Перегляд вихідного коду сторінки Комета Чурюмова — Герасименко

{{Комета
| Назва = 67P/Чурюмова — Герасименко
| Зображення = [[File:Comet_67P_Philae_landing_site_20141030_NavCam_mosaic.jpg|250px|center]]
| Опис = Знімок зонда «[[Розетта (КА)|Розетта]]»
| Першовідкривач = [[Чурюмов Клим Іванович|Чурюмов]], [[Герасименко Світлана Іванівна|Герасименко]]
| Дата відкриття = [[20 вересня]] [[1969]]
| Альтернативні_позначення = 1982 VIII; 1982f;
1989 VI; 1988i;
1969 R1; 1969-IV;
1969h; 1975 P1;
1976 VII; 1975i
| Епоха = 2456981,5 (2014-11-20,0)
| Афелій = 5,68 [[Астрономічна одиниця|а. о.]]
| Перигелій = 1,24 [[Астрономічна одиниця|а. о.]]
| Велика піввісь = 3,46 [[Астрономічна одиниця|а. о.]]
| Ексцентриситет = 0,64
| Період = 6,44 [[Юліанський рік (астрономія)|юліанських років]]
| Нахил = 7,04°
| Останній_перигелій = 13 серпня 2015 року
| Наступний_перигелій = 21 січня 2022 року<ref>{{Cite web |url=http://theskylive.com/67p-info |title=TheSkyLive.com |accessdate=10 Березня 2016 |archive-date=10 Березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310200445/http://theskylive.com/67p-info }}</ref>
| Діаметр = 4 км
| Розміри = 4,1 × 3,2 × 1,3&nbsp;км (більша частина)<br/>2,5 × 2,5 × 2,0&nbsp;км (менша частина)<ref name="ESA2014okt">[http://blogs.esa.int/rosetta/2014/10/03/measuring-comet-67pc-g/ Measuring comet 67P/C-G] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190328121001/http://blogs.esa.int/rosetta/2014/10/03/measuring-comet-67pc-g/ |date=28 Березня 2019 }}{{ref-en}}</ref>
| Сер_густина = {{val|0.533|0.006|u=г/см³}}<ref name="mass density 2016">{{cite journal |title=A homogeneous nucleus for comet 67P/Churyumov–Gerasimenko from its gravity field |journal=Nature |date=4 лютого 2016 |last=Pätzold |first=M. |last2=Andert |first2=T. |volume=530 |issue=7588 |pages=63–65 |doi=10.1038/nature16535 |pmid=26842054 |url=http://www.nature.com/nature/journal/v530/n7588/abs/nature16535.html |accessdate=4 травня 2016 |display-authors=etal |bibcode=2016Natur.530...63P |archive-date=28 Лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170228044945/http://www.nature.com/nature/journal/v530/n7588/abs/nature16535.html }}</ref><ref name="Lakdawalla1118">{{cite web |url=http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2015/dps15-1118-rosetta.html |title=DPS 2015: A little science from Rosetta, beyond perihelion |publisher=The Planetary Society |first=Emily |last=Lakdawalla |date=19 листопада 2015 |accessdate=8 грудня 2015 |archive-date=28 Березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190328131034/http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2015/dps15-1118-rosetta.html }}</ref>
| Маса = {{val|9.982|0.003|e=12|u=кг}}<ref name="mass density 2016" />
}}
'''Коме́та Чурю́мова&nbsp;— Герасиме́нко''' (постійне позначення&nbsp;— '''67P''')&nbsp;— короткоперіодична [[комета]] з періодом обертання 6,6 року. Перша комета, яку супроводжував космічний апарат (із серпня 2014 року, [[Розетта (космічний апарат)|«Розетта»]]) і перша, на яку здійснив посадку спусковий апарат (12 листопада 2014 року, [[Філи (космічний апарат)|«Філи»]]). У результаті космічних досліджень, зокрема, виявлено неправильну форму ядра комети, відзнято деталі поверхні, а також уперше для комет знайдено молекулярний [[азот]] і деякі органічні сполуки, зокрема [[гліцин]].

У 2021 році комета має наблизитися до [[Земля|Землі]] на найменшу відстань&nbsp;— 0,418&nbsp;а.&nbsp;о.<ref>{{Cite web |url=https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons.cgi#results |title=HORIZONS Web-Interface |accessdate=26 Січня 2021 |archive-date=4 Травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190504070618/https://ssd.jpl.nasa.gov/horizons.cgi#results }}</ref>, очікується, що в листопаді&nbsp;— грудні 2021 року комета досягне максимальної величини 8<sup>[[Видима зоряна величина|m]]</sup> й спостерігатиметься вранці у листопаді, вранці й серед ночі в грудні у північній півкулі<ref>{{Cite web |url=http://www.aerith.net/comet/future-n.html |title=Visual Comets in the Future |accessdate=26 Січня 2021 |archive-date=31 Січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210131065317/http://www.aerith.net/comet/future-n.html }}</ref>.

