Перегляд вихідного коду сторінки Каталанська мова

{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Каталанська мова
| Самоназва = català
| Поширена_в = [[Каталанські країни]]
| Кількість_носіїв = 11,6 млн осіб розуміють, 9,4 млн осіб вміють говорити
| Місце = 
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська сім'я]]
:[[Романські мови|Романська група]]
:[[Італо-романські мови|Італо-романська підгрупа]]
:[[Західнороманські мови|Західнороманська підгрупа]]
:[[Галло-іберійські мови|Галло-іберійська підгрупа]]
:[[Окситано-романські мови|Окситано-романська підгрупа]]
або<br />
:[[Галло-іберійські мови|Галло-іберійська підгрупа]]
:[[Іберо-романські мови|Іберо-романська підгрупа]]
:[[Східноіберійські мови|Східноіберійська підгрупа]]<ref>[http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=90061 Класифікація романських мов на сайті www.ethnologue.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071001183708/http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=90061 |date=1 жовтня 2007 }}. {{ref-en}}</ref>
| Офіційна = [[Файл:Escudo de Cataluña.svg|18px]] [[Каталонія]] <br/> [[Файл:Escudo de la Comunidad Valenciana.svg|18px]] [[Валенсія (автономна спільнота)|Регіон Валенсія]] <br/> [[Файл:Coat_of_Arms_of_Balearic_Islands.svg|18px]] [[Балеарські острови]] <br/> [[Файл:Escut de la Catalunya del Nord.svg|16px]] [[Східні Піренеї|Північна Каталонія]] <br/>[[Файл:Coat of arms of Andorra.svg|20px]] [[Андорра|Князівство Андорра]] <br/> [[Файл:Siñal d'Aragón.svg|20px]] [[Альґеро|м. Алґе, Сардинія]]
| Регулює = ''[[Інститут каталонознавства]], Академія каталанської мови, [[Валенсійська мовна академія]], Університет Балеарських островів, філософський та філологічний факультет, відділення філології''<ref>Каталанською&nbsp;— Institut d'Estudis Catalans, Acadèmia de la Llengua Catalana, Acadèmia Valenciana de la Llengua, Universitat de les Illes Balears, facultat de filosofia i lletres, secció filológica.</ref>
| ISO_639 = ca
| ISO_639-2 = cat
| ISO_639-3 = [[iso639-3:cat|cat]]
| Зображення = Catalan language in Europe.png
| Підпис = Поширення каталанської мови:
{{leftlegend|#00A86B|Каталанська мова є мовою більшості, має офіційний статус}} {{leftlegend|#50C878|Каталанська мова є мовою більшості, але не має офіційного статусу}} {{leftlegend|#77dd77|Каталанська мова є мовою меншості, має офіційний статус}}|
}}
'''Каталанська мова'''<ref>{{ВУЕ|Каталанська мова}}</ref>, або '''каталонська<ref>{{СУМ-20|Каталонська}}</ref> мова''' ({{lang-ca|català}}; вимовляється {{IPA|[kətə'ła]}} або {{IPA|[kata'ła]}})&nbsp;— мова Західного [[Середземномор'я]], належить до [[Романські мови|романської]] групи [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської]] мовної родини.

Каталанською говорять в [[Іспанія|Іспанії]] та [[Франція|Франції]], а також в [[Італія|Італії]] та [[Андорра|Андоррі]], зокрема у таких великих містах, як-от [[Барселона]] та [[Валенсія]]. З 1970-х років ця мова стала офіційною на тих [[каталанські країни|територіях, де нею послуговуються]]. До цього протягом кількох століть каталанську забороняли або піддавали репресіям як в Іспанії, так і у Франції.

Каталанська є окремою мовою, а не діалектом [[Іспанська мова|іспанської]].

Здебільшого ті, для кого ця мова є рідною, володіють також іспанською, [[Французька мова|французькою]] або [[Італійська мова|італійською]].

== Головні факти ==

У період з [[1979]] до [[2007]] років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною [[Каталанські країни|каталанських країн]], окрім [[Ал-Карша|Ал-Карші]] та [[Західна смуга|Західної смуги]]. В [[Каталонія|Автономній області Каталонія]] вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з [[1979]]&nbsp;р.<ref>[http://www.contrastant.net/llengua/llenguaestatut.htm Порівняння положень про каталанську мову в кінцевій версії Статуту Автономної області Каталонія та у тексті, що його було проголосовано парламентом Каталонії до переговорів з урядом Іспанії.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090208150903/http://contrastant.net/llengua/llenguaestatut.htm |date=8 лютого 2009 }} {{ref-ca}}</ref>

Починаючи з [[XIII століття|XIII&nbsp;ст.]] каталанська мова називалася по-різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська), [[Валенсійська мова|валенсійська]] (лише в [[Валенсія (область)|Автономній області Валенсія]] в [[Іспанія|Іспанії]]) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

Із точки зору [[Фонетика|фонетики]], [[Лексика|лексики]] та [[Граматика|граматики]] найближчою до каталанської є [[окситанська мова]]<ref>Зокрема за списками Сводеша.</ref> (з [[VIII століття|VIII]] до XIII&nbsp;ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами [[Іберійський півострів|Іберійського півострова]], зокрема [[Іспанська мова|іспанською]] та [[Португальська мова|португальською]]. Каталанську у світі розуміють близько 11,6&nbsp;млн осіб, за кількістю мовців&nbsp;— це 6 романська мова після [[Іспанська мова|іспанської]], [[Португальська мова|португальської]], [[Французька мова|французької]], [[Італійська мова|італійської]] та [[Румунська мова|румунської]] мов<ref>З «MSN Encarta&nbsp;— Languages Spoken by More Than 10 Million People», кількість мовців усіма романськими мовами оцінено у 690&nbsp;млн осіб, каталанською мовою у 9,1&nbsp;млн осіб.</ref>. У Європейському Союзі каталанська є 14-ю мовою за кількістю мовців<ref>[http://www.tribuna.cat/index.php?option=com_content&task=view&id=91374&Itemid=28 El català és la llengua més desprotegida de la UE i l’única amb més de 5 milions de parlants que no és oficial]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. {{ref-ca}}</ref>, у світі&nbsp;— 80-ю.

Існує дві великі групи [[діалект]]ів&nbsp;— східні (на основі яких створено [[Літературна мова|літературну мову]]) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано [[Валенсійська мова|літературну мову Автономної області Валенсія]]).

У каталанській використовують адаптовану [[Латинська абетка|латинку]], зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах ('''-ny-''', '''-l·l-''', '''-ig'''). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у [[іменник]]а, [[прикметник]]а та [[Артикль|артикля]], відмінникова система у [[займенник]]а), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми [[Галло-романські мови|галло-романськими]] та [[Західно-іберійські мови|західно-іберійськими]] мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (наприклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського ''peça''), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з [[Баскійська мова|баскійської]], германських, [[Окситанська мова|окситанської]], [[Арабська мова|арабської]], [[Іспанська мова|іспанської]], [[Французька мова|французької]] та [[Англійська мова|англійської]] мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от ''[[паелья]]'' та ''барак''.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема [[Інститут каталонських студій|Інститутом каталонських студій]] (який підтримує норму IEC) та [[Валенсійська мовна академія|Валенсійською мовною академією]] (яка підтримує норму AVL). У [[1985]]&nbsp;р. було створено Термінологічний центр ({{lang-ca|Termcat}})<ref>Діє відповідно до Декрету №&nbsp;108/2006 від 25 квітня 2006&nbsp;р., сайт [http://www.termcat.cat www.termcat.cat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190311020107/http://www.termcat.cat/ |date=11 березня 2019 }} {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}</ref>, який відповідає за розроблення галузевої термінології та випуск словників, а також Консорціум для мовної нормалізації ({{lang-ca|Consorci per a la Normalització Lingüística}}), завданням якого є поширення нової термінології та організація мовних курсів<ref>[http://www.cpnl.cat/ Сайт Консорціуму для мовної нормалізації.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081110110444/http://cpnl.cat/ |date=10 листопада 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}, {{ref-fr}}</ref>. Поряд із зазначеними вище офіційними закладами існують і визнані неурядові організації, які займаються пропагандою каталанської мови, створенням належних умов для її вивчення: найвідомішою є організація «Омніум културал» ({{lang-ca|Òmnium Cultural}}), створена у [[1961]] році.

Рекорд «[[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів Гінесса»]] з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем [[Люїс Кулет|Люїсом Кулетом]]. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено [[17 січня]] [[2009]].року

== Назви мови, приклади та цитати, статус, класифікація ==

=== Назви мови ===

;Сучасні назви мови

: ''Див. також статтю '''[[Назви каталанської мови]]'''.''

В українській мові паралельно вживаються дві назви на позначення мови&nbsp;— катал'''а́'''нська та катал'''о́'''нська.

Викладачі-практики (зокрема відомий український лінгвіст-романіст [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтин Тищенко]]) частіше називають цю мову катал'''а'''нською<ref>{{Cite web |url=http://ruthenia.info/txt/tyschenkok/eyl/11.html |title=К.Тищенко, Мови Європи, розділ «Романські мови», 2001 р. |accessdate=24 вересня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120119183320/http://ruthenia.info/txt/tyschenkok/eyl/11.html |archivedate=19 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref> (пр., «Підручник каталанської мови»<ref>[http://www.universitybooks.ru/cat.asp?o=37731 «Учебник каталанского языка: Начальный курс.» Бигвава И. О., Харшиладзе М. А., Москва 2002 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809103443/http://www.universitybooks.ru/cat.asp?o=37731 |date=9 серпня 2014 }}.</ref>). В Україні цю мову викладають у Києві на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка<ref name="phil">{{Cite web |url=http://www.philology.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=14&sid=1 |title=Кафедра іспанської та італійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка |accessdate=19 жовтня 2008 |archive-date=25 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090125024949/http://philology.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=14&sid=1 }}</ref> та у Львові на кафедрі французької філології факультету іноземних мов Львівського університету ім. І.&nbsp;Франка<ref>[http://www.franko.lviv.ua/faculty/inomov.new/ukrainian/2.htm Факультет іноземних мов Львівського університету ім. І.Франка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080118065125/http://www.franko.lviv.ua/faculty/inomov.new/ukrainian/2.htm |date=18 січня 2008 }}.</ref> саме як катал'''а'''нську мову.

В українській мові вживається і назва «катал'''о'''нська мова», зокрема у [https://web.archive.org/web/20110920100440/http://www.nbuv.gov.ua/books/2002/ukrmarc/dod-a.doc Кодах представлення назв мов] фіксується лише такий варіант назви. У [https://web.archive.org/web/20120125084451/http://www.lingvo.ua/uk Великому тлумачному словнику української мови] фіксуються обидва прикметники<ref>[http://www.slovnyk.net/?s1=14&s3=2160 Слова «каталонський» та «каталанський» у Великому тлумачному словнику української мови]</ref>, однак про мову написано у статті [http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/%CA%C0%D2%C0%CB%CE%CD%D1%DC%CA%C8%C9 «каталонський»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. [http://www.rozum.org.ua Орфографічний словник української мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220323170857/http://rozum.org.ua/ |date=23 березня 2022 }} фіксує лише слово «каталонський».

У російській мові чіткіше, ніж в українській, фіксується різниця між вживанням слів «каталанский» (щодо мови) та «каталонский» (щодо належності до території, народу)<ref>[http://www.gramota.ru/spravka/buro/search_answer/?s=%EA%E0%F2%E0%EB%E0%ED%F1%EA%E8%E9+%FF%E7%FB%EA Сайт gramota.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121103183157/http://www.gramota.ru/spravka/buro/search_answer/?s=%EA%E0%F2%E0%EB%E0%ED%F1%EA%E8%E9+%FF%E7%FB%EA |date=3 листопада 2012 }}.</ref><ref name="gsnti">[http://www.gsnti-norms.ru/norms/common/doc.asp?2&/norms/stands/7_75.htm Коди найменувань мов стандарту ГОСТ 7.75-97]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-ru}}</ref>.

У польській мові на позначення як мови, так і належності до Каталонії та каталонців, вживається лише прикметник «kataloński».

Іншими слов'янськими мовами назва каталанської мови перекладається таким чином (як зі звуком {{IPA|[a]}}, так і {{IPA|[o]}}) : [[Білоруська мова|білоруською]] «каталянская / каталёнская мова», [[Сербсько-хорватська мова|сербохорватською]] «katalonski jezik / каталонски језик», [[Чеська мова|чеською]] «katalánština», [[Словацька мова|словацькою]] «katalánčina», [[Словенська мова|словенською]] «katalonščina / katalonski jezik», [[Болгарська мова|болгарською]] «каталонският език».

У неслов'янських мовах назва каталанської мови найчастіше передається зі звуком {{IPA|[a]}} (ближче до оригіналу): {{lang-fr|le catalan, la langue catalane}}, {{lang-en|Catalan language}}, {{lang-es|idioma catalán}}. Єдина мова, де у назві з'являється звук {{IPA|[u]}},&nbsp;— мова [[есперанто]]: «kataluna lingvo / la kataluna».

Слід зазначити також, що окрім назв '''каталанська''' / '''каталонська''' мова, існують й інші, менш поширені сучасні назви для цієї мови. Статутом [[Валенсія (область)|Автономної області Валенсія]] закріплено назву «[[валенсійська мова]]», в інших регіонах поширення каталанської мови її зараз називають лише «каталанською» (на Балеарських островах у неофіційному вжитку також є назви «мальоркська» та рідше «балеарська мова»). У працях із лінгвістики іноді цю мову називають «каталанською-валенсійською-балеарською», у кін. [[XX століття|XX&nbsp;ст.]] було запропоновано також дві штучні назви&nbsp;— '''бакаве́с''' / '''бакабе́с''' та '''кава́ба''' / '''каба́ба''' (або '''каваба́нська / кабаба́нська мова'''), де '''-ка-''' означає «Каталонія», '''-ва- / -ве-''' або '''-ба- / -бе-'''&nbsp;— «Валенсія» і '''-ба-'''&nbsp;— «Балеарські о-ви». Три літери «а» у назві «каваба» означають «[[Арагон]]» (тобто [[Західна смуга|Західну смугу]]), «[[Альґеро|Алґе»]] та «[[Ал-Карша|Ал-Каршу»]].

;Історичні назви каталанської мови

: ''Див. також статтю '''[[Назви каталанської мови]]'''.''

Від часів [[Проповіді з Урґаньї|проповідей з Урґаньї]], каталанська мова називалася по-різному. Оскільки, як і інші [[Романські мови|неолатинські мови]], каталанська мова походить із народної [[Латинська мова|латини]], її вважали народним, простим варіантом латинської мови, що пояснює першу зафіксовану офіційну назву каталанської мови на поч. [[13 століття|XIII&nbsp;ст.]]&nbsp;— ''vulgar'', тобто «народна», «проста» мова.

Серед інших історичних назв каталанської мови варто зазначити назву ''romanç / romançar'' («романська [мова]»), яка вживалася в усіх частинах [[Каталанські країни|каталанських країн]] з [[1234]] до [[1636]]&nbsp;р., назву ''pla / espla / esplanar'' («зрозуміла [мова]»), що вживалася з [[1261]] до [[1589]]&nbsp;р., назви ''crestianesc'' («християнська [мова]»), яка вживалася у [[Валенсія (область)|Валенсії]] з [[1270]] до [[1468]]&nbsp;р. (через існування контактів між християнським каталонським та мусульманським арабським населенням Валенсії) та назву ''algemia'' («алжемія / алджемія»), що вживалася з [[1460]] до [[1490]]&nbsp;р. головним чином іберійськими мусульманами.

У Валенсії з [[1531]] до [[1878]]&nbsp;р. широко вживалася також назва ''lemosí'' («лімузенська [мова]»)&nbsp;— ця назва, що зараз вживається лише для лімузенського діалекту [[Окситанська мова|окситанської мови]], відбиває той факт, що каталанська мова довгий час (а окремими лінгвістами до середини XX&nbsp;ст.) вважалася діалектом окситанської мови (велика кількість [[трубадур]]ів писала лімузенською говіркою північно-окситанського діалекту).

В [[Арагонське королівство|Арагонському королівстві]], куди входила територія сучасних [[Каталонія|Південної]] та [[Східні Піренеї|Північної]] Каталонії, «каталанською» цю мову почали називати з [[1290]]&nbsp;р.&nbsp;— там ця назва є основною до сьогодні.

На [[Каталанські країни|інших каталаномовних територіях]] традиція називати мову «каталанською» перервалася у [[15 століття|XV]]—[[16 століття|XVI&nbsp;ст.]], натомість вживалися назви, похідні від найменувань відповідних королівств&nbsp;— «[[Валенсійська мова|валенсійська»]] (від [[1395]]&nbsp;р.) та «мальоркська» (від [[1409]]&nbsp;р.). У [[Валенсія (область)|Валенсії]] та на [[Балеарські острови|Балеарських о-вах]] знову почали вживати назву «каталанська мова» у кін. [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]]

Докладнішу інформацію про всі історичні назви каталанської мови можна знайти у статті [[Назви каталанської мови]].

