». Були присутніми представники уряду та міністри: прем'єр-міністр [[Мазепа Ісаак Прохорович|Ісаак Мазепа]], міністри здоров'я та опікування [[Одрина Дмитро Антонович|Дмитро Одрина]], праці — [[Безпалко Йосип Іванович|Йосип Безпалко]], юстиції — [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрій Лівицький]], ісповідань — Іван Огієнко, жидівських справ — [[Красний Пінхас Абрамович|Пінхас Красний]], фінансів — [[Мартос Борис Миколайович|Борис Мартос]], народного господарства — [[Шадлун Микола Якимович|Микола Шадлун]], шляхів — [[Тимошенко Сергій Прокопович|Сергій Тимошенко]], преси і пропаганди — [[Черкаський Теофан|Теофан Черкаський]], пошти і телеграфу — [[Паливода Іван Симонович|Іван Паливода]], освіти [[Григоріїв Никифір Якович|Никифір Григоріїв]], по справам Західної Області УНР — [[Вітик Семен Гнатович|Семен Вітик]], державний секретар [[Шрамченко Леонтій|Леонтій Шрамченко]], начальник штабу отаман [[Юнаків Микола Леонтійович|Микола Юнаків]], отаман [[Зелінський Віктор Петрович|Віктор 3елінський]], командир кордонного корпусу [[Пилькевич Олександр Меркурійович|Олександр Пилькевич]], члени Директорії [[Макаренко Андрій Гаврилович|Андрій Макаренко]] і [[Швець Федір Петрович|Федір Швець]], осавула [[Бень Василь Костьович|Василь Бень]], осавула [[Даценко Іван Дмитрович|Іван Даценко]], осавула [[Крушинський Федір|Федір Крушинський]], комендант Директорії сотник [[Куликівський Микола Йосипович|Микола Куликівський]], чини штабів і урядовці установ.

{{center|
<gallery widths="150">
Файл:ZUNR coa.svg|Герб ЗУНР.
Файл:Coat of Arms of UNR-1.svg|Герб УНР.
</gallery>
}}

[[25 жовтня]] [[1919]] року, під час спільної наради представників ЗУНР та УНР, генерал [[Тарнавський Мирон Омелянович|Мирон Тарнавський]] доповідав, що в строю залишалось 7000 вояків УГА; внаслідок епідемії, відсутності постачання різко знизилась дисципліна, зросло дезертирство. Старшини-фронтовики вимагали покінчити з війною, вступити в переговори з Дєнікіним чи Красною Армією<ref>''М.Литвин, К.Науменко.'' Історія ЗУНР… с. 261</ref>.

[[12 листопада]] [[1919]] року в місті відбулась остання спільна нарада урядів УНР та ЗУНР: виявилась гострою, її погасив виступом командувач Дієвої Армії УНР [[Сальський Володимир Петрович|Володимир Сальський]]. З Кам'янця 14 листопада надіслав останню депешу [[Начальна команда Української Галицької армії|НКГА]] Диктатор ЗУНР [[Петрушевич Євген Омелянович|Євген Петрушевич]]. Після взяття частинами білої російської [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] Могилева-Подільського та Бару, [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] змушено запропонував армії Польщі взяти місто, що було зроблено вранці [[17 листопада]] [[1919]] року та ще не захоплену більшовиками територію УНР.<ref>''М.Литвин, К.Науменко.'' Історія ЗУНР… с. 266—267</ref>.

[[14 листопада]] [[1920]] року [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія]] назавжди залишила Кам’янець.<ref>{{Cite web|title=Остання столиця УНР|url=https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/ostannya-stolytsya-unr}}</ref>

У цей же період, у [[1918]] році в місті було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став [[Іларіон (Огієнко)|Іван Огієнко]] (від [[2008]] року&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]]), на [[1919]] рік там навчалось 1400 студентів та працювало 60 викладачів.

Восени [[1918]] року, за іншими даними, влітку 1919 року місті засноване Українське православне [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївське братство]], яке об'єднувало відомих церковних діячів, таких як: [[Біднов Василь Олексійович|Василь Біднов]], [[Сіцінський Юхим Йосипович|Юхим Сіцінський]]. Юхим Йосипович також в цей період був засновник Кам’янець-Подільського історико-археологічного музею. Він зібрав та подарував цьому закладу 20 тисяч експонатів, серед яких — унікальні ікони, культові предмети, першодруки та рукописні книги та розробив спеціальну програму з дослідження народних [[Українська вишивка|вишивок]] і [[Писанка|писанок]].<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Zavalniuk_Oleksandr/Ukrainska_tserkva_v_dukhovnomu_zhytti_natsionalnoi_vyschoi_shkoly_na_prykladi_Kamianets-Podilskoho_d.pdf?PHPSESSID=u9saf0dnfadouaevvff5q4n0k4 УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА В ДУХОВНОМУ ЖИТТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ (НА ПРИКЛАДІ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ 1918-1920 РОКІВ)]</ref>

З першої половини 1919 по травень 1920 року місті діяв [[Державний театр УНР|Державний драматичний театр Української Народної Республіки]], керівником оркестру був — [[Гайворонський Михайло Орест Іванович|Михайло Орест Гайворонський]], художнім керівником — [[Садовський Микола Карпович|Микола Садовський]].

У жовтні [[1919]] року за ініціативи галицьких діячів [[Шекерик-Доників Петро|Петра Шекерика-Доникового]] та [[Андрій Шміґельський|Андрія Шміґельського]] розпочалася робота по створенню осередку товариства «[[Січ (товариство)|Січ]]» у Кам'янці. А 26 жовтня в міському будинку культури відбулися урочисті збори новоствореного осередку. Після промов був оголошений статут і склад січової ради, а наприкінці відбувся концерт і святкова хода вулицями міста членів товариства у супроводі оркестру. В статуті кам'янецької «Січі» був прописаний девіз товариства: {{цитата| {{text|«У здоровому тілі – здорова душа»}}}}
Перший свій прилюдний виступ кам'янецькі учасники «Січі» провели 5 листопада [[1919]] року. В подальшому, внаслідок радянської окупації, «Січ» місті була заборонена.<ref>{{Cite web|title=Сторінками історії: як діяла Подільська «Січ» сто років тому|url=https://ye.ua/istiriya/58724_Storinkami_istoriyi__yak_diyala_Podilska_Sich__sto_rokiv_tomu.html|website=https://ye.ua|accessdate=2023-02-27|archive-date=2023-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20230227202706/https://ye.ua/istiriya/58724_Storinkami_istoriyi__yak_diyala_Podilska_Sich__sto_rokiv_tomu.html}}</ref>

{{center|
<gallery widths="190" heights="130" mode="packed-hover">
Файл:Kamyanets-fortress 1865.jpg|Кам'янець-Подільська фортеця 1865
Файл:Росс.империя. Каменец-Подольский со старыми башнями и мостом. 1866г ГИ e1t3.jpg|Старе місто 1866 рік
Файл:Кам'янець-Подільський. Вигляд південного боку з ратушної вежі.jpeg|Вигляд південного боку з ратушної вежі 1902 рік
Файл:Kamieniec-Pod. Pocztowa ulica.jpg|Вулиця Поштова, праворуч єврейські магазини, Старе місто 1910 рік
Файл:Kamianets-Podilskyi-1918.jpg|Австро-угорські війська входять до міста Кам'янець-Подільський після Брест-Литовського договору
Файл:Кам'янець-Подільський аерозйомка 1914.jpg|Кам'янець-Подільський аерозйомка 1914 рік
Файл:Staremisto1.jpg|Міст Кам'янець-Подільський 1918 рік
Файл:Symon Petlura in Kamieniec Podolski 1919.jpg|Симон Петлюра в Кам'янці 1919 рік
Файл:Зустріч Петлюри в Кам'янці 1920.jpg|Зустріч Симона Петлюри в Кам'янці, 1920 рік
</gallery>
}}

=== Радянська окупація (1920—1940-ті роки), Голодомор (1932—1933 років) ===
{{Див. також|Радянська окупація України}}
[[Файл:Polish territorial demands on Paris Peace Conference 1919.png|thumb|200px|Лінія Дмовського, кордони Речі Посполитої згідно з засадами, сформульованими Романом Дмовським]]
[[Файл:Стара фортеця 1920.jpg|міні|праворуч|200пкс|Стара фортеця, 1920 рік]]

Під час [[Польсько-радянська війна|польсько-радянської війни]] місто було здане польській армії в ніч з 16 на 17 листопада [[1919]] року і з 16 листопада [[1919]] року до 12 липня [[1920]] року перебувало під польською адміністрацією. За пропозицією сформульованою [[Роман Дмовський|Романом Дмовським]] на [[Паризька мирна конференція (1919—1920)|Паризькій мирній конференції]] Кам'янець та Поділля мали увійти до складу Польщі по річку [[Ушиця (річка)|Ушиця]], по так званій лінії Дмовського.

Із окупацією міста [[16 листопада]] [[1920]] року частинами [[Червона армія|Червоної армії]] тут остаточно було встановлено [[Компартійно-радянська влада|Радянську владу]].

За [[Ризький мир (1921)|Ризьким мирним]] договором від [[1921]] року територія Поділля разом із Кам'янець-Подільським відійшла до [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Радянської Росії]], що визначило її майбутнє у складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] на наступні сім десятиліть.

У [[1919]] - [[1925]] роках [[Гальчевський Яків Васильович|Яків Гальчевський]] командувач Подільської повстанської групи проводив рейди поблизу міста та в [[Кам'янецький повіт (Подільська губернія)|Кам'янець-Подільському повіті]]. 

У ті роки серед населення міста переважали поляки та українці. Однак, як комерційний центр, Кам'янець-Подільський був багатоетнічним і багатоконфесійним містом зі значними єврейськими та вірменськими меншинами. За радянської влади починаючи з [[1921]] року вони зазнали жорстоких утисків, багато поляків були примусово депортовані до [[Середня Азія|Середньої Азії]]. Такі масові вбивства, як [[Вінницька трагедія]], відбувалися по всьому Поділлю, на той час це був дещо специфічний, прикордонний регіоном з «буржуазною» [[Польща|Польщею]] та [[Румунія|Румунією]]. В регіоні та місті мешкала значна частина колишніх вояків [[армія Української Народної Республіки|армії Української Народної Республіки]] та [[Українська галицька армія|Української Галицької армії]].

У грудні [[1927]] року журнал [[Тайм (журнал)|Тайм]] повідомляв про масові повстання селян і робітників на півдні України, навколо міст Кам'янець-Подільський, [[Могилів-Подільський]], [[Тирасполь]] та інших міст Поділля, проти радянської влади. Повідомлялось що в цих містах:

{{цитата| {{text|«All loyal troops were massacred and the revolutionist flag was flown» переклад: «Всі вірні війська були вибиті і вивішено революційний прапор».}}}}

Журнал був заінтригований, коли знайшов численні повідомлення із сусідньої Румунії про те, що війська з Москви були направлені в регіон і придушили заворушення, спричинивши не менше 4000 смертей. Журнал послав кількох своїх репортерів, щоб підтвердити ці події, які офіційна радянська преса повністю заперечувала, назвавши їх відвертою брехнею<ref>[https://web.archive.org/web/20081029063746/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,737074,00.html Disorder in the Ukraine?], ''[[TIME Magazine]]'', 12 December 1927</ref>. Повстання було спричинене колективізацією та безправним середовищем у містах спричиненим радянською владою.

У [[1928]] році Постановою РНК УРСР [[Кам'янець-Подільська фортеця|Стара фортеця]] була оголошена [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|державним історико-культурним заповідником]].

У [[1935]]-[[1936]] роках комуністична влада нанесла непоправний удар по архітектурній цінності міста, було закрито та знищено декілька значних храмів та споруд, наприклад такі як: [[Вірменська церква святого Миколая (Кам'янець-Подільський)|Вірменська церква святого Миколая]], [[Собор святої Покрови (Кам'янець-Подільський)|Кафедральний собор Олександра Невського]], [[Іоанно-Предтеченська церква (Кам'янець-Подільський)|Іоанно-Предтеченська церква]], [[Храм Пресвятої Трійці (Кам'янець-Подільський)|Храм Пресвятої Трійці]] та [[Кармеліти босі|кармелітський монастир]], який згодом перетворений на Казанський кафедральний собор та знищено.

{{Див. також|Великий терор|Польська операція НКВС}}
[[Файл:Vinnytsia-memorial.jpg|міні|прворуч|200пкс|Монумент жертвам «Великого терору» 1937 - 1938 років у місті Вінниця]]

У роки [[Великий терор|Великого терору]], а це [[1937]]-[[1938]] роки, Кам'янці-Подільському засуджено 9009 осіб різних національностей і професій, за звинувачених у шпигунській діяльності заарештовано 62 особи, сотні людей були виселені з міста як сім'ї «ворогів народу» - наприклад, 101 родину польської національності.<ref>{{Cite web |url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Xmel.1.pdf.pdf|title=Реабілітовані історією|deadurl=yes}}</ref> Так, на території римо-католицького [[Костел святого Михаїла (Кам'янець-Подільський)|костелу архистратига Михаїла]], у колишньому кляшторі сестер-домініканок, радянська влада влаштувала в'язницю, а в його підземеллі — катівню. В 30-х роках минулого століття, найбільше — в 1937 році в підвалах монастиря розстрілювали людей. За деякими спогадами, наприклад, в день привозили до ста чоловік. Із цієї сотні двадцять відправляли в табори на північ, решта зникали безвісти. Протягом цього періоду з Поділля в організованому порядку було виселено 11 634 польські та німецькі родини, а це щонайменше 46 500 громадян.<ref>{{Cite web |url=http://old.univer.km.ua/statti/misinkevych_l.l._represyvna_diyal_nist__pozasudovykh_orhaniv_na_khmel_nychchyniv_1937___1938_rokakh.pdf|title=Репресивна діяльність позасудових органів на Хмельниччині в 1937 – 1938 роках|deadurl=yes}}</ref>

[[Файл:Ukraine 1946-1954.png|міні|праворуч|200пкс|Області з 1937 по 1954 рік. Кам'янець-Подільський центр області]]

Впродовж [[1937]]—[[1941]] років місто було центром [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської області]]. 

У [[1938]] році стали зводити [[10-й Каменець-Подільський укріплений район|Кам’янець-Подільський укріплений район]], до початку війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів. Із закінченням спорудження укріп-району Кам’янець став режимним містом, а через прикордонний статус міста тут діяла заборона на розміщення стратегічних промислових об'єктів, яка була знята лише 50 роках після долучення до УРСР земель за [[Збруч]]ем.

[[12 травня]] [[1941]] року обласний центр перенесено з Кам'янця-Подільського до [[Хмельницький|Проскурова]], після чого місто втратило значення регіонального центру остаточно. Історично це було несправедливе рішення, під час перенесення адміністрацій з міста вивозились значні матеріальні цінності та навіть будівельні матеріали на розбудову нових приміщень в новому обласному центрі.

==== Голодомор ====
{{Див. також|Голодомори в Україні|День пам'яті жертв голодоморів}}
[[Файл:Ukraine famine map.png|міні|220px|ліворуч|Територія України з втратою населення внаслідок голодомору]]
[[Файл:Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 у Кам'янці-Подільському.jpg|міні|праворуч|150пкс|Пам'ятник жертвам голодомору місті]]
[[Файл:Holodomor Ukr 1932-33 Visuals InfographicsUA.png|міні|ліворуч|150пкс|Інфографіка [[Visuals]]]]

[[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор 1932—1933 років]], жахливий злочин тоталітарної системи не оминув місто. Хоча ситуація була дещо краща ніж у інших областях, багато в чому внаслідок близькості кордону з сучасними західноукраїнськими територіями. Враховуючи прикордонний статус Кам'янеччини, населення, особливо з сіл, які знаходилися на річці [[Збруч]], намагалося вирушити в сучасні західні області. Там подоляни міняли свої речі на хліб та зерно. Непоодинокими були випадки, коли люди наймалися на роботу за можливість харчуватися або працювали за хліб. Проте далеко не всім це вдавалося: вздовж кордону з [[Польща|Польщею]] по річці Збруч та кордону з [[Румунія|Румунією]] по річці [[Дністер]] у багатьох місцях були влаштовані загороджувальні лінії та на кордонах несли варту радянські каральні органи<ref>{{Cite web |url=http://klyuch.com.ua/m/articles/society/golodomor-1932-1933-rokiv-chervoni-mitly-proty-ukrayinskogo-selyanstva/ |title=Голодомор 1932—1933 Років: «Червоні Мітли» Проти Українського Селянства |accessdate=22 листопада 2014 |archive-date=29 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129080950/http://klyuch.com.ua/m/articles/society/golodomor-1932-1933-rokiv-chervoni-mitly-proty-ukrayinskogo-selyanstva/ }}</ref>. 

Ті жахливі важкі часи описують дитячі спогади жителя [[Голосків (Кам'янець-Подільський район)|Голоскова]], приміського села Кам'янця, Омеляна Корби<ref>[https://podolyanin.com.ua/suspilstvo/12447/ ГОЛОДНА ПРАВДА ПІД ГРИФОМ «ТАЄМНО»]</ref>:
{{цитата| {{text|«Люди помирали просто на дорозі, під муром, в хаті на ліжку, на полу. В селі голодували всі. Ми їли шкульки, їх доставали руками з річки, їли мерзлу і гнилу картоплю, бураки, гарбузи на дечці підсмажували і їли напівсирі. Збирали в лісі зелені сливки, лободу, пекучу кропиву, з акації цвіт, з вишень листя. Їли воронячі яйця, горобців, ворони, дикі голуби».}}}}

Скрутною ситуація була і місті, за даними у [[1932]]—[[1933]] роках від голоду померло 585 людей у Кам'янці<ref name="archives.gov.ua">{{Cite web |url=http://www.archives.gov.ua/Sections/32-33/Hmeln/index.php?28 |title=Документи Держархіву Хмельницької області |accessdate=22 листопада 2014 |archive-date=22 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222032516/http://www.archives.gov.ua/Sections/32-33/Hmeln/index.php?28 }}</ref>. Студенти Кам'янця-Подільського на сторінках газети так писали про своє життя в [[1933]] році:

{{цитата| {{text|«На сьогоднішній день наше студентство міста Кам’янця в надзвичайно поганих умовах живе й не знає причин, хто ці умови склав йому. Студентство в сучасний момент надзвичайно обурене, але цієї обурливості не виявляє. Але, коли надальше студентство буде голодне, холодне та обшарпане, як до цих пір, то ця обуреність виявлятиметься страйками або демонстраціями протесту проти такого життя... У столовій хліба не дають, дають хліб у студрозпредах, які теж взяли курс на зниження норм хліба, з фунта сходило до 150 гр, а то його і по 3 дні не бувало... Боротьба за існування по-нашому – це боротьба за хліб».}}}}

Загалом кількість померлих від голоду в [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільському районі]] у [[1932]]—[[1933]] роках склала 2533 людини<ref name="archives.gov.ua"/>, у Кам'янці-Подільському&nbsp;— щонайменше 775 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>. За оцінками демографічні втрати України внаслідок [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 роках]] становлять близько 4,5&nbsp;млн осіб, у тому числі 3,9&nbsp;млн&nbsp;— втрати, пов'язані із надсмертністю, а ще 600 тисяч&nbsp;— з дефіцитом народження.

=== Друга світова війна. Рух Опору ===
[[Файл:Abandoned German tank and vehicles Kamenets-Podolsk, 1944.png|міні|праворуч|200пкс|Покинутий танк «Пантера» Ausf.А і машини в районі Кам’янця-Подільського, 1944 рік]]

10 липня [[1941]] року Кам'янець-Подільський був окупований частинами 17-ї армії зі складу групи [[Група армій «Південь»|армій «Південь»]] війська Німеччини та частинами [[2-га армія (Угорщина)|2-гої армії Угорщини]]. 9 липня 1941 року при відступі з міста радянських військ були заміновані і підірвані [[Новопланівський міст]] та ряд стратегічно важливих промислових підприємств.

До початку війни Кам'янці-Подільському проживали понад 15 тисяч євреїв, або 38,46&nbsp;% від всього населення міста. Від 21 липня 1941 року в кварталах Старого міста було створено єврейське [[гетто]]. Одним з перших та найбільших проявів [[Голокост]]у, було масове вбивство 27-28 серпня 1941 року на околицях міста, сучасна територія мікрорайону. У ті дні, були вбиті 23 600 [[євреї]]в, більшість з них були угорськими євреями від 14 000 до 16 000, а решта від 8 000 до 9 000 основному Кам'янця-Подільського, місцеві українські євреї та українці. Масове вбивство було здійснено за наказом, зокрема, прем’єр-міністра Угорщини [[Ласло Бардошші]], а його виконання есесівцями під командуванням обергруппенфюрера СС [[Фрідріх Єкельн|Фрідріха Єкельна]]. Коли в серпні-листопаді 1942 року [[гетто]] розпускали, його мешканців більшість також було вбито.<ref>Dieter Pohl: ''Schauplatz Ukraine.'' 2009, S.&nbsp;164 und S. 182; Yitzhak Arad: ''The Holocaust in the Soviet Union.'' 2009, S.&nbsp;270&nbsp;f.</ref> Цей же час невідома кількість [[цигани|циган]] була депортована з [[Карпатська Україна|Карпатської України]] та вбита під Кам’янець-Подільським.
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=WOY-gKNYUqk Кам'янець Подільський хроніка 1940-х років]&nbsp;// «Haiduk Kamieniec»
}}
{{main|Кам'янець-Подільська різанина}}
4 серпня 1943 року Кам’янець-Подільський гебітскомісар видав розпорядження про мобілізацію населення на роботу до Німеччини. З кожного району відправлялися 600 юнаків і дівчат.

1944 року Кам’янець було оголошено містом-фортецею. Це означало, що німецький гарнізон, який нараховував 5 тисяч солдатів і офіцерів, 60 танків, близько 400 кулеметів, повинен захищати місто доти, поки через нього не пройдуть головні сили вермахту. Бомбардування міста та обстріли перед наступом Червоної армії, запеклі бої в березні 1944 року перетворили його на руїни.
{{main|Проскурівсько-Чернівецька операція|Кам'янець-Подільський мішок}}

Після захоплення міста радянською армією, нелояльність населення до радянської влади, проявлялось не бажанням продовжувати боротьбу проти нацистів, люди були втомлені важкими періодами [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. Та [[Червона армія]] розгорнула, з перших же днів вступу в місто, активні мобілізаційні заходи. Такі заходи істотно знижували якість відбору призовників, а також негативно позначалися на рівні їхньої підготовки. Пагубна практика їх негайного використання в бойових діях розпочалася з перших днів мобілізації, тому значна кількість мобілізованих мешканців Кам'янця та тутешніх сіл загинули в наступних фазах [[Дніпровсько-Карпатська операція|Дніпровсько-Карпатської операції]] на території сусідніх областей. Відправлення у бій погано навчених, а найчастіше погано одягнених і озброєних людей більше скидалося на жорстокий акт помсти за виявлену 1941 року нелояльність до сталінської влади, йшлося про покарання українців, які залишилися на окупованій нацистами території, а відтак вважалися зрадниками, для таких підрозділів з'явилась умовна назва — [[чорнопіджачники]] або чорна піхота.<ref>[https://zn.ua/ukr/SOCIUM/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_rokiv_vi_povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html ВІЙСЬКОВІ МОБІЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 1943—1944 РОКІВ. «ВИ ПОВИННІ ЗМИТИ ВЛАСНОЮ КРОВ’Ю ПРОВИНУ ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ І ЇЇ ВЕЛИКИМ ВОЖДЕМ ТОВАРИШЕМ СТАЛІНИМ»]</ref><ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3537928-corna-pihota-znovu-jde-v-bij.html «Чорна піхота», чорносвитники, чорні піджаки — ці терміни маловідомі нам]</ref>

За роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] населення міста скоротилося вдвічі з 55 000 чоловік в 1940 році до 26 000 в 1945 році. Було завдано непоправної шкоди архітектурній спадщині Кам'янця-Подільського, перед наступом радянська армія провела масований артобстріл міста, зруйновано 90&nbsp;% житлових будинків в [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старому місті]], повністю знищена промислова база.

==== Рух Опору ====
{{main|Український визвольний рух 1920—1950 років}}
{{Scroll Gallery
|Назва            = Територіальна структура УПА
|ширина           = 250
|розташування     = right
|Файл:UPA subdivisions small.png|Мапа структури УПА, Кам'янець-Подільський відносився до УПА-Південь
|Файл:UPA-structure.PNG|Територіальна структура УПА, 1944 рік
}}

Анексія [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] західно-[[Західна Україна|українських земель]] в 1939 році принесла колективізацію, депортації, арешти інакодумців, але й ліквідувала кордон між галицькими й наддніпрянськими українськими землями. Керівний орган підпілля&nbsp;— Крайова екзекутива ОУН почала відряджати своїх членів у східному напрямку, щоб розвідати ситуацію й закласти осередки організації.

Так, на території міста функціонувала структурна мережа [[Організація українських націоналістів|ОУН]]: Кам'янець-Подільський округ, який відносився до [[УПА-Південь]]. Під час німецької окупації українські національні сил сформували місцеві органи самоврядування: обласну управу, обласний відділ освіти. Головою обласної управи призначений [[Григорій Кибець]].

У серпні 1941 року в місті було створено молодіжну організацію. В організацію входили понад 60 чоловік, переважно учні і вчителі шкіл. В листопаді 1941 року в місто повернувся з еміграції поет і хорунжий Армії УНР [[Чирський Микола Антонович|Микола Чирський]] та відновилась діяльність «Просвіти».

[[Файл:Прапор УПА із гербом України.webp|міні|праворуч|200пкс|Прапор УПА із гербом]]

У січні 1942 нацисти розпочалися масові арешти й страти бандерівців у Кам'янці-Подільському, було розстріляно більше 150 українських націоналістів. Червні 1942 року нацисти напали на слід підпільної організації, майже всі її члени були заарештовані та розстріляні. По закінченню війни зібрано документи, що засвідчували існування молодіжної організації. Але комуністами клопотання про посмертне нагородження її учасників було відхилене, молодь звинуватили у зв’язках з [[Організація українських націоналістів|ОУН]].<ref>{{Cite web |url=http://podolyanin.com.ua/history/7804/|title=КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ: ВІД ОКУПАЦІЇ ДО ВИЗВОЛЕННЯ|deadurl=yes}}</ref>

{{main|Українська повстанська армія|Боротьба УПА проти німецьких окупантів|Боротьба УПА проти радянської армії}}

Відділи [[Українська повстанська армія|УПА]] з групи «Богун» УПА-Північ, які ходили Поділлям, в грудні 1943 року об'єднали в рейдову групу «Кодак». У січні&nbsp;— лютому 1943 на базі групи була створена генеральна військова округа УПА-Південь, командувати якою призначили колишнього крайового провідника ПівдСУЗ [[Кук Василь Степанович|Василя Кука‑«Лемеша»]].<ref>{{Cite web |url=https://texty.org.ua/projects/102993/pohid-na-shid/ |title=Похід на Схід. Як ОУН воювала в усіх куточках України |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8545/1/Антонюк%2C%20Трофимович_2020.pdf Підпілля ОУН та УПА
в умовах «фронтового періоду» (1943–1944 рр.)]</ref>

На території Кам'янеччини в 1944-45 роках діяв [[ТВ-19 «Камінець»|19-й тактичний відтинок УПА «Кам'янець»]], військової [[ВО-3 «Лисоня»|округи «Лисоня»]], військової групи [[УПА-Захід]], надалі відділ розділений на дві частини влітку 1945 року. А також із рейдами заходили самооборонні кущові відділи [[Українська повстанська армія|УПА]] з [[Тернопільська область|Тернопільщини]].<ref>[https://www.utpjournals.press/doi/pdf/10.3138/ukrainamoderna.10.107 ПІДВОДНА ЧАСТИНА АЙСБЕРҐА:РОЛЬ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ У БОРОТЬБІ З УКРАЇНСЬКИМ ПОВСТАНСЬКИМ РУХОМ (1944-1945 рр.)]</ref>

У січні 1944 року українські повстанці розгромили велику німецьку колону в районі Кам'янця-Подільського, захопивши при цьому 7 кулеметів, 2 міномети, 10 гвинтівок, 500 гранат і близько 30 тисяч патронів.<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3476663-hto-vouvav-za-ukrainu.html |title=Хто воював за Україну? |deadurl=yes }}</ref>

26 грудня 1949 року у селі [[П'ятничани (Кам'янець-Подільський район)|П'ятничани]] було викрито техзвено Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. З криївки, де знаходилася типографія «[[Друкарня ОУН імені Ярослава Старуха — «Стяга»|імені Ярослава Старуха]]», було вилучено цінні документи: велику кількість фотографій підпільників, автобіографії членів окружного проводу, звіти з роботи рейдових груп ОУН на території Кам’янець-Подільської області.

У травні 1950 року на хуторі Козак (тепер частина села [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжок]]) у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки також вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.

Один з останніх епізодів діяльності підпілля ОУН на території Кам’янець-Подільської області в ніч з 25 на 26 квітня 1952 року селі [[Кадиївці]] були захоплені [[Ярчук Михайло|Михайло Ярчук]] («Клим») та Володимир Гнибіда («Неплюй»). Також, 2012 року в лісі між селами Кадиївці й [[Залісся Перше]] було знайдено молочний бідон, що містив чималий пакунок документів ОУН.<ref>[https://podolyanin.com.ua/history/7845/ ПОСЛАННЯ З МИНУЛОГО: КРІЗЬ ТОВЩУ ЗЕМЛІ Й ПРОПАГАНДИ]</ref>

За різною інформацією Кам'янець-Подільський надрайонний проводів ОУН функціонував аж до початку 1952 року, забезпечувавши функціонування лінії зв'язку Крайового Проводу «Поділля» із східними областями країни. Але внаслідок реалізації агентурної справи [[Чекіст|чекістів]] «Схід» протягом вересня 1951 - лютого 1952 року надрайонний проводів був повністю знищений.<ref>{{Cite web |url=https://bandera.lviv.ua/likvidacija-nadrajonnyh-provodiv-kamjanec-podilskoho-okruhu-ounb-u-1951-1952-rr/|title=«Ліквідація надрайонних проводів Кам’янець-Подільського округу ОУН(б) у 1951-1952 рр» |accessdate=19.09.2022}}</ref>

{{center|
<gallery widths="150">
Файл:Золотий Хрест Бойової Заслуги УПА 1-го класу.svg|Золотий Хрест Бойової Заслуги УПА 1-го класу.
Файл:Золотий Хрест Заслуги УПА 1-го класу.svg|Золотий Хрест Заслуги УПА 1-го класу.
</gallery>
}}

'''Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА'''

Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі з Кам'янець-Подільського надрайонного проводу ОУН:
* Іван Ліщинський («Матюшенко») — провідник Кам'янець-Подільського надрайонного проводу, діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
* Михайло Чернега («Карась») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
* Іван Ковалевич («Мирон») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
* Маркіян Пиріг («Сокіл») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
* [[Лазорко Йосафат Васильович|Йосафат Лазорко]] («Тарас») — діяч ОУН і УПА, захоплений та засуджений на 25 років.<ref>[https://km-oblrada.gov.ua/vony-borolys-za-ukrayinu/ Вони боролись за Україну]</ref><ref>[https://ukrpohliad.org/calendar/homa-martyuk-alkid-petro-grechuh-oleg-ivan-lishhynskyj-matyushenko-myhajlo-chernega-karas-i-kovalevych-myron-m-pyrig-sokil-zagynuly-v-borotbi-za-volyu-ukrayiny-70-rokiv-tomu.html Український погляд]</ref>

=== Радянська окупація (1950—1980-ті роки) ===
{{Див. також|Шістдесятники|Задушене відродження|Український дисидентський рух в СРСР}}
Після завершення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у 1946—1947 роках російсько-більшовицькою диктатурою був влаштований [[Голодомор в Україні (1946—1947)|масовий голодомор]]. Ця акція була спланована сталінським Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у [[Варшавський договір (1955)|соціалістичному таборі]]. Через це тяжко потерпали від голоду жителі міста Кам'янця та довколишніх сіл, така ситуація спостерігалась багатьох частинах країни. Від штучного рукотворного голоду за неповними даними загинуло в Українській РСР понад 1 млн людей.