== Загальний опис ==
[[Ядро комети]] має розмір 3 × 5&nbsp;км і обертається навколо осі за 12,40 год (до проходження [[перигелій|перигелію]] 2009 року було 12,76 год). Оскільки орбіти таких, як ця, комет контролюються силою тяжіння [[Юпітер (планета)|Юпітера]], їх ще називають «кометами родини Юпітера». Ці комети, як вважають, походять із [[Пояс Койпера|поясу Койпера]]. Як і в інших комет, ядро майже таке ж чорне, як вугілля: його поверхня відбиває лише 6&nbsp;% світла. Разом із деякими спектральними даними це вказує на значний вміст у поверхневому шарі високомолекулярних органічних сполук<ref name=Capaccioni_2015/>. Як і в більшості комет, активність нерівномірно розподілена поверхнею ядра, і під час спостережень 67P протягом 2009 року були визначені принаймні три виразні активні області. Навіть на піку активності приблизно через місяць після перигелію комета була не надто яскрава, з типовою візуальною величиною приблизно 12, що означає, що побачити комету з Землі можна лише в телескоп. Комета 67P класифікується як запилена, з відношенням вивільненого пилу до газу приблизно 2:1 за об'ємом і 4:1 за масою. Пік викиду пилу в березні 2002 оцінювався приблизно в 60&nbsp;кг на секунду, хоча в 1982/83 роках пилопродуктивність оцінена у 220&nbsp;кг/с. Маса ядра комети&nbsp;— 1,0 ± 0,1×10<sup>13</sup> кг, об'єм&nbsp;— 25&nbsp;км<sup>3</sup>, густина&nbsp;— 0,4&nbsp;г/см<sup>3</sup> (за іншими даними&nbsp;— 533 ± 6&nbsp;кг/м<sup>3</sup><ref name="Pätzold"/>). Прискорення сили тяжіння на поверхні комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко оцінено в 10<sup>−3</sup>&nbsp;м/с<sup>2</sup>, або приблизно {{s|1/10 000}} земного. [[Магнітне поле]] в комети відсутнє<ref>{{Cite web |url=http://itnews.com.ua/pg/1374.html |title=У кометы Чурюмова–Герасименко не выявлено своего магнитного поля |accessdate=16 Квітня 2015 |archive-date=23 Липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150723002533/http://itnews.com.ua/pg/1374.html }}</ref>.

== Відкриття ==
Комету було відкрито [[23 жовтня]] [[1969 у науці|1969]] року [[Чурюмов Клим Іванович|Климом Чурюмовим]] у [[Київ|Києві]] в результаті вивчення [[фотопластинка|фотопластинок]] комети [[32P/Комас Сола]], знятих [[Герасименко Світлана Іванівна|Світланою Герасименко]] в [[Алма-Атинська обсерваторія|Алма-Атинській обсерваторії]] у вересні того ж року. Перший знімок, на якому видно комету, датований [[20 вересня]] 1969 року. Біля краю фотознімка було виявлено ще одну комету, проте спочатку вона розглядалась як фрагмент [[32P/Комас Сола|комети Комас Сола]]. Після вивчення наступних фотознімків було з'ясовано, що цей об'єкт рухався іншою [[траєкторія|траєкторією]] й, отже, є самостійною кометою.

== Дослідження комети: місія «Розетта» ==
{{main|Розетта (космічний апарат)}}
[[Файл:67P Churyumov-Gerasimenko surface.gif|alt=A black and white short animation of dust on the surface|thumb|Пил та [[космічні промені]] на поверхні комети, 2016]]
2 березня 2004 року [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]] був запущений [[космічний апарат]] «Розетта» ({{lang-en|Rosetta}}) для дослідження комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко.

6 серпня 2014 року зонд «[[Розетта (космічний апарат)|Розетта»]] вийшов на орбіту комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко<ref name=Popmech/>. «Розетта» стала першим космічним апаратом, який зумів вийти на орбіту комети&nbsp;— раніше зонди отримували дані про комети, наближаючись до них лише на короткий час і на великій швидкості. Для виходу на орбіту комети двигуни зонда коректували його траєкторію руху протягом шести з половиною хвилин. Через 22 хвилини після завершення маневру інженери ЄКА отримали відомості про те, що «Розетті» вдалося успішно зблизитися з кометою.

14 липня 2014 року інструмент OSIRIS на апараті «Розетта» сфотографував комету з відстані 12 тис. км. Виявилось, що ядро комети [[Контактно-подвійна мала планета|складається з двох розділених перешийком частин]], які, як сказав менеджер проекту OSIRIS Карстен Гютлер, «дещо нагадують гумову качечку з тілом і головою».

