Перегляд вихідного коду сторінки Корисні копалини України

'''Ко́рисні копа́лини України'''&nbsp;— [[корисні копалини]] в межах України.

[[Україна]] належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від [[Архейський еон|архею]] до [[Кайнозойська ера|кайнозою]]) структурних елементів, що сформувалися внаслідок впливу всіх властивих становленню [[земна кора|земної кори]] процесів, зумовило широкий діапазон [[корисні копалини|корисних копалин]], що становлять [[Мінерально-сировинна база|мінерально-сировинну базу]] країни. На початок [[XXI століття|XXI&nbsp;ст.]] Україна, яка займала всього 0,4&nbsp;% [[Суходіл (географія)|земної суші]] і де проживало 0,8&nbsp;% населення [[Земля|планети]], мала в своїх [[надра]]х 5&nbsp;% мінерально-сировинного потенціалу світу{{sfn|Геологія і корисні копалини|2001}}{{sfn|Галецький|2016|c=47}}<ref name="KhPI-Press_36400"/>.

Станом на 1 [[Січень|січня]] [[2019]] в Україні налічувалося 2233 [[родовище|родовища]] [[горючі корисні копалини|горючих корисних копалин]], 147&nbsp;— [[Металічні корисні копалини України|рудних]], 4676&nbsp;— [[Нерудні корисні копалини України|нерудних]], 1705 родовищ [[підземні води|підземних вод]], [[лікувальні грязі|лікувальних грязей]] та [[ропа|ропи]]<ref name="minerals-ua_2019"/>.

В Україні у значних обсягах видобувалося [[кам'яне вугілля]] (2&nbsp;% світового видобутку), [[Залізні руди|залізні]] та [[марганцеві руди]] (4&nbsp;% та 10&nbsp;% відповідно), [[графіт]] (4&nbsp;%), [[каолін]] (18&nbsp;%), [[Уранові руди|уранові]] (2&nbsp;%), [[Титанові руди|титанові]], [[цирконієві руди]], [[германій]], нерудна [[Металургійна цінність руд і концентратів|металургійна сировина]], сировина для виробництва [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] та ін.

На час [[проголошення незалежності України 1991|проголошення Україною незалежності]] [[Мінерально-сировинний комплекс України|мінерально-сировинний комплекс]] забезпечував близько чверті [[Валовий національний продукт|валового національного продукту]], із видобуванням та використанням корисних копалин було пов'язано близько половини промислового потенціалу країни та до 20&nbsp;% її [[Трудові ресурси|трудових ресурсів]].

Від реалізації мінерально-сировинної продукції (у першу чергу, [[Чорні метали|чорних металів]] та виробів із них) Україна отримувала близько третини [[Зовнішня торгівля України|експортного виторгу]].

Однак у 90-х роках [[XX століття|XX ст.]] внаслідок скорочення обсягів [[Геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]] (у 3—4 рази) приріст [[Розвідані запаси корисної копалини|розвіданих запасів]] більшості важливих корисних копалин перестав компенсувати їх [[видобуток]].

Вартість [[Розвідані запаси корисної копалини|розвіданих запасів]] на початок XXI&nbsp;ст. становила 150—200 тис. [[Долар США|доларів США]] на душу населення<ref name="Програма розвитку мінерально-сировинної до 2010"/>.

[[Файл:Основні родовища корисних копалин України.pdf|міні||700пкс|Основні родовища корисних копалин України (станом на 2010 рік) <br/>за даними [[Державна служба геології та надр України|Державної служби геології та надр України]].]]

