Перегляд вихідного коду сторінки Корабель

[[Файл:HMS Victoria 121 guns.jpg|міні|230px|[[Лінійний корабель (вітрильний)|Лінійний корабель]] [[HMS Victoria (1859)|HMS «Вікторія»]], [[1859]]]]
{{otheruses|Корабель (значення)}}
'''Корабе́ль''' (від {{lang-el|κάραβος, κάραβι}}&nbsp;— корабель, судно<ref>{{cite web
 |url          = https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%CA%EE%F0%E0%E1%E5%EB%FC
 |назва          = Корабель : Словник іншомовних слів
 |прізвище          = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт          = jnsm.com.ua
 |видавець          = 
 |дата-доступу          = 1 квітня 2020
 |archive-date          = 27 квітня 2015
 |archive-url          = https://web.archive.org/web/20150427093416/http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%CA%EE%F0%E0%E1%E5%EB%FC
 }}</ref><ref>{{cite web
 |url          = https://goroh.pp.ua/Етимологія/корабель
 |назва          = Корабель — етимологія
 |прізвище          = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт          = 
 |видавець          = Онлайн-бібліотека «Горох»
 |дата-доступу          = 1 квітня 2020
 |archive-date          = 23 березня 2022
 |archive-url          = https://web.archive.org/web/20220323234007/https://goroh.pp.ua/Етимологія/корабель
 }}</ref>)&nbsp;— [[Узагальнювальний термін|узагальнювальний морський термін]], який вживається паралельно з терміном [[судно]], але не повний його аналог.

== Термін ==

=== Етимологія ===
Українське слово ''корабель'' походить від {{lang-x-slav|*korabjь/*korabъ}}, де [[епентеза|вставне]] [l] пояснюється [[йотація в праслов'янській мові|йотацією]] попереднього [b], а [[випадні звуки|випадне]] [e]&nbsp;— епентезою після занепаду [[редуковані голосні|редукованих]]. Походження праслов'янського слова остаточно не з'ясоване<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ3}}</ref>, здебільшого розглядається як давнє (з огляду на наявність [[дзвінкий губно-губний проривний|[b]]] на місці [[бета (літера)|β]]) [[грецизм|запозичення з грецької мови]]: від {{lang-el|κάραβιον}} («корабельний човен, [[шлюпка]]»), звідки походить [[середньогрецька мова|візантійське]] і [[новогрецька мова|новогрецьке]] κάραβι («корабель, судно»). Слово {{lang-el2|κάραβιον}} є характерним для елліністичного [[койне]] (значення якого змінилося вже в праслов'янські часи) [[зменшувальна форма|демінутивним]] утворенням від {{lang-el2|κάραβος}} («вид легкого судна»), до якого зводяться також {{lang-ar|قارب}}, ''каріб'' («човен»), [[народна латина|нар.-лат.]] ''carabus'', {{lang-pt|cáravo}} (звідки й ''caravela''&nbsp;— «[[каравела]]»), {{lang-es|cárabo}}, {{lang-it|caravella}}. Грецьке слово виводять від зоологічного терміна {{lang-el2|κάραβος}} («[[краби|краб]]»): можливо, через те, що в греків вантажні судна, на відміну від швидкохідних «довгих» кораблів, мали округлу форму<ref name="ЕСУМ"/>. Висловлювалася думка і про [[фракійська мова|фракійське]] або [[тюркські мови|тюркське]] посередництво при запозиченні грецького слова до слов'янських. Проблемою найпоширенішої гіпотези походження від {{lang-el|κάραβιον}} є те, що перехід дзвінкого проривного [b] у дзвінкий спірант [[дзвінкий губно-зубний фрикативний|[v]]] у грецькій мові відбувався вже з I&nbsp;ст. н.&nbsp;е., тоді як найдавніші письмові згадки слов'янських слів з пом'якшеним [b] ({{lang-cu|корабь}}) датуються тільки X століттям, окрім того, у самій грецькій мові слово {{lang-el2|κάραβος}} у значенні «вид легкого судна» засвідчується лише з VII&nbsp;ст., доти воно вживається тільки в значенні «краб»<ref name="ЕСУМ"/>. З огляду на це висувалися версії і питомо слов'янського походження: пов'язання з {{lang-x-ie|*(s)ker-}} («різати, рубати»), гіпотеза спорідненості з {{lang-bg|коруба}} («порожнисте дуплисте дерево, дупло»), пов'язаним з {{lang-x-slav|*(s)karuba}} («шкаралупа, кора»), зближення {{lang-x-slav|*korabjь}} з ''*korbьji'', ''*korbъ'' («короб»), ''*kr̥banъ/*kr̥banjь'' («коробка», «посудина», «[[дзбан]]»). Висувалася і необґрунтована версія походження {{lang-el|κάραβιον}} із слов'янських мов<ref name="ЕСУМ"/>.

=== Загальна характеристика ===
В епоху [[Вітрильне судно|вітрильного флоту]] кораблями називалися усі мореплавні засоби, за винятком маломірних (у СУМ-11 слово тлумачиться як «велике морське судно»)<ref>{{СУМ-11|Корабель}}</ref>. Найчастіше, однак, під кораблем розуміли великий бойовий вітрильник, що мав не менше трьох [[Щогла|щогл]] з повним [[Вітрило|вітрильним]] оснащенням<ref name="MEC"/><ref name="BEC"/><ref>''Під повним вітрильним оснащенням розуміють, прямі вітрила на усіх щоглах, а на [[Щогла|бізань-щоглі]] додатково косе вітрило (контр-бізань на бізань-гафелі), при цьому щогли корабля закінчуються щонайменше [[брам-стеньга]]ми.''</ref>. З XX століття кораблями прийнято називати тільки військові плавзасоби (вони називаються також військовими кораблями) та цивільні вітрильники з 3-5 щоглами<ref>[https://leksika.com.ua/15361008/ure/korabel Корабель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210614081402/https://leksika.com.ua/15361008/ure/korabel |date=14 червня 2021 }} // {{УРЕ}}</ref>.

Сьогодні у більшості випадків під кораблем розуміється [[військовий корабель]]&nbsp;— судно, яке має [[корабельне озброєння|озброєння]] та інші технічні засоби для виконання [[Бойове завдання|бойових завдань]], має військовий [[екіпаж]] і входить до складу [[Військово-морські сили|військово-морських сил]]<ref name="MEC">Морской энциклопедический справочник (в двух томах).&nbsp;— под. ред. академика Н.&nbsp;Н.&nbsp;Исанина.&nbsp;— Л.: Судостроение, 1987.&nbsp;— Т. 1 (А-Н) стор. 340—341 {{ref-ru}}</ref><ref name="BEC">Военный энциклопедический словарь. Министерство обороны СССР. Институт военной истории.&nbsp;— М.: Военное издательство. 1983. стор. 357 {{ref-ru}}</ref><ref name="VPES">Військово-політичний енциклопедичний словник.&nbsp;— під. ред. Грищука А. В. У 2 т.&nbsp;— К.: Вид. дім «Румб», 2008. ISBN 978-966-2273-01-4 Т. 1. стор. 414</ref>.

У [[Велика Британія|Великій Британії]] і країнах [[Співдружність націй|Британської Співдружності]] в наш час під поняттям «корабель» ({{lang-en|ship}}) розуміють будь-яке велике морське судно з [[Водотоннажність|водотоннажністю]] понад 500 тон (на відміну від маломірних суден прибережного плавання&nbsp;— {{lang-en|boat}})<ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/540904/ship/540904main/Article Article «Ship»] на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref> незалежно від відомчої належності. В українській військово-політичній і науково-технічній лексиці щодо суден цивільного флоту (рибальських, вантажних, пасажирських та інших) термін «корабель» не вживається<ref name="VPES"/>.

== Еволюція кораблів ==
[[Файл:AssyrianWarship.jpg|міні|250px|[[Ассирія|Ассирійський]] [[військовий корабель]], [[VII століття до н. е.]]]]
Кораблі як засоби для торгових комунікацій, дослідження нових земель відомі з давніх-давен. Вже в [[Античність|античні часи]] [[Стародавній Єгипет|єгиптяни]], [[Фінікія|фінікійці]], [[Стародавня Греція|греки]], [[Римська імперія|римляни]] та інші народи використовували кораблі не тільки для торгівлі і мандрівок, а і як [[Військова техніка|військову техніку]].

Історію [[кораблебудування]] і військово-морської справи прийнято ділити на п'ять етапів<ref>''Доценко В.''История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— М.: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 1. ISBN 5-699-04856-1 стор. 11 {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53036/Historical-development Article «Naval warfare#Historical development»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130309114649/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53036/Historical-development |date=9 березня 2013 }} на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref>:
* [[#Ера галерних флотів|період]] [[Галера|галерних]] (гребних) флотів;
* [[#Епоха вітрильних кораблів|період]] [[Вітрильне судно|вітрильних]] флотів;
* [[#Період парових броненосних флотів|період]] парових [[Броненосець (тип корабля)|броненосних]] флотів;
* [[#Період флотів різнорідних сил|період]] флотів різнорідних сил (інколи&nbsp;— епоха [[Авіаносець|авіаносців]]);
* [[#Період ракетно-ядерних флотів|період]] [[Перегони озброєнь|ракетно-ядерних]] флотів.

При цьому кожен з періодів може складатися з декількох етапів в залежності від підходів до способів ведення війни на морі що тоді існували і, відповідно, конструкцій і озброєння кораблів.

=== Ера галерних флотів ===
{{main|Трієра|Галера|}}
[[Судно|Судна]] періоду галерних (або гребних) флотів ділилися на довгі і короткі: перші були бойовими кораблями, другі&nbsp;— торговими суднами і кораблями забезпечення. На коротких суднах, які через форму корпусу також називали «круглими», які рухалися в складі бойового флоту, перевозили [[морський десант|десант]], провізію, питну воду та інші необхідні для бою вантажі<ref name="Docenko1">''Доценко В.'' Галеры, парусники, броненосцы // История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— Москва: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 1. ISBN 5-699-04856-1 стор. 57-59 {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Galley fresco Pompeii.jpg|міні|250px|Трієра на [[Фреска|фресці]] в [[Помпеї]], [[I століття|I століття н.&nbsp;е.]]]]