Радянська влада любила символічні значення, так і цього разу, забравши 1941 році обласний центр з Кам'янця до [[Хмельницький|Проскурова]]. 4 лютого 1954 року було змінено також назву області з Кам'янець-Подільської на Хмельницьку, офіційно це приурочувалось до ювілею, 300-тої річниці [[Переяславська рада|Переяславської ради]] та підписання [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] угоди з Московією. А по факту через значку кількість антирадянських настроїв серед містян Кам'янця, підтримку та діяльність [[Українська повстанська армія|УПА]], великої кількості колишніх вояків армії [[Армія Української Народної Республіки|Української Народної Республіки]] та [[Українська галицька армія|Української Галицької армії]], як останньої столиці [[Українська Народна Республіка|УНР]].

Повоєнний час у Кам'янці-Подільському відбулись зміни: з'явилися великі промислові підприємства&nbsp;— [[Подільський цемент|цементний]], [[Кам'янець-Подільський кабельний завод|кабельний]], приладобудівний заводи, відкрились нові навчальні заклади. У 1960—1970-х рр. місто перетворюється на один з індустріальних центрів Поділля.

[[Файл:2017 - Кам'янець-Подільський - Фортеця.jpg|міні|200x200пкс|Кам'янець-Подільський - фортеця (2017)]]

У 1977 році [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старе місто]] разом із [[Кам'янець-Подільська фортеця|фортецею]] оголошено історико-архітектурним заповідником.

У 1986 році чисельність населення міста досягла 100&nbsp;000 осіб, за цим показником Кам'янець перейшов із розряду середніх до великих міст України.

16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнято [[Декларація про державний суверенітет України|декларацію про суверенітет]].

16 жовтня 1990 у місті відбувся мітинг на підтримку студентів [[Київ|Києва]], які оголосили голодування на [[Революція на граніті|знак протесту проти політики уряду]]. На центральній площі міста було ухвалено вимоги студентів до Верховної Ради УРСР, щодо прийняття законів про місцеве самоврядування та не підписання союзного договору, а до міської ради&nbsp;— щодо підняття [[Прапор України|синьо-жовтого прапора]]. 16 жовтня президія міської ради задовольнила вимогу студентів і першою на [[Хмельницька область|Хмельниччині]] підняла національний прапор<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kamyanec_Podilsky |title=КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ|deadurl=yes }}</ref>.

16 січня 1991 року Папа [[Іван Павло II|Іван Павло ІІ]] відновив римо-католицьку єпархію Кам'янця-Подільського, яка була ліквідована за радянської влади.

=== Після відновлення незалежності України ===
{{main|Проголошення незалежності України (1991)}}
[[Файл:Центр Кам'янець-Подільський.jpg|міні|праворуч|200пкс|Новий план, центр міста Кам'янець-Подільський]]
[[Файл:Fortress Фортеця.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Фортеця, вулиця Замкова]]

Від 24 серпня 1991 року, підтверджене результатами [[Всеукраїнський референдум (1991)|Всеукраїнського референдуму]] від 1 грудня 1991 року, місто Кам'янець-Подільський&nbsp;— у складі незалежної України, є значним економічним, культурним, освітнім і туристичним осередком держави.

У період з 1991 по 2000 роки в місті частково, або повністю зупинилася робота більшості промислових підприємств. Почалися роки масового безробіття, зубожіння населення і процвітання злочинності. Кам'янець стає одним з основних кримінальних осередків країни.

З 1993 року почалася масова міграція єврейського населення міста в [[Ізраїль]] і [[Сполучені Штати Америки|США]]. Тисячі [[подоляни|подолян]] у пошуках роботи і кращого життя покинули місто та перетнули межі країни. Умовно ця перша хвиля еміграції була зумовлена на етнічній складовій, коли багато народностей, які були розселені по різних куточках союзу почали повертатись на свою батьківщину. Так в цей період був і зворотній процес, коли у місто повертались з різних колишніх республік українці.

2 березня 2000 року Постановою [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] затверджено нові межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

Від 26 липня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України місто Кам'янець-Подільський внесено до [[Список історичних населених місць України|списку історичних населених місць України]].

З 2000-х років починається умовна друга хвиля еміграції, переважно трудова, хоча вона була довготривала, не сезонна, особливо це стосувалось жінок, які їхали на заробітки по догляду за пенсіонерами в [[Італія|Італію]] та [[Іспанія|Іспанію]]. Це в кінцевому спричиняло розпад сімей, а діти після дорослішання емігрували до батьків за кордон, наприклад, деякі такі моменти відображено у фільмі «[[Гніздо горлиці]]». Частково це мало позитивний ефект у місті відкривались заклади на зразок закордонних, з'являлись європейські товари, які передавали заробітчани, а діти і родичі отримували кошти у валюті на прожиття, пожвавлюючи місцеву економіку і наповнюючи її грошима.

[[Файл:Orange_Revolution_Kamianets_2004.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Помаранчева революція, Кам'янець-Подільський 2004 рік]]

2004 році мешканці міста активно брали участь [[Помаранчева революція|Помаранчевій революції]], люди проводили мітинги на [[Майдан Відродження (Кам'янець-Подільський)|майдані Відродження]].

З 2014 року початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російської агресії проти України]] багато подолян пішли добровольцями та військовослужбовцями на фронт захищати Україну.

Після отримання безвізового режиму з [[Європейський Союз|ЄС]] починається третя хвиля еміграції з міста. У більшій мірі це сезоні поїздки на заробітки, з яких якась частина мешканців знаходить на постійні основі роботу, перевозять сім'ї та подаються на отримання громадянства чи права на проживання. Інша складова, це переїзд на навчання молоді міста, по завершенню школи. Переважно в Польщу, які після отримання європейського диплома намагаються знайти роботу в ЄС та залишитись там мешкати.

У рамках [[Децентралізація в Україні|децентралізації]] в 2020 році, було схвалено [[Кам'янець-Подільський район|новий район]] та Кам'янець-Подільську [[Територіальна громада України|територіальну громаду]], до складу якої увійшли (12 сіл) наступні сільради: Довжоцька, Зіньковецька, Рихтівська, Колибаївська.

Майбутній розвиток міста на найближчі десятиліття можуть залежить від: впровадження сучасних енергозберігаючих інноваційних технологій в житлово-комунальному господарстві, міська програма [[Будівельна ізоляція|утеплення цілого багатоквартирного будинку]], який слід переймати, має місто [[Долина (місто)|Долина]], де утеплили всі заклади бюджетної сфери та більше 30&nbsp;% житлових будинків, розвиток шляхів сполучення та міської інфраструктури (об'їзна дорога), розвиток аграрного сектора району і міської громади, успішне залучення [[інвестиція|інвестицій]], грантів, [[Благодійність|благодійної допомоги]], розвиток туристичного потенціалу району.

За словами [[Ткачук Анатолій Федорович|Анатолія Ткачука]], директора [[Громадянське суспільство|Інституту громадянського суспільства]], ті громади, які мудро будуть співпрацювати зі внутрішньо переміщеними особами, тобто [[Внутрішньо переміщена особа|ВПО]], давати їм можливістю залишитись у громаді, виділяти землю, приміщення, житло, отримають в перспективі лише переваги, те саме стосується переміщених підприємств. Уже є приклади, де громади отримали додаткові доходи до місцевих бюджетів. На місцевому рівні треба думати вже про майбутнє та готувати відповідну документацію. Наприклад «Стратегію розвитку територіальної громади». Аби отримати фінансування на проєкти, треба мати певні підготовлені планувальні документи. Тому, якщо у громади, міста немає планів, не буде ресурсів та фінансування.<ref>{{Cite web|title=ДЛЯ ГРОШЕЙ НЕОБХІДНІ ПЛАНИ|url=http://podolyanin.com.ua/politics/61712/|website=http://podolyanin.com.ua|accessdate=08.12.2022|archive-date=2022-12-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20221213221812/http://podolyanin.com.ua/politics/61712/}}</ref>

==== Євромайдан у місті ====
{{Детальніше|Революція гідності|Протести в областях України у січні 2014|Євромайдан у регіонах України}}
[[Файл:Euromaidan Protests.png|міні|праворуч|200пкс|Мапа протестів, з позначенням міст, де відбувались протести 2014 рік, включно з Кам'янцем]]
[[Файл:Euromaidan Kamianets.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Євромайдан 1 грудня 2013 рік Кам'янець-Подільський]]
[[Файл:Euromaidan 19 January 4.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Євромайдан 19 січня 2014 рік Київ]]
1 грудня 2013 року студенти міста з Національного університету імені Івана Огієнка, Подільського державного аграрно-технічного університету та інших навчальних закладів вийшли на протест у місті, пройшовши колоною по вулицям та сформувавши віче біля міської ради, вони виразили свій гнів до влади за свавілля.<ref>{{Cite web |url=https://kampod.at.ua/load/zhittja_mista/evromajdan_u_m_kam_39_janci_podilskomu/7-1-0-143 |title=Євромайдан у м.Кам'янці-Подільському|accessdate=01 грудня 2013 |archive-date=01 грудня 2013}}</ref>

Надалі багато мешканців міста збирались щодня на віче під міськрадою, щоб виразити свої протести проти режиму та підтримати [[Євромайдан]] у Києві. Найбільший мітинг за чисельність відбувся 26 січня 2014 року, близько 2 тисяч осіб взяли участь у ньому.<ref>{{cite news|title=На Хмельниччині відбулися велелюдні народні віча|url=http://www.khmelnytskyy.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/046957/|newspaper=Хмельницька обласна організація ВО "Свобода"|date=26.01.2014|accessdate=19.02.2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140202110915/http://www.khmelnytskyy.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/046957/|archivedate=02.02.2014|deadurl=yes}}</ref>

27 січня 2014 року місцева фракція Партії регіонів, що очолювала владу, саморозпустилася.<ref>{{Cite web |url= https://ye.ua/news/news_15002.html|title=У Кам'янці саморозпустилася фракція Партії регіонів|accessdate=27 січня 2014 |archive-date=27 січня 2014}}</ref>

Для вшанування загиблих учасників Євромайдану було проведено ряд перейменування, так з'явилась вулиця Небесної сотні, парк Героїв Євромайдану та графіті-пам'ятник під назвою «Запальний танок» на стіні кінотеатру «Юність». Також планувалось спорудження комплексу пам'яті Героїв Небесної Сотні, на зразок як у [[Львів|Львові]] та попри обіцянки влади, пам'ятний комплекс не реалізували.

==== Європейська інтеграція міста та співпраця з Європейським Союзом ====
{{Детальніше|Європейський Союз|Вступ України до Європейського Союзу|Регіональна політика Європейського Союзу}}

У місті [[Серет (місто)|Серет]] 2011 року було підписано угоду про участь Кам’янець-Подільського проекті «Європа міст», який фінансувався Євросоюзом у рамках спільної програми Румунії, України та Польщі. Кошти спрямовувались на транскордонну співпрацю.<ref>{{Cite web |url=http://www.golos.com.ua/article/105439 |title=«Кам’янець-Подільський отримає підтримку від ЄС»}}</ref>

[[Файл:Flag of Europe.svg|міні|ліворуч|200пкс|Прапор Європи]]

У 2015 році центрі міста завершили будівництво Європейської площі, де майорять прапори країн [[Європейський Союз|Євросоюзу]], за словами чиновників це стане підтвердженням європейського вибору міста та України<ref>{{Cite web |url=https://kp.20minut.ua/Podii/u-tsentri-kamyantsya-zyavitsya-evropeyskiy-skver-iz-neonovoyu-pidsvitk-10461964.html |title=«У центрі Кам’янця з’явиться Європейський сквер із неоновою підсвіткою та геометричними клумбами» |accessdate=18 вересня 2015 |archive-date=2022-11-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221102124019/https://kp.20minut.ua/Podii/u-tsentri-kamyantsya-zyavitsya-evropeyskiy-skver-iz-neonovoyu-pidsvitk-10461964.html }}</ref>.

21 квітня 2017 року делегація представництва Європейського Союзу в Україні відвідала місто та провела в рамках інформаційної компанії «Будуймо Європу в Україні» інформаційно-просвітницькі заходи. Мета цієї кампанії – пояснити важливість реалізації [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом|Угоди про асоціацію між Україною і ЄС]].<ref>{{Cite web |url=https://osvita-kp.gov.ua/index.php/2014-01-20-09-34-33/doshkilni-navchalni-zaklady/49-sitenews/1767-spivpratsiuiemo-z-predstavnytstvom-yes-u-kam-iantsi-podilskomu |title=«Співпрацюємо з представництвом ЄС у Кам’янці-Подільському»}}</ref>

2021 року біля Ратуші в місті встановлюють мобільний павільйон від «House of Europe». Це ініціатива Європейського Союзу для українських міст, де проводили: лекції, воркшопи, кінопокази для всіх охочих.<ref>{{Cite web |url=https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F-%C2%AB%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD-house-europe-%D1%83-%D0%BA%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%C2%BB_uk |title=Прес-конференція «Мобільний павільйон House of Europe у Кам’янці-Подільському»}}</ref>

З 2023 року завдяки програмі ЄС «Мери за економічне зростання» та співпраці з громадською організацією «Ейдос», місто отримало грант на 1,8 мільйони гривень для підтримки малого та середнього підприємництва, проведення семінарів, тренінгів для бізнесу, промоцію продукції.<ref>{{Cite web |url=https://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/44999-pidtrymka-yes-dlya-kamyantsyapodilskoho |title=«ПІДТРИМКА ЄС ДЛЯ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО»}}</ref>

24 жовтня 2024 року Кам'янець-Подільський відвідала посол [[ЄС]] в Україні [[Катаріна Матернова]] з делегацією. Було обговорено можливості участі міста в грантових конкурсах ЄС, також, питання розширення проєктів транскордонної співпраці на території громади та посилення співпраці в галузі прав людини, підтримки розвитку малого та середнього бізнесу.<ref>{{Cite web |url=https://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/50982-kamyanets-zustriv-hostey-z-yes |title=«КАМ'ЯНЕЦЬ ЗУСТРІВ ГОСТЕЙ З ЄС»}}</ref>

Для успішної інтеграції в ЄС місту Кам'янцю та в цілому країні потрібно впроваджувати принципи функціонування Європейського Союзу, що закладені [[Лісабонська угода|Лісабонській угоді]]. А саме такі пункти угоди:
{|style="; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* [[Гідність]]
* [[Рівність перед законом|Рівність]]
* [[Верховенство права]]
 |valign="top"|
* [[Свобода]]
* [[Права людини]]
* [[Демократія]]
|}

'''Рейтинг України та пострадянських країн в «[[Індекс верховенства права|Індексі верховенства права]]» 2014—2023 роках'''
{| class="wikitable" style="text-align:center;"

|-

| style="border-top: 1px solid white; border-left: 1px solid white; border-bottom: 1px solid white; text-align: right; background-color: #FFF;" | Гірше дотримання верховенства права&nbsp;←&nbsp;

| style="width: 75px; background-color: #d33;"   | &nbsp;≤.40

| style="width: 75px; background-color: #f46d43;"   | &nbsp;.41&nbsp;— .50

| style="width: 75px; background-color: #FFA74F;"   | &nbsp;.51&nbsp;— .60

| style="width: 75px; background-color: #fc3;"   | &nbsp;.61&nbsp;— .70

| style="width: 75px; background-color: #a6d96a;"   | &nbsp;.71&nbsp;— .80

| style="width: 75px; background-color: #00af89;"   | &nbsp;≥.81

| style="border-top: 1px solid white; border-right: 1px solid white; border-bottom: 1px solid white; text-align: left; background-color: #FFF;"   | &nbsp;→&nbsp;Краще дотримання верховенства права
|}
{| class="wikitable sortable" style="text-align:center;"
! rowspan="2" |Країна
! colspan="2" |2014<ref>World Justice Project (2014), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/RuleofLawIndex2014.pdf Rule of Law Index 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210830183348/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/RuleofLawIndex2014.pdf |date=30 серпня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2015<ref>World Justice Project (2015), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/roli_2015_0.pdf Rule of Law Index 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210716193508/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/roli_2015_0.pdf |date=16 липня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2016<ref>World Justice Project (2016), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/RoLI_Final-Digital_0.pdf Rule of Law Index 2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210916162916/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/RoLI_Final-Digital_0.pdf |date=16 вересня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2017—18<ref>World Justice Project (2017—2018), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-ROLI-2018-June-Online-Edition_0.pdf Rule of Law Index 2017—2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211025044823/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-ROLI-2018-June-Online-Edition_0.pdf |date=25 жовтня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2019<ref>World Justice Project (2019), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/ROLI-2019-Reduced.pdf Rule of Law Index 2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210810205410/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/ROLI-2019-Reduced.pdf |date=10 серпня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2020<ref name=":0">World Justice Project (2020), [https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-ROLI-2020-Online_0.pdf Rule of Law Index 2020] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210424220355/https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-ROLI-2020-Online_0.pdf |date=24 квітня 2021 }}, World Justice Project, Washington, DC. {{Ref-en}}</ref>
! colspan="2" |2021
! colspan="2" |2022
! colspan="2" |2023<ref>[https://worldjusticeproject.org/rule-of-law-index/country/2022/Ukraine WJP Rule of Law Index]</ref>
|-
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
!М
!З
|-
| style="text-align:left;" | {{EST}}
|15|| style="background:#a6d96a;" |0.76||15|| style="background:#a6d96a;" |0.77||14|| style="background:#a6d96a;" |0.79||12|| style="background:#a6d96a;" |0.80||10|| style="background:#00af89;" |0.81||10|| style="background:#00af89;" |0.81||11|| style="background:#00af89;" |0.81||9|| style="background:#00af89;" |0.82||9|| style="background:#00af89;" |0.82
|-
| style="text-align:left;" | {{POL}}
|22|| style="background:#fc3;" |0.67||21|| style="background:#a6d96a;" |0.71||22|| style="background:#a6d96a;" |0.71||25|| style="background:#fc3;" |0.67||27|| style="background:#fc3;" |0.66||28|| style="background:#fc3;" |0.66||36|| style="background:#fc3;" |0.64||36|| style="background:#fc3;" |0.64||36|| style="background:#fc3;" |0.64
|-
| style="text-align:left;" | {{ROU}}
|33|| style="background:#FFA74F;" |0.59||32|| style="background:#fc3;" |0.62||32|| style="background:#fc3;" |0.66||29|| style="background:#fc3;" |0.65||31|| style="background:#fc3;" |0.64||32|| style="background:#fc3;" |0.63||41|| style="background:#fc3;" |0.63||38|| style="background:#fc3;" |0.63||40|| style="background:#fc3;" |0.63
|-
| style="text-align:left;" | {{MDA}}
| 75|| style="background:#f46d43;" |0.45||69|| style="background:#f46d43;" |0.48||77|| style="background:#f46d43;" |0.49||78|| style="background:#f46d43;" |0.49||83|| style="background:#f46d43;" |0.49||82|| style="background:#f46d43;" | 0.50 ||73|| style="background:#FFA74F;" | 0.51 ||68|| style="background:#FFA74F;" | 0.52 ||68|| style="background:#FFA74F;" | 0.53
|-
| style="text-align:left;" | {{UKR}}
| 68|| style="background:#f46d43;" |0.47||70|| style="background:#f46d43;" |0.48||78|| style="background:#f46d43;" |0.49||77|| style="background:#f46d43;" |0.50||77|| style="background:#f46d43;" |0.50||72|| style="background:#FFA74F;" | 0.51 ||74|| style="background:#FFA74F;" | 0.51 ||76|| style="background:#f46d43;" | 0.50 ||89|| style="background:#f46d43;" | 0.49
|-
| style="text-align:left;" | {{BLR}}
| 50|| style="background:#FFA74F;" |0.51||50|| style="background:#FFA74F;" |0.53||57|| style="background:#FFA74F;" |0.54||65|| style="background:#FFA74F;" |0.51||66|| style="background:#FFA74F;" |0.52||68|| style="background:#FFA74F;" | 0.51 ||97|| style="background:#f46d43;" | 0.48 ||99|| style="background:#f46d43;" | 0.46 ||104|| style="background:#f46d43;" | 0.45
|}

==== Епідемія коронавірусу в місті ====
Місто стало [[COVID-19 у Хмельницькій області|одним із епіцентрів епідемії COVID-19]] на Хмельниччині. З 12 березня 2020 року Кам'янець-Подільський закрився на карантин: школи, дитячі садки, вищі навчальні заклади, театри та кінотеатри. У місті було введено посилений карантин у кафе та ресторанах. 

Епідемія коронавірусу спричинила колапс медичної системи міста, лікарні були заповнені хворими пацієнтами, місць у лікарнях не вистачало для хворих. Пандемія коронавірусної хвороби посилила та відкрила слабкі місця медицини та лікарень Кам'янець-Подільського: застарілу матеріально технічну базу, недофінансування, низькі зарплати медичних працівників та відтік кваліфікованих кадрів, неефективне керування, незаконне привласнення землі та нерухомості мед-закладів<ref>{{Cite web |url= https://ngp-ua.info/2022/01/55307|title=Руйнування водолікарні незаконне: мер Кам’янця-Подільського повідомив про перемогу в суді|accessdate=14 січня 2022 |archive-date=14 січня 2022}}</ref>, корупцію. Починаючи з 2021 року місто отримало вакцини від різних виробників для проведення імунопрофілактики від [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]]. Вакцинація містян проходила у декілька етапів. 

==== Російське вторгнення в Україну 2022 року ====
[[Файл:War in Ukraine (2022) en.png|міні|праворуч|200пкс|Російське вторгнення в Україну 2022 рік]]
{{Детальніше|Російське вторгнення в Україну (2022)|Рашизм|Російський фашизм}}
{{Детальніше|Інтернаціональний легіон територіальної оборони України}}

== Населення ==
{{main|Етнографічні групи українців|Подоляни}}

{{Historical populations
|align = left
|state = collapsed
|percentages = pagr
|1840|14700
|1862|18900
|1892|36662
|1897|35934
|1912|50500
|1921|26600
|1926|31098
|1939|36208
|1944|11000
|1959|40299
|1970|57111
|1979|84440
|1989|102236
|1991|105000
|2001|99610
|2009|101185
|2011|103063
|2019|99755
|2022|96896
|source = <ref>{{cite web | url=https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/town/kamenecpodolskiy/ | title=Чисельність населення в місті Кам'янець-Подільський}}</ref>}}

За оцінкою архівіста [[Гарнага Іван Володимирович|Івана Гарнаги]], у місті наприкінці [[XIV століття]] мешкало понад 2 тисячі осіб&nbsp;<ref>''Гарнага Іван''. Населення Кам'янця-Подільського: Трохи історії // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1986.&nbsp;— 13 вересня.&nbsp;— С.&nbsp;2—3;</ref>. Оцінка базується на [[Грамота князів Коріятовичів|грамоті князів Коріатовичів]] від [[1374]] року, якою за містом закріплювалося 200 [[Поле (екосистема)|ланів]].

Наприкінці [[XVI століття]] в місті мешкало 10—12 тисяч осіб (для порівняння: в [[Київ|Києві]]&nbsp;— 15, у [[Львів|Львові]]&nbsp;— 18 тисяч).

Після османського панування (1672—1699) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.

За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі мешканців, 1862&nbsp;— 18,9 тисячі, за [[Перепис населення Російської імперії (1897)|всеросійським переписом]] на 28 січня (9 лютого) 1897&nbsp;— 35934, напередодні Першої світової війни&nbsp;— 50,5 тисяч.

Станом на 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі осіб, 1926 року&nbsp;— 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року&nbsp;— 36,4 тисячі.

Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959&nbsp;— 40,3 тисячі, 1966&nbsp;— 50 тисяч, на 15 січня 1970&nbsp;— 57, на 1 січня 1976&nbsp;— 77 тисяч, 1979&nbsp;— 84 тисячі.

5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі осіб, 1990 року&nbsp;— 103 тисячі, 1991 року&nbsp;— 105 тисяч.

За даними [[Перепис населення України (2001)|першого всеукраїнського перепису населення]] у 2001 році, чисельність міста складала &nbsp;— 99 610 осіб.

У 2014 році все населення міста за віковим складом розподіляється за такими категоріями: до 14 років&nbsp;— 12 767 осіб (12,6&nbsp;% від загальної чисельності населення міста), від 15 до 24 років&nbsp;— 16 494 особи (16,3&nbsp;%), від 25 до 44 років&nbsp;— 33&nbsp;467 осіб (33&nbsp;%), від 45 до 59 років&nbsp;— 21&nbsp;145 осіб (21&nbsp;%), від 60 років і старше -&nbsp; 17&nbsp;677 осіб (17,1&nbsp;%). На підставі цього вікового розподілу можна побачити, що Кам'янець-Подільський&nbsp;— молоде місто: більша частина населення має вік до 44 років (62&nbsp;%).

Низькі [[дохід|доходи]], офіційні зарплати та відсутність роботи змусили багатьох людей виїздити працювати за кордон, викликавши декілька хвиль трудової міграції, переважно до [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Португалія|Португалії]], [[Польща|Польщі]], [[Фінляндія|Фінляндії]] та інших країн. До цього явища додається низька народжуваність місті та регіоні, а також [[Смертність в Україні|надсмертність]] (через численні [[Дорожньо-транспортна пригода|ДТП]], захворювання, корупцію, алкогольне отруєння, старіння нації, слабкі [[Органи державної влади|інституції]] тощо). Таким чином, однією з найбільших проблем міста є зменшення чисельності населення зі значними депопуляційними тенденціями. Проблема посилюється тим, що багато сімей, які виїжджають, забирають зі собою дітей, повернення яких після дорослішання у рідне місто є малоймовірним.

Зміна кількості населення за даними переписів
{{Bar chart years
|Ширина зображення   = 1200
|Висота зображення   = 300
|Максимум шкали      = 115000
|Крок більшої шкали  = 5000
|Крок меншої шкали   = 1000
|Колір стовпця       = rgb(0.6,0.7,0.8)
|Ширина стовпця      = 20
|Зсув мітки          = (-10,5)
|Рік1  = 1390 |Значення1  = 2000
|Рік2  = 1570 |Значення2  = 4500
|Рік3  = 1630 |Значення3  = 12000
|Рік4  = 1699 |Значення4  = 1400
|Рік5  = 1840 |Значення5  = 14700
|Рік6  = 1862 |Значення6  = 18900
|Рік7  = 1892 |Значення7  = 36662
|Рік8  = 1893 |Значення8  = 36951
|Рік9  = 1897 |Значення9  = 35934
|Рік10 = 1903 |Значення10 = 40000
|Рік11 = 1912 |Значення11 = 50500
|Рік12 = 1921 |Значення12 = 26600
|Рік13 = 1926 |Значення13 = 31098
|Рік14 = 1939 |Значення14 = 36208
|Рік15 = 1944 |Значення15 = 11000
|Рік16 = 1959 |Значення16 = 40299
|Рік17 = 1966 |Значення17 = 50000
|Рік18 = 1970 |Значення18 = 57111
|Рік19 = 1976 |Значення19 = 77000
|Рік20 = 1979 |Значення20 = 84440
|Рік21 = 1986 |Значення21 = 100000
|Рік22 = 1989 |Значення22 = 102236
|Рік23 = 1990 |Значення23 = 103000
|Рік24 = 1991 |Значення24 = 105000
|Рік25 = 2001 |Значення25 = 99610
|Рік26 = 2009 |Значення26 = 101667
|Рік27 = 2011 |Значення27 = 103036
|Рік28 = 2019 |Значення28 = 99755
|Рік29 = 2021 |Значення29 = 97970
|Значення30=96896|Рік30=2022}}

Довкола міста розташовані численні села, що впритул межують з містом, тому станом на [[2015]] рік можна говорити про [[Кам'янець-Подільська агломерація|Кам'янець-Подільську агломерацію]], що налічує приблизно {{nobr|118,5 тис. осіб}}. Агломерація у складі міста Кам'янець-Подільський та [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] нараховує приблизно&nbsp;— {{nobr|298,7 тис. осіб}}.

Найпоширенішими прізвищами у місті є: [[Мельник]]&nbsp;— 1.0 %, [[Олійник]]&nbsp;— 0.5 %, [[Ткачук]]&nbsp;— 0.5 %, [[Коваль (прізвище)|Коваль]]&nbsp;— 0.4 %, [[Мазур]]&nbsp;— 0.4 %, [[Шевчук]]&nbsp;— 0.4 %, [[Гуменюк]]&nbsp;— 0.3 %, [[Кушнір (значення)|Кушнір]]&nbsp;— 0.3 %. Найбільше у відсотковому відношенні місті поширені такі суфікси прізвищ: -ський(а)/цький(а)/зький(а)&nbsp;— 20.2 %, -ук/юк&nbsp;— 18.1 %, -ов(а)/єв(а)/ев(а)&nbsp;— 12.4 %, -ик/ік&nbsp;— 5.5 %, -енко/єнко&nbsp;— 4.4 %, -ак/як&nbsp;— 4.1 %, -ий/а&nbsp;— 3.6 %, -ин(а)/ін(а)/їн(а)&nbsp;— 3.3 %, інші&nbsp;— 28.4 %. До слова, закінчення прізвищ у 20.2 % -ський(а)/цький(а)/зький(а), один з найвищих показників серед топ-50 міст країни.

=== Національний склад та національні спільноти міста ===
За історичними переписами національний склад міста зазнав суттєвих змін.

{|class="standard"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Історична динаміка національного складу за даними переписів
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1926'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1939'''<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=179 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР |accessdate=24 грудня 2014 |archive-date=24 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141224141653/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=179 }}</ref>
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1959'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1989'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/khmelnytskyi |title=Державний комітет статистики України — Національний склад населення / Хмельницька область |accessdate=1 квітня 2013 |archive-date=17 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130517213015/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/khmelnytskyi/ }}</ref>'''
|-
| [[українці]]||&nbsp;45,1&nbsp;%||&nbsp;51,0&nbsp;%||&nbsp;72,7&nbsp;%||&nbsp;84,6&nbsp;%||&nbsp;91,2&nbsp;%
|-
| [[поляки]]||&nbsp;6,1&nbsp;%||&nbsp;2,8&nbsp;%||&nbsp;2,5&nbsp;%||&nbsp;0,8&nbsp;%||&nbsp;0,6&nbsp;%
|-
| [[білоруси]]||&nbsp;0,4&nbsp;%||&nbsp;0,2&nbsp;% ||&nbsp;0,7&nbsp;%||&nbsp;0,5&nbsp;%||&nbsp;0,3&nbsp;%
|-
| [[євреї]]||&nbsp;39,9&nbsp;%||&nbsp;38,1&nbsp;%||&nbsp;5,7&nbsp;%||&nbsp;1,5&nbsp;%||&nbsp;0,2&nbsp;%
|-
| інші/не вказали||&nbsp;8,5&nbsp;%||&nbsp;7,9&nbsp;%||&nbsp;18,4&nbsp;%||&nbsp;12,6&nbsp;%||&nbsp;7,7&nbsp;%
|}
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="wikitable sortable"
!Національність
!Відсоток
|-
|[[українці]]
|91.21%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
|0.56%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
|0.27%
|-
|[[Українські євреї|євреї]]
|0.24%
|-
|інші/не вказали
|7.72%
|- class="sortbottom"
!Усього
|100%
|-
|}
[[Файл:Руський магістрат 2020.jpg|міні|праворуч|200пкс|Руський магістрат]]
За свою тривалу історію місто Кам'янець-Подільський довгий час був багатоетнічним та багатоконфесійним містом, де компактно проживали різні [[Етнічність|етнічні]] спільноти. Так у місті існує пам'ятник семи культурам і проводився відповідний фестиваль «7 культур». Зараз можна виділити чотири етнічні спільноти, що залишили значний слід в історії та архітектурному обличчі міста: [[вірмени|вірменська]], [[поляки|польська]], [[євреї|єврейська]] та звісно [[українці|українська]].

