Перегляд вихідного коду сторінки Київський метрополітен

{{Метро
|назва = Київський метрополітен
|логотип = Kyiv Metro logo.svg
|зображення = {{Photomontage
| photo1a = Universytet metro station Kiev 2010 01.jpg{{!}}Центральний зал станції «Університет»
| photo1b = Vokzalna metro station with its beautiful bronze medallions depicting the Soviet Ukraines history (8601864774).jpg{{!}}Центральный зал станції «Вокзальна»
| photo1c = Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg{{!}}Центральний зал станції «Золоті ворота»
| photo2a = Khreschatyk metro station Kiev 2011 03.jpg{{!}}Проміжний вихід зі станції «Хрещатик»
| photo2b = Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg{{!}}Вестибюль станції «Університет»
| photo3a = Palats sportu metro station Kiev 2010 011.jpg{{!}}Центральний зал станції «Палац спорту»
| photo3b = Osokorky station in Kyiv Ukraine in August 2019.jpg{{!}}Центральний зал станції «Осокорки»
| photo3c = Лыбедская 03.jpg{{!}}Центральний зал станції «Либідська»
| photo4a = Міст Метро після заходу сонця.jpg{{!}}Міст Метро
| photo5a = Vasylkivska metro station Kiev 2011 02.jpg{{!}}Центральний зал станції «Васильківська»
| photo5b = Boryspilska metro station Kiev 2011 03.jpg{{!}}Центральний зал станції «Бориспільська»
| photo5c = Chervonyi khutir metro station Kiev 2010 01.jpg{{!}}Центральний зал станції «Червоний хутір»
 | color        = white
 | color_border = white
 | position     = center
 | spacing      = 2
 | size         = 300
}}
|країна = {{UKR}}
|місто = Київ
|розташування = [[Київ]]
|дата відкриття = [[6 листопада]] [[1960]]
|вартість проїзду = 8 {{₴}}
|щоденний пасажиропотік = {{Збільшення}}1,37 млн ([[2017]])
|річний пасажиропотік = {{Збільшення}}319,3 млн ([[2021]])<ref>{{Cite web|title=Метрополітен перевіз майже 320 мільйонів пасажирів {{!}} Київський метрополітен|url=http://metro.kyiv.ua/node/7092|accessdate=29 Березня 2022|archive-date=25 Березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220325031046/http://metro.kyiv.ua/node/7092}}</ref>
|сайт = {{URL|http://www.metro.kyiv.ua/|metro.kyiv.ua}}
|власник = [[Київська міська рада]]
|працівників = ~8000
|кількість вагонів = 5
|пасажири_за_рік = Загалом за 2023 рік метро скористалися більш ніж 232 мільйони пасажирів.
|валовий дохід = {{Збільшення}}2,09 млрд {{₴}} ([[2016]])<ref name="Фінанси метро 2017">[https://economics.unian.ua/transport/1737812-kijivskiy-metropoliten-v-2016-rotsi-otrimav-ponad-76-milyoniv-pributku.html Відповідь КП ''Київський метрополітен'' на запит УНІАН про фінансові показники за 2016 рік] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170603221521/https://economics.unian.ua/transport/1737812-kijivskiy-metropoliten-v-2016-rotsi-otrimav-ponad-76-milyoniv-pributku.html |date=3 червня 2017 }} // УНІАН</ref><ref name="2016рік">Дані наведені станом на [[2017]] рік у порівнянні із [[2015]] роком</ref><!--<ref name="Фінанси метро">[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/02/13/269262 Київський метрополітен закінчив 2011 рік зі збитками 320,7&nbsp;млн грн] // finance.ua.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 13 лютого.</ref> ([[2011]])-->
|нагороди = {{Орден Трудового Червоного Прапора|тип=організація}}
|ліній = 3<!--<ref name="Сайт київметро"/>-->
|станцій = {{Стабільно}} 52<!--<ref name="2010рік" /><ref name="Сайт київметро"/>-->
|довжина мережі = <!--{{Збільшення}}-->69,648 км <!--<ref name="2010рік">Дані наведені станом на [[2014]] рік у порівнянні із [[2012]] роком</ref><ref name="Сайт київметро">[http://www.metro.kyiv.ua/ Київський метрополітен&nbsp;— 51 рік стабільної роботи] // Офіційний сайт КП&nbsp;«Київський метрополітен».</ref>-->
|вагонів = {{Збільшення}} 838<!--<ref name="2010рік"/>--><ref>{{Cite web |url=https://transphoto.org/show.php?t=3&cid=96 |title=Статистика рухомого складу м. Київ |accessdate=15 листопада 2023|archive-date=15 листопада 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231115143750/https://transphoto.org/show.php?t=3&cid=96 }}</ref><ref name="Про метрополітен">{{cite web |title=Про метрополітен |author= |date= |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/90 |publisher=Офіційний сайт Київського метрополітену |accessdate=28.06.2014 |archive-date=19.07.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210719161200/http://metro.kyiv.ua/node/90 }}</ref>
|вагонів у складі = 5
|депо = 3
|ширина колії = [[Російська колія|1524 мм]]
|електрифікація = 825 В постійного струму ([[контактна рейка]])
|максимальна швидкість = 80 км/год
|схема ліній = Kyiv metro route map uk.svg
}}

'''Ки́ївський метрополіте́н'''&nbsp;— швидкісна позавулична, переважно підземна, транспортна система [[Київ|Києва]]. Діють [[Список станцій Київського метрополітену|три лінії]], експлуатаційна [[довжина]] яких становить 69,648&nbsp;км, 52 станції із трьома підземними вузлами пересадки в центрі міста. Усі лінії електрифіковані постійною напругою 825&nbsp;В, на них працюють 5-вагонні електропоїзди довжиною приблизно 100&nbsp;м. Метрополітен відкритий для пасажирів щоденно з 05:30 до 23:00, та цілодобово функціонує як укриття під час повітряної тривоги.

Після відкриття [[6 листопада]] [[1960]] року став 14-м метрополітеном в Європі і 3-м у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] після [[Московський метрополітен|московського]] та [[Петербурзький метрополітен|ленінградського]].

Експлуатує систему комунальне підприємство «Київський метрополітен», що підпорядковане [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]], створене у [[1990]] році як правонаступник підприємства, що підпорядковувалося [[Міністерство шляхів сполучення|МШС]]. На підприємстві працює майже 8 тисяч працівників<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/sites/default/files/zvit_pro_upravlinya_2018.pdf |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831202658/http://www.metro.kyiv.ua/sites/default/files/zvit_pro_upravlinya_2018.pdf }}</ref>, у його складі діють адміністрація, 13 служб, зокрема [[електродепо метрополітену|електродепо]] (ТЧ-1 «[[Дарниця (електродепо)|Дарниця»]], ТЧ-2 «[[Оболонь (електродепо)|Оболонь»]] і ТЧ-3 «[[Харківське (електродепо)|Харківське»]]), вагоноремонтний завод (ВРЗ), та інші підрозділи<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/949 |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=16 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210116232418/http://metro.kyiv.ua/node/949 }}</ref>. Основні доходи підприємство отримує від основної діяльності&nbsp;— перевезення пасажирів, у вигляді безпосередньої оплати пасажирами та як компенсацію від міста за пільгові категорії громадян, а також непрофільних доходів&nbsp;— надання в оренду площ, рекламоносіїв і субвенції з міського бюджету.

За радянських часів метрополітен мав присвяту [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиру Леніну]]<ref>[https://archive.today/20120726214742/tf1.mosfont.ru/photo/02/64/08/264083.jpg Схема Київського метрополітену] / Вулиці Києва. Довідник / Упорядники ''А.&nbsp;М.&nbsp;Сигалов'' та ін.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— {{К.}}: Видавництво «Реклама», 1979.&nbsp;— С. 278.</ref>. За часів незалежності згадування про Леніна на нових вивісках вказувати перестали, а присутні слова «імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна» були демонтовані в [[1990-ті|1990-х роках]]). У [[1981]] році нагороджений [[Орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]]<ref>[http://geo.ladimir.kiev.ua/pq/dic/g--K/a--METROPOLITEN_IMENI_V._I._LENINA Метрополитен имени В.&nbsp;И.&nbsp;Ленина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080325054144/http://geo.ladimir.kiev.ua/pq/dic/g--K/a--METROPOLITEN_IMENI_V._I._LENINA |date=25 березня 2008 }} / [[Київ (енциклопедичний довідник)|Киев: Энциклопедический справочник]] / Под ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицкого.]]&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— {{comment|К.|Киев}}: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1985.&nbsp;— {{s|С. 387–388.}} {{ref-ru}}</ref>.

Чотири станції першої черги будівництва («Вокзальна»<ref group='п'>Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 192.</ref>, «Університет»<ref group='п'>Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 171.</ref>, «Хрещатик»<ref group='п'>Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 169.</ref>, «Арсенальна»<ref group='п'>Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 187.</ref>) визнані пам'ятками архітектури місцевого значення, ще три станції («Дніпро»<ref group='п'>Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки та техніки (охоронний номер 529/1-Кв).</ref>, «Либідська»<ref group='п'>Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва.</ref>, «Золоті ворота»<ref group='п'>Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтва.</ref>) мають статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини».

Автори станції «Золоті ворота» 1991 року були відзначені [[Державна премія України в галузі архітектури|Державною премією України з архітектури]]<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року №&nbsp;394 [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=394-91-%EF «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».]</ref>.

На всіх станціях Київського метрополітену присутнє [[4G]] покриття операторів [[мобільний зв'язок|мобільного зв'язку]] [[Vodafone Україна|Vodafone]], [[Київстар]], [[lifecell]]<ref>{{Cite web|title=На 45 станціях метро в Києві працює швидкісний інтернет. Залишилась одна|url=https://bzh.life/gorod/na-45-stancziyah-metro-v-kieve-rabotaet-skorostnoj-internet-ostalas-odna|website=БЖ|date=2020-10-28|accessdate=2020-11-08|language=uk-UA|last=|first=|publisher=|archive-date=2020-12-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20201201184542/https://bzh.life/gorod/na-45-stancziyah-metro-v-kieve-rabotaet-skorostnoj-internet-ostalas-odna}}</ref>.

== Історія ==

=== Передісторія ===
[[Файл:Проект Київського метрополітену 1916.jpg|міні|250пкс|Стаття у газеті «Кіевлянинъ» за [[24 вересня]] [[1916]] року з пропозицією Російсько-Американської торгової палати щодо залучення коштів для будівництва метрополітену в Києві]]
У Києві ідея створення підземної [[Залізничний транспорт|залізниці]] вперше виникла [[1884]] року. Проєкт, що його представив до розгляду міської управи керівник [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західних залізниць]] Дмитро Андрієвський, передбачав створення [[Тунель|залізничних тунелів]] від пристані на Дніпрі до залізничного вокзалу. Тунель мав заглибитися в дніпровський схил поблизу [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]] і вийти на поверхню біля [[Бессарабка (Київ)|Бессарабки]]. Тут планувалося будівництво нового пасажирського вокзалу, а той, що був за річкою [[Либідь]], перетворити в товарну станцію. Проте міська управа відхилила цей проєкт<ref name="history">[http://www.metropoliten.kiev.ua/hist.php?lang=1 Історія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120511193706/http://metropoliten.kiev.ua/hist.php?lang=1 |date=11 травня 2012 }} // Неофіційний сайт Київського метрополітену. {{ref-ru}}</ref>.

У вересні [[1916]] року Київське відділення Російсько-Американської торгової палати запропонувало місту розглянути можливість залучення американського капіталу для будівництва в Києві метрополітену<ref>[http://81412.livejournal.com/1194.html Проектъ устройства подземной желѣзной дороги въ Кіевѣ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110810233203/http://81412.livejournal.com/1194.html |date=10 серпня 2011 }} // Кіевлянинъ.&nbsp;— 1916.&nbsp;— №&nbsp;265.&nbsp;— 24 сентября.&nbsp;— С. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/e_lib/news/00000487/265/#/3/zoomed 3.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140220164510/http://81412.livejournal.com/1194.html|20 лютого 2014}} {{ref-ru-dor}}</ref>, що знову було відхилено міською владою<ref name=history/><ref>[[Ковалинський Віталій Васильович|''Ковалинський В. В.'']] [http://2000.net.ua/weekend/gorod-sobytija/khronograf/76207 Наша подземка могла быть первой] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212083952/http://2000.net.ua/weekend/gorod-sobytija/khronograf/76207 |date=12 грудня 2013 }} // 2000 : еженедельник.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;42 (578).&nbsp;— 20 октября. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140220140329/http://2000.net.ua/weekend/gorod-sobytija/khronograf/76207|20 лютого 2014}}</ref>. 

Уряд гетьмана [[Українська Держава|Української держави]] [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] мав намір будувати урядовий центр і лінію метро у районі [[Звіринець (Київ)|Звіринця]]:

{{Цитата|<blockquote>''…думають збудувати трамваї, окрім таких як тепер, — надземних, ще й в тунелях, котрі звуться метрополітен. Ґрунт [[Звіринець (Київ)|Звіринця]] і взагалі міста Київа, де мають проводити метрополітен, найкращий для цього будування. При таких умовах метрополітен можна поставити краще ніж він стоїть в Парижі…''</blockquote>
<blockquote>''Київ стоїть на горах й долинах, утворених самою природою й метрополітен, виринаючи з тунеля-гори в долину й проїзжаючи знову тунелі, буде перевозити всіх і все з [[Бессарабка (Київ)|Бесарабки]] на [[Деміївка|Демієвку]], з [[Звіринець (Київ)|Звіринця]] на [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівку]], з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слобідки.''</blockquote>|40|
<small>[http://81412.livejournal.com/39281.html З інтерв'ю товариша міністра шляхів інженера Чубинського] // [[Відродження (газета, 1918)|Відродження]]. — 1918. — [[:c:File:Vidrodzhennia 1918 134.pdf|Ч. 134. — 11 вересня (29 серпня).]] — С. 3–4.</small>}}

Проте [[14 листопада]] [[1918]] року до влади прийшла [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія]] й плани щодо створення метрополітену в Києві знову втратили актуальність<ref name=history/>.

=== Розробка проєктів ===
Тільки через майже двадцять років плани з будівництва метрополітену в Києві знову стали актуальними. [[9 липня]] [[1936]] року Президія Київради розглянула дипломну роботу випускника [[Московський державний університет шляхів сполучення|Московського інституту інженерів транспорту]] В. Папазова «Проєкт Київського метрополітену». У протоколі засідання було зазначено, що інженер ''«вдало підійшов до розв'язання одного з питань щодо реконструкції міста Києва і впорядкування внутрішньоміського<!--так в оригіналі /прим. AMY/--> транспорту і вдало розробив окремі практичні питання схеми Метрополітену (напрямок трас, розташування станцій)»''<ref>Протокол засідання Президії Київської міської ради від 9 липня 1936 року №&nbsp;527 // [[Державний архів міста Києва]], ф. Р-1, оп. 1, спр. 8690, арк. 28–29зв.</ref>. За цю роботу Папазова було відзначено грошовою премією у сумі 1000 карбованців. Однак невідомо, чи були ці пропозиції закладені в наступні розробки. За кілька днів до цього, [[5 липня]] [[1936]] року в київській газеті «Більшовик» було опубліковано статтю, в якій розглядався проєкт метрополітену, розроблений спеціалістами інституту транспортної механіки Академії наук УРСР. Цим проєктом пропонувалося збудувати у місті три лінії загальною довжиною близько 50 км<ref>''Козлов Г.'' [http://81412.livejournal.com/25669.html Проект метрополітену в Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809191544/http://81412.livejournal.com/25669.html |date=9 серпня 2014 }} // «Більшовик».&nbsp;— 1936.&nbsp;— №&nbsp;155 (973).&nbsp;— 5 липня.&nbsp;— С. 4.</ref>. <!-- Наразі невідомо, який саме проект було взято за основу, але --> [[1938]] року розпочалися підготовчі роботи, які перервала [[німецько-радянська війна]]{{sfn|Ковалинський|2002|с=228}}.

До проєкту метробудування в Києві повернулися [[1944]] року. [[5 серпня]] вийшла постанова [[Уряд СРСР|Ради народних комісарів СРСР]] про будівництво метрополітену в столиці, за яким відповідним установам було наказано розпочати розвідувальні роботи, скласти технічний проєкт та генеральний кошторис з тим, щоб вже у 4 кварталі того ж року внести на затвердження уряду проєктне завдання на спорудження Київського метрополітену. Для цього Наркомат фінансів СРСР виділив Україні із резервного фонду Уряду СРСР один мільйон [[Радянський карбованець|карбованців]] на проєктно-пошукові роботи<ref name="history1">[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/110 Історія метро&nbsp;— від першої ідеї до першої черги] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210107/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F110 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

У квітні [[1949]] року наказом Міністерства шляхів сполучення було створено «Київметробуд», який очолив Пилип Кузьмін. Для того, щоб визначити напрямок першої траси, фахівці аналізували інтенсивність руху киян як центральними шляхами міста, так і віддаленими від центру вулицями. Цей аналіз ліг в основу карти пасажиропотоків Києва, яка й вказувала звідки й куди необхідно вести трасу метро, де саме будувати станції. Лише після цього приступили до проєктних робіт.

=== Будівництво ===
Будівництво метрополітену розпочалося [[1949]] року<ref name=history/>. Проходження тунелів супроводжувалося постійними ускладненнями&nbsp;— своєрідний рельєф місцевості, пливуни, що розмили підземні пласти, та інші непередбачені проєктом обставини. Через це виникли суттєві відставання у графіках виконання робіт. Влітку [[1949]] року метробуд заклав перші шахти, а перше з'єднання тунелів&nbsp;— між станціями «{{м|Хрещатик}}» та «{{м|Арсенальна}}»&nbsp;— відбулося у грудні [[1951]] року. Останні з'єднання на першій пусковій ділянці відбулися у травні [[1959]] року між станціями «{{м|Вокзальна|Київ}}» та «{{м|Університет|Київ}}».

Важким завданням для метробудівців було спорудження проміжного вестибюля станції «{{м|Арсенальна}}»<ref name=history1/>. Крім того, [[1954]] року фінансування будівництва метрополітену в Києві на деякий час зупинили, оскільки значні зусилля [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] були спрямовані на освоєння [[Цілинні землі|цілинних земель]]<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=234238 6 листопада 1960 року розпочав роботу київський метрополітен] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210058/http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=234238 |date=30 вересня 2021 }} // Укрінформ.&nbsp;— 2008.&nbsp;— 29 жовтня</ref>.

На початку [[1958]] року було оголошено конкурс на найкращі проєкти станцій та створено комісію для розгляду конкурсних робіт. В її складі&nbsp;— представники громадських організацій міста, академій будівництва й архітектури СРСР і УРСР, скульптори, художники, письменники, керівники Головтунельбуду, Метродіпротрансу і Київметробуду. У липні того ж року відкрилася виставка колективних проєктів, де були представлені 80 робіт. З них було вибрано п'ять найкращих, які й були втілені при спорудженні станцій «{{м|Вокзальна|Київ}}», «{{м|Університет|Київ}}», «{{м|Хрещатик}}», «{{м|Арсенальна}}» та «{{м|Дніпро}}», що увійшли в першу чергу будівництва Київського метрополітену<ref name=history1/>.

При будівництві тунелів першої черги було використано 660,4 тис. кубометрів [[бетон]]у та [[залізобетон]]у, на облицювання станцій і вестибюлів пішло близько 7300&nbsp;м² [[граніт]]у та [[мармур]]у<ref name=history1/>.

[[6 листопада]] [[1960]] року було відкрито першу чергу Київського метрополітену&nbsp;— ділянку [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]] завдовжки 5,2&nbsp;км з п'ятьма станціями від «{{м|Вокзальна|Київ}}» до [[Дніпро (станція метро)|«Дніпра»]]<ref>[http://kievpress.livejournal.com/8570.html Київському метрополітену&nbsp;— 50! Як все починалося] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930211606/https://kievpress.livejournal.com/8570.html |date=30 вересня 2021 }} // kievpress.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 5 листопада. {{ArchivedURL|https://archive.today/20140220163846/http://kievpress.livejournal.com/8570.html|20 лютого 2014}}</ref>.

<gallery widths="180">
Файл:Vokzalna metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Вокзальна|Київ}}»
Файл:Universytet metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Університет|Київ}}»
Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Хрещатик}}»
Файл:Arsenalna metro station Kiev 2010 04.jpg|«{{м|Арсенальна}}»
Файл:Metro kiev dnipro.JPG|«{{м|Дніпро}}»
</gallery>

=== Перші роки діяльності ===
Одночасно з пуском метро виникла проблема створення депо для рухомого складу. Тому на [[Набережне шосе|Набережному шосе]] біля станції «{{м|Дніпро}}» в колишніх приміщеннях Метробуду розмістили тимчасове депо, що мало приміщення для ремонту вагонів на два вагоно-місця з мостовим краном, ремонтні цехи та управління електродепо. Поряд була котельна на твердому паливі, компресорна, невеликий склад паливно-мастильних матеріалів, також побудовано склад для запчастин та матеріалів. Проте депо не мало під'їзних залізничних колій і тому було неспроможне належно виконувати свої функції<ref name=history1/>.

Лінію обслуговували тривагонні потяги з [[вагон метро типу Д|вагонів типу Д]] виробництва [[Метровагонмаш|Митищенського машинобудівного заводу]]. Вагони метрополітену, які прибували з заводу на станцію [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]] [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]], переставляли на спеціальні візки й трамвайним мотовозом доставляли в депо «Дніпро» трамвайною колією. Для доставлення рухомого складу на станцію використовувалася колія, що вела до [[поворотний круг|поворотного кола]], яке знаходилося точно під станцією. Вагон завозили на цей пристрій, після чого він повертався так, щоб стати паралельно з рейками на станції, а далі підіймався нагору. Рейки поворотно-підіймального кола точно стикувалися з рейками на станції, і вагон з'їжджав з кола, дозволяючи наступному повторити дану дію. Через незручність у транспортуванні вагонів більша частина рухомого складу ночувала в тунелях, а в депо заїжджала тільки для техогляду і поточного ремонту. Створення такого депо було тимчасовим явищем, бо станції першої черги метро мали глибоке залягання, що унеможливлювало створення постійного надземного депо в цій місцевості<ref name=nuclear>{{Cite web |url=http://www.nuclear-attack.com/139.php |title=История киевского метрополитена |accessdate=15 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131212205749/http://www.nuclear-attack.com/139.php |archivedate=12 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

Метрополітен тоді підпорядковувався Міністерству шляхів сполучення СРСР, а не міській раді. Крім того, турнікетів у цей час не було, і пасажири просто пред'являли квитки контролеру<ref>[http://news.uklon.com.ua/post/Istoria-kievskogo-metropolitena.aspx История киевского метрополитена] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120130162148/http://news.uklon.com.ua/post/Istoria-kievskogo-metropolitena.aspx |date=30 січня 2012 }} // Ukraine Online.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 23 сентября. {{ref-ru}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20140220164251/http://news.uklon.com.ua/post/Istoria-kievskogo-metropolitena.aspx|20 лютого 2014}}</ref>. Усі машиністи проходили навчання в Москві. 22 жовтня 1960 року машиніст [[Московський метрополітен|Московського метрополітену]], москвич Олексій <!--Іванович -->Сімагін і киянин [[Виноградов Іван Андрійович|Іван Виноградов]], колишній машиніст електродепо станції [[Київ-Пасажирський]], повели пробний поїзд. Сімагін був за штурвалом, а Виноградов&nbsp;— помічником, він готувався до головного виїзду. 6 листопада вони помінялися місцями, і в день відкриття киянин Іван Виноградов став першим машиністом, що офіційно відкрив рух поїздів Київського метрополітену.<ref>''Марченко М.'' [http://eveningkiev.com/ua/19005/art/1352130955.html Перший машиніст підземного міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212005826/http://www.eveningkiev.com/ua/19005/art/1352130955.html |date=12 грудня 2013 }} // [[Вечірній Київ]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— 6 листопада.</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.metropoliten.kiev.ua/articles/rus/poezd-r.html |title=Пробный поезд // Неофициальный сайт Киевского метрополитена. {{ref-ru}} |accessdate=9 грудня 2012 |archive-date=7 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130507031901/http://www.metropoliten.kiev.ua/articles/rus/poezd-r.html }} Пробный поезд // Неофициальный сайт Киевского метрополитена {{ref-ru}}]</ref>.

Спочатку, після відкриття 6 листопада 1960 року, у метро пасажири проходили через працівників-контролерів з паперовими квитками, нижня частина яких відривалася, а верхня залишалася у самого пасажира. Але такий спосіб підтвердження оплати проїзду займав багато часу, і на вході до метро створювалися черги. Перші автоматичні турнікети були встановлені лише за два роки після відкриття у 1963 році на станції «Хрещатик». Вони приймали 5-ти копійчані монети. Саме стільки, аж до 1991 року, коштував проїзд у метро. Кількість паперових квитків почала різко знижуватися, проте вони продовжували використовуватись.