Дослідження поверхні ядра комети здійснені впродовж серпня 2014 року за допомогою ультрафіолетового спектрографа НАСА «Еліс» на борту «Розетти». Вони виявили, що ядро є незвично темним на ультрафіолетових довжинах хвиль і що на ньому&nbsp;— принаймні до вересня&nbsp;— не видно великих оголень льоду. Також у кометній атмосфері вже були виявлені як [[водень]], так і [[кисень]]<ref>[http://www.sciencedaily.com/releases/2014/09/140904153803.htm Rosetta-Alice spectrograph obtains first far ultraviolet spectra of a cometary surface&nbsp;— ScienceDaily] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140908155932/http://www.sciencedaily.com/releases/2014/09/140904153803.htm |date=8 Вересня 2014 }} {{ref-en}}</ref><ref name=Bieler_2015/>.

12 листопада 2014 року зонд спрямував на поверхню ядра комети спускний апарат «[[Філи (космічний апарат)|Філи]]» для вивчення хімічного складу небесного тіла. Приземлення на поверхню комети відбулося о 17:34 за київським часом, але через велику відстань між Землею та кометою сигнал про приземлення надійшов лише о 18:03, через 29 хвилин<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/science/1008535-vpershe-v-istoriji-lyudstva-robot-yakiy-letiv-do-kometi-bilshe-10-rokiv-siv-na-jiji-poverhnyu-najivo.html |title=Вперше в історії людства робот, який летів до комети більше 10 років, сів на її поверхню // UNIAN.NET 12.11.2014 |accessdate=8 Січня 2016 |archive-date=4 Березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304132521/http://www.unian.ua/science/1008535-vpershe-v-istoriji-lyudstva-robot-yakiy-letiv-do-kometi-bilshe-10-rokiv-siv-na-jiji-poverhnyu-najivo.html }}</ref>. Закріпитися на поверхні з першого разу не вдалося, і лише після двох відскоків «Філи» зупинився остаточно. Це сталося в невідомому місці, надто затіненому для отримання достатньої кількості сонячної енергії. Але завдяки зарядженим акумуляторам апарат пропрацював ще 55 годин<ref name=nssdc>{{cite web |url=http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftDisplay.do?id=2004-006C |title=Philae |publisher=NASA Space Science Data Coordinated Archive |deadurl=no |archiveurl=https://archive.today/20151106043621/http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/spacecraftDisplay.do?id=2004-006C |archivedate=2015-11-06 |accessdate=2015-11-06 }}</ref>.

Упродовж 12—15 листопада апарат «Філи» виконав усі заплановані дослідні роботи з використанням усіх наявних на борту інструментів. Так, за допомогою бура було отримано і проаналізовано зразок ґрунту<ref name=Popmech>{{cite web|url=http://www.popmech.ru/space/49608-vse-samoe-vazhnoe-ob-istoricheskoy-missii-rosetta/#full|title=Все самое важное об исторической миссии Rosetta|work=Популярная механика|author=Дмитрий Мамонтов|date=октябрь 2014|accessdate=21.11.2014|archive-date=29 Листопада 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141129105849/http://www.popmech.ru/space/49608-vse-samoe-vazhnoe-ob-istoricheskoy-missii-rosetta/#full}}</ref>. Також отримано дані про температуру і внутрішню структуру комети. Крім того, вдалося зробити знімки місцевості. Усі отримані дані було передано на Землю. Однак після вичерпання запасів енергії апарат перейшов у режим сну, а зв'язок із ним припинився.

Аналіз водяної пари, яку викидає комета, показав, що ізотопний склад цієї пари сильно відрізняється від складу земної води: у ній значно більше атомів [[Дейтерій|дейтерію]]. На Землі в кожних 10 тисячах молекул води можна знайти три атоми дейтерію. На кометі Чурюмова&nbsp;— Герасименко «[[важка вода|важкої води]]» в понад три рази більше<ref>''K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J. J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hassig, A. Jackel, E. Kopp, A. Korth, L. LeRoy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, E. Neefs, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C.-Y. Tzou, H. Waite, P. Wurz'' [http://www.researchgate.net/publication/269396004 67P/Churyumov-Gerasimenko, a Jupiter family comet with a high D/H ratio] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160311072923/https://www.researchgate.net/publication/269396004 |date=11 Березня 2016 }}. Science, 2014; 347 (6220): 1261952. {{doi|10.1126/science.1261952}}</ref><ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2014/12/141211_rozetta_comet_water_or Дані «Розетти»: комети навряд чи принесли воду на Землю] // BBC Україна {{ref-uk}}</ref>.