Кам'янець, будучи складовою Галицько-Волинського князівства та [[Королівство Русь (назва)|королівства Русь]], від назви королівства тогочасних українців називали — «[[русини (історичний етнонім)|русини»]], «[[рутени]]» (лат. Rutheni). Після захоплення міста королівством Польським, кожна громада Кам'янця мала свої міські центри. Так, українців були: [[Храми Кам'янця-Подільського|руські церкви]], Руський магістрат, [[Руська брама (Кам'янець-Подільський)|Руська брама]] та [[Руські фільварки]]. Також топоніміці міста є [[Вулиця Руська (Кам'янець-Подільський)|вулиця Руська]].

Литовська спільнота міста ніколи не була значною, але саме литовські князі [[Коріятовичі|Коріатовичі]] укріпи та надали місту [[магдебурзьке право]]. Кам'янці довгий час обговорюється можливість спорудження пам'ятника князям Коріатовичам. Також, місті є вулиця Укмергеська в знак міцної дружби з [[литовці|литовським]] містом-партнером [[Укмерге]].

Певний слід у місті залишило турецьке панування у 1672—1699 роках, хоча ніколи постійної турецької спільноти в місті не було. У архітектурі перш за все це турецький мінарет біля [[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла]], [[Турецький бастіон|Турецький бастіон]] та зруйнований [[палац Галіль-паші]].

==== Вірменська спільнота, громада ====
{{main|Вірменський магістрат (Кам'янець-Подільський)|Вірменський шпиталь}}
[[Файл:KP Nikolaevskaya.jpg|thumb|150px|Одна з найдавніших церков міста Вірменська церква Святого Миколи]]
[[Файл:Руїни вірменської церкви Св. Миколи.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вірменська церква Святого Миколи]]
Мабуть перші поселенці у місті цієї громади були торгівцями, у давнину місто знаходилось на одному з важливих торгівельних шляхів з Азії до Європи. Так, вірменських джерелах говориться про Кам'янець, як про вірменську торгову станцію вже у 1062 році.

У середині XIII століття у Кам'янці-Подільському формується найбільша в регіоні вірменська колонія. Вже в [[1344]] році це була найбільша громада тюркомовних вірмено-кипчаків на території Галицько-Волинського князівства та Королівства Русь — вона населяла значну частину південної сторони міста, володіла власними кварталами, ремісничими майстернями і підпорядковувалася власним правилам законів і судової влади. Завдяки майстрам з-поміж вірмено-кипчаків у місті широко поширилося кам'яне будівництво, проводились масштабні ремонти стародавніх міських укріплень та будівництво нових оборонних споруд.

XVI столітті в Кам'янці сформувалась найчисельніша та економічно потужна вірменська громада на сучасних західноукраїнських землях, що складала понад 300 вірменських родин. За кошти вірменської громади у той час в місті було побудовано лікарню для бідних, школи, храми, оборонні споруди.

Занепад громади відбувався у декілька етапів, перший внаслідок поразки Речі Посполитої у війні з Османською імперією у 1672 року, внаслідок цього значна частина вірменської громади покидає місто. Далі основні чинники це захоплення міста Російською імперією і відповідно втрата привілейованого статусу і самоврядування, судочинства. Занепад старих торгових шляхів, яких вірмени відігравали важливу роль, відкриття нових морських та залізничних шляхів.

Тепер на території Кам’янця-Подільського збережено 14 пам'яток культурної спадщини вірменської громади, а в топоніміці [[Вірменська вулиця (Кам'янець-Подільський)|вулиця Вірменська]], [[площа Вірменський ринок]]. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: [[Степанос Рошка]], [[Ян Якуб Шимонович]], [[Акоп]], [[Аксент]], [[Мінас Тохатці]], [[Ованес Каменаці]].

==== Польська спільнота, громада ====
{{main|Будинок польського магістрату|Верхня Польська брама (Кам'янець-Подільський)|Нижня Польська брама}}
[[Файл:Кам'янець-Подільський ратуша і вірменська криниця.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ратуша або ще польський магістрат і Вірменська криниця]]

Перші представники цієї громади місті мабуть почали з'являтися, коли Кам'янець стає головним містом [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]], а саме Поділля з 1434 року переходить під владу польського короля. У цей період місті сформувалися три середньовічні самоврядні громади: українська, а в термінології тих часів – руська або русинська, польська, як громада тогочасних володарів Поділля, та вірменська, як головних торговців та купців міста. Значна частина п’ятнадцятого століття, а також три наступні за ним – шістнадцяте, сімнадцяте та вісімнадцяте – стали для Кам’янця польською добою, де польська громада грала значну роль в формуванні середньовічного міста. Перше значне зменшення представників громади мало недовге панування Османської імперії містом. Далі з приходом на землі Поділля Російської імперії кількість представників польської громади міста починає скорочуватися, через втрату самоврядування і привілейованого статусу, який був за Речі Посполитої та часткової асиміляція.

У Кам’янці-Подільському збереглися пам’ятки польської культової архітектури: польський магістрат, кафедральний костел Святих Апостолів Петра та Павла, костел святого Миколая домініканського монастиря, костел монастиря францисканців, Михайлівський костел монастиря Домініканок з келіями. Важливим свідком історії польської громади Кам’янця є будинок подільського римо-католицького єпископа, розташований в центральній частині Старого міста. В топоніміці польська громада представлена: площею Польський ринок, Польськими фільварками. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: [[Пйотр Поляк]], [[Теодорик Бучацький-Язловецький]], [[Альбрехт Ласький]], [[Миколай Дембовський]], [[Станіслав-Август Понятовський]], [[Вінсент Аксамитовський]], [[Ян Бакалович]], [[Міхал Флоріан Жевуський|Михайло Флоріан Жевуський]], [[Юзеф Зайончек]], [[Богдан Свідерський]], [[Міхал Ролле]], [[Мар'ян Пшевлоцький]], [[Ян Теодорик Потоцький]], [[Михаловський Олександр Костянтинович|Михаловський Олександр]], [[Андрій Потоцький (гетьман)|Андрій Потоцький]], [[Александер Ян Потоцький]], [[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Якуб Потоцький]], [[Міцкевич Мечислав Казимирович|Міцкевич Мечислав]], [[Кароль Скібінський]], [[Вавжинець Марчинський]], [[Михальський Олександр Октавіанович|Михальський Олександр]], [[Вацлав Коханський]], [[Юзеф Калленбах]], [[Марія Дунін Піотровська]], [[Антоніна Доманська]], [[Клемчинський Сигізмунд Сигізмундович|Клемчинський Сигізмунд]], [[Казимир Ундерко]], [[Віктор Корецький]], [[Ян Ольшанський]], більшість представників [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштелянів Кам'янця-Подільського]], [[Подільські воєводи]] та інші.

==== Єврейська спільнота, громада ====
[[Файл:Kamianets-Podilskyi (02).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Синагога, 1919 рік]]
[[Файл:Kamianets-Podilskyi, Old Jewish cemetery -01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Старий Єврейський цвинтар]]
[[Файл:Ст. сiнагога 02.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Синагога, 2020 рік]]
[[Файл:Млин І.jpg|міні|праворуч|200пкс|Млин Ірафа (втрачено)]]

Довгий час євреям було заборонено жити в Кам'янці, їм дозволялося лише заходити місто вдень з метою торгівлі. Саме такий характер має і перша згадка про них у Кам'янці: 1447 року кам'янецький староста видав розпорядження, згідно з яким кожний єврей під загрозою тюремного ув'язнення не мав права проживати в місті довше, ніж три дні. Подібні накази з'являлись і в королівській редакції та у вигляді рішень сейму протягом XVI-XVII століть. Що ж стосується передмість, то тут вони жили з давніх-давен і на законних підставах. Як і в більшості європейських міст, євреї традиційно засновували свої поселення біля укріплень: це [[Підзамче (Кам'янець-Подільський)|Підзамче]], [[Карвасари]], [[Смотрич (село)|Татариски]]. Тут же, за фортецею, розташоване одне з найбільших місті єврейське кладовище, на якому збереглися поховання з надгробками XVI-XVIII століть та фрагментами надписів.

Найбільший приріст єврейської громади місті спостерігався після приходу Російської імперії на землі Поділля та відміни заборони проживати в Кам'янці. Другий поділ Речі Посполитої призвів до еміграції та втрати привілейованих прав двох інших значних громад міста: вірменської та польської, а їх місце у Кам'янця зайняла єврейська громада. Протягом XIX століття євреї поступово заселили більшу частину Старого міста. Єврейські будинки прикрашалися різноманітним декором, надписами. Ринок у центрі міста фактично став єврейським базаром. У топоніміці міста з'явилися характерні назви: провулки Левінзона і Бронштейна, магазини Клеймана, Ванбойма, Ванштейна, один з боків майдану отримав назву Біржа. В місті той час існувало 2 синагоги і 21 молитовний будинок, 2 приватні чоловічі і 2 приватні жіночі школи.

Серед єврейських пам'яток міста особливе місце займає синагога, що розташована на крутому схилі на південь від Гончарної вежі. Синагога побудована в XIX столітті, можливо, на місці більш ранньої, в стилі [[Еклектизм|еклектики]]. Це був зал для зборів місцевої єврейської громади, місце для навчання й проповідей. В роки війни пам'ятка була в значній мірі зруйнована, тепер використовується під ресторан. В цій же частині міста знаходилися ще одна синагога і єврейська баня біля Смотрича. Представники громади були — адвокати, лікарі, вчителі - складали суттєву частину єврейської інтелігенції Кам'янця. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: [[Іцхак Шнеєрсон]], [[Бейдер Володимир Хаїмович|Бейдер Володимир]], [[Авраам Бер Готлобер]], [[Моріс Фішберг]],  [[Фінкель Олександр Семенович|Фінкель Олександр]], [[Урі Міхаелі]], [[Моше Стекеліс]], [[Левич Яким Давидович|Левич Яким]], [[Копитман Марк Рувімович|Копитман Марк]], [[Занд Міхаель]], [[Міхл Дорфман]], [[Вейсенберг Семен Юхимович|Вейсенберг Семен]], [[Гінцбург Євзель Гаврилович|Гінцбург Євзель]], [[Штейн Леонід Захарович|Штейн Леонід]], [[Альперін Михайло Юхимович|Альперін Михайло]], [[Шпільберг Шмуел]], [[Сирота Лео]] та інші.

==== Румуно-молдовська спільнота, громада ====
[[Файл:Церква Івана Хрестителя. Кам'янець на Поділлі.jpg|міні|праворуч|200пкс|Іоанно-Предтеченська церква]]

Прикордонний статус з давніх часів зумовлював активну взаємодію з румуно-молдовською громадою, румунському та молдовському заселенню міста сприяло те, що значна частина території сучасної Республіки [[Молдова]] та Румунії до [[XIV століття]] була заселена русинами(українцями) та входила до складу Галицько-Волинського князівства, а також згодом середньовічне князівство Молдова з [[XVI століття]] перебувало під османською ісламською зверхністю, так що перехід волохів з [[Молдавське князівство|князівства Молдова]] не зустрічав перешкод, так як народи були однієї [[православна церква|православної віри]], яскравим прикладом цього є церковний і освітній діяч [[Петро Могила]]. Неменший вплив на взаємодію мала торгівля, один з відтинків [[Берладська дорога|волоського шляху]] проходив повз місто.

Кам’янець здавна був духовним центром [[Поділля]], про що свідчить кількість [[Храми Кам'янця-Подільського|християнських святинь]]. Особливою пишністю та святковістю відрізнявся день [[Іван Хреститель|Різдва Іоанна Хрестителя]]. На це свято в Кам’янці була проща (відпуст), на яку стікалися з навколишніх сіл і містечок українці і що цікаво, на прощу йшли [[молдовани|молдавани]]. Їх приходило так багато, що вони навіть переважали над місцевими жителями. Для молдаван Кам’янець саме на це свято був своєрідним релігійним центром. Особливо ними шанувалася нині неіснуюча [[Іоанно-Предтеченська церква (Кам'янець-Подільський)|Іоанно-Предтеченська церква]](зруйнована, як і багато інших комуністами, 1933 року), а конкретніше — ікона святого Іоанна Предтечі — найдавніша ікона цієї церкви, про це пише історик Поділля — [[Сіцінський Юхим Йосипович|Юхим Сіцінський]].<ref>{{Cite web|title=КАМ’ЯНЕЦЬКА ПРОЩА І ЗАГАДКА МОЛДАВАН|url=https://podolyanin.com.ua/history/7720/|website=Подолянин|language=uk}}</ref> За переписом [[1897]] на території Подільської губернії мешкало 27 000 румунів.

У місті в архітектурі характерною ознакою румунського впливу є незначна присутність елементів [[Бринковянський стиль|Бринковянського стилю]], в приватних будинках. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: [[Богдан III Сліпий]], переховувались в місті [[Василь Лупул]] та [[Розанда Лупул]], викладав [[Александру Гиждеу]], народилися [[Михайло Старенький]] та [[Рівіліс Павло Борисович|Рівіліс Павло]].

=== Мовний склад населення ===
[[Файл:Map of Ukrainian dialects.png|міні|200px|Діалекти та групи діалектів української мови.
'''{{legend|#FF4E44|[[Південно-західне наріччя української мови|ПІВДЕННО-ЗАХІДНЕ НАРІЧЧЯ]] (говори)}}'''
{{legend|#FF726A|[[Подільський говір]] (8)}}
{{legend|#FF928C|[[Наддністрянський говір]] (9)}}
{{legend|#FF5828|[[Покутсько-буковинський говір]] (11)}}]]
[[Файл:Ukrayinska mova u XV st.jpg|міні|ліворуч|200px|Межі поширення української мови 15 століття]]
[[Файл:Dialectstat uk деруни.png|міні|ліворуч|200пкс|Мапа поширення назви картопляники {{legend|#4682B4|}}]]
[[Файл:Dialectstat uk сковорода.png|thumb|ліворуч|200px|Поширення назви пательня {{legend|#FFA812|}}]]
{{Scroll Gallery
|Назва            = Слова діалекти поширені місті та околиці (1)
|ширина           = 200
|розташування     = right
|File:Uk когут (півень).png|Когут (півень)
|File:Uk кітка (кицька).png|Кітка (кицька)
|File:Uk квасний (кислий).png|Квасний (кислий)
|File:Uk копати (вдаряти ногою).png|Копати (вдаряти ногою)
|File:Uk ая, ай (так).png|Ая, ай (так)
|File:Uk гора (горище).png|Гора (горище)
|File:Uk капарити (забруднити, погано щось робити, псувати).png|Капарити (забруднити)
|File:Uk капці (черевики, взуття, тапочки).png|Капці (черевики, взуття)
|File:Uk капку (трішки).png|Капку (трішки)
|File:Uk кагла (люк в печі).png|Кагла (люк в печі)
|File:Uk картофля (картопля).png|Картофля (картопля)
|File:Uk картофляники, картопляники (деруни).png|Картофляники, картопляники (деруни)
|File:Uk кашкет (кепка, картуз).png|Кашкет (кепка, картуз)
|File:Uk келішок (стакан).png|Келішок (стакан)
|File:Uk кліпалка (вія в оці).png|Кліпалка (вія в оці)
|File:Uk дратва (міцна просмолена або навощена нитка).png|Дратва (навощена нитка)
|File:Uk дрочити (дражнити).png|Дрочити (дражнити)
|File:Uk живо (швидко, скоро).png|Живо (швидко, скоро)
|File:Uk забава (святкування).png|Забава (святкування)
|File:Uk заводити (плакати).png|Заводити (плакати)
}}
{{Scroll Gallery
|Назва            = Слова діалекти поширені місті та околиці (2)
|ширина           = 200
|розташування     = right
|File:Uk бузьок, бусьок (лелека).png|Бузьок, бусьок (лелека)
|File:Uk бомок (ґедзь, джміль).png|Бомок (ґедзь, джміль)
|File:Uk баняк (каструля).png|Баняк (каструля)
|File:Uk закім (допоки).png|Закім (допоки)
|File:Uk заперти (зачинити).png|Заперти (зачинити)
|File:Uk збиточник (хуліган, розбишака).png|Збиточник (хуліган, розбишака)
|File:Uk кавалок (кусок).png|Квалок (кусок)
|File:Uk каваляр, кавалір (залицяльник).png|Каваляр, кавалір (залицяльник)
|File:Uk адикоси, ади (дивись-но).png|Адикоси, ади (дивись-но)
|File:Uk балія (широка і велика миска, круглий таз).png|Балія (широка і велика миска, круглий таз)
|File:Uk баль, балюватися, бальватися (гостина, святкування).png|Баль, балюватися, бальватися (гостина, святкування)
|File:Uk бамбетель (дерев'яний диван (з місцем для зберігання речей).png|Бамбетель (дерев'яний диван з місцем для зберігання речей)
|File:Uk банти (драбина для курей).png|Банти (драбина для курей)
|File:Uk бараболя, барабуля (картопля).png|Бараболя, барабуля (картопля)
|File:Uk бахур (юнак, розбишака).png|Бахур (юнак, розбишака)
|File:Uk борше (швидше).png|Борше (швидше)
|File:Uk бучок (батіг, палиця (для покарання).png|Бучок (батіг, палиця (для покарання)
|File:Uk вісьта (наліво (команда для коней).png|Вісьта (наліво (команда для коней)
|File:Uk вар'ят (ненормальний).png|Вар'ят (ненормальний)
|File:Uk варґи (губи).png|Варґи (губи)
}}
{{Scroll Gallery
|Назва            = Слова діалекти поширені місті та околиці (3)
|ширина           = 200
|розташування     = right
|File:Uk вуйко (дядько з боку матері).png|Вуйко (дядько з боку матері)
|File:Uk калабаня, колибаня (калюжа).png|Калабаня, колибаня (калюжа)
|File:Uk видко (видно).png|Видко (видно)
|File:Uk верета (рядно, килим).png|Верета (рядно, килим)
|File:Uk вельон (фата).png|Вельон (фата)
|File:Uk васерваґа (рівень (інструмент).png|Васерваґа (рівень (інструмент)
|File:Uk вудити, будити (коптити).png|Вудити, будити (коптити)
|File:Uk вино (піка (в гральних картах).png|Вино (піка (в гральних картах)
|File:Uk вйо (вперед, давай).png|Вйо (вперед, давай)
|File:Uk глипнути (глянути).png|Глипнути (глянути)
|File:Uk гарувати (важко працювати).png|Гарувати (важко працювати)
|File:Uk гижки (холодець).png|Гижки (холодець)
|File:Uk грубка (піч для обігрівання кімнати).png|Грубка (піч для обігрівання кімнати)
|File:Uk кісто (вермішель).png|Кісто (вермішель)
}}

Місто розташоване на території [[Подільський говір|подільського говору]], який належить до групи волинсько-подільських говорів [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]]. У місті поширені західноподільська говірка, яка має спільні риси з [[Наддністрянський говір|наддністрянськими говірками]] і південноподільська говірка, яка має спільні риси з [[Покутсько-буковинський говір|покутсько-буковинськими говірками]]. Кам'янець-Подільський нанесений на «[[Атлас української мови]]»<ref>Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні (К.).&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1988.&nbsp;— 520 с.</ref>.

У Кам'янець-Подільському вживаються такі слова та фразеологізми:
{{div col|3}}
* нанашка&nbsp;— хресна мама
* нанашко&nbsp;— хресний батько
* вуйко&nbsp;— уживане щодо брата матері
* стрий&nbsp;— брат тата
* цьотка&nbsp;— тітка
* шваґро&nbsp;— чоловік сестри, свояк
* хазяйка&nbsp;— господиня
* ксьондз&nbsp;— католицький священник
* Агій!&nbsp;— подив, обурення, роздратування, осуд, неприязнь
* бавитися&nbsp;— гратися
* базар&nbsp;— ринок
* бамкає&nbsp;— дзвонить
* банта&nbsp;— перекладина
* бараболі, картофлі&nbsp;— картопля
* байда&nbsp;— назва шматка чого-небудь ламкого або крихкого (хліба, цукру, дерева)  
* бити бомки&nbsp;— ледарювати
* бомкати&nbsp;— бубоніти
* бомок&nbsp;— ґедзь
* бузьок&nbsp;— лелека
* бурак&nbsp;— буряк
* бурин і будяк&nbsp;— бур'ян
* бутелька&nbsp;— пляшка
* вбиратися&nbsp;— вдягатися
* вдіватися&nbsp;— одягатися
* видніється&nbsp;— світає
* викабелюватися&nbsp;— хизуватися
* витинати&nbsp;— вирізувати
* вогірки, вогерок&nbsp;— огірки, огірок
* га!?&nbsp;— що?!
* гарцувати і гарцювати&nbsp;— грайливо бігти, тупцювати, підскакувати на місці
* гайда&nbsp;— мерщій, рухайся, зроби вже нарешті
* ги-де&nbsp;— уживають, щоб відігнати корів
* гора&nbsp;— горище
* горівка&nbsp;— горілка
* губи&nbsp;— гриби
* гезде&nbsp;— тут, осьдечки
* ґедзетись&nbsp;— капризувати, упиратися
* ґралі&nbsp;— вила
* ґудз&nbsp;— гуля
* ґуц&nbsp;— вузол
* дзюркач&nbsp;— джерело, утворене на дні ярів, балок, на схилах горбів
* допіру&nbsp;— щойно
* доколупуватися&nbsp;— докопуватися
* жеби&nbsp;— аби
* забили&nbsp;— вбили
* заводити&nbsp;— плакати
* закупи&nbsp;— купувати, шопінг
* занедужати і заслабнути&nbsp;— захворіти
* запишитися&nbsp;— погордливо поводитися
* заселити&nbsp;— просунути у вузький отвір, наприклад нитку в голку
* збитки&nbsp;— погані вчинки
* здибати&nbsp;— зустріти
* зимно&nbsp;— холодно
* йопересете&nbsp;— вираження досади або здивування
* калабаня&nbsp;— калюжа
* камізелька&nbsp;— жилет, безрукавка
* картоплиння&nbsp;— бадилля картоплі
* картопляники і картофляники &nbsp;— котлети з вареної товченої картоплі, деруни
* капкан&nbsp;— пастка для щурів, мишей
* капці&nbsp;— взуття
* кашкет&nbsp;— кепка
* кварта&nbsp;— велика чашка
* квасний&nbsp;— кислий
* квасок&nbsp;— щавель
* кепкувати&nbsp;— сміятись, насміхатися
* кепсько&nbsp;— погано, сяк-так
* кирниця&nbsp;— криниця
* кліпавка&nbsp;— повіка
* коби&nbsp;— якби, коли б, тільки б
* когут&nbsp; і кугут&nbsp;— півень
* колодка&nbsp;— навісний замок
* колєга&nbsp;— товариш, знайомий
* коперація&nbsp;— магазин, крамниця
* крижі&nbsp;— поперек
* кульчики&nbsp;— сережки
* лапати&nbsp;— ловити
* лахи&nbsp;— одяг
* лиґати&nbsp;— ковтати
* лижка&nbsp;— ложка, предмет столового приладдя
* льох&nbsp;— підвал
* малай&nbsp;— хліб або корж з кукурудзяного, горохового, пшоняного борошна
* мамалиґа&nbsp;— каша з кукурудзяного борошна
* мацько&nbsp;— кіт
* микати&nbsp;— рвати
* морва&nbsp;— шовковиця
* морелі&nbsp;— абрикоси, плід цього дерева
* нарваний&nbsp;— наглий
* небожчик&nbsp;— покійник
* неділя&nbsp;— тиждень або неділя в розумінні дня тижня
* нипати&nbsp;— ходити туди-сюди
* ніц&nbsp;— нічого
* обійсця&nbsp;— подвір'я
* обора&nbsp;— будівлі для свійських тварин
* Падку мій!&nbsp;— О, Боже!
* пасія&nbsp;— нерви
* пательня&nbsp;— сковорідка, посуд для приготування смажених страв
* патик&nbsp;— палиця
* підождати&nbsp;— почекати
* п'єц&nbsp;— піч
* пироги&nbsp;— вареники
* писок&nbsp;— рот
* пляц&nbsp;— місце, або площа
* пляцки і пляцок&nbsp;— солодкий пиріг
* полокати&nbsp;— полоскати
* радуга&nbsp;— райдуга
* рафа&nbsp;— сито, решето з під віялки
* рибіна&nbsp;— горобина
* ринва&nbsp;— стічна труба
* рипитувати&nbsp;— голосно плакати, кричати
* рискаль&nbsp;— лопата
* ріща&nbsp;— хащі, хмиз
* свербиус&nbsp;— шипшина
* сесе&nbsp;— ось це
* слоїк&nbsp;— банка
* сполохати&nbsp;— злякати
* стирка&nbsp;— кусок тканини, ганчірка
* фамілія&nbsp;— прізвище
* файно&nbsp;— гарно
* хвіртка і фіртка&nbsp;— двері, невеликі двері в огорожі
* цвинтар&nbsp;— кладовище
* цєпати&nbsp;— курчата
* цілушка&nbsp;— окраєць
* швендятися&nbsp;— тинятися
* шморгатися&nbsp;— ходити туди-сюди
* шляхта&nbsp;— благородні, аристократія
* шпрехати&nbsp;— говорити, розмовляти іноземною
* ше!?&nbsp;— ще?!, іще?!
{{div col end}}

{| class="standard"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Рідна мова населення Кам'янця-Подільського за переписами
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1897'''<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1108 |title=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России |accessdate=3 грудня 2014 |archive-date=13 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150713191643/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1108 }}</ref>
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1926'''<ref>Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp |title=Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область |accessdate=3 грудня 2014 |archive-date=31 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp }}</ref>
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align=center|27,1&nbsp;%
| align=center|44,7&nbsp;%
| align=center|91,2&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|Російська]]
| align=center|20,6&nbsp;%
| align=center|14,2&nbsp;%
| align=center|7,1&nbsp;%
|-
| [[Польська мова|Польська]]
| align=center|6,0&nbsp;%
| align=center|3,1&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
|-
| [[Єврейські мови|Їдиш]]
| align=center|44,8&nbsp;%
| align=center|36,5&nbsp;%
| align=center|0,02&nbsp;%
|-
| [[Німецька мова|Німецька]]
| align=center|0,3&nbsp;%
| align=center|0,2&nbsp;%
| align=center|0,01&nbsp;%
|-
|}
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|90194
|91.22%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|70
|0.07%
|-
|[[Польська мова|польська]]
|50
|0.05%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|38
|0.04%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|36
|0.04%
|-
|[[Циганська мова|ромська]]
|17
|0.02%
|-
|[[іврит|єврейська]]
|15
|0.02%
|-
|інші/не вказали
|8453
|8.54%
|- class="sortbottom"
!Усього
|98873
|100%
|}

== Адміністративний устрій ==
[[Файл:Kamianets-Podilskyi Castle P1840618.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фортеця та повітряна куля]]

Адміністративно місту підпорядковані такі села, які входять до Кам'янець-Подільської [[Об'єднана територіальна громада|ОТГ]]:
{|style="; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* місто Кам'янець-Подільський
* [[Зіньківці]]
* [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжок]], [[Нагоряни (Кам'янець-Подільський район)|Нагоряни]]
 |valign="top"|
* [[Рихта (Кам'янець-Подільський район)|Рихта]], [[Лісківці]]
* [[Колибаївка]], [[Смотрич (село)|Смотрич]], [[Вільховець (Кам'янець-Подільська міська громада)|Вільховець]], [[Червона Чагарівка]]
* [[Ходорівці]], [[Острівчани]], [[Княгинин (Кам'янець-Подільський район)|Княгинин]]
|}

=== Мікрорайони міста ===
{{main|Мікрорайони Кам'янця-Подільського|Майдан Відродження (Кам'янець-Подільський)}}

До складу Кам'янця-Подільського входять такі неофіційні мікрорайони: [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старе Місто]], [[Руські фільварки|Руські Фільварки]], [[Польські фільварки]], [[Біланівка]], [[Новий План]], [[Карвасари]], [[Видрівка]], [[Підзамче (Кам'янець-Подільський)|Підзамче]], селище(хутір) Дембицького, Черемушки, селище цукрового заводу, селище Першотравневе, селище Мукша Китайгородська, Жовтневий масив.

== Економіка ==
{{main|Індекс економічної свободи}}
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=yVcVUOP97Wg Економіка України. Трагедія і сподівання.]&nbsp;// «Good Times Bad Times»
}}
=== Промисловість ===
{{main|Подільський економічний район}}
[[Файл:EFreedomUkraine.jpg|right|350px|thumb| Динаміка зміни [[Індекс економічної свободи|індексу економічної свободи в Україні]] з 1995—2011&nbsp;роки. Станом на 2022 рік 130 місце серед 177 країн і 54,1 бали зі 100 можливих.]]
[[Файл:Kamjanec Podilskij, bus 01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Міський автовокзал]]
[[Файл:Пивзавод у Кам"янці-Подільському.jpg|міні|праворуч|200пкс|Колишній пивзавод у Кам'янці-Подільському]]
[[Файл:БіоТЕС у місті Кам’янець-Подільський.jpg|міні|праворуч|200пкс|Станція з когенераційними газовими установками]]

У Кам'янці-Подільському здавна розвинута промисловість, від [[фільварок]] до пивзаводу баронеси [[Евеліна Юній|Евеліни Юній]], зокрема будівельних матеріалів і машинобудування, виробництво інструментарію, також у місті підприємства деревообробної, зокрема меблевої, легкої (швейні, зокрема пошив весільних суконь) та харчової (молокозавод) промисловості.

До головних виробничих підприємств міста належать:
* [[Подільський цемент|ВАТ «Подільський цемент»]]&nbsp;— один із найбільших виробників [[цемент]]у в Україні;
* [[Кам'янець-Подільський кабельний завод|ТОВ «Кабельний завод»]]&nbsp;— є одним з найбільших виробників в Україні низьковольтних, акумуляторних і високовольтних джгутів проводів для автомобілів, тракторів та іншої техніки;
* Кам'янець-Подільський електромеханічний завод&nbsp;— виробник низьковольтної комутаційної апаратури, електропобутової та медичної техніки;
* [[Кам'янець-Подільський автоагрегатний завод|ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат»]]&nbsp;— здійснює капітальний ремонт двигунів тракторів і комбайнів, ремонт тракторного електрообладнання та паливної апаратури, ремонт радіаторів, ремонт та виготовлення запчастин для сільськогосподарської техніки.
* ТОВ «КВС-УКРАЇНА»&nbsp;— сучасний насіннєвий завод від відомої міжнародної компанії [[KWS Saat|KWS]];
* ТОВ «Преттль-Кабель Україна»&nbsp;— виробництво джгутів для легкових автомобілів;
* КП «Міськтепловоденергія»&nbsp;— послуг з теплопостачання, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення;
* ТОВ «Модуль-Україна»&nbsp;— спеціалізується на виробництві тонколистової оцинкованої рулонної сталі товщиною 0,3-1,0&nbsp;мм, фарбованої оцинкованої рулонної сталі, профілів металевих оцинкованих і фарбованих різних марок, будівельних металоконструкцій;
* Кам'янець-Подільське колективне швейне підприємство&nbsp;— виготовлення, пошиття і продаж верхнього чоловічого одягу: костюмів, піджаків, штанів, курток, пальт з синтетичної і вовняної тканини;
* ТОВ «Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат»&nbsp;— виробництво м'ясної продукції, консервів та ковбас;
* Кам'янець-Подільське АТ «Гіпсовик»&nbsp;— виробництво гіпсу будівельного, гіпсового щебеню, борошна вапнякового для комбікормів;
* КП «Спецкомунтранс»&nbsp;— транспортні послуги, послуги з поводження з побутовими відходами та з захоронення відходів вивезених власним транспортом;
* ТДВ «Кам'янець-Подільський завод «Електрон»&nbsp;— виготовляє та здійснює гуртовий і роздрібний продаж різноманітного обладнання для медичних і торгових закладів, а також для потреб сільського господарства;
* ТОВ «Кам'янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів»&nbsp;— добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю;
* ПП «Пакт»&nbsp;— виробник кабелів, виготовляє понад 1000 найменувань кабелів різних марок;
* ТМ «ВікноПлюс»&nbsp;— виробник металопластикових вікон та дверей;
* ТОВ «Український кристал»&nbsp;— хлібобулочне виробництво.<ref>{{cite web |url=http://www.kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/29094-analiz-nadkhodzhen-do-miskoho-biudzhetu-vid-promyslovykh-pidpryiemstv-osnovnoho-kola-mista |назва=Аналіз надходжень до міського бюджету від промислових підприємств основного кола міста |автор= |дата=14 січня 2020 |веб-сайт=Кам'янець-Подільська міська рада |url-архіву=https://web.archive.org/web/20200126110628/http://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/29094-analiz-nadkhodzhen-do-miskoho-biudzhetu-vid-promyslovykh-pidpryiemstv-osnovnoho-kola-mista |дата-архіву=26 січня 2020 |мертвий-url= |дата-доступу= }}</ref>

Станом на [[1 січня]] [[2014]] року загальна кількість суб'єктів середнього та малого підприємництва в місті складала 2 269 одиниць, з них 2 234&nbsp;— малих підприємств та 35&nbsp;— середніх. Станом на [[1 січня]] [[2015]] року в місті налічується 4 206 фізичних осіб та 1 791&nbsp;— юридична особа. В загальному в малому та середньому бізнесі міста зайнято 26 142 особи.