Довгі, тобто бойові, кораблі будувалися максимально полегшеними аби підвищити їх [[маневреність]] і [[швидкість]]. Головним [[Рушій|рушієм]] довгих суден було [[весло]], коротких&nbsp;— [[вітрило]]. При [[Напрямок вітру|зустрічному вітрі]] та в [[штиль]] короткі судна [[Буксирування|буксирувалися]] бойовими кораблями<ref name="Docenko1"/>.

Довгі часи головним озброєнням корабля був [[таран (корабельний)|таран]], виготовлений з міцної деревини і нерідко обшитий металом. Найбільш розповсюдженими кораблями античності були [[Трієра|триреми (трієри)]], тобто судна, що мали три ряди веслярів. В [[Стародавня Греція|грецькі часи]] головним тактичним прийомом був таранний удар, [[Римська імперія|римляни]] хоч і не відмовилися від тарану, але більше покладалися на [[абордаж]] та перестрілку, в той час як для греків це були суто допоміжні види бою<ref name="Docenko1"/><ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53036/Historical-development Article «Naval warfare#The age of galley warfare»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130309114649/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53036/Historical-development |date=9 березня 2013 }} на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref>.

Не зважаючи на те, що з [[X століття]] почали будуватися судна з вітрильним озброєнням, галерний флот довгий час залишався основою бойових флотів: через недосконалість вітрильного озброєння вітрильники залишалися маломаневреними. Починаючи з X століття основними бойовими суднами стали [[Галера|галери]] і схожі з ними за характеристиками гребно-вітрильні судна (шведська галера, венеційська галера, [[скампавея]])<ref name="Docenko1"/>. Одним з різновидів малих безпалубних галер була козацька [[Чайка (човен)|чайка]]<ref>''Фоменко В.&nbsp;Г.''&nbsp;Про козацькі човни «чайки» та «дуби» // Український історичний журнал. −1966.&nbsp;— №&nbsp;8. стор. 107—111</ref>. На галерах стали встановлювати [[Корабельна артилерія|артилерію]].

«Золотим віком» галерних флотів вважається період [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття]]. Гребні галери залишалися на озброєнні флотів аж до [[XVIII століття]]<ref name="Docenko1"/>. Однак для збільшення потуги артилерії як основного засобу ураження слід було збільшити розміри і тоннаж кораблів, тобто створити корабель нового типу.

=== Епоха вітрильних кораблів ===
{{main|Вітрильник}}
Перехідна епоха від гребних до вітрильних кораблів тривала близько сторіччя з першої половини [[XVI століття]] до початку [[XVII століття]]<ref name="Docenko2">''Доценко В.'' Галеры, парусники, броненосцы // История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— Москва: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 1. ISBN 5-699-04856-1 стор. 113—128 {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Battle of theTexel.JPG|міні|250px|[[Лінійна тактика|Лінійний бій]]. Картина художника [[Віллем ван де Вельде молодший|Віллема ван де Вельде]] «Битва при Текселі [[11 серпня]] [[1673]] року»]]

З [[XIV століття]] в [[Європа|Європі]] почалася ера розвитку кораблебудування, чому дав великий поштовх винахід [[компас]]а. У цьому ж столітті виник новий вид суден&nbsp;— [[галеон]]и, основним рушієм яких стали вітрила. У XIV—[[XV століття]]х галеони входили до складу флотів [[Іспанська Імперія|Іспанії]], [[Британська імперія|Англії]], [[Голландія (історична область)|Голландії]]<ref name="Docenko2"/>.

На початку [[XVI століття]] були винайдені [[гарматний порт|гарматні порти]], що мало також величезний вплив на розвиток військового кораблебудування<ref name="fighting">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53038/The-age-of-fighting-sail Article "Naval warfare#The age of fighting sail] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130309114701/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53038/The-age-of-fighting-sail |date=9 березня 2013 }} на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref>. В XVI—[[XVIII століття]]х іспанські і голландські кораблі панували на [[океан]]ських просторах. На початку артилерія вважалася допоміжним засобом ураження: бій починався з застосуванням артилерії на етапі зближення. В ближньому бою основним тактичним прийомом був [[абордаж]]<ref name="Docenko2"/>.

Оскільки основна увага приділялася збільшенню потужності бокового вогню, кормові і носові надбудови ставали меншими, що позитивно вплинуло на маневреність кораблів. В основі створення кораблів, які в подальшому отримали назву [[Лінійний корабель (вітрильний)|лінійних]], була покладена конструкція розвинутого галеона. Основними напрямками розвитку корабля стало покращення обрисів корпусу і парусності, розташування гарматних портів у дві-три [[дек|батарейні палуби]] вище [[ватерлінія|ватерлінії]], введення [[кабестан|шпилів]] для підйому [[Якір|якорів]], обшиття підводної частини корпусу [[мідь|мідними]] листами.

На розвиток кораблебудування і тактики морського бою в цей період значний вплив мали [[англо-голландські війни]] XVII—XVIII століть<ref name="fighting"/>. Саме в цей період з'явилися основні типи бойових вітрильних кораблів і суден забезпечення, а також виникла тактика лінійного бою. З кораблів почали формувати [[Ескадра|ескадри]], а основним бойовим строєм став лінійний стрій кільватерної колони. У бойову лінію входили великі лінійні кораблі. Менші кораблі&nbsp;— [[фрегат]]и&nbsp;— використовувалися для розвідки, ще менші&nbsp;— [[корвет]]и, [[бриг]]и та ін.&nbsp;— були посильними суднами. До складу флоту входили також [[брандер]]и, [[Бомбардирський корабель|бомбардирські кораблі]], транспорти та допоміжні судна<ref name="Docenko2"/>.

З появою [[Парова машина|парових]] [[Броня|броненосних]] кораблів епоха вітрильного флоту дійшла кінця.

=== Період парових броненосних флотів ===
{{main|Броненосець (тип корабля)}}

Перші парові броненосні кораблі (панцерники, броненосці) з'явилися під час [[Кримська війна|Кримської війни]] [[1853]]–[[1856]] років<ref name="Docenko3">''Доценко В.'' Галеры, парусники, броненосцы // История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— Москва: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 1. ISBN 5-699-04856-1 стор. 353—356, 488 {{ref-ru}}</ref>. Це були французькі броненосні плавучі батареї, побудовані з деревини. Але вони мали [[Броня|броню]] товщиною до 35 [[см]] покладену на дерев'яну підкладку. На батареях крім вертикального бронювання застосовувалося і горизонтальне&nbsp;— тонкі бронелисти прикривали палубу над закритою батареєю. Вперше плавбатареї були використані при морському [[Артилерійський вогонь|бомбардуванні]] російської [[фортеця|фортеці]] [[Кінбурн]] ''(докладніше див. [[Кінбурнська баталія (1855)]]).'' Берегові батареї фортеці виявилися безсилими проти броньованих суден<ref>''С.&nbsp;Р.&nbsp;Гриневецкий, И.&nbsp;С.&nbsp;Зонн, С.&nbsp;С.&nbsp;Жильцов.'' Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006 ISBN 5-7133-1273-9 стор. 274 {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Hms warrior.jpg|міні|ліворуч|250px|Броненосець [[HMS Warrior (1860)|HMS «Воріор»]] (1860)]]

Незабаром після Кримської війни броньовані плавбатареї почали будувати і в Англії. Однак оптимальний вигляд нового типу кораблів формувався ще досить тривалий час. Першим броненосним кораблем, побудованим з заліза і з водонепроникними [[перебірка]]ми став англійський броненосець «[[HMS Warrior (1860)|Воріор]]», спущений на воду в 1860 році. Одночасно відбувався пошук форм і способів ведення морського бою. Визначилося три основні напрямки боротьби з броненосними кораблями: таранний удар, збільшення потужності артилерії і застосування підводних мін. Таран, який спочатку розглядався як основний тактичний прийом, урешті-решт не виправдав себе. Основна боротьба розгорнулася між артилерією і бронею<ref name="steam">{{Cite web |url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53039/The-age-of-steam-and-big-gun |title=Article "Naval warfare#The age of steam and big gun |accessdate=7 листопада 2012 |archive-date=9 березня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130309114707/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53039/The-age-of-steam-and-big-gun }}</ref>.

Другий період броненосного кораблебудування, який розпочався після [[Громадянська війна в США|Громадянської війни в США]] характеризувався створенням крейсерських сил. Бронепалубні [[крейсер]]и озброювалися швидкострільною артилерією середнього калібру. Поширення мінної війни призвело також до появи нового класу кораблів&nbsp;— [[Міноносець|міноносців]], що в свою чергу змусило озброювати великі кораблі протимінною артилерією, посилювати конструктивний протиторпедний захист. Паралельно відбувалося збільшення тоннажу, озброєності і захищеності броненосців. До кінця [[XIX століття]] погляди на нові кораблі поступово устоялися, привівши до виникнення так званих «ескадрених броненосців», важких артилерійських кораблів, пристосованих до ведення артилерійського бою у складі ескадр<ref name="Docenko3"/>.
[[Файл:Porthartur (39).jpg|міні|праворуч|280px|Напівзатоплені броненосці [[Полтава (броненосець)|«Полтава»]] і [[Ретвізан (броненосець)|«Ретвізан»]]. [[Порт-Артур (Люйшунь)|Порт-Артур]], [[1905]] рік]]

Наприкінці 1890-х років термін «броненосець» поступово вийшов з використання, на заміну йому знову прийшов «[[лінійний корабель]]» або «лінкор», що зумовлювалося поверненням до тактики кільватерних колон<ref name="Docenko3"/>. [[Російсько-японська війна]] остаточно затвердила перевагу в швидкості і далекобійність артилерії як головні переваги в морському бою. Першим кораблем нового типу став англійський лінкор «[[HMS Dreadnought (1906)|Дредноут»]] ({{lang-en|Dreadnaught}}), ім'я якого стало синонімом назви усіх кораблів цього класу. За англійцями дредноути були закладені в [[Японська імперія|Японії]], [[Німецька імперія|Німеччині]], [[Сполучені Штати Америки|США]], а дещо пізніше&nbsp;— у [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]], [[Російська імперія|Росії]]<ref name="Docenko3"/><ref name="steam"/>.