=== Приклади мови ===
[[Файл:Interdiction officielle de la langue catalana 2 avril 1700.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Наказ короля Франції [[Людовик XIV (король Франції)|Людовіка XIV]] від [[2 квітня]] [[1700]]&nbsp;р. про заборону використовувати каталанську мову у діловодстві на території [[Східні Піренеї|Північної Каталонії]].'']]
;

<br/>
{| style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|- style="font-size:110%; color: black; background-color: white;"
|align="center" |Мова
|align="center" |Уривок 1
|align="center" |Уривок 2
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|
| align="center" |[https://web.archive.org/web/20121025013501/http://www.catalunya-nord.com/img/sound_veu1.mp3 Натисн. тут]
| align="center" |[https://web.archive.org/web/20071013001947/http://www.catalunya-nord.com/img/sound_veu2.mp3 Натисн. тут]
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|Каталанська
| align="left" |Bon dia! Si voleu ballar, heu d'anar a discoteca, i si us estimeu més la tranquil·litat, us podeu estar a casa mirant la televisió, teclejant a internet, o llegint una bona novella.
| align="left" |Avui al mercat he comprat api, mongetes i enciam, tot per fer un bon dinar de verdures. Demà, si tinc temps, aniré a passejar voramar i, si fa mal temps, aniré al cinema.
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|[[Українська мова|Українська]]
| align="left" |''Добрий день! Якщо ви хочете потанцювати, вам потрібно піти на дискотеку, та якщо ви більше любите спокій, можете лишитися дома, дивлячись телебачення, сидячи в інтернеті чи читаючи гарний роман.''
| align="left" |''Сьогодні на ринку я купила селери, квасолі та листя салату&nbsp;— усе для приготування смачної страви з овочів. Завтра, якщо матиму час, я піду на прогулянку морським узбережжям. Якщо буде погана погода, я піду в кіно.''
|}

=== Статус мови ===

;Статус каталанської мови у каталанських країнах

* З [[18 вересня]] [[1979]]&nbsp;р. каталанська, поряд з [[Іспанська мова|іспанською]] та [[Окситанська мова|окситанською]] ([[Аранська говірка|аранською]]), є регіональною офіційною мовою [[Каталонія|Автономної області Каталонія]] (законодавчо її визнано єдиною «власною мовою» цієї території)<ref>[http://www.gencat.cat/generalitat/eng/estatut1979/titol_preliminar.htm Статус каталанської мови в Автономній області Каталонія, ст. 3 Статуту автономії, 1979&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140723191318/http://www.gencat.cat/generalitat/eng/estatut1979/titol_preliminar.htm |date=23 липня 2014 }} {{ref-en}}</ref>.
* З [[1 липня]] [[1982]]&nbsp;р. каталанська є офіційною, поряд з іспанською, в [[Валенсія (область)|Автономній області Валенсія]], де офіційно вона називається [[Валенсійська мова|валенсійською мовою]] (лише валенсійську мову визнано «власною мовою» цієї автономної області)<ref>[http://ca.wikisource.org/wiki/Llei_d'ús_i_ensenyament_del_valencià Про статус каталанської мови у Валенсії у Конституційному законі №&nbsp;5/1982 від 1 липня 1982&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090515224626/http://ca.wikisource.org/wiki/Llei_d'ús_i_ensenyament_del_valencià |date=15 травня 2009 }} {{ref-ca}}</ref>.
* З [[25 лютого]] [[1983]]&nbsp;р. каталанська є офіційною, поряд з іспанською, на [[Балеарські острови|Балеарських островах]] (тут її також визначено єдиною «власною мовою»)<ref>[http://www.boe.es/g/es/bases_datos/doc.php?coleccion=iberlex&id=1986/19091&codmap= Про статус каталанської мови на Балеарських о-вах у Законі №&nbsp;3/1986 від 19 квітня 1986&nbsp;р. «Про мови» («Про лінгвістичну нормалізацію»).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071022125150/http://boe.es/g/es/bases_datos/doc.php?coleccion=iberlex&id=1986%2F19091&codmap= |date=22 жовтня 2007 }} {{ref-es}}</ref>.
* Каталанська мова є єдиною офіційною мовою [[Андорра|Князівства Андорра]] з [[2 лютого]] [[1993]]&nbsp;р. Відповідно до ст. 2 Конституції цієї країни<ref>[http://www.andorramania.ad/constitucio-principat-andorra.php Конституція Андорри.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081205200350/http://www.andorramania.ad/constitucio-principat-andorra.php |date=5 грудня 2008 }} {{ref-ca}}</ref><ref>[http://www.bopa.ad/bopa.nsf/b84c2e9d2d34fe50c1256ad9003b8903/7e8fe6afcb378140c125686400532bd9?OpenDocument&Highlight=2,llei,llengua,oficial Закон Андорри про вживання офіційної мови, від 16 грудня 1999&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ca}}</ref>.
* З [[11 вересня]] [[1997]]&nbsp;р. законом №&nbsp;26 Автономної області Сардинія каталанська визнана однією з офіційних мов [[Альґеро|міста Алґе]] (Альґеро) на о-ві [[Сардинія]] в [[Італія|Італії]]<ref>{{Cite web |url=http://www.regione.sardegna.it/j/v/86?s=1&v=9&c=72&file=1997026 |title=Promozione e valorizzazione della cultura e della lingua della Sardegna. |accessdate=19 жовтня 2008 |archive-date=21 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090221053344/http://www.regione.sardegna.it/j/v/86?v=9&c=72&s=1&file=1997026 }}</ref><ref>[http://www.partal.com/alguer/llei.htm Promozione e valorizzazione della cultura e della lingua della Sardegna (2)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120620173120/http://www.partal.com/alguer/llei.htm |date=20 червня 2012 }} {{ref-it}}</ref> поряд із [[Корсиканська мова|корсиканською]] (або корсо-галурезькою) на півночі острова (у законі її названо «галурезьким діалектом»), [[Сассарська мова|сассарською]] на північному заході (у законі її названо «сассарським діалектом»), [[Сардська мова|сардською]] у центральній та південній частинах острова та табаркінською (діалект [[Лігурійська мова|лігурійської мови]]) говіркою на південному заході Сардинії (у законі її названо «табаркінською мовою»).
* З [[10 грудня]] [[2007]]&nbsp;р. каталанська, разом із французькою, є офіційною мовою департаменту [[Східні Піренеї]] у Франції<ref>[http://www.cg66.fr/culture/patrimoine_catalanite/catalanite/charte_catalan.pdf Хартія на підтримку каталанської мови.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090325232934/http://www.cg66.fr/culture/patrimoine_catalanite/catalanite/charte_catalan.pdf |date=25 березня 2009 }} {{ref-fr}}</ref>.
* Каталанська мова не має офіційного статусу в [[Ал-Карша|Ал-Карші]] та на [[Західна смуга|Західній смузі]] (з початку 2000-х років готується закон про мови в [[Арагон|Автономній області Арагон]], однак цей процес досі незавершений)<ref>[http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm |date=23 квітня 2007 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm |date=23 квітня 2007 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm |date=23 Квітня 2007 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm |date=23 квітня 2007 }} Відповідно до ст. 7 Конституційного закону Арагону №&nbsp;5/1996 від 30 грудні 1996&nbsp;р. «мови та говірки, якими історично користувалися в Арагоні, офіційно захищено державою» ({{lang-es|las lenguas y modalidades lingüísticas propias de Aragón gozarán de protección}}), у проекті Закону про мови в Арагоні.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070423123804/http://www.unizar.es/colla/abamproyeutoleideluengas.htm |date=2007-04-23 }} {{ref-es}}</ref>.

;Статус каталанської мови поза межами каталанських країн

Каталанська мова є однією з 6 офіційних мов «[[Latin Union|Латинського союзу»]], організації, яка об'єднує 37 держав світу.

[[13 червня]] [[2005]] року Радою міністрів закордонних справ ЄС ({{lang-en|European Council of Foreign Ministers}}) було ухвалено дозволити громадянам Іспанії звертатися з офіційними запитами до структур [[Європейський Союз|ЄС]] каталанською, [[Баскська мова|баскійською]] та [[Галісійська мова|галісійською]] мовами. [[30 листопада]] [[2006]] року, підписанням відповідної угоди з послом Іспанії при ЄС Карлосом Бастаррече, такий дозвіл було оформлено для [[Європейський омбудсмен|Представника ЄС із прав людини]]<ref>[http://www.mercator-central.org/newsletter/newsletter29.htm#2 Basques, Catalans and Galicians in Spain will be able to address complaints to the European Ombudsman in their own language] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111111013337/http://www.mercator-central.org/newsletter/newsletter29.htm#2 |date=11 листопада 2011 }}.</ref>. Окрім того, каталанською можна звертатися до [[Комітет регіонів|Комітету регіонів]], [[Рада Європейського Союзу|Ради ЄС]], [[Європейська Комісія|Єврокомісії]], [[Європейський соціально-економічний комітет|Європейського соціально-економічного комітету]] та до [[Європейський Парламент|Європейського Парламенту]]. У ЄС такі права мають також [[Шотландська (гельська) мова|шотландська]] та [[Валлійська мова|валлійська]] мови.

За кількістю мовців каталанська мова є 7-ю серед мов [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]<ref>[http://www.udg.edu/Portals/106/Promocio/catalan,%20a%20unique%20case%20in%20Europe.pdf Catalan, a unique case in Europe]. {{ref-en}}</ref> (у межах ЄС нею користується більше людей, ніж фінською або данською мовами та стільки ж, як і шведською, грецькою чи португальською).

Відповідно до звіту про вживання «малих мов» у Європейському Союзі (які не мають статусу загальнонаціональної офіційної мови) «Євромозаїка» ([[1991]]&nbsp;р.) каталанською говорили 33,5&nbsp;% усіх мовців «малих мов» ЄС<ref>[http://www.udg.edu/Portals/106/Promocio/catalan,%20a%20unique%20case%20in%20Europe.pdf Catalan, a unique case in Europe], стор. 1. {{ref-en}}</ref>.

=== Класифікація мови та її коди ===

;Каталанська мова серед інших новолатинських мов

: ''Див. також '''[[Окситано-романські мови]]''', '''[[Галло-іберійські мови]]''', '''[[Західнороманські мови]]''' та '''[[Романські мови]]'''.''

[[Файл:Terres-doc.gif|міні|праворуч|300пкс|'''''Те́ррас-д'Ок'''&nbsp;— територія поширення окситанської та каталанської мов ({{lang-oc|Tèrras d’Òc}}, {{lang-ca|Terres d’Oc}}).'']]

Каталанська мова є [[Романські мови|романською мовою]], яка утворилася на базі народної [[Латинська мова|латини]]. З [[8 століття|VIII]] до [[13 століття|XIII]] ст. разом з [[Окситанська мова|окситанською]] каталанська являла собою єдину мовну спільноту (тобто фактично каталанська була одним із діалектів окситанської мови).

Зараз літературна каталанська, особливо з точки зору лексики, але також фонетично та з точки зору граматики, є найближчою до літературної окситанської мови (яка сформована на базі ланґедокського діалекту окситанської&nbsp;— цей діалект географічно є найближчим до [[Східні Піренеї|Північної]] та [[Каталонія|Південної Каталонії]])&nbsp;— взаєморозуміння мовців обох мов можливе без перекладу.

Деякі мовознавці як каталанську, так і окситанську відносять до окремої [[Окситано-романські мови|окситано-романської підгрупи мов]]<ref>Про зв'язки окситанської та каталанської мов говорили мовознавці Жуан Фусте ({{lang-ca|Joan Fuster}}), Бодо Мюллер ({{lang-de|Bodo Müller}}) та ін.&nbsp;— див. у [http://www.oc-valencia.org/files/1_21.pdf «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>У 1977&nbsp;р. термін окситано-романський було використано окситанським та французьким лінгвістом Пейре Беком ({{lang-oc|Peire Bec}}), див. у [http://www.oc-valencia.org/files/1_21.pdf «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Спрощуючи, можна сказати, що і каталанська, і окситанська мови є перехідними між [[Галло-романські мови|галло-романськими]] (насамперед [[Французька мова|французькою]]) та [[Західно-іберійські мови|західно-іберійськими]] (насамперед [[Іспанська мова|іспанською]]) мовами.

{{цитата|Каталанська-валенсійська-балеарська мова – різновид окситанської мови в Іспанії ... між мовами, що виникли на базі латини [після її розпаду], у античні часи виникла мова, яку було названо провансальською [окситанською] і якою заговорили люди, що мешкали між р. Луарою [північна межа окситанської мови у центральній Франції] та р. Еброю [південний кордон Автономної області Каталонія в Іспанії]<ref>[http://www.oc-valencia.org/files/1_21.pdf «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє]{{Недоступне посилання}}</ref>.

''Мануел Міла-і-Фунтаналс, каталонський та іспанський лінгвіст ([[1818]]-[[1884]]&nbsp;р.р.)}}''

Цікаво те, що особливу зацікавленість у вивченні зв'язків між каталанською та окситанською мовами виявляють валенсійці, які бачать [[Валенсія (область)|Валенсію]]&nbsp;— її культуру, мову та історію&nbsp;— у ширшому контексті, ніж [[каталанські країни]], а саме у традиційнішому окситано-каталонсько-валенсійському контексті<ref>{{Cite web |url=http://www.oc-valencia.org/ |title=Сайт «Міжнародного центру з дослідження та наукового документування Ок Валенсія» |accessdate=10 листопада 2008 |archive-date=7 грудня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081207014930/http://www.oc-valencia.org/ }}</ref>. Маловпливовою організацією «Ок Валенсія» нещодавно навіть було запропоновано зблизити графіку каталанської та окситанської мов (звернувши особливу увагу на гасконський діалект) і створити спільне каталансько-окситанське [[койне]].

Попри це, часто каталанську та окситанську мову відносять до різних підгруп романської групи індоєвропейської мовної родини: окситанську до галло-романської групи (разом із французькою та [[Франко-провансальська мова|франко-провансальською]]; іноді до цієї групи відносять і каталанську<ref>У роботах Meyer−Lübke та Antoni Griera, див. статтю [http://pdf.rincondelvago.com/historia-de-la-llengua-catalana_4.html «Історія каталанської мови»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081122121206/http://pdf.rincondelvago.com/historia-de-la-llengua-catalana_4.html |date=22 листопада 2008 }}, скан. текст, стор. 5. {{ref-ca}}</ref><ref>До галло-романської підгрупи відносив каталанську валенсійський лінгвіст Жарма Кулон-і-Думенак ({{lang-ca|Germà Colón i Domènech}})&nbsp;— на порталі [[:es:Portal:Lengua catalana|«Каталанська мова»]] в іспаномовній Вікіпедії.</ref>), а каталанську&nbsp;— до іберо-романської<ref>У роботі Р. Менендеса-Підаля «Orígenes del español», див. статтю [http://pdf.rincondelvago.com/historia-de-la-llengua-catalana_4.html «Історія каталанської мови»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081122121206/http://pdf.rincondelvago.com/historia-de-la-llengua-catalana_4.html |date=22 листопада 2008 }}, скан. текст, стор. 5. {{ref-ca}}</ref> (разом з іспанською, [[Астурійсько-леонська мова|астурійсько-леонською]], [[Португальська мова|португальською]] та [[Галісійська мова|галісійською]]), іноді відносячи її до східноіберійських мов (іноді до східноіберійських мов відносять і окситанську).

На ці дискусії впливає існування політичного кордону між Францією та Іспанією. На приклад, іспанський філолог Рамон Менендес-Підаль ({{lang-es|Ramon Menendez Pidal}}) обстоював належність каталанської мови саме до групи іберійських мов.

Реймонд Ґордон<ref>[http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=90062 Gordon, Raymond G., Jr. (ed.), 2005. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version: www.ethnologue.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228180851/http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=90062 |date=28 лютого 2009 }}.</ref> відносить каталанську до '''східноіберійських мов''', які разом із мовою ок (окситанська мова) та західноіберійськими мовами (іспанська, астурійсько-леонська, португальська та галісійська) входять до '''іберо-романської групи''', що, своєю чергою,&nbsp;— разом із галло-романськими мовами (галло-італійськими та галло-ретійськими) входить до галло-іберійської підгрупи.

Р.&nbsp;А.&nbsp;Голл-мол.<ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/508379/Romance-languages/74690/Classification-methods-and-problems#ref603543 R.A. Hall Jr., Introductory Linguistics. Вид. Chilton Books / Rand McNally & Co., он-лайн у «Encyclopædia Britannica»: класифікація романських мов у вигляді історичного дерева] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090212203555/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/508379/Romance-languages/74690/Classification-methods-and-problems#ref603543 |date=12 лютого 2009 }}.</ref> класифікує каталанську мову як '''північноіберороманську''' (разом з іспанською та португальською), що, своєю чергою,&nbsp;— з південноіберороманськими мовами (мозарабська мова) входить до '''іберо-романської підгрупи''' (за цією класифікацією окситанська мова входить до південногаллороманських мов і разом із північногаллороманськими формує галло-романську підгрупу).

Юрій Коряков в «Атласі романських мов»<ref>[http://commons.wikimedia.org/wiki/Image:Romance-lg-classification-ru.png Koryakov Y.B. Atlas of Romance languages. Moscow, 2001]</ref> класифікує каталанську як '''перехідну між південногаллороманськими''' (окситанською та гасконською) '''та іберо-романськими''' (іспанською, арагонською, галісійсько-португальською, астурійсько-леонською), що разом входять до '''західнороманської підгрупи''' групи романських мов (разом із галло-романськими та північноіталійськими).

Ч. Тальявіні<ref>[http://books.google.fr/books?id=hMdz09HGd8kC&pg=PA123&lpg=PA123&dq=Classifications+differentes+de+la+langue+catalane&source=web&ots=GvnUvjFi3s&sig=is_7VbmjyjkIOzQ4UZBO6MosOzE&hl=fr&sa=X&oi=book_result&resnum=4&ct=result#PPA126,M1 У книзі «Vers les sources des langues romanes», Eugeen Roegiest, стор. 126] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120107155631/http://books.google.fr/books?id=hMdz09HGd8kC&pg=PA123&lpg=PA123&dq=Classifications+differentes+de+la+langue+catalane&source=web&ots=GvnUvjFi3s&sig=is_7VbmjyjkIOzQ4UZBO6MosOzE&hl=fr&sa=X&oi=book_result&resnum=4&ct=result#PPA126,M1 |date=7 січня 2012 }}. {{ref-fr}}</ref> для класифікації романських мов пропонує географічний принцип, згідно з яким каталанська мова займає '''проміжну позицію між галло-романськими''' (французькою, ретороманською та окситанською мовами) '''та іберо-романськими мовами''' (іспанською та португальською), бувши «поворотною мовою» ({{lang-fr|une langue pivot}}).