На початку березня [[2019]] року в Кам'янці-Подільському запрацювала нова електростанція з [[Когенераційна установка|когенераційними газовими установками]] потужністю 4,89 МВт, яка дозволяє виробляти електричну та теплову енергію та має убезпечити місто від аварійних відключень електрики<ref>{{cite web |url=http://www.golos.com.ua/article/314523 |назва=Нова електростанція у Кам’янці-Подільському стримає тарифи |автор= |дата=6 березня 2019 |вебсайт=Голос України |видавець= |url-архіву=https://web.archive.org/web/20190428063651/http://www.golos.com.ua/article/314523 |дата-архіву=28 квітня 2019 |мертвий-url= |дата-доступу=28 квітня 2019 }}</ref>.

Гарним прикладом для наслідування взаємодії бізнес-влада, є створення на територій міста [[Індустріальний парк|індустріального парку]], на зразок, як у місті [[Славута]], першого на території Хмельниччини індустріального парку «Славута». Цікавим у цьому напрямку також є створення індустріального парку біля автошляху. Наприклад як «М10 Lviv Industrial Park», це новий індустріальний парк, який розбудовується компанією [[Dragon Capital]], розвиватиметься поетапно у відповідності до затвердженого плану в промисловій зоні [[Львів|Львова]] поруч із трасою {{автошлях М|10}}.<ref>{{Cite web|title=М10 Lviv Industrial Park|url=https://m10.com.ua/|website=https://m10.com.ua/|accessdate=27.02.2023|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129213155/https://m10.com.ua/}}</ref> [[Європейський банк реконструкції та розвитку|ЄБРР]] уже інвестує в будівництво індустріального парку «М10 Lviv Industrial Park» близько $24,5 мільйонів. При відповідній проєктно-дозвільній роботі влади та співпраці зі [[Dragon Capital]], таку концепцію індустріального парку доречно реалізувати в Кам'янці-Подільському біля траси {{автошлях Н|03}}.

П'ять адміністративних одиниць з найбільшим внеском у регіональний обсяг реалізованої промислової продукції у процентах [[2015]] році.
{|class="standard"
|+
! №
! Назва міста/району
! %
|-
| align=center| 1
| align=center| Хмельницький
| align=center| 28,7
|-
| align=center| 2
| align=center| Нетішин
| align=center| 19,2
|-
| align=center| 3
| align=center| Кам'янець-Подільський район
| align=center| 10,2
|-
| align=center| 4
| align=center| Волочиський район
| align=center| 5,6
|-
| align=center| 5
| align=center| Кам'янець-Подільський
| align=center| 5,4
|-
|}

Середня заробітна плата в місті по роках ([[Долар США|долар USD]]). Середня зарплата по місту станом на 2023 рік складає приблизно межах від 10 000 до 14 000 гривень.
{| class="standard"
! Рік
! Зарплата
! Рік
! Зарплата
! Рік
! Зарплата
! Рік
! Зарплата
|-
| '''2000'''
| {{center|29 $}}
| '''2004'''
| {{center|79 $}}
| '''2006'''
| {{center|157 $}}
| '''2008'''
| {{center|271 $}}
|-
| '''2013'''
| {{center|330 $}}
| '''2015'''
| {{center|154 $}}
| '''2017'''
| {{center|223 $}}
| '''2020'''
| {{center|366 $}}
|}

Журнал «[[Forbes Ukraine]]» склав рейтинг, що оцінює привабливість для бізнесу українських міст з чисельністю населення понад 90 000 людей, куди потрапило 38 міст.<ref>{{Cite web|title=Найкращі міста для бізнесу|url=https://forbes.ua/ratings/38-reyting-mist-ukraini-02112020-410}}</ref> Рейтинг розраховано за спеціально розробленою 1000-бальною шкалою за 10 критеріями, агрегованими на основі 79 базових показників. Цими критеріями є прозорість міської влади, ділова активність, регіональні показники Doing Business, купівельна спроможність, транспортне сполучення, безпека, освіта, сприйняття міст мешканцями/готовність до пандемії (2021), міграційна привабливість та екологічна ситуація.<ref>{{Cite web|title=Найкращі міста для ведення бізнесу 2021|url=https://forbes.ua/ratings/naykrashchi-mista-dlya-vedennya-biznesu-2021-05102021-2533}}</ref>

{|class="standard"
|+
! Рік
! Місце рейтингу
! Прозорість влади
! Ділова активність
! Регіон. Doing Business
! Купів. спроможність
! Транс. сполучення
! Безпека місті
! Освіта місті
! Спр. меш./Гот. до пандемії
! Міграц. привабливість
! Екологічна ситуація
! Разом
! Оцінка умов
|-
| align=center| '''2020'''
| align=center| {{стабільно}}'''28'''
| align=center| {{стабільно}}36
| align=center| {{стабільно}}46
| align=center| {{стабільно}}55
| align=center| {{стабільно}}30
| align=center| {{стабільно}}14
| align=center| {{стабільно}}87
| align=center| {{стабільно}}25
| align=center| {{стабільно}}45
| align=center| {{стабільно}}41
| align=center| {{стабільно}}85
| align=center| {{стабільно}}'''464'''
| align=center| '''Неспр.'''
|-
| align=center| '''2021'''
| align=center| {{зменшення}}'''36'''
| align=center| {{зменшення}}19
| align=center| {{зменшення}}43
| align=center| {{зменшення}}43
| align=center| {{збільшення}}41
| align=center| {{зменшення}}10
| align=center| {{зменшення}}86
| align=center| {{стабільно}}25
| align=center| {{зменшення}}43
| align=center| {{зменшення}}26
| align=center| {{збільшення}}88
| align=center| {{зменшення}}'''424'''
| align=center| '''Дуже неспр.'''
|}

Згідно зі шкалою журналу умови у містах, що набрали від 450 до 499 балів, є «Несприятливі», а в містах з балами від 400 до 449 — «Дуже несприятливі», відповідно за результатами двох рейтингів місто перебувало в обох статусах та ще й з пониженням. 

Найгірші показники по місту це «Транспортне сполучення» та «Прозорість влади». Щодо показника «Транспортне сполучення», то теоретично він мав би покращитись після завершення ремонту автошляху [[Автошлях Н 03|Н-03]] під урядовою програмою «[[Велике будівництво]]», сюди можна включити створення залізничного сполучення з Чернівцями та будівництво об'їзної дороги, але ці показники більшій мірі залежать від державних програм та уряду. На відміну від показника «Прозорість влади», який повність залежить від місцевої влади, розрахований на основі рейтингу «Transparent Cities», складеного «Transparency International Ukraine», який враховує показники прозорості міської влади у 14 сферах. Місцева влада має бути максимально зацікавлена та дієва в поліпшені прозорості у цих 14 сферах. Далі низькі показники міста по «Міграційна привабливість» та «Освіта місті». Так показник «Освіта місті» складений на основі кількості вищих навчальних закладів на одиницю населення, їхнього консолідованого рейтингу, розрахованого сайтом osvita.ua на основі рейтингів ТОП-200, Scopus та середнього балу ЗНО для контрактників; питомої кількості шкіл, що належать до 100 найкращих шкіл України за результатами складання ЗНО. Наприклад у 2021 році кількість міських університетів у топ‑100 України — 0. Показник «Міграційна привабливість» оцінює міграційний приріст населення та темпи введення нового житла в експлуатацію, суттєве зниження балу в 2021 році засвідчує проблеми в цих сферах.

=== Торгівля ===
[[Файл:ТРЦ біля автовокзалу Кам'янець-Подільський.jpg|міні|праворуч|200пкс|Торгово-розважальний центр біля автовокзалу в Кам'янці-Подільському]]
У місті працюють декілька супермаркетів: 3 — «[[Сільпо (торговельна мережа)|Сільпо»]] (здійснює доставку до дверей додому), 3 — [[АТБ-Маркет|«АТБ»]], 2 — «Най-Най», «Булка» та «Мрія». У ТЦ «Ювілейний» розташований магазин побутової техніки [[Технополіс (торговельна мережа)|«Технополіс»]], також є магазин побутової техніки [[Фокстрот (торгова мережа)|«Фокстрот»]], мережа «[[Ельдорадо (торгова мережа)|Ельдорадо]]». З [[2011]] року в місті працює будівельно-господарський гіпермаркет мережі «[[Епіцентр К]]» та гіпермаркет «[[АРС-Кераміка|Арс»]]. Меблева торгівля представлена мережею «[[Jysk|Юск»]] і «7 континент».

У Кам'янці-Подільському&nbsp;— декілька ринків («Кам'янець-Подільський», «Джерело-1», «Черемушки», «Династія»), у тому числі автомобільний і автозапчастин, розгалужена мережа торговельних і побутового обслуговування підприємств.

У [[2019]] році з'явилась інформація, що у місті можуть збудувати повноцінний торговельно-розважальний центр «Brama», орендна площа складатиме 11 250 кв.м, паркінг на 230 місць. Якірними орендарями нового ТРЦ стануть продовольчий супермаркет, універмаги одягу і дитячий розважальний центр, реалізація такого проєкту має покращити послуги в сфері торгівлі міста.<ref>[https://rau.ua/novyni/new-malls-2022/ Нові метри: які українські ТРЦ планують відкрити у 2022 році date=січень 2022]</ref>

=== Транспорт ===
[[Файл:BAZ-2215 Delfin marshrutka in Kamianets-Podilskiy.jpg|міні|праворуч|200пкс|Міський автобус на маршруті №&nbsp;1]]
У місті діють автовокзал та залізнична станція [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]]. Залізничне пасажирське сполучення здійснюється поїздами:
{|class="standard"
|+
!№
!Маршрут сполучення
!Примітки
|-
|align=center|117/118<br/>«[[Буковина (поїзд)|Буковина]]»
|align=center|[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Чернівці (станція)|Чернівці]]
|align=center|Скасований
|-
|align=center|'''139/140'''
|align=center|'''[[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]]'''
|align=center|'''Щоденно'''
|-
|align=center|770/769<br/>«[[Подільський експрес (поїзд № 769/770—757/758)|Подільський експрес»]]
|align=center|[[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]
|align=center|Скасований
|}
[[2021]] року на форумі «[[Всеукраїнський форум «Україна 30»|Україна 30. Інфраструктура]]» обговорювали можливість будівництва нової ділянки залізничної колії [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]]&nbsp;— [[Хотин]]&nbsp;— [[Чернівці (станція)|Чернівці]], а також модернізація дільниці Кам'янець-Подільський&nbsp;— Хмельницький, а згодом запустити швидкісні поїзди сполученням Кам'янець-Подільський&nbsp;— Чернівці, яким можна було би дістатись з Києва до Чернівців за 5-6 годин, а до Кам'янець-Подільського ще і найшвидше<ref>{{Cite web|title=Омелян розповів, чи збудують залізницю з Чернівців до Кам’янець-Подільського|url=https://bukinfo.com.ua/chernivci/omelyan-rozpoviv-chy-zbuduyut-zaliznycyu-z-chernivciv-do-kam-yanec-podilskogo}}</ref>. Сучасною проблемою для міста залишається відсутність зручного залізничного сполучення, що перетворює місто у провінцію на закрайку країни.

В місті немає великого аеропорту, діє лише [[Кам'янець-Подільський (аеропорт)|аеропорт]] для малої авіації.
Найближчий аеропорт з міжнародними рейсами знаходиться у місті [[Чернівці]] та закордоном у місті [[Сучава]].
[[Файл:Solaris Jaworzno (1).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Передбачається, що на маршрути міста будуть обслуговувати електробуси (наприклад такі, як в місті [[Явожно]])]]
Внутрішньоміське й приміське пасажирське сполучення здійснюється переважно маршрутним транспортом, діє декілька служб [[таксі]], в тому числі з [[Електромобіль|електромобілями]]. Періодично (з [[1975]] року) порушувалося питання про запровадження в місті [[Кам'янець-Подільський тролейбус|тролейбусного сполучення]]&nbsp;— попри початок реалізації наразі цей проєкт не розглядається. У сучасних реаліях, розуміючи не реальність будівництва тролейбусної мережі, екоактивісти закликають владу придбати для обслуговування міських маршрутів екологічні середні [[електробус]]и.

Тривалий час обговорювалось питання можливості будівництва об'їзної дороги, бо основний потік транспорту рухається через центр міста, через що страждають мешканці та пошкоджується дорожнє покриття. Попередньо передбачалося, що коли завершиться будівництво Дунаєвецької об'їзної, розпочнуться роботи з будівництва нової Кам'янецької об'їзної дороги, але держава витратила 16 років на будівництво обходу міста [[Дунаївці]] та завершила його лише у 2020 року.

=== Будівництво ===
{{main|Будівельна справа}}
[[Файл:Кам'янець-Подільськийновобудова.jpg|міні|праворуч|200пкс|Новобудова, мікрорайон 2016 рік]]
[[Файл:Старе місто яке ми втратили.jpg|міні|праворуч|Перше фото: історичний знімок будинків Старого міста на площі Польський Ринок. Друге: жахлива сучасна псевдо-відбудова на цій площі, якій не дотримано історичного вигляду з першим фото]]
За роки Незалежності України у місті збудовано понад 100 нових житлових багатоповерхівок. Хоча [[будівельний бум]] майже зупинився в 90 роках, починаючи з 2000 років кількість будівництва житлових багатоповерхівок збільшується. На ринку будівництва міста представлені переважно місцеві будівельні компанії, хоча зростають вимоги на більш сучасне житло, з елементами [[Скандинавський дизайн|скандинавського стилю]] і попит на сучасну забудову та забудовників з інших міст. Більшість будівництва характеризується хаотичність та точковою забудовою по місту, відсутні нові мікрорайонний забудови, за виключенням ЖК Нова Будова.

За новим генпланом до [[2030]] року забудова житлових багатоповерхівок передбачається: у кварталі між вулицями Данила Галицького, Привокзальна, Івана Мазепи (замість ВАТ Комбінат хлібопродуктів), шляхом звільнення території спеціального призначення (військові склади) в межах вулиць Північної, Героїв Маріуполя, проспекту Грушевського та Хмельницького шосе, а також по вулиці Івана Виговського, шляхом зміни цільового призначення (землі спеціального призначення) планується мікрорайон забудови та нова сучасна школа.

{|class="standard"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Кількість введеного в експлуатацію житла Кам'янці-Подільському
| align="center" style="background:#f0f0f0;"| Рік
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2008'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2009'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2010'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2011'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2012'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2013'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2014'''
|-
| Кількість введеного житла |||&nbsp; {{збільшення}}24,8 тис.||&nbsp; {{збільшення}}42,4 тис.||&nbsp; {{зменшення}}41,2 тис.||&nbsp; {{збільшення}}43,1 тис.||&nbsp; {{зменшення}}33,2 тис.||&nbsp; {{зменшення}}17,1 тис.||&nbsp; {{збільшення}}20,5 тис.
|+
| align="center" style="background:#f0f0f0;"| Рік
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2015'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2016'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2017'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2018'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2019'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2020'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2021'''
|-
| Кількість введеного житла ||&nbsp; {{збільшення}}23,5 тис.||&nbsp; {{збільшення}}35,7 тис.||&nbsp; {{зменшення}}24,4 тис.||&nbsp; {{збільшення}}38,8 тис.||&nbsp; {{збільшення}}43,8 тис.||&nbsp; {{зменшення}}11,2 тис.||&nbsp; {{збільшення}}42,3* тис.
|}

[[Список найвищих будинків світу|Найвищі будівлі]] міста зосереджені в центрі, та умовно майбутньому формуватимуть міський «[[даунтаун]]» ({{lang-en|downtown}}) та його «[[Скайлайн|скайлайн]]» ({{lang-en|skyline}}).
* Готель «7 Днів»&nbsp;— це перший 12 поверховий будинок в місті та поки найвищий, його висота понад 40 метрів. Введений в експлуатацію на початку [[1986]] року.
* Корпус «ПКБ АСУ»&nbsp;— 12 поверховий будинок на [[Проспект Грушевського (Кам'янець-Подільський)|проспекті Грушевського 46]], введений в експлуатацію на початку 1990-х, тепер використовується як оренда офісних приміщень.
* Багатоповерхівка&nbsp;— 12 поверховий житловий будинок на вулиці Молодіжна 31, збудований [[Подільський цемент|АТ Подільський цемент]] для свої працівників середині 1990-х.
* Багатоповерхівка&nbsp;— 12 поверховий житловий будинок на вулиці Молодіжна 5, збудований [[Подільський цемент|АТ Подільський цемент]] для свої працівників середині 1990-х.
* Багатоповерхівка&nbsp;— 12 поверховий житловий будинок на вулиці Молодіжна 3А, збудований [[Подільський цемент|АТ Подільський цемент]] для свої працівників середині 1990-х.
* Багатоповерхівка&nbsp;— 11 поверховий житловий будинок на вулиці Данила Галицького 24, збудований будівельною фірмою середині 2000-х.

Є значна кількість нарікань на історичне відтворення та будівництво будинків в Старому місті, хоча давнину будівельники міста були одними з кращих в країні, так унікальні [[Кам'яниця (будівля)|кам'яниці]] епохи [[Відродження|Ренесансу]] в Україні на заході збереглися у Львові та Кам'янці-Подільському. Основні сучасні претензії до таких будов: більша кількість поверхів ніж історична забудова, яка мала переважно 2-3 поверхові будівлі, а не 4-5 та більше; нетипова форма даху, створення мансардових поверхів; більша ширина віконних рам і вікон, яка не відповідає історичним знімкам, добудова додаткових балконів. Більш детально про це в розділі [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старе місто]].

==== Житло для ВПО ====
{{main|Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни}}
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=Yj-7ISK2xAQ Відновлений гуртожиток у Михайлівці-Рубежівці готовий приймати новоселів]&nbsp;// «ITV інформаційне агентство»
| video2 = 2.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=ybFHqM5eO1A Соціальне житло для ВПО]&nbsp;// «МТРК МІСТО»
| video3 = 3.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=A9C9Q5WPQSs Занедбаний гуртожиток у Зіньківцях перетворили на комфортне житло для ВПО]&nbsp;// «SOS Штаб громадянської оборони КП»
}}

Будівництво багатоквартирного житла для [[Внутрішньо переміщена особа|ВПО]] місті не вирішено. Від місцевої влади не представлено бачення розв'язку проблеми, немає ні проєкту, бюджету, співпраці з неурядовими організаціями, підрахунку затрат під таке будівництво. На весні [[2022]] року повідомлялось, що земельний відділ готує сесійні рішення - про надання дозволу на розробку проєкту щодо відведення земельної ділянки (близько 5 га) в селищі Першотравневому під малоповерхову житлову забудову для внутрішньо переміщених осіб, але наразі не відомо як реалізується дана ініціатива.<ref>{{Cite web|url=https://www.3849.com.ua/news/3382274/u-kamanci-podilskomu-hocut-vidiliti-zemlu-pid-zitlo-dla-pereselenciv|title=У Кам'янці-Подільському хочуть виділити землю під житло для переселенців|accessdate=03 травня 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220503202924/https://www.3849.com.ua/news/3382274/u-kamanci-podilskomu-hocut-vidiliti-zemlu-pid-zitlo-dla-pereselenciv|archivedate=2022-05-03|deadurl=yes}}</ref>

=== Бюджет громади ===
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=bjXN0PVy_OM Порівняння податків регіонів]&nbsp;// «Економічна правда»
}}

Бюджет громади складає 1 млрд 56 млн гривень на 2023 рік. Основна частина видатків бюджету останніх десятиліть це - бюджет проїдання, тобто витрати пов'язані з виплатою зарплати бюджетникам; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання ліків; обслуговування міського боргу; виплати соціальної допомоги та утриманням об'єктів комунальної власності. Видатки розвитку – це видатки, які спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку міста, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, такі видатки мінімально мають складати хоча б 20 % від загального бюджету громади.

=== Місцева корупція ===
{{main|Корупція в Україні}}
[[Файл:Корупція_в_Україні_1998-2018.jpg|thumb|400пкс|right|[[Індекс сприйняття корупції]] в Україні, 1998—2018 рр. (від 100 балів дуже чисто, до 0 балів дуже високий рівень корупції). Найкращий результат України 32 бали в 2018 рік, а перше місце в списку зайняла [[Данія]] з рахунком у 88 балів.]]

Місцева корупція має серйозні наслідки для населення міста, економіки та політичної системи. Місто має такі результати:

{| class="standard"
! Рік
! Оцінка зі 100
! Місце в рейтингу
! Рік
! Оцінка зі 100
! Місце в рейтингу
! Оцінка підзвітн.
! Рік
! Оцінка зі 100
! Місце в рейтингу
! Оцінка підзвітн.

|-
| '''2017'''
| {{center|32,38}}
| {{center|№ 42}}
| '''2019'''
| {{center|41,70}}
| {{center|№ 55}}
| {{center|-}}
| '''2021'''
| {{center|49,10}}
| {{center|№ 43}}
| {{center|8,3}}
|-
| '''2018'''
| {{center|32,40}}
| {{center|№ 74}}
| '''2020'''
| {{center|41,60}}
| {{center|№ 62}}
| {{center|7}}
| '''2022'''
| {{center|непрозоре}}
| {{center|№ -}}
| {{center|непрозоре}}
|}

Як помітно з таблиці Кам'янець-Подільський займав низькі місця та отримував оцінки нижче середнього значення, що свідчить про погану прозорість та підзвітність органів місцевого самоврядування. Найкращий результат 2021 рік, досягнення майже 50 балів зі 100 можливих, п'ятірка найкращих міст того року: [[Маріуполь]] - 91 бал, [[Львів]] - 85,5, [[Дніпро]] - 84,2, [[Дрогобич]] - 83,2, [[Мукачево]] - 81,1.<ref>{{Cite web |url=https://transparentcities.in.ua/transparency-rating|title=Рейтинг прозорості 100 міст України|deadurl=yes}}</ref>

2022 року рейтинг складали за іншим методом, де місто отримало статус статус — «непрозоре».

За результатами рейтингу 2023 року місто все ще має статус — «непрозоре». У попередніх дослідженнях оцінювали 70 міст за 40 критеріями, а 2023 року список міст збільшився до 80 та кількість критеріїв – до 50. Загалом, середній рівень прозорість міст країни у 2023 році склав 42,3%, тоді як у 2022-му – 37,5%. Серед 70 міських рад, які брали участь в обох дослідженнях, 30 покращили свої показники на 5% і більше. 14 міст перейшли в вищу категорію. Серед основних нарікань муніципалітети все ще обмежують громадян у доступі до інформації про свою діяльність, обмежено поширюють інформацію про призначення кадрів поза конкурсом, стримано залучають містян до прийняття рішень, зокрема через участь у роботі комісій (наприклад, щодо компенсацій за пошкоджене/знищене майно) чи Ради ВПО.
																				
Доступ до інформації – це [[конституційне право]] кожної людини, а прозорість місцевої влади – один із основних принципів успішного відновлення України, продовження підтримки міжнародних партнерів та успішної майбутньої євроінтеграції.

== Соціальна сфера ==
[[Файл:Огієнка, 61.JPG|міні|[[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка|Національний університет ім. І. Огієнка]]]]
=== Медицина ===
У місті діє мережа медичних закладів (понад 10), у тому числі 2 міські і районна центральна лікарні, міські поліклініки №&nbsp;1, 2, пологовий будинок, дитяча поліклініка, міська стоматологічна поліклініка, ветлікарня. Основна увага розвитку медицини тепер&nbsp;— амбулаторії сімейної&nbsp;медицини, які оновлюють та будують у різних частинах міста.

{| class="standard"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Медичне обслуговування населення
у 2010 році (на 1000 населення)
! Місто
! Кільк.
лікарів усіх
спец.
! Кільк.
середнього
медичного
перс.
! Кільк.
лікарняних
ліжок<ref name="Асоціація міст України">{{Cite web |url=http://www.auc.org.ua/ |title=Асоціація міст України |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=8 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080908104939/http://www.auc.org.ua./ }}</ref>
|-
| Кам'янець-Подільський
| align=center|4,2&nbsp;%
| align=center|7,6&nbsp;%
| align=center|5,0&nbsp;%
|-
| Бровари
| align=center|2,9&nbsp;%
| align=center|5,2&nbsp;%
| align=center|5,4&nbsp;%
|-
|}
Робота лікувально-профілактичних закладів міста в 2014 році забезпечувалась 1582,75 посадами, при розрахунковій потребі в 2115,5.

=== Освіта ===
[[Файл:P1280595 вул. Лесі Українки, 71.jpg|міні|ліворуч|Гімназія Славутинка]]

У Кам'янці-Подільському розташовані 11 [[заклад вищої освіти|вишів]], зокрема 3 [[університет]]и, 19 загальноосвітніх навчальних закладів, центр дитячої творчості, 2 спортивні школи.
{{main|Освіта в Кам'янці-Подільському}}
Головні вищі навчальні заклади Кам'янця-Подільського: [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка|Національний університет ім. Івана Огієнка]], [[Подільський державний університет]] та Національний університет Державної Податкової Служби України; також вищу освіту надають Кам'янець-Подільське відділення КФЕК НУ ДПС України, [[Кам'янець-Подільське медичне училище|медичне]] та культури училища, [[Кам'янець-Подільський коледж будівництва, архітектури та дизайну|будівельний]] та [[кам'янець-Подільський коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій|харчовий]] коледжі тощо. З 2022 року в місто релокований [[Харківський національний університет внутрішніх справ]].

{| class="standard"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Освіта у Кам'янці-Подільському станом на кінець 2010 року
! Постійні дошкільні заклади
! Кільк. дітей у дошк. закладах
! Середні навчальні заклади
! Кількість учнів<ref name="Асоціація міст України"/>
|-
| align=center|17
| align=center|3400
| align=center|24
| align=center|10278
|-
|}

== Міське середовище ==
[[Файл:Химерні будинки КП.jpg|міні|ліворуч|Будинки [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]]|альт=]]
[[Файл:Гунські криниці.jpg|міні|праворуч|Міський сквер «Гунські криниці»]]
[[Файл:Місток (Кам'янець-Подільський).jpg|міні|праворуч|Місток у міському парку]]

=== Політика ===
{{Main|Міські голови Кам'янця-Подільського|Кам'янець-Подільська міська рада}}

Територіальна громада Кам'янця-Подільського здійснює [[місцеве самоврядування]] через представництво [[міська рада|міської ради]]. Загалом Кам'янець-Подільська міська рада складається з 36 депутатів та голови.

Значні осередки в місті мають такі партії як: [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]], [[Народний рух України]], [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]] та [[Європейська Солідарність]]. Шкода, але присутній незначний відсоток мешканців, що підтримували стабільно на виборах проросійські партії такі як: «Партія регіонів», [[Відродження (політична партія)|Партія «Відродження»]] та інші.

[[Подоляни]] активно брали участь політично важливих подіях країни, наприклад долучались та підтримували: [[Революція на граніті|Революцію на граніті]], [[Помаранчева революція|Помаранчеву революцію]], [[Революція гідності|Революцію гідності]].

Так жителі міста створювали мітинги [[2004]] році на майдані Відродження під міською адміністрацією. За результатами тих президентських виборів по місту: [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]]&nbsp;— отримав 45354 голосів, Віктор Янукович&nbsp;— отримав 8388 голосів, не підтримали жодного кандидата −1840.

{{Див. також|Євромайдан у регіонах України#Хмельницька область}}

Зимою [[2014]] року під час [[Революція гідності|Революції гідності]] гинуть також кам'янчани міста та району. На підтримку [[Євромайдан]]у в [[Київ|Києві]] багато людей міста збирались на віче під міськрадою, щоб виразити свій протест проти режиму, що склався у країні, та прагнень у [[Європейська інтеграція|Євроінтеграції]].

Досить неоднозначною в політичному житті громади міста є діяльність міської [[Виборча комісія|ТВК]]. У [[2010]] році на виборах міського голови, було багато нарікань на роботу та поведінка міської ТВК, яку очолювала Тетяна Остафійчук<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/ukr/news/news-405320.html |title=Вибори у Кам'янці-Подільському: коли голос не має значення? |accessdate=23 вересня 2014 |archive-date=11 листопада 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101111020704/http://www.unian.net/ukr/news/news-405320.html }}</ref>.

Кам'янець-Подільський завжди потрапляв у рейтинг [[Найкращі міста для життя в Україні за версією журналу «Фокус»#2013|Найкращі міста для життя в Україні]] за версією журналу [[фокус (журнал, Україна)|«Фокус»]].{{-}}
{| align="left" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAAA;"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"|Кам'янець-Подільський у рейтингу за версією журналу Фокус
|-bgcolor="#EEEEEE"
! 2007 !! 2008 !! 2009 !! 2010 !! 2011 !! 2012 !! 2013
|- bgcolor="#FFFFFF"
| align=center| {{збільшення}}16
| align=center| {{збільшення}}13
| align=center| {{зменшення}}18
| align=center| {{зменшення}}23
| align=center| {{зменшення}}25
| align=center| {{зменшення}}26
| align=center| {{зменшення}}37
|}
{{-}}

[[Файл:Поліцейський офіцер громади Кам'янець-Подільської міської територіальної громади на Хмельниччині.jpg|міні|праворуч|200пкс|Поліцейський офіцер громади]]

=== Деколонізація ===
==== Декомунізація ====
{{main|Декомунізація в Україні}}
Боротьба із радянським минулим почалася з пам'ятника Леніна, що з'явився у місті 14 квітня 1970 року. На статую висотою 6,5 метрів витратили 9 тонн бронзи, а постамент викладений з плит червоного граніту. Знести із постаменту пам'ятник депутати міськради наказали 29 серпня 1991 року. А прибрали його з площі тільки 18 серпня 1992 року.

Декомунізація майданів, вулиць і провулків Кам'янця-Подільського частково відбулася на першому етапі в 1990—1993 роках. Повністю було очищено від непитомих назв топоніміку Старого міста і значною мірою Нового плану. Проте ще достатньо одіозних радянських назв залишалось на мапі міста до 2016 року.<ref>[http://podolyanin.com.ua/suspilstvo/16083/ ЧОТИРИ ЕТАПИ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ]</ref> Кам'янецька центральна бібліотека була перейменована у 2016 році на честь [[Солуха Костянтин Григорович|Костянтина Солухи]], також у цей час місті перейменували 14 вулиць та 16 провулків, з'явилися вулиці на честь загиблих учасників [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].