Зміна характеру ведення війни на початку [[XX століття]] призвела до збільшення кількості класів надводних кораблів&nbsp;— з'явилися і набули розвитку [[Монітор (корабель)|монітори]], [[Ескадрений міноносець|ескадрені міноносці]], [[тральщик]]и, [[Міновий загородник|мінні загороджувачі]] та інші кораблі зі спеціалізованими функціями. З'явився і принципово новий клас бойових кораблів&nbsp;— [[Підводний човен|підводні човни]]. Вдосконалювалася і структура флоту: ескадри, як з'єднання кораблів різних класів, призначених для виконання завдань, пов'язаних з діями у відкритому морі проти лінійного флоту противника, складалися з з'єднань кораблів одного класу&nbsp;— дивізій і бригад. Фактично відбувався поступовий перехід до флотів різнорідних сил, який остаточно відбувся вже після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]<ref name="Docenko3"/>.

=== Період флотів різнорідних сил ===
У період [[Перша світова війна|Першої світової війни]] значного розвитку отримали надводні сили флоту. Згідно з тогочасною концепцією застосування флотів, основна увага продовжувала приділятися тактиці артилерійської дуелі броненосних ескадр<ref name="steam"/>. Лінійні кораблі будувалися, головним чином, за покращеними довоєнними проектами.
[[Файл:Derzkiy.jpg|міні|ліворуч|250px|[[Ескадрений міноносець]] [[Дєрзкій (1914)|«Дєрзкій»]] Чорноморського флоту, приблизно [[1916]] рік]]

Іншою крім [[Корабельна артилерія|корабельної артилерії]] важливою за значенням зброєю флоту була визнана [[торпеда]]: це привело до масового будівництва [[Ескадрений міноносець|ескадрених міноносців]] і [[Легкий крейсер|легких крейсерів]] з комбінованим артилерійським і торпедним озброєнням. Важлива увага приділялася і будівництву лінійних крейсерів&nbsp;— кораблів близьких за класом до лінкорів, але більш швидкохідних і менше броньованих&nbsp;— вони мали складати [[Авангард військовий|авангард]] головних сил флоту, а в бою виконувати роль маневреного крила. Отримали розвиток і [[Підводний човен|підводні сили]] і [[морська авіація]], однак вони вважалися другорядними, що обумовлювалося пануванням теорії «морської сили» [[Альфред Тейєр Меген|Мегена]], згідно з якою панування на морі досягалося в ході генеральної битви лінійних сил або блокування флоту противника в базах<ref name="Docenko4">''Доценко В.'' Флоты XX века. Период флотов разнородных сил. // История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— Москва: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 2. Кн. 1.&nbsp;— ISBN 5-699-04857-X стор. 9-17, 29-31, 37-38, 46 {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:German UC-1 class submarine.jpg|міні|праворуч|280px|Німецький [[підводний човен]] [[Підводні човни типу UC-1|типу UC-1]], приблизно [[1917]] рік]]

В ході війни, особливо в другій її половині, виявилося, що лінійні сили усіх флотів проявляли пасивність. Тактична маневреність ескадр лінійного флоту різко погіршилася через складність бойових [[Корабельний ордер|ордерів]] через мінні і торпедні загрози. Лінійні кораблі не проявили себе як ударна сила флоту<ref name="steam"/>. Крейсери, призначені для набігових операцій і тактичної розвідки, вели значно активнішу діяльність на океанських комунікаціях. Значно більше коло завдань виконували і есмінці, які були найчисельнішим класом надводних кораблів. У зв'язку з чисельністю і різноманітністю завдань та в залежності від тоннажу і озброєння їх розділили на три класи [[Міноносець|міноносці]], [[Ескадрений міноносець|ескадрені міноносці]] і [[Лідер ескадрених міноносців|лідери есмінців]]. Есмінці виявилися найбільш універсальними з усіх видів надводних кораблів. Дуже важливу роль у війні відіграли підводні човни, особливо у боротьбі з [[Торговельний флот|торговельним судноплавством]]. Досвід оборони [[Військово-морська база|військово-морських баз]] дав поштовх для розвитку [[Загороджувач мінний|мінних]] і [[Тральщик|протимінних сил]]. В період Першої світової війни з'явився і цілком новий клас надводних кораблів&nbsp;— авіатранспроти і [[Авіаносець|авіаносці]]<ref name="Docenko4"/>.

З врахуванням досвіду Першої світової війни у флотах більшості країн відбулася чітка [[класифікація]] надводних кораблів на кораблі з переважно [[Корабельна артилерія|артилерійським озброєнням]]&nbsp;— [[Лінійний корабель|лінійні кораблі]], [[Бронепалубний крейсер|бронепалубні крейсери]], [[Лінійний крейсер|лінійні крейсери]], [[Легкий крейсер|крейсери]], [[Броненосець берегової оборони|броненосці берегової оборони]], [[Монітор (корабель)|монітори]], [[Канонерський човен|канонерські човни]], [[Плавуча батарея|плавучі батареї]]; кораблі з переважно торпедним озброєнням&nbsp;— [[Лідер ескадрених міноносців|лідери есмінців]], [[Ескадрений міноносець|ескадрені міноносці]], [[Міноносець|міноносці]], [[Торпедний катер|торпедні катери]]; кораблі вузькоспеціального призначення&nbsp;— [[Авіаносець|авіаносці]], [[Загороджувач мінний|мінні і мережеві загороджувачі]], [[сторожовий катер|сторожові кораблі і катери]], [[тральщик]]и, річкові катери; [[Допоміжне військове судно|допоміжні кораблі і судна]]. В міру еволюції однорідного надводного флоту у флот різнорідних сил змінювалися їх тактико-технічні профілі, методи бойового застосування<ref name="Docenko4"/><ref name="Baer">''Baer, George W.'' One hundred years of sea power: the U.S. Navy, 1890—1900. California, Stanford: Stanford University Press, 1994.&nbsp;— ISBN 0-8047-2273-0 стор. 34, 38, 254—259, 328, 388, 390 {{ref-en}}</ref>.
[[Файл:USS Sable (IX-81).jpg|міні|ліворуч|290px|Американський [[авіаносець]] [[USS Sable (IX-81)|USS «Сейбл»]], [[1944]] рік]]

Міжвоєнний період характеризувався бурхливим розвитком [[Палубна авіація|корабельної авіації]] і авіаносних кораблів. В [[1930-ті|1930-х]] роках сформувалося два основні підкласи [[Авіаносець|авіаносців]]&nbsp;— великі і середні. З вдосконаленням палубної авіації, її озброєння і способів застосування, авіаносці ставали найбільш ефективною і потужною силою в боротьбі на морі. З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] проявилися величезні оперативно-тактичні можливості [[Авіаносне ударне з'єднання|авіаносних угруповань]], що призвело до їх масового будівництва<ref name="aircraft-carrier">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53040/The-age-of-the-aircraft-carrier Article "Naval warfare#The age of the aircraft carrier] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130309114716/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53040/The-age-of-the-aircraft-carrier |date=9 березня 2013 }} на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref>. В ході війни авіаносні кораблі розділилися на підкласи великих, середніх, легких і [[Ескортний авіаносець|ескортних (конвойних) авіаносців]]. До кінця війни класифікація авіаносців зазнала змін: вони розділялися за оперативно-тактичним призначенням на ударні (ті, що завдають удару по противнику), протичовнові і ескортні. В перші післявоєнні роки останній підклас поступово зник, а частина старих авіаносців була перекласифікована в десантні [[Вертольотоносець|вертольотоносці]]<ref name="Docenko4"/>.

У той же час, напередодні Другої світової війни лінкори залишалися основною ударною силою флотів. Відбувався процес покращення їх бойових можливостей. Після десятирічної перерви, в другій половині 1930-х років усі великі морські держави розпочали будівництво лінійних кораблів. Нові дредноути відрізнялися збільшеною потужністю артилерії головного калібру, появою на озброєнні літаків і великої кількості малокаліберної [[Зенітна артилерія|артилерії ППО]], зникненням мінно-торпедного озброєння, покращенням ходових якостей (що призвело до зникнення класу лінійних крейсерів). Погляди на застосування лінійних кораблів принципово змінилися в ході Другої світової війни&nbsp;— першість перейшла до авіаносців. До кінця [[1950-ті|1950-х]] кораблі цього типу практично вийшли зі складу більшості флотів<ref name="Docenko4"/><ref name="Baer"/>.
[[Файл:HMS Shropshire (73).jpg|міні|праворуч|280px|Англійський [[важкий крейсер]] [[HMS Shropshire (73)|HMS «Шропшир»]], [[1943]] рік]]

Разом з важкими лінкорами низка країн будувала їх полегшений варіант, який отримав назву «[[важкі крейсери класу «Дойчланд»|кишенькові лінкори]]» або [[Важкий крейсер|важкі крейсери]]. Підтвердилася доцільність поділу крейсерів на два підкласи&nbsp;— важкі і легкі. Задачами крейсерів залишалися ведення боротьби на морських комунікаціях, безпосереднє бойове і розвідувальне забезпечення корабельних з'єднань, ведення самостійних операцій на другорядних напрямках. Масове будівництво [[Легкий крейсер|легких крейсерів]] здійснювали усі країни крім [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Третій Рейх|Німеччини]]. В період Другої світової війни розвиток крейсерів полягав у вдосконаленні їх озброєння, механізмів і обладнання. Кораблі оснащувалися [[Радар|радіолокаційними станціями]], засобами [[Радіозв'язок|радіозв'язку]], посилювалося їх зенітне озброєння. Наприкінці 50-х кораблі цього типу почали озброювати [[Зенітно-ракетний комплекс|ЗРК]], [[Вертоліт|вертольотами]], сучасними радіоелектронними засобами. В деяких країнах розпочали будівництво [[Ракетний крейсер|ракетних крейсерів]]<ref name="Docenko4"/>.