=== Подальше будівництво ===
Другу пускову ділянку Київського метрополітену відкрито [[1963]] року. Відкрилися дві нові станції&nbsp;— «{{м|Політехнічний інститут}}» і «Завод Більшовик» ([[Шулявська (станція метро)|«Шулявська»]])

З [[1964]] року Київському метро почали постачати нові [[вагон метро типу Е|вагони типу Е]]. Наступні станції «{{м|Гідропарк}}», «{{м|Лівобережна}}» та «{{м|Дарниця}}» відкрили разом з [[Міст Метро|Мостом Метро]] та [[Русанівський метроміст|Русанівським метромостом]] на східному кінці лінії в [[1965]] році. Як і «Дніпро», всі три нові станції були наземні, а «Гідропарк» узагалі побудували в [[Гідропарк (Київ)|однойменному парку на острові]]. Щоб обслуговувати й зберігати рухомий склад, замість тимчасового депо «Дніпро» відкрилося [[Дарниця (електродепо)|депо «Дарниця» (ТЧ1)]] між станціями «Лівобережна» та «Дарниця», яке мало [[трамвайно-залізничний гейт|гейт]] зі станцією [[Київ-Дніпровський]], щоб перевозити нові вагони метрополітену з мережі залізниці. Крім того, на станції «{{м|Хрещатик}}» почали будувати влітку [[1960]] року другий ескалаторний нахил з виходом у бік [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутської вулиці]]<ref>Другий вхід до станції «Хрещатик» <nowiki>[Нове на будівництві метрополітену]</nowiki> // Вечірній Київ.&nbsp;— 1960.&nbsp;— 28 червня</ref>, а відкрили його [[4 вересня]] [[1965]] року<ref>''Стефанович Ф.'' Свято метробудівців. <nowiki>[Вчора о 12:00 відкрито другий вихід зі станції метро «Хрещатик»]</nowiki> // Київська правда.&nbsp;— 1965.&nbsp;— 5 вересня.</ref>. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів<ref>Мойсеєв М. Восьмі ворота метро // Вечірній Київ.&nbsp;— 1965.&nbsp;— 4 вересня.</ref>.

<gallery widths="180">
Файл:Politekhnichnyi instytut metro station Kiev 01.jpg|«{{м|Політехнічний інститут}}» (1963)
Файл:Shulyavska metro station Kiev 2010 01.jpg|[[Шулявська (станція метро)|«Шулявська»]] (1963)
Файл:Міст Метро.jpg|[[Міст Метро]] (1965)
Файл:Hidropark metro station Kiev 2011 13.jpg|«{{м|Гідропарк}}» (1965)
Файл:Rusanovskii Metromost Kiev 2010 01.jpg|[[Русанівський метроміст]] (1965)
Файл:Livoberezhna (Kiev Metro).jpg|«{{м|Лівобережна}}» (1965)
Файл:Darnytsia Metro Station Kiev 2012 01.jpg|«{{м|Дарниця}}» (1965)
Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2011 01.jpg|Другий вихід зі станції «Хрещатик» (1965)
</gallery>

У [[1968]] році лінію знову подовжено&nbsp;— зведено станцію «Комсомольська» ([[Чернігівська (станція метро)|«Чернігівська»]]), за оборотним тупиком котрої побудовано перший пункт технічного обслуговування, що в ньому проводили техогляд і дрібний ремонт потягів.

У [[1969]] році рухомий склад метро майже зовсім змінився&nbsp;— усі вагони типу Д передано до [[Санкт-Петербург|Ленінграда]] обслуговувати станції [[Станція закритого типу|типу «горизонтальний ліфт»]], а замість того Київ дістав ленінградські вагони типу Е<ref name=nuclear/>. А вже наступного року змінилося формування потягів: вони стали чотиривагонні; до депо надійшли ще вагони нової модифікації&nbsp;— Еж/Еж1.

Наприкінці травня [[1970]] року<ref>''Білоус В.'' Мчать голубі експреси: <nowiki>[Декілька днів тому здано в експлуатацію третій вихід зі станції метро «Хрещатик»]</nowiki> // Вечірній Київ.&nbsp;— 1970.&nbsp;— 1 червня.</ref> відкрито третій вихід зі станції [[Хрещатик (станція метро)|«Хрещатик»]]. Він виходив із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Карла Маркса ([[Вулиця Архітектора Городецького|Архітектора Городецького]]).

[[1971]] року запущено в експлуатацію три станції мілкого закладення «Жовтнева» ([[Берестейська (станція метро)|«Берестейська»]]), «{{м|Нивки}}» і [[Святошин (станція метро)|«Святошин»]] з пунктом технічного обслуговування в глухому куті у західній частині лінії, а ще [[Гаванський шляхопровід|Гаванським шляхопроводом]] на перегоні між «Жовтневою» й «Нивками» та має вигляд дворівневого моста через залізницю, в першому ярусі якого автомобільне шосе, а під ним метро). З [[1972]] року всі потяги стали п'ятивагонні; відтоді число вагонів на всіх трьох лініях незмінне.

Крім того, [[23 серпня]] [[1972]] року на станції «{{м|Арсенальна}}» був відмічений мільярдний пасажир&nbsp;— робітник [[Арсенал (завод)|заводу «Арсенал»]] В. Голіков. Пасажир прийняв привітання від головного інженера метро Р. Заграничного й отримав безкоштовний річний проїзний квиток<ref name="hrono">[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/250 Хронологія розвитку метро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210104/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F250 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. У [[1973]]–[[1974]] роках ТЧ-1 почало діставати перші в Київському метро вагони, вироблені на [[Вагонмаш|Ленінградському вагонобудівному заводі ім. Єгорова]]&nbsp;— типи [[Вагон метро типу Ем|Ема-502/Ем-501]]<ref name=nuclear/>.

<gallery widths="180">
Файл:Chernihiv Kiev subway station Киев.jpg|[[Чернігівська (станція метро)|«Чернігівська»]] (1968)
Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2011 03.jpg|Третій вихід зі станції [[Хрещатик (станція метро)|«Хрещатик»]] (1970)
Файл:Beresteyska metro station Kiev 2010 01.jpg|[[Берестейська (станція метро)|«Берестейська»]] (1971)
Файл:Зупиночний пункт Рубежівський Київ 2011 03.JPG|[[Гаванський шляхопровід]] (1971)
Файл:Nyvky metro station Kiev 2010 021.jpg|«{{м|Нивки}}» (1971)
</gallery>

=== Друга лінія ===
[[1971]] року в центрі Києва почали будувати ''Куренівсько-Червоноармійську'' лінію (нині&nbsp;— [[Оболонсько-Теремківська лінія]])<ref>[http://81412.livejournal.com/1962.html ''Масленков И. Л.'', ''Дышло В. И.'' Новая линия киевского метро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110810233221/http://81412.livejournal.com/1962.html |date=10 серпня 2011 }} // Строительство и архитектура.&nbsp;— 1971.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 19—24, ил.{{ref-ru}}</ref>. Початкова назва «Куренівсько-Червоноармійська лінія» відображала не справжнє трасування, а початковий проєкт лінії, адже лінія не проходила через місцевість [[Куренівка (Київ)|Куренівку]]. У середині [[1960-ті|1960-х]] плани будівництва передбачали будівництво лінії в бік Куренівки й [[Пріорка|Пріорки]] зі станціями «Заводська» на місці нинішньої станції «{{м|Тараса Шевченка}}», «Петропавлівська» коло перетину вулиць [[Петропавлівська вулиця (Київ)|Петропавлівської]] та [[Кирилівська вулиця (Київ)|Кирилівської]] біля [[Куренівський парк|Куренівського парку]] та «Площа Шевченка» на [[Площа Тараса Шевченка (Київ)|однойменній площі]]<ref>[http://www.picatom.com/1k/vk_19630309_5692_058_metro_schema-1.html Схема розвитку метро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100804170643/http://www.picatom.com/1k/vk_19630309_5692_058_metro_schema-1.html |date=4 серпня 2010 }} // Вечірній Київ.&nbsp;— 1963.&nbsp;— 9 марта.</ref>. Але через постанову будувати житловий масив [[Оболонь (місцевість Києва)|Оболонь]] плани трасування лінії змінились.

Нову лінію метрополітену будували відкритим способом: через Поділ зробили «просіку», зруйнувавши історичну забудову, що правда така технологія, при будівництві відкритим способом, застосовувалась тоді по всьому світу. Коли будували станцію, в котловані на [[Контрактова площа|Червоній (Контрактовій) площі]] влітку [[1972]] року виявили залишки давньоруської садиби площею 600—700 м², через що історики дуже розширили наукове знання щодо життя давніх  мешканців Подолу<ref>''Коломієць П.'' [http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_u-davnomu-kievi-buli-derev-yani-trotuari/180981 У давньому Києві були дерев'яні тротуари] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131211161830/http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_u-davnomu-kievi-buli-derev-yani-trotuari/180981 |date=11 грудня 2013 }} // «Газета по-українськи».&nbsp;— 2007.&nbsp;— 7 вересня.</ref>. Археологічні розкопки почасти загальмували будівництво метро, через що першу чергу лінії завдовжки 2,32&nbsp;км відкрито тільки [[17 грудня]] [[1976]] року. Вона складалась із станцій [[Майдан Незалежності (станція метро)|«Площа Калініна»]] (що менш ніж за рік, [[17 жовтня]] [[1977]] року<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/1199 Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, на честь святкування 60-річчя [[Жовтневий переворот (1917)|Жовтневої революції]], одночасно з перейменуванням [[Майдан Незалежності|головної площі міста]], змінила назву на «Площа Жовтневої революції», а в 1991 році&nbsp;— на «Майдан Незалежності»), «{{м|Поштова площа}}», [[Контрактова площа (станція метро)|«Червона площа»]] з пунктом технічного обслуговування наприкінці<ref name="hrono" />, ескалаторний пересідний вузол між станціями «Площа Калініна» і «Хрещатик» та службова сполучна гілка між тупиками «Хрещатика» і «Площі Калініна», що дозволила обслуговувати синю гілку потягами з ТЧ1, доки відкрили їх депо<ref name=nuclear/>.

<gallery widths="180">
Файл:Maydan Nezalezhnosti metro station Kiev 2010 01.jpg|[[Майдан Незалежності (станція метро)|«Майдан Незалежності»]] (1976)
Файл:SBL KKL Transfer 1 Kiev 2010 02.jpg|Ескалаторний перехід на станцію «Хрещатик» (1976)
Файл:Poshtova Ploscha Metro Station Kiev 2011 01.JPG|«{{м|Поштова площа}}» (1976)
Файл:Kontraktova Ploscha Metro Station Kiev 02.jpg|[[Контрактова площа (станція метро)|«Контрактова площа»]] (1976)
</gallery>

Попри те, що [[5 грудня]] [[1979]] року було відкрито станцію «Піонерська» ([[Лісова (станція метро, Київ)|«Лісова»]])&nbsp;— найсхіднішу станцію [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]], що за неї перенесено пункт технічного обслуговування, будували далі метрополітен переважно на другій лінії: з [[19 грудня]] [[1980]] року почали експлуатуватися три станції на півночі лінії&nbsp;— «{{м|Тараса Шевченка}}», «Петрівка» ([[Почайна (станція метро)|«Почайна»]]) та «Проспект Корнійчука»<ref>[http://www.picatom.com/1r/vk1980122011109291metrokklobolonotktytie-1.html Київ: нова траса метро.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213003219/http://www.picatom.com/1r/vk1980122011109291metrokklobolonotktytie-1.html |date=13 грудня 2013 }} <nowiki>[</nowiki>19 грудня відкрився регулярний рух на новій ділянці метро з трьома станціями: «Тараса Шевченка», «Петрівка» и «Проспект Корнійчука»<nowiki>]</nowiki> // Вечірній Київ.&nbsp;— 1980.&nbsp;— 20 грудня.</ref> ([[Оболонь (станція метро)|«Оболонь»]]). Того самого року в Київському метрополітені почали роботу вагони нової моделі [[81-717/714]]<ref name=nuclear/>. У 1981 року почали роботу станції «Площа Льва Толстого» («{{м|Площа Українських Героїв}}») і «Республіканський стадіон» ([[Олімпійська (станція метро)|«Олімпійська»]]) на півдні, а з [[6 листопада]] [[1982]] року працюють «{{м|Мінська|Київ}}» і «{{м|Героїв Дніпра}}», що досі зостаються найпівнічнішими станціями Київського метрополітену. Крім того, станція «Мінська» стала першою в Київському метро станцією нового типу&nbsp;— [[односклепінна станція мілкого закладення|односклепінною мілкого закладення]]<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/164 Станція «Мінська»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210101/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F164 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. [[30 грудня]] [[1984]] року [[Оболонсько-Теремківська лінія|Куренівсько-Червоноармійська лінія]] подовжилася на південь&nbsp;— побудовано станції «Червоноармійська» ([[Палац «Україна» (станція метро)|«Палац «Україна»»]]) і «Дзержинська» ([[Либідська (станція метро)|«Либідська»]]). Після цього будувати синю лінію надовго перестали. Причиною стала аварія, під час проходження складних ґрунтів під річкою [[Либідь (річка)|Либідь]]<ref name=nuclear/>. Через це лінію продовжили будувати тільки через 21 рік, улітку [[2005]] року.

<gallery widths="180">
Файл:Лісова.jpg|«[[Лісова (станція метро, Київ)|Лісова»]] (1979)
Файл:Tarasa Shevchenka metro station Kiev 01.jpg|«{{м|Тараса Шевченка}}» (1980)
Файл:Petrivka metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Почайна}}» (1980)
Файл:Obolon metro station Kiev 01.jpg|«[[Оболонь (станція метро)|Оболонь»]] (1980)
Файл:Ploscha Lva Tolstogo metro station Kiev 2010 01.jpg|[[Площа Українських Героїв (станція метро)|«Площа Українських Героїв»]] (1981)
Файл:Respublikanskyi Stadion metro station 2010 01.jpg|[[Олімпійська (станція метро)|«Олімпійська»]] (1981)
Файл:Minska metro station Kiev 2011 02.jpg|«{{м|Мінська|Київ}}» (1982)
Файл:Heroiv Dnipra metro station Kiev 2011 01.jpg|«{{м|Героїв Дніпра}}» (1982)
Файл:Дворец Украина (станция метро) 1.jpg|«[[Палац «Україна» (станція метро)|Палац «Україна»»]] (1984)
Файл:Lybidska metro station Kiev 2010 02.jpg|«[[Либідська (станція метро)|Либідська»]] (1984)
</gallery>

=== Будівництво інфраструктури ===
Починаючи з середини [[1980-ті|1980-х]] років в Київському метрополітені починається розбудова інфраструктури. Так, [[1985]] року введено в експлуатацію завод з ремонту рухомого складу ОМ-2 (нині&nbsp;— Вагоноремонтний завод), [[3 грудня]] [[1986]] року, після того, як з'ясувалося, що один перехід між станціями «Хрещатик» та «Площа Жовтневої революції» не справляється з пасажиропотоком, був побудований другий перехід, який знаходиться над платформою першої колії станції «Хрещатик»<ref>Метро діє, розширюється: <nowiki>[Вчора відкрито другий пересадочний вузол між станціями метро «Хрещатик» і «Площа Жовтневої революції»]</nowiki> // Вечірній Київ.&nbsp;— 1986.&nbsp;— 4 грудня.</ref> і через свою довжину отримав неофіційну назву «довгий перехід». В тому ж році було проведено реконструкцію колійного розгалуження станції «{{м|Дарниця}}», яка має складний шляховий розвиток і три колії, дві з яких є пасажирськими, а одна призначена для приймання рухомого складу з [[Дарниця (електродепо)|депо «Дарниця» (ТЧ-1)]] та його відстою. [[30 грудня]] [[1987]] року був відкритий другий (східний) вихід зі станції «{{м|Гідропарк}}», який був побудований без закриття руху і використовується лише в літній час<ref>''Мотлях П.'' І стала зупинка станцією. [Учора відкрито новий вихід на станції «Гідропарк»] // Вечірній Київ&nbsp;— 1987.&nbsp;— 31 грудня.</ref>.

[[6 листопада]] [[1987]] року спеціально для споруджуваної третьої лінії була відкрита пересідна станція [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]]&nbsp;— [[Театральна (станція метро, Київ)|станція Театральна]]. Станція вбудована в робочу лінію на новому перегоні між [[Хрещатик (станція метро)|станцією Хрещатик]] і [[Університет (станція метро, Київ)|станцією Університет]]. Осторонь тунелів перегону [[Університет (станція метро, Київ)|станція Університет]]&nbsp;— [[Хрещатик (станція метро)|станція Хрещатик]] почали будівництво станції й під'їзних тунелів. На завершальному етапі будівництва новий вузол приєднали до робочої лінії. При цьому протягом пів року, з [[31 березня]] по [[1 жовтня]] [[1987]] року, лінія була розірваною навпіл&nbsp;— між [[Хрещатик (станція метро)|станцією Хрещатик]] і [[Університет (станція метро, Київ)|станцією Університет]] поїзди не ходили. Потяги ходили від «Піонерської» до «Хрещатика» з одного боку, і від «Вокзальної» до «Святошина» з іншого. Між станціями «Вокзальна» і «Університет» ходило два поїзди-човники. Транспортне сполучення замість закритої ділянки лінії метро лягло на наземний транспорт: були відкриті тимчасові маршрути тролейбуса №&nbsp;32 «[[Києво-Печерська лавра|Лавра]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Залізничний вокзал»]], автобуса №&nbsp;73 [[Європейська площа]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Залізничний вокзал»]] і №&nbsp;74 [[Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)|вулиця Пушкінська]]&nbsp;— [[Політехнічний інститут (станція метро)|станція метро „Політехнічний інститут“»]]{{sfn|Козлов, Машкевич|2009|с={{s|312—313}}}}. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, пристосувавши відкриття до 70-ї річниці [[Жовтневий переворот (1917)|Жовтневого перевороту]]{{sfn|Козлов, Машкевич|2009|с=315}}. Старі тунелі, довжиною понад 300&nbsp;м кожен, які в майбутньому були частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», існують до нашого часу і перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду<ref name="Zagadki">''Мельничук Г.'' [http://www.interesniy.kiev.ua/old/population/transport/8260/zagadki_podzemki Загадки подземки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100209034845/http://www.interesniy.kiev.ua/old/population/transport/8260/zagadki_podzemki |date=9 лютого 2010 }} // Газета по-киевски.&nbsp;— 2007.&nbsp;— 29 января. {{ref-ru}}</ref>.

[[19 березня]] [[1988]] року за станцією «Героїв Дніпра» було відкрито [[Оболонь (електродепо)|електродепо «Оболонь»]] ([[Тягова частина|ТЧ]]-2), що стало обслуговувати [[Оболонсько-Теремківська лінія|Оболонсько-Теремківську лінію]]<ref name="hrono" />.

<gallery widths="180">
Файл:Teatralna metro station Kiev 2010 02.jpg|«[[Театральна (станція метро, Київ)|Театральна»]] (1987)
Файл:TCh-2 Obolon.jpg|Депо [[Оболонь (електродепо)|«Оболонь» (ТЧ-2)]] (1988)
Файл:SBL KKL Transfer 2 Kiev 2010 05.jpg|Другий («довгий») перехід між станціями [[Хрещатик (станція метро)|«Хрещатик»]] та [[Майдан Незалежності (станція метро)|«Майдан Незалежності»]] (1986)
</gallery>

=== Третя лінія ===
[[1981]] року було розпочато будівництво третьої лінії Київського метрополітену, проте лише [[31 грудня]] [[1989]] року почала діяти перша черга [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерської лінії]] метрополітену довжиною 2,1&nbsp;км, в яку увійшли станції «{{м|Золоті ворота}}» (до речі, у радянські часи будівельники, які оздоблювали станцію метро «Золоті ворота», виклали напис «Слава Україні» коричневою смальтою, так, щоб було ледь видно, адже радянська влада не давала добро на пропаганду незалежності України<ref>{{Cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2516580-u-stolicnomu-metro-rozpovili-pro-taemnu-mozaiku.html|title=У столичному метро розповіли про таємну мозаїку|language=uk|accessdate=2018-08-13|archive-date=2018-08-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20180813113854/https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2516580-u-stolicnomu-metro-rozpovili-pro-taemnu-mozaiku.html}}</ref>), «{{м|Палац спорту}}» та «Мечнікова» ([[Кловська (станція метро)|«Кловська»]]), що знаходяться у центрі міста. Перші дві станції стали пересідними на, відповідно, «Ленінську» та «Площу Льва Толстого», а з тупика станції «Мечникова» була побудована нова сполучна гілка, яка мала виходи на обидві інші лінії. Це дозволило експлуатувати на зеленій лінії потяги з депо «Оболонь», поки не буде побудоване власне. Крім того, до [[30 квітня]] [[1990]] року включно вхід пасажирів на станцію «{{м|Золоті ворота}}» та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська». Тільки [[1 травня]] [[1990]] року був відкритий власний вихід на [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській вулиці]]. Ці станції, яких усього на той момент нараховувалося 31, стали останніми, які були відкритими за СРСР (станції «Дружби народів» (нині [[Звіринецька (станція метро)|«Звіринецька»]]) і «{{м|Видубичі}}» були збудовані за СРСР, але відкриті через п'ять днів після його розпаду).

Зі здобуттям незалежності, попри економічні проблеми в державі, продовжилися швидкі темпи будівництва лінії. Так, [[30 грудня]] [[1991]] року були відкриті станції «{{м|Дружби народів|Київ}}» і «{{м|Видубичі}}». Станція «{{м|Печерська}}», що знаходиться перед цими станціями, будувалась і мала була відкритись одночасно з іншими, не відкрилася через складні геологічні умови. Тому будівництво станції було заморожене<ref name="Печерська">[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/184 Станція «Печерська»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210635/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F184 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. Вже через рік, [[30 грудня]] [[1992]] року була відкрита наступна ділянка третьої лінії&nbsp;— лівобережні станції «{{м|Славутич}}» і «{{м|Осокорки}}», до яких колія йде через [[Південний міст (Київ)|Південний міст]]. Попередньо, за проєктом весь відрізок залізниці по Південному мосту мав бути накритим, проте в процесі будівництва стало зрозуміло, що алюмінієва конструкція не захистить вагони від дощу і снігу, оскільки вона була відкритою з боків, тому будівництво припинили і третина мостового перегону до нашого часу так і не має даху<ref name=nuclear/>. Крім того, в оборотному тупику «Осокорків» був споруджений пункт технічного обслуговування, а на перегоні між «Видубичами» і мостом був зроблений заділ під станцію «{{м|Теличка}}». Зокрема, були побудовані платформи та вихід через вентиляційну шахту, тому цей об'єкт може бути використаний для евакуації в разі надзвичайних випадків<ref>{{Cite web |url=http://mignews.com.ua/ru/articles/87573.html |title=В киевском метро обнаружили секретную станцию «Теличка» |accessdate=19 лютого 2012 |archive-date=4 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120204215229/http://mignews.com.ua/ru/articles/87573.html }}</ref>.

<gallery widths="180">
Файл:Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Золоті ворота}}» (1989)
Файл:Palats sportu metro station Kiev 2010 011.jpg|«{{м|Палац спорту}}» (1989)
Файл:Klovska metro station Kiev 2010 05.jpg|«[[Кловська (станція метро)|Кловська»]] (1989)                                                            
Файл:Станція Метро «Дружби Народів» Київ, Україна.jpg|Звіринецька(1989)
</gallery><gallery widths="180">
Файл:Vydubychi metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Видубичі}}» (1991)
Файл:Південний міст, Київ3.jpg|[[Південний міст (Київ)|Південний міст]] (1992 — для метро)
Файл:Slavutych metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Славутич}}» (1992)
Файл:Osokorky station in Kyiv Ukraine in August 2019.jpg|[[Осокорки (станція метро)|«Осокорки»]] (1992)
</gallery>

[[1993]] рік ознаменувався для Київського метрополітену масовим перейменуванням. Процес повернення географічним об'єктам історичних назв для метрополітену розпочався [[19 жовтня]] [[1990]] року перейменуванням станції «Червона площа» в «Контрактова площа», а станції «Проспект Корнійчука» в «Оболонь»{{рвкмр2|905}} і продовжився [[26 серпня]] [[1991]] року перейменуванням станції «Площа Жовтневої революції» в «Майдан Незалежності»{{рвкмр2|524}}. [[2 лютого]] [[1993]] року він набув значного розмаху, коли одночасно було перейменовано вісім станцій метро{{ркмр2|16}}. Після цього була зміна назви станції «Республіканський стадіон» на «Олімпійська» [[11 липня]] [[2011]] року{{ркмр2|5578}}<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/2155 Про перейменування станції «Республіканський стадіон»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210107/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F2155 |date=30 вересня 2021 }} [з 11 липня 2011 року станція «Республіканський стадіон» буде функціонувати із застосуванням нової назви станції&nbsp;— «Олімпійська»] // Офіційний вебсайт КП «Київський метрополітен».&nbsp;— 2011.&nbsp;— 7 липня. {{ArchivedURL|http://www.webcitation.org/6DsjvDbOy|23 січня 2012}}</ref>. За рішенням Київради [[23 лютого]] 2018 року станція «Петрівка» отримала історичну назву «Почайна».