У [[1991]]&nbsp;р. Вітольд Маньчак ({{lang-pl|Witold Mańczak}}) запропонував класифікувати неолатинські мови відповідно до кількості лексичних одиниць у текстах, які збігаються (таким чином враховується як існування однакових слів у різних мовах, так і частотність їхнього вживання)<ref>{{Cite web |url=http://www.tidsskrift.dk/visning.jsp?markup=&print=no&id=94287 |title=Nouvelle classification des langues romanes, par Witold Manczak, in Revue Romane, Bind 26, 1991 р., 1 |accessdate=9 листопада 2008 |archive-date=17 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120117223129/http://www.tidsskrift.dk/visning.jsp?markup=&print=no&id=94287 }}</ref>. Таким чином можна визначити, наскільки лексичні системи окремих мов наближені одна до одної.

За цією методикою, італійська мова, у порівнянні з іншими романськими мовами, зберігає найбільшу кількість слів латинського походження, тобто спільних слів для різних неолатинських слів:

* італійська мова: найближчою до італійської є французька (1067 спільних слів), а потім португальська (1043), каталанська (1031), іспанська (1015), ретороманська (987), окситанська (982), сардська (836), румунська (537).
* каталанська мова: найближчою до неї є іспанська (1045 спільних слів), а потім італійська (1031), португальська (1001), французька (998), окситанська (939), ретороманська (843), сардська (687), румунська (441).
* португальська мова: найближчою до неї є іспанська мова (1196 спільних слів), а потім італійська (1043), каталанська (1001), французька (909), ретороманська (874), окситанська (870), сардська (774), румунська (492).
* іспанська мова: найближчою до неї є португальська (1196 спільних слів), потім каталанська (1045), італійська (1015), французька (914), окситанська (867), ретороманська (836), сардська (750) та румунська (491).

;Присвоєні коди для каталанської мови

Каталанській мові присвоєно такі [[ISO 639]] та SIL коди:

* ISO 639-1&nbsp;— '''ca''',
* ISO 639-2(T)&nbsp;— '''cat''',
* ISO 639-3&nbsp;— '''cat''',
* код SIL&nbsp;— '''CLN'''.

Для «валенсійської мови» окремого коду не прийнято, оскільки її визнано лише варіантом каталанської (їй пропонувалося присвоїти коди '''val''' та '''ca-valencia''').

Відповідно до стандарту ''ГОСТ 7.75-97'', який є офіційним у [[Росія|Російській Федерації]], [[Казахстан]]і, [[Киргизстан]]і та [[Білорусь|Білорусі]], кодом каталанської мови є '''кат''' та '''cat''', цифровим кодом є '''290'''.<ref name="gsnti"/>

{| style="line-height:1em;"
!colspan=2|Порівняння лексики каталанської та італійської мов з іншими романськими мовами на прикладі перекладів [[Біблія|Біблії]], за Вітольдом Маньчаком.<ref>Nouvelle classification des langues romanes, par Witold Manczak, in Revue Romane, Bind 26, 1991 р.</ref>
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Catalogna}}
|Каталанська
|-
|6985*
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Italy}}
|Італійська
|-
|7498*
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Spain}}
|Іспанська
|-
|1045**
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|France}}
|Французька
|-
|1067***
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Italy}}
|Італійська
|-
|1031
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Portugal}}
|Португальська
|-
|1043
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Portugal}}
|Португальська
|-
|1001
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Catalogna}}
|Каталанська
|-
|1031
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|France}}
|Французька
|-
|988
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Spain}}
|Іспанія
|-
|1015
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Occitania}}
|Окситанська
|-
|939
|}
|
{|
|rowspan=2|
|Ретороманська
|-
|987
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|
|Ретороманська
|-
|843
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Occitania}}
|Окситанська
|-
|985
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|[[Файл:Flag of Sardinia, Italy.svg|20px|border]]
|Сардська
|-
|687
|}
|
{|
|rowspan=2|[[Файл:Flag of Sardinia, Italy.svg|20px|border]]
|Сардська
|-
|836
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Romania}}
|Румунська
|-
|441
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Romania}}
|Румунська
|-
|537
|}
|-
|colspan=2|*Спільних слів з усіма іншими мовами<br>**Спільних слім між цією мовою та каталанською<br>***Спільних слім між цією мовою та італійською
|}

== Поширеність мови ==
[[Файл:PPCC ukr.gif|міні|ліворуч|300пкс|''[[Каталанські країни]]'']]

: ''Див. також статтю '''[[Каталанські країни]]'''''.

Каталанську мову розуміють приблизно 11,56&nbsp;млн людей у світі, зокрема в Іспанії ([[Каталонія]], [[Валенсія (область)|Валенсія]], [[Балеарські острови|Балеарські о-ви]], [[Західна смуга|захід Арагону]], [[Ал-Карша|Мурсія]]), на [[Східні Піренеї|півдні Франції]], в Італії ([[Альґеро|м. Алґе]], [[Сардинія]]) та в [[Андорра|Андоррі]].

Зона поширеності каталанської мови називається «[[каталанські країни|каталанськими країнами»]]. Приблизно 9,44&nbsp;млн осіб вміють говорити каталанською мовою, 7,7&nbsp;млн мовців користуються нею активно, а 4,4&nbsp;млн називають каталанську своєю головною мовою спілкування.
{{clear}}
<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Кількість мовців та рівень знання мови</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>

{| cellpadding=0 align=center
|-
|width=50% valign=top|
;Території, де мова має офіційний чи спів-офіційний статус
{| style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|- style="font-size:110%; color: black; background-color: lawngreen;"
|Територія
|Розуміють
|Вміють говорити
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|[[Каталонія]]
| align="right" |6.502.880
| align="right" |5.698.400
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|[[Валенсія (автономна спільнота)|Валенсія]]
| align="right" |3.448.368
| align="right" |2.407.951
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|[[Балеарські острови|Балеарські о-ви]]
| align="right" |852.780
| align="right" |706.065
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|[[Андорра]]
| align="right" |62.013
| align="right" |57.395
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|[[Альґеро|м. Алґе]]
| align="right" |34.525
| align="right" |26.000
|- style="background-color:#FFFFFF;"
|'''Загалом'''
| align="right" |'''10.900.566'''
| align="right" |'''8.895.811'''
|}
|width=50% valign=top|

;Території, де мова не має офіційного статусу

{| style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|- style="font-size:110%; color: black; background-color: lawngreen;"
|Територія
|Розуміють
|Вміють говорити
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|[[Східні Піренеї|Північна Каталонія]]
| align="right" |256.583
| align="right" |145.777
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|[[Західна смуга]]
| align="right" |50.406
| align="right" |49.398
|- style="background-color:#E4E4E4;"
|[[Ал-Карша]]
| align="right" |немає
| align="right" |немає
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|Інші території
| align="right" |350.000
| align="right" |350.000
|- style="background-color:#FFFFFF;"
|'''Загалом'''
| align="right" |'''656.989'''
| align="right" |'''545.175'''
|}
|-
|width=50% valign=top|

;Загальна кількість мовців

{| style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|- style="font-size:110%; color: black; background-color: lawngreen;"
|Територія
|Розуміють
|Можуть говорити
|- style="background-color:#CCCCCC;"
|[[Каталанські країни]]
| align="right" |11.207.555
| align="right" |9.090.986
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
|Інші території
| align="right" |350.000
| align="right" |350.000
|-
|'''Загалом'''
| align="right" |'''11.557.555'''
| align="right" |'''9.440.986'''
|}
|width=50% valign=top|

;Знання мови (2003—2004&nbsp;р.р.)

{|  style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|-  style="font-size:110%; color: black; background-color: lawngreen;"
| Територія
| Говорять
| Розуміють
| Читають
| Пишуть
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
|  [[Каталонія]]
|  align="right"  | 84,7
|  align="right"  | 97,4
|  align="right"  | 90,5
|  align="right"  | 62,3
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
|  [[Валенсія (автономна спільнота)|Валенсія]]
|  align="right" | 57,5
|  align="right" | 78,1
|  align="right" | 54,9
|  align="right" | 32,5
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
|  [[Балеарські острови|Балеарські о-ви]]
|  align="right"   | 74,6
|  align="right"   | 93,1
|  align="right"   | 79,6
|  align="right"   | 46,9
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
|  [[Східні Піренеї|Північна Каталонія]]
|  align="right" | 37,1
|  align="right" | 65,3
|  align="right" | 31,4
|  align="right" | 10,6
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
| [[Андорра]]
|  align="right"   | 78,9
|  align="right"   | 96,0
|  align="right"   | 89,7
|  align="right"   | 61,1
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
| [[Західна смуга]]
|  align="right" | 88,8
|  align="right" | 98,5
|  align="right" | 72,9
|  align="right" | 30,3
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
| [[Альґеро|м. Алґе]]
|  align="right" | 67,6
|  align="right"   | 89,9
|  align="right"   | 50,9
|  align="right"   | 28,4
|}
(% населення від 15 років і старше).
|}
''<small>'''Каталонія''': Опитування 2004&nbsp;р., Institut d'Estadística de Catalunya (IEC), Generalitat de Catalunya [http://www.idescat.net/dequavi/Dequavi?TC=444&V0=1&V1=1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071012151130/http://www.idescat.net/dequavi/Dequavi?TC=444&V0=1&V1=1 |date=12 жовтня 2007 }}.''
Дані IEC, 2003&nbsp;р. [https://web.archive.org/web/20070929091927/http://www.iecat.net/CRUSCAT/documents/coneixementiusos/index.htm].''
'''''Валенсія''': Опитування 2004&nbsp;р., Institut Valencià d'Estadística, Generalitat Valenciana [https://web.archive.org/web/20080214003007/http://ive.infocentre.gva.es/pls/portal/docs/PAGE/IVE_PEGV/CONTENTS/padron/p2002/ini_val.htm]. Дані IEC, 2004&nbsp;р.[https://web.archive.org/web/20070929091927/http://www.iecat.net/CRUSCAT/documents/coneixementiusos/index.htm].''
'''''Illes Balears''': Опитування 2002&nbsp;р., Institut Balear d'Estadística, Govern de les Illes Balears [http://www.caib.es/ibae/demo/evolucio_poblacio/ccaa.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080101052953/http://www.caib.es/ibae/demo/evolucio_poblacio/ccaa.htm |date=1 січня 2008 }}.Дані IEC, 2002&nbsp;р.''
[https://web.archive.org/web/20070929091927/http://www.iecat.net/CRUSCAT/documents/coneixementiusos/index.htm].''
'''''Північна Каталонія''': Статистика щодо вживання мов, 2004&nbsp;р. (EULCN 04), дані 1999&nbsp;р., Generalitat de Catalunya [https://web.archive.org/web/20130114204222/http://www20.gencat.cat/docs/Llengcat/Documents/Dades%20origen%20territori%20i%20poblacio/Altres/Arxius/catnord2004.pdf].''
'''''Андорра''': Статистика 1999&nbsp;р. Servei d'Estudis, Ministeri de Finances, Govern d'Andorra [https://web.archive.org/web/20081118141736/http://www.estadistica.ad/indexdee.htm]. Дані IEC, 1999&nbsp;р.[https://web.archive.org/web/20070929091927/http://www.iecat.net/CRUSCAT/documents/coneixementiusos/index.htm].''
'''''Західна смуга''': Дані по поселеннях, Centre de Recerca i Documentació Pau Vila [https://web.archive.org/web/20080509194258/http://www.pauvila.net/]. Соціолінгвістичні дані Євромозаїки [http://www.uoc.edu/euromosaic/web/document/catala/an/e19/e19.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051127151122/http://www.uoc.edu/euromosaic/web/document/catala/an/e19/e19.html |date=27 листопада 2005 }}.''
'''''Алґе''': Статистика вживання мов, 2004&nbsp;р. (EULA 04)[https://web.archive.org/web/20131004215935/http://www20.gencat.cat/docs/Llengcat/Documents/Dades%20origen%20territori%20i%20poblacio/Altres/Arxius/eula2004.pdf]. Дані Міністерства Економіки та фінансів Італії.''
'''''Інші території''': Припущення 1999&nbsp;р. Федерації каталонських організацій за кордоном.</small>

;Соціостатус каталанської мови

{|  style="margin: 0 0 0.5em 1.4em; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; float: center;" border=1
|-  style="font-size:110%; color: black; background-color: lawngreen;"
| Територія
| Вживаю вдома
| Говорю нею на вулиці
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
|  [[Каталонія]]
|  align="right"  | 45
|  align="right"  | 51
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
|  [[Валенсія (автономна спільнота)|Валенсія]]
|  align="right" | 37
|  align="right" | 32
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
|  [[Балеарські острови|Балеарські о-ви]]
|  align="right"   | 44
|  align="right"   | 41
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
|  [[Східні Піренеї|Північна Каталонія]]
|  align="right" | 1
|  align="right" | 1
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
| [[Андорра]]
|  align="right"   | 38
|  align="right"   | 51
|-  style="background-color:#E4E4E4;"
| [[Західна смуга]]
|  align="right" | 70
|  align="right" | 61
|-  style="background-color:#CCCCCC;"
| [[Альґеро|м. Алґе]]
|  align="right" | 8
|  align="right" | 4
|}
(% населення віком від 15 років і більше).

''<small>Вивчення і вживання каталанської, матеріали Жанаралітату.[http://www.youtube.com/watch?v=RJuRoSw5isU] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131205195907/http://www.youtube.com/watch?v=RJuRoSw5isU |date=5 грудня 2013 }}[https://web.archive.org/web/20071124091243/http://www.noticies.cat/pnoticies/notItem.jsp?item=noticia&idint=223737]''
''Згідно з інформацією [[ЮНЕСКО]] каталанська є 22 мовою світу за кількістю перекладів з неї на інші мови.<ref>{{Cite web |url=http://databases.unesco.org/xtrans/stat/xTransStat.a?VL1=SL&top=50&lg=0 |title=Кількість перекладів |accessdate=10 червня 2008 |archive-date=26 травня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080526132308/http://databases.unesco.org/xtrans/stat/xTransStat.a?VL1=SL&top=50&lg=0 }}</ref>. Відповідно до досліджень Жорді Маса ({{lang-ca|Jordi Mas}}), каталанська є 23 найуживанішою світовою мовою інтернету.<ref>{{Cite web |url=http://www.softcatala.org/articles/article26.htm |title=Студії щодо використання каталанської в інтернеті |accessdate=10 червня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130715153112/http://www.softcatala.org/articles/article26.htm |archivedate=15 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref></small>

</div></div></div>

;Каталанська мова у світі

Зацікавленість каталанською мовою поза межами [[Каталанські країни|каталанських країн]] зростає. У [[2004]]—[[2005]] роках каталанську мову вивчало 5220 осіб, а в [[2005]]—[[2006]] навчальному році вже 7049 осіб. У [[2006]]&nbsp;р. мову вивчали у 108 іноземних університетах (у [[2005]]&nbsp;р.&nbsp;— у 98), розташованих у 28 країнах світу. Зацікавленість у вивченні каталанської мови виявляють не лише емігранти та їхні нащадки, але й ті іноземці, яким цікаве мистецтво Каталонії, насамперед архітектура, або ті, які цікавляться туризмом тощо<ref>В інтерв'ю Марії Анжалс-Пратс, голови мовної секції Інституту Рамона Люля, на сайті [http://www.traces.uab.es/tracesbd/avui/av06928.pdf traces.uab.es]{{Недоступне посилання}}</ref>.

Найбільше каталанську мову вивчають у [[Німеччина|Німеччині]]&nbsp;— 2609 осіб у 23 університетах, а також в [[Іспанія|Іспанії]] (поза межами каталанських країн)&nbsp;— 1227 осіб. Наприклад, у [[Мадрид]]і у [[2003]]&nbsp;р. екзамен із каталанської мови становило 74 особи, у [[2006]]&nbsp;р.&nbsp;— 162 особи. У столиці Іспанії каталанську мову можна вивчити у 6 навчальних закладах<ref>Навчальні заклади Мадрида, де можна вивчити каталанську: Edifici Trinitarias, la Facultat de Filologia de la Universitat Alcalá de Henares, la Universitat Complutense, laUNED, el Cercle Català a Madrid та l'Escola Oficial d'Idiomes.</ref>.

Першим навчальним центром Азії, де можна вивчити каталанську мову, став Університет іноземних студій Ханкук у [[Сеул]]і<ref>Інформація на сайті [http://www.traces.uab.es/tracesbd/avui/av06928.pdf traces.uab.es]{{Недоступне посилання}}</ref>. Там у 2006&nbsp;р. каталанську мову вивчало 36 студентів.

За кордоном найзручніше вивчати каталанську мову у центрах «Каталонських спільнот за кордоном» ({{lang-ca|Comunitats Catalanes de l’Exterior, CCE}}). Нині нараховується 114 таких центрів, у 39 є можливість вивчати каталанську мову. Через такі центри у [[2006]]&nbsp;р. вивчали мову 1726 осіб, майже на 60&nbsp;% більше, ніж у попередній рік. Найбільші такі центри розташовані в [[Аргентина|Аргентині]] (2 центри), [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Франція|Франції]], [[Швейцарія|Швейцарії]] (2 центри), [[Колумбія|Колумбії]], на [[Куба|Кубі]], у [[Марокко]] та [[Чилі]].