Найбільш універсальними і масовими кораблями періоду розвитку різнорідних флотів залишалися ескадрені міноносці. Відбувалися взаємопов'язані процеси універсалізації есмінців, збільшення їх [[Водотоннажність|тоннажу]], швидкості і маневреності. Одночасно відбувався поділ лідерів і есмінців на торпедно-артилерійські і артилерійсько-торпедні. Останні мали замінити легкі крейсери, особливо на обмежених [[Театр воєнних дій|ТВД]]. У воєнний період найбільшого розвитку набули [[Ескортний есмінець|ескортні есмінці]]. В перші післявоєнні роки ескадрені міноносці почали озброюватися сучаснішим протичовновим озброєнням, ЗРК, РЕЗ, швидкострільною артилерією, що перетворило їх на універсальні кораблі, призначені виконувати в першу чергу завдання [[Протичовнова оборона|протичовнової]] і [[Протиповітряна оборона|протиповітряної оборони]]<ref name="Docenko4"/><ref name="Baer"/>.
[[Файл:Landing Craft Infantry-LCI(L)196.jpg|міні|ліворуч|260px|Американський [[десантний корабель]] класу [[LCI]], [[1943]] рік]]

У період Другої світової війни значного розвитку отримали малі сили флотів: [[фрегат]]и, [[корвет]]и, [[Морський мисливець|мисливці за підводними човнами]], [[Сторожовий корабель|сторожові кораблі]] і [[Сторожовий катер|катери]]. Ці кораблі використовувалися для протичовнової оборони, несення патрульної служби, забезпечення висадки [[Десант морський|морських десантів]] тощо. Найбільш універсальними виявилися ескортні міноносці, фрегати і корвети. Значного розвитку набули [[Торпедний катер|торпедні катери]]. Крім торпедних катерів будувалися [[Монітор (корабель)|монітори]], [[Канонерський човен|канонерські човни]], [[Артилерійський катер|артилерійські катери]], [[бронекатер]]и, [[тральщик]]и, [[Десантний корабель|десантні кораблі]] і [[Десантний катер|висадкові засоби]]. Попри те, що до Другої світової війни підводні сили вважалися допоміжним родом [[ВМС]], в передвоєнний період і, особливо, в роки війни здійснювався активний розвиток і масоване будівництво [[Підводний човен|підводних човнів]]. До середини Другої світової основна увага приділялася збільшенню дальності їх плавання, здатності ефективно боротися з засобами повітряного нападу, надводним маневреним якостям. У подальшому розвиток підводних човні йшов шляхом покращення підводних маневрених якостей, підводної дальності плавання, зниженню шумності. Одночасно відбувався процес класифікації ПЧ: виділилися підтипи крейсерських, великих, середніх і малих підводних човнів<ref name="Docenko4"/>.

У зв'язку з бурхливим розвитком з середини [[1950-ті|1950-х]] років нових видів озброєння, зокрема [[Балістична ракета|ракетно]]-[[Ядерна зброя|ядерного]], докорінно змінилися погляди військових теоретиків на роль і структуру флоту<ref name="Docenko4"/><ref name="Baer"/>.

=== Період ракетно-ядерних флотів ===
[[Файл:Trident II missile image.jpg|міні|праворуч|220px|Запуск [[UGM-133A Трайдент II (D5)|БРПЧ «Трайдент II»]] з [[підводний човен|підводного човна]]]]
З появою на озброєнні армій світу [[Балістична ракета|балістичних ракет]] з [[Ядерна зброя|ядерними боєголовками]] стратегічне значення флотів посилилося: [[Світовий океан]] став маневреним [[Космодром|стартовим майданчиком для запуску МБР]], спрямованих на важливі об'єкти в глибині території противника. Здатність військово-морських сил виконувати [[Ядерна стратегія|стратегічні завдання по ядерному стримуванню]] стала визначним фактором розвитку флотів. Головну роль при цьому стали відігравати [[Підводний човен|підводні човни]]&nbsp;— носії балістичних ракет. Одночасно зросла роль і надводних кораблів, які забезпечують бойову діяльність ракетних підводних човнів і протидіють підводним ракетоносцям противника. Поява на озброєнні [[Тактична ядерна зброя|тактичної ядерної]] і [[Керована ракетна зброя|керованої реактивної зброї]] дозволила вести боротьбу з більш могутнім противником у всіх морях і океанах<ref name="missile">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53041/The-age-of-the-guided-missile Article "Naval warfare#The age of the guided missile] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150508190446/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/406883/naval-warfare/53041/The-age-of-the-guided-missile |date=8 травня 2015 }} на сайті [[Британська енциклопедія|Британської енциклопедії]] {{ref-en}}</ref>.

У [[1950-ті|1950-х]] роках головним засобом доставки ядерної зброї була [[Військова авіація|авіація]], внаслідок чого в цей період особлива увага приділялася розвитку [[Палубна авіація|авіаносної авіації]] і [[Ударний авіаносець|ударних авіаносців]], які стали основою ударних сил флотів розвинених країн. Зокрема в [[Сполучені Штати Америки|США]] зменшення чисельності авіаносців було компенсоване значним підвищенням їх тактичних якостей, переозброєнням на [[Реактивний літак|реактивну палубну авіацію]]. Скорочення чисельності авіаносців призвело в свою чергу до зменшення в складі флотів лінійних кораблів, артилерійських крейсерів, а також есмінців, фрегатів і сторожових кораблів<ref name="Baer"/>. В [[1960-ті|1960-х]] роках з появою на озброєнні [[Атомний підводний човен з балістичними ракетами|атомних ракетних підводних човнів]] з балістичними ракетами флоти стали [[Види збройних сил|видом збройних сил]], здатним здійснювати безпосередній вплив на хід [[Ядерна війна|ядерної війни]]<ref name="Docenko5">''Доценко В.'' Флоты XX века. Период ракетно-ядерных флотов. // История военно-морского искусства.&nbsp;— под. ред. В.&nbsp;И.&nbsp;Куроедова.&nbsp;— Москва: ЭКСМО, 2003.&nbsp;— Т. 2. Кн. 2.&nbsp;— ISBN 5-699-04857-X стор. 396—405, 494—496, 542—543 {{ref-ru}}</ref>. Ударні авіаносці зводяться в з'єднання&nbsp;— [[Авіаносне ударне з'єднання|АУГ]], які діють в усіх районах Світового океану, мають потужну протичовнову, протикорабельну і протиповітряну оборону, яка сягає декількох сотень кілометрів. Авіаносці сили залишаються і головним елементом ВМС загального призначення, основним ударним засобом флоту в [[Локальна війна|локальних війнах]] і високопідготовленим резервом стратегічних ядерних сил в ядерній війні<ref name="Baer"/><ref name="missile"/>.
[[Файл:Principe-de-Asturias Wasp Forrestal Invincible 1991 DN-ST-92-01129s.jpg|міні|ліворуч|320px|Іспанський [[авіаносець]] [[Príncipe de Asturias (R-11)|«Принсіп де Астуріас»]], УДК [[USS Wasp (LHD-1)|USS «Восп»]] і авіаносець [[USS Forrestal (CV-59)|USS «Форрестол»]] ВМС США та англійський авіаносець [[HMS Invincible (R05)|HMS «Інвінсебл»]], [[1991]] рік]]

З [[1970-ті|1970-х]] років в [[Військово-морські сили США|США]], [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|Великій Британії]], [[Військово-морські сили Франції|Франції]] та [[Військово-морські сили Італії|Італії]] на заміну ударних і протичовнових авіаносців приходять [[Авіаносець багатоцільовий атомний|багатоцільові атомні авіаносці]]. Для забезпечення бойових дій атомних авіаносців здійснювалося і здійснюється будівництво багатофункціональних кораблів класів крейсер, есмінець, фрегат і корвет, оснащених керованою ракетною зброєю (КРЗ) у тому числі&nbsp;— атомних. В [[Стратегічні ядерні сили|стратегічних ядерних силах]] основний розвиток отримали [[Атомний підводний човен з балістичними ракетами|атомні підводні човни з балістичними ракетами]]&nbsp;— ПЧАРБ, протичовнові сили&nbsp;— багатоцільові атомні підводні човни&nbsp;— ПЧА. Для країн, які не мають власних ядерних сил важливим залишалося будівництво дизель-електричних підводних човнів&nbsp;— ДЕПЧ<ref name="Docenko5"/>.

Важливе місце в формуванні конфігурації сучасних флотів відіграла поява на їх озброєнні [[Вертоліт|вертольотів]]&nbsp;— багатофункціональних засобів ураження і бойового забезпечення. Особливо це вплинуло на розвиток протичовнових, а потім і амфібійних сил: на озброєнні з'явилися протичовнові, десантні [[Вертольотоносець|вертольотоносці]], [[Десантний вертольотоносний корабель-док|десантні вертольотоносні кораблі-доки]]. На кінець [[XX століття]] основу амфібійних сил склали [[Універсальний десантний корабель|універсальні десантні кораблі]], які поєднували можливості десантних вертольотоносців і кораблів-доків<ref name="Baer"/><ref name="Docenko5"/>.

[[Військово-морський флот СРСР|ВМФ СРСР]] у період ракетно-ядерних флотів еволюціонував дещо у відмінному від флотів інших розвинених держав напрямку. Це було обумовлене тим, що в період бурхливого розвитку авіаносних сил основну ставку в [[СРСР]] було зроблено на підводні ракетоносці як стратегічну ядерну складову. Боротьбу з авіаносними угрупованнями планувалося здійснювати з ударами [[Крилата ракета|крилатих ракет]] з кораблів-носіїв КРМБ: [[Ракетний крейсер|ракетних крейсерів]] (у тому числі атомних) в океанській зоні і [[Ракетний катер|ракетних катерів]] в ближній морській зоні. Перші аналоги авіаносців&nbsp;— важкі авіаносні крейсери з'явилися в [[ВМФ СРСР]] лише в 1970-х роках. Не відбулося в ВМФ СРСР і уніфікації кораблів основних класів. До кінця XX століття радянські кораблі розділялися на протичовнові: протичовнові крейсери, великі і малі протичовнові кораблі, ескортні&nbsp;— есмінці і сторожові кораблі, та ударні&nbsp;— ракетні крейсери, малі ракетні кораблі і ракетні катери. З розвитком протичовнового і ударного озброєння кораблі радянських проектів наблизилися по універсальності до кораблів інших розвинутих країн<ref name="Docenko5"/>.

== Класифікація сучасних бойових кораблів і допоміжних суден ==
В залежності від призначення, озброєння і тактико-технічних елементів, [[Військовий корабель|бойові кораблі]] і [[Допоміжне військове судно|судна допоміжного флоту]] діляться на класи: клас кораблів складають кораблі з однаковим бойовим призначенням та основним озброєнням. В межах класів, з урахуванням дальності плавання, [[Водотоннажність|тоннажу]] або спеціалізації,&nbsp;— на підкласи. Тип (проект) складають кораблі одного підкласу, які мають одні тактико-технічні характеристики, відрізняються від інших кораблів класу (підкласу) [[корабельна архітектура|корабельною архітектурою]], конструктивними деталями і технічною оснащеністю<ref name="Kuzik1">''Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н.'' Классификация кораблей, катеров и вспомогательных судов ВМС. // Военные флоты мира. Справочник.&nbsp;— М.: Национальный центр научно-технической информации, 2005. ISBN 5-98384-005-3 стор. 26-29 {{ref-ru}}</ref>.

