Книга спеціального обвинувачення — Польща
| Книга спеціального обвинувачення — Польща | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Sonderfahndungsbuch Polen | ||||
 | ||||
| Автор | гестапо, фольксдойче | |||
| Мова | німецька, польська | |||
| Написано | 1937 — 1939 | |||
| Опубліковано | 1939, 1940 | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Книга спеціального обвинувачення — Польща» (нім. Sonderfahndungsbuch Polen; пол. Specjalna księga Polaków ściganych listem gończym) — список, підготовлений німцями безпосередньо перед вторгненням до Польщі, що містив понад 61 000 представників польської еліти: активістів, інтелігенції, науковців, акторів, колишніх офіцерів та інших видатних осіб, що після вторгнення мали бути заарештовані і передані нацистській владі.
Протягом майже двох років до вторгнення в Польщу, між 1937 і 1939 роками, в Німеччині таємно готували список, названий «Книгою спеціального обвинувачення»[1]. Його розробкою займалося Центральне управління II P (нім. Zentralstelle IIP Polen) гестапо на основі таємних розвідувальних даних, наданих членами німецької національної меншини в Польщі, залученими до Німецької народної самооборони, що діяли як п'ята колона[2].
Центральний підрозділ II P був створений Райнгардом Гейдріхом для координації етнічних чисток усіх поляків в рамках операції «Танненберг» та «Intelligenzaktion» — двох кодових назв винищувальних акцій, спрямованих на польський народ на початковому етапі Другої світової війни[3].
Формально «Intelligenzaktion» була другою фазою операції «Танненберг» і тривала до січня 1940 року як перша частина генерального плану «Ост». Лише в Померанії до кінця 1939 року було вбито від 36 000 до 42 000 поляків, включно з дітьми[3].
У списку було ідентифіковано понад 61 000 представників польської еліти: активістів, інтелігенції, науковців, акторів, колишніх офіцерів, польської шляхти, католицьких священників, університетських професорів, вчителів, лікарів, юристів і навіть спортсмена, який представляв Польщу на Олімпійських іграх у Берліні в 1936 році. Люди, занесені до списку, були або вбиті айнзатцгрупами чи Німецькою народною самообороною, або відправлені до концентраційних таборів і вбиті там. Німецькі ескадрони смерті перебували під безпосереднім командуванням штурмбанфюрера СС Рудольфа Трьогера, а загальне командування здійснював Рейнгард Гейдріх[3].
Друге і останнє видання «Книга спеціального обвинувачення — Польща» було опубліковане німецькою та польською мовами у 1940 році в окупованому Кракові[4] після закінчення АБ-акції (нім. Ausserordentliche Befriedungsaktion)[1].
- ↑ а б Dąbrowa-Kostka, Stanisław (1983). Hitlerowskie afisze śmierci (пол.). Warszawa: KAW. с. 92, 339.
- ↑ Sonderfahndungsbuch Polen. 849588 II (нім.). Berlin. 1939. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ а б в Semków, Piotr (2006). Martyrologia Polaków z Pomorza Gdańskiego w latach II wojny światowej (PDF) (пол.). Warszawa: Institute of National Remembrance. с. 46—48. ISSN 1641-9561. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2018. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Sonderfahndungsbuch Polen: Ergänzungsnachtrag über entwichene oder vorzeitig entlassene Straf- oder Untersuchungsgefangene sowie über kriminalpolizeilich gesuchte Verbrecher (пол.). Krakow: Befehlshaber der Sicherheitspolizei und des SD im Generalgouvernement Polen. 1940.