<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Твори каталонських письменників іноземними мовами</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>

Списки творів каталонських письменників, перекладених:
* [https://web.archive.org/web/20101223221848/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/translation_of_catalan_literary_works_into_english.pdf англійською мовою] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20121120090055/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/traductions_doeuvres_littraires_catalanes_vers_le_franais.pdf французькою мовою] {{ref-fr}}
* [https://web.archive.org/web/20121120090237/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/deutsche_bersetzungen_katalanischer_literatur.pdf німецькою мовою] {{ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20101011141702/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/traducciones_de_obras_literarias_catalanas_al_castellano.pdf іспанською мовою] {{ref-es}}
* [https://web.archive.org/web/20140810153054/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/_______.pdf російською мовою] {{ref-ru}}
* [http://www.uoc.edu/lletra/especials/folch/ Каталонська поезія, з англійським перекладом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081021102529/http://www.uoc.edu/lletra/especials/folch/ |date=21 жовтня 2008 }} (деякі поеми){{ref-ca}}, {{ref-en}}

</div></div></div>

;Каталанська мова в Україні

Вперше каталанську мову стали викладати на кафедрі романської філології (разом з [[Іспанська мова|іспанською]], [[Італійська мова|італійською]] та [[Португальська мова|португальською]]) у [[1897]]&nbsp;р., у рік заснування кафедри у [[Львівський університет|Львівському університеті]]<ref>{{Cite web |url=http://www.franko.lviv.ua/faculty/inomov.new/ukrainian/file3.htm |title=Архівована копія |accessdate=10 червня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080916124132/http://www.franko.lviv.ua/faculty/inomov.new/ukrainian/file3.htm |archivedate=16 вересня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському національному університеті ім. Т. Шевченка]] каталанську мову факультативно викладає [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтин Тищенко]]. Також каталанська мова викладається на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка<ref name="phil"/>.

З каталанської на українську перекладали відомий перекладач [[Анатоль Перепадя]], поет і перекладач [[Литвинець Михайло Іванович|Михайло Литвинець]], перекладачі [[Олександр Буценко]], [[Володимир Крамар]], [[Віктор Шовкун]] та [[Маргарита Жердинівська]], а також поети та письменники [[Голованівський Сава Овсійович|Сава Голованівський]], [[Драч Іван Федорович|Іван Драч]], [[Бажан Микола Платонович|Микола Бажан]], [[Коротич Віталій Олексійович|Віталій Коротич]], [[Первомайський Леонід Соломонович|Леонід Первомайський]] і [[Фішбейн Мойсей Абрамович|Мойсей Фішбейн]].

Українською перекладено каталонську народну казку «Кров і сніг»<ref>[http://libr.org.ua/book/61/2164.html Каталонська народна казка «Кров і сніг»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081121035018/http://libr.org.ua/book/61/2164.html |date=21 листопада 2008 }}.</ref>.

Деякий вплив каталонська міфологія та легенди справили на українську письменницю [[Королева Наталена Андріанівна|Наталену Королеву]], яка народилася в [[Іспанія|Іспанії]]<ref>[http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1282 Про Наталену Королеву] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080309071433/http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1282 |date=9 березня 2008 }}.</ref>, зокрема у повісті «Quid est veritas?»<ref>[http://www.vidrodzhenia.org.ua/koroleva.htm idem] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081017114719/http://vidrodzhenia.org.ua/koroleva.htm |date=17 жовтня 2008 }}.</ref>.

Слід також зазначити, що в Україні каталанською мовою цікавилися не лише лінгвісти та письменники. Серед українських науковців виділяється постать історика [[Піскорський Володимир Костянтинович|Володимира Піскорського]] (до слова, друга найвидатнішого каталонського історика [[Балаге Віктор|Віктора Балаге]]) який на поч. XX&nbsp;ст. вивчив каталанську мову та досліджував середньовічну історію Каталонії (докторська дисертація на тему «Кріпосне право в Каталонії у середньовіччі», праці «Змагання поетів у Каталонії в середні віки», Ніжин, [[1900]]&nbsp;р., «Питання про значення і походження „дурних“ звичаїв у Каталонії», К., [[1899]]&nbsp;р.)<ref>Про Володимира Піскорського на сайті [http://www.spain.com.ua/ua/print/article/embajador_de_la_ciencia spain.com.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191440/http://www.spain.com.ua/ua/print/article/embajador_de_la_ciencia |date=4 березня 2016 }}.</ref>. [[18 квітня]] [[1901]]&nbsp;р. за заслуги перед іспанською історичною наукою Піскорського обрано членом-кореспондентом Барселонської королівської Академії красного письменства і природничих наук.

Певну зацікавленість до Каталонії та її культури виявляли часописи «Літературно-науковий вістник» та «Вістник» у міжвоєнному Львові<ref>[http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/Mahisterium/MAG_ISSUE21_2005_literaturozn/06_pronkevych_ov.pdf Іспанська література і творення української нації, Пронкевич О. В.]{{Недоступне посилання}} {{ref-uk}}</ref>. Окремої уваги заслуговує стаття Ганни Чикаленко «Каталонське літературне відродження» з оглядом [[Каталонська література|каталонської літератури]] XIX та XX&nbsp;ст., періоду ренесансу та середньовіччя, а також з інформацією про історію каталанської мови<ref>Феномен каталонського відродження Г. Чикаленко пов'язує «з розвитком індустрії в Каталонії та піднесенням добробуту, а з другого боку, політичним ослабленням Іспанії, революціями та династичними ускладненнями». Автор статті розкриває роль церкви і періодичних видань у поширенні [[каталонізм]]у. Період, коли відбулося каталонське відродження, Г. Чикаленко поділяє на два етапи: романтичний (XIX&nbsp;ст.) і сучасний (початок XX ст). В огляді романтичного періоду представлено велику кількість постатей: поети Анжел Гіме, Жасін Бардаге, Жуан Марагаль, драматург Солер, філологи Міла і Фунтаналс, Пумпеу Фабра та багато інших. Серед представників модерної каталонської літератури Г. Чикаленко вирізняє поетів Салвадора Албера, Жузепа Карне, Карлоса Солдабіла, прозаїків Емілі Біланобу, Маріяна Байреду, Нарсіса Улера, драматургів Сантьяго Русіньйола, Ігназі Іґлезіаса та ін. Аналізуючи літературу першого десятиліття XX&nbsp;ст., Г. Чикаленко розкриває глибоко національний і водночас космополітичний зміст каталонського модернізму, який був дороговказом для більш консервативного й традиційного Мадрида&nbsp;— тема, яка набула в іспаністиці постфранкістської доби особливої гостроти (тут можемо послатись на книгу Вісенте Качо В'ю «Каталонський модернізм як чинник модернізації»). Г. Чикаленко, згадавши імена ще низки каталонських літераторів доби модернізму (Лопеса, Алфонса Масераса, Переса-Жорби, Біури, єпископа Турреса, св. Курумінаса), зокрема, зазначає: «Крім того, в каталонській літературі знайшли відгомін різні ультрамодерні спроби: італійський футуризм, постсимволізм, симультанізм, синхронізм, літературний кубізм».</ref>. Ганна Чикаленко бачить каталонську літературу як діалогічне явище, яке складається не тільки з текстів, написаних у [[Барселона|Барселоні]], але і в інших [[Каталанські країни|каталанських країнах]], зокрема, на [[Мальорка|Мальорці]] (творчість Жуана Алкубе) і в [[Русільйон]]і. Ганна Чикаленко пише: «З попереднього видко, що каталонська література є велика національна література, що займає поважне місце серед європейських, і не тільки недержавних народів»<ref>Чикаленко Г., «Каталонське літературне відродження», Літературно-науковий вістник, 1929&nbsp;р., кн. XII., стор. 997—1005.</ref>.

З Україною пов'язані життя та діяльність відомого інженера та будівничого каталонсько-французького походження [[Бетанкур Огюстен|Огюстена Бетанкура]].

У [[1782]]—[[1783]]&nbsp;рр. на Херсонщину переселилося понад 1000 мешканців о-ва [[Менорка]] ([[каталанські країни]])<ref>[http://prosvilib.at.ua/index/0-54#itali Пригоди італійців на Бериславщині]. {{ref-uk}}</ref>, яких на півдні України називали «італійцями».

У [[2009]]&nbsp;р. 4 каталонські поети&nbsp;— [[Енрік Казасас]], Карлас Ак Мор, Естер Шаргай та Бланка Люм Відал&nbsp;— відвідали [[Львів]], [[Харків]], [[Івано-Франківськ]] та [[Київ]] у рамках поетичного туру Україною.<ref>[http://rakurs.pl.ua/novosti-luganska-i-luganskojj-oblasti/41905-katalonsk-poeti-chitali-vrsh-rozpovdali.html Каталонські поети читали вірші і розповідали про мрії про незалежність у Франківську]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. {{ref-uk}}</ref>.

<div class="NavFrame">
<div class="NavHead">Твори каталонських письменників українською мовою</div>
<div class="NavContent" style="display:none;">
<div align=left>

Список творів каталонських письменників, перекладених українською:
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
* ''Герау де Ліост.'' Романс хвали місту Барселоні. Переклав Сава Голованівський // Всесвіт, 1972, №&nbsp;11, с.&nbsp;127-128
* ''Жосеп Карнер.'' Неділя пана Пере. Переклав Іван Драч // Там само, с.&nbsp;129-131
* ''Жосеп Карнер.'' Повернення до Каталонії. Переклав Микола Бажан // Там само, с.&nbsp;131
* ''Жосеп Себастія Понс.'' Листопадові кольори. Переклав Віталій Коротич // Там само, с.&nbsp;131-132
* ''Клемантис Ардеріу.'' На чужині. Переклав Микола Бажан // Там само, с.&nbsp;132-134
* ''Жосеп М. де Сагарра.'' Балада про моряка Луарда. Переклав Леонід Первомайський // Там само, с.&nbsp;134-136
* ''Жосеп М. де Сагарра.'' Зелені виноградники й прибій. Переклав Віталій Коротич // Там само, с.&nbsp;136-137
* ''Жоан Сальват-Папасейт.'' Улюблене ремесло. Переклав Іван Драч // Там само, с.&nbsp;137-138
* ''Жоан Сальват-Папасейт.'' Туга за завтрашнім днем. Переклав Мойсей Фішбейн // Там само, с.&nbsp;138-140
* ''Марія Манент.'' Ранок. Переклав Мойсей Фішбейн // Там само, с.&nbsp;140
* ''Марія Манент.'' «Місяць акації сповнив…» Переклав Микола Бажан // Там само, с.&nbsp;140-141
* ''Томас Гарсес.'' Корабель, що спить у порту. Переклав Микола Бажан // Там само, с.&nbsp;141-142
* ''Агусті Бартра.'' Є стільки країв. Переклав Мойсей Фішбейн // Там само, с.&nbsp;142 <small>(цей і всі попередні вірші перекладено за підрядником Рафаеля Естрели Льопіса)</small>
* ''Фелікс Кукурул.'' Каталонські оповідання ["Пустеля", «Бруд і кров», «Терпіння», «Дружок».] Переклав Анатоль Перепадя // Всесвіт, 1980, №&nbsp;9, с.&nbsp;85-112
* ''Мерсе Родореда.'' Слон. Переклав Віктор Шовкун // Світло у вікні. Сучасна іспанська новела. Київ: Дніпро, 1986, с.&nbsp;256-261
* ''Мерсе Родореда.'' Квітка життя. Переклав Михайло Литвинець // Там само, с.&nbsp;261-262
* ''Мануел де Сеабра.'' Чи знаєш ти Блеза Сандрара? Повість. Переклав Анатоль Перепадя // Всесвіт, 1987, №&nbsp;5, с.&nbsp;2-24
* ''Сальвадор Еспріу.'' Світ Антоні Міро [Вірш.] Переклав Олександр Буценко // Всесвіт, 1989, №&nbsp;5, с.&nbsp;170
* ''Франсеск Бернасер.'' Антоні Міро [Вірші.] Переклав Олександр Буценко // Там само, с.&nbsp;170-172
* Кров-і-Сніг. Каталонська народна казка. Переказав Михайло Литвинець // Казки народів Іспанії. Київ: Веселка, 1989, с.&nbsp;100-104
* ''Джозеп Карнер.'' 1714. Сонет. Переклав Ігор Качуровський // Прапор, 1990, №&nbsp;9, с.&nbsp;117-118
* ''Джозеп Карнер.'' 1714 // ''Ігор Качуровський.'' Золота галузка. Антологія іберійської та ібероамериканської поезії. Буенос-Айрес; Мюнхен: Видавництво Юліяна Середяка, 1991, с.&nbsp;105
* ''Джоан Альковер.'' Спустошення // ''Ігор Качуровський.'' Золота галузка. Антологія іберійської та ібероамериканської поезії. Буенос-Айрес; Мюнхен: Видавництво Юліяна Середяка, 1991, с.&nbsp;106
* ''Томас Аґільо.'' «Була&nbsp;— мов сніг… Одіння біла сніжність…» // ''Ігор Качуровський.'' Золота галузка. Антологія іберійської та ібероамериканської поезії. Буенос-Айрес; Мюнхен: Видавництво Юліяна Середяка, 1991, с.&nbsp;107
* ''Апеллес Местрес.'' «Холодна ніч ясна і тиха. Землю…» // ''Ігор Качуровський.'' Золота галузка. Антологія іберійської та ібероамериканської поезії. Буенос-Айрес; Мюнхен: Видавництво Юліяна Середяка, 1991, с.&nbsp;108
* ''Пере Калдерс.'' «Завтра, о третій ранку» [Оповідання.] Переклав Володимир Крамар // Оберіг, 1992, №&nbsp;3/4, с.&nbsp;211-218
* Кров-і-Сніг. Каталонська народна казка. Переказав Михайло Литвинець // Однокласник, 1996, №&nbsp;1, с.&nbsp;10-16
* ''Жоан Сальват-Папасейт.'' Туга за завтрашнім днем. Переклав Мойсей Фішбейн // ''Мойсей Фішбейн.'' Апокриф. Поезії. Переклади. Проза. Київ: Довіра, 1996, с.&nbsp;126-127
* ''Марія Манент-і-Сіза.'' Ранок. Переклав Мойсей Фішбейн // Там само, с.&nbsp;128
* ''Аґусті Бартра-і-Леонарт.'' Є стільки країв. Переклав Мойсей Фішбейн // Там само, с.&nbsp;129
* ''Пере Калдерс.'' Чотири оповідки про події, які важко пояснити ["Hedera helix"&nbsp;— переклала Маргарита Жердинівська, «Протокол огляду сонільєського пам'ятника», «Бажання і дійсність» та «Репортаж про дивне самогубство»&nbsp;— переклав Анатоль Перепадя] // Всесвіт, 2000, №&nbsp;11/12, с.&nbsp;70-85
* Крім того, три строфи з вірша Віктора Балагера «Хай живе Прованс!» навів Михайло Литвинець у своїй передмові до українського видання поеми провансальського поета Фредері Містраля «Мірейо» (Київ: Дніпро, 1980, с.&nbsp;9-10; переклад як самої поеми, так і фрагмента з Балагера&nbsp;— того ж таки Литвинця).
</div>

</div></div></div>

;Каталанська як мова інтернету

За «Global Internet Statistics»<ref>[https://web.archive.org/web/20041011043725/http://www.glreach.com/globstats/index.php3 З «Global Internet Statistics»]. {{ref-en}}</ref> за вересень [[2004]] року каталанська була 27 найпоширенішою мовою інтернету (для прикладу, українська&nbsp;— 31). На той момент 2,4&nbsp;млн каталаномовців мали доступ до інтернету.

З жовтня 2008&nbsp;р. каталанська є однією з мов інтерфейсу Windows Live Messenger та Hotmail<ref>[http://www.naciodigital.cat/index.php?seccio=noticies&accio=veure&id=10241 З сайту naciodigital.cat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140911020218/http://www.naciodigital.cat/index.php?seccio=noticies&accio=veure&id=10241 |date=11 вересня 2014 }}. {{ref-ca}}</ref>.

== Історія, два сучасні стандарти мови ==
;Історія розвитку каталанської мови

: ''Див. також '''[[Історія Каталонії]]''', '''[[Арагонське королівство]]''', '''[[Проповіді з Урґаньї]]'''.''

[[Файл:Aragon-extention-ukr.jpg|міні|ліворуч|350пкс|''Розширення [[Арагонське королівство|Арагонського королівства]] та території поширення каталанської мови у [[11 століття|XI]]—[[14 століття|XIV]] ст. (на мапі показано лише [[Іберійський півострів]] та [[Балеарські острови|Балеарські о-ви]])'']]

Мова виникла на базі [[Латинська мова|народної латини]] на півночі [[Іберійський півострів|Піренейського півострова]]. Перші пам'ятки (заповіти, короткі документи про продаж певних речей тощо) датуються [[9 століття|IX ст]]. Найдавнішим літературним прозовим твором, написаним каталанською мовою, є [[Проповіді з Урґаньї]].

У пізньому [[Середньовіччя|Середньовіччі]] каталанська мова була престижною літературною міжнародною мовою [[Середземне море|Середземномор'я]]. Хоча у Каталонії аж до [[15 століття|XV&nbsp;ст.]] мовою поезії була [[Окситанська мова|окситанська]], каталанська мова&nbsp;— перша [[Романські мови|романська]]&nbsp;— почала використовуватися у філософських та наукових працях.

Після одруження [[Фердинанд II Арагонський|Фердинанда Арагонського]] з [[Ізабелла I Кастильська|Ізабеллою Кастильською]] в [[1469]] році, каталонське дворянство почало переходити на [[Іспанська мова|іспанську мову]], що призвело до постійного звуження сфери застосування каталанської та утворення диглосивної ситуації, яку ми спостерігаємо й у наші дні. Дуже негативний вплив мала репресивна мовна політика Бурбонів у [[18 століття|XVIII]] ст., причиною якої стало те, що каталонці у [[Війна за іспанську спадщину|Війні за іспанську спадщину]] підтримали [[Габсбурги|Габсбурґів]].