== Загальна характеристика ==
В Україні станом на початок ХХІ ст. понад 20 тис. [[родовище|родовищ]] і проявів 117 видів корисних копалин з яких 8700 мають промислове значення і враховувалися [[Державний баланс запасів корисних копалин України|Державним балансом запасів України]].<ref>{{Cite web |url=http://geoinf.kiev.ua/stan-zapasiv-rodovyshch-korysnykh-kopalyn-ukrayiny/ |title=ДНВП «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» > Стан запасів родовищ корисних копалин України |accessdate=22 грудня 2019 |archive-date=21 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191221165724/http://geoinf.kiev.ua/stan-zapasiv-rodovyshch-korysnykh-kopalyn-ukrayiny/ }}</ref>, за даними {{Comment|IMES|International Marketing and Exhibition Services}}&nbsp;— 200 видів корисних копалин, 120 із яких використовує людство сьогодні<ref name="imes-ukrajina-408">
</ref>. Найбільше економічне значення мали [[кам'яне вугілля]], [[нафта]] і [[природний газ|газ]], [[залізні руди|залізні]] і [[марганцеві руди]], [[кам'яна сіль|кам'яна]] і [[Калійні солі|калійна солі]], нерудні будівельні матеріали, [[мінеральні води]]. Їхні родовища розташовані в різних геологічних регіонах України. За [[Розвідані запаси корисної копалини|розвіданими запасами]]<ref group=Note name="розвіданість"/> деяких корисних копалин Україна випереджала [[Росія|РФ]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія|Велику Британію]], [[Франція|Францію]], [[Німеччина|ФРН]], [[Канада|Канаду]] та ін.<ref name="ГЕС_484—508">{{ГЕС|том=3 |сторінки=484—508}}</ref> Зокрема, за запасами й видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна наприкінці XX&nbsp;ст. посідала провідне місце серед країн [[Співдружність Незалежних Держав|пострадянського простору]], [[Європа|Європи]] й світу<ref>{{МГЕ}}</ref>.

''За промисловим використанням'' зазвичай виділяють такі групи корисних копалин<ref name="minerals-ua_2019"/>:
* горючі (паливні);
* металічні (рудні);
* неметалічні (нерудні);
* гідромінеральні.

Утім, Державною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, яка була ухвалена 2011 року, передбачено поділ мінерально-сировинної бази ''за промислово-'''економічною''' ознакою''. Класифікація виходила з реалій ринкової економіки, в якій жорстка конкуренція між виробниками робить неможливим активне використання бідної сировини. Відповідна тенденція (розробка найбагатших родовищ) спостерігалася в усіх країнах із ринковою економікою починаючи з кінця XX-го ст.<ref name="програма_розвитку_2030"/>