[[28 грудня]] [[1994]] року були введені у дію станції «{{м|Позняки}}» і «{{м|Харківська}}». «Позняки» стали першою дворівневою станцією метро в [[Київ|Києві]]&nbsp;— на першому поверсі знаходяться платформи, а на другому&nbsp;— торговельні кіоски. Крім того, станція стала першою асиметричною станцією Київського метро, адже другий поверх зроблений в вигляді обхідної галереї над колією у бік станції «Харківська». Це дозволить розділити пасажиропотоки, коли станція стане з'єднаною з [[Лівобережна лінія|Лівобережною лінією]], напрацювання під перехід на яку станція вже має<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/189  Станція «Позняки»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930214126/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F189 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

[[30 грудня]] [[1996]] року було відкрито першу з моменту відкриття зеленої лінії станцію в протилежному напрямку. Нею стала станція «{{м|Лук'янівська}}». Одночасно мала відкритися й інша станція&nbsp;— «{{м|Львівська брама}}», але через відсутність комплексного рішення реконструкції [[Львівська площа|Львівської площі]], куди повинен вести вихід, будівництво станції у [[1997]] році було заморожено<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/371  Станція «Львівська брама»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930221307/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F371 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. Крім того, в тому ж році до депо «Оболонь» почали надходити вагони останньої модифікації&nbsp;— [[81-717/714|81-717.5М/714.5М]]<ref name=nuclear/>.

[[27 грудня]] [[1997]] року таки було розпочато експлуатацію станції-довгобуду «{{м|Печерська}}»<ref name="Печерська" />, після чого в будівництві Київського метрополітену настала певна пауза. І лише [[30 березня]] [[2000]] року після кількох перенесень дати відкриття була пущена в експлуатацію наступна станція&nbsp;— «{{м|Дорогожичі}}», перед якою ще планувалася станція «{{м|Герцена}}». Станція мала б відкритися разом зі станцією «Дорогожичі», але міська влада вирішила зекономити і у [[2000]] році відкрили лише «Дорогожичі», а замість «Герцена» звели аварійні платформи та пожежний вихід на поверхню. Також, у [[2000]] році депо «Оболонь» отримало новий експериментальний потяг [[Вагон метро 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич»|81-553/554/555 «Славутич»]] спільного виробництва [[Вагонмаш|«Вагонмаша»]], «[[Škoda Auto|Шкоди»]] і «Київського метрополітену». Потяг обладнано новими для пострадянського метро асинхронними двигунами, а також комп'ютерною системою, що контролює стан і роботу потягу. Щоправда, вагони цього типу так і не були пущені в серію, а експериментальний потяг так і залишився єдиним такого типу в Київському метрополітені<ref>{{Cite web |url=http://metroworld.ruz.net/trains/slavutich.htm |title=Вагони «Славутич» |accessdate=19 лютого 2012 |archive-date=19 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111019135633/http://metroworld.ruz.net/trains/slavutich.htm }}</ref>.

<gallery widths="180">
Файл:Pozniaky metro station Kiev 2011 01.jpg|«{{м|Позняки}}» (1994)
Файл:Kharkivska metro station Kiev 2011 01.jpg|«{{м|Харківська}}» (1994)
Файл:Lukianovska metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Лук'янівська}}» (1996)
Файл:Pecherska metro station Kiev 2010 05.jpg|«{{м|Печерська}}» (1997)
Файл:Dorohozhychi metro station Kiev 2010 02.jpg|«{{м|Дорогожичі}}» (2000)
</gallery>

=== На початку XXI століття ===
Починаючи з осені [[2000]] року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]] в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції&nbsp;— «{{м|Житомирська}}» і «{{м|Академмістечко}}», але із зупинками через нерегулярне фінансування. Для будівництва з [[14 січня]] [[2001]] року до [[25 грудня]] [[2002]] року була перекрита частина [[Берестейський проспект|Берестейського проспекту]] під якою пройшла ділянка лінії. [[24 травня]] [[2003]] року ця ділянка з двома новими станціями була введена в експлуатацію. Це останні наразі побудовані станції на найстарішій лінії Київського метрополітену, після відкриття яких довжина гілки становить 22,7&nbsp;км, на яких розміщується 18 станцій, з них 12 підземних<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/118 Святошинсько-Броварська лінія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210110/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F118 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. В цьому ж році в депо «Дарниця» вперше за 24 роки прибули нові вагони. Ними стали 81-717.5М/714.5М виробництва «Вагонмаш»<ref name=nuclear/>.

[[14 жовтня]] [[2004]] року [[Сирецько-Печерська лінія]] продовжена на захід станцією «{{м|Сирець}}», а [[23 серпня]] [[2005]] року на схід станцією «{{м|Бориспільська}}». На відкритті «Бориспільської» Президенту України [[Віктор Ющенко|Віктору Ющенку]] і пресі було представлено перші українські вагони [[Вагон метро 81-7021/7022|81-7021/7022]] виробництва [[Крюківський вагонобудівний завод|Крюківського вагонобудівного заводу]] (місто [[Кременчук]]). [[26 січня]] [[2006]] потяг з п'яти вагонів прибув на випробування в [[Дарниця (електродепо)|електродепо «Дарниця»]]. [[17 червня]] [[2006]] експериментальний потяг після доопрацювань на заводі був знову переданий в [[Оболонь (електродепо)|електродепо «Оболонь»]] для подальших випробувань. [[12 липня]] [[2008]] року державна комісія прийняла вагони типу 81-7021/7022 і видала їм сертифікат відповідності Держстандарту України, що дозволило запустити перший український метровагон у серійне виробництво<ref name=nuclear/>.

[[15 жовтня]] [[2005]] року станція «{{м|Лісова|Київ}}» була обладнана другим виходом, де так само як і на станції «{{м|Сирець}}», були встановлені [[ескалатор]]и виробництва [[Крюківський вагонобудівний завод|Крюківського вагонобудівного заводу]]<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/162  Станція «Лісова»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210728/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F162 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт Київського метрополітену.</ref>.

[[7 березня]] [[2006]] року на робочому перегоні зеленої лінії між станціями «Харківська» і «Бориспільська» відкрита нова станція «{{м|Вирлиця}}»&nbsp;— перша підземна станція в Києві з береговими платформами, які мають дугоподібну форму. Причиною незвичної конструкції станції стало те, що спочатку «Вирлиця» проєктувалася як протипожежна платформа. Але, з політичних мотивів, напередодні чергових виборів міського голови проєкт лінії переробили, й наприкінці [[2005]] року містобудівна рада затвердила проєкт спорудження повноцінної станції на місці протипожежного висадкового комплексу, поруч із новобудовами<ref>{{Cite web |url=http://archunion.com.ua/sovet-2005/gradsovet_05_11_16.shtml |title=Розгляд проекту на засіданні містобудівної ради Київголавархітектури, 16 листопада 2005 року |accessdate=20 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518063901/http://archunion.com.ua/sovet-2005/gradsovet_05_11_16.shtml |archivedate=18 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Того ж року була проведена реконструкція станції «Дарниця», з західного боку був побудований надземний вестибюль до [[Вулиця Попудренка (Київ)|вулиці Попудренка]], який обладнаний двострічковим ескалатором, який працює на підйом з вулиці, та сходами на платформу<ref name="hrono" />.

<gallery widths="180">
Файл:Zhytomyrska metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Житомирська}}» (2003)
Файл:Akademmistechko metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Академмістечко}}» (2003)
Файл:Syrets metro station Kiev 2010 02.jpg|«{{м|Сирець}}» (2004)
Файл:Lisova SecondHallFromEntrance.jpg|Другий вихід зі станції «{{м|Лісова|Київ}}» (2005)
Файл:First 81-7021 Kyiv.jpg|«{{м|Бориспільська}}» (2005)
Файл:Vyrlytsya metro station Kiev 2009 01.jpg|«{{м|Вирлиця}}» (2006)
Файл:Метро Дарниця.jpg|Надземний вестибюль станції «{{м|Дарниця}}» (2006)
</gallery>

[[23 серпня]] [[2007]] на [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерській лінії]] було споруджене депо [[Харківське (електродепо)|«Харківське» (ТЧ3)]], яке розташоване в лісі за «Бориспільською». На нове місце були переведені всі потяги моделі 81-717.5М/714.5М і велика частина 81-717.5/714.5, що були приписані до ТЧ<ref name=nuclear/>. Також поблизу депо продовжувалось будівництво нової станції «{{м|Червоний хутір}}», яке розпочалося ще [[2005]] року, після відкриття станції «Бориспільська». У квітні [[2007]] року [[міський голова Києва]] [[Леонід Черновецький]] заявив, що будівництво станції має бути законсервоване через можливий низький пасажиропотік, бо станція розташована на околиці міста, а ''«звірі на метро не їздять»''<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/289538 |title=Столичну станцію метро «Червоний хутір» законсервують |accessdate=20 лютого 2012 |archive-date=14 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214230337/http://ua.korrespondent.net/ukraine/289538 }}</ref>. Та згодом, коли на [[25 травня]] [[2008]] року було призначено позачергові вибори міського голови, було вирішено відкрити напередодні дня виборів. Відкриття станції пристосували до Дня Києва [[23 травня]] [[2008]] року<ref>[http://kyiv.proua.com/news/2008/05/23/154322.html У Києві відкрили станцію метро «Червоний хутір»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Наразі, це остання станція на зеленій лінії Київського метрополітену, після відкриття якої довжина гілки становить 23,8&nbsp;км, де розміщується 18 відкритих станцій, 2 законсервовані станції та один заділ під станцію<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/120 Сирецько-Печерська лінія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210110/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F120 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.
[[Файл:Kyiv metropoliten.jpg|міні|праворуч|250px|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] до 50-річчя з дня відкриття Київського метрополітену (2010)]]

[[6 листопада]] [[2010]] року виповнилося 50 років від дня пуску першої черги Київського метрополітену. [[15 грудня]], в ювілейну річницю запрацювали три станції південно-західного радіуса Оболонсько-Теремківської лінії&nbsp;— «{{м|Деміївська}}», «{{м|Голосіївська}}», «{{м|Васильківська}}», будівництво яких через складні гідрогеологічні умови було призупинене у середині [[1980-ті|1980-х]] років. Майже через рік, [[27 грудня]] [[2011]] року, була відкрита ювілейна 50-та станція Київського метрополітену&nbsp;— «{{м|Виставковий центр}}»<ref>{{Cite web |url=http://kyiv.pravda.com.ua/news/4e8182808e3fc/ |title=Станція «Виставковий центр» запрацює 27 грудня |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=1 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201090056/http://kyiv.pravda.com.ua/news/4e8182808e3fc/ }}</ref>, попри те, що проєктування та будівництво станції розпочалося лише в січні [[2011]]. Історія Київського метрополітену не знає іншого випадку, коли б нову ділянку спорудили протягом року<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/71347 Розміняли півсотні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214230424/http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/71347 |date=14 грудня 2013 }} // Україна молода.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;236.&nbsp;— 27 грудня.</ref>.

[[25 жовтня]] [[2012]] року відбулося відкриття станції «{{м|Іподром}}». Спочатку її планували відкрити у складі пускової дільниці «{{м|Виставковий центр}}»&nbsp;— «{{м|Теремки}}», але через брак фінансування та великий обсяг будівельних робіт, відкриття станції «Теремки» було перенесено на пізніший термін, а наявні кошти були направлені на добудову «Іподрому». Через те, що проєктом, за станцією не передбачено з'їзду, до відкриття станції «Теремки» у 2013 році між «Іподромом» та «Виставковим центром» було організовано [[човниковий рух]] поїздів по І колії. Відкриття станції «Іподром» восени 2012 року не в останню чергу було обумовлено політичними мотивами&nbsp;— на 28 жовтня 2012 року були призначені парламентські вибори<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/node/3197 Станція «Іподром» прийняла перший поїзд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210116/http://www.metro.kyiv.ua/node/3197 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

Станцію «{{м|Теремки}}» було відкрито [[6 листопада]] [[2013]] року, з нагоди Дня звільнення Києва від нацистів<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/kyiv/849266-u-kievi-vidkrito-novu-stantsiyu-metro-teremki.html |title=У Києві відкрито нову станцію метро «Теремки» |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=30 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210930210056/https://www.unian.ua/kyiv/849266-u-kievi-vidkrito-novu-stantsiyu-metro-teremki.html }}</ref>.

Надалі планується спорудження ескалаторного нахилу станції «{{м|Львівська брама}}» (планована дата відкриття&nbsp;— 2018 рік<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-38647132|title=Кличко обіцяє відкрити «Львівську браму» наступного року|date=2017-01-17|language=en-GB|work=BBC Україна|accessdate=2017-01-17|archive-date=2017-01-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20170118105707/http://www.bbc.com/ukrainian/news-38647132}}</ref>, однак станом на березень 2020 року будівництво не розпочиналося), а також розпочати будівництво четвертої гілки метро&nbsp;— [[Подільсько-Вигурівська лінія|Подільсько-Вигурівської]]<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/349 Спорудження Подільско-Вигурівської лінії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101015014230/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F349 |date=15 жовтня 2010 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

З лютого 2019&nbsp;р. розпочалось будівництво двох станцій на Виноградарі («Мостицька», та «Варшавська», як продовження третьої гілки метро за станцією «Сирець»), відкриття яких планується не раніше 2026 року.
  
<gallery widths="180">
Файл:Depot Kharkivske.jpg|Депо [[Харківське (електродепо)|«Харківське» (ТЧ3)]] (2007)
Файл:Chervonyi khutir metro station Kiev 2010 01.jpg|«{{м|Червоний хутір}}» (2008)
Файл:Demiivska metro station Kiev 2010 02.jpg|«{{м|Деміївська}}» (2010)
Файл:Holosiivska metro station Kiev 2011 01.jpg|«{{м|Голосіївська}}» (2010)
Файл:Vasylkivska metro station Kiev 2011 02.jpg|«{{м|Васильківська}}» (2010)
Файл:Vystav-tsentr-vyhid-ne.JPG|«{{м|Виставковий центр}}» (2011)
Файл:Ipodrom station (Kiev metro).JPG|«{{м|Іподром}}» (2012)
Файл:Teremky (Kiev Metro) November 2013 (7).JPG|«{{м|Теремки}}» (2013)
</gallery>

=== Мережа Wi-Fi===

2015 у Київському метрополітені було розпочато роботи із впровадження мережі [[Wi-Fi]]<ref>{{Cite web|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/180/|title=У метро запрацював безкоштовний Wi-Fi|date=10 вересня 2015|publisher=Вечірній Київ}}</ref>. Станом на 2017 Wi-Fi працював на 12 станціях київського метрополітену, а саме: {{лкм|2}} [[Олімпійська (станція метро)|«Олімпійська»]], {{лкм|2}} [[Площа Українських Героїв (станція метро)|«Площа Українських Героїв»]], {{лкм|2}} [[Майдан Незалежності (станція метро)|«Майдан Незалежності»]], {{лкм|1}} [[Хрещатик (станція метро)|«Хрещатик»]], {{лкм|2}} [[Театральна (станція метро, Київ)|Театральна]], {{лкм|2}} [[Університет (станція метро, Київ)|«Університет»]], {{лкм|3}} [[Золоті ворота (станція метро)|«Золоті ворота»]], {{лкм|3}} [[Кловська (станція метро)|«Кловська»]], {{лкм|3}} [[Палац спорту (станція метро)|«Палац спорту»]], {{лкм|1}} [[Арсенальна (станція метро)|«Арсенальна»]], {{лкм|3}} [[Лук'янівська (станція метро)|«Лук'янівська»]], {{лкм|1}} [[Дніпро (станція метро)|«Дніпро»]], а також у 7 тунелях і в понад 130 вагонах метрополітену<ref>{{Cite web|title=Київське метро призупинило розвиток мережі Wi-Fi|url=https://ua.news/ua/capital/kiyivske-metro-prizupinilo-rozvitok-merezhi-wi-fi|website=UA.NEWS|date=2017-09-07|accessdate=2022-08-11|language=ua}}</ref>.

=== Призупинення роботи ===
18–20 лютого 2014&nbsp;року, під час [[Євромайдан|подій Євромайдану]] вперше за усі роки роботи, метрополітен призупинив роботу за дорученням голови КМДА [[Макеєнко Володимир Володимирович|Володимира Макеєнка]] під приводом «загрози терористичних актів у місті»<ref>[http://kievcity.gov.ua/news/13460.html Роботу Київського метрополітену призупинено. Наземний комунальний транспорт працює в посиленому режимі безкоштовно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140226192542/http://kievcity.gov.ua/news/13460.html|date=26 лютого 2014}} // Офіційний інтернет-портал Київської міської державної адміністрації.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 18 лютого. {{ArchivedURL|https://archive.today/20140220072659/http://kievcity.gov.ua/news/13460.html|20 лютого 2014}}</ref>.

Під час [[Коронавірусна хвороба 2019 в Україні|пандемії коронавірусу]] метрополітен не працював більше двох місяців&nbsp;— з 18 березня 2020 по 25 травня 2020 року<ref>{{cite web|автор=|автор-посилання=|дата=|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п|назва=з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020|формат=|видавець=|вебсайт=zakon.rada.gov.ua|дата-доступу=3 квітня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211125162840/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-п|мертвий-url=no|дата-архіву=25 листопада 2021|мовою=}}</ref>. З 5 квітня по 1 травня 2021 користування метрополітеном дозволялось лише власникам спеціальних перепусток<ref>{{Cite web|title=З 5 квітня Київ закриває всі школи. Транспорт працюватиме за спеціальними перепустками|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-covid-19-karantyn-kyiv-metro-shkoly/31180061.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-04-18|language=uk|archive-date=2021-04-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20210418183539/https://www.radiosvoboda.org/a/news-covid-19-karantyn-kyiv-metro-shkoly/31180061.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Віталій Кличко показав спецперепустки на транспорт та розказав, кому їх видаватимуть|url=https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_pokazav_spetsperepustki_na_transport_ta_rozkazav_komu_kh_vidavatimut/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2021-04-18|language=uk|archive-date=2021-04-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20210418183546/https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_pokazav_spetsperepustki_na_transport_ta_rozkazav_komu_kh_vidavatimut/}}</ref>.

З початком [[Російське вторгнення в Україну|російського вторгнення]] метрополітен частково призупиняв роботу, а підземні станції працювали як укриття. Вже 24 лютого на Святошинсько-Броварській лінії поїзди курсували лише до станції «Шулявська»<ref>{{Cite web|title=Відкрита війна почалася. Що відбувається в Києві (оновлюється)|url=https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/322981-vidkrita-viyna-pochalasya-scho-vidbuvaetsya-v-kievi-onovlyuetsya|website=The Village Україна|date=2022-02-24|accessdate=2022-08-11}}</ref>. 26 лютого о 17:00 в Києві вперше було оголошено комендантську годину тривалістю півтори доби, під час якої громадський транспорт повністю припинив роботу<ref>{{Cite web|title=Віталій Кличко: Комендантська година в Києві запроваджена на півтори доби: з 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого|url=https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_komendantska_godina_v_kiyevi_zaprovadzhena_na_pivtori_dobi_z_1700_26_lyutogo_do_0800_28_lyutogo/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2022-08-11|language=uk}}</ref>, а з 28 лютого роботу метрополітену було відновлено лише на ділянках [[Шулявська (станція метро)|«Шулявська»]]&nbsp;— [[Університет (станція метро, Київ)|«Університет»]], [[Сирець (станція метро)|«Сирець»]]&nbsp;— [[Видубичі (станція метро)|«Видубичі»]] (за винятком станцій [[Золоті Ворота (станція метро)|«Золоті Ворота»]], [[Палац Спорту (станція метро)|«Палац Спорту»]] та [[Кловська (станція метро)|«Кловська»]]), [[Славутич (станція метро)|«Славутич»]]&nbsp;— [[Червоний Хутір (станція метро)|«Червоний Хутір»]] та [[Героїв Дніпра (станція метро)|«Героїв Дніпра»]]&nbsp;— [[Теремки (станція метро)|«Теремки»]] (за винятком станцій [[Майдан Незалежності (станція метро)|«Майдан Незалежності»]] та [[Площа Льва Толстого (станція метро)|«Площа Українських Героїв»]]). Інтервал руху становив близько 60 хвилин. Відтак було унеможливлено сполучення між лівим і правим берегом, а також пересадки між лініями<ref>{{Cite web|title=Київський наземний транспорт: за якими маршрутами курсує|url=https://kyivcity.gov.ua/news/kivskiy_nazemniy_transport_za_yakimi_marshrutami_kursuye/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2022-08-11|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Які гілки метро Києва зараз працюють?|url=https://hmarochos.kiev.ua/2022/03/01/yaki-gilky-metro-kyyeva-zaraz-praczyuyut/|website=Хмарочос|date=2022-03-01|accessdate=2022-08-11|language=uk|first=Стасюк|last=Ірина}}</ref>. Лише 4 квітня було відновлено сполучення через Південний міст<ref>{{Cite web|title=Відсьогодні метрополітен Києва відновлює сполучення через Південний міст|url=https://kyivcity.gov.ua/news/vidsogodni_metropoliten_kiyeva_vidnovlyuye_spoluchennya_cherez_pivdenniy_mist/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2022-08-11|language=uk}}</ref>, а 21 квітня&nbsp;— рух Святошинсько-Броварської гілки метро на лівий берег<ref>{{Cite web|title=У Києві відновлено рух «червоною» гілкою метро, поїзди слідують без зупинки на станціях «Майдан Незалежності», «Хрещатик», «Дніпро», «Гідропарк», «Кловська»|url=https://kyivcity.gov.ua/news/u_kiyevi_vidnovleno_rukh_chervonoyu_gilkoyu_metro_pozdi_sliduyut_bez_zupinki_na_stantsiyakh_maydan_nezalezhnosti_khreschatik_dnipro_gidropark_klovska/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2022-08-11|language=uk}}</ref>, проте наземні ділянки метро призупиняють роботу на час повітряної тривоги<ref>{{Cite web|title=У Києві під час повітряної тривоги будуть обмежувати рух потягів в метро|url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/04/23/686159/|website=Економічна правда|accessdate=2022-08-11|language=uk}}</ref>.

16 грудня 2022 у зв'язку із пошкодженням під час обстрілів енергетичної системи та аварійними відключеннями електроенергії поїзди метрополітену з обіду до кінця дня не курсували<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/node/7355 Поїзди метрополітену сьогодні до кінця дня не курсуватимуть]</ref>.

8 грудня 2023 року було повідомлено про тріщини в тунелі між станціями «Либідська» та «Деміївська», з яких в тунелі потрапляє вода з піском. Закриття спочатку було оголошене з 9 грудня. Пошкодження виявилось настільки критичним, що вже 8 грудня після ранкового піку було ухвалене рішення закрити на ремонт частину Оболонсько-Теремківської лінії на південь від станції «Либідська», орієнтовно на пів року. На час ремонту було запущено автобусний маршрут, який дублює закриту ділянку цієї лінії метрополітену, а також що станції на цій ділянці продовжуватимуть функціонувати як бомбосховища<ref>{{Cite web|url=https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/8/707505/|назва=Теремки і Голосіїв без метро. Що трапилось з "синьою" гілкою метрополітену|видавець=[[Українська правда|Економічна правда]]|дата=8 грудня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231209022928/https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/8/707505/|дата-архіву=2023-12-09|мертвий-url=no|дата-доступу=10 грудня 2023}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/kiyevi-pidtopilo-metro-chastinu-stantsiy-zakrili-shho-vidomo_n2448585|назва=У Києві підтопило "синю гілку" метро, як довго триватиме ремонт: що відомо|видавець=[[24 Канал]]|ім'я=Ірина|прізвище=Чеботнікова|дата=9 грудня 2023|url-архіву=https://archive.today/20231210104851/https://24tv.ua/kiyevi-pidtopilo-metro-chastinu-stantsiy-zakrili-shho-vidomo_n2448585|дата-архіву=10 грудня 2023|мертвий-url=no|дата-доступу=10 грудня 2023}}</ref>.

13 грудня 2023 року по непошкодженій ділянці між станціями «Теремки» та «Деміївська» було запущено човниковий рух потягів. Вздовж непрацюючої ділянки між «Деміївською» та «Либідською» було додано ще один автобусний маршрут<ref>{{Cite web|url=https://www.epravda.com.ua/news/2023/12/12/707635/|назва="Човниковий" рух поїздів між "Теремками" і "Деміївською": у КМДА оприлюднили розклад|видавець=[[Українська правда|Економічна правда]]|дата=12 грудня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231229153241/https://www.epravda.com.ua/news/2023/12/12/707635/|дата-архіву=2023-12-29|мертвий-url=dead|дата-доступу=30 січня 2024}}</ref>.

17 грудня 2023 року в ЗМІ поширилася інформація, що недалеко від станції метро «Деміївська» наявне просідання ґрунту. За ділянкою, де помітили просідання встановили постійний нагляд<ref>{{Cite web|title=Ситуація із просіданням ґрунту поблизу станції метро «Деміївська» відбулася до закриття шести станцій «синьої» гілки|url=https://kyivcity.gov.ua/news/situatsiya_iz_prosidannyam_runtu_poblizu_stantsi_metro_demivska_vidbulosya_do_zakrittya_shesti_stantsiy_sino_gilki/|website=Офіційний портал КМДА - Головна|accessdate=2023-12-18|language=uk}}</ref>.

30 серпня 2024 року між станціями метро «Либідська» та «Деміївська» пройшов перший пробний поїзд для перевірки колій та безпекових систем<ref>[https://nv.ua/ukr/kyiv/remont-sinoji-gilki-metro-mizh-stanciyami-libidska-ta-demijivska-proyshov-zapusk-probnogo-pojizda-50447244.html Між станціями метро Либідська та Деміївська пройшов перший пробний поїзд — Кличко. 31.08.2024, 00:55]</ref>.