Міжнародна команда вчених виявила, що атмосфера комети, або [[Кома (астрономія)|кома]], значно менш однорідна, ніж очікувалося. Виділення речовини з ядра комети істотно змінюється з часом. Ще більш дивно те, що склад коми також істотно змінюється. Хоча, як відомо, комети складаються в основному з водяного льоду й сигнал H<sub>2</sub>O, загалом, є найсильнішим, але кома, принаймні цієї комети іноді, над слабо освітленою поверхнею, містить значно більше [[монооксид вуглецю|монооксиду вуглецю]] CO й [[діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] CO<sub>2</sub>. Можливо, це є наслідком неоднорідності ядра комети й того, що при його обертанні під промені Сонця потрапляють різні його частини. Ця неоднорідність разом зі своєрідною формою ядра може свідчити про його формування з окремих малих тіл, утворених у дуже різних регіонах Сонячної системи<ref>[http://blogs.esa.int/rosetta/2015/01/22/comets-coma-composition-varies-significantly-over-time Comet's coma composition varies significantly over time] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151215221244/http://blogs.esa.int/rosetta/2015/01/22/comets-coma-composition-varies-significantly-over-time/ |date=15 Грудня 2015 }} // Rosetta blog, European Space Agency, 22.01.2015</ref>.

За наземними спостереженнями в комі комети не видно швидких змін, але з дистанції 200 кілометрів їх вдалося виявити. Ще більш дивно, що зміни відбуваються і в складі коми. Є досить чітке розходження між складом «літньої» й «зимової» атмосфер: у першій переважає вода, в останній&nbsp;— [[діоксид вуглецю]]. Оскільки ядро комети дуже мале (4 км), літня зона перебуває на відстані лише близько кілометра від зимової. Також вдалося на місці подій спостерігати, як гази, що виходять із комети, стають електрично зарядженими в сонячному промінні, а потім здуваються сонячним вітром<ref>''M. Hassig, K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J. J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, M. Galand, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, A. Jackel, H. U. Keller, E. Kopp, A. Korth, E. Kuhrt, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, E. Neefs, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C. Tornow, C.- Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz'' [http://www.researchgate.net/publication/271212299 Time variability and heterogeneity in the coma of 67P/Churyumov-Gerasimenko] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160312132601/https://www.researchgate.net/publication/271212299 |date=12 Березня 2016 }}. Science, 2015; 347 (6220). {{doi|10.1126/science.aaa0276}}</ref><ref>[http://www.sciencedaily.com/releases/2015/01/150122141800.htm Gas variations are suggestive of seasons on comet Churyumov-Gerasimenko] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905134146/http://www.sciencedaily.com/releases/2015/01/150122141800.htm |date=5 Вересня 2015 }} // sciencedaily.com, 22.01.2015</ref>.

Було підраховано, що комета Чурюмова&nbsp;— Герасименко в серпні 2014 року виділяла у вигляді пари 1,2 літра води щосекунди, а в період з червня по серпень виділення води зросло приблизно в десять разів. Також комета вивергає більше газу з певних місцях і в певний час її дня. Значна частина дегазації відбувалася із червня по вересень 2014 в області «шиї» в другій половині дня<ref>''S. Gulkis, M. Allen, P. von Allmen, G. Beaudin, N. Biver, D. Bockelee-Morvan, M. Choukroun, J. Crovisier, B. J. R. Davidsson, P. Encrenaz, T. Encrenaz, M. Frerking, P. Hartogh, M. Hofstadter, W.-H. Ip, M. Janssen, C. Jarchow, S. Keihm, S. Lee, E. Lellouch, C. Leyrat, L. Rezac, F. P. Schloerb, T. Spilker'' Subsurface properties and early activity of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko. Science, 2015; 347 (6220). {{doi|10.1126/science.aaa0709}}</ref>.

Через мізерну силу тяжіння викинуті кометою газ і пил вільно розлітаються в просторі. Але масивніші частинки здатні кинути виклик тиску сонячного випромінювання й можуть вийти на орбіту навколо ядра комети. Камера «Осіріс» відзняла багато таких частинок; їхній розмір лежить у межах від 4&nbsp;см до 2&nbsp;м (оцінки, зроблені за яскравістю)<ref>{{cite journal |last1=Rotundi|first1=Alessandra|last2=Sierks|first2=Holger|last3=Della Corte|first3=Vincenzo|last4=Marco|first4=Fulle|displayauthors=3|title=Dust measurements in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko inbound to the Sun |date=2015 |journal=Science |volume=347 |issue=6620 |doi=10.1126/science.aaa3905 |bibcode=2015Sci...347a3905R |url=http://www.researchgate.net/publication/271335005 |accessdate=6 Листопада 2015 |archive-date=23 Березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323143159/https://www.researchgate.net/publication/271335005 }}</ref>.