==== Дерусифікація ====
{{main|Деколонізація в Україні}}
[[Файл:Decolonization rus.png|міні|праворуч|200пкс|Деколонізація]]

Під час [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] 2022 року на першому етапі в місті нові назви отримали 18 вулиць, п'ять скверів і один парк. Так з'явились вулиці: [[Коновалець Євген Михайлович|Євгена Коновальця]], [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]], [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]], [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], [[Битва за Маріуполь (2022)|Героїв Маріуполя]] та загиблих учасників [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного російського вторгнення в Україну]]. Також демонтовано [[Пам'ятники Кам'янця-Подільського|радянський танк]] з постаменту та комуністичну символіку.

На другому етапі 2023 року під дерусифікацію потрапило та отримали нові назви 29 вулиць, 11 провулків. З'явилися вулиці: [[Збройні сили України|Героїв ЗСУ]], [[Українська повстанська армія|Героїв УПА]], [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]], [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]], [[Любомир (Гузар)|Любомира Гузара]], [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Сагайдачного]],  [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]], [[Кошиць Олександр Антонович|Олександра Кошиця]], [[Іван Павло II|Іоанна Павла II]], провулки: [[Дмитро Вишневецький|Байди Вишневецького]], [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослава Скорика]], [[Бельке Густав (зоолог)|Густава Бельке]], [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]] та інших. Ще понад 80 топонімів змінили назви у селах громади.

Втім, залишається частина радянських пам'ятників, які варто демонтувати з центру міста та сіл громади, а частину перенести на кладовище. Це пам'ятник-обеліск та могила полковника зі скверу на вулиці Соборній, скульптури з серпами, молотами, 41-й роком і червоноармійцями у сквері Васильєва та в Старому місті, скульптуру червоноармійця на території Руськофільварецького кладовища. До прикладу країні є область: [[Львівська область|Львівщина]], яка першою деколонізована та готова ділитися досвідом.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/columns/2024/01/31/7439732/ |title=Перша декомунізована область: Львівщина готова ділитися досвідом з цілою Україною |accessdate=31.01.2024}}</ref> Демонтаж пам'ятників радянським солдатам важливий етап деколонізації Кам'янець-Подільської громади. Так, за словами<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/484858-u-srsr-ne-stavili-pamatnikiv-vasim-didam-intervu-z-dekomunizatorom-pozdnakovim/|назва="У СРСР не ставили пам'ятників вашим дідам". Інтерв'ю з декомунізатором Поздняковим|дата=23 травня 2023}}</ref> громадського активіста [[Поздняков Вадим Віталійович|Вадима Позднякова]]:
{{цитата| {{text|«Розуміємо, що дехто досі асоціює пам'ятники саме червоноармійцям як пам'яники своїм дідам. Хоча це збірний образ, але такі пам'ятники стоять на території Росії, Казахстану, Білорусі. Переважна більшість цих пам'ятників будувалася на 25-річчя так званої Великої перемоги задля формування «культу Побєди». До того й 9 травня не святкували на державному рівні. Їм треба було зробити ідеологію єдиного радянського народу, тому поставили ці пам'ятники у кожному селі.

Радянська влада спеціально робила поховання не на цвинтарях, а в центрах тих чи інших населених пунктів, бо це маркер окупації. Вони ставили там пам'ятники, щоб показати, що ось, це ваші герої — НКВДисти, чекісти, борці за владу Рад, червоноармійці. Це ті, кому має поклонятися середньостатистичний громадянин СРСР.<ref>{{Cite web |url=https://suspilne.media/culture/580603-a-b-ne-hotiv-sob-mi-kalkuvali-simvoli-pamati-za-radanskim-zrazkom-pozdnakov-pro-perepohovanna-radanskih-soldat/|title="Я б не хотів, щоб ми калькували символи пам'яті за радянським зразком". Поздняков про перепоховання радянських солдат|accessdate=29.09.2023}}</ref>

Майже кожен радянський пам’ятник Другої світової війни — це монументальна пропаганда Радянського союзу. Якби у нас були просто меморіали загиблим із прізвищами односельців і без радянської символіки, то ніхто б цих пам’ятників і не рухав. Натомість це — серпи, молоти, радянська батьківщина, 41-й рік і червоноармієць»<ref>{{Cite web |url=https://localhistory.org.ua/texts/interviu/shcho-mitsnishii-moskovskii-patriarkhat-to-inertnishim-ie-naselennia-vadim-pozdniakov-pro-skidannia-pamiatnikiv-i-pereimenuvannia-vulits/|title="Що міцніший Московський патріархат, то інертнішим є населення", — Вадим Поздняков про скидання пам'ятників і перейменування вулиць|accessdate=13.03.2023}}</ref>}}}}

=== Стінописи міста ===
Під час проведення фестивалів «Ре$публіка» художники з різних країн світу України, Польщі, Іспанії, Італії, Німеччини, Аргентини займалися розписом житлових будинків у районах міста. За п'ять років на сірих стінах житлових будинків Кам'янця-Подільського уже створено 42 [[стінопис|стінописи]]. Також декілька стінописів було створено на дахах заводу «Електрон» та кінотеатру «Сінема», які можна побачити через супутникові знімки. [[Стріт-арт]]ом в Кам'янці займається у більшості фестиваль «Ре$публіка». Директор фестивалю «Республіка» Андрій Зоін на меті має перетворити спальні райони міста на музей соціального та територіального мистецтва.

2022 року Кам'янці-Подільському вшанували пам'ять полеглого на війні захисника Максима Квапиша, створивши стінопис на його честь. Організаторами виступили місцеві волонтери, побратими, друзі та родичі Героя. Міська влада підтримала проєкт та заявляла про продовження такої ініціативи.

=== Остання столиця ===
{{main|Список столиць Української Народної Республіки}}
[[Файл:Ukrainian State 1918 divisions.png|міні|ліворуч|Мапа адміністративно-територіального устрою УНР, Кам'янець цент Подільської губернії{{legend|#C2AAFB|}}]]
[[Файл:Kamyanets-Podilskyi 6 hryvnias 1919.jpg|міні|праворуч|150пкс|6 гривень (бон) надруковані в Кам'янці]]
[[Файл:Кам'янець Подільский Вірменський ринок 5-1.JPG|міні|праворуч|150пкс|Пам'ятна дошка головному отаману [[Українська Народна Республіка|УНР]]]]
[[Файл:С.Петлюра.Кам'янець.jpg|міні|ліворуч|Стінопис Симона Петлюри 2019 рік]]
[[Файл:Andriy Melnyk.JPG|міні|праворуч|150пкс|Андрій Мельник ідеолог ОУН]]

Добу Директорії, етап становлення української державності 20-х років минулого століття, Кам'янець-Подільський став фактично останньою столицею держави, у колишньому готелі «Бель-вью» з червня [[1919]] року тимчасово перебував Уряд [[Українська Народна Республіка|УНР]].

«Остання столиця»&nbsp;— це мистецький військово-історичний фестиваль, присвячений добі перших визвольних змагань 1917—1921 років.

У 2017 році місцева Просвіта започаткувала проєкт «Присяга 1919». Справа у тому, що 14 жовтня 1919 року у Кам'янці-Подільському відбувалось урочисте складання присяги на вірність УНР Директорією, чиновниками та військом. Відповідно, виникла ідея спорудити монумент на честь цієї події.

Проєкт отримав підтримку міського голови, невдовзі було оголошено конкурс проєктів, визначено місце для будівництва, розпочався збір коштів. У квітні 2019 року закладено перший камінь Меморіалу Присязі на вірність Україні. Однак, сам меморіал так і не споруджено. Тай сам напис на тому камені звучить доволі промовисто «100. Кам'янець. Столиця УНР. 1919».

У 2019 році за підтримки ГО «Кам'янець-Подільське військово-історичне товариство» до 100-річного ювілею кам'янецької доби УНР. В рамках фестивалю були відтворені реконструкції боїв за допомогою інтерактивного, театрально-костюмованого дійства, музики, кінопоказів та відео-арту, створено новий інноваційний та сучасний погляд на історичні події періоду Директорії. Захід зібрав понад 200 реконструкторів та близько 10 000 відвідувачів<ref>{{Cite web |url=https://ucf.in.ua/archive/5eedec0e06f1b03a1718e1b5 |title=«Остання столиця» |deadurl=yes }}</ref>.

Місті довго йде боротьба навколо спорудження пам'ятника Симону Петлюрі та має місцеву політичну конотацію. 2 липня 2004 року, у розпал передвиборчої президентської кампанії голова міської організації Спілки архітекторів Василь Пекло у місцевій газеті «Кам'янець-Подільський вісник» висловив ідею встановити у місті пам'ятники Симону Петлюрі та Івану Огієнку. Вочевидь, не без політичного підтексту&nbsp;— поставити міську владу перед незручним вибором між кандидатами у Президенти Януковичем (який явно не симпатизував Петлюрі) та Ющенком (як національно орієнтований політик міг підтримати таку ініціативу). Архітектора підтримали ряд міських політичних організацій. Питання винесли на сесію міської ради. А депутати відмовили.

У 2009 році з такою ж пропозицією виступила місцевий осередок партії Свобода. Топонімічна комісія підтримала ідею. Однак, подальша бюрократія унеможливила появу пам'ятника Симонові Петлюрі у Кам'янці-Подільському.

Утім, Симон Петлюра у місті таки пошанований з 2018 року&nbsp;— статусом Почесного громадянина міста та вулицею на його честь, пам'ятною дошкою. Спроби вшанувати Петлюру постаментом у місті тривають до тепер.<ref>{{Cite web |url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/05/21/159546/ |title=Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців |deadurl=yes |accessdate=19 квітня 2022 |archive-date=1 червня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220601074910/https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/05/21/159546/ }}</ref>.

В період Останньої столиці місті перебувало і відвідувало багато відомих українців, наприклад письменник [[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]] згадував, як влітку 1919 року він, молодий ад’ютант помічника Генерального штабу армії УНР [[Тютюнник Василь Никифорович|Василя Тютюнника]], зустрів у Кам’янці полковника [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]] (майбутнього ідеолога [[Організація українських націоналістів|ОУН]]):
{{text|«Надвечір повернувся Андрій Мельник. Своїм стримано-дружнім тоном зробив мені пропозицію: сьогодні річниця [[Другий Універсал Української Центральної Ради|другого Універсалу]], є парадний спектакль із [[Садовський Микола Карпович|Садовським]] у театрі — чи не хотів би я товаришувати йому в урядовій ложі? Це була пропозиція, не наказ. Спектакль був винятковий — «Останній сніп» [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмили Старицької-Черняхівської]]».}}

=== Готелі ===
[[Файл:Kamjanec Podilskij, skaliska 01.jpg|міні|200px|[[Смотрицький каньйон]] у межах міста]]
Кам'янці-Подільському в даний час діє понад 30 готелів та садиб. Готелі за класифікацією:

{|
| style="vertical-align: top"|
{|
! style="background:#eee"| Категорія
! style="background:#eee"| Назва
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || «Reikartz»
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || «7 днів»
|-
| {{Рейтинг-5|4}} || «Клеопатра»
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || «Гала-готель»
|-
| {{Рейтинг-5|3}} || «Гетьман»
|-
|}
| style="vertical-align: top"|
{|
! style="background:#eee"| Категорія
! style="background:#eee"| Назва
|-
| {{Рейтинг-5|2}} || «У домінікана»
|-
| {{Рейтинг-5|2}} || «Фільварки-центр»
|-
| {{Рейтинг-5|2}} || «Монте Крісто»
|-
| {{Рейтинг-5|1}} || «Ксенія»
|-
| {{Рейтинг-5|0}} || Пансіонат «Поділля»
|-
|}
|
|}

=== Туризм та екскурсії ===
[[Файл:Водоспад та грот (Маліївський парк).JPG|ліворуч|міні|200px|Водоспад село Маліївці]]
[[Файл:Руський магістрат P1770691 Кам'янець.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ринва у вигляді дракона, Старе місто]]

Кам'янець-Подільський є одним з найпопулярніших напрямків [[туризм]]у, як іноземного, так і внутрішнього, зокрема у формі так званих турів вихідного дня. У місті діє Туристично-Інформаційний Центр, що займається туристичною популяризацією міста<ref>{{Cite web |url=http://travelk-p.info/ |title=Туристично-Інформаційний Центр" |accessdate=16 грудня 2021 |archive-date=2 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190102090747/https://travelk-p.info/ }}</ref>, працюють декілька туристичних компаній та операторів, як національних, так і місцевих, які здатні на місці запропонувати організацію й проведення цікавих турів, оглядових і спеціальних екскурсій.

У міста розроблено туристичний логотип, що має свій слоган: «Кам'янець&nbsp;— місто скарбів» з активаційною фразою «Знайди свій скарб у Кам'янці».

Впродовж століть Кам'янець-Подільський сформувався як місто з унікальною різностильовою архітектурою, багатою культурною спадщиною. Його планування при значних перепадах у рельєфі створює розмаїття краєвидів.

Екскурсія історичним [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старим Містом]] дадуть змогу ознайомитись з архітектурним ансамблем різних епох та культур. Архітектурною перлиною Кам'янця-Подільського по праву вважаються фортифікаційні споруди та [[Кам'янець-Подільська фортеця|фортеця]]. Це знаменита пам'ятка фортифікаційного мистецтва [[Східна Європа|Східної Європи]], яка занесена до «7 Чудес України»<ref>{{Cite web|title=Архітектура міста Кам'янець-Подільський|url=https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/arhitektura-mista-kamyanecz-podilskyj|website=khmelnytskyi-future.com.ua|accessdate=2021-04-21|language=uk|archive-date=21 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210421134553/https://khmelnytskyi-future.com.ua/uk/arhitektura-mista-kamyanecz-podilskyj}}</ref>.

{{Scroll Gallery
|Назва            =
|ширина           = 250
|розташування     = right
|Файл:Башти комплекса споруд Польської брами.jpg|Башти комплексу споруд Польської брами
|Файл:Картинна галерея, Кам'янець-Подільський.jpg|Художній музей
|Файл:Карета на улице Каменец-Подольского.jpg|Карета Старе місто
|Файл:Колесо обозрения в Каменец-Подольском.jpg|Оглядове колесо в парку з виглядом на місто
}}

З Кам'янця-Подільського можна здійснити заміські екскурсії, поряд розташована [[Кармалюкова гора]], яку до-речі відвідував сам [[Шевченко Тарас Григорович|Кобзар]], ботанічний заказник [[Товтра Вербецька]] біля села [[Гуменці (Кам'янець-Подільський район)|Гуменців]], відвідати недобудований інфраструктурний проєкт віадуку в [[Панівці (Кам'янець-Подільський район)|Панівцях]] та [[Панівецький замок|залишки замку]] і палацу. По засмагати на річці [[Дністер]] літом у селі [[Велика Слобідка]] чи покататись на байдарці, або катамарані у селі [[Устя (Кам'янець-Подільський район)|Устя]]. Помилуватися краєвидами скелястого урвища каньйону річки [[Тернава (річка)|Тернави]] та [[Врублівецький ліс (пам'ятка природи)|Врублівецьким лісом]], а в межах всього району знаходиться великий та прекрасний [[Подільські Товтри (національний парк)|національний парк Подільські Товтри]].

Неподалік від міста в південному напрямку розташовані такі міста як: [[Хотин]] (30 км) та [[Чернівці]] (90 км), які разом зі Кам'янець-Подільським формують туристичний кластер під назвою «Подільсько-Буковинське намисто». Цікавим місцем для відпочинку є гірськолижний курорт [[Сонячна Долина (курорт)|Сонячна Долина]], який працює весь рік, поблизу села [[Бояни]] (75 км), подібну ідею на території [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янецького району]] на жаль не реалізували.

На східному напрямку є історична місцевість [[Бакота]] (55 км) та [[Бакотська затока]], ландшафтний заказник [[Совий Яр|Совиний Яр]], також для туристів, які полюбляють мало відомі туристичні місця, може бути знахідкою краєвиди зі берегів [[Дністер|Дністра]] поблизу села [[Субіч]] чи [[Китайгородське відслонення]].

На західному напрямку можна рухаючись по дорозі {{Автошлях Т|2002}} до підземної [[Кришталева печера|печери Кришталева]] та [[Кривченський замок|Кривченського замку]] в селі [[Кривче]] (65 км), відвідати залишки [[Жванецький замок|Жванецького замку]] та [[Костел Пресвятої Трійці (Окопи)|Костел Пресвятої Трійці]] зі залишками [[Фортеця Святої Трійці|Фортеці Святої Трійці]] в селі [[Окопи (Чортківський район)|Окопи]], а на зворотній дорозі по {{Автошлях Р|24}} оглянути місто [[Борщів]], залишки [[Скала-Подільський замок|замку]] та [[Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Скала-Подільська)|костел]] в місті [[Скала-Подільська]]. Не звичним за назвою у цій стороні також є місто [[Чортків]] зі залишками [[Чортківський замок|Чортківського замку]] та гарним у стилі надвіслянської готики [[Костел святого Станіслава (Чортків)|Костелом святого Станіслава]]. Цікавими для туристів може бути печера [[Атлантида (печера)|Атлантида]] в селі [[Завалля (Кам'янець-Подільський район)|Завалля]] та неподалік фортифікаційна споруда [[Кудринецький замок]] у селі [[Кудринці (Кам'янець-Подільський район)|Кудринці]], що знаходяться також на заході району.

У північному напрямку є цікаві місцевості як [[Малієвецький парк]] у селі [[Маліївці]] та [[бурбун|водоспад Бурбун]] у селі [[Лисець (Кам'янець-Подільський район)|Лисець]], незвичайними об'єктами області вважаються [[Церква святого Іоана Богослова (Маків)|Кругла церква-ротонда Івана Богослова]] у селі [[Шатава]] та [[Свято-Покровська церква (Сутківці)|Покровська церква-фортеця]] у [[Сутківці|Сутківцях]]. Гарним архітектурним витвором є мурований римо-католицький костел [[Костел Святого Йосипа Обручника (Підлісний Мукарів)|святого Йосипа Обручника]], що знаходиться у селі [[Підлісний Мукарів]]. Неймовірним місцем для відпочинку у цьому напрямку є бальнеологічний курорт місто [[Сатанів]], [[Сатанівський замок]], зі заповідником [[Медобори (заповідник)|Медобори]].

А ще діє культурно-пізнавальний та паломницький маршрут з [[Вінниця|Вінниці]] до Кам’янця-Подільського через [[Бар]], це понад 250 кілометрів маршруту багатими на спадщину населеними пунктами Поділля. Цей маршрут створений за моделлю шляху [[Шлях святого Якова|Сантьяго
або Святого Якова]], який проходить через усю Європу та веде до міста [[Сантьяго-де-Компостела]] в Іспанії, якому зберігаються мощі апостола [[Яків|Якова]]. Майбутньому Camino Podolico - Подільський шлях святого Якова - планують сполучити з європейськими маршрутами.

[[Файл:Мальовничий_ранок_на_Дністрі.jpg|міні|250px|Схили Дністра]]

{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = 1.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=2Lfn50Hl-Zo Кам'янець-Подільський з висоти пташиного польоту]&nbsp;// «GoFly»
| video2 = 2.&nbsp;[https://www.youtube.com/watch?v=mC3XDtncCiM Кам'янець-Подільський / Таймлапс]&nbsp;// «Сергій Граф»
}}

{| class="wikitable" style="font-size: 90%;" cellpadding="4" border="2" background: #f9f9f9;
 	
|- align="center"
 	
! style="background:#B0C4DE;"|Рік
 	
! style="background:#B0C4DE;"|Відео
 	
! style="background:#B0C4DE;"|Автори
 	
|-
 	
|[[2016]]
 	
| «Кам'янець-Подільський з висоти. Найцікавіші пам'ятки древнього міста» дивись тут →[[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=G_vXge2AIOc]]
 	
|[[VSVITI]]
 	
|-
 	
|[[2018]]
 	
| «Україна вражає 2 Подорож на захід України» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=6LU33EpwxYA]]

|[[Україна вражає]]
 	
|-
 	
|[[2018]]
 	
|«Кам'янець-Подільський, Бакота, Хотинська фортеця» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=Ep4HoVvx1GQ]]
 	
|[[Blog 360]]
 	
|-
 	
|[[2018]]
 	
|«Кам'янець-Подільський. Жива фортеця» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=dTnRNN46SUE]]
 	
|[[Ukraїner]]
 	
|-
 	
|[[2019]]
 	
|«Найбільший в Україні стінопис із зображенням Петлюри» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=Lor3jwwV4KM]]
 	
|[[ТСН]]
 	
|-

|[[2019]]
 	
|«How to travel Ukraine: Kamianets-Podilskyi» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=q1tedTMdlrY]]
 	
|[[Discover Destination UA]]

|-

|[[2019]]
 	
|«Кам'янець-Подільський, частина 1» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=uJ9aORgiWg4]]
 	
|[[FREEДОМ|FREEДOM]]

|-

|[[2020]]
 	
|«Місто музей Кам'янець-Подільський. Ранок на Суспільному» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=QIV5u6kbCl0]]
 	
|[[UA: ПОДІЛЛЯ]]
 
|-
|[[2020]]
 	
|«Україна All inclusive. Зима»: чим розважитися у Кам'янці-Подільському → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=hNCcPk5Wzxk ]]
 	
|[[ТСН]]

|-
|[[2021]]
 	
|«4K Kamianets Podilskyi, Ukraine - Scenic Urban Film with Music - Trip to Ukraine» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=ZKsJHaidiMw]]
 	
|[[4K Urban Life]]

|-
|[[2021]]
 	
|«Втрачені будівлі Кам'янець-Подільської фортеці» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=0c6SmDKAX7I]]
 	
|[[Haiduk Kamieniec]]

|-
|[[2021]]
 	
|«Що врятує Кам'янець-Подільський?» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=OhYlufIVuQE]]
 	
|[[CHAPLINSKY VLOG]]

|-
|[[2021]]
 	
|«Перлина в болоті Кам'янець-Подільський» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=u9kyD8tX4Pc]]
 	
|[[CHAPLINSKY VLOG]]

|-
|[[2022]]
 	
|«Кам`янець-Подільський Різдвяний. Що подивитись? Водоспад, каньйон, замки» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=0JW7I3y05lw]]
 	
|[[Узол і Манько]]

|-
|[[2023]]
 	
|«Кам'янець-Подільський. Чому сюди їдуть українці?» → [[Файл:YouTube Logo.svg|40px|right|link=https://www.youtube.com/watch?v=f3t3kRxZjck]]
 	
|[[Пакуємо валізи]]
|}

== Природно-заповідний фонд ==
[[Файл:Водопад у Кам'янцю-Подільському.JPG|міні|праворуч|200пкс|Водоспад у каньйоні річки Смотрич, Кам'янець-Подільський]]
[[File:Каньйон Смотрич.jpg|міні|праворуч|200пкс|Смотрицький каньйон, Кам'янець-Подільський]]
[[Файл:Парк, Кам'янець-Подільський (м. Кам'янець-Подільський, по вул. Шевченка).jpg|міні|праворуч|200пкс|Парк «Героїв Євромайдану»]]
[[Файл:Підвісний міст через р. Смотрич.jpg|міні|праворуч|200пкс|Підвісний міст, Карвасари]]
У Кам'янці-Подільському чимало зелених зон відпочинку, де люблять бувати кам'янчани і гості міста&nbsp;— [[Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету|ботанічний сад]], дендропарк, парк Небесної сотні і [[Кам'янець-Подільський парк]], сквер Героїв.

=== Ботанічні пам'ятки природи ===
[[Айлант високий (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 83)|Айлант високий (вул. Л. Українки)]], [[Айлант високий-1 (Кам'янець-Подільський, вул. Ю. Сіцінського, 2)|Айлант високий-1 (вул. Ю. Сіцінського)]], [[Айлант високий-2 (Кам'янець-Подільський, вул. Ю. Сіцінського, 2)|Айлант високий-2 (вул. Ю. Сіцінського)]], [[Біогрупа (Кам'янець-Подільський, майдан Відродження)|Біогрупа (майдан Відродження)]], [[Біогрупа (Кам'янець-Подільський, вул. Огієнка, 61)|Біогрупа (вул. Огієнка)]], [[Біогрупа (Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 2)|Біогрупа (вул. Соборна)]], [[Біогрупа (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 12)|Біогрупа (вул. Шевченка)]], [[Біогрупа екзотичних дерев (Кам'янець-Подільський)|Біогрупа екзотичних дерев]], [[Біота західна (Кам'янець-Подільський)|Біота західна]], [[Біота східна (Кам'янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, 10)|Біота східна (вул. Драй-Хмари)]], [[Біота східна (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 48)|Біота східна (вул. Л. Українки, 48)]], [[Біота східна (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 59)|Біота східна (вул. Л. Українки, 59)]], [[Біота східна (форма пірамідальна) (Кам'янець-Подільський)|Біота східна (форма пірамідальна)]], [[Бук європейський (Кам'янець-Подільський)|Бук європейський]], [[Бук червонолистий (Кам'янець-Подільський)|Бук червонолистий]], [[Бундук канадський (Кам'янець-Подільський)|Бундук канадський]], [[Гінкго дволопатеве (Кам'янець-Подільський)|Гінкго дволопатеве]], [[Горіх чорний (Кам'янець-Подільський, вул. Гагаріна та вул. Гунська)|Горіх чорний (вул. Степна Бандери та вул. Гунська)]], [[Горіх чорний (Кам'янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, 22)|Горіх чорний (вул. Драй-Хмари)]], [[Горіх чорний (Кам'янець-Подільський, вул. Уральська, сквер «Гунські криниці»)|Горіх чорний (вул. Симона Петлюри, сквер «Гунські криниці»)]], [[Дуб звичайний (Кам'янець-Подільський, парк Героїв)|Дуб звичайний (парк Героїв)]], [[Дуб звичайний (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 61)|Дуб звичайний (вул. Шевченка)]], [[Дуб скельний (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки та вул. Драгоманова)|Дуб скельний (вул. Л. Українки та вул. Драгоманова)]], [[Дуб скельний (Кам'янець-Подільський, вул. Д. Галицького, 3)|Дуб скельний (вул. Д. Галицького)]], [[Дуб звичайний (Кам'янець-Подільський, сквер Пам'яті)|Дуб скельний (сквер Пам'яті)]], [[Дуб черешчатий (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 29)|Дуб черешчатий (вул. Л. Українки)]], [[Дуб черешчатий (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 16)|Дуб черешчатий (вул. Шевченка)]], [[Катальпа (Кам'янець-Подільський)|Катальпа]], [[Катальпа японська (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 50)|Катальпа японська (вул. Л. Українки)]], [[Катальпа японська (Кам'янець-Подільський, вул. Павла Скоропадського, 1)|Катальпа японська (вул. Павла Скоропадського)]], [[Клен Гінала (Кам'янець-Подільський)|Клен Гінала]], [[Клен гостролистий (форма кулеподібна) (Кам'янець-Подільський)|Клен гостролистий (форма кулеподібна)]], [[Клен сріблястий (Кам'янець-Подільський), втрачений|Клен сріблястий]], [[Липа войлочна (Кам'янець-Подільський, вул. Гагенмейстера, 1)|Липа войлочна (вул. Гагенмейстера)]], [[Липа войлочна (Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 2)|Липа войлочна (вул. Соборна)]], [[Липа європейська, форма розсіченолиста (Кам'янець-Подільський)|Липа європейська, форма розсіченолиста]], [[Липа європейська (Кам'янець-Подільський)|Липа європейська]], [[Липа кримська (Кам'янець-Подільський)|Липа кримська]], [[Липа крупнолиста (Кам'янець-Подільський)|Липа крупнолиста]], [[Сквер (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13)|Сквер (вул. Шевченка)]], [[Сосна чорна (Кам'янець-Подільський, вул. Панівецька, 1)|Сосна чорна (вул. Панівецька)]], [[Сосна чорна (Кам'янець-Подільський, сквер «Молодіжний»)|Сосна чорна (сквер «Молодіжний»)]], [[Софора японська (Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 1)|Софора японська (вул. Соборна)]], [[Софора японська (Кам'янець-Подільський, вул. Огієнко, 42)|Софора японська (вул. Огієнко)]], [[Софора японська (Кам'янець-Подільський, вул. Сіцінського, 2)|Софора японська (вул. Сіцінського)]], [[Софора японська (Кам'янець-Подільський, сквер Пам'яті)|Софора японська (сквер Пам'яті)]], [[Софора японська (Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 7)|Софора японська (вул. Татарська)]], [[Тис ягідний (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 52)|Тис ягідний (вул. Л. Українки, 52)]], [[Тис ягідний (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 56)|Тис ягідний (вул. Л. Українки, 56)]], [[Тис ягідний (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка)|Тис ягідний (вул. Шевченка)]], [[Туя західна (Кам'янець-Подільський, сквер «Молодіжний»)|Туя західна (сквер «Молодіжний»)]], [[Туя західна (Кам'янець-Подільський, вул. Героїв Небесної сотні)|Туя західна (Героїв Небесної сотні)]], [[Туя західна (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 33)|Туя західна (вул. Шевченка, 33)]], [[Туя західна (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 39)|Туя західна (вул. Шевченка, 39)]], [[Туя західна (Кам'янець-Подільський, вул. Ю. Сіцінського, 2)|Туя західна (вул. Ю. Сіцінського, 2)]], [[Туя західна (біогрупа)]], [[Тюльпанове дерево (Кам'янець-Подільський)|Тюльпанове дерево]], [[Ялина колюча (Кам'янець-Подільський, вул. Голосківське шосе, 1)|Ялина колюча (вул. Голосківське шосе, 1)]], [[Ялина колюча (Кам'янець-Подільський, сквер «Гунські криниці»)|Ялина колюча (сквер «Гунські криниці»)]], [[Ялина колюча (Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 9)|Ялина колюча (вул. Соборна, 9)]], [[Ялина колюча (Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32)|Ялина колюча (вул. Хмельницьке шосе, 32)]], [[Ялина колюча (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 30)|Ялина колюча (вул. Шевченка, 30)]], [[Ялина колюча (форма колумбіка)]], [[Ялина колюча (форма сиза) (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 71)|Ялина колюча (форма сиза) (вул. Л. Українки, 71)]], [[Ялина колюча (форма сиза) (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 83)|Ялина колюча (форма сиза) (вул. Л. Українки, 83)]], [[Ялина колюча (форма сиза) (Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 26)|Ялина колюча (форма сиза) (вул. Шевченка)]], [[Ялина колюча (форма сиза, сквер «Молодіжний»)|Ялина колюча (форма сиза) (сквер «Молодіжний»)]], [[Ялівець Віргінський (Кам'янець-Подільський, вул. Гунська, 5)|Ялівець Віргінський (вул. Гунська, 5)]], [[Ялівець Віргінський (Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки)|Ялівець Віргінський (вул. Л. Українки)]], [[Ясен звичайний (форма плакуча) (Кам'янець-Подільський)|Ясен звичайний (форма плакуча)]].

=== Геологічні пам'ятки природи ===
[[Смотрицький каньйон]] (загальнодержавного значення). [[Смотрицький каньйон]], у тому числі й у межах міста, включений до національного природного парку «[[Подільські Товтри (національний парк)|Подільські Товтри»]].

=== Ботанічні сади ===
[[Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету]] (загальнодержавного значення).

=== Зоологічні парки ===
[[Кам'янець-Подільський зоопарк|Кам'янець-Подільський]].

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Кам'янець-Подільський парк|Кам'янець-Подільський парк «Героїв Євромайдану»]].

=== Екологія ===
Основними забруднювачами [[довкілля]] є стихійні сміттєзвалища у різних районах міста та центральне міське сміттєзвалище відкритого типу, без сортування відходів. А забруднювачами атмосфери: автомобільні машини і промислові об'єкти, особливо ті, які працюють з [[гіпс]]ом та мають промислові викиди в атмосферу. У місті функціонує декілька [[Екологічні права та обов'язки громадян України|екологічних об'єднань]] активістів, основними завданнями яких є вирішення екологічних проблем, а саме: проблеми сміттєзвалищ, поганої води, вирубування лісів та побутових відходів.