=== Хронологія будівництва ===
[[Файл:Kyiv metro history - uk.gif|міні|праворуч|350пкс|Анімована схема розвитку Київського метрополітену]]
* [[1949]]–[[1960]]&nbsp;— Будівництво Київського метрополітену.
* [[1960]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро» ('''5 станцій''')</span>
* [[1963]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Вокзальна»&nbsp;— «Шулявська» ('''2 станції'''); 2-й вихід на станції «Хрещатик»</span>
* [[1965]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Дніпро»&nbsp;— «Дарниця» ('''3 станції'''), міст через Дніпро, депо «Дарниця»</span>
* [[1968]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Дарниця»&nbsp;— «Чернігівська» ('''1 станція''')</span>
* [[1971]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Шулявська»&nbsp;— «Святошин» ('''3 станції''')</span>
* [[1976]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Майдан Незалежності»&nbsp;— «Контрактова площа» ('''3 станції''')</span>
* [[1979]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Чернігівська»&nbsp;— «Лісова» ('''1 станція''')</span>
* [[1980]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Контрактова площа»&nbsp;— «Оболонь» ('''3 станції''')</span>
* [[1981]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Майдан Незалежності»&nbsp;— «Олімпійська» ('''2 станції''')</span>
* [[1982]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Оболонь»&nbsp;— «Героїв Дніпра» ('''2 станції''') </span>
* [[1984]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Олімпійська»&nbsp;— «Либідська» ('''2 станції''')</span>
* [[1985]]&nbsp;— Завод з ремонту рухомого складу ОМ-2
* [[1986]]&nbsp;— <span style="color: red">2-й перехід «Хрещатик»</span>&nbsp;— <span style="color: blue">«Майдан Незалежності»</span>
* [[1986]]&nbsp;— <span style="color: red">Реконструкція колійного розгалуження станції «Дарниця»</span>
* [[1987]]&nbsp;— <span style="color: red">2-й вихід на станції «Гідропарк»</span>
* [[1987]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Університет»&nbsp;— «Театральна»&nbsp;— «Хрещатик» ('''1 станція''')</span>
* [[1988]]&nbsp;— <span style="color: blue">Депо «Оболонь»</span>
* [[1989]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Золоті ворота»&nbsp;— «Кловська» ('''3 станції''')</span>
* [[1991]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Кловська»&nbsp;— «Видубичі» ('''2 станції'''), міст через Дніпро </span>
* [[1992]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Видубичі»&nbsp;— «Осокорки»('''2 станції''')</span>
* [[1994]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Осокорки»&nbsp;— «Харківська» ('''2 станції''')</span>
* [[1996]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Золоті ворота»&nbsp;— «Лук'янівська» ('''1 станція''')</span>
* [[1997]]&nbsp;— <span style="color: green">Станція «Печерська» ('''1 станція''')</span>
* [[2000]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Лук'янівська»&nbsp;— «Дорогожичі» ('''1 станція''')</span>
* [[2003]]&nbsp;— <span style="color: red">Ділянка «Святошин»&nbsp;— «Академмістечко» ('''2 станції''')</span>
* [[2004]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Дорогожичі»&nbsp;— «Сирець» ('''1 станція''')</span>
* [[2005]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Харківська»&nbsp;— «Бориспільська» ('''1 станція''')</span>, <span style="color: red">другий вихід на станції «Лісова»</span>
* [[2006]]&nbsp;— <span style="color: green">Станція «Вирлиця» ('''1 станція''')</span>, <span style="color: red"> другий вихід на станції «Дарниця»</span>
* [[2008]]&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Бориспільська»&nbsp;— «Червоний хутір» ('''1 станція'''), депо «Червоний хутір» </span>
* [[2010]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Либідська»&nbsp;— «Васильківська» ('''3 станції''')</span>
* [[2011]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Васильківська»&nbsp;— «Виставковий центр» ('''1 станція''')</span>
* [[2012]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Виставковий центр»&nbsp;— «Іподром» ('''1 станція''')</span><ref name=":0">Рух між станціями здійснюється по одній колії по човниковій схемі.</ref>
* [[2012|2013]]&nbsp;— <span style="color: blue">Ділянка «Іподром»&nbsp;— «Теремки» ('''1 станція''')</span>

==== Будуються ====

* 2026&nbsp;— <span style="color: green">Ділянка «Сирець»&nbsp;— «Варшавська» ('''2 станції''')</span>

=== Мова оголошень ===
Існує версія, начебто в 1960-х роках [[Кузнецова Ївга Федорівна|Ївга Кузнецова]], лаборантка Київського університету, домоглася, аби в столиці України робили оголошення в метро тільки українською мовою<ref>{{Cite web |url=http://books.google.com.ua/books?id=-pnnAAAAMAAJ&q=жінка+мову+метро&dq=жінка+мову+метро&hl=uk&sa=X&ei=26unUcvoBsrI4ATzhoDYDA&ved=0CC0Q6AEwAA |title=Народе мій, проснись, вставай!--поезії, публіцистичні роздуми, спогади |accessdate=31 травня 2013 |archive-date=13 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131213033527/http://books.google.com.ua/books?id=-pnnAAAAMAAJ&q=жінка+мову+метро&dq=жінка+мову+метро&hl=uk&sa=X&ei=26unUcvoBsrI4ATzhoDYDA&ved=0CC0Q6AEwAA }}</ref>.

Але в першій половині 1980-х станції в Київському метро вже оголошували тільки російською мовою. Причому, до лютого 1984 року при відправленні потягу замість «Осторожно, двери закрываются» лунала фраза «Двери закрываются», а вигляду «Осторожно, двери закрываются» вона набула лише у лютому 1984 року. По прибутті потягу на кінцеву станцію завершальною була фраза: «Поезд дальше не идёт. Освободите, пожалуйста, вагоны».

Такий мовний режим залишався незмінним по листопад 1987 року. Відтоді й по липень 1990 року, коли було ухвалено Декларацію про суверенітет України (16 липня), оголошення було двомовним: прибуття потягу на станцію оголошували українською мовою, а відправлення&nbsp;— російською. Від серпня 1990 року станції почали оголошувати тільки українською мовою.

З [[Травень|травня]] [[2012]] року оголошення станцій у київському метро дублюють англійською мовою.

== Голос оголошень ==
з 198Х року голосом метро став Микола Петренко.

з 2015 у київського метрополітену з'явився англійський голос Ентоні Нокс.

у 2016 році помер Микола Петренко. 

з 2017 року по сьогодення оголошує станції українською та англійською Юрій Гребельник. 

=== Хронологія вартості проїзду ===
{|align="right"
|
{| class="wikitable" border="1"  
|-
! Тариф за одну поїздку || Дата введення || Примітка
|-
| 50 [[копійка|копійок]] || [[12 листопада]] [[1960]]
|-
| 5 копійок || [[1 січня]] [[1961]]
|-
| 15 копійок || [[2 квітня]] [[1991]]
|<ref>Постанова Ради Міністрів УРСР від 28 березня 1991 року №&nbsp;71 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/71а-91-п «Про нові роздрібні ціни на товари народного споживання і тарифи на послуги, що надаються населенню».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102309/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/71%25D0%25B0-91-%25D0%25BF |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 30 копійок || [[1 січня]] [[1992]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 1991 року №&nbsp;376 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/376-91-п «Про систему цін у народному господарстві і на споживчому ринку України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102313/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/376-91-%25D0%25BF |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 50 копійок || [[27 квітня]] [[1992]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 1992 року №&nbsp;193 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/193-92-п «Про внесення змін до системи регульованих цін і тарифів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102255/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/193-92-%25D0%25BF |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 5 [[Карбованець|карбованців]] || [[26 грудня]] [[1992]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 року №&nbsp;715 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-92-п/ed19921223 «Про внесення змін до системи регульованих цін і тарифів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102255/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-92-%25D0%25BF/ed19921223 |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 15 карбованців || [[5 червня]] [[1993]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 1993 року №&nbsp;403 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/403-93-п/ed19930603 «Про внесення змін до регулювання цін і тарифів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102259/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/403-93-%25D0%25BF/ed19930603 |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 30 карбованців || [[10 вересня]] [[1993]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1993 року №&nbsp;676 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/676-93-п «Про внесення змін до регулювання цін і тарифів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102310/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/676-93-%25D0%25BF |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 100 карбованців || [[11 грудня]] [[1993]]
|<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1993 року №&nbsp;978 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/978-93-п «Про впорядкування цін і тарифів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190701102256/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/978-93-%25D0%25BF |date=1 липня 2019 }}</ref>
|-
| 200 карбованців || [[11 серпня]] [[1994]]
|
|-
| 1500 карбованців || [[1 листопада]] [[1994]]
|
|-
| 7000 карбованців || [[1 лютого]] [[1995]]
|
|-
| 10000 карбованців || [[7 вересня]] [[1995]]
|
|-
| 20000 карбованців || [[7 лютого]] [[1996]]
|
|-
| 20 копійок || [[2 вересня]] [[1996]]
|<ref>Впродовж 2—16 вересня 1996 року в обігу були одночасно карбованці та гривні, тому попередній тариф діяв до [[16 вересня]] [[1996]]</ref>
|-
| 30 копійок || [[15 грудня]] [[1996]]
|<ref>Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 13 грудня 1996 року №&nbsp;1944 «Про заходи по забезпеченню стабільної роботи міського транспорту»</ref>
|-
| 50 копійок || [[19 березня]] [[2000]]
|<ref>Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 7 березня 2000 року №&nbsp;326 [http://www.legal.com.ua/document/kodeks/CH52CH410326017-00.html «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів та багажу і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081012191925/http://www.legal.com.ua/document/kodeks/CH52CH410326017-00.html |date=12 жовтня 2008 }}</ref>
|-
| 2,00 {{₴}} || [[4 листопада]] [[2008]]
|
|-
| 1,70 {{₴}} || [[31 січня]] [[2009]]
|
|-
| 2,00 {{₴}} || [[6 вересня]] [[2010]]
|
|-
| 4,00 {{₴}} || [[7 лютого]] [[2015]]
|
|-
| 5,00 {{₴}} || [[15 липня]] [[2017]]
|
|-
| 8,00 {{₴}} || [[14 липня]] [[2018]]
|
|}
|}
==== Часи СРСР ====
Послугами Київського метрополітену у перший тиждень після відкриття могли скористатися лише ті громадяни, які отримали спеціальні перепустки. Регулярний рух поїздів розпочався [[12 листопада]] [[1960]] року. З цього дня всі охочі могли проїхати, купивши квиток вартістю 50 копійок. Після [[Грошова реформа в СРСР 1961 року|грошової реформи 1961 року]] та десятикратної деномінації з [[1 січня]] [[1961]] року вартість проїзду стала 5 копійок і такий тариф протримався понад 30 років, аж до [[13 квітня]] [[1991]] року. Спочатку для оплати проїзду в метро використовувалися талони. Контролери у касовому залі загашували талони шляхом відривання нижньої частини, а іншу частину віддавали пасажирові. Однак така система була недосконалою, у години-пік подекуди з'являлися черги. Перші автоматичні контрольні пункти, які приймали монети 5 копійок, вперше у Києві були введені в експлуатацію на станції «Університет» [[12 вересня]] [[1961]] року. Талони також лишилися у використанні. [[2 квітня]] [[1991]] року вартість проїзду зросла в три рази і частина турнікетів була перероблена на приймання 15-копійкової монети, а частина&nbsp;— трьох п'ятаків{{sfn|Козлов|2011|с=192}}.

У [[1992]] році [[Україна]] ввела в обіг власну валюту, почалась [[гіперінфляція]], через що ціни на проїзд часто змінювались. Турнікети перестали приймати монети як оплату проїзду і прохід через них тимчасово був закритий. Для одноразових поїздок використовувались паперові квитки. Перші з яких коштували 50 копійок, а останні&nbsp;— 10 000 [[Карбованець#Купони 1992–1996|карбованців]]. 

====Оплата за допомогою жетонів ====
[[1 жовтня]] [[1992]] року в обіг були введені металеві жетони. Відтоді вже не було потреби кардинально переробляти турнікети при зміні тарифу, просто жетони продавали за новою ціною. Однак оскільки пасажири завбачливо запасалися жетонами, щоб використовувати їх за нового тарифу, в метрополітені вирішили міняти і жетони. Так [[5 червня]] [[1993]] року були введені металеві жетони меншого розміру, а [[20 квітня]] [[1994]] року їх замінили пластмасовими блакитного кольору, що мали нижчу собівартість<ref>{{Cite web |url=http://www.metropoliten.kiev.ua/price.php?lang=1 |title=Таблиця вартості проїзду в київському метро |accessdate=26 лютого 2012 |archive-date=11 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120511195318/http://metropoliten.kiev.ua/price.php?lang=1 }}</ref>.

На місяць продавався проїзний на пред'явника, для студентів проїзних не було. З листопада [[1993]] року був введений проїзний з магнітною картонною карткою на один місяць, тому частина турнікетів стали працювати з магнітними картками. З червня [[1995]] року картонну картку замінили пластиковою. За 1993 рік тариф виріс з 5 до 100 [[Карбованець#Купони 1992–1996|карбованців]], за [[1994]] рік&nbsp;— зі 100 до 1500 карбованців, за [[1995]] рік&nbsp;— з 1500 до 10&nbsp;000 карбованців<ref>{{Cite web |url=http://www.metromuseum.net/fares/chronology |title=Хронология тарифов |accessdate=26 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120308125042/http://www.metromuseum.net/fares/chronology |archivedate=8 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[1996]] році вартість проїзду піднялася до 20 000 карбованців. Після [[Історія української гривні|грошової реформи 1996 року]] вартість проїзду склала 0,20 {{₴}}. У грудні [[1996]] року тариф на проїзд підняли до 30 копійок, він протримався до [[2000]] року. З жовтня [[1997]] року почали випускатись студентські проїзні квитки на метро, вартістю вдвічі нижчою від звичайного<ref>{{Cite web |url=http://www.4post.com.ua/capital/114191.html |title=2 гривні за проїзд у метро — лише початок? |accessdate=26 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801031234/http://4post.com.ua/capital/114191.html |archivedate=1 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

[[19 березня]] [[2000]] року ціна на проїзд була збільшена до 0,50 {{₴}} і введені нові пластмасові жетони зеленого кольору. З [[1 липня]] [[2000]] року випущений учнівський проїзний на метро вартістю 7,00 {{₴}}. Проїзний являв собою пластикову картку без магнітної смужки і пред'являвся на контрольному пункті.

[[4 листопада]] [[2008]] року вартість проїзду збільшена до 2,00 {{₴}}, а зелені жетони замінено блакитними, які діяли до [[2000]] року<ref>{{Cite web |url=http://4post.com.ua/capital/114079.html |title=«Сюрприз» для киян перенесли на вівторок |accessdate=26 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801020406/http://4post.com.ua/capital/114079.html |archivedate=1 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. З лютого [[2009]] року тариф на проїзд було знижено до 1 гривні 70 копійок<ref>{{Cite web |url=http://delo.ua/business/proezd-v-kievskom-podeshevel-99780/ |title=Проезд в киевском метро подешевел |accessdate=26 лютого 2012 |archive-date=31 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110131143501/http://delo.ua/business/proezd-v-kievskom-podeshevel-99780/ }}</ref>, а з [[6 вересня]] [[2010]] року&nbsp;— знову 2,00 {{₴}}, але блакитні жетони, що були куплені до подорожчання, продовжували використовуватись<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20100906/630/630.html?id=2149455 |title=Проїзд у метро Києва подорожчав до двох гривень |accessdate=26 лютого 2012 |archive-date=12 вересня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100912122021/http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20100906/630/630.html?id=2149455 }}</ref>. [[7 лютого]] [[2015]] року вартість проїзду була збільшена до 4,00 {{₴}} за одну поїздку<ref>{{Cite web |url=http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11377.pdf |title=Хрещатик. — № 17 (4613). — 2015. — 6 лютого. — С. 5. |accessdate=6 лютого 2015 |archive-date=7 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150207004531/http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11377.pdf }}</ref>, в обіг було повернено зелені жетони<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/4487 |title=З 7 лютого вводиться новий тариф на проїзд у метро |accessdate=5 листопада 2015 |archive-date=30 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210930210121/http://www.metro.kyiv.ua/node/4487 }}</ref>. [[15 липня]] [[2017]] року вартість була збільшена до 5,00 {{₴}}<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/5577 |title=Тариф на проїзд у метро зміниться з 15 липня |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=30 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210930210118/http://www.metro.kyiv.ua/node/5577 }}</ref>

[[14 липня]] [[2018]] року вартість проїзду піднято до 8,00 {{₴}}. Це рішення зібрало під стінами КМДА протестний мітинг чисельністю близько 500 осіб<ref>{{Cite web|title=У Київраді під час акції проти підвищення цін на громадський транспорт сталася сутичка {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/u-kyivradi-pid-chas-aktsii-proty-pidvyshchennia-tsin-na-hromadskyi-transport-stalasia-sutychka|website=hromadske.ua|accessdate=2022-03-19|language=uk|archive-date=24 Березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220324174020/https://hromadske.ua/posts/u-kyivradi-pid-chas-aktsii-proty-pidvyshchennia-tsin-na-hromadskyi-transport-stalasia-sutychka}}</ref>.

==== Перехід до електронних засобів оплати ====
Починаючи з 2017 року КП «Київський метрополітен» почало готуватися до скасування жетонів<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.epravda.com.ua/news/2017/02/26/622011/
|назва=КП "Київський метрополітен"
|формат=
|видавець=
|вебсайт=epravda.com.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183118/https://www.epravda.com.ua/news/2017/02/26/622011/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref>. Остаточно ця ідея була втілена 1 липня 2020 року, коли київський метрополітен припинив приймати жетони як засіб оплати<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://nv.ua/ukr/kyiv/elektronni-kvitki-yak-oplachuvati-projizd-z-1-lipnya-novini-kiyeva-50091824.html
|назва=Електронні квитки — як оплачувати проїзд з 1 липня — новини Києва / НВ
|формат=
|видавець=
|вебсайт=nv.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211010013953/https://nv.ua/ukr/kyiv/elektronni-kvitki-yak-oplachuvati-projizd-z-1-lipnya-novini-kiyeva-50091824.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=10 жовтня 2021
|мовою=
}}</ref>. Натомість для сплати проїзду було впроваджено картки Київ Цифровий (раніше відома під назвою Kyiv Smart Card)<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://kyivcity.gov.ua/news/kiv_tsifroviy_onovlyuye_dizayn_transportno_karti/
|назва=«Київ Цифровий» оновлює дизайн транспортної карти - Портал Києва
|формат=
|видавець=
|вебсайт=kyivcity.gov.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210718215639/https://kyivcity.gov.ua/news/kiv_tsifroviy_onovlyuye_dizayn_transportno_karti/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=18 липня 2021
|мовою=
}}</ref>, можливість сплачувати [[Мобільний телефон|мобілками]] чи банківськими картками, що підтримують [[Mastercard Contactless|PayPass]], мобільний додаток Київ Цифровий<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/01/06/chomu-dodatok-kyiv-smart-city-zaminyly-na-kyyiv-tsyfrovyj/
|назва=Чому додаток Kyiv Smart City замінили на «Київ Цифровий»? - Хмарочос
|формат=
|видавець=
|вебсайт=hmarochos.kiev.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211008060720/https://hmarochos.kiev.ua/2021/01/06/chomu-dodatok-kyiv-smart-city-zaminyly-na-kyyiv-tsyfrovyj/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=8 жовтня 2021
|мовою=
}}</ref> та одноразові квитки з QR-кодом. В впровадження електронного квитка містом було інвестовано 440 млн {{₴}}<ref>{{Cite web|title=Київ: Чому не працює Е-квиток за пів мільярда|url=https://dozorro.org/blog/kiyiv-chomu-ne-pracyuye-e-kvitok-za-piv-milyarda|website=dozorro.org|accessdate=2021-08-31|language=ua|archive-date=2021-08-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20210831184521/https://dozorro.org/blog/kiyiv-chomu-ne-pracyuye-e-kvitok-za-piv-milyarda}}</ref>.

Відмова від жетонів викликала незадоволення киян: було створено декілька петицій на сайті Київради<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=8701
|назва=ВИМАГАЮ не ліквідовувати у повному обсязі жетони у київському метрополітені!!! - Петиції. Київська міська рада.
|формат=
|видавець=
|вебсайт=petition.kyivcity.gov.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183123/https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=8701
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=6719
|назва=залишити жетони метро - Петиції. Київська міська рада.
|формат=
|видавець=
|вебсайт=petition.kyivcity.gov.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183121/https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=6719
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=4947
|назва=За збереження жетонів як форми оплати проїзду в Київському метрополітені - Петиції. Київська міська рада.
|формат=
|видавець=
|вебсайт=petition.kyivcity.gov.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183120/https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=4947
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref>. Причиною незадоволення стало повільне зчитування валідаторами метро інформації з карти<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.unian.ua/economics/transport/10701537-e-kvitok-na-zaminu-zhetona-stolichnogo-metro-pozitiv-ta-problemi.html
|назва=повільне зчитування валідаторами метро інформації карти
|формат=
|видавець=
|вебсайт=unian.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183118/https://www.unian.ua/economics/transport/10701537-e-kvitok-na-zaminu-zhetona-stolichnogo-metro-pozitiv-ta-problemi.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref>, а також періодичні збої в роботі електронної системи, внаслідок чого біля входу до станцій метро утворюються великі черги пасажирів<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/301601-do-stantsiy-metro-utvorilis-chergi-cherez-zbiy-u-roboti-e-kvitka
|назва=До станцій метро по всьому Києву черги. Це через збій у роботі е-квитка — The Village Україна
|формат=
|видавець=
|вебсайт=the-village.com.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183710/https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/301601-do-stantsiy-metro-utvorilis-chergi-cherez-zbiy-u-roboti-e-kvitka
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://glavcom.ua/kyiv/news/zbiy-u-cifrovomu-kijevi-u-godinu-pik-v-metro-utvorilisya-natovpi-779497.html
|назва=Збій у «цифровому Києві»: у годину пік в метро утворилися натовпи - Главком
|формат=
|видавець=
|вебсайт=glavcom.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183710/https://glavcom.ua/kyiv/news/zbiy-u-cifrovomu-kijevi-u-godinu-pik-v-metro-utvorilisya-natovpi-779497.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.epravda.com.ua/news/2019/12/17/654967/
|назва=У метро назвали "зрадою" збій у роботі турнікетів і пояснили причини
|формат=
|видавець=Економічна правда
|вебсайт=epravda.com.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183120/https://www.epravda.com.ua/news/2019/12/17/654967/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref>. Проблеми погіршились після встановлення на деяких станціях нових турнікетів, які зчитують транспортну карту з великою затримкою<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/03/10/novi-turnikety-v-metro-krytykuyut-za-nedostatnyu-dostupnist-dlya-malomobilnyh-pasazhyriv/
|назва=зчитують транспортну карту з великою затримкою
|формат=
|видавець=
|вебсайт=hmarochos.kiev.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183710/https://hmarochos.kiev.ua/2021/03/10/novi-turnikety-v-metro-krytykuyut-za-nedostatnyu-dostupnist-dlya-malomobilnyh-pasazhyriv/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://bigkyiv.com.ua/novyj-den-novi-prygody-lyudy-ne-mozhut-potrapyty-v-metro-na-akademmistechku-prychyna/
|назва=Новий день - нові пригоди. Люди не можуть потрапити в метро на Академмістечку (ВІДЕО) - Новини Києва
|формат=
|видавець=Big Kyiv
|вебсайт=bigkyiv.com.ua
|дата-доступу=31 серпня 2021
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210831183710/https://bigkyiv.com.ua/novyj-den-novi-prygody-lyudy-ne-mozhut-potrapyty-v-metro-na-akademmistechku-prychyna/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=31 серпня 2021
|мовою=
}}</ref>.

Із 1 квітня 2020 року громадський транспорт Києва, в тому числі й метрополітен, перейшов на електронний квиток. Аби здійснити разову поїздку в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері або міській електричці, необхідно придбати QR-квиток. Термін дії QR-квитка&nbsp;— 15 діб. Одноразовий QR-квиток можна використовувати у роздрукованому вигляді або в електронному (на екрані смартфону)<ref>[https://kyivcity.gov.ua/news/yak_pridbati_ta_skoristatisya_QR-kvitkom_dlya_razovo_pozdki_u_gromadskomu_transporti/ Як придбати та скористатися QR-квитком для разової поїздки у громадському транспорті]</ref>.

З 1 липня 2020 QR-квитки можна було придбати в касах метрополітену, а в лютому 2022 року Київський метрополітен перейшов на автоматизовану систему оплати проїзду<ref>[https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/ktransport/v-kieve-iz-metro-propali-kassiry-v-chem-prichina-i-nadolgo-li-1602981.html У Києві з метро зникли касири. У чому причина та чи надовго]</ref>.

Із 24 лютого 2022, від початку повномасштабного вторгнення Росії, до 16 травня громадський транспорт у Києві, в тому числі метрополітен, працював безоплатно. 16 травня у Києві відновили електронну оплату за проїзд у комунальному громадському транспорті: як у метро, так і у наземному. Сплачувати за проїзд пасажири можуть транспортними картками, через платіжні додатки та мобільний додаток «Київ цифровий».