[[Файл:Homilies d'Organya.jpg|міні|праворуч|200пкс|''[[Проповіді з Урґаньї]]'']]

Хоча частина політичної та культурної [[еліта|еліти]] ([[дворянство]], письменники) відмовилися у [[17 століття|XVII]]-[[18 століття|XVIII]] ст. від каталанської мови, прості каталонці та духовенство продовжували вживати каталанську мову, що зберігало за нею певний соціальний престиж.

У першій половині XIX&nbsp;ст., коли каталанську мову було повністю витіснено з офіційного вжитку, починає формуватися культурологічний рух, який отримав назву «Ранашє́нса»<ref>{{lang-ca|Renaixença}}&nbsp;— «Ранашє́нса» (вимова у східних діалектах) / «Ренайшє́нса» (вимова у західних діалектах)</ref> ({{lang-ca|Renaixença}}) або «Відродження». Спочатку цей рух не виходив за рамки літературного, але протягом століття він набув політичних рис.

На початку XX&nbsp;ст. стали можливими перші політичні успіхи, у 1930-х роках каталанська здобуває статус офіційної мови в [[Каталонія|Автономній області Каталонія]] (поряд з іспанською).

Але такий успіх тривав недовго: перемога [[Франко Франциско|Франко]] в [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянській війні]] ([[1936]]—[[1939]]&nbsp;рр.) призвели до заборони використання каталанської мови з притягненням до кримінальної відповідальності. Каталанська мова залишалася в такому стані до кінця диктатури Франко в [[1975]]&nbsp;р.

Демократизація [[Іспанія|Іспанії]] призвела до автономізації цієї країни, починаючи з [[1979]]&nbsp;р. каталанська знову почала здобувати офіційний статус у [[Каталанські країни|каталанських країнах]].

[[Біблія|Біблію]] було перекладено каталанською у [[1478]]&nbsp;р.<ref>[http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat На сайті www.ethnologue.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051222093520/http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat |date=22 грудня 2005 }}. {{ref-en}}</ref>

;Кодифікація каталанської мови (стандарти)

Існує два основні стандарти каталанської мови: основний стандарт (стандарт IEC), який був запропонований каталонським лінгвістом [[Пумпеу Фабра|Пумпеу Фаброю]] ({{lang-ca|Pompeu Fabra}}) і який ґрунтується на центрально-каталанському діалекті (район м. [[Барселона|Барселони]]), підтримується [[Інститут каталонських студій|Інститутом каталонських студій]], і валенсійський стандарт (стандарт [[Валенсійська мовна академія|AVL]]), що ґрунтується на роботах того ж лінгвіста та т.&nbsp;зв. «Нормах Кастельо́» ({{lang-ca|Normes de Castelló}}&nbsp;— стандартна орфографія, адаптована до вимови у західнокаталанських діалектах).

Різниця між обома стандартами невелика і насамперед стосується вживання діакритичних знаків (''francès'' та ''anglès'' IEC&nbsp;— ''francés'' та ''anglés'' AVL, ''cafè'' IEC&nbsp;— ''café'' AVL, ''conèixer'' IEC&nbsp;— ''conéixer'' AVL, ''comprèn'' IEC&nbsp;— ''comprén'' AVL). Також по-різному вимовляється наголошене «e», що походить від латинських Ē («e довге») та Ǐ («i коротке»): у нормі IEC&nbsp;— {{IPA|[ɛ]}}, у нормі AVL&nbsp;— {{IPA|[e]}}. У стандарті AVL збережено літеру «è» у словах què, València, èter, sèsam, sèrie та època, однак її вимова відрізняється від вимови у стандарті IEC.

Окрім того, у деяких словах за нормою AVL замість '''tll''' вживається '''tl''' (''ametla''/''ametlla'', ''espatla''/''espatlla'' та ''butla''/''butlla'') тощо.

== Характерні риси мови ==

: ''Див. також статтю '''[[Фонетичні закони каталанської мови]]'''.''

;Голосні

* Спільні риси з галло-романськими мовами:
** Зникнення кінцевих голосних у словах [[Латинська мова|латинського]] походження, окрім кінцевого -A (MURU, FLORE → ''mur'', ''flor''), що протиставляє каталанську західноіберійським мовам, які зберігають кінцевий голосний, окрім -E (''muro'', однак ''flor''/''chor'') та [[Італо-романські мови|італо-романським]], які зберігають усі кінцеві голосні (''muro'', ''fiore'').
* Спільні риси з [[Окситанська мова|окситанською]]:
** Численні дифтонги та односкладові слова: ({{IPA|[aj]}} ''rai'', {{IPA|[ej]}} ''ei'', {{IPA|[aw]}} ''cau'', {{IPA|[ew]}} ''beu'', {{IPA|[ow]}} ''pou'' тощо).
* Риси, які протиставляють каталанську галло-романським мовам:
** Збереження латинського ''-u-'' (східні діалекти ''lluna'' {{IPA|['ʎunə]}}, західні діалекти ''lluna'' {{IPA|['ʎunɛ/a]}}, окситанська ''luna'' {{IPA|['lyno]}}, французька ''lune'' {{IPA|['lyn]}}).
* Риси, які протиставляють каталанську [[Іспанська мова|іспанській]]:
** Збереження відкритої вимови латинських голосних Ĕ та Ŏ (коротких «e» та «o») під наголосом у народній латині, відповідно {{IPA|[ɛ]}} та {{IPA|[ɔ]}} (TERRA → ''terra'' {{IPA|['tɛra]/['tɛrə]}}; FOCUS → ''foc'' {{IPA|[fɔk]}}).
* Риси, які протиставляють каталанську окситанській:
** Редукція дифтонга AU до відкритого O (CAULIS, PAUCU → ''col'', ''poc'').
* Спільні риси з іншими мовами, поширеними на півдні ареалу поширення [[Західнороманські мови|західнороманських мов]] (ланґедокський діалект окситанської, західно-іберійські мови):
** Буквосполучення -ACT- редукується до -ET (LACTE, FACTU → ''*lleit'', ''*feit'' → ''llet'', ''fet'').

;Приголосні

* Спільні риси з [[Західнороманські мови|західнороманськими мовами]]:
** Перехід глухих латинських -P-, -T-, -C- у дзвінкі -b-, -d-, -g- (CAPRA, CATENA, SECURU → ''cabra'', ''cadena'', ''segur'')
* Спільні риси з галло-романськими мовами:
** Збереження початкових PL, CL, FL- (PLICARE, CLAVE, FLORE → ''plegar'', ''clau'', ''flor''). Ця риса протиставляє каталанську західноіберійським мовам (іспанською ''llegar'', ''llave'', португальською ''chegar'', ''chave'').
** Як і у французькій чи окситанській, відбувається заміна глухих приголосних на відповідні дзвінкі, якщо наступне слово починається з голосної або дзвінкої приголосної. Така соноризація притаманна фонемам {{IPA|[s]}}, {{IPA|[t]}}, {{IPA|[p]}}, {{IPA|[ʃ]}}, {{IPA|[k]}} i {{IPA|[tʃ]}}, які переходять відповідно у {{IPA|[z]}}, {{IPA|[d]}}, {{IPA|[b]}}, {{IPA|[ʒ]}}, {{IPA|[ɡ]}} i {{IPA|[ʤ]}}. Приклади (наведено [[Валенсійська мова|валенсійську]] вимову): ''els homes'' {{IPA|[els]}} та {{IPA|[ɔmes]}} -> {{IPA|[elzɔmes]}}; ''peix bo'' {{IPA|[pejʃ]}} та {{IPA|[bɔ]}} -> {{IPA|[pejʒbɔ]}}; ''blat bord'' {{IPA|[blat]}} та {{IPA|[boɾ(t)]}} -> {{IPA|[blad'boɾ(t)]}}.
* Спільні риси з окситанською (зокрема ланґедокською говіркою)
** Випадіння латинського міжголосного -N (PANE, VINU → ''pa'', ''vi''). На відміну від ланґедокської говірки у множині {{IPA|[n]}} зберігається (пр., ''pans'', ''vins''), за винятком північнокаталанського діалекту.
** Оглушення кінцевих приголосних: ''verd'' {{IPA|[t]}}, ''àrab'' {{IPA|[p]}}.
* Оригінальні риси:
** Такі риси не зустрічаються в інших неолатинських мовах:
*** Міжголосна латинська -D- переходить у ''-u'' (PEDE, CREDIT →''peu'', (ell) ''creu'')
*** Латинські кінцеві -C + e, i →''-u'' (CRUCEM →''creu'')
*** Латинське закінчення -TIS (2-га особа множини) перейшло в ''-u'' (MIRATIS → ''*miratz'' → ''mirau'' → ''mirau/mireu''.
* [[Палаталізація]] приголосних:
** Палаталізація початкового L- (LUNA, LEGE → ''lluna'', ''llei''). Ця риса також існує у субдіалекті м. [[Фуа]] окситанської мови та у деяких районах поширення [[Астурійсько-леонська мови|астурійсько-леонської мови]].
** Палаталізація ''-is-'' {{IPA|[jʃ]/[ʃ]}}, з латинських -X-, SC- (COXA, PISCE → ''cuixa'', ''peix'').
** {{IPA|/k/ + [e], [i], [j]}} → {{IPA|*[ʦ]}} → {{IPA|[s]}}; CAELU → ''cel'' {{IPA|[sɛl]}}.
** {{IPA|/g/ + [e], [i], [j]}} → {{IPA|*[ʤ]}} → {{IPA|[ʤ]/[ʒ]}}; GELU → ''gel'' {{IPA|[ʤɛl]/[ʒɛl]}}.
** {{IPA|/j/}} → {{IPA|*[ʤ]}} → {{IPA|[ʤ]/[ʒ]}}; IACTARE → ''gitar'' {{IPA|[ʤi'tar]/[ʤi'ta]/[ʒi'ta]}}
** ''-ly-, -ll-, -c'l-, -t'l-'' → ''ll'' {{IPA|[ʎ]}}; MULIERE → ''muller''; CABALLU → ''cavall'', хоча фіксується і зворотний процес ''villa'' → ''vila''; AURICULA → ''*oric'la'' → ''orella''; UETULUS → ''*vet'lu'' → ''vell''.
** ''-ni-, -gn-, -nn-'' → ''ny'' {{IPA|[ɲ]}}; LIGNA → ''llenya''; ANNUS → ''any'' (подібна фонетична трансформація існує і в іспанській мові).
* Інші риси:
** Редукція груп приголосних -MB-, -ND → ''-m-'', ''-n-'' (CAMBA, CUMBA, MANDARE, BINDA → ''cama'', ''coma'', ''manar'', ''bena''), такий перехід існує також у гасконському діалекті окситанської мови та на півдні зони поширення ланґедокського діалекту окситанської мови.
** Подвоєння приголосних: ''setmana'' {{IPA|[mm]}}, ''cotna'' {{IPA|[nn]}}, ''bitllet'' {{IPA|[ʎʎ]}}, ''guatla'' {{IPA|[ll]}}, ''intel·ligent'' {{IPA|[ll]}} → {{IPA|[l]}}.

== Діалекти ==

: ''Див. також '''[[Діалекти каталанської мови]]'''.''

[[Файл:Dialects-cat-ukr.gif|міні|праворуч|300px|''Головні діалекти каталанської мови'']]

Виділяють східнокаталанські та західнокаталанські [[діалект]]и. [[Схід]] Каталонії, [[південь]] каталаномовної Франції, [[Балеарські острови]] та [[Сардинія|Сардинію]] відносять до східнокаталанських діалектів. Інші області поширення каталанської мови відносять до західнокаталанських діалектів.

Головним критерієм такого поділу на діалекти є [[вимова]] ненаголошених {{IPA|[о]}}, {{IPA|[е]}} та {{IPA|[а]}}. У західнокаталанських ці звуки вимовляються так само, як вони передаються на письмі, тоді як в східнокаталанських діалектах {{IPA|[о]}} в ненаголошених позиціях вимовляеться як {{IPA|[u]}}, а {{IPA|[е]}} та {{IPA|[а]}} вимовляються як {{IPA|[ə]}}.

== Фонетика ==

: ''Див. статтю '''[[Фонетика каталанської мови]]'''.''
* [http://esadir.cat/ajudatranscripciofonetica Звучання звуків у каталанській мові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080706155216/http://esadir.cat/ajudatranscripciofonetica |date=6 липня 2008 }}. {{ref-ca}}
* [http://web.uvic.ca/ling/resources/ipa/handbook/Catalan.zip Реєстр звуків каталанської мови в рамках Міжнародної Фонетичної Асоціації, на сайті Університету Вікторії, Канада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070101072016/http://web.uvic.ca/ling/resources/ipa/handbook/Catalan.zip |date=1 січня 2007 }} {{ref-en}}

У каталанській мові нараховується 29 приголосних, з них 3&nbsp;— лише у діалектах.

{| class="wikitable"
|+Приголосні<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1999|p=62}}</ref>
! colspan=2|&nbsp;
![[Губно-губний приголосний|Губно-губний]]
![[Губно-зубний приголосний|Губно-зубний]]
![[Зубний приголосний|Зубний]]
!|[[Альвеолярний приголосний|Альвеолярний]]
![[Палатальний приголосний|Палатальний]]
![[Велярний приголосний|Велярний]]
|-align=center
!colspan=2|[[Носовий приголосний|Носовий]]
| {{IPA|m}}
|
|
| {{IPA|n}}
| {{IPA|ɲ}}
| align=center | {{IPA|ŋ}}
|-align=center
!rowspan=2|[[Проривний приголосний|Проривний]]
!<small>глухий</small>
| {{IPA|p}}
|
|colspan=2|{{IPA|t}}
|colspan=2|{{IPA|(c) ~ k}}
|-align=center
!<small>дзвінкий</small>
| {{IPA|b}}
|
|colspan=2|{{IPA|d}}
|colspan=2|{{IPA|(ɟ) ~ g}}
|-align=center
!rowspan=2|[[Африкат]]
!<small>глухий</small>
|
|
|
| {{IPA|ts}}
| {{IPA|tɕ}}
|
|-align=center
!<small>дзвінкий</small>
|
|
|
|{{IPA|dz}}
|{{IPA|dʑ}}
|
|-align=center
!rowspan=2|[[Щілинні приголосні|Щілинні]]
!<small>глухий</small>
| &nbsp;
| {{IPA|f}}
|
| {{IPA|s}}
| {{IPA|ɕ}}
|
|-align=center
!<small>дзвінкий</small>
|
| {{IPA|(v)}}
|
| {{IPA|z}}
| {{IPA|ʑ}}
| {{IPA|γ}}
|-align=center
!colspan=2|[[Дрижачі приголосні|Дрижачі]]
|
|
|
|&nbsp; {{IPA|r}} &nbsp;
|
|
|-align=center
!colspan=2|[[Одноударні приголосні|Одноударні]]
|
|
|
| {{IPA|ɾ}}
|
|
|-align=center
!colspan=2|[[Апроксимант]]
|
|
|
|
| {{IPA|j}}
| {{IPA|w}}
|-align=center
!colspan=2|[[Латеральні приголосні|Латеральні]]
|
|
|
|{{IPA|l}}
|{{IPA|ʎ}}
|
|}

[[Файл:Catalan vowel chart.svg|Голосні звуки літературної каталанської мови|міні|250px|Голосні звуки літературної каталанської мови, з {{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1999|p=62}}]]

У каталанській мові нараховується 8 голосних. У літературній мові ненаголошені {{IPA|/e/}}, {{IPA|/ɛ/}} та {{IPA|/a/}} редукуються до {{IPA|[ə]}}, а {{IPA|/o/}} та {{IPA|/ɔ/}}&nbsp;— до {{IPA|[u]}}. У західнокаталанських діалектах {{IPA|[e]}}, {{IPA|[o]}} та {{IPA|[a]}} можуть бути також ненаголошеними.<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=54-55}}</ref>

У мальоркському діалекті {{IPA|[ə]}} може бути у наголошеній позиції.<ref>{{Harvcoltxt|Recasens|Espinosa|2005|p=1}}</ref>

Також у мові є багато дифтонгів, усі вони починаються або закінчуються на {{IPA|[j]}} або {{IPA|[w]}}:<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=54}}</ref>
{| class="wikitable"
|-
|{{IPA|[ej]}}||r'''ei'''||'король'||{{IPA|[ɛw]}}||p'''eu'''||'нога'
|-
|{{IPA|[uj]}}||av'''ui'''||'сьогодні' ||{{IPA|[ow]}}||p'''ou''' ||'добре'
|-
|{{IPA|[ja]}}||iaia||'бабуся'||{{IPA|[wa]}}||q'''ua'''tre||'чотири'
|-
|{{IPA|[jɛ]}}||ve'''ie'''m||'ми бачимо'||{{IPA|[wə]}}||aig'''ua''' ||'вода'
|}

Див. статтю '''[[Фонетика каталанської мови]]''':

* щодо правил практичної транскрипції з каталанської мови на українську;
* щодо законодавства Автономної області Каталонія стосовно мови топонімії;
* щодо розбіжностей у передачі українською мовою топонімів та гідронімів Каталонії;
* щодо каталонських топонімів, якя фіксуються в українських словниках;
* щодо правил читання у каталанській мові;
* щодо льєзонів (голосні та приголосні);
* щодо неочевидностей у транскрибуванні каталанських звуків українською (звуки [ə], [β], [ð], [λ] + голосна).

== Орфографія ==
Каталанська мова використовує латинську абетку з додатковими діакритичними знаками: a (à), b, c (ç), d (dj), e (é è), f, g (gu, ig), h, i (í ï), j, k, l (ll, l•l), m, n (ny), o (ó ò), p, q (qu), r (rr), s (ss), t (tg, tj, tx), u (ú ü), v, w, x (ix), y, z.