У цій класифікації було виділено такі сировинні категорії<ref name="програма_розвитку_2030"/>:
* '''категорія А'''&nbsp;— сировина, що інтенсивно видобувається в Україні (конкурентна). Характеризується значними розвіданими запасами, є предметом експорту (здебільшого):
** Енергетичні: [[вугілля]], [[нафта]] з [[Газовий конденсат|конденсатом]] (не експортується, бо видобуток не покриває внутрішніх потреб), [[Природний газ|газ]] (не експортується), [[Уран (хімічний елемент)|уран]];
** Рудні: [[залізні руди|залізні]] та [[марганцеві руди]], [[титанові руди]].
* '''категорія Б'''&nbsp;— видобуток сировини рентабельний (сировина конкурентоспроможна), але видобувається в обмежених обсягах (менше потреб). Зазвичай розвідані запаси родовищ невеликі (або виснажені), нові родовища недостатньо вивчені, розробка ускладнена екологічними проблемами тощо:
** Рудні: [[нікель]] і [[кобальт]];
** Нерудні: [[самородна сірка]], [[калійні солі]], [[каолін]], чисті [[вапняк]]и (для цукрової промисловості), [[бутовий камінь]] і [[щебінь]].
* '''категорія В'''&nbsp;— українська сировина неконкурентоспроможна порівняно з імпортною. Видобувається в незначних обсягах (або не видобувається взагалі), хоча родовища наявні й запаси розвідані. Активне видобування цієї сировини може розпочатися (чи відновитися) після вичерпання дешевих світових ресурсів або внаслідок освоєння новітніх технологій:
** Енергетичні: [[метан вугільних родовищ]] і [[сланцевий газ]];
** Рудні: [[алюміній]], [[літій]], [[золото]] та [[срібло]], [[платиноїди]], [[лантаноїди]] і близький до них [[ітрій]];
** Нерудні: флюсові [[вапняк]]и й [[доломіт]]и, [[бентонітові глини]], [[барит]], [[графіт]].
* '''категорія Г'''&nbsp;— родовища в Україні промислово не розробляються, поклади вивчені недостатньо. Сировина може стати важливою в перспективі.
<!--** Рудна: хром, мідь, свинець і цинк, олово, вольфрам, молібден, тантал і ніобій, цирконій і гафній, скандій, реній, алмази, плавиковий шпат;
** Нерудна: [[плавиковий шпат]], [[вогнетривкі глини]] й [[формувальні піски]], [[магнезит]], [[Глинозем]], [[апатит]], [[фосфорити]], дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння ([[бурштин]], [[топаз]], [[берил]], [[гірський кришталь]]), [[глауконіт]], кварцити та кварцовий пісок, польовий шпат, техногенна сировина (відходи).
-->
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 100%"
|-
!colspan="9"| Загальна картина [[Запаси корисних копалин|запасів корисних копалин]] в Україні на кінець XX&nbsp;ст.<ref>{{ГЕС|том=3|частина=Україна|сторінки=491—493|}}</ref>
|-
! rowspan=2; align=center | №<br/>п/п
! rowspan=2; align=center | [[Корисна копалина]], сорт, різновид
! rowspan=2; align=center | Одиниця вимірювання
! colspan=2; align=center | Кількість [[родовище|родовищ]]
! colspan=2; align=center |[[Балансові запаси корисних копалин|Балансові запаси]]<br/>категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/>,<br/>на 01.01.1999
! colspan=2; align=center |[[Погашення (гірництво)#Погашення запасів корисної копалини|Погашено запасів]]<br/>у 1998 році
|-
! Всього
! Розробл.
! Всього
! Розробл.
! Всього
! Розробл.
|-
! colspan=9; align=center | [[Горючі корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Газоподібні
|-
| rowspan=3 | 1
|[[Природний газ|Газ природний]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| Вільний
| млн м³
| 245
| 135
| 1089580
| 790136
| 17305
| 22
|-
| Розчинений
| млн м³
| 109
| 88