У вересні 2022 в метро в тестовому режимі запрацювала система оплати проїзду банківськими картками, а з 15 жовтня вона запрацювала в усіх видах громадського транспорту<ref>[https://suspilne.media/280119-nevdovzi-u-kievi-mozna-bude-rozrahuvatisa-za-proizd-bankivskou-kartkou/ Невдовзі у Києві можна буде розрахуватися за проїзд банківською карткою]</ref><ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2022/10/15/692670/ У Києві оплату за проїзд в наземному транспорті тепер можна здійснити банківською карткою]</ref>.

<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Kyiv metro RFID card early 2000 front.png|Безконтактна картка, введена 1 грудня 2005 року
Файл:Kiev Metro Card 2012.jpg|Картка для оплати проїзду 2012 року
Файл:Безконтактна картка київського метро.jpg|Безконтактна картка київського метро з 2015 року<ref>{{cite web|url=http://a3.kyiv.ua/card/|title=Безконтактні картки київського метро|work=Агенти змін|accessdate=Травень, 2015|archive-date=9 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170509210156/http://a3.kyiv.ua/card}}</ref>
Файл:Мітинг проти підвищення вартості проїзду, Київ 2018.png|Мітинг проти підвищення вартості проїзду, Київ, 12 липня 2018
Файл:Soviet Union-1989-Coin-0.05.jpg|Радянські [[5 копійок]], що використовувались замість жетонів з [[12 вересня]] [[1961]] по [[14 квітня]] [[1991]] року
Файл:Soviet Union-1983-Coin-0.15.jpg|Радянські [[15 копійок]], що використовувались замість жетонів з [[14 квітня]] [[1991]] по [[1 січня]] [[1992]] року
Файл:Kyiv Metro ticket Febuary 1992.jpg|Квиток на проїзд, лютий 1992 року
Файл:Kyiv Metro ticket May 1992.jpg|Квиток на проїзд, травень 1992 року
Файл:Kiew Metro Jeton.jpg|Зелені пластикові жетони
Файл:Kyiv Metro token.jpg|Блакитні пластикові жетони
Файл:Kyiv Metro paper ticket 2019.png|Разовий паперовий квиток (наразі продається лише на Кловській)<ref>[https://hmarochos.kiev.ua/2019/07/23/zhetony-prypynyly-pryjmaty-na-odnomu-z-vyhodiv-na-stantsiyi-metro-poznyaky/ Жетони припинили приймати на одному з виходів на станції метро «Позняки»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191115213938/https://hmarochos.kiev.ua/2019/07/23/zhetony-prypynyly-pryjmaty-na-odnomu-z-vyhodiv-na-stantsiyi-metro-poznyaky/ |date=15 листопада 2019 }} - Хмарочос</ref>
Файл:Qr-osokorky.png|Разовий паперовий квиток, запроваджений з 1 липня 2020 на всіх станціях Київського метрополітену <ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/6250 |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=3 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200603192301/http://metro.kyiv.ua/node/6250 }}</ref> 
</gallery>

== Оператор ==

Оператором київського метрополітену є комунальне підприємство «Київський метрополітен», яке належить громаді міста в особі [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]] зі статутним капіталом понад 20 млрд. грн.<ref>https://opendatabot.ua/c/03328913</ref>

=== Начальники Київського метрополітену ===
* [[1959]]—[[1975]]: [[Орлов Микола Констянтинович|Микола Орлов]] ([[1913]]–[[1990]])
* [[1975]]—[[1985]]: [[Капитанюк Степан Павлович|Степан Капитанюк]] ([[1922]]–[[2004]])
* [[1985]]—[[2003]]: [[Балацький Микола Євтихійович|Микола Балацький]] ({{Нар}} [[1936]])
* [[2003]]—[[2006]]: [[Шавловський Микола Миколайович|Микола Шавловський]] ({{Нар}} [[1949]])
* [[2006]]—[[2007]]: [[Федоренко Володимир Іванович|Володимир Федоренко]] ({{Нар}} [[1954]], в.о. начальника)
* [[2007]]—[[2010]]: [[Мірошников Петро Володимирович|Петро Мірошников]] ({{Нар}} [[1957]])
* [[2010]]—[[2014]]: [[Федоренко Володимир Іванович|Володимир Федоренко]] ({{Нар}} [[1954]])<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/137 Керівництво] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210102/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F137 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен»</ref>
* [[2014]]—до т.ч.: [[Брагінський Віктор Володимирович|Віктор Брагінський]] ({{Нар}} [[1983]])<ref>[https://ukranews.com/ua/news/991890-klychko-poradyv-dyrektoru-kyyivskogo-metro-pity-u-vidstavku-ta-ne-pruchatys Кличко порадив директору київського метро піти у відставку та "не пручатись". // Автор: Антоніна Соловйова. 14.03.2024, 22:39]</ref>.

== Лінії та станції ==

=== Станції ===
{{main|Список станцій Київського метрополітену}}
[[Файл:Kiev metro - metro sign.jpg|міні|Праворуч|250пкс|Знак Київського метрополітену біля входу в підземний перехід станції]]
Станом на 2016 рік в Київському метрополітені 52 станції з трьома підземними пересідними вузлами в центрі міста. Більшість станцій Київського метрополітену&nbsp;— підземні, але є й 6 станцій на поверхні. З них 4 станції&nbsp;&nbsp;— [[Наземна станція|наземні]], 2&nbsp;— [[Естакадна станція|естакадні]]. З підземних станцій 20&nbsp;— [[Станція глибокого закладення|глибокого закладення]] і 26&nbsp;— [[Станція мілкого закладення|мілкого]]. Станції глибокого закладення в Київському метрополітені в основному [[Пілонна станція|пілонні]], проте є 3 станції [[Колонна станція глибокого закладення|колонного типу]], а також одна станція «[[Пілонна станція|лондонського типу»]] (без центрального вестибюля)&nbsp;— «{{м|Арсенальна}}». [[Станція мілкого закладення|Станції мілкого закладення]] за конструкцією поділяються на [[Колонна станція мілкого закладення|колонні]] (13 станцій) і [[Односклепінна станція мілкого закладення|односклепінні]] (8 станцій). Серед колонних станцій мілкого закладення можна виділити три двоперегінні станції: «{{м|Позняки}}», «{{м|Вирлиця}}» та «{{м|Червоний хутір}}» та три станції з високим склепінням центрального залу&nbsp;— «{{м|Академмістечко}}», «{{м|Деміївська}}» та «{{м|Іподром}}». Три станції мають бічні платформи, дві з них (обидві на третій лінії)&nbsp;— «{{м|Вирлиця}}» та «{{м|Червоний хутір}}»&nbsp;— станції мілкого закладення, і наземна станція «{{м|Дніпро}}». Інші станції мають острівні платформи.

Станція «{{м|Арсенальна}}» [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]] є найглибшою станцією метрополітену у світі й розташовується на глибині 105,5 метрів<ref>{{Cite web |url=https://tribuna.pl.ua/news/top-5-najbilsh-glybokyh-stantsij-metro/ |title=Топ-5 найбільш глибоких станцій метро |website=tribuna.pl.ua |accessdate=2020-12-27 |archive-date=2020-10-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201029233617/https://tribuna.pl.ua/news/top-5-najbilsh-glybokyh-stantsij-metro/ }}</ref> (відстань від поверхні землі до платформи), а наступна станція «{{м|Дніпро}}» є надземною, тому цей перегін є ще й світовим рекордсменом з перепаду глибин<ref>{{Cite web |url=http://www.metroschemes.narod.ru/kiev.html |title=Киевский метрополитен |accessdate=15 лютого 2012 |archive-date=17 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120217221112/http://www.metroschemes.narod.ru/kiev.html }}</ref>.

На третій лінії є дві невідкриті станції&nbsp;— «{{м|Теличка}}» і «{{м|Львівська брама}}», вони не мають виходів на поверхню, проте самі станції побудовані в конструкціях і готові на 30-70&nbsp;%; а також напрацювання під станцію «{{м|Герцена}}» («Загорівська»)<ref>{{Cite web |url=http://cultkiev.com/see/metropolitan-50-years-in-kiev |title=Метрополитен — 50 лет в Киеве |accessdate=8 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120401032618/http://cultkiev.com/see/metropolitan-50-years-in-kiev |archivedate=1 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Найбільш завантаженими станціями на [[2011]] рік є «{{м|Вокзальна|Київ}}» (68,3 тис. осіб/добу), «{{м|Лісова|Київ}}» (66,9 тис. осіб/добу), «{{м|Почайна}}» (53,3 тис. осіб/добу), «{{м|Лівобережна}}» (52,6 тис. осіб/добу), «{{м|Дарниця}}» (51,8 тис. осіб/добу) та «{{м|Мінська|Київ}}» (50,8 тис. осіб/добу). Найменш завантаженими станціями є «{{м|Дніпро}}» (3,0 тис. осіб/добу), «{{м|Червоний хутір}}» (5,0 тис. осіб/добу), «{{м|Славутич}}» (6,3 тис. осіб/добу), «{{м|Гідропарк}}» (6,9 тис. осіб/добу) та «{{м|Вирлиця}}» (7,4 тис. осіб/добу)<ref>{{Cite web |url=http://forum.metropoliten.kiev.ua/viewtopic.php?p=174074#174074 |title=Пасажиропотік по станціям Київського метрополітену за 2011 рік. |accessdate=20 лютого 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019123636/http://forum.metropoliten.kiev.ua/viewtopic.php?p=174074#174074 |archivedate=19 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

У [[2018]] році найбільш завантаженою була станція «{{м|Лісова|Київ}}». За [[2019]] рік найбільш завантаженою стала станція «{{м|Академмістечко}}», якою скористалося понад 21,3&nbsp;млн пасажирів, найменший пасажиропотік зафіксовано на станції «{{м|Дніпро}}», яка прийняла 938,6 тисячі пасажирів. Загалом [[Святошинсько-Броварська лінія]] з 18 станцій перевезла 203 млн 176 тис. пасажирів. Другою за завантаженістю стала [[Оболонсько-Теремківська лінія]], якою скористалося 173,2&nbsp;млн пасажирів. Максимальний пасажиропотік на цій лінії зафіксовано на станції «[[Мінська (станція метро, Київ)|Мінська]]» (понад 17&nbsp;млн осіб/рік), мінімальний&nbsp;— «{{м|Поштова площа}}» (4,9&nbsp;млн пасажирів). [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерською лінією]] за [[2019]] рік скористалися майже 118,8&nbsp;млн пасажирів. Найбільші пасажиропотоки на зеленій лінії зафіксовано на станціях «{{м|Лук'янівська}}» (14&nbsp;млн осіб/рік) та «{{м|Позняки}}» (14,8&nbsp;млн осіб/рік), найменше на цій лінії користувалися станцією «{{м|Червоний хутір}}» (1,8&nbsp;млн осіб/рік). Всього за [[2019]] рік «Київський метрополітен» перевіз 495 млн 300 тис. пасажирів, що на 700 тисяч менше, ніж [[2018]] року<ref>[https://socportal.info/2020/01/12/jaka_stantsija_stolichnogo_metro_bula_najbilsh_populjarnoju_minulogo_roku.html|title= Яка станція столичного метро була найбільш популярною 2019 року]{{Недоступне посилання|date=грудень 2021 |bot=InternetArchiveBot }} // Соцпортал, 2020-01-12</ref>.

Лінії метрополітену поєднані між собою технологічною гілкою між станціями «{{м|Кловська}}», «{{м|Майдан Незалежності}}» та «{{м|Хрещатик}}».

Пасажирів метрополітену обслуговують 122 ескалатори, що діють на 25 станціях. Енергетична система метрополітену включає розвинену кабельну мережу, 52 суміщені тягово-понижувальні підстанції, 2 тягові підстанції, 14 трансформаторних підстанцій. Керування ними здійснюється з автоматизованих диспетчерських пунктів. Всі лінії оснащені системою автоматичного регулювання швидкості.

Крім того, станції «{{м|Вокзальна|Київ}}» та «{{м|Політехнічний інститут}}» Святошинсько-Броварської лінії мають вихід до системи [[Київський швидкісний трамвай|швидкісного трамвая]], а станції «{{м|Лівобережна}}», «{{м|Видубичі}}», «{{м|Вокзальна|Київ}}», «{{м|Берестейська}}», «{{м|Сирець}}», «{{м|Почайна}}», а в майбутньому і «{{м|Либідська}}», мають виходи до платформ [[Київська міська електричка|міської електрички]].

=== Перейменування станцій ===
У зв'язку з [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російським вторгненням в Україну]] [[24 лютого]] [[2022]] року, виникла потреба щодо перейменування станцій київського метрополітену. Відбір пропозицій тривав до [[1 травня]] [[2022]] року. Після цього, впродовж тижня проходило рейтингування п'яти найпопулярніших варіантів.

[[9 травня]] [[2022]] року в Києві завершилося онлайн опитування мешканців столиці про перейменування п'яти станцій столичного метрополітену. На думку громадськості, свою позицію висловили 170 646 користувачів, станція «Берестейська» має мати назву «Бучанська», станція «Площа Льва Толстого» повинна бути перейменована на честь [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]], «Героїв Дніпра» має стати «Героїв України». «Мінська»&nbsp;— «Варшавською», а «Дружби народів»&nbsp;— «Ботанічною»<ref>{{Cite web |url=https://kyivcity.gov.ua/news/kiyani_v_onlayn_opituvanni_viznachili_novi_nazvi_5_stantsiy_stolichnogo_metro/ |title=Кияни в онлайн опитуванні визначили нові назви 5 станцій столичного метро |accessdate=2022-05-10 |website=kyivcity.gov.ua }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://poglyad.tv/u-kiievi-viznachili-novi-nazvi-p-yati-stanciy-stolichnogo-metro-article |title=У Києві визначили нові назви п’яти станцій столичного метро |accessdate=2022-05-10 |website=poglyad.tv }}</ref>.

Затвердити нові назви заплановано найближчим часом, в ході якого мають підготувати проєкт рішення для розгляду на засіданні Київської міської ради. Після узгодження всіх рішень, 18 травня 2023 станцію «Дружби народів» було переіменовано на «Звіринецьку». А станцію «площа Льва Толстого» на «Площа Українських Героїв»

=== Кінцеві станції ===
{{clear}}
{{col-start}}
{{col-2}}
{| class="wikitable sortable"
!
! Станція
! Кінцева з
! Кінцева по
! Примітки
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Вокзальна|Київ}}»
| [[6 листопада]] [[1960]]
| [[5 листопада]] [[1963]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Арсенальна}}»
|[[24 лютого]] [[2022]]
|сьогодні, під час повітряної тривоги
|тільки під час повітряної тривоги
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Дніпро}}»
|[[6 листопада]] [[1960]]
|[[5 листопада]] [[1965]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Шулявська}}»
|[[5 листопада]] [[1963]]
|[[5 листопада]] [[1971]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Дарниця}}»
|[[5 листопада]] [[1965]]
|[[4 жовтня]] [[1968]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Чернігівська}}»
|[[4 жовтня]] [[1968]]
| [[4 грудня]] [[1979]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Святошин}}»
|[[5 листопада]] [[1971]]
|[[24 травня]] [[2003]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Контрактова площа}}»
|[[17 грудня]] [[1976]]
|[[19 грудня]] [[1980]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Майдан Незалежності}}»
|[[17 грудня]] [[1976]]
|[[19 грудня]] [[1981]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|'''«{{м|Лісова|Київ}}»'''
|[[4 грудня]] [[1979]]
|Наш час
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Оболонь}}»
|[[19 грудня]] [[1980]]
|[[6 листопада]] [[1982]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Олімпійська}}»
|[[19 грудня]] [[1981]]
|[[30 грудня]] [[1984]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|'''«{{м|Героїв Дніпра}}»'''
|[[6 листопада]] [[1982]]
| Наш час
|
|-
|rowspan=2|{{лкм|2}}
|rowspan=2|«{{м|Либідська}}»
|[[30 грудня]] [[1984]]
|[[15 грудня]] [[2010]]
|
|-
|[[9 грудня]] [[2023]]
|сьогодні
|На час ремонту тунелів
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Хрещатик}}»
|[[31 березня]] [[1987]]
|[[1 жовтня]] [[1987]]
|Під час розриву лінії
|-
|{{лкм|1}}
|«{{м|Університет|Київ}}»
|[[31 березня]] [[1987]]
|[[1 жовтня]] [[1987]]
|Під час розриву лінії
|}
{{col-2}}
{| class="wikitable sortable"
!
! Станція
! Кінцева з
! Кінцева по
! Примітки
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Кловська}}»
| [[31 грудня]] [[1989]]
| [[29 грудня]] [[1991]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Золоті ворота}}»
|[[31 грудня]] [[1989]]
|[[30 грудня]] [[1996]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Видубичі}}»
|[[29 грудня]] [[1991]]
|[[30 грудня]] [[1992]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Осокорки}}»
|[[30 грудня]] [[1992]]
|[[28 грудня]] [[1994]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Харківська}}»
|[[28 грудня]] [[1994]]
| [[23 серпня]] [[2005]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Лук'янівська}}»
|[[30 грудня]] [[1996]]
|[[30 березня]] [[2000]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Дорогожичі}}»
|[[30 березня]] [[2000]]
| [[14 жовтня]] [[2004]]
|
|-
|{{лкм|1}}
|'''«{{м|Академмістечко}}»'''
|[[24 травня]] [[2003]]
|Наш час
|
|-
|{{лкм|3}}
|'''«{{м|Сирець}}»'''
|[[14 жовтня]] [[2004]]
|Наш час
|
|-
|{{лкм|3}}
|«{{м|Бориспільська}}»
|[[23 серпня]] [[2005]]
|[[23 травня]] [[2008]]
|
|-
|{{лкм|3}}
|'''«{{м|Червоний Хутір}}»'''
|[[23 травня]] [[2008]]
|Наш час
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Васильківська}}»
|[[15 грудня]] [[2010]]
|[[27 грудня]] [[2011]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Виставковий центр}}»
|[[27 грудня]] [[2011]]
|[[25 жовтня]] [[2012]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|«{{м|Іподром}}»
|[[25 жовтня]] [[2012]]
|[[6 листопада]] [[2013]]
|
|-
|{{лкм|2}}
|'''«{{м|Теремки}}»'''
|[[6 листопада]] [[2013]]
|Наш час
|
|}
{{col-end}}

=== Лінії ===
Сьогодні Київський метрополітен має три лінії, експлуатаційна довжина яких становить 67,6&nbsp;км. Лінії [[метрополітен]]у перетинають всі [[Адміністративно-територіальний устрій Києва|10 районів міста]], проте кількість станцій нерівномірна: в [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському]] та [[Печерський район|Печерському районах]]&nbsp;— по 10, в [[Голосіївський район|Голосіївському]]&nbsp;— 8, у [[Дарницький район|Дарницькому]]&nbsp;— 7, в [[Оболонський район|Оболонському]] та [[Дніпровський район (Київ)|Дніпровському]]&nbsp;— по 4, в [[Подільський район (Київ)|Подільському]] та [[Святошинський район|Святошинському]]&nbsp;— по 3, в [[Солом'янський район|Солом'янському]]&nbsp;— 2, а у [[Деснянський район (Київ)|Деснянському]] лише одна<ref>{{Cite web |url=http://www.denua.com/136/ |title=Станции метро г. Киева по районам |accessdate=20 лютого 2012 |archive-date=16 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111016035738/http://denua.com/136/ }}</ref>.

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" style="margin: 0 auto; border-collapse: collapse;"
|-
!#!!Назва!!Кінцеві станції!!Колір!!Введена в дію!!Кількість станцій!!Довжина, км
|-
|1
|style="text-align: left;"|[[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварська]]
|{{m|Академмістечко}}&nbsp;— {{m|Лісова|Київ}}||style="background: red;"|<span style="color: white">Червоний</span>||6.11.1960||18||22,75
|-
|2
|style="text-align: left;"|[[Оболонсько-Теремківська лінія|Оболонсько-Теремківська]]
|{{m|Героїв Дніпра}}&nbsp;— {{m|Теремки}}||style="background: blue;"|<span style="color: white">Синій</span>||17.12.1976||18||20,95
|-
|3
|style="text-align: left;"|[[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерська]]
|{{m|Сирець}}&nbsp;— {{m|Червоний Хутір}}||style="background: green;"|<span style="color: white">Зелений</span>||31.12.1989||16||23,9
|-
|4
|style="text-align: left;"|[[Подільсько-Вигурівська лінія|Подільсько-Вигурівська]]
|{{m|Кільцева дорога}}&nbsp;— {{m|Братиславська|Київ}}||style="background: orange;"|<span style="color: white">Жовтогарячий</span>||Частково будується. (проєктується)||16-18||~16
|-
|5
|style="text-align: left;"|[[Лівобережна лінія|Лівобережна]]
|{{m|Вулиця Милославська}}&nbsp;— {{m|Броварський проспект}}||style="background: DeepSkyBlue;"|<span style="color: white">Блакитний</span>||Проєктується||12-13||~11,5
|-
|6
|style="text-align: left;"|[[Вишгородсько-Дарницька лінія|Вишгородсько-Дарницька]]
|{{m|Площа Тараса Шевченка}}&nbsp;— {{m|Дарницький вокзал}}||style="background: yellow;"|<span style="color: blue">Жовтий</span>||Проєктується||16||
|-
|style="text-align: left;«|'''Всього:'''
| || || || ||'''52'''||'''67,6'''
|}

* Перша лінія, [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварська]], історія якої починається з [[6 листопада]] [[1960]] року, має довжину 22,75 км (із яких 6,7 км&nbsp;— наземна ділянка) і 18 станцій. Наземна ділянка має 2 мостових переходи&nbsp;— через річку [[Дніпро (річка)|Дніпро]] і Русанівську протоку та 2 шляхопроводи.
* Друга лінія, [[Оболонсько-Теремківська лінія|Оболонсько-Теремківська]], перша ділянка якої була введена в експлуатацію [[16 грудня]] [[1976]] року, має довжину 20,95&nbsp;км і 18 станцій.
* Третя лінія, [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерська]], перша ділянка якої була введена в експлуатацію [[31 грудня]] [[1989]] року, має довжину 23,9&nbsp;км, містить 16 станцій та один міст метро.

== Рухомий склад ==

=== Пасажирський склад ===
{{Scroll Gallery
|Назва=Рухомий склад
|ширина=240
|розташування=right
|Файл:Е-КМ на станции Днепр 2.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро типу Е-КМ|Е-КМ]] на станції «{{м|Дніпро}}»
|Файл:81-540.2K-541.2K Dnipro station.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро типу 81-540/541|81-540.2К/541.2К]] на станції «{{м|Дніпро}}»
|Файл:First 81-7021 Kyiv.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро 81-7021/7022|81-7021/7022]] на станції «{{м|Бориспільська}}»
|Файл:Pozniaky metro station Kiev 2011 02.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро 81-7021/7022|81-7021/7022]] на станції «{{м|Позняки}}» (серійне виробництво)
|Файл:Вагон Славутич1.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич»|«Славутич»]] на станції «{{м|Либідська}}»
|Файл:Osokorky Metro Station Kiev 2011 02.JPG|Поїзд метрополітену типу [[81-717/714|81-717.5М/714.5М]] на станції «{{м|Осокорки}}»
|Файл:Ua-metro-ky1-ch1-20050625c.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро типу Еж|Еж]] на [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварській лінії]]
|Файл:Kyjev, Dnipro, metro.jpg|Поїзд метрополітену типу [[Вагон метро типу Ем|Ема-502]] на станції «{{м|Дніпро}}»
}}
Загальний парк київського метрополітену станом на '''1 грудня 2023 року''' становить 838 вагонів, з них в експлуатації — 806.<ref>{{Cite web |url=https://transphoto.org/show.php?t=3&cid=96 |title=Статистика рухомого складу м. Київ |accessdate=1 грудня 2023|archive-date=|archive-url=}}</ref>

Усі станції розраховані на використання 5-вагонних поїздів. Станція «{{м|Дніпро}}», довжина якої 124 метри, дозволяє їй приймати 6-вагонні потяги. Перша, друга та третя лінії метрополітену оснащені [[81-717/714|вагонами 81-717/81-714]] (та їх модифікаціями), перша майже повністю&nbsp;— [[Вагон метро типу Е|Е]]/[[Вагон метро типу Еж|Еж]]/[[Вагон метро типу Ем|Ем]].

Станом на 2018 рік проводиться заміна вагонів разом з японськими партнерами. До кінця 2019 на першій лінії мали б курсувати повністю нові або модернізовані вагони.

Окрім вказаних поїздів, друга лінія експлуатувала також експериментальний поїзд [[Вагон метро 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич»|81-553.1/554.1/555.1 «Славутич»]] спільного виробництва&nbsp;— [[Škoda Transportation|Škoda]] (Чехія), [[Вагонмаш|ЗАТ «Вагонмаш»]] (Росія) та КП «Київський метрополітен». Станом на [[2019]] поїзд не працює з технічних причин і законсервований.

З [[2009]] року на третій лінії експлуатуються поїзди з вагонів типу [[Вагон метро 81-7021/7022|81-7021/7022]] виробництва [[Крюківський вагонобудівний завод|Крюківського вагонобудівного заводу]].

На четвертій та п'ятій лінії у перспективі планується експлуатувати 6-вагонні поїзди.

