Камілла роздвоюється
Камілла роздвоюється | |
|---|---|
| Camille redouble | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ноемі Львовскі |
| Продюсер | Jean-Louis Livid і Philippe Carcassonned |
| Сценарист | Амелі Мод, Ноемі Львовскі |
| У головних ролях |
Ноемі Львовскі Самір Гесмі Йоланда Моро |
| Оператор | Жан-Марк Фабр |
| Композитор | Жозеф Даан, Гаетан Руссель |
| Кінокомпанія |
F comme Film / Ciné@ / France 2 Cinéma |
| Дистриб'ютор | Gaumont і ADS Serviced[1] |
| Тривалість | 115 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 2012 |
| Кошторис | 7 млн € |
| IMDb | ID 2253939 |
| fcommefilm.fr | |
«Камі́лла роздво́юється» — французький фільм режисера і авторки сценарію Ноемі Львовскі. Стрічку показували на Каннському кінофестивалі 2012 року[2][3], де її вшановано відзнакою Товариства драматичних авторів і композиторів (SACD).[4] Фільм має найбільшу кількість номінацій (13) кінопремії Сезар 2013 року[5].
Сюжет[ред. | ред. код]
Головні герої фільму Ерік та 16-літня Камілла. Вони пристрасно закохуються одне в одного, невдовзі у них народжується донька. 25 років потому Ерік йде від Камілли до молодої жінки. Увечері 31 грудня Камілла раптово потрапляє в минуле. Їй знову 16 років. Вона заново «відкриває» своїх батьків, своїх друзів, свою молодість і Еріка. Камілла ставить собі питання, що робити тепер, якщо вона вже знає, що через 25 років її любові прийде кінець?
Акторський склад[ред. | ред. код]
- Ноемі Львовскі — Камілла Ваян
- Самір Гесмі — Ерік
- Жудіт Шемла — Жозефа
- Індія Ейр — Аліса
- Джулія Форе — Луїза
- Йоланда Моро — мати Камілли
- Мішель Вюєрмоз — батько Камілли
- Дені Подалідес — Альфонс
- Жан-П'єр Лео — мосьє Дюпон, годинникар
- Венсан Лакост — Венсан
- Міша Лекот
- Матьє Амальрік — вчитель французької
- Ріад Саттуф
Премії[ред. | ред. код]
- 2013 : Премія «Люм'єр» за найкращий жіночий дебют — Жудіт Шемла, Жулія Фор, Індія Хейр. Спеціальний приз Люм'єр за фільм і режисуру.
- 2013 : Премія «Магрітт» найкращій акторці другого плану — Йоланда Моро[6].
- 2013: Трофей французького фільму 2013.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
- ↑ Leffler, Rebecca. Cannes 2012: Michel Gondry’s 'The We & The I' to Open Director's Fortnight. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 28 квітня 2012.
- ↑ 2012 Selection. quinzaine-realisateurs.com. Directors' Fortnight. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 28 квітня 2012.
- ↑ Ford, Rebecca (25 травня 2012). Cannes 2012: 'No' Takes Top Prize at Directors' Fortnight. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 25 травня 2012.
- ↑ У Франції оголосили номінантів на премію «Сезар».[недоступне посилання]
- ↑ Leurquin, Anne-Sophie (2 лютого 2013). Quatre Magritte pour « A perdre la raison ». Le Soir (French) . Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Camille redouble на сайті IMDb (англ.)
|