| 37317
| 34165
| 723
| 15
|-
| rowspan=3 | 2
| [[Гелій]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. м³
| 61
| 48
| 216867
| 167987
| —
| 4904
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. м³
| 5
| 5
| 375
| 375
| —
| 2
|-
| rowspan=3 | 3
| [[Етан]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 56371
| 44325
| —
| 920
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 32
| 32
| 1530
| 1528
| —
| 44
|-
| rowspan=3 | 4
| [[Пропан]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 30614
| 24653
| —
| 486
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 32
| 32
| 1481
| 1479
| —
| 52
|-
| rowspan=3 | 5
| [[Бутан (сполука)|Бутани]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 14032
| 11440
| —
| 257
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 31
| 32
| 849
| 848
| —
| 23
|-
| 6
| Газ природний вугільних [[шахта|шахт]]
| тис. м³
| 125
| 76
| 153948,6
| 70473,5
| 387,25
| —
|-
| colspan=9; align=center | Рідкі
|-
| 7
| [[Нафта]]
| тис. т
| 134
| 87
| 141648
| 117204
| 2684
| —
|-
| 8
| [[Газовий конденсат]]
| тис. т
| 155
| 101
| 80286
| 56761
| 1163
| 153
|-
! colspan=9; align=center | Тверді
|-
| rowspan=3 | 9
| [[Вугілля]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| [[Буре вугілля|Буре]]
| тис. т
| 78
| 9
| 2583068
| 121326
| 1298
| 311
|-
| [[Кам'яне вугілля|Кам'яне]]
| тис. т
| 680
| 236
| 43038715
| 9521851
| 50597
| 7826
|-
| 10
| [[Торф]]
| тис. т
| 1561
| 505
| 660507
| 435496
| 856
| 55
|-
| 11
| [[Сапропель]]
| тис. т
| 274
| 8
| 56430
| 4754
| —
| —
|-
! colspan=9; align=center | [[Металічні корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[чорні метали|чорних металів]]
|-
| 12
| [[Залізні руди|Руди заліза]]
| руда, тис. т
| 57
| 33
| 25947232
| 17545512
| 113256
| 4020
|-
| 13
| [[Марганцеві руди|Руди марганцю]]
| руда, тис. т
| 3
| 2
| 2262230
| 251628
| 5568
| 452
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[кольорові метали|кольорових металів]]
|-
| 14
|[[Алюмінієві руди|Руди алюмінію]]
| руда, тис. т
| 1
| 0
| 18885
| —
| —
| —
|-
| rowspan=3 | 16
| rowspan=3 | [[Поліметалічні руди|Руди свинцю та цинку]]
|руда, тис. т
|
|
|22024
|
|
|
|-
|[[свинець]], тис. т
|3
|0
|301,5
|
|
|
|-
|[[цинк]], тис. т
|4
|0
|723,7
|
|
|
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[рідкісні метали|рідкісних металів]]
|-
| rowspan=2 | 24
| rowspan=2 | [[Ртутні руди|Руди ртуті]]
|руда, тис. т
|11
|4
|5245
|5223
| —
| —
|-
|[[ртуть]], т
|
|
|5017
|4883
| —
| —
|-
! colspan=9; align=center | [[Хімічні елементи|Елементи]] розсіяні
|-
| rowspan=2 | 30
| rowspan=2 | [[Германій]]
| [[вугілля]], тис. т
|203
|87
|7684931
|2665669
|14360
|1867
|-
|[[германій]], т
|
|
|38082,04
|13894,11
|54,35
|6,67
|-
! colspan=9; align=center |[[Нерудні корисні копалини|Неметалічні корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Гірничо-хімічні корисні копалини
|-
| rowspan=2 | 34
| rowspan=2 | [[Апатит]]
|руда, тис. т
|3
|0
|1955062
| —
| —
| —
|-
|[[Оксид фосфору(V)|Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>]], тис. т
|
|
|66694
| —
| —
| —
|-
| rowspan=2 | 35
| rowspan=2 | [[Барит]]
|руда, тис. т
|1
|0
|2522
| —
| —
| —
|-
|[[барит]], тис. т
|
|
|1009
| —
| —
| —
|-
| rowspan=2 | 36
| rowspan=2 | [[Бішофіт]]
|руда, тис. м³
|1
|0
|11900
| —
| —
| —
|-
|розчин м³/міс.
|
|
|720
| —
| —
| —
|-
| 37
| [[Бром]] (статичні запаси)
| [[ропа]] і [[розсол]]и, тис. т
| 2
| 2
| 216,02
| 216,02
| 1,79