На підставі останніх досліджень комет команда вчених очікувала побачити ознаки кількох складних молекул, таких як спирти, карбонові кислоти й азотовмісні аміни. Проте дані з VIRTIS (Visible and Infrared Thermal Imaging Spectrometer, спектрометр у видимій та інфрачервоній тепловій області) вказують, що на поверхні комети переважають простіші вуглеводні<ref name=Capaccioni_2015>''F. Capaccioni, A. Coradini, G. Filacchione, S. Erard, G. Arnold, P. Drossart, M. C. De Sanctis, D. Bockelee-Morvan, M. T. Capria, F. Tosi, C. Leyrat, B. Schmitt, E. Quirico, P. Cerroni, V. Mennella, A. Raponi, M. Ciarniello, T. McCord, L. Moroz, E. Palomba, E. Ammannito, M. A. Barucci, G. Bellucci, J. Benkhoff, J. P. Bibring, A. Blanco, M. Blecka, R. Carlson, U. Carsenty, L. Colangeli, M. Combes, M. Combi, J. Crovisier, T. Encrenaz, C. Federico, U. Fink, S. Fonti, W. H. Ip, P. Irwin, R. Jaumann, E. Kuehrt, Y. Langevin, G. Magni, S. Mottola, V. Orofino, P. Palumbo, G. Piccioni, U. Schade, F. Taylor, D. Tiphene, G. P. Tozzi, P. Beck, N. Biver, L. Bonal, J.- P. Combe, D. Despan, E. Flamini, S. Fornasier, A. Frigeri, D. Grassi, M. Gudipati, A. Longobardo, K. Markus, F. Merlin, R. Orosei, G. Rinaldi, K. Stephan, M. Cartacci, A. Cicchetti, S. Giuppi, Y. Hello, F. Henry, S. Jacquinod, R. Noschese, G. Peter, R. Politi, J. M. Reess, A. Semery'' [http://www.researchgate.net/publication/271220891 The organic-rich surface of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko as seen by VIRTIS/Rosetta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160312044800/https://www.researchgate.net/publication/271220891 |date=12 Березня 2016 }}. Science, 2015; 347 (6220). {{doi|10.1126/science.aaa0628}}</ref>.

За допомогою RPC-ICA (інструменту на борту космічного корабля «Розетта») вдалося на ранніх стадіях спостерігати процес утворення магнітосфери навколо комети 67P Чурюмова&nbsp;— Герасименко, коли вона наближалася до Сонця й починала взаємодіяти із сонячним вітром. Поступово комета стає теплішою, леткі речовини (в основному вода) випаровуються з поверхні й утворюють атмосферу навколо комети. Ультрафіолетове випромінювання Сонця й зіткнення із сонячним вітром іонізують деяку частину атмосфери комети. Новостворені іони відчувають вплив електричних і магнітних полів сонячного вітру й можуть бути розігнані до високих швидкостей. Коли комета досить близько до Сонця, її атмосфера стає настільки щільною й іонізованою, що вона набуває електропровідності. При цьому атмосфера починає чинити опір сонячному вітру й народжується магнітосфера комети&nbsp;— ділянка навколо комети, яка захищена від сонячного вітру<ref>''H. Nilsson, G. Stenberg Wieser, E. Behar, C. S. Wedlund, H. Gunell, M. Yamauchi, R. Lundin, S. Barabash, M. Wieser, C. Carr, E. Cupido, J. L. Burch, A. Fedorov, J.-A. Sauvaud, H. Koskinen, E. Kallio, J.-P. Lebreton, A. Eriksson, N. Edberg, R. Goldstein, P. Henri, C. Koenders, P. Mokashi, Z. Nemeth, I. Richter, K. Szego, M. Volwerk, C'' Vallat, M. Rubin. Birth of a comet magnetosphere: A spring of water ions. Science, 2015; 347 (6220). {{doi|10.1126/science.aaa0571}}</ref>.

Зонд «Розетта» вперше в історії досліджень комет напряму виявив у них газоподібний азот. Це зроблено за допомогою мас-спектрометра ROSINA. Молекулярний азот, N<sub>2</sub>, є основним складником атмосфери [[Земля|Землі]], а також наявний в атмосфері й на поверхні [[Плутон (карликова планета)|Плутона]] й Нептунового супутника [[Тритон (супутник)|Тритона]]. Вважається, що N<sub>2</sub> був панівною формою азоту в первинній туманності, з якої утворилася наша сонячна система. Комета Чурюмова&nbsp;— Герасименко та подібні їй, імовірно, були сформовані в тому ж регіоні, що Тритон і Плутон<ref>''M. Rubin, K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J.-J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, F. Dhooghe, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hässig, A. Jäckel, E. Kopp, A. Korth, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, T. Owen, H. Rème, T. Sémon, C.-Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz.'' [http://www.researchgate.net/publication/273631139 Molecular nitrogen in comet 67P/Churyumov-Gerasimenko indicates a low formation temperature] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160312045247/https://www.researchgate.net/publication/273631139 |date=12 Березня 2016 }}. Science, 2015. {{doi|10.1126/science.aaa6100}}</ref>.