У [[2019]] році місто планувало придбати близько 50 вагонів<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/other/infrastruktura/kyiv-zakupyt-50-novykh-vahoniv-metro/ |title=Київ закупить 50 нових вагонів метро |author= |date=2019-03-20 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=12 квітня 2019 |archive-date=2019-03-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190331171807/http://uprom.info/news/other/infrastruktura/kyiv-zakupyt-50-novykh-vahoniv-metro/ }}</ref>, але закупівля не відбулася.
 
Керівництво столичного метрополітену [[18 червня]] [[2021]] року повідомило, що приберуть таблички зі згадуванням РФ як виробника вагонів, через незадоволення киян тим, що в вагонах вказана інформація про країну-агресора. Найчастіше невдоволення висловлюють у вигляді нецензурних слів на табличках. 
 
Проблема в тому, що наявність табличок передбачена правилами експлуатації метрополітену, які затверджені Міністерством транспорту України. Тому підприємство розглядає варіант про переміщення табличок в більш приховані місця. 

==== Оновлення ====
* Впродовж 2014—2017 років на Святошинсько-Броварській лінії модернізацію пройшли 135 вагонів на Крюківському вагонобудівному заводі за рахунок коштів отриманих в рамках [[Кіотський протокол|Кіотського протоколу]] від Японії. Вагони отримали назву [[Вагон метро типу Е-КМ|Е-КМ]] та оснащені сучасними тяговим електроприводом фірми Mitsubishi Electric з асинхронними двигунами<ref>{{Cite web |url=https://transphoto.org/list.php?did=2067 |title=Архівована копія |accessdate=12 квітня 2020 |archive-date=3 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200703012417/https://transphoto.org/list.php?did=2067 }}</ref>.
* З [[2018]] року на всьому рухомому складі почали замінювати старі фари, на нові світлодіодні, а також було змінено освітлення салону. Також на модернізованих рухомих складах почали демонтувати зайві прожектори і встановлювати замість них логотип київського метрополітену.
* У [[Оболонь (електродепо)|електродепо «Оболонь»]] у 2019—2020 роках проходив модернізацію вагон [[81-717/714]], в ході модернізації змінений зовнішній вигляд корпусу та салону, подібний Е-КМ.
* КП «Київський метрополітен» планує замінити вагони російського виробництва. Міжнародна асоціація громадського транспорту, членом якої стало підприємство, обіцяє в цьому допомогу. Загалом на лініях київського метрополітену станом на [[травень]] [[2022]] року експлуатувався 821 вагон, 726 з них у різні роки були виготовлені на російських заводах<ref>[https://hmarochos.kiev.ua/2022/05/12/z-metro-kyyeva-planuyut-prybraty-vagony-rosijskogo-vyrobnycztva/ З метро Києва планують прибрати вагони російського виробництва] // ''Хмарочос'', 2022-05-12</ref>.
* У серпні 2023 було оголошено переможця, [[Крюківський вагонобудівний завод|КВБЗ]], в тендері, що тривав з кінця 2020. Він мав поставити 10 вагонів із наскрізним проходом загальною вартістю 79,2 мільйона євро<ref>{{cite web|title=Метро Києва купує 10 поїздів вітчизняного виробника. Вони матимуть наскрізні проходи|publisher=Хмарочос|author=Стасюк Ірина|date=2023-08-25|url=https://hmarochos.kiev.ua/2023/08/25/metro-kyyeva-kupuye-10-poyizdiv-vitchyznyanogo-vyrobnyka-vony-matymut-naskrizni-prohody/|accessdate=16 січня 2024}}</ref>. Однак 14 листопада Київський метрополітен розірвав договір на поставки вагонів, зазначивши, що виробник не виконав вимог, що поставлені тендерною документацію. Зі свого боку виробник заперечую це і подав з цього приводу позов до [[Господарський суд міста Києва|Господарського суду міста Києва]], щоб поновити контракт<ref>{{cite web|title=Київське метро скасувало закупівлю наскрізних поїздів українського виробництва|publisher=Хмарочос|author=Стасюк Ірина|date=2023-12-20|url=https://hmarochos.kiev.ua/2023/12/20/kyyivske-metro-skasuvalo-zakupivlyu-naskriznyh-poyizdiv-ukrayinskogo-vyrobnycztva/|accessdate=16 січня 2024}}</ref>.

=== Спеціальний рухомий склад ===
У Київському метрополітені діє спеціальний рухомий склад<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/123 Рухомий склад та спецтехніка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210110/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F123 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.metropoliten.kiev.ua/ps.php?lang=1 |title=Рухомий склад |accessdate=26 лютого 2012 |archive-date=11 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120511195331/http://metropoliten.kiev.ua/ps.php?lang=1 }}</ref>:
* 2 контактно-акумуляторних електротяги на базі вагонів типів [[Вагон метро типу Д|Д]] і [[Вагон метро типу Еж|Еж]]
* вагон-колієвимірювач на базі вагона типу Д
* снігоочисники на базі автомобіля [[ЗІЛ-157]]
* звідні крани на базі автомобіля [[МАЗ]]
* машини для миття тунелів
* вантажні вагони на базі вагонів типу Е

== вагон(тип «Д») ==
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[[Вагон метро типу Д#mw-head|Перейти до навігації]][[Вагон метро типу Д#searchInput|Перейти до пошуку]]
{| class="wikitable"
! colspan="2" |<big>Тип Д</big>
81-702
|-
| colspan="2" |
|-
!Завод
|[[Метровагонмаш|Митищинський]]
[[Метровагонмаш|вагонобудівний]]
[[Метровагонмаш|завод]]
|-
!Заводська назва
|'''81-702'''
|-
!Початок розробки
|[[1949]]
|-
!Початок виробництва
|[[1955]]
|-
!Початок експлуатації
|[[1955]]
|-
!Тара
|36,2 т
|-
!Довжина
|19 166 мм
|-
!Ширина
|2 700 мм
|-
!Висота
|3 695 [[мм]]
|-
!Швидкість
|75 [[км/год]]
|-
!Прискорення
|[[м/с]]<sup>2</sup>
|-
!Уповільнення
|м/с<sup>2</sup>
|-
!Тип гальма
|реостатний
|-
!Потужність
|4×72 [[кВт]]
|-
!Діаметр коліс
|900 мм
|-
!Кількість місць
|264
|}
'''Вагони метрополітену типу Д''' серійно випускалися в [[1955]]—[[1963]] роках. У [[1949]] році були побудовані прототипи М5 з номерами 401—406 (пізніше вони перенумеровувались: спочатку 501—506, пізніше 601—606, пізніше 701—706 з присвоєнням типу УМ5, і нарешті — 801—806) [[Метровагонмаш|Митищинським машинобудівним заводом]]. Експлуатувалися в [[Московський метрополітен|Московському метрополітені]] до [[1995]] року, в [[Петербурзький метрополітен|Петербурзькому метрополітені]] до [[1992]] року і в [[Київський метрополітен|Київському метрополітені]] до [[1969]] року. Також три вагони такого типу використовувалися в депо [[Новосибірський метрополітен|Новосибірського метрополітену]] як службові (лабораторія СЦБ та її супровід). Основними відмінностями від [[Вагон метро типу Г|вагонів типу Г]] було суттєве зменшення маси вагона і поліпшення електричного устаткування. Всього було випущено 662 вагона цього типу, які отримали номери з 807 по 1000 і з 2001 по 2468.

На даний момент майже всі з них списані і лише невелика кількість з них працюють в Петербурзькому метрополітені та деяких інших як контактно-акумуляторні електровози або вантажні вагони, а також кілька вагонів залишилось в якості музейних експонатів.

== Випущені вагони ==
{| class="wikitable sortable"
!Рік
!Кількість
випущених вагонів
!Номери
!Примітки
|-
| colspan="4" |Вагон метро типу М5 та УМ5
|-
|[[1949]]
|6
|401—406
|1951 рік: вагони № 401—406 перенумеровані в № 501—506. 1953 рік: вагони № 501—506 перенумеровані в № 601—606. 1953 рік: вагони № 601—606 перенумеровані в № 701—706 з присвоєнням типу УМ5. 1955 рік: вагони № 701—706 перенумеровані в № 801—806.
|-
| colspan="4" |Вагон метро типу Д
|-
|[[1955]]
|19
|807—825
|
|-
|[[1956]]
|70
|826—895
|
|-
|[[1957]]
|70
|896—965
|
|-
|[[1958]]
|70
|966—1000; 2001—2035
|Вагон № 2018 перший вагон в [[СРСР]] з гофрами.
|-
|[[1959]]
|78
|2036—2113
|
|-
|[[1960]]
|85
|2114—2198
|
|-
|[[1961]]
|100
|2199—2298
|
|-
|[[1962]]
|120
|2299—2418
|
|-
|[[1963]]
|50
|2419—2468
|
|-
|Всього:
|662
|
|
|}

== Посилання ==

* Вагони типу Д на сайті «Метровагони» (рос.)
* Фотографії вагонів метро типу Д (рос.)

{| class="wikitable"
|
{| class="wikitable"
! [[Нормативний контроль]]
|[[Knowledge Graph|GKG]]: /g/123922qj
|}
|}

== вагон(тип Е) ==
'''Вагони метрополітену типу Е''' були розроблені [[Метровагонмаш|Митищинським машинобудівним заводом]] у другій половині 1950-х років. Серійно випускалися в [[1963]]—[[1969]] роках (дослідні зразки з [[1959]] року). В даний час експлуатуються в [[Харків|Харкові]] та [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. У малих кількостях експлуатуються також у [[Тбілісі]]. Експлуатувалися також у [[Москва|Москві]] до [[28 лютого]] [[2008]] року, в [[Баку]] до [[2001]] року і в [[Київ|Києві]] до [[2015]] року.

Вагони Е відрізняються від [[Вагон метро типу Д|вагонів попередньої серії Д]] наявністю смуг гофрирування (у першого дослідного вагона № 3001 смуги гофрування були тільки в нижній частині кузова). Також мають більш широкі двері і не мають вікон між останніми дверима і торцем, протилежним кабіні, через що неможлива експлуатація вагонів цієї серії на лініях зі станціями типу [[Станція закритого типу|горизонтальний ліфт]].

Починаючи з [[1979]] року в [[Московський метрополітен|Московському метрополітені]] в вагонах цієї серії оздоблення стін салону [[Лінкруста|лінкрустом]] замінювалося на пластикові, а дерев'яні рами вікон нерідко забарвлювалися олійною фарбою. До недавнього часу в пасажирській експлуатації в Московському метрополітені залишався один лінійний лінкрустовий вагон типу Е — № 3605. Він же був останнім вагоном типу Е, який експлуатувався з пасажирами в Московському метро. У грудні [[2007]] року вагон був поставлений на консервацію в депо «Калузьке» для музею рухомого складу. У лютому [[2008]] року вагон був повернений в депо «Філі» і експлуатувався як резервний на [[Арбатсько-Покровська лінія|Арбатсько-Покровської лінії]]. Навесні [[2008]] року він був переданий на відповідальне зберігання в депо «Новогиреєво».

Кожна вісь вагона наводиться окремим електродвигуном ДК-108А часовою потужністю 68 кВт через карданну передачу. Пуск реостатний, використовується перегрупування двигунів — при рушанні (положення рукоятки «Хід-1») і початковому розгоні («положення Хід-2») двигуни з'єднані послідовно, при перекладі рукоятки контролера в положення «Хід-3» двигуни переключаються на послідовно-паралельне (ПП) з'єднання, напруга на них підвищується вдвічі. Перемикання в силовому ланцюзі виконує встановлений під вагоном реостатний контролер ЕКГ-17И.

== Модифікації ==
Серійних модифікацій не існувало, але були дослідні.

* Еи — дослідний варіант з тиристорно-імпульсною системою управління.

== вагон типу 81-717/81-714 ==
'''Вагони метрополітену моделей 81-717 ([[Головний вагон|головний]]) та 81-714 ([[Проміжний вагон|проміжний]])''', або просто '''«Номерні»''', були розроблені [[Метровагонмаш|Митищинським машинобудівним заводом]] у другій половині 1970-х років. Випускався Митищинським машинобудівним заводом з 1976 по 2021 роки і [[Вагонмаш|Ленінградським вагонобудівним заводом ім. І. Є. Єгорова]] з 1980 по 1995 рік.

Вони були створені як [[Тестування|тестові]], для випробування частини обладнання, яке пізніше передбачалося застосувати на вагонах типу «И», однак у зв'язку з тим, що їхнє виробництво затягувалося, а на випробуваннях вже випущених виявлялося безліч недоліків, та ще й у той час, коли в радянських метрополітенах стояла проблема гострої нестачі рухомого складу, саме «номерні» і було вирішено запустити в масове виробництво, що в результаті зробило їх світовими лідерами як за поширеністю (18 міст країн [[Пострадянські держави|пострадянського простору]] і [[Варшавський пакт|Варшавського договору]]), так і за тривалістю виробництва — з 1976 по 2021 . Поєднання тривалості виробництва та їх спочатку тимчасове призначення призвело до того, що стосовно них також використовують фразу Альберта Джея Нока «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове».

Від попередніх моделей відрізняються не тільки екстер'єром кабіни головного вагона та потужнішими двигунами, а й відсутністю [[Кабіна машиніста|кабін машиніста]] в [[Проміжний вагон|проміжних вагонах]], а також ширшим застосуванням електроніки в приладах управління. Конструктивно є проміжною ланкою між вагонами типів [[Вагон метро типу Е|«Е»]] і «И» і мають безліч різних модифікацій. У метрополітенах низки міст країн СНД та Євросоюзу вагони моделі 81-717/714 та їх модифікації виконують основний обсяг перевезень, проте починаючи з 2010-х років ведеться їхня поетапна заміна на вагони нового покоління.

== Вагон метро типу Е-КМ ==
'''Вагони метро типу Е-КМ''' (Тип Е, Крюківський Модернізований) — модернізована [[Крюківський вагонобудівний завод|Крюківським вагонобудівним заводом]] версія вагонів метро типів [[Вагон метро типу Е|Е]], [[Вагон метро типу Еж|Еж]] та Ема-502. Потяги формуються з головних безмоторних вагонів типу Е-КМ-Гб (81-7080), переобладнаних з Еж та Ема-502, і проміжних моторних типів Е-КМ-Пм (81-7081) і Е-КМ-Пм-01 (81-7081-01), переобладнаних з Е.

== Конструкція ==
Модернізований електропоїзд складається з двох головних причіпних вагонів Е-КМ-Гб і трьох проміжних моторних Е-КМ-Пм, включаючи один вагон з комутатором змінного струму Е-КМ-Пм-01 в середині поїзда. В ході модернізації у вагонів були збережені кузови, за винятком маски кабіни головних вагонів, в той час як практично все ходове і електричне обладнання, а також оснащення інтер'єру були замінені на нові. Поїзд може експлуатуватися при температурі навколишнього середовища від -40 до +40 °C. Максимальна службова швидкість — 90 км/год.

== Турнікети та оплата проїзду ==
[[Файл:Kiev-metro-tokens.jpg|міні|праворуч|250пкс|Жетон Київського метрополітену, який використовувався з [[1996]] року до березня [[2000]] року, і введений знову в дію з листопада [[2008]] року. Використовувався до лютого [[2015]] року, проте був знову запроваджений у липні [[2017]] року]]
[[Файл:Counters subway.JPG|міні|міні|праворуч|250px|Автомати для продажу жетонів]]
{{Scroll Gallery
|Назва=Безконтактна транспортна картка
|ширина=240px
|розташування=right
|Файл:Kyiv_metro_RFID_card_early_2000_front.png|Лицьова сторона
|Файл:Kyiv_metro_RFID_card_early_2000_rear.png|Оборотна сторона
}}
[[Файл:Syrets metro station Kiev 2010 14.jpg|міні|праворуч|250пкс|Автомати поповнення та видачі безконтактних карток]]

[[Турнікет (пристрій)|Турнікети]] метрополітену, встановлені на вхід, бувають двох видів: загороджувальні та поворотні. Більшість турнікетів в минулому були обладнані валідаторами для жетонів, транспортних карток та місячних магнітних квитків, а також сигналами проходу. Прохід через турнікет дозволяється при зеленому індикаторі. Рама поворотного турнікета повертається вручну. Також є так звані «жовті турнікети»&nbsp;— вони додатково обладнані валідаторами для безконтактної оплати проїзду (за допомогою безконтактних карт [[MasterCard]], [[Visa Inc.|VISA]] та [[ПРОСТІР (платіжна система)|ПРОСТІР]].

Турнікети на вихід у перспективі планується оснастити валідаторами транспортних карток для розрахунку вартості поїздки в залежності від відстані. Такі турнікети можна побачити на виході станцій «{{м|Лісова|Київ}}», «{{м|Вирлиця}}», «{{м|Червоний хутір}}» та в західному вестибюлі станції «{{м|Дарниця}}»<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/106 Оплата проїзду] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210501131343/https://www.facebook.com/plugins/likebox.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpages%2FКП-Київський-метрополітен%2F1384656481781763&width=300&height=290&colorscheme=light&show_faces=true&header=true&stream=false&show_border=true |date=1 травня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

<gallery widths="180">
Файл:Dnipro Metro Station Kiev 02.jpg|Загороджувальні турнікети на станції «Дніпро»
Файл:Minska metro station Kiev 2011 08.jpg|Поворотні турнікети (праворуч) на станції «Мінська»
Файл:Lisova SecondHall Turnstiles.jpg|Турнікети на вихід з валідаторами транспортних карток на станції «Лісова»
</gallery>

Оплатити проїзд можна такими методами:
* '''Пластиковою електронною безконтактною карткою (з продовженням терміну дії або на кількість поїздок).''' Картку можна придбати у касі метрополітену за ціною 12,00 {{₴}}, та поповнити її на певну кількість поїздок, але не більше 100 (при цьому кожне поповнення не більше, ніж на 50 поїздок) або подовжити термін дії проїзного квитка. Також можна поповнити та отримати картку в комп'ютерних терміналах на більшості станцій. Для проходу треба піднести картку до валідатора зверху турнікета при його освітленому синьому дисплеї, та пройти після звукового сигналу або появи зеленого світла. Цей спосіб дуже зручний при необхідності нерегулярних поїздок. З 25 травня 2020 року продаж та поповнення карток припинено, а використати раніше записані поїздки можна до 31.03.2021<ref name=":1">{{Cite web|title=Після відновлення метро у Києві працюватиме без жетонів|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/19/7252188/|website=Українська правда|accessdate=2020-05-29|language=uk|archive-date=2020-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20200528074817/https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/19/7252188/}}</ref>.
* '''Проїзним квитком на основі картонних електронних безконтактних карток (на певний термін).''' Проїзний квиток можна придбати в касі метрополітену за повною ціною на календарний місяць або за половину ціни на другу половину місяця. Продаж квитків на наступний місяць проводиться з 22 числа поточного місяця, а з 15 числа&nbsp;— на другу половину поточного місяця. Проїзні квитки бувають як без обмеження кількості поїздок протягом місяця, так і з обмеженням кількості поїздок у метрополітені. Є варіанти проїзних квитків як лише на проїзд у метрополітені, так і комбіновані на проїзд у метрополітені та в одному або декількох видах наземного транспорту ([[трамвай]], [[тролейбус]], [[автобус]], [[Київська міська електричка|міська електричка]])<ref>{{Cite web |url=https://transport.kyivcity.gov.ua/ |title=Е-квиток — єдиний проїзний документ в громадському транспорті міста Києва |accessdate=5 лютого 2020 |archive-date=20 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200120051838/https://transport.kyivcity.gov.ua/ }}</ref>.
* '''Банківськими безконтактними картками [[MasterCard PayPass|MasterCard]]''' [[MasterCard PayPass|'''PayPass''']]''', [[Visa payWave|Visa PayWave]] та [[ПРОСТІР (платіжна система)|ПРОСТІР]].''' З [[19 червня]] [[2015]] року для того, аби сплатити за проїзд, можна просто піднести свою безконтактну банківську картку до турнікета. З картки автоматично буде знята сума, що відповідає вартості проїзду<ref>{{Cite web |url=http://metro.kyiv.ua/node/4754 |title=За проїзд у столичному метрополітені відтепер можна сплатити безконтактною карткою MasterCard |accessdate=20 червня 2015 |archive-date=20 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150620114930/http://metro.kyiv.ua/node/4754 }}</ref>. З середини грудня [[2015]] року такими турнікетами обладнані усі станції метрополітену<ref>[http://www.44.ua/news/1066164 В Киеве все станции метро укомплектовали банковскими терминалами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151220081427/http://www.44.ua/news/1066164 |date=20 грудня 2015 }} / 44.ua.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 18 декабря.</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/4807 |title=Безконтактною карткою MasterCard PayPass у метро за проїзд можна сплатити на станціях (список станцій) |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=30 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210930210133/http://www.metro.kyiv.ua/node/4807 }}</ref>. Аналогічно картці, оплату можна зробити за допомогою [[Google Pay]], [[Apple Pay]] та [[Garmin Pay]].
* '''Електронним квитком''' Київ Цифровий або одноразового квитка з QR-кодом. Картку можна придбати у касах метрополітену або у Т-кіосках у місті. Одноразові квитки продаються у касах або терміналах самообслуговування<ref name=":1"/>.

<gallery widths="180">
Файл:Жетоны киевского метро.jpg|Жетони Київського метрополітену різних років
Файл:Юбилейные жетоны киевского метро.jpg|Ювілейні жетони, випущені до 50-річчя метрополітену
</gallery>

== Дизайн ==
З 2014 року до розробки дизайну системи навігації метрополітену активно долучилися «<nowiki/>[[Агенти змін]]<nowiki/>». Вони створюють для метрополітену дизайни карток, схем метро, анімації для моніторів у вагонах, а також інформаційних банерів<ref>{{Cite web|title=Схема швидкісного транспорту — Агенти змін|url=http://a3.kyiv.ua/projects/metromap|website=a3.kyiv.ua|accessdate=2019-08-05|language=|last=|first=|date=2015-06-01|publisher=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180219004653/http://a3.kyiv.ua/projects/metromap/|deadurl=no|archivedate=2018-02-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Агенти Змін» встановили нову навігацію на станції метро «Хрещатик»|url=https://hmarochos.kiev.ua/2016/10/25/agenti-zmin-vstanovili-novu-navigatsiyu-na-stantsiyi-metro-hreshhatik/|website=Хмарочос|date=2016-10-25|accessdate=2019-08-05|language=|first=Тарас|last=Кайдан|publisher=|deadurl=no|archivedate=2019-08-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190805121014/https://hmarochos.kiev.ua/2016/10/25/agenti-zmin-vstanovili-novu-navigatsiyu-na-stantsiyi-metro-hreshhatik/}}</ref>.

У [[2019]] році в 500 з 822 наявних на той час вагонах метро з'явилися надземні зображення вулиць, які пасажири проїжджають під землею. Зображення будуть виводити на телевізори, розміщені у вагонах. На екрани будуть виводити не лише вулиці, а й зупинки громадського транспорту, входи та виходи з метро, туристичні пам'ятки поблизу. Пасажири бачитимуть не синхронне знімання, а трансляцію завантажених зображень до системи. Для такої послуги зняли 52 ролики за допомогою безпілотників<ref>[https://life.informator.news/u-stolychnomu-metro-pokazuvatymut-vulytsi-yaki-pasazhyry-projizhdzhayut-pid-zemleyu/ У столичному метро показуватимуть вулиці, які пасажири проїжджають під землею] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180729230545/https://life.informator.news/u-stolychnomu-metro-pokazuvatymut-vulytsi-yaki-pasazhyry-projizhdzhayut-pid-zemleyu/ |date=29 липня 2018 }} // ''Інфолайф'', 29 липня 2018</ref>.

== Архітектура ==
[[Файл:Vokzalna metro station Kiev 2011 01.jpg|міні|праворуч|250пкс|Світильники на станції [[Вокзальна (станція метро, Київ)|«Вокзальна»]]]]
Київський метрополітен є унікальним архітектурним ансамблем<ref>[https://kiev.segodnya.ua/kiev/kother/top-5-samyh-krasivyh-stanciy-kievskogo-metropolitena-1523067.html ТОП-5 найкрасивіших станцій Київського метрополітену] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210503211241/https://kiev.segodnya.ua/kiev/kother/top-5-samyh-krasivyh-stanciy-kievskogo-metropolitena-1523067.html |date=3 травня 2021 }} {{ref-ru}}</ref>.

Перша черга метрополітену, що почала будуватись у [[1949]] році, мала стати одним з символів перемоги та тріумфу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. Саме тому вона спроєктована у стилі [[Сталінський ампір|сталінського ампіру]], який характерний для архітектури [[Москва|Москви]], але, відкрившись у [[1960]] році, не зберегла більшої частини із запланованого оздоблення. Найбільш збережено цей стиль на станції «[[Університет (станція метро, Київ)|Університет»]], на якій через ідеологічні зміни на початку 1990-х років було демонтовано мармурову статую [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]]<ref>[http://www.picatom.com/1b/img/0146_KK-1.jpg Станція метро «Університет», 5 листопада 1960 року // Фото Мельника М. А.&nbsp;— ЦДА КФФД ім. Г. Пшеничного.&nbsp;— Київ.]{{Недоступне посилання}}</ref>.