Серед оригінальних рис каталанського правопису можна відзначити:

* вживання [[інтерпункт|крапки]] між двома літерами «l» для позначення звука {{IPA|[ł:]}} : ''intel·ligent'' {{IPA|[intəł:i'ʑɛn]}}&nbsp;— розумний;
* буквосполучення «-ny-» (ще вживається в [[угорська мова|угорській мові]], у каталанській мові воно позначає звук {{IPA|[ɲ]}}, який у французькій передається буквосполученням «-gn-», в окситанській та португальській як «-nh-»);
* вживання буквосполучення «-ig-» на позначення звука {{IPA|[ʧ]}} у словах ''faig'', ''maig'', ''mig'' тощо;
* вживання літери «t-» для позначення наступної подовженої приголосної (tm, tn, tl та tll), пр. ''setmana'' {{IPA|[sə'm:anə]}}&nbsp;— тиждень, ''bitllet'' {{IPA|[bi'ʎ:ɛt]}}&nbsp;— квиток;
* вживання буквосполучень «ts», «tz», «tg» та «tj» для позначення звуків-африкат, пр. ''platja'' {{IPA|['pladʑə]}}&nbsp;— пляж, ''dotze'' {{IPA|['dodzə]}}&nbsp;— дванадцять.

<!-- виправити два останні приклади&nbsp;— наразі використано два символи МФА для позначення одного звуку -->

== Морфологія ==

: ''Див. статтю '''[[Граматика каталанської мови]]'''.''

[[Файл:Local ban notes-reus-tanger 0001.jpg|міні|праворуч|350пкс|''Каталанська мова на банкнотах: аверс купюри номіналом 1 песета випуску 1937&nbsp;р., [[Реус|міська рада м. Реус]].'']]

Див. статтю [[Граматика каталанської мови]] для докладнішої інформації щодо:

* [[Артикль|артиклів]] та [[іменник]]ів у каталанській мові та їхніх граматичних категорій:
:* [[Рід (мовознавство)|родів]] (чоловічий та жіночий) іменника та артикля, закінчень як показників роду;
:* чисел ([[Однина (мовознавство)|однина]] та [[Множина (мовознавство)|множина]]) іменника та артикля, закінчення -s як універсального показника множини;
:* форм артиклів (означеного, неозначеного та артиклю «salat»).
* [[прикметник]]ів та їхніх граматичних категорій (родів та чисел):
:* трьох груп прикметників із точки зору змінювання за родами та числами;
:* місця прикметника у реченні.
* правил утворення форми множини іменників та прикметників.
* [[займенник]]ів:
:* особових (сильних) займенників, включаючи відповідники українського «Ви» (шанобливе звертання);
:* слабких займенників.
* [[Дієслово|дієслів]]:
:* трьох дієвідмін дієслів та парадигм відмінювання правильних дієслів;
:* парадигм відмінювання неправильних дієслів.
* [[числівник]]ів:
:* перенаправлення на список числівників у Wikibooks.
* [[прислівник]]ів:
:* перенаправлення на список вибраних прислівників у Wikibooks.
* [[Службові слова|службових частин мови]]:
:* перенаправлення на список вибраних [[вигук]]ів у Wikibooks.

== Лексика ==

: ''Див. статтю '''[[Лексика каталанської мови]]'''.''

[[Файл:Vocabolari mol profitos p.jpg|міні|праворуч|300пкс|''«Найповніший словник для вивчення каталанської мови німцями та німецької мови каталонцями» ({{lang-ca|Vocabolari molt profitós per apendre lo catalan-alamany y lo alamany-catalan}}), 1502&nbsp;р., видрукувано у [[Перпіньян]]і друкарем Жуаном Розембаком.'']]
[[Файл:Gazophylacium.jpg|міні|праворуч|300пкс|''«Каталансько-латинський словник» ({{lang-la|Gazophylacium catalano-latinum}}), 1696&nbsp;р., видавець Антоні Лакабальєріа.'']]

=== Походження ===

Лексичне ядро каталанської мови складається зі слів латинського походження. Лексика каталанської мови має більше спільних рис із гало-романськими мовами, ніж з іберо-романськими. Найближчою до каталанської мови з точки зору лексики є окситанська мова.

* FENESTRA → ''finestra'' ({{lang-oc|fenèstra/finèstra}}, {{lang-fr|fenêtre}}, {{lang-it|finestra}}) та VENTUS → {{lang-es|ventana}}, {{lang-pt|janela}}.
* MANDUCARE → ''menjar'' ({{lang-oc|manjar}}, {{lang-fr|manger}}, {{lang-it|mangiare}}) та COMEDERE → {{lang-es|comer}}, {{lang-pt|comer}}.
* MATUTINU → ''matí'' ({{lang-oc|matin}}, {{lang-fr|matin}}, {{lang-it|mattino/mattina}}) та HORA MANEANA → {{lang-es|mañana}}, {{lang-pt|amanhã}}.
* PARABOLARE → ''parlar'' ({{lang-oc|parlar}}, {{lang-fr|parler}}, {{lang-it|parlare}}) та FAVOLARE → {{lang-es|hablar}}, {{lang-pt|falar}}.
* TABULA → ''taula'' ({{lang-oc|taula}}, {{lang-fr|table}}) та MENSA → {{lang-es|mesa}}, {{lang-pt|mesa}}.

=== Базові фрази ===

;Літературна мова

* Каталанська мова: ''català'' {{IPA|[kətəˈła]}}
* Привіт: ''hola'' {{IPA|[ˈɔłə]}}
* До побачення, па-па: ''adéu'' {{IPA|[əˈðew]}} (одн.); ''adéu siau'' {{IPA|[əˈðew siˈaw]}} (множ.); ''a reveure'' {{IPA|[ə rəˈβewrə]}}
* Будь ласка: ''sisplau'' {{IPA|[sisˈpław]}}
* Дякую: ''gràcies'' {{IPA|[ˈgɾasiəs]}}; ''mercès'' {{IPA|[mərˈsɛs]}}
* Перепрошую: ''perdoni'' {{IPA|[pərˈðoni]}}, ''ho sento'' {{IPA|[u ˈsentu]}}
* Цей / ця: ''aquest'' {{IPA|[əˈkɛt]}} (чол.); ''aquesta'' {{IPA|[əˈkɛstə]}} (жін.)
* Скільки коштує?: ''quant val?'' {{IPA|[ˈkwamˈβał]}}; ''quant és?'' {{IPA|[ˈkwanˈes]}}
* Так: ''sí'' {{IPA|[ˈsi]}}
* Ні: ''no'' {{IPA|[ˈno]}}
* Я не розумію: ''No ho entenc'' {{IPA|[ˈno wənˈteŋ]}}
* Де туалет?: ''on és el bany?'' {{IPA|[ˈonˈezəlˈβaɲ]}}; ''on és el lavabo?'' {{IPA|[ˈonˈezəłˈłəˈβaβu]}}
* Ти говориш українською?: ''Parles ucraïnès?'' {{IPA|[ˈparłəz ukrəi'nɛs]}}
* Ти говориш каталанською?: ''Parles català?'' {{IPA|[ˈparłəs kətəˈła]}}

;[[Валенсійська мова|Валенсійська говірка]] (кодифікована AVL)

* Валенсійська мова: ''valencià'' {{IPA|[vałensiˈa]}}
* Привіт: ''hola'' {{IPA|[ˈɔła]}}
* До побачення, па-па: ''adéu'' {{IPA|[aˈðew]}}
* Будь ласка: ''per favor'' {{IPA|[peɾ faˈvoɾ]}}
* Дякую: ''gràcies'' {{IPA|[ˈgɾasies]}}
* Перепрошую: ''perdó'' {{IPA|[peɾˈðo]}}; ''ho sent'' {{IPA|[uˈsent]}} або {{IPA|[uˈseŋk]}}; ''ho lamente'' {{IPA|[ˈu łaˈmente]}}
* Скільки коштує?: ''quant val?'' {{IPA|[ˈkwanˈvał]}}; ''quant és?'' {{IPA|[ˈkwanˈtes]}}; ''quant costa?'' {{IPA|[ˈkuant ˈkɔstɔ]}}
* Так: ''sí'' {{IPA|[si]}}
* Ні: ''no'' {{IPA|[no]}}
* Я не розумію: ''no ho entenc'' {{IPA|[ˈnowanˈteŋ]}}; ''no ho comprenc'' {{IPA|[ˈnow komˈpreŋ]}}
* Де туалет?: ''on està el bany?'' {{IPA|[ˈon esˈtałˈβaɲ]}}; ''on està el servici?'' {{IPA|[ˈon esˈtał serˈvisi]}}
* Найпоширеніший тост: ''Jesús'' {{IPA|[dʑeˈzus]}}; ''salut'' {{IPA|[saˈłut]}}
* Ти говориш українською?: ''Parles ucraïnés?'' {{IPA|[ˈpaɾłez ukrain'es]}}
* Ти говориш валенсійською?: ''parles valencià?'' {{IPA|[ˈpaɾłes valensiˈa]}}; ''saps parlar en valencià?'' {{IPA|[ˈsaps paɾˈłaɾenvałensiˈa]}}

=== Міжмовні зв'язки ===

;Вплив каталанської на інші мови

Каталанська мова у різні часи значно вплинула на мови тих народів, які входили до [[Арагонське королівство|Арагонського королівства]], або іншомовного населення, яке мешкало у безпосередній близькості від [[Каталанські країни|каталанських країн]]. Такий вплив насамперед фіксується у фонетиці та лексиці цих мов та діалектів.

* Діалект іспанської мови ''пано́тчу'' або ''пано́тчо'' ({{lang-ca|panotxo}}) в [[Мурсія|автономному регіоні Мурсія]] в [[Іспанія|Іспанії]].
* [[Сардська мова]], о-в. [[Сардинія]] в [[Італія|Італії]].
* [[Сицилійська мова]] у Південній Італії.
* [[Неаполітанська мова|Ннапулітанська (неаполітанська)]] мова у [[Кампанія (Італія)|Кампанії]], Італія.
* Діалект іспанської мови ''шу́рру'' або ''шу́рро'' ({{lang-ca|xurro}}) в іспаномовних районах [[Валенсія (область)|автономної області Валенсія]].
* Діалект ''патуе́т'' або ''патауе́т'' ({{lang-ca|patuet}}, {{lang-fr|pataouète}}), яким до [[1962]]&nbsp;р. говорили іммігранти та їхні нащадки з [[Менорка|Менорки]], Півдня Валенсії та [[Русільйон]]у, що оселилися в [[Алжир]]і. Основою цього діалекту стали головно західні наріччя каталанської мови з великою домішкою французьких та арабських слів. Для письма використовувалася французька орфографія, видавалися газети.

;Каталанські слова, запозичені іншими мовами

[[Файл:Barraca tradicional del Delta del Ebro.JPG|міні|ліворуч|200пкс|''Традиційна народна хата-мазанка ({{lang-ca|barraca}}) у нижній течії ріки Ебро'']]
Найвідоміше слово, запозичене багатьма мовами світу з каталанської, є слова [[паелья]] ({{lang-ca|paella}}).

Інше слово італійського походження, яке було запозичене іншими мовами за посередництвом каталанської,&nbsp;— слово [[барак]] ({{lang-ca|barraca}}), у каталанській мові так називається хата-мазанка у [[Валенсія (область)|Валенсії]] та у нижній течії ріки [[Ебро]] на півдні [[Каталонія|Каталонії]], яка найчастіше використовувалася як тимчасове житло рибалок.

Ще одним каталанським словом, яке було запозичене багатьма мовами за посередництвом окситанської та французької мов, є слово [[айолі]] ({{lang-ca|allioli}} → {{lang-oc|alhòli}}&nbsp;— стандартна орфографія, {{lang-oc|aiòli}}&nbsp;— норма, запропонована [[Містраль Фредерік|Містралем]] → {{lang-fr|ailloli}} або ''aïoli''), яке означає соус з [[часник]]у та [[оливкова олія|оливкової олії]], схожий на [[майонез]].

До [[Французька мова|французької мови]] з каталанської було запозичено такі слова : {{lang-fr|sardane}}&nbsp;— [[сардана]] (з {{lang-ca|sardana}}); {{lang-fr|abricot}}&nbsp;— [[абрикос]] (з {{lang-ca|albercoc}}, що, своєю чергою, було запозичене з {{lang-ar|al-barquq أَلْبَرْقُوق}}, а те, своєю чергою, з {{lang-el|πραικόκιον}}, у [[Грецька мова|грецьку мову]] слово прийшло з [[Латинська мова|латини]]; {{lang-fr|aubergine}} (з {{lang-ca|albergínia}}, своєю чергою, запозичене з {{lang-ar|al-bâdindjân}}), у [[Арабська мова|арабську]] прийшло з [[фарсі]]; {{lang-fr|baraque}}&nbsp;— барак (з {{lang-ca|barraca}}) тощо.

До мови [[есперанто]], окрім слів ''paella'' та ''barraca'', увійшло каталанське слово ''porxo'' (читається «по́ршу»), яке означає «портик церкви» або «ґанок».

Як зазначено у словнику Королівської академії іспанської мови ({{lang-es|El diccionario de la Real Academia Española}}), [[Іспанська мова|іспанською]] у різні періоди було запозичено до 350 слів або безпосередньо з каталанської, або за її посередництвом. Список слів, запозичених іспанською мовою з каталанської наведено у статті [[Лексика каталанської мови]].

;Іншомовні запозичення у каталанській мові

Протягом своєї історії, каталанська мова запозичила значну кількість слів з іноземних мов, особливо з [[Іспанська мова|іспанської]], [[арабська мова|арабської]] (будівнича справа, сільське господарство, урядування, [[астрономія]], [[математика]], [[топоніміка]], численні [[антропонім]]и), [[французька мова|французької]] (такі слова, як ''amateur'' «аматор, знавець», ''argot'' «арґо», ''bricolatge'' «ремонт, дрібна робота», ''dossier'' «досьє») та [[англійська мова|англійської]] (інтернет та комп'ютерні технології&nbsp;— ''e-mail'' або ''correu electrònic'' «електронна пошта», ''el web'' «веб»).

У розмовній мові іноді замість питомо каталанських слів вживаються їхні іспанські еквіваленти (такі слова, як ''antes'' замість ''abans'' «до», ''barco'' замість ''vaixell'' «корабель», ''inglès'' замість ''anglès'' «англійський, англієць», ''después'' замість ''després'' «після» тощо). Літературна мова уникає такого невиправданого вживання іспанських слів.

=== Інше ===

;Список Сводеша

: ''Див. [[список Сводеша]] каталанської мови на сторінці '''[[Список Сводеша каталанської мови]]'''.''

;Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мов

: ''Див. статтю '''[[Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мов]]'''.''

Лексика каталанської мови порівнюється з [[Латинська мова|латиною]], [[Окситанська мова|окситанською]], [[Італійська мова|італійською]], [[Іспанська мова|іспанською]], [[Французька мова|французькою]], [[Португальська мова|португальською]], [[Галісійська мова|галісійською]], [[Сардська мова|сардською]], [[П'ємонтська мова|п'ємонтською]], [[Ломбардська мова|ломбардською]], [[Венейська мова|венеційською]], [[Сицилійська мова|сицилійською]], [[Румунська мова|румунською]] та [[Ретороманська мова|ретороманською]] мовами та джерсійською говіркою.

== Синтаксис ==

: ''Див. також статтю '''[[Граматика каталанської мови]]'''.''

;Порядок розташування членів речення

Як і в українській, зазвичай у простому реченні [[присудок]] йде після [[підмет]]а, а [[Додаток (мовознавство)|додаток]] після присудка, однак дуже часто члени речення розташовуються довільно, пр. ''Brillava el sol''.&nbsp;— ''Сонце світило'', дослівно: «Світило сонце». Підмет також може опускатися, пр., ''Era difícil convènce'l''&nbsp;— ''Було важко його переконати'', дослівно: «Було важко переконати його»<ref name="teach183">Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 183</ref>.

;Питальні речення

Зазвичай порядок слів у питальному [[Речення|реченні]] не відрізняється від порядку у стверджувальному, змінюється лише інтонація. Однак досить часто, особливо в усному мовленні, у питальному реченні на початку ставлять слово '''què''', яке відокремлюють комою від решти слів (аналог українського «чи»), пр. ''Què, vindràs a la festa dissabte ?''&nbsp;— ''Чи ти прийдеш на свято у суботу ?''<ref>Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 157</ref>

;Заперечення

Для заперечення зазвичай використовують частку '''no''', яку ставлять перед дієсловом. Іноді, як у французькій чи окситанській мовах, після дієслова вживають заперечну частку '''pas''' (завжди разом з '''no'''). Окрім того, використовують дві конструкції при запереченні наявності одного предмету чи особи (''no … cap'') та речовини, яку неможливо порахувати (''no … gens''). ''De gelats de vanilla no ens en queda cap.''&nbsp;— ''[Жодної порції] ванільного морозива у нас не залишилося'', дослівно: «Ванільних морозив не у нас їх залишається нічого».<ref>Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 77</ref>

Окрім того вживаються такі конструкції: для «ніколи не»&nbsp;— '''no … mai''', «більше ніколи не»&nbsp;— '''no … més'''.

;Слабкі займенники

Однією з найхарактерніших оригінальних рис каталанського синтаксису є наявність великої кількості слабких займенників<ref>[http://www.grec.net/cgibin/dificil.pgm?USUARI=&SESSIO=&PGMORI=E&NDCHEC=0089289 Синтаксис каталанської мови на сайті Enciclopèdia Catalana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924025811/http://www.grec.net/cgibin/dificil.pgm?USUARI=&SESSIO=&PGMORI=E&NDCHEC=0089289 |date=24 вересня 2015 }}.</ref>. Це дозволяє у фразі, особливо в усному мовленні, заміняти будь-який іменник відповідним займенником. У більшості випадків просте речення будується таким чином : ''A música, hi dedico molt de temps.''&nbsp;— ''Я присвячую багато часу музиці'', дослівно: «Музиці, цьому (я) присвячую багато часу». Така побудова простого речення характерна розмовним формам інших романських мов.