За допомогою інструментів COSAC (''Cometary Sampling and Composition'') на поверхні комети було виявлено шістнадцять органічних сполук, з яких чотири&nbsp;— були помічені на кометах уперше. Це [[ацетамід]]&nbsp;— CH<sub>3</sub>CONH<sub>2</sub>, [[ацетон]]&nbsp;— (CH<sub>3</sub>)<sub>2</sub>CO, метилізоцианат&nbsp;— CH<sub>3</sub>NCO і пропіональдегід&nbsp;— CH<sub>3</sub>CH<sub>2</sub>CHO<ref>{{cite journal |title=Organic compounds on comet 67P/Churyumov-Gerasimenko revealed by COSAC mass spectrometry |author=Goesmann F., Rosenbauer H., Bredehöft J. H. et al. |journal=Science |volume=349 |issue=6247 |date=2015 |doi=10.1126/science.aab0689 |bibcode=2015Sci...349b0689G |url=http://www.researchgate.net/publication/280582924 |accessdate=6 Листопада 2015 |archive-date=23 Березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323142734/https://www.researchgate.net/publication/280582924 }}</ref>.

Інструмент MUPUS (Multipurpose Sensors for Surface and Sub-Surface Science) показав, що денна температура на поверхні ядра варіює від 90 до {{s|130 K}}. Повністю заглибитися в поверхню температурний зонд не зміг. Це означає, що локальний опір ґрунту до проникнення >4&nbsp;МПа, що еквівалентно >2&nbsp;МПа одноосьової міцності на стиск. Такі властивості може мати спечений мікропористий пило-льодовий шар із пористістю від 30 до 65&nbsp;%. Відповідно до моделі теплової еволюції комети, спікання може призвести до утворення міцного приповерхневого шару, але це вимагає, щоб зерна були не більші, ніж десятки мікрометрів. Таким чином висока міцність вказує на те, що речовина, принаймні локально, дрібнозерниста<ref>''Spohn et.al.'' [http://www.researchgate.net/publication/280582923 Thermal and mechanical properties of the near-surface layers of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko] // Science.&nbsp;— 2015.&nbsp;— '''349''', N 6247. {{doi|10.1126/science.aab0464}}</ref>.

Мас-спектрометр ROSINA виявив у комі 67P/Чурюмова&nbsp;— Герасименко [[аргон]]. Відношення кількості аргону до води там змінюється в межах {{s|(0,1–2,3)×10<sup>−5</sup>}}, що на кілька порядків більше, ніж на Землі (якщо брати разом атмосферу й гідросферу)<ref>{{стаття|автор=H. Balsiger, K. Altwegg, A. Bar-Nun, J.-J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hassig, A. Jackel, E. Kopp, A. Korth, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C.-Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz|назва=Detection of argon in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko|видання=[[Science Advances]]|рік=2015|випуск=1|номер=8|сторінки=|doi=10.1126/sciadv.1500377|url=http://www.researchgate.net/publication/282183283}}</ref>.

У жовтні 2015 року за допомогою спектрометра ROSINA-DFMS на борту Rosetta в комі комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко було виявлено молекулярний кисень. Його кількість варіює в межах {{s|1–10 %}} кількості води й у середньому складає {{s|3,80 ± 0,85 %}}. Відношення О<sub>2</sub> / H<sub>2</sub>O в комі є ізотропним; систематичних його змін із відстанню до Сонця не виявлено. Це свідчить про те, що цей О<sub>2</sub> лишився в ядрі з часів формування комети, що є несподіваним. Сучасні моделі формування Сонячної системи несумісні з таким його вмістом; вони прогнозують значно менший. Тому постає необхідність переглянути ці моделі<ref name=Bieler_2015>{{стаття|автор=A. Bieler et al.|назва=Abundant molecular oxygen in the coma of comet 67P/Churyumov–Gerasimenko|видання=Nature|рік=2015|випуск=526|номер=|сторінки=678–681|doi=10.1038/nature15707|посилання=http://www.researchgate.net/publication/283301006}}</ref><ref>{{cite journal|last1=Cesare|first1=Chris|title=Rosetta sniffs oxygen around comet 67P|journal=[[Nature]] news|year=2015|issn=1476-4687|doi=10.1038/nature.2015.18658}}</ref>. Зрештою 2017 року було описано механізм утворення молекулярного кисню на кометі (механізм Eley–Rideal) внаслідок енергійних зіткнень H<sub>2</sub>O з окисненою поверхнею<ref>{{стаття|автор=Yunxi Yao & Konstantinos P. Giapis|назва=Dynamic molecular oxygen production in cometary comae|видання=[[Nature Communications]]|рік=2017|випуск=8|номер=|сторінки=|doi=10.1038/ncomms15298|посилання=https://www.nature.com/articles/ncomms15298}}</ref>.

[[Гравіметрія]], виконана орбітальною станцією Rosetta, показала, що тіло комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко складається на 75 відсотків із пилу й на 25 відсотків&nbsp;— із льоду. Щільність постійна у всьому ядрі, це свідчить про відсутність великих порожнеч. Встановлено також, що 67P є вельми пористим тілом, у якому масова частка пилу переважає частку льоду приблизно вчетверо, а об'ємна&nbsp;— удвічі<ref name="Pätzold">{{стаття|автор=Pätzold M., et al.|назва=A homogeneous nucleus for comet 67P/Churyumov–Gerasimenko from its gravity field|видання=Nature|рік=2016|випуск=530|номер=|сторінки=63–65|doi=10.1038/nature16535|посилання=|arxiv=}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://daleki-zori.com.ua/6423-kometa-rozetti-vkrita-pukhnastim-pilo |title=«Далекі Зорі» |accessdate=5 Лютого 2016 |archive-date=8 Лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160208195442/http://daleki-zori.com.ua/6423-kometa-rozetti-vkrita-pukhnastim-pilo }}</ref>.