Декілька останніх років ведуться розмови про запуск повноцінної лінії сортування відходів на центральному міському сміттєзвалищі та [[Сміттєспалювальний завод|сміттєпереробного заводу]]. Проєктна вартість заводу складає приблизно 18 мільйонів євро<ref>{{Cite web|title=Електроенергія зі сміття: у Кам’янці-Подільському інвестор будуватиме сміттєпереробний завод|url=https://ye.ua/syspilstvo/49904_Elektroenergiya_zi_smittya__u_Kam_yanci_Podilskomu_investor_buduvatime_smittyepererobniy_zavod.html|website=Медіа-корпорація «Є»|language=uk}}</ref>. Так були звернення громадян, як у письмовому вигляді, так і за допомогою електронних [[петиція|петицій]] для реалізації цього дуже потрібного громаді екологічного об'єкта.

== Засоби масової інформації ==

=== Друковані ЗМІ і видавництва ===
У часи [[Російська імперія|Російської імперії]] в місті видавалися «[[Подільскі губернські відомості|Подольские губернские ведомости»]] (1838—1917), «[[Подольские епархиальные ведомости]]» (1862—1905), «[[Подольский листок]]» (1881—1882) та деякі інші видання. У період визвольних змагань на початку [[XX століття]] у місті видавалась газета національно-патріотичного спрямування «[[Козацький голос]]» (1919).

Нині в Кам'янці-Подільському розвиваються як паперові, так і електронні [[Засоби масової інформації|ЗМІ]].
[[Файл:Логотип газети Подолянин.png|міні|230пкс|Логотип газети [[Подолянин#«Подолянин» (від 1992)|«Подолянин»]] ([[1992]])]]
[[Файл:logofort.png|міні|230пкс|Логотип обласної газети [[Фортеця (газета)#«Фортеця (газета)»|«Фортеця»]]]]
[[Файл:Logo klyuch.jpg|міні|185x185px|Логотип приватної газети «Кам'янецький часопис КлюЧ»]]

=== Друковані ===
* «[[Кам'янець-Подільський вісник]]»
* [[Подолянин#«Подолянин» (від 1992)|«Подолянин»]]
* «Край Кам'янецький»
* [[Фортеця (газета)|«Фортеця»]]
* «Ділове місто»
* [[«Кам'янецький часопис КлюЧ»]]

=== Інтернет-ЗМІ ===
* «7 днів»
* «Голос Поділля»
* [https://kp.20minut.ua/ «20 хвилин»]
* [http://vk-kp.info/ «Вечірній Кам'янець»]
* [https://vdalo.info/ «Вдало Інфо»]

=== Телебачення ===
[[Файл:Фортеця і міст в весний день.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фортеця і міст]]

Місцеве телебачення представлене ЗАТ «Кам'янець-Подільська телерадіокомпанія» і оператором кабельного телебачення дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія Імпульс», також діє телерадіокомпанія «Подолянин TV». У 2014 році почало мовити [[Громадське телебачення Podillya.TV]].

=== FM-радіомовлення ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|92,9
|«[[Radio ROKS]]»
|0,25
|вул. Соборна 4
|оператор ТОВ "ЕРБ"
|-
|2
|101,5
|«[[Українське радіо]]» / «[[Українське радіо|Українське радіо. Хмельницький]]»
|0,25
|вул. Соборна 4
|оператор ТОВ "ЕРБ"
|-
|3
|102,8
|«[[Радіо Культура]]»
|1
|вул. Соборна 4
|оператор ТОВ "ЕРБ"
|-
|4
|104,3
|«[[Radio NV|Радіо НВ»]]
|0,5
|вул. Соборна 4
|
|-
|5
|104,8
|«[[Радіо Байрактар]]»
|0,1
|вул. Грушевського 46
|ХФКРРТ
|-
|6
|105,3
|«[[Мелодія FM]]»
|1
|вул. Грушевського 46
|ХФКРРТ
|-
|7
|105,7
|«[[Львівська Хвиля]]»
|1
|вул. Соборна 4
|
|-
|8
|106,2
|«[[Хіт FM]]»
|0,1
|вул. Грушевського 46
|ХФКРРТ
|-
|9
|107,5
|«[[Radio Relax]]»
|0,1
|вул. Грушевського 46
|ХФКРРТ
|}

=== УКХ-радіомовлення ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|73,73
|[[Радіо Марія]]
|1
|вул. Центральна 52/1
|ХФКРРТ
|}

== Культура ==
[[Файл:Арт-об'єкт "Я кохаю Кам'янець-Подільський".jpg|міні|ліворуч|Арт-об'єкт «Я кохаю Кам'янець-Подільський»]]
[[Файл:Банк комерційний.jpg|міні|Коледж культури і мистецтв]]
[[Файл:Кам'янець-Подільська фортеця 009.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Інсталяція ув'язненого у вежі фортеці]]

Кам'янець-Подільський&nbsp;— значний культурний осередок області та країни; тут розташовані численні музеї, заклади культури й екскурсійні об'єкти, проводяться різноманітні культурні й фестивальні заходи.

Місто називають «містом семи культур» (навіть у 2000-х проводиться однойменне культурне свято)&nbsp;— за кількістю національностей, що в ньому жили і робили внесок у його розвиток. У різні часи на території Кам'янця-Подільського проживали українці й поляки, євреї, литовці, турки і татари, вірмени.

=== Заклади культури й туризму ===
[[Файл:Kamjanec Podilskij, hrad, nádvoří 01.jpg|міні|[[Туризм|Туристи]] оглядають [[Кам'янець-Подільська фортеця|фортецю]]]]
[[Файл:Будинок культури в КП.jpg|міні|Кам'янецький міський Будинок культури]]
У Кам'янці-Подільському розташовані й здійснюють свою діяльність [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»]] та [[Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник]]<ref>{{Cite web |url=http://museum.k-p.km.ua/ |title=Сайт Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника |accessdate=2 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110727013059/http://museum.k-p.km.ua/ |archivedate=27 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Також функціонують численні музеї та об'єкти, відкриті для екскурсійного обслуговування<ref>[http://kam-pod.gov.ua/?page_id=832 Музеї міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305211350/http://kam-pod.gov.ua/?page_id=832 |date=5 березня 2016 }} на [http://kam-pod.gov.ua/ Офіційний сайт Кам'янець-Подільської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100426112410/http://kam-pod.gov.ua/ |date=26 квітня 2010 }}</ref>:
* '''[[Кам'янець-Подільська фортеця|Стара фортеця]]''' (вул. Замкова, 1; працює з 10.00 до 19.00&nbsp;— в літній період, 9.00 до 18.00&nbsp;— в зимовий період)&nbsp;— у підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. В приміщеннях на території фортеці розташовані: відділ етнографії, експозиція оборони фортеці від турків (в підземеллі Західних казематів), експозиція ув'язнення [[Устим Кармалюк|Устима Кармелюка]] (в Папській башті), криниця (в башті Чорній), експозиція метальної зброї (в підземній східній галереї).
* '''[[Будинок польського магістрату|Ратуша]]''' (вул. Польський ринок, 1; працює з 10.00 до 18.00 в літній період, з 9.00 до 17.00 в зимовий період)&nbsp;— тут функціонують виставкові зали, де розташовані Музей грошей та експозиція магдебурзького права. У підземеллі відтворено експозицію з історії судочинства на Поділлі XVI—XVII століть.
* '''[[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Кафедральний собор]]''' (вул. Татарська, 20; працює без вихідних з 9.00 до 16.00)&nbsp;— у діючому храмі Кафедрального костьолу Святих Апостолів Петра і Павла у вільний від богослужіння час проводять екскурсії з історії архітектури цього храму та історії мистецьких творів, які в ньому знаходяться.
* '''Художній музей''' (вул. П'ятницька, 11; працює з 10.00 до 18.00 в літній період, з 9.00 до 17.00 в зимовий період)&nbsp;— Фонди музейного зібрання нараховують понад 120 000 експонатів. Серед представленого особливе місце належить творам західноєвропейського та російського образотворчого мистецтва XVIII—XX століть., полотнам українського малярства, зокрема художника-передвижника початку XX століття В. Розвадовського, творам художників 1960—70 років, картинам О.Грена та сучасних митців Поділля. У відділі функціонує як стаціонарні, так і тимчасові виставки.
* '''Відділ археології''' (працює з 10.00 до 18.00 в літній період, 9.00 до 17.00 в зимовий період)&nbsp;— відкрито [[2001]] року; розташований у пам'ятці архітектури XVII століття, у минулому вірменському торговому домі. Представлено збірку (нараховує понад тисячу предметів) археологічних матеріалів, яка започаткована ще у XIX столітті засновниками музею в Кам'янці. Нова експозиція знайомить відвідувачів музею з матеріалами, які вводять глядача в ту чи іншу епоху та свідчать про залюдненість Поділля з найдавніших часів. В експозиції відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі в умовному їх використанні. У внутрішньому дворику розташувався [[лапідарій]] з язичних ідолів. При музеї діє виставкова зала сучасного образотворчого мистецтва.

Головний заклад культури міста&nbsp;— міський Будинок культури ([[Вулиця Шевченка (Кам'янець-Подільський)|вул. Шевченка]], 20). Також у місті діють молодіжний центр «Юність», [[Кам'янець-Подільська міська дитяча художня школа|міська дитяча художня школа]], кінотеатр «Дружба», 9 бібліотек, зокрема [[Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка]], [[Кам'янець-Подільська міська центральна бібліотека|Кам'янець-Подільська міська центральна бібліотека імені Костя Солухи]], дитяча та юнацька.

Наприкінці [[2007]]&nbsp;— на початку [[2008]] року в ході регіональної культурної акції було визначено ''«[[Сім чудес Кам'янця-Подільського]]»''.

=== Фестивалі ===
: ''Детальніше: [[Фестивалі Кам'янця-Подільського]]''
[[Файл:Кам'янець-Подільський - фортеця 09.jpg|міні|Табличка про перший політ на повітряній кулі в Україні 1784 році]]
[[Файл:Повітряна куля 02.jpg|міні|ліворуч|Повітряна куля Кам'янець]]
Кам'янець-Подільський відомий і як визначний український [[фестиваль]]ний осередок&nbsp;— тут відбуваються різноманітні культурні заходи, етнографічні, історичні та інші фестивалі. Зараз у місті проводять понад 10 постійних фестивалів.

Вже традиційним для міста стало гучне відзначення щовесни відкриття туристичного сезону. Завдяки численним історико-культурним пам'яткам і, у першу чергу, Кам'янецькій фортеці, популярними у місті є різноманітні історичні реконструкції&nbsp;— захисту міста від османської навали, середньовічних боїв і турнірів, а також на [[День міста]] «Кам'янець давній&nbsp;— серце Поділля».

Відомими масштабними заходами, що на регулярній основі проводяться в місті, є фольклорно-етнічне мультикультурне ''«Свято семи культур»'', мистецький ''«''[[Respublica]]''»'', а завдяки спеціалізованому фестивалю Кам'янець-Подільський став одним із головних у країні центрів [[Балунінг|повітроплавання]]. 

Окрім того, у Кам'янці-Подільському проводиться фестиваль кави під назвою «Кам'янецька турка», що символізує відновлення найдавніших традицій кавоваріння в Україні та включає до своєї програми презентації кавових брендів, виставки, майстер-класи, інші мистецькі заходи<ref>{{Cite web|url=https://vdalo.info/kavoviy-festival-kam-yanetska-turka-fotozvit/|title=Кавовий фестиваль «Кам’янецька турка». Фотозвіт|last=admin|date=2017-05-07|website=Вдало Інфо|language=uk|access-date=2024-06-05}}</ref>. Під час проведення одного з таких фестивалів було поставлено рекорд&nbsp;— найбільшу [[Джезва|турку]] в Україні поставили на вогонь, в результаті чого зварили 333 літри кави<ref>{{Cite web|url=https://k-p.net.ua/news_kamenec/podii_mista/3352-naybilsha-kavova-turka.html|title=Найбільша кавова турка » Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ»|website=Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ»|language=uk|access-date=2024-06-05}}</ref>.

=== Література ===
[[Файл:Титульна сторінка роману «Люборацькі» 1901 р.jpg|міні|праворуч|150пкс|Титульна сторінка роману «Люборацькі»]]

В XVII столітті брати Акоп та Аксент уклали «[[Кам'янецька хроніка|Кам'янецьку хроніку]]», яка відтворює події у Кам'янці-Подільському, історико-географічних областях [[Поділля]] та [[Східна Галичина]] у 1430—1652 роках.

Художній опис оборони Кам'янця проти [[Турки|турків]] дається в романі [[Генрик Сенкевич|Генріка Сенкевича]] «[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володиєвський»]].

Побут міста Кам'янця-Подільського та місцевої духовної семінарії докладно відображено в романі-хроніці «[[Люборацькі]]» українського письменника [[Свидницький Анатолій Патрикійович|Анатолія Свидницького]] ([[1834]]-[[1871]]), що був у свій час вихованцем цієї семінарії.

Новела «[[Кам'янець столичний]]» — [[Липа Юрій Іванович|Юрія Липи]], зображує Кам'янець-Подільський 1919 року, коли місто було тимчасовою столицею [[Українська Народна Республіка|УНР]].

У місті Кам'янець-Подільський відбувається дія відомого роману-трилогії [[Бєляєв Володимир Павлович|Володимира Бєляєва]] — «[[Стара фортеця (трилогія)|Стара фортеця]]».

2003 року видано біографічно-репертуарний довідник «[[Музиканти Кам'янеччини]]».

Місто Кам'янець-Подільський і його опис також згадується в серії «[[Ірка Хортиця-суперведьма!]]», у книгах «[[Зачарованого квест]]» і «[[Магія без правил]]» авторів [[Ілона Волинська|Ілони Волинської]] та [[Кирила Кощеева]].

У [[2014]] у Кам'янець-Подільському для підтримки українського літературного процесу започаткований літературно-мистецький альманах «[[Phoenix (альманах)|Phoenix»]].<ref name="v2">{{cite web|author = Андрій Павловський|date = 2015-02-21|accessdate = 2015-04-05|title = «Фенікс» розправляє крила|publisher = Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА»|url = http://ukrainka.org.ua/node/5553|archive-date = 12 квітня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150412042824/http://ukrainka.org.ua/node/5553}}</ref>

=== Легенди ===
Одна із найкрасивіших легенд про місто-фортецю це похід [[османи|османів]] на Кам'янець-Подільський,<ref>{{Cite web |url=https://travel.24tv.ua/kamyanets-podilska-fortetsya-istoriya-legendi-tsikavi-novini-dnya_n1432280|title=Кам'янець-Подільська фортеця: що приховують мури легендарного замку України|deadurl=yes}}</ref> вона розповідає що:

{{цитата| {{text|«Турецький султан [[Осман II]] готувався завоювати Кам'янецьку фортецю. Для цього взяв з собою велике 200 тисячне військо. Коли султан підійшов до міста та побачив фортецю то запитав у свого вірного слуги: Хто звів таку дивовижну фортецю? Слуга, вражений не менше султана, відповів: Сам Аллах приклав сюди руку! [[Осман II]] відповів: Тоді нехай Аллах й завойовує це місто!»}}}}

Існує інша легенда, що на [[Замковий міст (Кам'янець-Подільський)|Замковому мосту]] закінчився земний шлях сина Богдана Хмельницького — [[Юрій Хмельницький|Юрія]]. Турки двічі надавали Юрієві Хмельницькому султанський фірман на звання гетьмана і «князя Сарматійського» з резиденцією в місті [[Немирів]]. 1685 року за доносом турки заарештували гетьмана-князя та привезли його в Кам'янець-Подільський. Після короткого розслідування, яке відбулося в Ратуші на Польському ринку, Юрієві прямо на майдані накинули мотузку на шию та повели на Замковий міст. Документального підтвердження, що Юрія Хмельницького стратили в Кам'янці-Подільському, немає.<ref>[https://zahid.espreso.tv/kultura-sim-chudes-ukraini-taemnitsi-ta-tsikavi-fakti-pro-kamyanets-podilsku-fortetsyu Сім чудес України: таємниці та цікаві факти про неприступну Кам'янець-Подільську фортецю]</ref>

=== Кава ===
[[Файл:Cup of coffee surrounded by beans.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Чашка кави]]

Відповідно до думки більшості дослідників [[Історія кави|перша кав'ярня]] на етнічно українських територіях з'явилася [[1672]] року саме у Кам'янці-Подільському<ref>{{Cite web|url=https://vamkava.com.ua/uk/2020/04/28/історія-появи-кави-в-україні/|title=Історія появи кави в Україні – ВамКава|language=uk|access-date=2024-05-30}}</ref>. Заснували її турки-османи після захоплення міста. Під час проведення археологічних робіт на території Старого міста було знайдено залишки двох турецьких кав'ярень, які вважаються найстарішими у [[Європа|Європі]]<ref>{{Cite web|url=https://vdalo.info/kamyanets-pidtverdzhuye-status-pershogo-u-yevropi-mista-z-aromatom-kavi/|title=Кам'янець підтверджує статус першого у Європі міста з ароматом кави|last=admin|date=2017-07-24|website=Вдало Інфо|language=uk|access-date=2024-05-30}}</ref>.

Кав'ярні у турків були чимось на кшталт клубів, де вони пили каву та курили люльки, тому під час розкопок було віднайдено посуд (чашки, [[Джезва|джезви]] тощо) та керамічні люльки<ref>{{Cite book
|title=Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському
|last=Нечитайло
|first=Павло
|publisher=«Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України
}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://ye.ua/podorozhi/51600_Scho_zalishili_po_sobi_turki_v_Kam_yanci_Podilskomu__pershi_kav_yarni_v_Ukrayini.html|title=Новини Хмельницького "Є"|date=2021-08-28|website=ye.ua|language=uk|access-date=2024-05-30}}</ref>.

Задля відродження унікальної культури кавування в Кам'янці-Подільському проводиться традиційний фестиваль «Кам'янецька турка», в рамках якого відбувається кавовий ярмарок, організовуються різні конкурси та мистецькі перформанси<ref>{{Cite web|url=https://ye.ua/afisha/poster/4410_Festival_kavi__Kam_yanecka_turka_|title=Новини Хмельницького "Є"|date=2019-05-10|website=ye.ua|language=uk|access-date=2024-05-30}}</ref>. Окрім того, зареєстровано торгову марку «Кам'янецька кава»<ref>{{Cite web|url=https://iprop-ua.com/tm/70b0tgln/|title=Торговельна марка (заявка m201820790)|website=iprop-ua.com|language=uk-UA|access-date=2024-05-30}}</ref>.

=== Кіно ===
Кам'янець має давні традиції функціонування кінотеатрів. Ще [[1901]] року до міста дістались перші пересувні кінотеатри, а в кінці того ж року вже діяли два невеликих кінотеатри «Ілюзіон» та «Оскоп».

Станом на [[2020]] рік на території міста діють 2 кінотеатри:
* кінотеатр «Дружба»;
* кінотеатр «Сінема» (МЦ Юність);

Для популяризації кіно в місті проходить міжнародний кінофестиваль «Бруківка».

==== Місто у фільмах ====
Місто Кам’янець-Подільський славиться не тільки своїм архітектурним та культурним різноманіттям, туристичними пам'ятками і фестивалями, а й тим, що у місті за останні 100 років було знято понад сотню відомих кінострічок та серіалів. До [[1920]] року було знято 7 короткометражних фільмів, а вже після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], де ледь не щороку до міста приїжджали знімальні групи із [[Кіностудія імені Олександра Довженка|студії Олександра Довженка]] та [[Одеська кіностудія|Одеської кіностудії]].

Кам'янець-Подільський був майданчиком зйомки для наступних фільмів<ref>{{YouTube|wtAhU1S9618|Кам'янець-Подільський у кіно&nbsp;— Топ-20 фільмів за 100 років (2020)|logo=1}}</ref>:
[[Файл:Любомир Левицький, 2013.jpg|thumb|Режисер фільму «Тіні незабутих предків» [[Любомир Левицький]], на задньому фоні Старе місто, Кам'янець-Подільський 2013 рік]]
{{div col|2}}
* {{рук|1938}}&nbsp;— [[Щорс (фільм)|«Щорс»]], художній фільм, режисер [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]]
* {{рук|1955}}&nbsp;— «[[Тривожна молодість]]», художній фільм, режисер [[Алов Олександр Олександрович|Олександр Алов]] і [[Наумов Володимир Наумович|Володимир Наумов]]
* {{рук|1957}}&nbsp;— [[Орлятко (фільм, 1957)|«Орлятко»]], художній фільм, режисер Едуард Бочаров
* {{рук|1958}}&nbsp;— [[Народжені бурею (фільм, 1957)|«Народжені бурею»]], художній фільм, режисер [[Базелян Яків Львович|Яковом Базеляном]] i [[Войтецький Артур Йосипович|Артуром Войтецьким]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]]
* {{рук|1963}}&nbsp;— «[[Співробітник НК]]», художній фільм, за мотивами однойменної повісті [[Лукін Олександр Юхимович|Олександра Лукіна]] і Дмитра Поляновського, режисер Борис Волчек
* {{рук|1967}}&nbsp;— «[[Комісар (фільм)|Комісар]]», художній фільм, режисер [[Аскольдов Олександр Якович|Олександр Аскольдов]]
* {{рук|1974}}&nbsp;— «[[Стара фортеця (телесеріал)|Стара Фортеця»]], 7-серійний художній фільм за мотивами трилогії [[Бєляєв Володимир Павлович|Володимира Бєляєва]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]]
* {{рук|1978}}&nbsp;— «[[Д'Артаньян та три мушкетери]]», художній фільм, режисер [[Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович|Юнгвальд-Хилькевич]]
* {{рук|1982}}&nbsp;— «[[Балада про доблесного лицаря Айвенго]]», фільм за романом англійського письменника [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]], режисер [[Тарасов Сергій Сергійович|Сергій Тарасов]]
* {{рук|1983}}&nbsp;— «[[Чорний замок Ольшанський (фільм)|Чорний замок Ольшанський]]», телефільм, за однойменним романом [[Короткевич Володимир Семенович|Володимира Короткевича]], режисер [[Пташук Михайло Миколайович|Михайло Пташук]] 
* {{рук|1986}}&nbsp;— [[Кармелюк (мінісеріал, 1986)|«Устим Кармелюк»]], 5-серійний художній фільм, режисер	[[Кохан Григорій Романович|Григорій Кохан]], [[Кіностудія імені Олександра Довженка]]
* {{рук|1994}}&nbsp;— «[[Острів любові (телесеріал)|Острів любові]]», телесеріал, режисер [[Бійма Олег Іванович|Олег Бійма]]
* {{рук|2003}}&nbsp;— «[[Тато (фільм, 2004)|Тато]]», художній фільм, режисер [[Машков Володимир Львович|Володимир Машков]]
* {{рук|2005}}&nbsp;— «[[Дев'ять життів Нестора Махна]]», 12-серійний художній фільм, режисер Микола Каптан
* {{рук|2006}}&nbsp;— «[[Прорвемось]]», фільму відбувається під-час Помаранчевої революції, режисер [[Кравчишин Іван Степанович|Іван Кравчишин]]
* {{рук|2006}}&nbsp;— «[[Богдан-Зиновій Хмельницький (фільм)|Богдан-Зиновій Хмельницький]]», український фільм про історичні події Хмельниччини, режисер [[Мащенко Микола Павлович|Микола Мащенко]]
* {{рук|2007}}&nbsp;— «[[Тарас Бульба (фільм, 2009)|Тарас Бульба»]], історичний драматичний фільм, екранізація повісті [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]], у головній ролі [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], кіностудія «[[Ленфільм]]»
* {{рук|2012}}&nbsp;— «[[ТойХтоПройшовКрізьВогонь]]», режисер [[Іллєнко Михайло Герасимович|Михайло Іллєнко]], продюсерський центр «Інсайт-медіа»
* {{рук|2013}}&nbsp;— «[[Іван Сила (фільм)|Іван Сила]]», український дитячий художній фільм, режисер [[Андрієнко Віктор Миколайович|Віктор Андрієнко]]
* {{рук|2013}}&nbsp;— «[[Тіні незабутих предків]]», український молодіжний містичний трилер, режисер [[Любомир Левицький]]
* {{рук|2015}}&nbsp;— «[[Незламна]]», біографічний історико-драматичний фільм, режисер [[Мокрицький Сергій Євгенович|Сергій Мокрицький]]
* {{рук|2022}}&nbsp;— «[[Битва за Україну]]», короткометражний художній фільм про війну в Україні, режисер Андрій Заєць
{{div col end}}

== Релігія ==
{{main|Церкви Кам'янця-Подільського|Тріумфальна арка (Кам'янець-Подільський)}}
[[Файл:Тріумфальна арка.jpg|ліворуч|міні|280пкс|Тріумфальна арка]]
[[Файл:Монастир домініканців, вул. Домініканська, 1а.jpg|міні|праворуч|200пкс|Костьол Святого Миколая]]

У місті представлено усі великі конфесійні групи в Україні, значна частина жителів Кам'янця&nbsp;— це [[Католицька церква|католики]]<ref>{{Cite web |url=https://www.camenecensis.org/історія-дієцезії/ |title=КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ |deadurl=yes |accessdate=17 червня 2022 |archive-date=20 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220320210857/https://www.camenecensis.org/історія-дієцезії/ }}</ref>, багато є [[Православна церква України|православних]] та [[Українська греко-католицька церква|греко-католиків]].

4 квітня 2023 року депутати Кам'янець-Подільської міськради одностайно ухвалили звернення щодо заборони УПЦ (МП) та 19 проєктів рішень про припинення користування земельними ділянками «московською церквою» і одне – про скасування оренди.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/4/7396406/|title=Кам'янець-Подільський забрав в УПЦ (МП) право користуватися храмами й землею|deadurl=yes}}</ref>

=== Римо-католицька церква ===
{{main|Кам'янець-Подільська дієцезія|Кам'янець-Подільський деканат}}
[[Кам'янець-Подільська дієцезія]] з центром в Кам'янці-Подільському заснована [[1378]] року та охоплює [[Хмельницька область|Хмельницьку]] і [[Вінницька область|Вінницьку]] області. Кафедральний собор єпархії&nbsp;— [[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|собор апостолів Петра і Павла]]. Дієцезія підпорядкована [[Львівська архідієцезія|Львівській митрополії]]. Згідно з даними довідника станом на [[2011]] рік у єпархії налічувалося близько 250 тисяч католиків та 158 священників. Кам'янець-Подільському протягом історії функціонували різні католицькі чернечі ордени: [[орден Домініканців|домініканці]], [[францисканці]], [[товариство Ісуса|єзуїти]], [[капуцини]], [[кармеліти босі]], [[боніфратри]], [[тринітарії]], а станом 2023 рік місті є ордени [[орден Отців Паулінів|паулінів]] та [[Товариство Христа|товариства Христа]].<ref>[https://www.camenecensis.org/чоловічі-ордени-2/ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ]</ref>

=== Православна Церква України (ПЦУ) ===
{{main|Кам'янець-Подільська єпархія ПЦУ}}
[[Кам'янець-Подільська єпархія ПЦУ|Кам'янець-Подільська єпархія]]&nbsp;— історично одна з найдавніших на південному заході України. Утворена 2 лютого 2024 року рішенням Синоду ПЦУ. Юридично єпархія стала наступницею [[Чернівецько-Хотинська єпархія ПЦУ|Чернівецько-Хотинської єпархії ПЦУ]].

=== Українська греко-католицька церква ===
{{main|Кам'янець-Подільська єпархія УГКЦ|Кам'янець-Подільський деканат УГКЦ}}
У [[2015]] році була відновлена [[Кам'янець-Подільська єпархія УГКЦ|Кам'янець-Подільська єпархія]], яка була зруйнована понад 200 років тому [[Російська імперія|Російською Імперією]]. Виділена з території&nbsp;[[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ|Тернопільсько-Зборівської архієпархії]]. З 1722 року на запрошення єпископа [[Атанасій (Шептицький)|Атанасія Шептицького]], до міста прибули ченці чернечого ордену [[Василіяни|василіянів]].

* [[Церква Преображення Господнього (Кам'янець-Подільський)|церква Преображення Господнього]] (2009)
* [[Церква Матері Божої Почаївської (Кам'янець-Подільський)|церква Матері Божої Почаївської]] (1996)

Монастирі:
* [[Монастир святого апостола Андрія Первозваного (Кам'янець-Подільський)|святого апостола Андрія Первозваного]]
* [[Монастир Святої Трійці (Кам'янець-Подільський)|Святої Трійці]]
* [[Монастир святих Кирила і Методія (Кам'янець-Подільський)|святих Кирила і Методія]].

=== Протестантизм ===
У місті серед [[Протестантизм|протестантських]] течій представлено найбільше: церкви [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських християн-баптистів]], [[П'ятидесятництво в Україні|П'ятдесятників]], [[Церква адвентистів сьомого дня|Адвентистів сьомого дня]].

<gallery mode="packed">
Файл:Тринітарський костьол в осінній день.jpg|Тринітарський костьол
Файл:P1280268 Трапезна монастиря домініканців.jpg|Трапезна монастиря домініканців
Файл:Костьол Св.Петра i Павла.jpg|Костьол Святих Петра i Павла
Файл:Вул. Татарська, 9 IMG 9122 stitch.jpg|Церква Святих Апостолів Петра і Павла
Файл:Хрестовоздвиженська церква в Кам'янець-Подільський.jpg|Здвиженська церква
</gallery>

== Спорт ==
[[Файл:FC Fortetsia Kamianets-Podilskyi Tonkocheiev Stadium Reopening 18.jpg|міні|праворуч|200пкс|Команда «Фортеця»]]
[[Файл:Kamianets-Podilskyi Tonkocheiev Stadium Reopening 8.jpg|міні|праворуч|200пкс|Відкриття стадіону]]
[[Файл:Djedjula FC Maestro Kamianets-Podilskyi Tonkocheiev Stadium Reopening 19.jpg|міні|праворуч|200пкс|Відкриття після реконструкції стадіону]]

У Кам'янці-Подільському розвиваються різноманітні види [[спорт]]у&nbsp;— матеріальною базою для цього є міський багатофункціональний стадіон імені Тонкочеєва, Мотобольний стадіон, спортивні споруди і зали міських вишів.

Міські спортивні команди&nbsp;— 5 [[футбол]]ьних, у тому числі [[імпульс (Кам'янець-Подільський)|«Імпульс»]], 4 [[волейбол]]ьні, 1 [[мотобол]]ьна, по 2 [[баскетбол]]ьні й [[гандбол]]ьні команди<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.km.ua/map/kammis.php |title=м. Кам'янець-Подільський на вебсайті Хмельницької обласної ради |accessdate=2 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101010043100/http://www.oblrada.km.ua/map/kammis.php |archivedate=10 жовтня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Футбол ===
Перша футбольна команда з міста&nbsp;— [[Динамо (Кам'янець-Подільський)|«Динамо»]] Кам'янець-Подільський&nbsp;—  двічі ставала чемпіоном області у [[1939]] та [[1940]] роках.

У [[1960]] році було створено міську команду [[фортеця (Кам'янець-Подільський)|«Поділля»]] Кам'янець-Подільський. Цей колектив до [[1967]] року ставав чемпіоном області.

[[Ратуша (футбольний клуб)|ФК «Ратуша»]]&nbsp;— команда, що представляла місто в першій лізі в другому колі [[Чемпіонат України з футболу 1995—1996: перша ліга|сезону 1995/96]]. Найбільш відвідуваним домашнім матчем стала гра проти [[Динамо-2 (Київ)|ФК Динамо-2]]&nbsp;— 6500 глядачів. За підсумками сезону опустилася до другої ліги та припинила існування через брак коштів.

[[Фортеця (Кам'янець-Подільський)|ФК «Фортеця»]]&nbsp;— команда, що бере участь у [[Чемпіонат Хмельницької області з футболу 2016|чемпіонаті Хмельницької області]] футболу з [[2016]] року.

З 2022 року в Кам'янці базується футбольний клуб «[[Епіцентр (футбольний клуб)|Епіцентр]]», який виступає у [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|Першій лізі]] чемпіонату України.

=== Баскетбол ===
У баскетболі місто представлене командою БК «ДіДіБао», 2018 клуб здобув бронзу в чемпіонаті України з баскетболу в Першій лізі, серед 27 команд суперників.