: ''Детальніше див.: [[Військовий корабель#Класифікація сучасних бойових кораблів і катерів|Класифікація сучасних бойових кораблів]] і [[Допоміжне військове судно#Класифікація допоміжних суден|допоміжних суден]]''.

'''Кораблі також класифікуються'''<ref name="Kuzik1"/>:
[[Файл:Independence (LCS 2) before being commissioned.jpg|міні|220px|Корабель прибережної зони [[USS Independence (LCS-2)|USS «Індепенденс»]] [[ВМС США]]&nbsp;— сучасний багатофункціональний [[тримаран]] з дизель-газотурбінною енергетичною установкою]]
:: '''за озброєнням та призначенням'''
* [[Авіаносець|авіаносні кораблі]]&nbsp;— як головне озброєння мають [[Морська авіація|літаки і вертольоти]],
* артилерійські кораблі&nbsp;— як головне озброєння [[Артилерія|ствольна артилерія]],
* [[Десантний корабель|десантні кораблі]]&nbsp;— призначені для перевезення [[військова техніка|військової техніки]] і особового складу,
* [[Тральщик|мінно-тральні кораблі]]&nbsp;— призначені для протимінної оборони,
* ракетні кораблі&nbsp;— як головне озброєння мають [[Крилата ракета|керовану ракетну зброю]],
* [[Сторожовий корабель|сторожові кораблі]]&nbsp;— призначені для несення дозорної служби, ПЧО, ППО і ПКО корабельних з'єднань і конвоїв,
* кораблі спеціального призначення (штабні, розвідувальні, навчальні тощо) та інші.
:: '''за районом плавання'''
* океанської, дальньої морської зони, прибережного плавання,
* внутрішнього (річкові) та змішаного плавання.
:: '''за способом руху'''
* водовитискальні,
* [[Підводний човен|підводні]],
* з динамічними принципами підтримки<br/>(на [[Суперкавітація|підводних крилах]], на [[Повітряна подушка|повітряній подушці]], [[глісер]]и тощо).
:: '''за типом головного двигуна'''
* з [[Ядерна силова установка|атомною енергетичною установкою]];
* з [[Газова турбіна|газотурбінною енергетичною установкою]];
* з [[Дизельний двигун|дизельною енергетичною установкою]];
* з комбінованою енергетичною установкою (схеми [[CODOG]], [[CODAG]], [[COGAG]], [[COGOG]] та ін.);
* з електричними установками, які отримують енергію від турбіни ''(перспективні)''.
:: '''за архітектурно-конструктивним типом і кількістю гребних валів'''
Одно- і двокорпусні, одно- і багатопалубні, одновальні, двовальні тощо.

В ряді флотів з метою визначення старшинства командирів кораблі також діляться на ранги. У [[Військово-Морські Сили Збройних Сил України|ВМС ЗС України]] існує чотири ранги кораблів<ref>''Примітка: однотипні з кораблями ВМС кораблі Морської охорони ДПС мають ранг на ранг вище.''</ref>. Вищий&nbsp;— перший.

== Тенденції розвитку бойових кораблів ==

=== Підводні човни ===
[[Файл:U-Boot U31.JPG|міні|250px|Німецький [[підводні човни класу 212|підводний човен типу 212]] з анаеробною енергетичною установкою]]
Сучасні [[підводний човен|підводні човни]] являють собою кораблі, оснащені різноманітною зброєю і здатні здійснювати тривалі підводні плавання. Однак за останні 20 років різко зросла вартість їх будівництва і експлуатації, що значно обмежило серійність їх будівництва. Наразі підводні човни складають близько 4,3&nbsp;% від всього корабельного складу світового флоту. Незважаючи на певне зниження ролі підводних човнів в стратегіях провідних держав світу, вони, зокрема завдяки зосередженню на ПЧАРБ значної кількості [[Міжконтинентальна балістична ракета|міжконтинентальних балістичних ракет]] зберігають за собою провідні позиції з точки зору завдань, що вирішуються. Це стосується, в першу чергу, [[Військово-морські сили США|ВМС США]], [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|Великої Британії]], [[Військово-морські сили Франції|Франції]], [[Військово-морський флот Російської Федерації|Росії]] та [[Військово-морські сили Китаю|Китаю]]<ref name="Kuzik2">''Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н.'' Современные и перспективные боевые корабли. // Военные флоты мира. Справочник.&nbsp;— М.: Национальный центр научно-технической информации, 2005. ISBN 5-98384-005-3 стор. 1040—1094 {{ref-ru}}</ref><ref name="Till">''Till, Geofrey''. Seapower. A guide for the twenty-first century&nbsp;— (Cass Series. Naval policy and history) London.: UK Joint Services Command and Staff College.&nbsp;— ISBN 0-7146-5542-2 стор. 376—379 {{ref-en}}</ref>.

Окрім атомних підводних човнів, що стоять на озброєнні ВМС деяких провідних країн світу, останнім часом активно іде розвиток неатомних підводних човнів. НАПЧ характеризуються значно нижчою собівартістю в порівнянні з ПЧА, що дозволяє будувати їх менш багатим країнам. Крім того, НАПЧ переважають атомні човни за таким важливим критерієм як акустична скритність. Створення неатомних підводних човнів з [[анаеробна енергетична установка|повітрянонезалежними енергетичними установками]] надає значні переваги. Вважається, що саме такий тип підводних човнів стане основою підводних сил неядерних держав в близькому майбутньому<ref name="Kuzik2"/>.

=== Авіаносні кораблі ===
[[Файл:Nimitz with Independence.jpg|міні|250px|АВМА [[USS Nimitz (CVN-68)|USS «Німіц» (CVN-68)]] і АВМ [[USS Independence (CV-62)|USS «Індепенденс» (CV-62)]] ВМС США в морі]]
Морські стратегії провідних держав світу, які ґрунтуються на геополітичних реаліях [[XXI століття]], призвели до зміни способів і прийомів ведення морської війни та організації сил флотів. Це пов'язане зі створенням в [[Збройні сили США|США]], а також у [[Збройні сили Великої Британії|Великій Британії]], [[Збройні сили Франції|Франції]], [[Збройні сили Італії|Італії]], [[Бундесвер|Німеччині]] та ряді інших країн сил швидкого розгортання, ядром яких стали [[Авіаносець|авіаносці]] і [[Універсальний десантний корабель|універсальні десантні кораблі]]. У зв'язку з цим, однією з основних тенденцій розвитку флотів є новий етап їх «авіанізації». На думку фахівців, в XXI столітті авіаносці повернуть собі роль «станового хребта» ВМС великих держав. Що характерно, буде збільшуватися кількість держав, на озброєнні яких матимуться авіаносці. Ці кораблі будуватимуться у [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Франція|Франції]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Індія|Індії]], [[Японія|Японії]] і [[Китайська Народна Республіка|Китаї]]<ref name="Kuzik2"/><ref name="Till"/>.

Важливою особливістю сучасних авіаносців є їх зближення з універсальними десантними кораблями. Ряд експертів вважає, що в більшості ВМС місце АВЛ можуть зайняти УДК з розвиненим авіаційним озброєнням або десантні вертольотоносці. Будівництво важких атомних авіаносців, скоріше за все, буде здійснюватися тільки в [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref name="Kuzik2"/>.

=== Бойові кораблі основних класів ===
Внаслідок припинення глобального протистояння і переорієнтації флотів на участь, головним чином, в локальних конфліктах і війнах, роль універсальних бойових кораблів основних класів суттєво зросла. Важливою тенденцією в розвитку надводних кораблів на початку XXI століття стала відмова від будівництва спеціалізованих ([[протичовнова оборона|ПЧО]], [[Протиповітряна оборона|ППО]] тощо) та перехід до будівництва тільки багатоцільових кораблів, здатних вирішувати весь спектр завдань&nbsp;— ударних, протичовнових і протиповітряних&nbsp;— одночасно<ref name="Kuzik2"/><ref name="Till"/>.
[[Файл:Rentz and FSF-1.jpg|міні|250px|На передньому плані корабель літоральної зони ВМС США [[Sea Fighter (FSF-1)|«Сі Файтер»]], позаду&nbsp;— [[фрегат]] [[USS Rentz (FFG-46)|USS «Рентц»]] [[Фрегати типу «Олівер Хазард Перрі»|типу «О.&nbsp;Х.&nbsp;Перрі»]]]]

Поступово відбувається відмова від кораблів класу [[крейсер]]. В залежності від завдань національних [[ВМС]] і економічних можливостей країн основні зусилля спрямовуються на будівництво кораблів класів [[ескадрений міноносець]], [[фрегат]], [[корвет]]. При чому, за бойовими можливостями сучасні есмінці наближаються до крейсерів, фрегати&nbsp;— до есмінців, корвети&nbsp;— до фрегатів. Обмежене розповсюдження отримали бойові катери, зокрема [[Ракетний катер|ракетні]] і [[Торпедний катер|торпедні]]. Ширше розповсюдження отримали [[Патрульний катер|патрульні катери]]. Проявляється тенденція до створення багатоцільових катерів, побудованих за модульним принципом, на яких в залежності від завдань може швидко змінюватися комплекс озброєння (концепція «бойової платформи»)<ref name="Till"/>.

Визначною в розвитку надводних кораблів усе більше стає їх орієнтація на ведення бойових дій проти берега. Крім того, зростання загроз морського [[тероризм]]у, [[Піратство|піратства]], [[Контрабанда наркотичних засобів|наркотрафіку]] вимагає створення нових видів озброєння ефективних проти зазначених загроз. У зв'язку з цим все більшого розповсюдження отримують так звані кораблі літоральної зони&nbsp;— легкі і середні універсальні бойові кораблі, призначені для ведення бойових дій в прибережних водах<ref name="Kuzik2"/>.

=== Десантні (амфібійні) кораблі ===
[[Файл:FS Mistral 01.jpg|міні|250px|УДК [[Mistral (L9013)|«Містраль»]] [[ВМС Франції]]]]
Військово-морська діяльність в XXI столітті, в першу чергу в локальних конфліктах, характеризується проведенням повітряно-наземно-морської операції в прибережних районах. Для амфібійних сил при цьому визначальним стало проведення «заобрійної» десантної операції, основою якої стало «вертикальне охоплення», а головними засобами доставки десанту&nbsp;— транспортно-десантні [[Вертоліт|вертольоти]]. Все це привело до зростання ролі десантних кораблів з авіаційним озброєнням&nbsp;— [[Універсальний десантний корабель|УДК]], [[Вертольотоносець|ДВН]], [[Десантний вертольотоносний корабель-док|ДВКД]] та зниженню ролі десантних кораблів, які не мають на озброєнні штатного групового базування вертольотів і [[конвертоплан]]ів<ref name="Kuzik2"/><ref name="Till"/>.