Як і у французькій мові, іменник із часткою '''de''' замінюються займенником '''en''', іменник із часткою '''a''' або '''amb'''&nbsp;— займенником '''hi''' (у французькій&nbsp;— '''y'''), пр., ''No hi estic d'accord.''&nbsp;— ''Я не погоджуюся з цим.''

Займенник '''ho''' замінює цілу фразу, пр., ''Això és veritat, ho diu el capità.''&nbsp;— ''Це правда, [про] це говорить капітан.''

Слабкі займенники можуть комбінуватися, і таких комбінацій нараховується 65. Зазвичай на перше місце ставляться займенники '''em, et, li, ens, us, els''', а потім займенник '''hi, ho, en''', пр., ''m'hi van recomanar''&nbsp;— ''вони мене йому рекомендували'' (порівняти&nbsp;— {{lang-es|me recomendaron a él}}, фр. {{lang-fr|ils m'ont recommandé à lui}}).

;Вибір дієслівних форм

У певних аспектах каталанська трохи ближче до германських мов, ніж сусідні іспанська та французька&nbsp;— вибір відповідної дієслівної форми обумовлюється наявністю темпоральних дієприслівників ('''ja'''&nbsp;— вже, '''encara'''&nbsp;— ще тощо), пр., ''Ho vam fer ahir.''&nbsp;— ''Ми це зробили вчора'', та ''Ho fèiem sovint quan érem joves.''&nbsp;— ''Ми це робили часто, коли були молодими.''<ref name="teach183"/>

;Модальність

Модальність здебільшого передається описово. На приклад, «потрібно + дієслово» перекладається як '''cal + неозначена форма дієслова''', або '''cal + que + кон'юнктив''', пр., ''M'ha calgut corregir els errors.&nbsp;— Мені було потрібно виправити помилки'', та ''No cal que t'ho repeteixi.&nbsp;— Мені не потрібно тобі це повторювати.''<ref>Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, ISBN 0-340-87055-9, стор. 178</ref> Для передачі словосполучення «було б краще» (рекомендація або примус) використовується вираз '''haver + неозначена форма дієслова''', пр., ''Hauries de fer llit.&nbsp;— Було б краще, якби ти залишився у ліжку''. Можливість передається виразом '''deure + неозначена форма дієслова''', пр., ''Deuen arribar aquest vespre.&nbsp;— Вони повинні приїхати сьогодні ввечері.''

;Посесивність («свій»)

Належність чогось (в українській найчастіше передається словом ''свій'') в каталанській є самозрозумілою і не передається засобами мови, пр., ''Ha perdut el passaport.&nbsp;— Він / вона загубив / -ла свій паспорт.''

;Шанобливе звернення

Для передачі українського «чи не міг би ти» вживається конструкція '''et fa res + неозначена форма дієслова''', пр., ''Et fa res obrir la finestra ?&nbsp;— Чи не міг би ти прочинити вікно ?, Li fa res pagar ara mateix ?&nbsp;— Чи не могли б Ви (в однині) заплатити прямо зараз ?, Us fa res baixar del cotxe ?&nbsp;— Чи не могли б ви (у множині, не шанобливо) вийти з машини ?, Els fa res parlar en anglès ?&nbsp;— Чи не могли б ви (у множині, шанобливо) говорити англійською ?''

;Вживання артиклю з іменами

Означений артикль, як і в окситанській мові, у більшості випадків вживається перед іменами ('''en''' для чоловічих імен та '''la''' для жіночих). Артикль не вживається при звертанні до людини та після виразу '''em dic'''&nbsp;— мене звати, пр., ''Natàlia, et presento la Lídia.&nbsp;— Наталіє, познайомся з Лідією'', дослівно: «Наталія, (я) тобі представляю Лідію».

== Інше ==

;Каталонські прізвища

: ''Див. '''[[Іберійські імена#Каталонські прізвища|розділ «Каталонські прізвища» у статті «Іберійські імена»]]'''.''

У [[Каталанські країни|каталаномовних районах]] (окрім [[Східні Піренеї|Північної Каталонії]]), дитина офіційно отримує два прізвища: батьківське (зазвичай ставиться на перше місце) та материнське. Прізвища найчастіше (хоча не обов'язково) з'єднуються часткою «i» (українською передається «-i-»), наприклад повне ім'я та прізвище архітектора [[Антоніо Гауді|Антоні Ґауді]]&nbsp;— Антоні Пласід Ґільєм Ґауді-і-Курнет.

Оскільки за часів [[Франсіско Франко|Франко]] провадилася насильницька іспанізація [[каталонці]]в (на приклад, прізвище Pinyol могло бути змінене на Piñol, Cases на Casas, Perpinyà на Perpiñá тощо), зараз в [[Каталонія|автономній області Каталонія]] існує спрощена процедура виправлення імені чи прізвища<ref>Відповідно до статті 19.1 Закону 1/1998 «Щодо лінгвістичної нормалізації», див. на сайті [http://www.iec.cat/gc/ViewPage.action?siteNodeId=943&languageId=1&contentId=-1 Інституту каталонських студій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090923194003/http://www.iec.cat/gc/ViewPage.action?siteNodeId=943&languageId=1&contentId=-1 |date=23 вересня 2009 }}.</ref> : потрібно звернутися до місцевого представництва Департаменту охорони здоров'я Каталонії ({{lang-ca|Servei Català de la Salut}}, або частіше ''CatSalut'')<ref>[http://www10.gencat.net/catsalut/eng/asseg_tsi.htm Сайт Департаменту охорони здоров'я Каталонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081212115903/http://www10.gencat.net/catsalut/eng/asseg_tsi.htm |date=12 грудня 2008 }}.</ref>, та виправити так звану TSI&nbsp;— персональну картку доступу до медичних послуг. Для цього необхідно отримати сертифікат [[Інститут каталонських студій|Інституту каталонських студій]]<ref>[http://www.iec.cat/gc/ViewPage.action?siteNodeId=944&languageId=1&contentId=-1 Електронна форма для зміни імені та прізвища на каталаномовні]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.</ref>, який засвідчить правильність написання каталаномовної версії імені та прізвища.

== Ресурси для вивчення мови, додаткова інформація ==
;Вивчення каталанської мови

* ''Digui, digui… Curs de català per a estrangers''. A Catalan Handbook.&nbsp;— Alan Yates and Toni Ibarz.&nbsp;— Generalitat de Catalunya. Departament de Cultura, 1993.&nbsp;— ISBN 84-393-2579-7.
* ''Teach Yourself Catalan''.&nbsp;— Alan Yates.&nbsp;— McGraw-Hill, 1993.&nbsp;— ISBN 0-8442-3755-8.
* ''Colloquial Catalan''.&nbsp;— Toni Ibarz and Alexander Ibarz.&nbsp;— Routledge, 2005.&nbsp;— ISBN 0-415-23412-3.
* ''speakcat'' On-line basic course https://web.archive.org/web/20081002161843/http://intercat.gencat.cat/speakcat/index.html
* ''Catalan: A Comprehensive Grammar''. Max W. Wheeler, Alan Yates, Nicolau Dols; Routledge, 1999. 638 стор., також див. [http://www.questia.com/library/book/catalan-a-comprehensive-grammar-by-nicolau-dols-max-w-wheeler-alan-yates.jsp тут].
* [http://www.parla.cat Сайт вивчення каталанської мови '''Parla.cat'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160325124657/https://parla.cat/ |date=25 березня 2016 }} {{ref-ca}}, {{ref-en}}, {{ref-es}}, {{ref-fr}}, {{ref-de}}
* [http://uztranslations.net.ru/?action=search&author=&catid=0&postdate=&search=catalan Книжки, курси й словники]
* [http://www.universitybooks.ru/cat.asp?o=37731 ''Учебник каталанского языка: Начальный курс.'' Бігвава І. О., Харшиладзе М. А., Москва 2002] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809103443/http://www.universitybooks.ru/cat.asp?o=37731 |date=9 серпня 2014 }} {{ref-ru}}, {{ref-ca}}
* [http://weib.caib.es/Recursos/abast/paginas/recursos-rus.html Курси каталанської мови на Балеарських о-вах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090810074629/http://weib.caib.es/Recursos/abast/paginas/recursos-rus.html |date=10 серпня 2009 }} {{ref-ru}}
* [http://101languages.net/catalan/ Короткий курс каталанської мови на сайті 101languages.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081122021211/http://www.101languages.net/catalan |date=22 листопада 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-en}}
* [http://radiolingua.com/category/shows/oml-catalan/ 10 уроків каталанської для англомовних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091208034012/http://radiolingua.com/category/shows/oml-catalan/ |date=8 грудня 2009 }}. {{ref-en}}

;Де можна вивчити каталанську мову у світі
* [https://web.archive.org/web/20081009095553/http://www.llull.cat/_cat/_cultura/cultura_catalana_mapa.shtml Інтерактивна мапа з адресами та тел. на сайті Інституту Рамона Люля], найближчі до України центри вивчення каталанської мови у Варшаві, Кракові, Познані, Москві, Ст.-Петербурзі, Тарту, Бухаресті, Пітешть, Софії. {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090104205405/http://classificats.nosaltres.cat/classificats/index/172/catala Приватні оголошення про курси каталанської мови у Каталонії та Валенсії] {{ref-ca}}
* [http://weib.caib.es/Recursos/abast/paginas/recursos-rus.html Курси каталанської мови на Балеарських о-вах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090810074629/http://weib.caib.es/Recursos/abast/paginas/recursos-rus.html |date=10 серпня 2009 }} {{ref-ru}}
* [http://www.escolavalenciana.org/voluntariat/2005/ Вивчення каталанської (валенсійської) мови в рамках програми «Voluntariat pel Valencià»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081204052141/http://www.escolavalenciana.org/voluntariat/2005/ |date=4 грудня 2008 }} {{ref-ca}}

;Офіційні заклади
* [http://www.iec.cat/ Інститут каталонських студій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110216131018/http://www.iec.cat/ |date=16 лютого 2011 }} {{ref-ca}}, деякі стор. {{ref-en}}, {{ref-es}}
* [http://www.avl.gva.es/ Валенсійська мовна академія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070209204015/http://www.avl.gva.es/ |date=9 лютого 2007 }} {{ref-ca}}
* [http://www20.gencat.cat/portal/site/Llengcat/menuitem.1ab5a94fef60a1e7a129d410b0c0e1a0/?vgnextoid=bcbb929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextchannel=bcbb929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextfmt=default Секретаріат мовної політики Жанаралітату Каталонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080929174543/http://www20.gencat.cat/portal/site/Llengcat/menuitem.1ab5a94fef60a1e7a129d410b0c0e1a0/?vgnextoid=bcbb929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextchannel=bcbb929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextfmt=default |date=29 вересня 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-oc}}, {{ref-en}}, {{ref-es}}

;Про каталанську мову
* [http://www.grec.net/cgibin/dificil.pgm?USUARI=&SESSIO=&PGMORI=E&NDCHEC=0224508 Докладна інформація про каталанську мову на сайті Enciclopèdia catalana] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20071212041356/http://www.spinnoff.com/zbb/viewtopic.php?t=7983&postdays=0&postorder=asc&start=0 Каталанська граматика] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20100930020600/http://www.avl.gva.es/PDF/GNV.pdf Нормативна граматика валенсійської мови, Валенсія, 2006&nbsp;р.] {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20080622041327/http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008137/1008137a1.htm Коротко про каталанську мову] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20081115093240/http://www.mairie-perpignan.fr/pdf/mairiesentier.pdf Каталанська мова у Північній Каталонії (департамент Східні Піренеї)] {{ref-ca}}, {{ref-fr}}
* [http://wiccac.cat/webscat.html «Барометр вживання каталанської мови в інтернеті»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081018184811/http://wiccac.cat/webscat.html |date=18 жовтня 2008 }}, включаючи списки сайтів із каталаномовною версією {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20090214215102/http://bibiloni.cat/index/index.html Список інтернет-сайтів про каталанську мову та культуру каталанських країн]: мова та її вивчення, офіційні заклади, соціолінгвістика, лінгвістика, ономастика, діалектологія, наукові періодичні видання {{ref-ca}}
* [http://bibiloni.cat/materialsdeconstruccio/index.html Кілька мовних ресурсів на сайті bibiloni.cat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080924002732/http://bibiloni.cat/materialsdeconstruccio/index.html |date=24 вересня 2008 }} {{ref-ca}}
* [http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat Етно-мовна доповідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051222093520/http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat |date=22 грудня 2005 }} {{ref-en}}
* [http://www.vilaweb.cat/media/attach/vwedts/docs/conferenciaparis.pdf Каталанська мова як глобальна. Доповідь на конференції «Експоланґ» Вісена Партала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100215043431/http://www.vilaweb.cat/media/attach/vwedts/docs/conferenciaparis.pdf |date=15 лютого 2010 }}. {{ref-ca}}, {{ref-fr}}

;Одномовні словники
* [http://dlc.iec.cat/ Словник каталанської мови / Diccionari de la Llengua Catalana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080227174641/http://dlc.iec.cat/ |date=27 лютого 2008 }} {{ref-ca}}
* [http://ec.grec.net/cgi-bin/AppDLC3.exe?APP=CERCADLC&GECART= Великий словник каталанської мови / Gran Diccionari de la Llengua Catalana] {{Webarchive|url=http://arquivo.pt/wayback/20160518140450/http://ec.grec.net/cgi-bin/AppDLC3.exe?APP=CERCADLC&GECART= |date=18 травня 2016 }} {{ref-ca}}
* [http://dcvb.iecat.net/ Словник каталанської-валенсійської-балеарської мови Алкубе-і-Моля / Diccionari Català-Valencià-Balear d'Alcover i Moll] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040826061207/http://dcvb.iecat.net/ |date=26 серпня 2004 }} {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20081109082452/http://www.trobat.com/servicis/dvo.php Валенсійський словник он-лайн / Diccionari valencià online] {{ref-ca}} (валенсійська вимова)

;Двомовні та багатомовні словники
* [http://www.grec.cat/cgibin/mlt00.pgm Багатомовний словник каталанської мови / Diccionari de la Llengua Catalana Multilingüe] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140531071849/http://www.grec.cat/cgibin/mlt00.pgm |date=31 травня 2014 }} {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}, {{ref-fr}}, {{ref-de}}
* [http://www.catalandictionary.org/ ДАККО / DACCO] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051128215600/http://www.catalandictionary.org/ |date=28 листопада 2005 }} {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20040404095431/http://www.websters-online-dictionary.org/definition/Catalan-english/ Англійсько-каталанський словник] {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080927120518/http://www20.gencat.cat/portal/site/Llengcat/menuitem.49c338f10e357bbf4ed513efb0c0e1a0/?vgnextoid=34c0929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextchannel=34c0929450071110VgnVCM1000000b0c1e0aRCRD&vgnextfmt=default Близько 20 словників он-лайн на сайті Жанаралітату Каталонії] {{Ref-ca}}
* Російсько-каталанський та каталано-російський словник. Diccionari rus-català / català-rus. Svetlana Bank, Dorota Szmidt & Monika Zgustová. Barcelona: Enciclopèdia catalana, 1999. {{ref-ru}}, {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20121120090225/http://cultura.gencat.net/ilc/literaturacatalana800/rcs_gene/bibliografia_800_anys_de_literatura_catalana.pdf Список друкованих двомовник словників на сайті gencat.net] {{ref-it}}, {{ref-de}}, {{ref-fr}}, {{ref-es}}, {{ref-hu}}, {{ref-pt}}, {{ref-ru}}, {{ref-sv}}

;Розмовники

* {{wikivoyage|Catalan phrasebook|Каталанський розмовник}} {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}, {{Ref-fr}}, {{Ref-pt}}
* [http://www.ub.edu/guiaconversa/rus/ Російсько-каталанський університетський розмовник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080829201344/http://www.ub.edu/guiaconversa/rus/ |date=29 серпня 2008 }} {{Ref-ca}}, {{Ref-ru}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=EzZnBRdl2qQ Розмовник на YouTube, част. 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141101203955/http://www.youtube.com/watch?v=EzZnBRdl2qQ |date=1 листопада 2014 }} {{Ref-ca}}&nbsp;— західно-каталанська вимова, {{Ref-en}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=L3k6dbk3d5o&feature=related Розмовник на YouTube, част. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141104153626/http://www.youtube.com/watch?v=L3k6dbk3d5o&feature=related |date=4 листопада 2014 }} {{Ref-ca}}&nbsp;— західно-каталанська вимова, {{Ref-en}}
* [http://www.parlacatala.org/content/view/6/2/lang,fr/ Базові фрази з перекладом на англійську, іспанську, французьку]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20080716032228/http://cepheus.salleurl.edu/www/ttsweb.htm Голосовий синтезатор тексту] (в кінці каталаномовного тексту необхідно ставити крапку) (якість посередня) {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20090205165548/http://tts.loquendo.com/ttsdemo/default.asp?page=id&voice=Jordi Голосовий синтезатор тексту Loquendo] {{ref-ca}}

;Ресурси для вивчення мови
* [http://www.parlacatala.org/ Вивчення каталанської з каталаномовними волонтерами через Skype, інтернет тощо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080514171848/http://www.parlacatala.org/ |date=14 травня 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-fr}}, {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20091026192440/http://geocities.com/learn_catalan/ Міні-курс каталанської мови для подорожуючих] {{ref-ca}}, {{ref-en}}
* [http://catalunya-lliure.com/recursos.html Ресурси каталанською он-лайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110708123410/http://www.catalunya-lliure.com/recursos.html |date=8 липня 2011 }} {{ref-ca}}, {{ref-en}}
* [http://catalanpourtous.skyrock.com/ Початковий курс для вивчення каталанської мови для тих, хто говорить французькою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081216112219/http://catalanpourtous.skyrock.com/ |date=16 грудня 2008 }} {{ref-fr}}