Лід, похований всередині комети 67P/Чурюмова&nbsp;— Герасименко, перебуває здебільшого у кристалічній формі. Це означає, що комета утворилася в протосонячній туманності, отже, того ж віку, що й Сонячна система. Ці результати були отримані шляхом аналізу даних із приладів ''Rosina'', розміщених на борту космічного апарату Rosetta. Завдяки [[Мас-спектрометр|мас-спектрометру]] ''Rosina'' в жовтні 2014 року вперше виміряли кількість молекулярного азоту (N<sub>2</sub>), окису вуглецю (СО) й аргону (Ar) у кометному льоді. Дані порівнювали з лабораторними експериментами з аморфним і кристалічним льодами. Кількість аргону, виявлена в кометі, виявилась у сто разів меншою, ніж кількість, яка може бути захоплена в аморфному льоді, що доводить, що лід комети має кристалічну структуру. Комети, сформовані з кристалічного льоду, мали сформуватися одночасно з Сонячною системою, а не раніше в міжзоряному середовищі. Кристалічна структура комет також показує, що протосонячна туманність була гарячою й досить щільною, щоби сублімувати аморфний лід, який прийшов із міжзоряного середовища. Газові гідрати в 67P мають бути сформовані між −228&nbsp;°С і −223&nbsp;°С<ref>{{стаття|автор=Mousis O., Lunine J. I., Luspay-Kuti A., et al.|назва=A protosolar nebula origin for the ices agglomerated by comet 67P/Churyumov–Gerasimenko|видання=The Astrophysical Journal|рік=2016|випуск=819|номер=2|сторінки=5pp|doi=10.3847/2041-8205/819/2/L33}}</ref>.

Наявність [[гліцин]]у, [[фосфор]]у й багатьох органічних молекул, зокрема [[сірководень|сірководню]] (H<sub>2</sub>S) і [[синильна кислота|ціанистий водень]] (HCN), які спостерігалися в комі 67P/Чурюмова&nbsp;— Герасименко підтримує ідею про те, що комети були постачальниками ключових молекул для пребіотичної хімії у всій Сонячній системі й, зокрема, до ранньої Землі<ref>{{стаття|автор=K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, et al.|назва=Prebiotic chemicals — amino acid and phosphorus — in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko|видання=[[Science Advances]]|рік=2016|випуск=2|номер=5|сторінки=|doi=10.1126/sciadv.1600285|посилання=|arxiv=}}</ref>.

На основі комп'ютерного моделювання, показано, що хоча Комета містить матеріал із часів формування Сонячної системи 4,5 мільярда років тому, свою форму вона отримала в результаті м'якого зіткнення, яке, ймовірно, відбулося протягом останнього мільярда років<ref>{{Cite web |url=https://www.sciencedaily.com/releases/2016/11/161109090349.htm |title=„Comet Chury is much younger than previously thought“. — ScienceDaily, 9 November 2016 |accessdate=10 Листопада 2016 |archive-date=10 Листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161110155017/https://www.sciencedaily.com/releases/2016/11/161109090349.htm }}</ref>.

У 2016&nbsp;р. повідомлено, що місія «Розетта» ще у 2015&nbsp;р. виявила на кометі [[сухий лід|твердий вуглекислий газ]]<ref>{{Cite web |url=http://newsyou.info/uchenye-sdelali-interesnuyu-naxodku-na-komete |title=Архівована копія |accessdate=20 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161121042820/http://newsyou.info/uchenye-sdelali-interesnuyu-naxodku-na-komete |archivedate=21 листопада 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Приблизно два роки космічний апарат «Розетта» перебував на орбіті комети, і більшість часу на відстані, що дозволила вивчати характеристики поверхні в субметрових масштабах. З грудня 2014 року по червень 2016 року, спостерігалися численні локальні зміни, кометне вивітрювання, ерозії й два обвали ділянок речовини завдовжки десятки метрів. Автори відзначають, що більшість змін&nbsp;— зокрема, ерозія й пересування валунів&nbsp;— відбулися поблизу [[Перигелій|перигелію]] й спричинені нагріванням. Деякі зміни, такі як утворення тріщин на «шиї», пов'язані зі швидкістю обертання комети<ref>{{стаття|автор=Ramy El-Maarry M., et al.|назва=Surface changes on comet 67P/Churyumov-Gerasimenko suggest a more active past|видання=Science|рік=2017|випуск=|номер=|сторінки=|doi=10.1126/science.aak9384|посилання=|arxiv=}}</ref>.