Таким чином, до найперспективніших десантних кораблів слід віднести універсальні десантні кораблі і десантні вертольотоносні кораблі-доки, виробництво [[Танкодесантний корабель|танкодесантних кораблів]] з прямою висадкою буде обмеженим. Змін в конструкції [[Десантний катер|десантних катерів]] тоннажем до 500 тон не прогнозується<ref name="Kuzik2"/>.

=== Мінно-тральні кораблі ===
Зі зростанням якісного рівня [[Морська міна|мінного озброєння]] традиційне тралення класичними мінно-тральними кораблями стає малоефективним. Серед кораблів протимінної оборони на початку XXI століття перспективи розвитку зберігають тільки тральщик-шукачі мін&nbsp;— кораблі обладнані автоматичними підводними апаратами, призначеними для пошуку і знищення мін спереду по курсу корабля. Перспективним вважається також застосування телекерованих самохідних тралів і проривачів мінних загороджень<ref name="Kuzik2"/>.

== Назви апаратів, історично пов'язані з поняттям «корабель» ==
[[Файл:50Vostokarev.jpg|міні|180px|ліворуч|50 [[Казахстанський тенге|тенге]] [[Казахстан|Республіки Казахстан]] «Космічний корабель „Восток“»]]

Історично склалося, що слово «корабель» мають в своїй назві деякі види [[Корабель (значення)|кораблів]], які на перший погляд аж ніяк не можна назвати кораблями. Зокрема, часто-густо [[Повітряне судно|повітряними кораблями]] називають повітроплавальні або [[Авіація|авіаційні]] [[Літальний апарат|літальні апарати]]. [[Космічний корабель|Космічні кораблі]]&nbsp;— це [[Пілотований космічний корабель|пілотовані космічні апарати]] і [[Орбітальна станція|орбітальні станції]].

Цікава історія виникнення поняття «космічний корабель»: очевидці згадують, що назва «космічний корабель» народилося в день старту першого корабля-супутника типу [[Восток (космічний апарат)|«Восток»]] [[1-КП]]. В [[СРСР]] було прийнято складати [[комюніке]] про космічні пуски. Готували текст конструктори, а [[Коректура|коректували]] текст [[Цензура|цензори]] і чиновники з апарату [[ЦК КПРС]]. Так було і того разу. Комюніке склали [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Павлович Корольов]], [[Келдиш Мстислав Всеволодович|Мстислав Всеволодович Келдиш]], [[Ішлінський Олександр Юлійович|Олександр Юлійович Ішлінський]] і [[Гришин Лев Архипович|Лев Архипович Гришин]]. Хто з них запропонував назвати супутник «космічним кораблем» невідомо. Але широковідома фраза Корольова: «А чому б і ні? Є морські, є річкові, є повітряні, тепер з'являться космічні кораблі!»<ref>''Железняков А.'' Тайны ракетных катастроф (Плата за прорыв в космос).&nbsp;— М.: Эксмо, 2004.&nbsp;— 544 с. {{ref-ru}}</ref><ref>''Черток Б. Е.'' [http://militera.lib.ru/explo/chertok_be/index.html Ракеты и люди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121006160113/http://militera.lib.ru/explo/chertok_be/index.html |date=6 жовтня 2012 }}.&nbsp;— М.: Машиностроение, 1999.&nbsp;— 416 с. {{ref-ru}}</ref>.

== Корабель у міфології і культурі ==

=== Корабель у культових традиціях стародавніх народів ===
У [[Релігійний культ|культових традиціях]] багатьох народів світу [[вода]] символізує кругообіг «[[народження]]&nbsp;— [[життя]]&nbsp;— [[смерть]]». Паралельно вона несе у собі уособлення «[[Потойбічний світ|потойбіччя»]]. В [[міф]]ах багатьох народів корабель&nbsp;— засіб мандрування між світом людей, світом [[Боги|богів]] і померлих пращурів.
[[Файл:Ra Barque.jpg|міні|270px|Єгипетський бог сонця [[Ра]] на «сонячному кораблі»]]

Характерно, що головний [[Релігія Стародавнього Єгипту|бог стародавніх єгиптян]]&nbsp;— бог [[Сонце|сонця]], творець світу [[Ра]], являється людям на «кораблі сонця», який щодня прямує зі [[Схід|сходу]] на [[захід]]. Таким чином «корабель сонця» виступав як об'єднавчий символ між світом богів і світом людей. Врешті-решт єгипетські [[фараон]]и відправлялися в інший світ на поховальних човнах&nbsp;— разом з ними в поховальну камеру відправлялися два кораблі: один&nbsp;— Манждет, на якому він разом з богом сонця мандрував небосхилом вдень, інший&nbsp;— Месектет, на якому вночі перетинали підземне царство<ref>{{Cite web |url=http://epochtimes.com.ua/science/prehistoric-civilizations/svit-pobachyt-drugyj-sonjachnyj-choven-faraona-heopsa-97089.html |title=Фараонів човен. Світ побачить другий сонячний човен фараона Хеопса. Аліна Маслакова. The Epoch Times Україна. 25.06.2011 |accessdate=11 березня 2012 |archive-date=3 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120303015617/http://epochtimes.com.ua/science/prehistoric-civilizations/svit-pobachyt-drugyj-sonjachnyj-choven-faraona-heopsa-97089.html }}</ref>.

Одна з найдавніших культур на Землі&nbsp;— [[Індійська культура|індійська]]. Золотий корабель бога сонця і родючості [[Пушан]]а лине небесним океаном, а Пушан спостерігає з нього за тим, що діється у світі<ref>Индуизм. Джайнизм. Сикхизм / Под общ.ред. М.&nbsp;Ф.&nbsp;Альбедиль и А.&nbsp;М.&nbsp;Дубянского.&nbsp;— М.: Республика, 1996.&nbsp;— С. 343.&nbsp;— ISBN 5-250-02557-9. {{ref-ru}}</ref>. У [[Священні тексти індуїзму|ведійській міфології]] на стовесельному кораблі гасають небом божественні [[близнята]] [[Ашвіни]], які уособлюють [[сутінки]]&nbsp;— світанкові та вечірні. За день ці близнята, пов'язані із солярними божествами, об'їжджають всесвіт і проганяють темряву<ref>[http://myfhology.info/gods/indiy/ashviny.html Ашвіни. Міфологічна енциклопедія.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120626003453/http://myfhology.info/gods/indiy/ashviny.html |date=26 червня 2012 }} {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:7 Gods of Luck woodcut.jpg|міні|ліворуч|250px|[[Японська міфологія|Японські]] [[Сім богів щастя]] на «кораблі скарбів»]]

За посередництвом символу-корабля передається й поняття щасливого життєвого шляху. [[Сім богів щастя]] [[Японська міфологія|японської міфології]], які сприяють довголіттю й достаткові людей у їхньому земному житті, зображуються на «кораблі скарбів» [[такарабуне]]. За стародавньою легендою перед самим [[Новий рік|Новим роком]] в японський порт приходить корабель такарабуне і з нього сходять сім богів. Цей корабель, якщо виконати на початку року певні обряди, наділятиме людину всілякими благами впродовж цілого року<ref>[http://yaponia.net/7bogov.htm «7 богов счастья» на сайті «Удивительная Япония»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090511000811/http://yaponia.net/7bogov.htm |date=11 травня 2009 }} {{ref-ru}}</ref>. Такарабуне, згідно з міфами, перевозить небіжчиків в інший, кращий світ, який міститься десь далеко за морем.

Дуже часто вода відмежовувала світ людей від світу предків у [[світогляд]]і народів, чия життєдіяльність пов'язана (чи була пов'язана у пращурів) з водою: [[Рибалка|рибалок]], мисливців на [[Морепродукти|морських тварин]], острів'ян. У цьому випадку зазвичай країна предків (потойбіччя) уявлялося за (або посеред) моря. У цьому контексті роль корабля (човна) у достатньо віддалених народів&nbsp;— наприклад, [[Варяги|стародавніх скандинавів]] і народностей [[Океанія|Океанії]] близькі як у соціальному значенні, так і в світоглядному<ref name="Korol">''Король Д.&nbsp;О.''&nbsp;[https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:nhfgRHRYqnAJ:www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2003_21/09_korol_do.pdf+&hl=en&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESgiwsxmgKkE3qeh69gq6H55w14CnK_JrVylatIYBlRUFI0xqLcTCpuS2WfJt2PHPq6PIZaF02Ea1igswL85cFh1jGbR0VZBgPXWH_bsQE679zvDxMJ8epgMa9jZceWw8lCQ9XUA&sig=AHIEtbRE5-E2K1fzYIufmhuSaWXPeNJBAg&pli=1 Корабель у культовій традиції стародавнього населення Північної Європи.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123215202/https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache%3AnhfgRHRYqnAJ%3Awww.nbuv.gov.ua%2Fportal%2Fsoc_gum%2Fnaukma%2FIst%2F2003_21%2F09_korol_do.pdf+&hl=en&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESgiwsxmgKkE3qeh69gq6H55w14CnK_JrVylatIYBlRUFI0xqLcTCpuS2WfJt2PHPq6PIZaF02Ea1igswL85cFh1jGbR0VZBgPXWH_bsQE679zvDxMJ8epgMa9jZceWw8lCQ9XUA&sig=AHIEtbRE5-E2K1fzYIufmhuSaWXPeNJBAg&pli=1 |date=23 січня 2022 }} Наукові записки НаУКМА. Т. 21. 2003.</ref>.
[[Файл:Funeral of russian noble by Siemiradzki.jpg|міні|праворуч|250px|Похорони знатного руса. Картина [[Генрик Семирадський|Г. Семирадського]]]]

Давньоскандинавській еддичній традиції властиве ціле коло «корабельної символіки». [[Сага|Скандинавські саги]] розповідають про поховання видатних [[конунг]]ів у морі на охоплених полум'ям кораблях. Поховання у кораблях чи могилах, виконаних у їх формі відомі у Південній Скандинавії з [[Бронзова доба|бронзової доби]], а в [[Данія|Данії]] в Х'йортспрінгу в похованні періоду ранньої [[Залізна доба|залізної доби]] було знайдено навіть цілий човен. У стародавніх варягів, а за ними й у [[руси|русів]] фіксуються поховання в кораблях. Човен у похованні характеризував соціальний статус померлих: для поховання вождя&nbsp;— великий корабель, невеликі човни&nbsp;— для простих воїнів<ref name="Korol"/>.