;Каталаномовні ЗМІ

;Телеканали
* [https://web.archive.org/web/20081022124538/http://www.comunicat.info/tv/cat/ Програма для перегляду 13 каталаномовних телевізійних каналів], натиснути на гіперпосилання ''Descarrega'l'' {{ref-ca}}
* [http://www.tvcatalunya.cat/ Телебачення Каталонії&nbsp;— канали TV3, 33, K3, 300, 324, TVCI онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080610090446/http://tvcatalunya.cat/ |date=10 червня 2008 }} {{ref-ca}}
* [http://www.tv3.cat/ Канал TV3&nbsp;— онлайн, відеоновини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080907140053/http://www.tv3.cat/ |date=7 вересня 2008 }} {{ref-ca}}
* [http://www.rtvv.es/ Телебачення Валенсії онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071001151545/http://www.rtvv.es/ |date=1 жовтня 2007 }} {{ref-ca}}
* [http://www.fcbarcelona.cat/web/catala/barca_tv/barca_tv.html Телебачення ФК «Барселона» онлайн та окремі відеосюжети (платне)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080622030203/http://www.fcbarcelona.cat/web/catala/barca_tv/barca_tv.html |date=22 червня 2008 }} {{Ref-ca}}, {{Ref-es}}, {{Ref-en}}

;Радіостанції
* [http://www.catradio.cat/ «Catalunya Ràdio»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100322194544/http://www.catradio.cat/ |date=22 березня 2010 }} («Радіо Каталонія»). {{ref-ca}}
* [http://www.icatfm.cat/ Радіо «iCAT.fm»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080620005020/http://www.icatfm.cat/ |date=20 червня 2008 }} {{ref-ca}}

;Періодичні видання
* [https://web.archive.org/web/20080801163038/http://www.diaridebarcelona.com/video-veus-opinions.php Відеогазета «Diari de Barcelona»] {{ref-ca}}
* [http://www.elperiodico.cat/ Електронна версія газети «El Periódico»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100529231146/http://www.elperiodico.cat/ |date=29 травня 2010 }} {{ref-ca}}
* [http://www.elpunt.cat/ Електронна версія газети «El Punt»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110723145813/http://www.elpunt.cat/ |date=23 липня 2011 }} {{ref-ca}}
* [http://www.avui.cat/ Газета «Avui+»] {{Webarchive|url=https://archive.today/20120721091752/http://www.avui.cat/cat/notices/2010/04/recoder_obre_la_porta_a_un_govern_de_ciu_psc_i_erc_95956.php |date=21 липня 2012 }} {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20111202234212/http://www.eltemps.net/ Газета «El Temps»] {{ref-ca}}

;Портали
* [http://www.vilaweb.cat/ Портал «VilaWeb»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171126010535/https://www.vilaweb.cat/ |date=26 листопада 2017 }} {{ref-ca}}

;Подкасти

* Програма «Вечірня Каталонія» ({{lang-ca|Catalunya vespre}}, новини за минулу добу) на сайті «Catalunya Ràdio»&nbsp;— www.catradio.cat/podcast/xml/5/7/podprograma475.xml {{ref-ca}}
* Програма каталанською мовою (північнокаталанська вимова) на телеканалі «Франс 3»&nbsp;— www.mirpod.com/podcast-player.php?6969/France-3-Catalan-Journal-local-de&lang=en# {{ref-ca}}, {{ref-fr}}

;Віджети
* [https://web.archive.org/web/20081022112906/http://www.tv3.cat/widgets/ Віджети на сайті телевізійного каналу TV3] (новини, найновіші відео, розваги, прогноз погоди) {{ref-ca}}

;Інтернет-форуми
* [http://projetbabel.org/forum/viewforum.php?f=19 Каталонський форум («Forum catalan&nbsp;— Raconet català»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081013004910/http://projetbabel.org/forum/viewforum.php?f=19 |date=13 жовтня 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-fr}}

;Каталаномовні інтернет-пошуковики
* [http://www.google.com/intl/ca/ Google Català] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080616201410/http://www.google.com/intl/ca/ |date=16 червня 2008 }}
* [http://ct.yahoo.com/ Yahoo! Català] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080522024414/http://ct.yahoo.com/ |date=22 травня 2008 }}
* [http://www.nosaltres.cat/www Nosaltres.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080609062559/http://www.nosaltres.cat/www |date=9 червня 2008 }}

;Каталаномовна он-лайн енциклопедія
* [http://www.enciclopedia.cat/ Каталонська енциклопедія / Enciclopèdia Catalana] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081108190203/http://www.enciclopedia.cat/ |date=8 листопада 2008 }} {{ref-ca}}, {{ref-en}}

;Електронні перекладачі, енциклопедії, словники
* [https://web.archive.org/web/20080930013706/http://translate.google.cat/translate_t Перший каталансько-український та українсько-каталанський перекладач на Google Translate] (якість посередня) {{ref-uk}}, {{ref-ca}}
* [http://www.softcatala.org/traductor/ Онлайновий каталансько-іспанський та іспансько-каталанський перекладач (з можливістю перекладати на валенсійський варіант каталанської)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080609233856/http://www.softcatala.org/traductor/ |date=9 червня 2008 }} {{Ref-ca}}, {{Ref-es}}
* [http://www.translendium.com/ Перекладач вебсторінок з/на каталанську, англійську, німецьку, французьку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080611235213/http://www.translendium.com/ |date=11 червня 2008 }} {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}, {{Ref-fr}}, {{Ref-es}}, {{Ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20080604145809/http://traductor.gencat.net/jsp/go2url.jsp?locale=ca Перекладач вебсторінок з/на каталанську, англійську, німецьку, французьку] {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}, {{Ref-fr}}, {{Ref-es}}, {{Ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20070701132905/http://traductor.gencat.net/text.do Перекладач тексту, обмеження&nbsp;— 2,5 тис. слів] {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}, {{Ref-fr}}, {{Ref-es}}
* [https://web.archive.org/web/20080503195427/http://sishitra.iti.upv.es/ Онлайн-перекладач SisHiTra&nbsp;— тексти та інтернет-сторінки] {{Ref-ca}}, {{Ref-es}}
* [https://web.archive.org/web/20080408050337/http://xixona.dlsi.ua.es/apertium/ Електронний перекладач Apertium] (тексти, файли, інтернет-сторінки) {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}, {{ref-pt}}, {{ref-fr}}, {{ref-ga}}, {{ref-oc}} стандартна, (аранськ.) говірка району Баль-д'Аран

;Частини мови
* [https://web.archive.org/web/20050428190602/http://k.1asphost.com/verbs/index.asp Сайт «El Con Jugador»&nbsp;— дієвідмінювання, включаючи діалектні форми] {{Ref-ca}}

;Діалекти каталанської мови

<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
* [http://atilf.atilf.fr/dendien/scripts/tlfiv5/advanced.exe?8;s=2907875160; Діалект «патует» або «патаует» у французькому Алжирі]. {{ref-fr}}
* [http://sao.dlsi.ua.es/avl/anotacions.php Позначення правильної вимови на письмі (інтернет-сторінки та Word-файли), система SAÓ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081204070224/http://sao.dlsi.ua.es/avl/anotacions.php |date=4 грудня 2008 }}, валенсійська норма {{Ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20081011214824/http://es.geocities.com/nova_almudaina/ortografia.html Орфографія каталанської мови, адаптована для діалекту Балеарських островів] {{Ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20060502190357/http://membres.lycos.fr/sopeira/catpirineu1906.pdf Доповідь М-ра Ж. Сороїанді з Версальського ліцею на філологічно-історичній секції І Міжнародного конгресу каталанської мови на тему «Каталанська мова у Піренеях на сусідній до Арагону території» (El català del Pirineu a la ralla d´Aragó), 1906&nbsp;р.] {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20070710102150/http://membres.lycos.fr/sopeira/sopeira1906.pdf Доповідь Др. Бікто Уліба да Біланоба-і-ла-Желтру на філологічно-історичній секції І Міжнародного конгресу каталанської мови стосовно розмовної каталанської мови у Супейрі, Арагон (Documents sobre´l català parlat a Sopeira), 1906&nbsp;р.] {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20070710092607/http://membres.lycos.fr/sopeira/ribagor-1.pdf Доповідь М-ра Антоні Наварро-да-Монкла на філологічно-історичній секції І Міжнародного конгресу каталанської мови на тему «Каталанська мова у Рібагорсі» (El català a-n el Ribagorça), 1906&nbsp;р.] {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20060502183225/http://membres.lycos.fr/sopeira/terreta.pdf Доповідь Аурелі Барруля-і-Алтаріби та Рамона Сістака-і-Бісена на ІІ Міжнародному конгресі каталанської мови (Секція 3&nbsp;— Соціальна лінгвістика) «Політичні кордони та діалектні межі у Тарреті, Рібагорса» (Fronteres polítiques i dialectals a la Terreta, Ribagorça), 1992&nbsp;р.] {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20070710061351/http://membres.lycos.fr/sopeira/sopeira1992.pdf Доповідь Ґлорії Франсіну на ІІ Міжнародному конгресі каталанської мови (Секція 3&nbsp;— Соціальна лінгвістика) «Лінгвістична варіативність: Супейра» (Variacions lingüístiques: Sopeira), 1992&nbsp;р.] {{ref-ca}}
</div>

;Транскрипція та транслітерація з/на каталанську
* [http://publicacions.iec.cat/Front/repository/pdf/00000041/00000074.pdf Пропозиція щодо передачі російських імен каталанською мовою, від 14 жовтня 1994&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100619123028/http://publicacions.iec.cat/Front/repository/pdf/00000041/00000074.pdf |date=19 червня 2010 }} {{ref-ca}}

;Про каталанську мову та літературу
* [http://www.glavred.info/archive/2009/05/14/112240-1.html ''Світлана Пиркало''. Посвята Каталонії&nbsp;— 1. Слово, моя ти єдиная зброє // Главред, 14.05.2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090609170510/http://www.glavred.info/archive/2009/05/14/112240-1.html |date=9 червня 2009 }} {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20140808221247/http://cultura.gencat.cat/ilc/literaturacatalana800/ru/index58284.htm 800 років каталонської літератури] {{ref-ru}}, {{ref-ca}}, {{ref-en}}, {{ref-es}}, {{ref-fr}}, {{ref-nl}}, {{ref-hu}}, {{ref-it}}, {{ref-pt}}, {{ref-sv}}
* [http://zarudko.livejournal.com/1532.html «Перше пришестя». Каталонські письменники в Харкові] {{ref-uk}}

== Посилання та використані джерела ==
;Примітки
{{reflist|2}}

;Використані джерела

<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
* [http://www.coe.int/t/dg4/education/minlang/Report/EvaluationReports/SpainECRML2_en.pdf Звіт із моніторингу стану впровадження в дію «Європейської хартії регіональних мов і мовних меншин» в Іспанії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090213225901/http://www.coe.int/t/dg4/education/minlang/Report/EvaluationReports/SpainECRML2_en.pdf |date=13 лютого 2009 }} {{ref-en}}
* [http://publicacions.iec.cat/repository/pdf/00000046/00000047.pdf Дані дослідження&nbsp;— знання каталанської мови у Каталонії, Валенсії та на Балеарських о-вах у 2001&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191354/http://publicacions.iec.cat/repository/pdf/00000046/00000047.pdf |date=4 березня 2016 }} {{Ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20080518013700/http://www.wiccac.org/webscat.html Каталанська мова в Інтернеті, вкл. список Інтернет-сайтів каталанською] {{Ref-ca}}
* [http://www.einesdellengua.org Координаційна рада для розвитку каталанської мови в Автономній області Валенсія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420014329/http://einesdellengua.org/ |date=20 квітня 2021 }} {{Ref-ca}}
* [http://www.101languages.net/catalan Каталанська мова он-лайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080512011136/http://www.101languages.net/catalan/ |date=12 травня 2008 }} {{Ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20080625222404/http://esadir.cat/toponims/paginaterritorisparlacatalana/ Інтерактивна мапа районів каталанських країн] {{Ref-ca}}
* [http://intercat.gencat.cat/lingcat/?idioma=en_EN&menu=0&submenu=0 Інформація про каталанську мову для некаталаномовних студентів]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{Ref-ca}}, {{Ref-en}}, {{Ref-es}}
* [http://www.studyspanish.ru/support/lib/article8.html Каталанська мова в Іспанії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080531014725/http://www.studyspanish.ru/support/lib/article8.html |date=31 травня 2008 }} {{Ref-ru}}
* [http://kateosia.com/texty/vvedvromzink2.pdf Романська філологія. Каталанська мова.&nbsp;— С. 42)]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{Ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20080510091944/http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/03/07/13572/ Навколо одного декалогу // Львівська газета] {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20160305024454/http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=1094 Барселона: війна мов // Gazeta Wyborcza, переклад на сайті Західної аналітичної групи] {{ref-uk}}
* ''Гресько М.'' Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко мовами італійською, іспанською, каталонською, галлего, португальською та есперанто: [Передмова] // Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко мовами італійською, іспанською, португальською та есперанто: Бібліогр. покажч. / Уклад.: М.&nbsp;М.&nbsp;Гресько, Н.&nbsp;М.&nbsp;Андріанова.&nbsp;— Львів, 1968.&nbsp;— С. 3-8.
* ''Артур Панеля-і-Рамон.'' [http://www.oc-valencia.org/files/1_13.pdf Засади нового окситано-романського койне]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Сайт www.oc-valencia.org. {{ref-ca}}
* [http://www.usefulweb.org/hallengua/tema5.pdf Історія поширення каталанської мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210830231248/http://www.usefulweb.org/hallengua/tema5.pdf |date=30 серпня 2021 }}. {{ref-ca}}
</div>

;Література

{{commonscat|Catalan language}}
{{Вікіцитати|Каталанська мова}}
{{Interwiki|ca|Portada|каталонською|}}
{{Портал|Каталонія}}
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
* ''Гетьман З. О.'' Лінгво-літературні засади історичного процесу становлення каталонської мови як національної.&nbsp;— С. 395—397 {{ref-uk}}
* ''Ламина К. В.'' Каталанский язык в современной Испании // в кн. Iberica. Культура народов Пиренейского полуострова в XX&nbsp;в., Л.: «Наука» (ленинградское отделение), 1989. С. 171—178
* ''Шишмарев В. Ф.'' Очерки по истории языков Испании. Общ. ред. акад. И.&nbsp;И.&nbsp;Мещанинова. Вид. 2-е (1-е&nbsp;— 1941&nbsp;р.). Серія: История языков народов Европы.&nbsp;— Москва, 2002 {{ref-ru}}
* ''Васильева-Шведе О. К.'' О месте каталанского среди романских языков // Учен. зап. ЛГУ. Вып. 59. Сер. филол. наук. 1961. №&nbsp;299. {{ref-ru}}
* ''Alan Yates''. Teach Yourself Catalan.&nbsp;— McGraw-Hill, 1993.&nbsp;— ISBN 0-8442-3755-8 {{ref-en}}, {{ref-ca}}
* ''Toni Ibarz, Alexander Ibarz''. Colloquial Catalan.&nbsp;— Routledge, 2005.&nbsp;— ISBN 0-415-23412-3 {{ref-en}}, {{ref-ca}}
* ''Rafel i Fontanals, Joaquim.'' Gramàtica catalana: curs elemental.&nbsp;— Barcelona: Edhasa, 1978. ISBN 84-350-0058-3 {{ref-ca}}
* ''Raimon Cabello.'' El Català a l'abast de tothom.&nbsp;— Barcelona: Miquel A. Salvatella, 1992. ISBN 84-7210-706-X {{ref-ca}}, {{ref-es}}
* ''Sanchis i Guarner, Manuel'' (1934, 1967). La llengua dels valencians. 3 i 4 Editions.&nbsp;— Valencia, 2005. ISBN 84-7502-082-8. {{ref-ca}}
* ''Colomina i Castanyer, Jordi'' (1995). Els valencians i la llengua normativa. Textos universitaris.&nbsp;— Alacant: Institut de Cultura «Juan Gil-Albert». ISBN 84-7784-178-0. {{ref-ca}}
* ''Antoni M. Badia i Margarit.'' Gramàtica de la llengua catalana.&nbsp;— Barcelona, 1995. {{ref-ca}}
* ''Antoni M. Badia i Margarit'' (1981). El català, entre galloromània i iberoromània. Llengua i cultura als Països Catalans. 8ed.&nbsp;— Barcelona: Ed. 62, pp.&nbsp;30−40. {{ref-ca}}
* ''Nadal, J. M. & PRATS'' (1982). Història de la llengua catalana. Dels inicis fins al S. XV.&nbsp;— Barcelona: Ed.62. {{ref-ca}}
* ''Vanaanen, V.'' (1975). Latín vulgar y lengua escrita. Introducción al latín vulgar.&nbsp;— Madrid: Gredos, pp.&nbsp;25−31. {{ref-es}}
* ''Rolf Kailuweit''. [http://latina.phil2.uni-freiburg.de/pusch/zfk/15/kailuweit.pdf Català heavy&nbsp;— català light: una problemàtica de la «linguística de profans»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929144052/http://latina.phil2.uni-freiburg.de/pusch/zfk/15/kailuweit.pdf |date=29 вересня 2007 }} {{ref-ca}}
</div>

;Посилання
* Каталонська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:cat|Catalan. A language of Spain]] {{ref-en}}
* Каталонська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1289 Language: Catalan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170628153504/http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1289 |date=28 червня 2017 }} {{ref-en}}
* Каталонська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_ctl Language Catalan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170711163801/http://wals.info/languoid/lect/wals_code_ctl |date=11 липня 2017 }} {{ref-en}}

{{Бібліоінформація}}
{{Каталанська мова}}
{{Діалекти каталанської мови}}
{{Романські мови}}

{{Медаль}}

[[Категорія:Каталанська мова| ]]
[[Категорія:Романські мови]]
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Мови Франції]]
[[Категорія:Мови Іспанії]]
[[Категорія:Мови Андорри]]
[[Категорія:Мови SVO]]