Проведено ізотопний аналіз [[ксенон]]у в [[кома (комета)|комі]] комети Чурюмова-Герасименко за допомогою «ROSINA» ({{lang-en|Rosetta Orbiter Spectrometer for Ion and Neutral Analysis}}), розміщеного на борту «Rosetta». Моделі походження ксенону в [[Атмосфера Землі|атмосфері Землі]] вимагають додаткового, невідомого джерела, яке було загадкою протягом кількох десятиліть. Виміряні ізотопні співвідношення ксенону, викинутого з комети Чурюмова-Герасименко, збігаються з показниками для невідомого раніше джерела. Комети внесли на Землю близько чверті ксенону, що обмежує кількість інших речовин (таких як вода), доставлених на нашу планету кометами<ref>{{стаття|автор=Marty B., Altwegg K., Balsiger H., Bar-Nun A., Bekaert D.V., Berthelier J.J., ... De Keyser J.|назва=Xenon isotopes in 67P/Churyumov-Gerasimenko show that comets contributed to Earth's atmosphere|видання=Science|рік=2017|випуск=356|номер=6342|сторінки=1069–1072|doi=10.1126/science.aal3496}}</ref>.

== Галерея ==
<gallery widths="165" heights="165">
VLT Tracks Rosetta's Comet.jpg|Зображення комети Чурюмова — Герасименко в [[Дуже великий телескоп]], 11.08.2014.
67PNucleus.jpg|3D-реконструкція комети 67P/Чурюмова — Герасименко зі спостережень [[Габбл (телескоп)|телескопа «Габбл»]]
Comet 67P on 19 September 2014 NavCam mosaic.jpg|Вид на комету з борту Rosetta 19.09.2014
Comet on 7 July 2015 NavCam.jpg|Вид на комету з борту «Розетти» 07.07.2015
NavCam Comet 67P animation 20140806 (cropped).gif|Анімація з 86 зображень, отриманих з камери апарату «Розетта» з 1 (з відстані 832&nbsp;км) по 6 (11&nbsp; км) серпня 2014&nbsp;р.
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commons category|67P/Churyumov-Gerasimenko}}
* {{YouTube|rHCaFSji-fI|Чурюмова-Герасименко. Українське відкриття, що змінило науку! Всесвіт UA|logo=1}}
* {{YouTube|FC-Whk3aAIM|К.&nbsp;І.&nbsp;Чурюмов розповідає про відкриття комети|logo=1}}
* [http://jcometobs.web.fc2.com/pcmtn/0067p.htm 67P/Churyumov-Gerasimenko] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190520132347/http://jcometobs.web.fc2.com/pcmtn/0067p.htm |date=20 Травня 2019 }} {{ref-en}}
* [http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/rosetta-reveals-much-about-comet-67p-01272015/ Sky & Telescope: Rosetta Reveals Much About Comet 67P] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150210155926/http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/rosetta-reveals-much-about-comet-67p-01272015/ |date=10 Лютого 2015 }} {{ref-en}}
* [http://www.sciencedaily.com/releases/2014/07/140718102059.htm Rosetta spacecraft approaching twofold comet&nbsp;— ScienceDaily] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140722035954/http://www.sciencedaily.com/releases/2014/07/140718102059.htm |date=22 Липня 2014 }} {{ref-en}}
* [http://sci.esa.int/rosetta/14615-comet-67p/ ESA Science & Technology: Rosetta's target: comet 67P/Churyumov-Gerasimenko] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190821075721/http://sci.esa.int/rosetta/14615-comet-67p/ |date=21 Серпня 2019 }} {{ref-en}}
* [http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=67P;orb=1 JPL Small-Body Database Browser] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170130110100/http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=67P;orb=1 |date=30 Січня 2017 }} {{ref-en}}
* [http://astronomynow.com/2014/11/11/top-ten-rosetta-images-from-10km/ Top ten Rosetta images from 10km | Astronomy Now] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141114170620/http://astronomynow.com/2014/11/11/top-ten-rosetta-images-from-10km/ |date=14 Листопада 2014 }} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20141126221921/http://www.simpack.com/fileadmin/simpack/doc/usermeeting04/um04_maxplanck_hilch.pdf Hilchenbach, M. (2004). «Simulation of the Landing of Rosetta Philae on Comet 67P/Churyumov-Gerasimenko»] {{ref-en}}
* [http://www.astronews.ru/cgi-bin/mng.cgi?page=news&news=9438 Дивовижні дюни на поверхні комети Чурюмова&nbsp;— Герасименко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170227153051/http://www.astronews.ru/cgi-bin/mng.cgi?page=news&news=9438 |date=27 Лютого 2017 }}

{{Комети}}

[[Категорія:Короткоперіодичні комети]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті 1969]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті Климом Чурюмовим]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті Світланою Герасименко]]
[[Категорія:Комети сім'ї Юпітера]]
[[Категорія:Контактно-подвійні малі планети]]