Станції першої лінії досі справляють враження старого метрополітену, тут збереглися бронзові люстри-бра, плетені вентиляційні решітки та візерунки на підлозі. Оздоблення станцій «{{м|Хрещатик}}», «{{м|Арсенальна}}», «{{м|Університет|Київ}}» та «{{м|Вокзальна|Київ}}» є найстаршими, а їх вестибюлі органічно вписались в архітектурний ансамбль міста{{sfn|Архитектура|2000|с=2}}.

Друга лінія стала пам'ятником економії, тому тут домінують спрощені архітектурні прийоми колонних станцій і використані довговічні оздоблювальні матеріали. Попри це, кожна її станція містить певні архітектурні особливості. Зокрема станція «{{м|Площа Українських Героїв}}» побудована у храмовому стилі{{fact}}, а склепіння на станції «{{м|Мінська|Київ}}» оформлено фресковим поліхромним розписом{{sfn|Архитектура|2000|с=3}}.

Третя лінія основними критеріями має корисність та емоційність впливу. Беручи початок зі станції «{{м|Золоті ворота}}», яка являє собою зразок архітектури князівських часів і вкрита мозаїкою, кожна наступна станція має оригінальний дизайн. Зокрема, станція «{{м|Звіринецька|Київ}}» має пілонну конструкцію з цегляною кладкою пілонів, характерною для давньоруських храмів. Станції «{{м|Бориспільська}}», «{{м|Вирлиця}}» та «{{м|Славутич}}»&nbsp;— зразки хайтек-дизайну, а «{{м|Печерська}}» нагадує станції підземки Західної Європи{{fact}}.

=== Вестибюлі ===
Більшість станцій Київського метрополітену мають підземні вестибюлі, сполучені з підземними переходами. З них на станціях «{{м|Оболонь}}», «{{м|Почайна}}», «{{м|Тараса Шевченка}}», «{{м|Святошин}}», «{{м|Дарниця}}» (східний вихід), «{{м|Лісова|Київ}}», «{{м|Палац спорту}}», «{{м|Бориспільська}}», «{{м|Вирлиця}}», «{{м|Червоний хутір}}», «{{м|Деміївська}}», «{{м|Голосіївська}}», «{{м|Васильківська}}», «{{м|Виставковий центр}}», «{{м|Іподром}}» виходи з переходів улаштовані у вигляді критого скляного павільйону («скляшки»). А на станціях «{{м|Контрактова площа}}» та «{{м|Площа Льва Толстого}}» найближчі до станції виходи з підземного переходу влаштовані в будівлях, причому на «Площі Льва Толстого»&nbsp;— в будівлю інженерного корпусу метрополітену, проте самі вестибюлі знаходяться під землею. Частина станцій має власні надземні вестибюлі, в яких розміщуються каси та службові приміщення.
{| class ="wikitable"
|-
! style="background: #CCCCFF" | Станція
! style="background: #CCCCFF" | Фото вестибюля
! style="background: #CCCCFF" | Дата відкриття вестибюля
! style="background: #CCCCFF" | Адреса
! style="background: #CCCCFF" | Примітка
|-
| «{{м|Вокзальна|Київ}}»
| [[Файл:Vokzalna metro station in Kyiv.jpg|190px]]
| [[6 листопада]] [[1960]]
| [[Вокзальна площа (Київ)|Вокзальна площа]], 1
|
|-
| «{{м|Університет|Київ}}»
| [[Файл:Universytet metro station Kiev 2010 20.jpg|190px]]
| [[17 грудня]] [[2007]]
| [[Бульвар Тараса Шевченка (Київ)|бул. Тараса Шевченка]]
|
|-
| rowspan="3"|«{{м|Хрещатик}}»
| [[Файл:Krestschatik-Grund001.jpg|190px|]]
| [[6 листопада]] [[1960]]
| [[Хрещатик|вул. Хрещатик, 19-А]]
|
|-
| [[Файл:Khreschatyk-station.jpg|190px]]
| [[4 вересня]] [[1965]]
| [[Інститутська вулиця (Київ)|вул. Інститутська, 6]]
|
|-
| [[Файл:Khreschatyk metro station Kiev 2011 03.jpg|190px|]]
| травень [[1970]]
| [[Вулиця Архітектора Городецького|вул. Архітектора Городецького, 13]]
| Вестибюль вбудований в будинок
|-
| «{{м|Арсенальна}}»
| [[Файл:Arsenalnaya vestibule 2007.jpg|190px]]
| [[6 листопада]] [[1960]]
| [[Арсенальна площа]]
|
|-
| «{{м|Дніпро}}»
| [[Файл:Entrance to the Dnipro metro station.jpg|190px]]
| [[6 листопада]] [[1960]]
| [[Набережне шосе]]
| Вестибюль знаходиться під станцією, що розташована на естакаді.
|-
| «{{м|Політехнічний інститут}}»
| [[Файл:Politekhnichnyi Instytut.jpg|190px]]
| [[5 листопада]] [[1963]]
| [[Берестейський проспект|просп. Берестейський]], 35
| Вестибюль вбудований в будівлю Управління метрополітену.
|-
| «{{м|Шулявська}}»
| [[Файл:Shuliavska Metro Station.jpg|190px]]
| [[5 листопада]] [[1963]]
| [[Берестейський проспект|просп. Берестейський]], 48
| На другому поверсі будівлі розташоване кафе.
|-
| «{{м|Чернігівська}}»
| [[Файл:Chernihivska metro station Kiev 2011 01.jpg|190px]]
| [[4 листопада]] [[1968]]
| [[Броварський проспект]]
| Два вестибюлі, облицьовані склом.
|-
| «{{м|Лівобережна}}»
| [[Файл:Лівобережна (станція метро) 2.JPG|190px|]]
| [[1976]]
| [[Вулиця Євгена Сверстюка (Київ)|вул. Євгена Сверстюка]]
| Два вестибюлі-портали розташовані на схилі насипу, по якому колії підходять до станції. Збудовані під час реконструкції станції.
|-
| «{{м|Гідропарк}}»
| [[Файл:Hidropark metro station Kiev 2011 07.jpg|190px]]
| [[1987]]
| [[Броварський проспект]]
| Східний вихід. Побудований під час реконструкції станції.
|-
| «{{м|Золоті ворота}}»
| [[Файл:Владимирская 44 Киев 2012 01.jpg|190px|]]
| [[30 квітня]] [[1990]]
| [[Володимирська вулиця (Київ)|вул. Володимирська]], 44
| Вестибюль вбудований в будівлю.
|-
| «{{м|Лук'янівська}}»
| [[Файл:Lukianivska metro station Kiev 2010 07.jpg|190px|]]
| [[30 грудня]] [[1996]]
| [[Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)|вул. Юрія Іллєнка]], 3
|
|-
| «{{м|Дорогожичі}}»
| [[Файл:Entrance to the Dorohozhychi metro station.jpg|190px|]]
| [[30 березня]] [[2000]]
| [[вулиця Олени Теліги (Київ)|вул. Олени Теліги]]
| Вестибюль являє собою будинок-платформу, вихід з якого влаштований в підземному переході.
|-
| «{{м|Сирець}}»
| [[Файл:Syrets metro station Kiev 2010 11.jpg|190px|]]
| [[14 жовтня]] [[2004]]
| [[вулиця Щусєва (Київ)|вул. Щусєва]]
|
|-
| «{{м|Дарниця}}»
| [[Файл:Метро Дарниця.jpg|190px|]]
| [[27 листопада]] [[2006]]
| [[Броварський проспект]]
| Західний вихід. Побудований під час реконструкції станції.
|}
<gallery widths="180">
Файл:Heroiv-Dnipra-2008a.jpg|Два підземних вестибюлі станції «{{м|Героїв Дніпра}}» вбудовані в автодорожню розв'язку, вихід здійснюється на круглу площу всередині розв'язки. Станом на 2019 рік було зведено трц. Вперше в Україні метро буде пов‘язане з трц.
Файл:PlTolstogo3.jpg|Вхід у підземний перехід, сполучений з підземним вестибюлем станції «{{м|Площа Українських Героїв}}», вбудований у споруду інженерного корпусу Київського метрополітену
Файл:KPNew.JPG|Вхід у підземний перехід, сполучений з підземним вестибюлем станції «{{м|Контрактова площа}}», що вбудований у будівлю
Файл:Chervonyi Khutir9.jpg|Вхід-«скляшка» до підземного переходу, сполученого з підземним вестибюлем станції «{{м|Червоний хутір}}»
Файл:Obolon metro station Kiev 2011 01.jpg|Вхід-«скляшка» до підземного переходу, сполученого з підземним вестибюлем станції «{{м|Оболонь}}»
Файл:Palac spotru external.JPG|Вхід-«скляшка» без дверей до підземного переходу, сполученого з підземним вестибюлем станції «{{м|Палац спорту}}»
Файл:Poshtova Pl. Metro Station in Kyiv, entrance.JPG|Некритий вхід до підземного переходу, сполученого з підземним вестибюлем станції «{{м|Поштова площа}}»
Файл:SBL-Grund-2005.jpg|Наземна ділянка [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]] на лівому березі Дніпра
</gallery>

=== Доступність станцій для маломобільних груп населення ===

Починаючи з 2005 року при будівництві та реконструкції станції метрополітену стали приділяти увагу [[Доступність (проєктування)|доступності]] інфраструктури для маломобільних груп населення: встановлюються ліфти, підіймачі.

Станом на 2020 рік доступні 13 з 52 станцій, та жодного пересадного вузла<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/node/3921 |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=20 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210120164705/http://metro.kyiv.ua/node/3921 }}</ref>:
* Святошин, Лівобережна, Дарниця, Лісова;
* Теремки, Іподром, Виставковий центр, Васильківська, Голосіївська, Деміївська;
* Вирлиця, Бориспільська, Червоний Хутір.

Для забезпечення доступу до станцій не пристосованих для людей у візках, метрополітен залучає працівників, що супроводжують людину з інвалідністю від входу в метро до виходу<ref>{{Cite web |url=http://www.metro.kyiv.ua/sites/default/files/Instrukciya.pdf |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2020 |archive-date=1 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210901045231/http://www.metro.kyiv.ua/sites/default/files/Instrukciya.pdf }}</ref> та допомагають долати перешкоди, але при цьому метрополітен утискає права громадян з інвалідністю, не пропускаючи їх самих та вимушуючи довго чекати на супровід, що призводить до конфліктів<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=cmgM5GVtnmw|назва=Репресії проти людей на візках у київському метро|видавець=Телебачення Торонто|дата=3 травня 2018|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=30 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210930210057/https://www.youtube.com/watch?v=cmgM5GVtnmw}}</ref>.

== Інтернет ==
5 березня 2020 оператори мобільного зв'язку [[Київстар]], Vodafone, Lifecell почали надавати послуги [[4G|4G зв'язку]] з використанням частот у діапазоні 1800 МГц на станції метро «[[Академмістечко (станція метро)|Академмістечко]]» у Києві і в тунелі до станції «[[Житомирська (станція метро)|Житомирська]]».<ref>{{cite web | url = https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/5/657750/ | title = На першій станції київського метро запустили 4G | publisher = [[Економічна правда]] | author =  | date = 5 березня 2020 | accessdate = 6 липня 2020 | archive-date = 6 липня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200706171030/https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/5/657750/ }}</ref> Із 3 липня 2020 послуги швидкісного інтернету були розширені, з використанням частот у діапазонах 1800 МГц та 2600 МГц, ще на вісім станцій Київського метрополітену і в тунелях між ними. Це станції Житомирська, [[Святошин (станція метро)|Святошин]], [[Героїв Дніпра (станція метро)|Героїв Дніпра]], [[Мінська (станція метро, Київ)|Мінська]], [[Оболонь (станція метро)|Оболонь]], [[Сирець (станція метро)|Сирець]], [[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]] та [[Лук'янівська (станція метро)|Лук'янівська]].<ref>{{cite web | url = https://www.unian.ua/economics/telecom/4g-kijivstar-vodafone-ukrajina-i-lifecell-zapustili-4g-na-8-stanciyah-kijivskogo-metro-novini-11061080.html | title = 4G - Київстар, Vodafone Україна і lifecell запустили 4G на 8 станціях київського метро | publisher = [[УНІАН]] | author =  | date = 3 липня 2020 | accessdate = 6 липня 2020 | archive-date = 6 липня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200706211555/https://www.unian.ua/economics/telecom/4g-kijivstar-vodafone-ukrajina-i-lifecell-zapustili-4g-na-8-stanciyah-kijivskogo-metro-novini-11061080.html }}</ref> З 14 грудня 2020 4G-зв'язок доступний на усіх станціях метрополітену.

== Перспективи розвитку ==
За проєктом Генерального плану розвитку Києва до [[2025]] року, розробленим КО «Інститут Генерального плану м. Києва» в [[2011]] році<ref name=kievgenplan>[https://archive.today/20120715073946/kievgenplan.grad.gov.ua/images/17_Reyka_osnovn1X1-A3_100_000.jpg Генеральний плану розвитку Києва до 2025 року, розроблений КО «Інститут Генерального плану м. Києва» [[2011]] року]</ref>, а також проєктом розвитку, розробленим Київським метрополітеном<ref name=metroplan>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/108 Проект розвитку Київського метрополітену] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210130/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F108 |date=30 вересня 2021 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>, планується будівництво низки нових об'єктів:

=== Святошинсько-Броварська лінія ===
[[Файл:Перспективи розвитку Київського метрополітену 2012.gif|міні|праворуч|400пкс|Проєкт розвитку Київського метрополітену, створений [[2012]] року]]
На [[Святошинсько-Броварська лінія|першій лінії]] в планах є будівництво другого виходу зі станції «{{м|Вокзальна|Київ}}», оскільки наразі єдиний вихід не справляється з пасажиропотоком через обмеженість корисного простору вестибюля та передескалаторного залу для проходу пасажирів, що створює суттєві незручності в обслуговуванні пасажирів. Завдяки другому виходу пропускна спроможність станції збільшиться, як мінімум, у 2 рази<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/340 Другий вихід на станції «Вокзальна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101015014215/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F340 |date=15 жовтня 2010 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>. Крім того, планується за станцією «{{м|Академмістечко}}» побудувати ще станцію «{{м|Новобіличі}}» поряд з зупинним пунктом [[Новобіличі (зупинний пункт)|«Новобіличі»]], а також [[Новобіличі (електродепо)|депо «Новобіличі»]]<ref name=kievgenplan/>.

У квітні 2023 року в КМДА створена робоча група з представників Кабінету Міністрів України, міністерств та Київської міської державної адміністрації, яка має на меті напрацювати можливі варіанти транспортного сполучення з меморіальним військовим [[Биківнянське кладовище|кладовищем у Биківні]]. Зокрема, розглядається організація автобусного маршруту, продовження будівництва метрополітену та [[ Київський трамвай|трамвайної]] лінії у зазначеному напрямку<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/exclusive/v-kiyevi-hochut-pobuduvati-novu-stanciyu-metro-dlya-chogo-ce-potribno-2317252.html|title=В Києві хочуть побудувати нову станцію метро: для чого це потрібно|website=|date=2023-04-28}}</ref>.

=== Оболонсько-Теремківська лінія ===
Перспективним планом розвитку [[Оболонсько-Теремківська лінія|синьої лінії]] передбачено будівництво станції «{{м|Одеська|Київ}}» з [[Теремки (електродепо)|депо «Теремки»]] та відгалуженням лінії за станцією «{{м|Іподром}}», на якій будуть споруджені станції [[Автовокзал «Теремки» (станція метро)|«Автовокзал „Теремки“»]] та [[Вулиця Крейсера «Аврора» (станція метро)|«Вулиця Крейсера „Аврора“»]]<ref name=kievgenplan/>.

=== Сирецько-Печерська лінія ===
На [[Сирецько-Печерська лінія|зеленій лінії]] в планах є будівництво чотирьох станцій в північній частині міста&nbsp;— «{{м|Мостицька}}» та «[[Варшавська (станція метро, Київ)|Варшавська]]» та надалі, як відгалуження за станцією «Мостицька», ще двох станцій&nbsp;— «{{м|Виноградар}}» та «{{м|Маршала Гречка}}»<ref name=metroplan/>, а також будівництва [[Виноградар (електродепо)|депо «Виноградар»]]<ref name=kievgenplan/>. Крім того, планується спорудження ескалаторного нахилу та виходу зі станції «{{м|Львівська брама}}», що є необхідним для введення в експлуатацію цієї станції<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/343 Вихід на станції «Львівська брама»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131018045948/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F343 |date=18 жовтня 2013 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref> та будівництва додаткового пасажирського переходу між станціями «{{м|Театральна|Київ}}» та «{{м|Золоті ворота}}» з метою поліпшення безпеки та культури обслуговування пасажирів<ref>[http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/344 Другий перехід між станціями «Театральна» та «Золоті ворота»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131018045853/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F344 |date=18 жовтня 2013 }} // Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».</ref>.

=== Подільсько-Вигурівська лінія ===
{{Main|Подільсько-Вигурівська лінія}}
Спорудження [[Подільсько-Вигурівська лінія|четвертої лінії]] є важливим з точки зору з'єднання великих житлових масивів Лівого берега: [[Лісовий масив (Київ)|Лісового]], [[Воскресенка (Київ)|Воскресенки]], [[Райдужний масив|Райдужного]] та майбутньої житлової забудови [[Русанівські сади|Русанівських садів]] з мережею метрополітену. Найімовірніше, перша черга будівництва лінії матиме шість станцій: починатиметься зі станції «{{м|Глибочицька}}», що матиме перехід на станцію «{{м|Лук'янівська}}» [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерської лінії]], «{{м|Подільська}}», яка матиме пересадку на станцію мілкого залягання «{{м|Тараса Шевченка}}» [[Оболонсько-Теремківська лінія|Оболонсько-Теремківської лінії]], три станції на естакаді [[Подільський мостовий перехід|Подільського мостового переходу]] через [[Дніпро (річка)|Дніпро]]&nbsp;— «{{м|Суднобудівна}}», «{{м|Труханів острів}}» та «{{м|Затока Десенка}}», а також станція мілкого залягання «{{м|Райдужна}}» на місці нинішніх [[Русанівські сади|Русанівських садів]]<ref name=metroplan/> Наразі підземні роботи не ведуться, але у конструкціях частково споруджені три станції на [[Подільський мостовий перехід|мостовому переході]]<ref name="history"/>. Надалі лінію буде продовжено в одну сторону до [[Воскресенка (Київ)|Воскресенки]] з кінцевою станцією «{{м|Братиславська|Київ}}» та [[Воскресенське (електродепо)|депо «Воскресенське»]], а в іншу&nbsp;— до [[Жуляни|Жулян]] з кінцевою станцією «{{м|Кільцева дорога}}» та [[Гатне (електродепо)|депо «Гатне»]]<ref name=metroplan/>. За деякими даними можливе будівництво відгалуження лінії на [[Вигурівщина-Троєщина|Вигурівщину-Троєщину]] з [[Троєщина (електродепо)|депо «Троєщина»]], яке в майбутньому стане частиною [[Лівобережна лінія|Лівобережної лінії]]<ref name=kievgenplan/>.

=== Проєкти ===
{{Main|Лівобережна лінія|Вишгородсько-Дарницька лінія}}
Першою чергою [[Лівобережна лінія|Лівобережної лінії]] стане ділянка від станції «{{м|Вулиця Милославська}}» до станції «{{м|Проспект Ватутіна}}» з [[Троєщина (електродепо)|депо «Троєщина»]], що стане відгалуженням [[Подільсько-Вигурівська лінія|Подільсько-Вигурівської лінії]]<ref name="kievgenplan" /><ref name="metroplan" />. В майбутньому п'ята лінія стане самостійною і пройде вздовж залізниці до [[Броварський проспект|Броварського проспекту]] з пересадкою зі станції «Броварський проспект» на станцію «{{м|Лівобережна}}» [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]]. Третьою чергою будівництва лінії стане її продовження до житлового масиву [[Осокорки]], де п'ята лінія матиме пересадку зі станції «{{м|Проспект Бажана}}» на станцію «{{м|Позняки}}». У майбутньому вона може стати частиною кільцевої лінії Київського метрополітену<ref name="metroplan" />.

Згідно з проєктом Генерального плану розвитку Києва до 2025 року в проєктний період будівництво лінії не передбачено. Замість неї, в найближчі 20 років планується подовження Лівобережного швидкісного трамвая до масиву Осокорки-Центральні<ref>{{Cite web |url=http://kievgenplan.grad.gov.ua/wp-content/uploads/2014/11/17-Рейковий-пас.-транспорт.jpg |title=Архівована копія |accessdate=26 листопада 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831203252/http://kievgenplan.grad.gov.ua/wp-content/uploads/2014/11/17-Рейковий-пас.-транспорт.jpg }}</ref>.

У проєкті Генерального плану розвитку Києва до 2025 року в перспективі також передбачено спорудження Вишгородсько-Дарницької лінії. Вона може пройти від [[Площа Тараса Шевченка (Київ)|площі Шевченка]] до [[Дарниця (залізнична станція)|Дарницького залізничного вокзалу]] і зв'яже [[Мінський масив]], [[Вітряні гори]], [[Пріорка|Пріорку]], [[Куренівка (Київ)|Куренівку]], [[Караваєві дачі]], [[Чоколівка|Чоколівку]], [[Олександрівська слобідка|Олександрівську слобідку]] та [[Позняки]]. Строк початку проєктування та будівництва лінії наразі невідомий<ref name="kievgenplan" /><ref>{{Cite web |url=http://kiev.vgorode.ua/news/161144 |title=Генплан Киева: как будут развиваться дороги и транспорт |accessdate=2 січня 2014 |archive-date=2 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140102193042/http://kiev.vgorode.ua/news/161144 }}</ref>.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглядає можливість облаштування громадських туалетів на станціях метрополітену<ref>{{Cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/economic/516792.html|title=Мінрегіон розглядає питання облаштування туалетів у метро|last=InterFax-Україна|language=ua|accessdate=2018-07-09|archive-date=2018-07-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20180709164830/https://ua.interfax.com.ua/news/economic/516792.html}}</ref>.

Дати реалізації жодного з проєктів наразі не відомі, а самі проєкти можуть змінитись.