Існує і хтонічний аспект корабля в еддичній традиції. Це [[Наґльфар]]&nbsp;— корабель зроблений цілком із [[нігті]]в мерців. Під час битва в кінці світу&nbsp;— [[Рагнарок]], коли боги зійдуться із силами зла в останній битві зі своїми одвічними ворогами [[монстр]]ами та [[Йотун|гігантами]] наґльфар буде звільнено із земляного полону потопом, та на ньому велетень [[Химір]] поведе свою армію [[йотун]]ів до поля бою<ref>[http://myfhology.info/magik-things/naglfar.html Наґльфар. Міфологічна енциклопедія.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120120231801/http://myfhology.info/magik-things/naglfar.html |date=20 січня 2012 }} {{ref-ru}}</ref>.

Існує припущення, що [[Скандинавська міфологія|германо-скандинавські міфи]] про корабель мерців стали основою більш пізніх ([[XVII]]–[[XIX]]&nbsp;ст.) легенд про [[Летючий голландець|«Летючого голландця»]] ({{lang-nl|De Vliegende Hollander}}, {{lang-en|The Flying Dutchman}})&nbsp;— [[корабель-привид|корабель-примару]], населений мерцями (за іншою інтерпретацією&nbsp;— взагалі без екіпажу), зустріч з яким віщує біду<ref>[http://www.nitpa.org/mifologiya-letyuchij-gollandec/ Міфологія&nbsp;— Летючий Голландець.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160324075746/http://www.nitpa.org/mifologiya-letyuchij-gollandec/ |date=24 березня 2016 }} [http://www.nitpa.org www.nitpa.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121020071312/http://www.nitpa.org/ |date=20 жовтня 2012 }}</ref>.

=== Біблійний образ корабля в християнстві ===
[[Файл:Dove Sent Forth from the Ark.png|міні|ліворуч|180px|[[Ноїв ковчег]]. Ілюстрація [[Гюстав Доре|Гюстава Доре]]]]

Величезне значення мав корабель під час [[Всесвітній потоп|всесвітнього потопу]]&nbsp;— сюжету, який присутній у багатьох міфологіях світу та [[Біблія|Біблії]]. Так, на [[Ковчег Ноя|ковчезі]] врятувався серед вод біблійний [[Ной]] зі своєю родиною та з різними тваринами і птахами. В аккадській міфології, коли бог [[Енліль]] наслав потоп на створених богинею-матір'ю [[Мамі]] людей, урятувався тільки герой [[Атрахасіс]] зі своїми близькими. Він, за порадою [[Ейя|Ейї]] збудував велетенський «човен, що зберігає життя», посадив у нього членів своєї родини, челядь, зерно, забрав усе своє майно, а також тварин, які «траву їдять». За давньоіндійською міфологією, першопредок [[Ману (індуїзм)|Ману]] врятувався від потопу також на кораблі. Якось під час ритуального омовіння йому до рук випадково потрапила рибка. Вона попросила, щоб Ману виростив її, а за це вона врятує його від потопу, який гряде. Ману виростив рибину, випустив її в море й, за її порадою, спорядив корабель. Під час потопу Ману прив'язав рятівний корабель до рога отієї, вже величезної, рибини, й вона вивела його до гори.

Корабель&nbsp;— це також символ [[Душа|душі]], яку веде [[Християнська Церква|Церква]] по хвилях житейського моря. Чимало українських [[Легенда|легенд]] розповідають про [[Шторм|бурю на морі]], під час якої корабель із людьми от-от мусив би потонути. Але молитва [[Миколай Чудотворець|святого Миколая]] рятує всіх від загибелі. У думі «[[Про Олексія Поповича, чоловіка Божого]]» йдеться про таку бурю і про молитву Олексія, котрий усвідомив, що ця буря наслана через нього, адже він не шанував своїх батьків. Попович щиро кається, і буря вщухає<ref>[http://www.l-ukrainka.name/uk/Folklore/Goncharenko/246.html З репертуару кобзаря Гната Гончаренка. Дума про Олексія Поповича. Запис Лесі Українки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305012649/http://www.l-ukrainka.name/uk/Folklore/Goncharenko/246.html |date=5 березня 2016 }} на [http://www.l-ukrainka.name/ Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180207100820/http://www.l-ukrainka.name/ |date=7 лютого 2018 }}</ref>.

Характерно, що сама будівля [[Церква (храм)|християнського храму]] теж тлумачиться як корабель. В давнину стіни церков розписували [[Християнство|християнськими]] символами. Корабель був символом церкви, [[якір]]&nbsp;— символом [[спасіння]], [[вінок]]&nbsp;— символом [[Мученик|мучеництва]], [[голуб]]&nbsp;— символом [[Святий Дух|Святого Духа]], а [[фенікс]]&nbsp;— символом вічного життя<ref>{{Cite web |url=http://naub.org.ua/?p=635 |title=Православний храм. Бондарчук. Я. В. Науковий блог НаУ «Острозька академія» |accessdate=11 березня 2012 |archive-date=4 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131204044751/http://naub.org.ua/?p=635 }}</ref>.

=== Світова культура: «корабель дурнів»&nbsp;— образ суспільства ===
[[Файл:Jheronimus Bosch 011.jpg|міні|170px|Корабель дурнів. Картина Ієронімуса Босха]]
В [[1494]] році німецький [[сатирик]] [[Себастіан Брант]] написав [[Поема|поему]] «[[Корабель дурнів (поема)|Корабель дурнів»]] ({{lang-de|Narrenschiff}}, оригінальна назва у [[XV століття|XV столітті]]&nbsp;— «''Daß Narrenschyff ad Narragoniam''»), в якій зло висміював [[Зрада (соціальна)|зрадництво]] й [[Деспотизм|свавілля]] князів, лицарський [[розбій]], розпусту духівництва, владу грошей. Кораблем, населеним і керованим [[Блазень|дурнями]] і [[Психічний розлад|божевільними]], в поемі представляється все [[людство]]<ref>{{УРЕ}}</ref>. [[Книга]] довгий час користувалася величезною популярністю завдяки здоровому глузду, прямоті і дотепності. А [[1500]] року нідерландський [[Художник|живописець]] [[Ієронімус Босх]] за її мотивами намалював всесвітньо відому однойменну [[Алегорія|алегоричну]] [[Корабель дурнів (картина Босха)|картину]]<ref>История искусства зарубежных стран. Средние века, Возрождение. Под ред. Ц.&nbsp;Г.&nbsp;Нессельштраус.&nbsp;— М.: 1982. {{ref-ru}}</ref>.

Образ суспільства&nbsp;— «корабля дурнів» не втратив своєї актуальності і в [[XX століття|XX столітті]]. У [[1962]] році вийшов у світ [[Роман (жанр)|роман]] «[[Корабель дурнів (роман Портер)|Корабель дурнів»]] ({{lang-en|Ship of Fools}}) американської [[Письменник|письменниці]] [[Портер Кетрін Енн|Кетрін Енн Портер]]. Що цікаво, російський переклад книги, зроблений у [[1976]] році [[Нора Галь|Норою Галь]] (перекладачка «[[Маленький принц|Маленького принца»]]), побачив світ тільки [[Перебудова|перед розпадом СРСР]] у [[1989]] році<ref>[http://www.vavilon.ru/noragal/oblonsk.html#7 Р. Облонская. О Норе Галь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120419013838/http://www.vavilon.ru/noragal/oblonsk.html#7 |date=19 квітня 2012 }} // Нора Галь: Воспоминания. Статьи. Стихи. Письма. Библиография.&nbsp;— М.: АРГО-РИСК, 1997. {{ref-ru}}</ref>. Роман ліг в основу [[Корабель дурнів (фільм)|однойменного фільму]], знятого в [[1965]] році [[Стенлі Крамер]]ом. Герої роману і його екранізації&nbsp;— пасажири корабля&nbsp;— люди різних національностей, представники різних верств суспільства, відправляються в далеку подорож через океан на гігантському [[лайнер]]і «Віра». Вони намагаються втекти від колишнього життя, ховаючись за надіями, що після завершення подорожі всі проблеми вирішаться самі собою. У зіткненнях і переживаннях героїв проглядається алегоричне зображення людського суспільства, в якому далеко не кожен в кінці свого шляху зможе отримати те, заради чого вирушав у плавання<ref>''А. Мулярчик.'' [http://lib.ru/INPROZ/PORTER/korabl.txt {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311223923/http://lib.ru/INPROZ/PORTER/korabl.txt |date=11 березня 2012 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311223923/http://lib.ru/INPROZ/PORTER/korabl.txt |date=11 березня 2012 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311223923/http://lib.ru/INPROZ/PORTER/korabl.txt |date=11 березня 2012 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120311223923/http://lib.ru/INPROZ/PORTER/korabl.txt |date=11 березня 2012 }} На борту современного ковчега. // Кэтрин Энн Портер. Корабль дураков.]{{ref-ru}}</ref>.

=== Корабель в українській народній творчості ===
В українській міфології корабель&nbsp;— це й символічна модель світобудови, тобто всесвіту, й символ добробуту, й засіб мандрування між світами.
[[Файл:Lorenzo Costa 001.jpg|міні|230px|ліворуч|Летючий корабель&nbsp;— міфічний «[[Арго]]». Картина [[Лоренцо Коста]]]]

У казці «[[Летючий корабель]]»<ref>{{Cite web |url=http://kazka.in.ua/Zbirky/Javorova/Letjuczyj_korabelj.html |title=Летючий корабель. Сайт «Українська казка» |accessdate=11 березня 2012 |archive-date=27 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120427054206/http://kazka.in.ua/Zbirky/Javorova/Letjuczyj_korabelj.html }}</ref> [[цар]] видав [[указ]]: за того, хто збудує такого корабля, щоб літав,&nbsp;— віддасть дочку. Третій, «дурний» син діда й баби теж захотів спробувати свого щастя. Дорогою до царського дому зустрів діда, «як молоко, білого», з яким поділився хлібом. Дід навчив доброго парубка, як зробити корабель: «Ну, слухай, сину, йди ж тепер ти в ліс та підійди до дерева, та й удар сокирою в дерево, а сам мерщій падай ниць і лежи, аж поки тебе хто не розбудить. Тоді,&nbsp;— каже,&nbsp;— тобі корабель збудується, а ти сідай на нього та лети, куди тобі треба. Тільки по дорозі бери, кого б там не стрів». Коли «дурень» прокинувся&nbsp;— очам своїм не повірив: стоїть корабель; сам золотий, щогли срібні, а вітрила шовкові так і понадимались&nbsp;— тільки летіти. От він, не довго думавши, сів на корабель, той корабель знявся та й полетів. Як полетів та й полетів нижче неба, вище землі&nbsp;— й оком не зглянеш! І по дорозі стрівати було кого: Слухало, Скороход, Стрілець, Об'їдайло, Обпивайло, Морозько та чоловік, який розкидає дрова, а з них робиться військо. Всі вони стали в пригоді хлопцеві, який хотів одружитися з царівною.