=== Американський футбол ===
У місті є команди з американського футболу, чоловіча «Титани» та жіноча «Титаніди», які проводить свої матчі на центральному міському стадіоні.

=== Мотобольний футбол ===
Мотобольний клуб «Поділля» є одним з символів міста.<ref>{{Cite web |url=https://kampod.at.ua/publ/istorija/motobol/38-1-0-206 |title=«Мотобол» |accessdate=2 червня 2019 |archive-date=2 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190602164530/https://kampod.at.ua/publ/istorija/motobol/38-1-0-206 }}</ref>

Досягнення:
* «Поділля» виграв чемпіонат УРСР 1980 році.
* «Поділля» виграв першу лігу чемпіонату СРСР у 1981 році.
* «Поділля» виступав у вищій лізі СРСР з 1982—1991 роках.

== Архітектура ==
{{main|Українська архітектура}}

=== Будівлі ===
{{main|Пам'ятки архітектури Кам'янця-Подільського|Пам'ятки історії Кам'янця-Подільського}}

[[Файл:Kamianets-Podilskyi Old Town street.JPG|міні|ліворуч|230пкс|Вулиця [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]]]]
[[Файл:Кам'янець-Подільський, Кафедральний костел 02.jpg|міні|230пкс|праворуч|Кафедральний костел]]
[[Файл:Kamjaneć-Podilśkyj 7 SMierzwa.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Будинок польського магістрату]]
[[Файл:Панорама "Старого міста".jpg|міні|праворуч|Панорама старої частини міста|230пкс]]

Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, у Кам'янці-Подільському перебуває 28 пам'яток історії.
Кам'янець-Подільський з відносно добре збереженим [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старим містом]]&nbsp;— одне з найбагатших українських міст на історико-архітектурні пам'ятки (загалом близько 180):
* [[Кам'янець-Подільська фортеця]] (XII—XVIII&nbsp;ст.);
* [[Будинок польського магістрату|Ратуша (Будинок польського магістрату)]] (XIV—XVI&nbsp;ст.), найстаріша зі збережених на теренах України;
* Ратуша руська (будинок Киріака; XVII—XIX&nbsp;ст.);
* [[Храм Пресвятої Трійці (Кам'янець-Подільський)|Троїцький василіянський монастир]] (XIV—XVI, XVIII—XIX&nbsp;ст.);
* [[Башта Стефана Баторія (Кам'янець-Подільський)|Вежа Стефана Баторія (Кушнірська, Кравецька)]] (XVI&nbsp;ст.);
* [[Костел святого Михаїла (Кам'янець-Подільський)|Монастир домініканок, костел Св. Михайла]] (сер. XVIII&nbsp;ст.);
* [[Костел святого Миколая та монастир домініканців (Кам'янець-Подільський)|Монастир домініканців, костел Св. Миколая]] (XV—XVIII&nbsp;ст.);
* [[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Катедральний Петропавлівський костел]];
* Монастир францисканців (будинок архієрея; XIV—XIX&nbsp;ст.);
* Монастир тринітаріїв ([[1750]]—[[1780|80]]);
* Палац римо-католицького єпископа ([[1627]], XIX&nbsp;ст.);
* Гончарська башта ([[1583]]);
* [[Руська брама (Кам'янець-Подільський)|Руська брама]] (XV—XVIII&nbsp;ст.);
* Різницька башта (XVI&nbsp;ст.);
* [[Вірменський бастіон]] (XVI—XVII&nbsp;ст.);
* [[Верхня Польська брама (Кам'янець-Подільський)|Верхня Польська брама (Кушнірська башта)]] ([[1565]]–[[1785]]) і [[Нижня Польська брама]] (XV—XVI&nbsp;ст.);
* [[Замковий міст (Кам'янець-Подільський)|Турецький (Замковий) міст]];
* Порохівня ([[1778]]—[[1779|79]]);
* Окружний суд ([[1892]])
* [[Хрестовоздвиженська церква (Кам'янець-Подільський)|Хрестовоздвиженська церква]] (XVIII&nbsp;ст.) ''тощо''.

Архітектуру центра (старого) міста та фортецю можна побачити у режимі [[Тривимірний простір|3D]]<ref>{{Cite web |url=http://www.vin3d.net/?v=3D&ll=48.674062,26.571190&a=0.0&h=89.2&t=50.6&r=409.7. |title=3D-версія мапи Кам'янця-Подільського |accessdate=16 липня 2010 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304101546/http://www.vin3d.net/?v=3D&ll=48.674062,26.571190&a=0.0&h=89.2&t=50.6&r=409.7. }}</ref>. Мапу у трьох вимірах було розроблено вінницьким ДНВП «Геосистема».

У повоєнний радянський час у Кам'янці-Подільському збудовано й введено в експлуатацію низку значних промислових об'єктів, житлова забудова цього часу була типовою. Сучасна, після незалежності комерційна та житлова забудова переважно більшій мірі є низької якості в архітектурному розумінні, через бідність районного центру та загалом типова для більшої частини країни.

=== Пам'ятники ===
{{main|Пам'ятники Кам'янця-Подільського}}

У місті в різні роки встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Кам'янець-Подільський)|Тарасові Шевченку]], Папі [[Іван Павло II|Івану Павлу II]], [[Володийовський Юрій|Єжи Володийовському]], жертвам [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]] 1932-1933 роках, жертвам [[Голокост]]у, пам'ятник вшанування солдатів і жертв [[Друга світова війна|Другої світової війни]], пам'ятник жертвам репресій, воїнам-«Афганцям», пам'ятник «Туристу», пам'ятник «[[Джура|Джурі]]», пам’ятник «Повітроплавцям», пам’ятник «Героям Чорнобиля», пам’ятник «Героям Незалежної України загиблим в [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]», меморіальний комплекс у сквері «Героїв». 

Довго місті обговорюють наміри відкриття пам'ятників: «Присяга 1919» як останній столиці [[Українська Народна Республіка|УНР]], [[Акт Злуки]] УНР і ЗУНР, Незалежності України, героям [[Українська повстанська армія|Української Повстанської Армії]], [[Революція гідності|Революції Гідності]], [[Іларіон (Огієнко)|Івану Огієнку]](є лише пам'ятний знак), [[Петлюра Симон Васильович|Симону Петлюрі]], [[Сіцінський Юхим Йосипович|Юхиму Сіцінському]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайлу Грушевському]], князям [[Коріятовичі|Коріатовичам]], королю [[Данило Галицький|Данилу Романовичу]].

<gallery widths="180" perrow="5" class="center" style="center" caption="Пам'ятники та пам'ятні знаки міста">
Файл:Погруддя Тараса Шевченка в Кам'янці-Подільському.jpg|Пам'ятник-погруддя Тараса Шевченка
Файл:Магiстрат Польський м. Кам'янець-Подільський 2.JPG|Скульптура «Туристу»
Файл:Кам'янець-Подільський Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла Памятник Иоанну Павлу II.jpg|Пам'ятник Іоанну Павлу II
Файл:Kamyanets Podilsky Monument1.JPG|Пам'ятний знак на честь Єжи Володийовського
Файл:Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський) P1270730.jpg|Скульптура на території Кафедрального костелу
</gallery>

=== Мости ===
[[Файл:Камянець-Подільський 9362.jpg|міні|230пкс|Новопланівський міст]]

Основні найбільші мости міста представлені такими трьома:

* [[Замковий міст (Кам'янець-Подільський)|Замковий міст]] уперше згадано в документах [[1494]] року.
* [[Новопланівський міст]] урочисто відкрито 19(31) січня [[1874]] року.
* [[Стрімка лань]] рух урочисто відкрито 2 листопада [[1973]] року.

За генеральним планом Кам'янець-Подільського четвертий значний міст мали б збудувати на закінчені вулиці Північної до села [[Зіньківці]]. Це дозволило б розвантажити [[Замковий міст (Кам'янець-Подільський)|Замковий міст]], який перебуває в аварійному стані через значний потік авто і обмежити рух транзитного транспорту історичним [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старим містом]]. Також забезпечити краще сполучення з автошляхом {{автошлях Р|24}} та селом [[Довжок (Кам'янець-Подільський район)|Довжок]]. До майбутнього мосту від {{автошлях Р|24}} запланували прокласти нову дорогу, а саму вулицю Північну розширити до двох смуг в обох напрямках.

== Відомі люди ==
{{main|Кам'янець-Подільський в особах}}

[[Файл:Yaroslav Osmomysl.jpg|міні|праворуч|100пкс|[[Ярослав Осмомисл]]]]
[[Файл:Істория_України-Руси._1904._№06._Князь_Данило%2C_король_Руси.png|міні|100пкс|ліворуч|[[Данило Галицький]]]]
[[Файл:Fiodar Karyjatavič. Фёдар Карыятавіч (XVIII).jpg|міні|праворуч|100пкс|[[Федір Коріятович]]]]
[[Файл:Jan i Jakub Potoccy.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Ян і Якуб Потоцькі]]]]
[[Файл:Шимон Окольський.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Шимон Окольський]]]]
[[Файл:Бельке Густав зоолог.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Бельке Густав (зоолог)|Густав Бельке]]]]
[[Файл:Witte Ivan Osipovich.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Ян де Вітте]]]]
[[Файл:Грейм Михайло Йосипович.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Грейм Михайло Йосипович|Михайло Грейм]]]]
[[Файл:Karmelyuk.JPG|міні|100пкс|праворуч|[[Устим Кармалюк]]]]
[[Файл:Józef Antoni Rolle (cropped).jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Антоній Роле|Юзеф-Антоній Роле]]]]
[[Файл:Руданський Степан.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Руданський Степан Васильович|Степан Руданський]]]]
[[Файл:Sicinsk.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Сіцінський Юхим Йосипович|Юхим Сіцінський]]]]
[[Файл:Symon Petlura. Photo 1919.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]]]
[[Файл:Sulkovskyi Borys.jpg|міні|ліворуч|100пкс|[[Сулковський Борис Йосипович|Борис Сулковський]]]]
[[Файл:Petrushevych Yevhen.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Петрушевич Євген Омелянович|Євген Петрушевич]]]]
[[Файл:Mykola leontovych.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]]]]
[[Файл:Tarnawski Myron.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Тарнавський Мирон Омелянович|Мирон Тарнавський]]]]
[[Файл:Іван Огієнко в 1926 році.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Іларіон (Огієнко)|Іван Огієнко]]]]
[[Файл:Петро Шекерик-Доників.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Шекерик-Доників Петро|Петро Шекерик-Доників]]]]
[[Файл:Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]]]
[[Файл:НДУ 2 Чорновіл Вячеслав Максимович.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]]]]
[[Файл:Ivan Krypiakevych.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Крип'якевич Іван Петрович|Іван Крип'якевич]]]]
[[Файл:Ян Ольшанський.jpg|міні|100пкс|праворуч|[[Ян Ольшанський]]]]
[[Файл:Maria Berlinska Invisible Battalion interview VOA.jpg|міні|100пкс|ліворуч|[[Берлінська Марія Сергіївна|Марія Берлінська]]]]

* [[Данило Галицький|Король Данило Галицький (Романович)]] (1201—1264)&nbsp;— король [[Галицько-Волинське князівство|Русі]], Князь галицький, володимирський, Великий князь Київський, відстоював від монголо-татар [[Пониззя]] ([[Поділля]]), національний герой [[Галицько-Волинське князівство|королівства Русь]]. Саме за часів князювання Данила Романовича, а згодом його сина [[Лев Данилович|Лева Даниловича]], Кам'янець формується як ранньофеодальне місто з чітким розмежуванням ремесла та землеробства і розвинутою торгівлею.
* [[Ярослав Осмомисл]] (1130 — 1187)&nbsp;— князь галицький (1153—1187), князь з династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]], укріплював межі Галицького Пониззя, що сприяло розвитку торгівлі та безпеці Кам'янця.
* [[Альперін Михайло Юхимович]] (1956—2018)&nbsp;— джазовий піаніст, композитор, педагог.
* [[Бажан Микола Платонович]] (1904—1983)&nbsp;— український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року), Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з [[1964]] року), народний поет Узбецької РСР.
* [[Бельке Густав (зоолог)|Бельке Густав]] (1810—1873)&nbsp;— подільський зоолог, багаторічні дослідження природи в Кам'янці-Подільському та його околицях виклав у кількох працях.
* [[Березіна Інна Вікторівна]] (1972&nbsp;р.н.)&nbsp;— художник-педагог, мистецтвознавець.
* [[Берлінська Марія Сергіївна]] (1988&nbsp;р.н.)&nbsp;— українська військова та громадська діячка, членкиня Жіночої сотні ім. [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]], засновниця громадської організації "Центр підтримки аеророзвідки".
* [[Бєляєв Володимир Павлович]] (1907—1990)&nbsp;— російський і український письменник: прозаїк, кінодраматург.
* [[Богацький Павло Олександрович]] (1883—1962)&nbsp;— український письменник, журналіст, літературознавець, літературно-театральний критик, бібліограф, редактор, політичний і військовий діяч, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, отаман [[Кіш охорони республіканського ладу|Коша Охорони республіканського ладу]] при Міністерстві внутрішніх справ [[Українська Народна Республіка|УНР]] у Кам'янці-Подільському.
* [[Ванат Владислав Андрійович]] (2002&nbsp;р.н.)&nbsp;— український футболіст, нападник київського «Динамо», молодіжної та національної збірних України.
* [[Веллер Михайло Йосипович]] (20 травня 1948&nbsp;—)&nbsp;— письменник, філософ, лауреат кількох літературних премій.
* [[Теодорик Бучацький-Язловецький|Бучацький-Язловецький Теодорик]] (1378—1456)&nbsp;— польський шляхтич, урядник, дипломат, староста генеральний подільський, заклав у місті Вознесенську церкву.
* [[Геринович Володимир Олександрович]] (1883—1949)&nbsp;— український вчений географ, науковець, краєзнавець Поділля, громадський діяч, педагог, доктор географічних наук, доктор історичних наук, професор, член Кам'янець-Подільського наукового товариства при [[Всеукраїнська академія наук|ВУАН]], дійсний член НТШ, дійсний член Українського комітету краєзнавства.
* [[Годованець Микита Павлович]] (1893—1974)&nbsp;— український поет-байкар, жертва сталінських репресій.
* [[Гордзієвський Прокопій Васильович]] (1872—1931)&nbsp;— протоєрей, український громадський та церковний діяч у [[Хабаровськ]]у та [[Харбін]]і, закінчив [[Подільська духовна семінарія|Кам'янець-Подільську духовну семінарію]].
* [[Грабченко Антон Мартинович]] (1894—1931)&nbsp;— український підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Грейм Михайло Йосипович]] (1828—1911)&nbsp;— художник-фотограф, нумізмат.
* [[Грушевський Михайло Сергійович]] (1866—1934)&nbsp;— український історик, громадський та політичний діяч, невеликий час мешкав і працював у Кам’янці-Подільському.
* [[Ільчик Любава Олександрівна]] (1999&nbsp;р.н.)&nbsp;— українська спортсменка, майстер спорту з [[тхеквондо]], семиразова чемпіонка України, переможниця різних етапів кубка світу та Європи.
* [[Карабіневич Микола Сильвестрович]] (1889—1937)&nbsp;— діяч Української автокефальної православної церкви, архієпископ. Навчався тут в духовній семінарії.
* [[Устим Кармалюк|Кармалюк Устим Якимович]] (1787—1835)&nbsp;— український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту.
* [[Кланца Андрій Іванович]] (1980&nbsp;р.н.)&nbsp;— лікар-кардіохірург та організатор охорони здоров'я, науковець, Заслужений лікар України (2013), доктор наук.
* [[Клемчинський Сигізмунд Сигізмундович]] (1891—1937)&nbsp;— римо-католицький священик, репресований радянською владою, реабілітований у 1989 році.
* [[Юрій Коріятович|Коріятович Юрій]] (1374—1400)&nbsp;— подільський князь, молдовський князь, розбудовував місто-фортецю Кам'янець та надав [[Магдебурзьке право]], вважається найстаршим сином князя [[Коріят Гедимінович|Коріята Гедиміновича]].
* [[Олександр Коріятович|Коріятович Олександр]] (?—1380/1392))&nbsp;— подільський князь, волинський князь.
* [[Костянтин Коріятович|Коріятович Костянтин]] (?—бл.1390)&nbsp;— князь подільський, запропонував Папі Римському заснувати римо-католицьку парафію в Кам'янці-Подільському.
* [[Федір Коріятович|Коріятович Федір]] (бл.1331—1414)&nbsp;— подільський князь, князь Карпатської Русі.
* [[Кохан Володимир Володимирович]]&nbsp;— український ведучий, документаліст, історик, краєзнавець, автор проєкту «[[Хащі]]» про культурну політику в державі, села, що зникають та зйомки в зоні бойових дій. Здобув освіту на факультеті журналістики К-ПНУ ім. Огієнка.
* [[Крип'якевич Іван Петрович]] (1866—1967)&nbsp;— український історик, академік, автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України, приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету.
* [[Леонтович Микола Дмитрович]] (1877—1921)&nbsp;— український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.
* [[Лубківський Володимир Костянтинович]] (?-1921)&nbsp;— український підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Мазуренко Марко Єрофійович]] (1871—1929)&nbsp;— український генерал-хорунжий [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Мазур-Ляховський Василь Омелянович]] (1889—1949)&nbsp;— український військовий старшина [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Мантуляк Микола Васильович]] (1889—?)&nbsp;— український підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Мерлені Ірина Олексіївна]] (1982&nbsp;—)&nbsp;— заслужений майстер спорту України з вільної боротьби, олімпійська чемпіонка, бронзова призерка Олімпіади; чемпіон світу, чемпіон Європи.
* [[Михайловський Віталій Миколайович]] (1974&nbsp;—)&nbsp;— український історик, досліджує історію Поділля та руських земель (Руське та Белзьке воєводства) Польського королівства другої половини 14—16 століть, історичну географію Поділля.
* [[Негода Борис Михайлович]] (1944—2020)&nbsp;—  український художник-графік. Заслужений художник України (Указ Президента України від 20 квітня 1999).
* [[Ніколів Яків Іванович]] (1898&nbsp;— ?)&nbsp;— український громадський діяч у [[Шанхай|Шанхаю]] ([[Китай|Китай)]].
* [[Іларіон (Огієнко)|Огієнко Іван Іванович]] (1882—1972)&nbsp;— український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від [[1922]]).
* [[Ян Ольшанський|Ольшанський Ян]] (1919—2003)&nbsp;— український римо-католицький єпископ, маріанин, у 1991—2002 роках — єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії.
* [[Петлюра Симон Васильович]] (1879—1926)&nbsp;— український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член ГС УЦР (від 28 червня&nbsp;— 31 грудня 1917) на посаді Генерального секретаря з військових справ. Головний отаман військ УНР (з листопада 1918&nbsp;р.). Голова Директорії УНР (9 травня 1919&nbsp;р.&nbsp;— 10 листопада 1920&nbsp;р.). Дядько патріарха Мстислава.
* [[Миколай Потоцький (стражник коронний)|Потоцький Миколай]] (бл.1512/1517/20—1572)&nbsp;— польський шляхтич, дворянин, військовик, урядник Королівства Польського, генерал (генеральний староста) [[Поділля|Подільських]] земель.
* [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Потоцький Стефан]] (1568—1631)&nbsp;— польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої, меценат.
* [[Ян Потоцький (староста генеральний)|Потоцький Ян]] (1551/1555—1611)&nbsp;— польський шляхтич, військовик, староста генеральний подільський, фундатор, урядник Речі Посполитої.
* [[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Потоцький Якуб]] (1554—1613)&nbsp;— польський шляхтич, військовик, каштелян кам'янецький, урядник Речі Посполитої.
* [[Міхал Францішек Потоцький|Потоцький Міхал Францішек]] (?—1760)&nbsp;— польський шляхтич, військовик, державний діяч, меценат.
* [[Рейтер Олена Миколаївна]] (1898&nbsp;— ?)&nbsp;— українська громадська діячка у [[Харбін]]і ([[Китай]]) в 1930-40-х рр.
* [[Рибицький Аркадій Олександрович]] (1867—1931)&nbsp;— український полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Антоній Роле|Роле Юзеф Антоній]] (1829—1894)&nbsp;— польсько-український історик-письменник, член-кореспондент Краківської академії наук, почесний член Подільської АН, член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету.
* [[Руданський Степан Васильович]] (1834—1873)&nbsp;— популярний український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар.
* [[Саєвич Микола Михайлович]] (1885—1944)&nbsp;— український військовий діяч [[Українська галицька армія|УГА]], командир Вартового куреня в Кам'янці-Подільському.
* [[Сіцінський Юхим Йосипович]] (1859—1937)&nbsp;— історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора Літописця (від 1896), дійсний член НТШ (від 1899) і Українського наукового товариства в Києві (від 1906).
* [[Солуха Костянтин Григорович]] (1861—1922)&nbsp;— український громадський і культурний діяч та меценат. Був головою українського товариства «Просвіта» в Кам'янці-Подільському.
* [[Сулковський Борис Йосипович]] (1881—?)&nbsp;— український полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Фаренгольц Вільгельм Іванович]] (1835—1902)&nbsp;— подільський дворянин, лікар, громадський діяч, зробив вагомий внесок у розвиток міста на початку XX століття.
* [[Фаренгольц Едмунд Федорович]] (1840—1912)&nbsp;— подільський дворянин, лікар, громадський діяч, зробив вагомий внесок у розвиток міста на початку XX століття.
* [[Юрій Хмельницький|Хмельницький Юрій]] (бл. 1641—1685)&nbsp;— військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини, князь України-Русі під протекторатом Османської імперії. За однією з версій загинув місті Кам'янець-Подільський.
* [[Цибульський Павло Данилович]] (1917—1984)&nbsp;— український письменник. Член Спілки письменників України (нині Національна спілка письменників України) від 1958 року.
* [[Чирський Микола Антонович]] (1902—1942)&nbsp;— український [[поет]] і [[драматург]], хорунжий [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Чехович Олександр Олександрович]] (1870—1936)&nbsp;— український військовий юрист, генерал-хорунжий [[Українська Народна Республіка|УНР]].
* [[Чечік Рівка]] (1884—1969)&nbsp;— українсько-єврейська емігрант США з Кам'янець-Подільського, згодом Ребекка Спілберг, бабуся з боку батька [[Стівен Спілберг|Стівена Спілберга]].
* [[Шпільберг Шмуел]] (1873—1945)&nbsp;— українсько-єврейський емігрант США з Кам'янець-Подільського, згодом Семюель Спілберг, дід з боку батька [[Стівен Спілберг|Стівена Спілберга]].
* [[Шекерик-Доників Петро|Шекерик-Доників Петро Дмитрович]] (1989—1940)&nbsp;— український гуцульський громадський і політичний діяч, етнограф, письменник, організатор осередку товариства «[[Січ (товариство)|Січ]]» у Кам'янці-Подільському.
* [[Шейковський Каленик Васильович]] (1835—1903)&nbsp;— український мовознавець, етнограф, видавець, педагог.
* [[Штейн Леонід Захарович]] (1934—1973)&nbsp;— український шахіст, міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту.
* [[Шимон Окольський]] (1580—1653)&nbsp;— домініканський чернець, шляхетський хроніст і мемуарист, відомий геральдика і проповідник.
* [[Ян де Вітте]] (1709—1785)&nbsp;— військовий генерал, інженер-фортифікатор, комендант Кам'янця-Подільського, архітектор голландського походження;

=== Герої, що загинули в АТО/ООС ===
{{main|Хронологія війни на сході України}}

[[Файл:Меморіальний комплекс (оновлений).jpg|міні|праворуч|200пкс|Меморіальний комплекс у сквері Героїв]]
[[Файл:Офіційна емблема Операції об'єднаних сил (ООС).jpg|thumb|150пкс|Емблема Об'єднаних сил (ООС)]]
Станом на 2019 рік в [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]/[[Операція об'єднаних сил|ООС]] на [[Східна Україна|Сході України]] загинуло 16 кам'янчан.

* [[Стрельчук Павло Володимирович]] (1973—2014)&nbsp;— боєць батальйону [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|«Айдар»]], герой [[Війна на сході України|АТО]], [[втрати силових структур України внаслідок російського вторгнення в Україну|загинув]] при звільненні [[Іловайськ]]а.
* [[Журавленко Андрій Анатолійович]] (1974—2014)&nbsp;— боєць батальйону [[2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»|«Донбас»]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Луньов Олександр Володимирович]] (1979—2014)&nbsp;— боєць [[143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр|143-го об'єднаного навчально-тренувального центру]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Наглюк Роман Миколайович]] (1986—2014)&nbsp;— боєць [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Слободян Едуард Геннадійович]] (1986—2014)&nbsp;— боєць [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-тої окремої десантно-штурмової бригади]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Лізвінський Валерій Іванович]] (1966—2015)&nbsp;— боєць [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81-шої окремої аеромобільної бригади]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Чухнов Аркадій Сергійович]] (1975—2015)&nbsp;— боєць [[15-й окремий мотопіхотний батальйон «Суми»|15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми»]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Мелимука Сергій Миколайович]] (1975—2015)&nbsp;— боєць [[534-й окремий інженерно-саперний батальйон (Україна)|534-го окремого інженерно-саперного батальйону]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Флерко Микола Олексійович]] (1978—2015)&nbsp;— боєць батальйону [[Добровольчий український корпус|«ДУК ПС»]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Гордійчук Микола Миколайович (співак і військовик)|Гордійчук Микола Миколайович]] (1986—2015)&nbsp;— боєць [[Міністерство внутрішніх справ України|батальйону спеціального призначення Гарпун]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Коношенко Руслан Сергійович]] (1983—2015)&nbsp;— боєць батальйону 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81-ї десантно-штурмової бригади]], герой [[Війна на сході України|АТО]], [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — лютий 2015)|загинув]] в аеропорту [[Донецьк]]а.
* [[Кухар Андрій Анатолійович]] (1987—2016)&nbsp;— боєць [[48-ма інженерна бригада (Україна)|48-мої інженерної бригади]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Доброшинський Ростислав Русланович]] (1996—2017)&nbsp;— боєць [[8-й окремий гірсько-штурмовий батальйон (Україна)|8-го окремого гірсько-штурмового батальйону]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Горний Олександр Юрійович]] (1995—2017)&nbsp;— боєць [[11-й зенітний ракетний полк (Україна)|11-го зенітного ракетного полку]], герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Сарнавський Євгеній Вікторович]] (1989—2017)&nbsp;— боєць [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-гої окремої механізованої бригади]], лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступеня, герой [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Блінчук Богдан Володимирович]] (1983—2018)&nbsp;— боєць [[48-ма інженерна бригада (Україна)|48-мої інженерної бригади]], герой [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]/[[Операція об'єднаних сил|ООС]].
* [[Коваль Сергій Васильович]] (1977—2021)&nbsp;— боєць [[143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр|143-го об'єднаного навчально-тренувального центру]], герой [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]/[[Операція об'єднаних сил|ООС]].

=== Герої, що загинули підчас Російського вторгнення в Україну ===
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (2022)}}
* [[Дорофєєв Денис Вікторович]] (1980—2024)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).
* [[Квапиш Максим Віталійович]] (2000—2022)&nbsp;— український військовий та громадський активіст, учасник російсько-української війни.

== Військові частини ==
{{main|106-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)}}
[[Файл:48th Separate Engineer Brigade SSI.png|міні|130пкс|Нарукавний знак 48 бригади]]
[[Файл:НЗ ІВ.svg|міні|ліворуч|130пкс|Нарукавний знак інженерних військ]]

У період [[Українська революція (1917—1921)|визвольних змагань]] на початку XX століття, місто має унікальну історію, тут перебували одночасно військові частини [[Українська галицька армія|Української галицької армії]] та [[Армія Української Народної Республіки|армії Української Народної Республіки]]. Наприклад, зі червня 1919 року в місті розміщувався штаб Повітряного флоту УНР, а [[Старшинські школи УГА|старшинська школа]] піхоти УГА була розташована в селі [[Гута-Чугорська]], а школа старшинської артилерії [[Українська галицька армія|УГА]] в [[Абрикосівка (Кам'янець-Подільський район)|Безносківцях]]. З липня 1919 року місті знаходились ше [[Спільні Військові Юнацькі Школи]] УНР. У січні 1920 року в Кам'янці (тоді вже під польською окупацією) постала друга СВЮШ, відома як Кам'янецька.

[[Файл:YunatskaShkola.jpg|праворуч|thumb|200пкс|Спільна Військова Юнацька школа УНР у Кам'янці-Подільському 1920 рік.]]

З 16 вересня 1939 року в місті розташовувалося управління Кам'янець-Подільської [[Кам'янець-Подільська армійська група|армійської групи Українського фронту]] під час Польського походу РСЧА.

У вересні 2012 року місті було створено [[11-й окремий понтонно-мостовий батальйон (Україна)|11-й понтонно-мостовий батальйон]] української армії на базі факультету військової підготовки КПНУ імені І. Огієнка<ref>[http://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/3345-pontonnomostovomu-chotyry-roky Понтонно-мостовому&nbsp;— чотири роки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161116015249/http://kam-pod.gov.ua/novini/town-news/item/3345-pontonnomostovomu-chotyry-roky |date=2016-11-16 }} // Офіційний сайт Кам'янця-Подільської міської ради від 6 вересня 2016 року{{ref-uk}}</ref>.

12 жовтня 2014 року засновано [[308-й окремий інженерно-технічний батальйон (Україна)|308-й окремий інженерно-технічний батальйон]] (308 ОІТБ, пп В1423).

2015 року створено [[321-й окремий інженерний батальйон (Україна)|321-й окремий інженерний батальйон]] (321 ОІБ, в/ч А3479).

30 листопада 2015 року створена [[48-ма інженерна бригада (Україна)|48-ма Кам'янець-Подільська інженерна бригада]], що дислокується у Кам'янець-Подільському, яка розгорнута на базі колишньої 275-ї Рогачовсько-Талліннської бази зберігання озброєння та техніки. Станом на 2018 рік, 48-ма&nbsp;— єдина інженерна бригада в [[Сухопутні війська Збройних сил України|Збройних Силах України]]. Загальна чисельність бригади близько 2,5 тис. військовослужбовців. Для забезпечення комфортного перебування військовослужбовців-контрактників 48-ї інженерної бригади у місті було збудовано три нових гуртожитки сучасного зразка на 125 військових. Хоча, загалом забезпечення військовослужбовців житлом, як буває часто в країні, досить не стабільне, а будинки будують роками, через не постійне фінансування та корупцію.

Восени 2020 року Центр розмінування (в/ч А2641) об'єднали з Навчальним центром [[201-й навчальний центр (Україна)|Командування Сил підтримки]] (в/ч А1884), які в результаті злиття утворили [[143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр|Об'єднаний навчально-тренувальний центр «Поділля»]].

{{center|
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Канадські військові інструктори сертифікували ще 7 українських сержантів-саперів (33107636906).jpg
Файл:Канадські військові інструктори сертифікували ще 7 українських сержантів-саперів (32303597784).jpg
Файл:Канадські військові інструктори сертифікували ще 7 українських сержантів-саперів (32992817572).jpg
Файл:Канадські військові інструктори сертифікували ще 7 українських сержантів-саперів (33149218065).jpg
Файл:Канадські військові інструктори сертифікували ще 7 українських сержантів-саперів (33149217705).jpg
</gallery>
}}

== Міста-побратими ==

Кам'янець-Подільський має багато міст-побратимів із різних країн світу. Історично більшість зі [[Польща|Польщі]], так як мають багато сторінок спільної історії та [[Королівське місто (Річ Посполита)|спільну історичну розбудову]]. Також, переважно польські міста-партнери та інші, допомагають місту різного роду благодійними акціями як: збір коштів, передача благодійної допомоги та матеріальних цінностей, прийом дітей на відпочинок та оздоровлення.

Важливим напрямком співробітництва є відвідування, навчання працівників і переймання досвіду управляння міста, від міст-партнерів у галузях: догляду за територією, управляння комунальних підприємств, розвитку туризму, співпраці з бізнесом, залучення інвестиційних проєктів та інвесторів.