== Пасажиропотік ==
{| class="wikitable sortable" style="text-align: right;"
! rowspan=2 | Рік || colspan=3 | Кількість станцій станом на || rowspan=2 | Пасажиропотік,<br/>тис. осіб || rowspan=2 | Динаміка || rowspan=2 | Джерело
|-
! початок<br/> року || кінець<br/> року || динаміка
|-
! 1995
| 37 || 37 || {{без змін}} || {{СЧТ|285102}},4 || <!--{{}}--> || rowspan=21 | <ref name="stat95-15">[http://www.kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1322 Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування за 1995–2015 роки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211126230556/http://www.kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1322 |date=26 листопада 2021 }} // Вебсайт Головного управління статистики у м. Києві. {{ArchivedURL|http://www.webcitation.org/75fKTxqwx|24 січня 2019}}</ref>
|-
! 1996
| 37 || 38 || {{збільшення}} || {{СЧТ|268199|}},2 || {{зменшення}}
|-
! 1997
| 38 || 39 || {{збільшення}} || {{СЧТ|262646}},3 || {{зменшення}}
|-
! 1998
| 39 || 39 || {{без змін}} || {{СЧТ|434034}},7 || {{збільшення}}
|-
! 1999
| 39 || 39 || {{без змін}} || {{СЧТ|479104}},8 || {{збільшення}}
|-
! 2000
| 39 || 40 || {{збільшення}} || {{СЧТ|505544}},6 || {{збільшення}}
|-
! 2001
| 40 || 40 || {{без змін}} || {{СЧТ|544271}},8 || {{збільшення}}
|-
! 2002
| 40 || 40 || {{без змін}} || {{СЧТ|572511}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2003
| 40 || 42 || {{збільшення}} || {{СЧТ|597815}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2004
| 42 || 43 || {{збільшення}} || {{СЧТ|558623}},9 || {{зменшення}}
|-
! 2005
| 43 || 44 || {{збільшення}} || {{СЧТ|584851}},9 || {{збільшення}}
|-
! 2006
| 44 || 45 || {{збільшення}} || {{СЧТ|612349}},2 || {{збільшення}}
|-
! 2007
| 45 || 45 || {{без змін}} || {{СЧТ|641794}},9 || {{зменшення}}
|-
! 2008
| 45 || 46 || {{збільшення}} || {{СЧТ|663900}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2009
| 46 || 46 || {{без змін}} || {{СЧТ|502900}},0 || {{зменшення}}
|-
! 2010
| 46 || 49 || {{збільшення}} || {{СЧТ|504300}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2011
| 49 || 50 || {{збільшення}} || {{СЧТ|519000}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2012
| 50 || 51 || {{збільшення}} || {{СЧТ|556700}},0 || {{збільшення}}
|-
! 2013
| 51 || 52 || {{збільшення}} || {{СЧТ|536177}},0 || {{зменшення}}
|-
!2014
| 52 || 52 || {{без змін}} || {{СЧТ|503922}},8 || {{зменшення}}
|-
!2015
| 52 || 52 || {{без змін}} || {{СЧТ|485685}},8 || {{зменшення}}
|-
!2016
| 52 || 52 || {{без змін}} || {{СЧТ|484583}},3 || {{зменшення}} ||<ref>[http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3092 Пасажирооборот та кількість перевезених пасажирів (щомісячна інформація). Пасажирські перевезення у січні—грудні 2016 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210101/http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3092 |date=30 вересня 2021 }} // Вебсайт Головного управління статистики у м. Києві (станом на 24 січня 2019)</ref>
|-
! 2017
| 52 || 52 || {{без змін}} || {{СЧТ|498465}},9 || {{збільшення}} ||<ref>[http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3222 Пасажирооборот та кількість перевезених пасажирів (щомісячна інформація). Пасажирські перевезення у січні—грудні 2017 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210059/http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3222 |date=30 вересня 2021 }} // Вебсайт Головного управління статистики у м. Києві (станом на 24 січня 2019)</ref>
|-
! 2018
| 52 || 52 || {{без змін}} || {{СЧТ|496071}},8 ||{{збільшення}}||<ref>[http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3375 Пасажирооборот та кількість перевезених пасажирів (щомісячна інформація). Пасажирські перевезення у січні—грудні 2018 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210059/http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3375 |date=30 вересня 2021 }} // Вебсайт Головного управління статистики у м. Києві (станом на 24 січня 2019)</ref>
|-
!2019
|52
|52
|{{без змін}}
|495 300,0
|{{зменшення}}
| rowspan="3" |<ref>{{Cite web|title=У Києві метро перевезло більше 319 млн пасажирів|url=https://legalhub.online/novyny/u-kyyevi-metro-perevezlo-bilshe-319-mln-pasazhyriv/|accessdate=2022-01-24|language=uk|archive-date=23 Лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223150510/https://legalhub.online/novyny/u-kyyevi-metro-perevezlo-bilshe-319-mln-pasazhyriv}}</ref>
|-
!2020
|52
|52
|{{без змін}}
|279 484,0
|{{зменшення}}
|-
!2021
|52
|52
|{{без змін}}
|319 300,0
|{{зменшення}}
|-
!2022
|52
|52
|{{без змін}}
|162 170,3
|{{зменшення}}
|<ref name="У 2022 році київський метрополітен перевіз понад 160 мільйонів пасажирів">http://www.metro.kyiv.ua/node/7374</ref>
|-
!2023
|52
|52
|
|232 562
|
|<ref>{{Cite web|url=http://www.metro.kyiv.ua/sites/default/files/%20з%20управління%20за%202023%20рік.pdf|title=ЗВІТ ПРО УПРАВЛІННЯ  2023 РІК|year=2023|website=http://www.metro.kyiv.ua/}}</ref>
|}

== Скандали ==
В жовтні 2024 Адміністрація Київського метрополітену переплатила 160 млн грн за перевезення вагонів, які як гуманітарну допомогу столиці передала Варшава. Про це повідомила [[Державна аудиторська служба України|Державна аудиторська служба]].<ref>{{Cite web|url=https://gordonua.com/ukr/news/kiev/kijivskij-metropoliten-ushestero-pereplativ-za-dopravlennja-podarovanikh-polshcheju-vahoniv-derzhauditsluzhba-1720819.html|title=Київський метрополітен ушестеро переплатив за доправлення подарованих Польщею вагонів – Держаудитслужба|website=Гордон {{!}} Gordon|language=uk|access-date=2024-10-06}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://dasu.gov.ua/ua/news/5197|title=Столична влада переплатила 160 млн грн за доставку подарованих вагонів з Польщі|date=3 жовтня 2024|website=dasu.gov.ua|language=uk|access-date=2024-10-06}}</ref>

== Нагороди ==
* [[2 серпня]] [[1977]] року&nbsp;— Київському метрополітену було присвоєне ім'я [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]]<ref>Постанова Ради Міністрів УРСР від 2 серпня 1977 року №&nbsp;405 «Про присвоєння імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна Київського метрополітену Міністерства шляхів» // Київська правда.&nbsp;— 1977.&nbsp;— №&nbsp;183</ref>.
* [[3 квітня]] [[1981]] року&nbsp;— Київський метрополітен був нагороджений орденом [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]]<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 квітня 1981 року «Про нагородження Київського метрополітену імені В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна орденом Трудового Червоного Прапора» // Прапор комунізму.&nbsp;— 1981.&nbsp;— №&nbsp;81</ref>.

== Київський метрополітен у культурі ==
До 50-річчя метрополітену [[Укрпошта|Укрпоштою]] був випущений блок поштових марок «50 років Київському метрополітену», який складається з чотирьох марок:
[[Файл:Kyiv metropoliten.jpg|thumb|300px|Марка видана до 50-річчя [[Київський метрополітен|Київського метро]]]]
* №&nbsp;1082 «Станція метро „Лук'янівська“»,
* №&nbsp;1083 «Станція метро „Дорогожичі“»,
* №&nbsp;1084 «Будівництво метро»,
* №&nbsp;1085 «Сучасний поїзд метро».<ref> [https://web.archive.org/web/20110430145940/http://poshta.kiev.ua/nishop.php?act=shcomm&gid=1&id=132258 Київська дирекція «Укрпошти»]
</ref>

== Мапа ==
{{Mapframe маркери
|ширина=550|висота=500
|широта=50.45|довгота=30.525
|масштаб=11
|текст=Станції київського метрополітену
|група_назва1=sb|група_мар1=number|група_колір1=d00
|шир1_1=50.4647|дов1_1=30.3553|наз1_1=[[Академмістечко (станція метро)|Академмістечко]]
|шир1_2=50.4561|дов1_2=30.3667|наз1_2=[[Житомирська (станція метро)|Житомирська]]
|шир1_3=50.4578|дов1_3=30.3886|наз1_3=[[Святошин (станція метро)|Святошин]]
|шир1_4=50.4586|дов1_4=30.4047|наз1_4=[[Нивки (станція метро)|Нивки]]
|шир1_5=50.4583|дов1_5=30.4208|наз1_5=[[Берестейська (станція метро)|Берестейська]]
|шир1_6=50.4550|дов1_6=30.4453|наз1_6=[[Шулявська (станція метро)|Шулявська]]
|шир1_7=50.4508|дов1_7=30.4661|наз1_7=[[Політехнічний інститут (станція метро)|Політехнічний інститут]]
|шир1_8=50.4417|дов1_8=30.4881|наз1_8=[[Вокзальна (станція метро, Київ)|Вокзальна]]
|шир1_9=50.4442|дов1_9=30.5058|наз1_9=[[Університет (станція метро, Київ)|Університет]]
|шир1_10=50.4453|дов1_10=30.5183|наз1_10=[[Театральна (станція метро, Київ)|Театральна]]
|шир1_11=50.4472|дов1_11=30.5233|наз1_11=[[Хрещатик (станція метро)|Хрещатик]]
|шир1_12=50.4444|дов1_12=30.5453|наз1_12=[[Арсенальна (станція метро)|Арсенальна]]
|шир1_13=50.4411|дов1_13=30.5591|наз1_13=[[Дніпро (станція метро)|Дніпро]]
|шир1_14=50.4458|дов1_14=30.5767|наз1_14=[[Гідропарк (станція метро)|Гідропарк]]
|шир1_15=50.4517|дов1_15=30.5983|наз1_15=[[Лівобережна (станція метро)|Лівобережна]]
|шир1_16=50.4556|дов1_16=30.6131|наз1_16=[[Дарниця (станція метро)|Дарниця]]
|шир1_17=50.4597|дов1_17=30.6308|наз1_17=[[Чернігівська (станція метро)|Чернігівська]]
|шир1_18=50.4646|дов1_18=30.6456|наз1_18=[[Лісова (станція метро, Київ)|Лісова]]
|група_назва2=ot|група_мар2=number|група_колір2=00d
|шир2_1=50.5225|дов2_1=30.4986|наз2_1=[[Героїв Дніпра (станція метро)|Героїв Дніпра]]
|шир2_2=50.5122|дов2_2=30.4983|наз2_2=[[Мінська (станція метро, Київ)|Мінська]]
|шир2_3=50.5011|дов2_3=30.4981|наз2_3=[[Оболонь (станція метро)|Оболонь]]
|шир2_4=50.4867|дов2_4=30.4978|наз2_4=[[Почайна (станція метро)|Почайна]]
|шир2_5=50.4731|дов2_5=30.5050|наз2_5=[[Тараса Шевченка (станція метро)|Тараса Шевченка]]
|шир2_6=50.4650|дов2_6=30.5167|наз2_6=[[Контрактова площа (станція метро)|Контрактова площа]]
|шир2_7=50.4592|дов2_7=30.5256|наз2_7=[[Поштова площа (станція метро)|Поштова площа]]
|шир2_8=50.45|дов2_8=30.5241|наз2_8=[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]
|шир2_9=50.4394|дов2_9=30.5169|наз2_9=[[Площа Льва Толстого (станція метро)|Площа Льва Толстого]]
|шир2_10=50.4319|дов2_10=30.5164|наз2_10=[[Олімпійська (станція метро)|Олімпійська]]
|шир2_11=50.4208|дов2_11=30.5208|наз2_11=[[Палац «Україна» (станція метро)|Палац «Україна»]]
|шир2_12=50.4131|дов2_12=30.5244|наз2_12=[[Либідська (станція метро)|Либідська]]
|шир2_13=50.4048|дов2_13=30.5168|наз2_13=[[Деміївська (станція метро)|Деміївська]]
|шир2_14=50.3975|дов2_14=30.5083|наз2_14=[[Голосіївська (станція метро)|Голосіївська]]
|шир2_15=50.3933|дов2_15=30.4881|наз2_15=[[Васильківська (станція метро)|Васильківська]]
|шир2_16=50.3825|дов2_16=30.4775|наз2_16=[[Виставковий центр (станція метро)|Виставковий центр]]
|шир2_17=50.3766|дов2_17=30.4691|наз2_17=[[Іподром (станція метро)|Іподром]]
|шир2_18=50.3670|дов2_18=30.4542|наз2_18=[[Теремки (станція метро)|Теремки]]
|група_назва3=sp|група_мар3=number|група_колір3=090
|шир3_1=50.4761|дов3_1=30.4306|наз3_1=[[Сирець (станція метро)|Сирець]]
|шир3_2=50.4736|дов3_2=30.4494|наз3_2=[[Дорогожичі (станція метро)|Дорогожичі]]
|шир3_3=50.4622|дов3_3=30.4817|наз3_3=[[Лук'янівська (станція метро)|Лук'янівська]]
|шир3_4=50.4461|дов3_4=30.5155|наз3_4=[[Золоті ворота (станція метро)|Золоті ворота]]
|шир3_5=50.4381|дов3_5=30.5208|наз3_5=[[Палац спорту (станція метро)|Палац спорту]]
|шир3_6=50.4369|дов3_6=30.5317|наз3_6=[[Кловська (станція метро)|Кловська]]
|шир3_7=50.4275|дов3_7=30.5389|наз3_7=[[Печерська (станція метро)|Печерська]]
|шир3_8=50.4181|дов3_8=30.5450|наз3_8=[[Звіринецька (станція метро)|Звіринецька]]
|шир3_9=50.4022|дов3_9=30.5608|наз3_9=[[Видубичі (станція метро)|Видубичі]]
|шир3_10=50.3942|дов3_10=30.6042|наз3_10=[[Славутич (станція метро)|Славутич]]
|шир3_11=50.3956|дов3_11=30.6158|наз3_11=[[Осокорки (станція метро)|Осокорки]]
|шир3_12=50.3981|дов3_12=30.6333|наз3_12=[[Позняки (станція метро)|Позняки]]
|шир3_13=50.4008|дов3_13=30.6522|наз3_13=[[Харківська (станція метро)|Харківська]]
|шир3_14=50.4030|дов3_14=30.6667|наз3_14=[[Вирлиця (станція метро)|Вирлиця]]
|шир3_15=50.4033|дов3_15=30.6828|наз3_15=[[Бориспільська (станція метро)|Бориспільська]]
|шир3_16=50.4089|дов3_16=30.6944|наз3_16=[[Червоний хутір (станція метро)|Червоний хутір]]
|лінія_колір1=f66
|лінія_точки1=[30.35507, 50.46482], [30.35510, 50.46428], [30.35593, 50.46015], [30.35634, 50.45945], [30.35693, 50.45872], [30.35767, 50.45798], [30.35969, 50.45695], [30.36415, 50.45605], [30.37882, 50.45705], [30.39307, 50.45796], [30.40421, 50.4586], [30.41534, 50.45963], [30.41532, 50.45963], [30.41628, 50.4596], [30.4197, 50.45907], [30.42965, 50.45767], [30.43742, 50.4564], [30.44016, 50.45562], [30.44703, 50.45473], [30.44973, 50.45448], [30.45222, 50.4534], [30.45648, 50.45253], [30.4661, 50.4508], [30.4751, 50.4489], [30.47839, 50.44803], [30.48117, 50.44681], [30.48282, 50.44584], [30.48478, 50.44456], [30.4878, 50.44173], [30.4883, 50.44153], [30.4901, 50.44109], [30.492, 50.44076], [30.494, 50.44081], [30.50348, 50.4426], [30.50423, 50.44302], [30.50604, 50.44371], [30.5076, 50.44392], [30.51154, 50.4439], [30.51331, 50.44404], [30.51562, 50.44464], [30.51748, 50.4453], [30.5199, 50.4467], [30.5207, 50.44693], [30.52165, 50.44711], [30.5233, 50.4472], [30.527, 50.44724], [30.52845, 50.44724], [30.52962, 50.44714], [30.5309, 50.44695], [30.54047, 50.44457], [30.54602, 50.44344], [30.54786, 50.44334], [30.54987, 50.44294], [30.55181, 50.44232], [30.55384, 50.44143], [30.55582, 50.44089], [30.55743, 50.4408], [30.5591, 50.4411], [30.59576, 50.45118], [30.61767, 50.45722], [30.62806, 50.45929], [30.63656, 50.46163], [30.63792, 50.46216], [30.6402, 50.4632], [30.64106, 50.46348], [30.6456, 50.4647]
|лінія_колір2=66f
|лінія_точки2=[30.4989, 50.5227], [30.49823, 50.50153], [30.49789, 50.48543], [30.49976, 50.47725], [30.5001, 50.47666], [30.50229, 50.47502], [30.5037, 50.47406], [30.50529, 50.47305], [30.50812, 50.4706], [30.51402, 50.46653], [30.51738, 50.46442], [30.51915, 50.46281], [30.52527, 50.45878], [30.5266, 50.45784], [30.52716, 50.45714], [30.52749, 50.45628], [30.52698, 50.45439], [30.52622, 50.45249], [30.52461, 50.45107], [30.52431, 50.45051], [30.52426, 50.44968], [30.52444, 50.44913], [30.52489, 50.44726], [30.52495, 50.44644], [30.52474, 50.44539], [30.52389, 50.44411], [30.52311, 50.44347], [30.52139, 50.44261], [30.52, 50.44196], [30.51857, 50.44088], [30.51778, 50.44], [30.51705, 50.43853], [30.517, 50.43722], [30.51725, 50.43604], [30.51719, 50.434], [30.51694, 50.43225], [30.5171, 50.42711], [30.5213, 50.42064], [30.52491, 50.41483], [30.52477, 50.41248], [30.5237, 50.41088], [30.52245, 50.4094], [30.52126, 50.4085], [30.51797, 50.40665], [30.51735, 50.40582], [30.51548, 50.40231], [30.5151, 50.40182], [30.5144, 50.40117], [30.51114, 50.39842], [30.51018, 50.39794], [30.50946, 50.3977], [30.50232, 50.39585], [30.48649, 50.393], [30.48555, 50.39278], [30.48471, 50.39242], [30.48423, 50.39213], [30.48358, 50.39148], [30.47657, 50.381], [30.47611, 50.38057], [30.4755, 50.38017], [30.47137, 50.37803], [30.46197, 50.37208], [30.45824, 50.36953], [30.45643, 50.36847], [30.4542, 50.367]
|лінія_колір3=4b4
|лінія_точки3=[30.43094, 50.4764], [30.43673, 50.47755], [30.43834, 50.47763], [30.43937, 50.47754], [30.44066, 50.47724], [30.44195, 50.4767], [30.44338, 50.47555], [30.44456, 50.47475], [30.44594, 50.47417], [30.44746, 50.4738], [30.45815, 50.47207], [30.46245, 50.4713], [30.472, 50.46869], [30.4737, 50.4678], [30.47555, 50.4662], [30.47658, 50.46545], [30.47788, 50.46466], [30.48764, 50.45905], [30.49176, 50.45492], [30.4923, 50.45455], [30.4932, 50.45432], [30.49386, 50.45425], [30.49906, 50.45417], [30.50504, 50.45433], [30.50705, 50.45421], [30.50835, 50.45396], [30.50968, 50.45348], [30.511, 50.4528], [30.51189, 50.4522], [30.5128, 50.45142], [30.51343, 50.45055], [30.51397, 50.44946], [30.51597, 50.44367], [30.51683, 50.44247], [30.52134, 50.43844], [30.52286, 50.43772], [30.52446, 50.43732], [30.52586, 50.43714], [30.5294, 50.43714], [30.5309, 50.43697], [30.53215, 50.43665], [30.53533, 50.4356], [30.53594, 50.43524], [30.5364, 50.43473], [30.53985, 50.42708], [30.54068, 50.42624], [30.54178, 50.42538], [30.54584, 50.41818], [30.54818, 50.4161], [30.5497, 50.41424], [30.56009, 50.40222], [30.56092, 50.40167], [30.56305, 50.39998], [30.5732, 50.39614], [30.5745, 50.3958], [30.5759, 50.3956], [30.6042, 50.3942], [30.6079, 50.39435], [30.61626, 50.39517], [30.6346, 50.39788], [30.65224, 50.4007], [30.6678, 50.40303], [30.66972, 50.40313], [30.67388, 50.403], [30.67905, 50.40246], [30.68046, 50.40237], [30.6824, 50.40274], [30.68326, 50.40284], [30.6842, 50.4032], [30.68695, 50.40496], [30.69, 50.40712], [30.691, 50.40763], [30.69566, 50.40927]
}}{{clear}}

== Див. також ==
* [[Автори проектів станцій Київського метрополітену|Автори проєктів станцій Київського метрополітену]]
* [[Метрополітени України]]
* [[Перелік пускових дільниць і нових станцій Київського метрополітену]]
* [[Список станцій Київського метрополітену]]
* [[Транспорт Києва]]

== Коментарі ==
{{reflist|group=п}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* [[Головко Григорій Володимирович|''Головко Г. В.'']], [[Коломієць Микола Степанович|''Коломиец Н. С.'']] [https://web.archive.org/web/20140714162034/http://library.metromuseum.su/kiev/kievskiy-metropoliten-1963 Киевский метрополитен].&nbsp;— Киев: Госстройиздат, 1963.&nbsp;— 42 с. {{ref-ru}}
* ''Заремба Ф. М.'', [[Целіковська Тамара Олексіївна|''Целиковская Т. А.'']] [https://web.archive.org/web/20140714134830/http://library.metromuseum.su/kiev/kievskiy-metopoliten-zaremba-celikovskaya-1976 Киевский метрополитен].&nbsp;— {{comment|К.|Киев}}: Издательство «Будівельник», 1976.&nbsp;— 96 с. {{ref-uk}} {{ref-ru}}
* ''Заремба Ф. М.'', [[Целіковська Тамара Олексіївна|''Целиковская Т. А.'']], ''Марченко М. В.'' Киевский метрополитен. 2-е изд.&nbsp;— {{comment|К.|Киев}}: Издательство «Будівельник», 1980.&nbsp;— 168 с. {{ref-uk}}{{ref-ru}} {{ref-en}}
* Киевский метрополитен 40 лет // публицистические очерки.&nbsp;— {{comment|Х.|Харьков}}: Научно-технологический институт транскрипции, трансляции и репликации.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 224 с., ил. {{ref-ru}}
{{кед}}
* Київметробуду–50. Траси в майбутнє / Упорядник ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Кейбіс''.&nbsp;— {{К.}}: Видавництво «Росток», 1999.&nbsp;— 290 с., іл.
* [http://library.metromuseum.su/kiev/metro-1962-ukr Київський метрополітен. Збірник]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— {{К.}}: Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1962.&nbsp;— 276 с.
* {{h|Ковалинський|2002}}[[Ковалинський Віталій Васильович|''Ковалинський В. В.'']] Київські мініатюри. Книга перша.&nbsp;— {{К.}}: Літопис, 2002.&nbsp;— 320 с., іл.&nbsp;— {{s|ISBN 966-7204-05-7.}}
* {{h|Козлов|2011}}Київський метрополітен / ''К.&nbsp;П.&nbsp;Козлов''.&nbsp;— {{К.}}: Сидоренко Б. В., 2011.&nbsp;— 256 с.: іл.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-2321-17-3.}}
* {{h|Козлов, Машкевич|2009}}''Козлов К. П.'', ''[[Машкевич Стефан Володимирович|Машкевич С. В.]]'' Київський тролейбус.&nbsp;— {{К.}}: Видавництво «Кий», 2009.&nbsp;— 608 с.: іл.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8825-58-3.}} {{ref-uk}}{{ref-en}}
* ''Куриленко М. Т.'' З історії Київського метрополітену. Путівник по музею.&nbsp;— {{К.}}: Поліграфічне підприємство «ЕКМО», 2005.&nbsp;— 286 с.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8555-44-9.}}
* ''Мельничук Г. В.'' 50 років Київському метрополітену.&nbsp;— {{К.}}: «АДЕФ-Україна», 2010.&nbsp;— 210 с.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-187-082-5.}}
* {{h|Архитектура|2000}}[https://web.archive.org/web/20140226180103/http://library.metromuseum.su/kiev/arch2000 Метрополитен Киева 40 років. Архитектура 1960—2000]. [Брошюра].&nbsp;— {{К.}}: КП «Киевский метрополитен», 2000.&nbsp;— 20 с. {{ref-ru}}
* {{рвкмр|49а}}
* [https://web.archive.org/web/20130811082619/http://guoks.gov.ua/index.php?option=com_docman&Itemid=123&lang=uk Об'єкти культурної спадщини в м. Києві] // Управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Київський метрополітен
|Портал1            = Київ
|Портал1-зображення = COA of Kyiv Kurovskyi.svg
|Вікіновини         = Київ
|Вікісховище        = Kyiv Metro
}}
* [http://www.metro.kyiv.ua/ Офіційний сайт КП «Київський метрополітен».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200403215317/http://www.metro.kyiv.ua/ |date=3 Квітня 2020 }}
* [http://www.twitter.com/kyivmetroalerts Офіційний Твіттер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125171928/https://twitter.com/kyivmetroalerts |date=25 Січня 2016 }} {{ref-uk}}
* [http://www.urbanrail.net/eu/ua/kiev/kyiv.htm Київське метро на сайті ''urbanrail.net''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120306121034/http://www.urbanrail.net/eu/ua/kiev/kyiv.htm |date=6 Березня 2012 }} {{ref-en}}
* [http://www.metromuseum.su Онлайн-музей Київського метро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161125121824/http://www.metromuseum.su/ |date=25 Листопада 2016 }} {{ref-ru}}
* ''Тоцкий Олег.'' [http://tov-tob.livejournal.com/59678.html Метро, которого нет: конкурсные проекты 1952 г.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6Cvnzod2Y?url=http://tov-tob.livejournal.com/59678.html |date=15 Грудня 2012 }} // tov-tob.livejournal.com&nbsp;— 2012.&nbsp;— 8 февраля. {{ref-ru}}
* https://web.archive.org/web/20130801034147/http://www.goncharov.fatal.ru/goncharov.tut.ru_kiev_metro_chronological_2010-russian-ukrainian.gif Хронологічна схема Київського метрополітену]
* [https://archive.today/20120715073946/kievgenplan.grad.gov.ua/images/17_Reyka_osnovn1X1-A3_100_000.jpg Схема «Рейковий пасажирський транспорт» в складі проекту Генерального плану розвитку м. Києва до 2025 року]
* [http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv Маршрутами транспорту Києва, онлайн-моніторинг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120410041150/http://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv |date=10 Квітня 2012 }}
* [http://bespalov.me/2014/10/15/troeschina-metro-ili-tramvay/ Троєщина: метро або трамвай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141021042326/http://bespalov.me/2014/10/15/troeschina-metro-ili-tramvay/ |date=21 Жовтня 2014 }}
* [http://pl.com.ua/u-harkovi-i-kiyevi-planuyut-budivnitstvo-novih-stantsij-metro/ У Харкові і Києві планують будівництво нових станцій метро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170722061708/http://pl.com.ua/u-harkovi-i-kiyevi-planuyut-budivnitstvo-novih-stantsij-metro/ |date=22 Липня 2017 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=LGGgwa3CClU Згадати Все. Київське метро // 24-й канал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190926163947/https://www.youtube.com/watch?v=LGGgwa3CClU |date=26 Вересня 2019 }}
* [https://www.weekend.today/spectemy/kievskaja-starina/nasha-podzemka-mogla-byt-pervoj_arhiv_art.htm Про історію київського метрополітену] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210930210102/https://weekend.today/spectemy/kievskaja-starina/nasha-podzemka-mogla-byt-pervoj_arhiv_art.htm |date=30 Вересня 2021 }}

{{ac}}
{{Лінії Київського метро}}
{{Метрополітени України}}
{{Транспорт Києва}}
{{Визначні місця Києва}}
{{Метрополітени Європи}}

{{медаль}}

{{ВП-портали|Київ|Транспорт|Україна}}

[[Категорія:Київський метрополітен]]
[[Категорія:Громадський транспорт Києва]]
[[Категорія:Метрополітени України]]
[[Категорія:Історія метрополітену]]