Детальніше про корабель благополуччя можна дізнатися з російської [[колядки]], у якій мовиться про таких собі Василя Тимофійовича й Василину Іванівну, між яких котиться «перестень золотий&nbsp;— кріпка думонька». Вони думали-гадали й чорного [[Пес свійський|хорта]] в чисте поле пускали, ясного [[Сокіл|сокола]] в піднебесся пускали, черлен-корабель у синє море пускали<ref name="ucoz">''Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О.'' [http://kovalencko.ucoz.ru/slovniki/100-obras_ukr_mif_.pdf 100 найвідоміших образів української міфології.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305212522/http://kovalencko.ucoz.ru/slovniki/100-obras_ukr_mif_.pdf |date=5 березня 2016 }}&nbsp;— К.: Орфей, 2002.</ref>:
{{Цитата|
: ''Чорний хорт біжить&nbsp;— лисоньку несе.
: ''Лисоньку несе на теплу шубоньку.
: ''Ясен сокіл летить&nbsp;— лебідку несе.
: ''Лебідку несе на славний банкет.
: ''Черлен-корабель пливе&nbsp;— велике добро везе.
: ''На життя, на буття, на багатство!
|40|}}
В українській колядці «Ой зійду, зійду на круту гору» корабель уособлює весь [[всесвіт]]<ref name="kievskaya-starina">Цит по: Украинскія колядки. Колядка-легенда. Изданіе 1902 г. Малор. нар. яовѣрья о Пятницѣ.</ref>:
{{Цитата|
: ''Ой зійду, зійду на круту гору.
: ''Ой бачу, бачу в морі корабля.
: ''В тому кораблі троє оконців.
: ''Перве оконце&nbsp;— ясноє сонце.
: ''Друге оконце&nbsp;— ясен місячик,
: ''Третє оконце&nbsp;— дрібна зіронька,
: ''Дрібна зіронька&nbsp;— Галя дівонька.
|40|}}
В українських колядках на кораблі посеред моря відбуваються дивовижно значущі події: збирається рада мудреців; дівчина шиє братові чудесну весільну сорочку, на якій зорі й місяць, райські пташки, тури й олені (у день братового весілля вони будуть світити, співати й гуляти). Такий казковий корабель плаває морем&nbsp;— всезнаючим водним простором, який існує справіку. Море, «велика вода»&nbsp;— це й міфічний [[Дунай]]<ref name="ucoz"/>. У колядці мовиться про сокола, який сидить на вершечку високого дерева й бачить дуже далеко, аж «до краю Дунаю». Там пливуть кораблі, в кораблях&nbsp;— самі панове, які обговорюють ситуацію, що складається серед людства і є знаком наближення погибелі світу. Вони раду радять первовічную<ref name="kievskaya-starina"/>:
{{Цитата|
: ''Що не так тепер, як стародавно,
: ''Похилилося, посмутилося.
: ''Що син на вітця руку здіймає,
: ''Донька матері не послухалась.
: ''Що брат на брата меч витягає,
: ''Сестра на сестру чарів шукає.
: ''Ой уся правда тепер пропала,
: ''Правда пропала, кривда постала...
|40|}}
У ліричній пісні над морем, по якому плавають кораблі, стоять дві подруги, одна, гірко плачучи, просить іншу: «Помири мене із милим». А друга каже, мовляв, дорога подружко, як я буду вас мирить: «Як сама на нього гляну&nbsp;— в мене серденько болить».

=== Галерея ([[живопис]], [[філателія]], [[нумізматика]]) ===
<center>
'''Образ корабля в картинах мариністів''' (вибрані зразки творів мистецтва)
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Seeschlacht bei Abukir.jpg|межа|190px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Panzerschiff Preußen (1906).jpg|межа|205px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Reuterdahl - Great White Fleet at Sea Dec 07.jpg|межа|170px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Alfred Jensen Kriegsschiff und U-Boot auf See 1914.jpg|межа|200px]]</div>
|-
|<div style='text-align: center;'>«Битва при Абукирі»<br/>Томас Луні, 1798 рік''</div>
|<div style='text-align: center;'>«Лінкор „Пруссія“»<br/>Віллі Штовер, 1906 рік''</div>
|<div style='text-align: center;'>«Ескадра в морі»<br/>Генрі Рьютердал, 1907 рік''</div>
|<div style='text-align: center;'>«Корабель і підводний човен»<br/>Альфред Йенсен, 1914 рік''</div>
|-
| colspan=4 | <div style='text-align: center;'>{{commonscat-inline|Naval ships in art|Кораблі в образотворчому мистецтві}}</div>
|}

'''Кораблі у філателії''' (вибрані зразки)
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Canada destroyer 1942 issue-$1.jpg|межа|150px]]</div>
|<div style='text-align: center;'> </div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:1972 CPA 4182.jpg|межа|150px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Гремящий.JPG|межа|150px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Stamp of Ukraine s163.jpg|межа|150px]]</div>
|-
|<div style='text-align: center;'>''Есмінець [[ВМС]] Канади<br/>[[Канада|Канадська]] марка [[1942]] року''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Підводний човен<br/>[[Третій Рейх|Німецька]] марка [[1943]] року''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Крейсер «Варяг»<br/>[[СРСР|Радянська]] марка [[1987]] року''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Есмінець «Гремящій»<br/>[[СРСР|Радянська]] марка [[1982]] року''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Есмінець «Завєтний»<br/>Марка [[Україна|України]] [[1997]] року''</div>
|-
| colspan=5 | <div style='text-align: center;'>{{commonscat-inline|Ships on stamps|Кораблі на марках}}</div>
|}

'''Зображення кораблів на монетах''' (вибрані зразки)
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
| colspan=6 | <div style='text-align: center;'>'''Старовинні монети'''</div>
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:PhoenicianCoin2A.png|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:PhareAlexandrie01.gif|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Indian ship on lead coin of Vashishtiputra Shri Pulumavi.jpg|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Edward III noble (obverse).png|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Osella Mocenigo 1706 Massimo.jpg|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:1 Gulden (Freie Stadt Danzig 1923) aversum.jpg|межа|120px]]</div>
|-
|<div style='text-align: center;'>''[[Фінікія|Стародавня Фінікія]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Александрія|Александрія Єгипетська]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Стародавня Індія]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Історія Англії|Середньовічна Англія]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Венеційська республіка]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Вільне місто Данциг]]''</div>
|-
| colspan=6 | <div style='text-align: center;'>'''Сучасні ювілейні монети'''</div>
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Баунті.jpg|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Virginia quarter, reverse side, 2000.png|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Latvia-Riga Ship (reverse).gif|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:RR5117-0007R 300-летие Российского флота.gif|межа|120px]]</div>
|<div style='text-align: center;'>[[Файл:Козацький човен реверс.jpeg|межа|120px]]</div></div>
|-
|<div style='text-align: center;'>''[[Піткерн|Острів Піткерн]],<br/>1 [[Новозеландський долар|долар]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Кайманові острови]],<br/>25 [[Долар Кайманових островів|центів]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Вірджинія]], [[Сполучені Штати Америки|США]],<br/>25 [[Долар США|центів]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Латвія]],<br/>10 [[Латвійський лат|латів]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Росія]],<br/>100 [[Російський рубль|рублів]]''</div>
|<div style='text-align: center;'>''[[Україна]],<br/>20 [[Гривня|гривень]]''</div>
|-
| colspan=6 | <div style='text-align: center;'>{{commonscat-inline|Category:Ships on coins|Кораблі на монетах}}</div>
|}
</center>

== Див. також ==
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;">
* [[Список кораблів Військово-Морських Сил України]] (сучасні)
* [[Список кораблів Військово-Морських Сил УНР 1917—1918]]
* [[Військовий корабель]]
* [[Допоміжне військове судно]]
* [[Судно]]
* [[морські терміни (типи кораблів і суден)|Типи кораблів і суден]]
* [[Човен]]
</div>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга
|автор       = Доценко В. Д.
|частина     = 
|заголовок   = История военно-морского искусства
|оригінал    = 
|посилання   = 
|видання     = под. ред. В. И. Куроедова
|місце       = М.
|видавництво = ЭКСМО
|рік         = 2003
|том         = 1-2 (Кн. 1-3)
|сторінки    =  
|сторінок    = 
|isbn        = 5-699-04856-1
}}
* {{книга
|автор       = Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н.
|частина     = 
|заголовок   = Военные флоты мира. Справочник
|оригінал    = 
|посилання   = 
|видання     = 
|місце       = М.
|видавництво = Национальный центр научно-технической информации
|рік         = 2005
|том         = 
|сторінки    = 
|сторінок    = 1250
|isbn        = 5-98384-005-3
}}
* {{книга
|автор       = Till, Geofrey.
|частина     = 
|заголовок   = Seapower. A Guide for the Twenty-First Century
|оригінал    = 
|посилання   = 
|видання     = 3
|місце       = London
|видавництво = UK Joint Services Command and Staff College. Frank Cass
|рік         = 2007
|том         = 
|сторінки    = 
|сторінок    = 430
|isbn        = 0-7146-5542-2
}}

== Література ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Корабель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=719}}

== Посилання ==
* {{Wikiquote-inline}}
* {{Commonscat-inline|Naval ships}}

{{медаль|з військової справи}}

{{Портали|Транспорт|Морська справа|Військова справа}}
{{Військова справа та війна}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Кораблі та судна|*]]
[[Категорія:Морська справа]]
[[Категорія:Військово-морські сили]]
[[Категорія:Бойові кораблі]]