Для міста є дуже корисним досвід невеликих польських міст, які залучають інфраструктурне фінансування [[Європейський Союз|ЄС]] задля свого розвитку, проєктів модернізації та будівництва.

7 березня 2022 року до 5 Державної пожежно-рятувальної частини міста Кам'янця-Подільського прибула пожежна автоцистерна. Автомобіль рятувальники отримали завдяки міжнародній співпраці з містами партнерами, а саме [[Ємельно (гміна)|ґміни Ємельно]], Республіки Польща.

У 2022 році адміністрація німецького міста [[Лаге]] та місцева пожежна служба за сприяння підприємця Уве Кунка передали [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільському району]] дві пожежні машини. Одна з них передана [[Смотрицька селищна громада|Смотрицькій селищній територіальній громаді]] для подальшого використання місцевою пожежною командою селі [[Балин (Кам'янець-Подільський район)|Балин]], інша&nbsp;— безпосередньо Кам'янець-Подільському<ref>{{Cite web |url=https://www.3849.com.ua/news/3458268/ratuvalniki-kamaneccini-otrimali-spectransport-z-nimeccini |title=Рятувальники Кам’янеччини отримали спецтранспорт з Німеччини}}</ref>.

* {{Прапорець|POL}} [[Каліш]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Краків]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Перемишль]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Сянік]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Ґлоґув (місто)|Ґлоґув]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Тарново-Подґурне]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Грубешів]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Ченстохова]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Ґожиці (Тарнобжезький повіт)|Ґожиці]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Гнев]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Заверці]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Володава]], [[Польща]]
* {{Прапорець|POL}} [[Люблін]], [[Польща]]
* {{Прапорець|LTU}} [[Укмерге]], [[Литва]]
* {{Прапорець|USA}} [[Ейтенз (Джорджія)|Ейтенз]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{Прапорець|ROU}} [[Залеу]], [[Румунія]]
* {{Прапорець|ROU}} [[Серет (місто)|Серет]], [[Румунія]]
* {{Прапорець|ROU}} [[Роман (місто)|Роман]], [[Румунія]]
* {{Прапорець|LAT}} [[Лівани]], [[Латвія]]
* {{Прапорець|MDA}} [[Єдинці]], [[Молдова]]
* {{Прапорець|SVK}} [[Дольний Кубін]], [[Словаччина]]
* {{Прапорець|ITA}} [[Понте-Ламбро]], [[Італія]]
* {{Прапорець|ESP}} [[Теруель]], [[Іспанія]]
* {{Прапорець|ESP}} [[Вальє-де-Мена]], [[Іспанія]]
* {{Прапорець|CZE}} [[Кутна Гора]], [[Чехія]]
* {{Прапорець|MKD}} [[Радовиш]], [[Північна Македонія]]
* {{Прапорець|FRA}} [[Отмон]], [[Франція]]
* {{Прапорець|CAN}} [[Брантфорд]], [[Канада]]<ref>{{Cite web|title=Канадське місто стало побратимом Кам’янця-Подільського - vsim.ua|url=https://vsim.ua/Podii/kanadske-misto-stalo-pobratimom-kamyantsya-podilskogo-11550324.html|website=vsim.ua|accessdate=2023-09-13|language=uk}}</ref>
* {{Прапорець|TUR}} [[Джіханбейлі]], [[Туреччина]]<ref>{{Cite web|title=Кам’янець-Подільський та Джіханбейлі поповнили мережу міст-побратимів|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16550.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-09-13}}</ref>
* {{Прапорець|GER}} [[Есслінген-на-Некарі]], [[Німеччина]]
* {{Прапорець|GER}} [[Вісбаден]], [[Німеччина]]<ref>{{Cite web|title=Німецький Вісбаден і Кам'янець стали містами-побратимами {{!}} Поділля News|url=https://podillyanews.com/2023/09/12/u-kam-yantsya-podilskogo-z-yavyvsya-novyj-nimetskyj-pobratym/|website=Поділля News {{!}} Новини Хмельниччини|date=2023-09-12|accessdate=2023-09-13|language=uk}}</ref>
* {{Прапорець|SWE}} [[Геррюнга]], [[Швеція]]
* {{Прапорець|SWE}} [[Марієстад]], [[Швеція]]<ref>{{Cite web|title=Міста-партнери Кам'янця-Подільського|url=https://kam-pod.gov.ua/nashe-misto/mista-partneri|language=uk}}</ref>

Є партнерські відносини зі районами міст:
* [[Таргувек]] район [[Варшава|Варшави]], [[Польща]]
* [[Кебанья-Кішпешт (станція метро)|Кішпешт]] район [[Будапешт]]а, [[Угорщина]]

Місто також має партнерські зв'язки зі польськими повітами, а саме: [[Сяноцький повіт]], [[Глоговський повіт]], [[Володавський повіт]].

З містом Мічурінськ держави-терориста побратимські стосунки було розірвано через [[Війна на сході України|російську агресію]] та [[Анексія Криму (2014)|анексію АР Крим]], а з білоруським [[Полоцьк]] у 2022 році після підтримки російської агресії.<ref>[https://transparentcities.in.ua/articles/pobratymy-ukrainskykh-mist-v-rosii-ta-bilorusi--khto-vzhe-vidmovyvsia-vid-nykh Побратими українських міст в росії та Білорусі — хто вже відмовився від них?]</ref>

Також, встановлені партнерські зв'язки з українськими містами:
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Слов'янськ]]&nbsp;— місто на [[Донбас]]і, промисловий центр регіону, значний вантажно-пасажирський вузол, курорт державного значення;
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Самар (місто)|Самар]]&nbsp;— місто на [[Запорожжя|Запорожжі]], промисловий центр регіону, значний вантажно-пасажирський вузол.
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Вінниця]]&nbsp;— місто на [[Поділля|Поділлі]], історичний осередок [[Східне Поділля|східного Поділля]], промисловий центр регіону, значний вантажно-пасажирський вузол;
* {{Прапор|Україна|розмір=15px}} [[Умань]]&nbsp;— місто на [[Поділля|Поділлі]], історичний осередок [[Східне Поділля|східного Поділля]], значний туристичний осередок держави;
Входить до складу [[Асоціація міст України|Асоціації Міст України]].

== Цікаві факти про місто ==
{{double image|right|Замок у Кам'янці аверс.jpg|120|Замок у Кам'янці реверс.jpg|120|[[Старий замок у м. Кам'янці-Подільському (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн, присвячена Кам'янець-Подільській фортеці]]}}
{{double image|right|100 років Кам'янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка аверс.jpg|120|100 років Кам'янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка реверс.jpg|120|[[100 років Кам'янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 2 грн, присвячена Кам'янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка]]}}
[[Файл:Map of West Ukrainian.jpg|міні|250пкс|Зображення Кам'янець-Подільського на мапі Західної України, сувенір]]
[[Файл:Пофігістка.jpg|міні|праворуч|150пкс|Вулична Кам'янецька кішка]]
[[Файл:Stamp of Ukraine ua122st.jpg|міні|150пкс|Поштова марка із Старою фортецею]]

* Місто посідає 3 місце&nbsp;за архітектурними пам'ятками в [[Україна|Україні]].<ref>{{Cite web |url=http://kampot.org.ua/kamyanec-podilskiy/istoriya_kamyantca/istoriya/122-40-naviznachnishix-pamyatok-arxitekturi-kamyancya.html/ |title=40 найвизначніших пам'яток архітектури Кам'янця |accessdate=21 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130811022839/http://kampot.org.ua/kamyanec-podilskiy/istoriya_kamyantca/istoriya/122-40-naviznachnishix-pamyatok-arxitekturi-kamyancya.html |archivedate=11 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* Завдяки гірському кряжу [[Товтри|Товтри-Медобори]], які ніби умовним щитом захищають Кам'янець від холодних північних вітрів, у місті утворився свій особливий мікроклімат. Так, тут набагато тепліше, раніше починається весна, а літній сезон триває на 10 днів довше, ніж у північній частині області. Недарма цю частину краю здавна називали Теплим Поділлям.
* З [[22|22 березня]] [[1919]]&nbsp;— по листопад [[1920]]&nbsp;— столиця [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], через складні політичні обставини.
* «Camino Podolico»&nbsp;— це подільський [[шлях святого Якова]], який поєднує міста: [[Вінниця]], [[Бар (Україна)|Бар]] та Кам'янець-Подільський.<ref>[https://caminopodolico.net/ Camino Podolico ОФІЦІЙНА ДІЛЯНКА ШЛЯХУ СВЯТОГО ЯКОВА В УКРАЇНІ]</ref>
* Кам'янець-Подільський посів 36 місце в рейтингу прозорості бізнесу серед українських міст у 2020 році.
* [[Кам'янецький кат]] саме така посада існувала в місті до 70-х років ХІХ століття.
* Саме в Кам'янці-Подільському датуються перші згадки про каву в Україні, 1672 року в місті було засновано першу українську [[Кав'ярня|кав'ярню]]<ref>{{Cite web|url=https://varosh.com.ua/dumky/korotka-istoriya-ukrayinskoyi-kavy-lviv-yanam-ta-zakarpatczyam-pered-prochytannyam-prysisty/|title=Коротка історія української кави|last=Поліщук|first=Всеволод|date=15 січня 2022|website=varosh.com.ua|accessdate=18 лютого 2023}}</ref>.
* «[[Стрімка лань|Лань, що біжить»]] це один з найвищих в [[Європа|Європі]] мостів без вертикальних опор, а також улюблене місце для стрибків з [[банджі-стрибки|банджі-джампінгу]] (висота 54&nbsp;м).
* Кам'янець-Подільський є одним з тих міст України, що втратили значення обласного центру, а отже більші можливості для розвитку, такими як: [[Бахмут]], [[Дрогобич]], [[Ізмаїл]].
* На [[Google Arts & Culture|Google Art Project]]&nbsp;— віртуальній колекції мистецтва з усього світу є стінописи з Кам'янця-Подільського.
* Станом на початок 2000-х Кам'янець-Подільський займав 3 місце, після [[Оксфорд]]а та [[Кембридж]]а за кількістю студентів на душу населення в Європі.<ref>http://info.kp.km.ua/content/category/10/59/50 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141211093233/http://info.kp.km.ua/content/category/10/59/50 |date=11 грудня 2014 }} Навчальні заклади</ref>.
* Кам'янець-Подільський входить у Подільсько-Буковинський туристичний кластер під назвою «Подільсько-Буковинське намисто» для популяризації туризму та залучення інвестицій у місто, також сюди ходять міста [[Чернівці]] та [[Хотин]], які формують умовне намисто на мапі.
* За перше півріччя 2018 року вхідним квитком до Старої фортеці скористалося 93 тисячі відвідувачів. Вітчизняні мандрівники прибували переважно з [[Київська область|Київської]], [[Львівська область|Львівської]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Хмельницька область|Хмельницької]], [[Чернівецька область|Чернівецької]], [[Запорізька область|Запорізької]] та [[Харківська область|Харківської]] областей. Закордонні з Польщі, США, Німеччини, Бельгії, Австрії, Румунії, Швейцарії, Канади, Італії, Британії, Білорусі.
* Входить до складу 50 найбільших міст України за населенням, у 2020 році 45 місце відповідно.
* Урбаноніми про Кам'янець-Подільський існують у таких містах: [[Хотин]]&nbsp;— вулиця Кам'янець-Подільська, [[Скала-Подільська]]&nbsp;— вулиця Кам'янець-Подільська, [[Харків]]&nbsp;— вулиця Кам'янець-Подільська, [[Рівне]]&nbsp;— [[Вулиця Кам'янець-Подільська (Рівне)|вулиця Кам'янець-Подільська]], [[Київ]]&nbsp;— [[Кам'янець-Подільська вулиця (Київ)|вулиця]] і [[Кам'янець-Подільський провулок (Київ)|провулок]]. Селі [[Балин]] є вулиця Кам'янець-Подільська. Також слід згадати вулиці у [[Львів|Львові]] та [[Хмельницький|Хмельницькому]] під назвами [[Вулиця Кам'янецька (Львів)|Кам'янецька]], що теж історично вказували напрямок на Кам'янець-Подільський. У Хабаровському краї є село під назвою [[Каменець-Подольськ]] з населенням 173 людини, а в Польщі місто [[Каменець-Зомбковицький|Каменець-Зомбковіцький]].
* Місто має багато [[Місто котів (фільм)|вуличних котів]], що живуть у Кам'янці-Подільському, на зразок вуличних котів [[Стамбул]]у.
* Існує теорія, за якою на території [[Старе місто (Кам'янець-Подільський)|Старого міста]] у І—II століттях н.&nbsp;е., розташовувався [[Стародавній Рим|римський]] табір зі [[римський легіон|легіонами]], за правління [[імператор Стародавнього Риму|імператора]] [[Траян]]а та, що саме [[римляни на території України|римляни]] першими збудували замковий міст, який з часом лише укріплювали та перебудовували. До слова на території Поділля збереглась система [[Вал (споруда)|валів]], що тягнуться між містами [[Борщів]] і Кам'янець-Подільський і мають назву [[Траянів вал Подністров'я|Траянові вали Подністров'я]]. За іншою гіпотезою, деякі науковці стверджують, що Кам'янець це легендарна грецька колонія [[Клепідава]] на річці [[Смотрич (річка)|Смотрич]].
* У Швеції є комуни [[Сульна (комуна)|Сульна]], що має дуже подібний [[герб]] як у Кам'янця. А німецьке місто [[Каменц]] у федеральних землях [[Саксонія|Саксонії]], схожу назву.
* У [[Європа|Європі]] існує декілька подібних за будовою міст, як Кам'янець-Подільський, всіх їх об'єднує наявність каньйону і річки, це такі міста: [[Толедо]], [[Ронда (Малага)|Ронда]], [[Ново Место]], [[Велико-Тирново]], [[Берн]], [[Чеський Крумлов]] та місто однойменної країни [[Люксембург (місто)|Люксембург]], а також муніципалітети [[Кастельфуліт-да-ла-Рока]], [[Пітільяно]].
* За даними статистики, протягом 2010 року найвідвідуванішою статтею Української Вікіпедії про українські міста стала стаття про [[Львів]]. До першої десятки увійшла також стаття про Кам'янець-Подільський, посівши 6 місце. У 2012 році стаття про Кам'янець-Подільський посіла 93 місце у [[Вікіпедія:Проєкт:Популярність/2012|сотні найпопулярніших статей]] за відповідний рік, кількість переглядів склала 82 650 разів.
* 2017 році банери із зображенням перлини Поділля та України&nbsp;— [[Кам'янець-Подільська фортеця|Кам'янець-Подільської фортеці]] отримали одразу два призових місця&nbsp;— друге та третє у конкурсі «Вікі любить пам'ятки».
* У рамках операції UNIFIER, що є місією [[Збройні сили Канади|Збройних сил Канади]] для підтримки сил безпеки в Україні, контингент [[2-га канадська дивізія|2-ї Об'єднаної оперативно тактичної групи]], з вересня 2015 року здійснював підготовку військовослужбовців [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] зі знешкодження вибухових пристроїв. Всього за три роки було підготовлено 345 українських військовослужбовців.
{{center|
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Канадські військові інструктори у Кам’янець-Подільському вручили міжнародні сертифікати групі українських саперів (27446301901).jpg
Файл:Канадські військові інструктори у Кам’янець-Подільському вручили міжнародні сертифікати групі українських саперів (27242110580).jpg
Файл:Канадські військові інструктори у Кам’янець-Подільському вручили міжнародні сертифікати групі українських саперів (27446301601).jpg
Файл:Канадські військові інструктори у Кам’янець-Подільському вручили міжнародні сертифікати групі українських саперів (27484197506).jpg
Файл:Канадські військові інструктори у Кам’янець-Подільському вручили міжнародні сертифікати групі українських саперів (27518696975).jpg
</gallery>
}}

=== Урочисті дні у Кам'янці-Подільському ===
[[Файл:Merry Christmas 004.jpg|міні|праворуч|150пкс|З Різдвом Христовим, церковна листівка]]

6 березня 2018 року міська рада ухвалила рішення вивішувати у пам’ятні дні [[Революційний прапор ОУН|червоно-чорний]] прапор разом з державним.<ref>[https://kp.20minut.ua/tochka-zoru/u-kamyantsi-vivishuvatimut-revolyutsiyniy-prapor-oun-u-pamyatni-dati-s-10677803.html У Кам’янці вивішуватимуть революційний прапор ОУН у пам’ятні дати. Що думають кам’янчани? (Опитування)]</ref>

* [[22 січня]]&nbsp;— ''' [[Акт Злуки]] ''' [[Українська Народна Республіка|УНР]] і [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]].
* [[9 березня]] і [[10 березня]]&nbsp;— ''' [[Вшанування пам'яті та образ Тараса Шевченка у масовій культурі|Вшанування пам'яті Тараса Шевченка]]'''.
* Змінна дата&nbsp;— '''[[Великдень|Пасха (Великдень)]]'''.
* [[23 травня]]&nbsp;— ''' [[День Героїв]]''', вшанування полеглих у боротьбі за волю України.
* Останні неділі [[Травень|Травня]]&nbsp;— '''[[День міста]]''', святкування річниці  Кам'янця-Подільського.
* [[24 серпня]]&nbsp;— '''[[День Незалежності України]]'''.
* [[1 жовтня|1(14) жовтня]]&nbsp;— християнське і народне свято '''[[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрова]]'''.
* [[14 жовтня]]&nbsp;— свято створення '''[[Українська повстанська армія|Української Повстанської Армії]]'''.
* [[21 листопада]]&nbsp;— свято '''[[День Гідності та Свободи]]'''.
* [[26 листопада]]&nbsp;— вшанування пам'яті жертв '''[[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]]'''.
* [[25 грудня]]&nbsp;— '''[[Різдво Христове|Різдво]]'''.

== Галерея ==
<gallery mode="packed-hover" caption="Фортеця">
Файл:Kamianiec Podilsky Stary Zamek DSC 0829 68-104-9007.jpg|Фортеця вул. Замкова
Файл:Кам'янець-Подільська.jpg|Брама фортеці
Файл:Стара фортеця.jpg|Казкове диво Поділля
Файл:Twierdza w Kamiencu Podolskim 2012 001.jpg|Одвічна твердиня
Файл:Кам'янець-Подільська фортеця2345.jpg|Кам'янець-Подільська фортеця
Файл:Міська Кам"янець-Подільська фортеця 2.jpg|Фортеця
Файл:1.Кам'янець-Подільська фортеця. 03.jpg|Фортеця
Файл:WLM - 2020 - Кам'янець-Подільська фортеця.jpg|Фортеця 2020
Файл:Зимова фортеця.jpg|Зимова фортеця
Файл:Twierdza - widok z Mostu Tureckiego.jpg|Турецький міст
Файл:Twierdza w Kamiencu Podolskim 2012 005.jpg|Фортечні мури
Файл:Kamianets-Podilskyi Castle (Tenchynska Tower).JPG|Неприступна фортеця
Файл:68-104-9007 Kamianets-Podilskyi Fortress RB 18 2.jpg|Фортеця на світанку
</gallery>

<gallery mode="packed-hover" caption="Архітектура та краєвиди">
Файл:Гунська,9.JPG|Житловий будинок вул. Гунська
Файл:Духовна семенарiя 1789-XIX ст., вул.П'ятницька,11, м..JPG|Духовна семенарія
Файл:Будинок старости фортеці (Кам'янець-Подільський).jpg|Будинок старости фортеці
Файл:Будинок житловий по вул.Зарванській,5.jpg|Будинок по вул. Зарванській
Файл:Міські мури DSC 7400.JPG|Міські мури
Файл:2017 - Смотрицький каньйон.jpg|Смотрицький каньйон
Файл:Замерзлий водоспад.jpg|Замерзлий водоспад
Файл:Зимовий світанок.jpg|Каньйон зимовий світанок
Файл:Будинок житловий по вул.Довгій,13.jpg|Будинок житловий по вул. Довгій
Файл:Armenian Bell Tower.jpg|Вірменьська дзвіниця
Файл:Вул.Старобульварна, 2 DSC 7370.JPG|Вулиця Старобульварна
Файл:Stephen Báthory Gate.JPG|[[Башта Стефана Баторія (Кам'янець-Подільський)|Башта Стефана Баторія]]
Файл:Шевченка 24.jpg|Вулиця Шевченка
Файл:Суд окружний (дворянське зiбрання) DSC 7610.JPG|Суд окружний
Файл:Будинок Польського магістрату 7.jpg|Будинок Польського магістрату
Файл:Kamyanets-Podilskiy - City of a Dream (2013).webm
</gallery>

<gallery mode="packed-hover" caption="Релігійні споруди">
Файл:Костьол Св.Петра i Павла.jpg|[[Собор святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)|Собор святих Апостолів Петра і Павла]]
Файл:Minaret, Saint Peter an Saint Paul Cathedral, Kamianets-Podilskyi.JPG|Скульптура Матері Божої
Файл:Костел святої Трійці.jpg|Костел святої Трійці
Файл:Олександро-Невський собор (Кам'янець-Подільський).jpg|Собор
Файл:Kamieniec Podolski, cerkiew.jpg|Православний храм
Файл:Здвиженська церква у Карвасарах P1770773.jpg|Здвиженська церква
</gallery>

== Панорами Кам'янця-Подільського ==
<div style="border:;width:1050;height:450;overflow:auto;">
{{Панорама|File:Краса України-Поділля.Весна.jpg|973пкс|Панорама Кам'янець-Подільський|align-cap=center}}
{{Панорама|-DJI 0351-Edit Panorama1.jpg|973пкс|<center>Панорама історичної частини міста|align-cap=center}}
{{Панорама|Кам'янець-Подільська фортеця P1270708.jpg|973пкс|Панорама Старої фортеці|align-cap=center}}
{{Панорама|Kamianets-Podilskyi banner-001.jpg|973пкс|<center>Панорама Старого міста|align-cap=center}}
{{Панорама|Панорама Польські фільварки.JPG|973пкс|Панорама міста|align-cap=center}}
{{Панорама|File:Старовинне поселення.jpg|973пкс|Панорама старовинного поселення Кам'янець-Подільський|align-cap=center}}
</div>

== Див. також ==
{|style="; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* [[Кам'янець-Подільська фортеця]]
* [[Кам'янець-Подільська міська громада]]
* [[Кам'янець-Подільський район]]
* [[Сім чудес Кам'янця-Подільського]]
* [[Храми Кам'янця-Подільського]]
 |valign="top"|
* [[Почесні громадяни Кам'янця-Подільського]]
* [[Міські голови Кам'янця-Подільського]]
* [[Каштеляни Кам'янця-Подільського]]
* [[Кам'янець-Подільська міська рада]]
* [[Кам'янець-Подільська агломерація]]
 |valign="top"|
* [[Поділля]]
* [[Подоляни]]
* [[Подільський говір]]
* [[Західне Поділля]]
* [[Пониззя]]
 |valign="top"|
* [[СЕС Кам'янець-Подільська|Кам'янець-Подільська сонячна електростанція]]
* [[Кам'янець-Подільський (аеропорт)|Кам'янець-Подільський аеропорт]]
* [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський залізнична станція]]
* [[Кам'янецький водоспад (Синевир)|Кам'янецький водоспад]]
|}

== Примітки ==
{{reflist|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Кам'янець-Подільський |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=212 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 }}{{Недоступне посилання|date=грудень 2021 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

|3}}

== Джерела ==
* ''Будзей О''. [http://kampod.at.ua/index/kam_39_janeckij_kalendar/0-110 Кам'янецький календар на сайті «Вічний Кам'янець»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150104063155/http://kampod.at.ua/index/kam_39_janeckij_kalendar/0-110 |date=4 січня 2015 }}
* ''Кам'янець-Подільський'' // {{УРЕ-2/4}}&nbsp;— С. 541.
* Кам'янець-Подільський. Путівник.&nbsp;— Львів, 1970.
* ''Петров М. Б., Рибак І. В.''. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kamyanec_Podilsky&abcvar=14&bbcvar=1 Кам'янець-Подільський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044403/http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kamyanec_Podilsky&abcvar=14&bbcvar=1 |date=5 березня 2016 }} // {{ЕІУ|4|55—64}}
* {{SgKP|III|748|Kamieniec Podolski}}&nbsp;— S. 748—763. {{ref-pl}}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6639 Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» = National historical-architectural preserve «Kamyanets»: фотоальбом / авт. проекту А. Мельник ; фото: М. Андрєєв, Ю. Бусленко ; текст і ред. О. Климчук.&nbsp;— Хмельницький: ПФ «Галерея», 2004.&nbsp;— 207 с. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920231130/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6639 |date=20 вересня 2020 }}

== Література ==
* Кам‘янець-Подільський на поштових листівках кінця ХІХ&nbsp;— початку ХХ ст.: історико-іконографічне дослідження: [монографія] / С.&nbsp;А.&nbsp;Копилов, І.&nbsp;В.&nbsp;Паур.&nbsp;— Кам‘янець-Подільський: Аксіома, 2019.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-496-479-8.
* Митці Кам‘янця-Подільського: архітектори, мистецтвознавці, художники / уклад. Н.&nbsp;О.&nbsp;Урсу.&nbsp;— Кам‘янець-Подільський: ФОП Сисин Я. І. : Абетка, 2016.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 617-7052-59-2.
* Крамар С.&nbsp;І.&nbsp;Місто Кам'янець на Поділлі у XIV–XVIII століттях: магдебурзьке право, судочинство та самоврядування громад: іст.-прав. нарис / С.&nbsp;І.&nbsp;Крамар.&nbsp;— Кам'янець-Подільський: Медобори–2006, 2010.&nbsp;— 335 с.
* Самоврядування вірменської громади міста Кам'янець на Поділлі у XVI—XVII століттях / С.&nbsp;І.&nbsp;Крамар // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;2(6): [Електронний ресурс].&nbsp;— Режим доступу : http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12ksixxs.pdf.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Кам'янець-Подільський
|Портал1 = Поділля
|Проєкт = Поділля
|Вікісховище = Category:Kamyanets Podilsky
}}
{{2 стовпці}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кам'янець-Подільський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200915162133/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf |date=15 вересня 2020 }} // {{УМЕ5|сторінки=586-587}}
* Петров М.&nbsp;Б.&nbsp;Місто Камянець-Подільський в 30-х роках XV—XVIII століть: проблеми соціально-економічного, демографічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Міське і замкове управління / М.&nbsp;Б.&nbsp;Петров.&nbsp;— Камянець-Подільський: Аксіома, 2012.&nbsp;— 480 с. ([https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrov_Mykola/Misto_Kamianets-Podilskyi_v_30-kh_rokakh_XV-XVIII_stolit_problemy_sotsialno-ekonomichnoho_demohrafic.pdf? link] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210819115149/https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrov_Mykola/Misto_Kamianets-Podilskyi_v_30-kh_rokakh_XV-XVIII_stolit_problemy_sotsialno-ekonomichnoho_demohrafic.pdf |date=19 серпня 2021 }})
* [http://kamenca.net/uk Кам'янець-Подільський сайт «Каменца Нет» ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210509061955/http://kamenca.net/uk |date=9 травня 2021 }}
* [https://web.archive.org/web/20140424194942/http://tovtry.forest.ru/ua/history/book/historical_faces_of_kamyanets.pdf Сикора Э.&nbsp;Ф.&nbsp;Лица Каменца-Подольского или те, кто творил историю «Цветка на камне», кто оказывал влияние на его судьбу, а также те, кому повезло увидеть своими глазами это неповторимое чудо природы и творение человеческой фантазии.&nbsp;— Харьков: «Міськдрук», 2010.&nbsp;— 700 с.]
* [http://muzeum.in.ua Офіційний сайт кам'янець-подільського державного історичного музею-заповідника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220321175029/http://muzeum.in.ua/ |date=21 березня 2022 }}
* [https://k-p.net.ua Кам'янець-Подільський інформаційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220614162646/https://k-p.net.ua/ |date=14 червня 2022 }}
* [http://www.travelk-p.info Туристично-інформаційний центр Кам'янця-Подільського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190102090747/https://travelk-p.info/ |date=2 січня 2019 }}
* [https://web.archive.org/web/20101010043100/http://www.oblrada.km.ua/map/kammis.php м. Кам'янець-Подільський на сайті Хмельницької обласної ради]
* [https://vdalo.info Новини Кам'янця-Подільського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220519104907/https://vdalo.info/ |date=19 травня 2022 }}
* [http://informweek.com 7 днів&nbsp;— життя за тиждень] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220414044314/https://informweek.com/ |date=14 квітня 2022 }}
* [http://info.kp.km.ua Кам'янець-Подільський онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100317191759/http://info.kp.km.ua/ |date=17 березня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20161003155902/http://kampod.name/ Кам'янець-Подільський історичний]
* [http://trip.org.ua/khmelnichchina/kam-yanets-podilskij.html Кам'янець-Подільський Подорожі Україною] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141209195059/http://trip.org.ua/khmelnichchina/kam-yanets-podilskij.html |date=9 грудня 2014 }}
* [https://web.archive.org/web/20131126215523/http://nadoloni.com/ua/kamianets-podilskyi OSM Карта Кам'янець-Подільського]
* [https://web.archive.org/web/20070401155659/http://sunsite.berkeley.edu:8085/x-ussr/100k/M-35-114.jpg Радянська топографічна карта 1:100000]
* {{ЕЄЕ|11942|Каменец-Подольский}}
* [http://jewua.org/kamenets_podolski/ Історія єврейської громади Кам'янця-Подільського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130718150445/http://jewua.org/kamenets_podolski/ |date=18 липня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20150104072454/http://kam-pod.gov.ua/msta-partneri.html Міста-Партнери] на [http://kam-pod.gov.ua/index.php Офіційний сайт&nbsp;Кам'янець-Подільської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150407210813/http://kam-pod.gov.ua/index.php |date=7 квітня 2015 }}
* [http://aglomeracii.com/?p=105 Кам'янець-Подільська агломерація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023050135/http://aglomeracii.com/?p=105 |date=23 жовтня 2014 }}
* [http://tvoemisto.biz/tips-articles Події Кам'янця-Подільського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180904032158/https://tvoemisto.biz/tips-articles/ |date=4 вересня 2018 }}
* [http://gazeta.ua/articles/history/_ak-viglyadav-kamyanecpodilskij-u-1897-roci-retro-foto/634629 Як виглядав Кам'янець-Подільський у 1897 році&nbsp;— ретро фото] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150816235754/http://gazeta.ua/articles/history/_ak-viglyadav-kamyanecpodilskij-u-1897-roci-retro-foto/634629 |date=16 серпня 2015 }} матеріал газети [[Газета по-українськи|Gazeta.ua]] від 01.07. 2015 року.
* Бухало О. // [https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-47951049 Кам'янець-Подільський: як будували місто Божою рукою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190421162049/https://www.bbc.com/ukrainian/blog-history-47951049 |date=21 квітня 2019 }} // [[BBC News#BBC News Україна|BBC News Україна]]
* [https://v-mandry.com/shho-podivitis-v-kamyanec-podilskomu/ Що подивитись в Кам'янець-Подільському] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201210121021/https://v-mandry.com/shho-podivitis-v-kamyanec-podilskomu/ |date=10 грудня 2020 }}
{{div col end}}

{{Міста Хмельницької області}}
{{Історичні місця Хмельницької області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Хмельницька область}}
{{Кам'янець-Подільська міська громада}}
{{Кам'янець-Подільський район|nocat=1}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Поділля|Хмельниччина}}

[[Категорія:Кам'янець-Подільський| ]]
[[Категорія:Районні центри Хмельницької області]]
[[Категорія:Міста Хмельницької області]]
[[Категорія:Кам'янець-Подільський район]]
[[Категорія:Міста Галицького князівства]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною вірменською громадою]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Колишні столиці України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Міста магдебурзького права на Поділлі]]
[[Категорія:Колишні обласні центри України]]
[[Категорія:Поділля]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:1374 в Україні]]