| —
|-
| 38
| [[Сапоніт]]
| тис. т
| 1
| —
| 29638 (С2)
| —
| —
| —
|-
| 39
| Сировина [[Карбонати|карбонатна]] для вапнування кислих [[ґрунт]]ів
| Тис. т
| 31
| 2
| 88895
| 218
| 10
| —
|-
| 40
| Сировина для виробництва [[мінерал]]ьних [[пігмент]]ів
| тис. т
| 11
| 3
| 11324,3
| 1007,7
| 22,8
| 1
|-
| 41
| Сировина карбонатна для [[кормові додатки|кормових додатків]]
| тис. т
| 2
| 0
| 6625
| —
| —
| —
|-
| 42
| Сировина карбонатна для [[хімічна промисловість|хімічної промисловості]]
| тис. т
| 4
| 3
| 72323
| 59736
| 193
| 3
|-
| 43
| Сировина карбонатна для [[цукрова промисловість|цукрової промисловості]]
| тис. т
| 14
| 10
| 334479
| 212627
| 1074
| —
|-
| rowspan=2 | 44
| rowspan=2 | [[Сіль калійна]]
|сирі солі, тис.т
|13
|2
|2350576
|731743
|407
|40
|-
|[[Оксид калію|К<sub>2</sub>О]], тис.т
|
|
|250258
|78492
|43
|5
|-
| 45
| [[Кухонна сіль]]
| тис. т
| 14
| 11
| 16674149
| 11389999
| 3425
| 6346
|-
| rowspan=2 | 46
| rowspan=2 | [[Сіль магнієва]]
|сирі солі, тис. т
|5
|4
|1141875
|1141875
|407
|40
|-
|[[Оксид магнію|MgO]], тис. т
|
|
|87051,3
|86953,3
|105,5
|5
|-
| rowspan=2 | 47
| rowspan=2 | [[Сірка]]
|руда, тис. т
|12
|5
|525931
|295248
|423
|2
|-
|сірка, тис. т
|
|
|133051
|74428
|113
|1
|-
| rowspan=2 | 48
| rowspan=2 |[[Фосфорити|Фосфорит]]
|руда, тис. т
|5
|1
|300004
|2007 (С2)
| —
| —
|-
|Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>, тис. т
|
|
|6663
|113
| —
| —
|-
| rowspan=2 | 49
| rowspan=2 |[[Фтор|Флуор]]
|руда, тис. т
|2
|0
|905209
| —
| —
| —
|-
|флуор, тис. т
|
|
|2923,6
| —
| —
| —
|-
! colspan=9; align=center | Гірничорудні корисні копалини
|-
| 50
| [[Бурштин]]
| —
| 2
| 2
| —
| —
| —
| —
|-
| 51
| Глини [[бентоніт]]ові
| тис. т
| 6
| 3
| 61054
| 60460
| 122
| 6
|-
| rowspan=2 | 52
| rowspan=2 | [[Графіт]]
|руда, тис. т
|5
|1
|125748
|96889
|72
|3
|-
|графіт. тис. т
|
|
|7836,7
|6148,7
|4,6
|0,2
|-
| 53
| [[Каолін]]
| тис. т
| 34
| 22
| 451551,75
| 222532,75
| 1237,25
| 99
|-
| 54
| [[Озокерит]]
| т
| 3
| 1
| 191993
| 113679
| —
| —
|-
| 55
| [[Онікс]] мармуровий
| т
| 1
| 0
| 213(С2)
| —
| —
| —
|-
| 56
| [[Родоніт]]
| т
| 1
| 0
| 419(С2)
| —
| —
| —
|-
| rowspan=2 | 57
| rowspan=2 | [[Сировина абразивна]]
|руда, тис. т
|4
|3
|54235,1
|49799,1
|33,4
| —
|-
|[[мінерал]], тис.т
|
|
|4102,6
|3429,6
|1,2
| —
|-
| 58
| Сировина п'єзооптична
| —
| 1
| 1
| —
| —
| —
| —
|-
| 59
| Сировина польовошпатова
| тис. т
| 7
| 4
| 6833,28
| 6206,28
| 13,88
| 1,03
|-
| 60
|[[Сланці|Сланець]] [[пірофіліт]]овий
| тис. т
| 2
| 0
| 1780
| —
| —
| —
|-
| 61
|[[Цеоліти]]
| тис. т
| 3
| 2
| 130402
| 130123
| 14
| 1
|-
! colspan=9; align=center | [[Нерудні корисні копалини України|Нерудні корисні копалини]] для металургії
|-
| 62
| [[Вапняк]] [[флюс]]овий
| тис. т
| 14
| 7
| 2468368
| 1551824
| 20231
| 1111
|-
| 63
| [[Глина]] для [[Вогнетриви|вогнетривів]]
| тис. т
| 20
| 8
| 519519
| 307657
| 1718
| 182
|-
| 64
| [[Доломіт]] для металургії
| тис. т
| 8
| 4
| 424403
| 134988
| 247
| 36
|-
| 65
| [[Кварцит]] і [[кварц]] для вогнетривів
| тис. т
| 6
| 5
| 168561
| 153353
| 833
| 2
|-
| 66
| [[Магнезит]]
| тис. т
| 1
| 0
| 105134
| —
| —
| —
|-
| 67
|[[Формувальні піски|Пісок формувальний]]
| тис. т
| 22
| 10
| 882714
| 682897
| 5633
| 332
|-
| rowspan=2 | 68
| rowspan=2 |[[Флюорит|Плавиковий шпат]]
|руда, тис.т
|1
|0
|1927
| —
| —
| —
|-
|[[флуорид кальцію|CaF<sub>2</sub>]], тис.т
|
|
|1231
| —
| —
| —
|-
| rowspan=2 | 69
| rowspan=2 | [[Сировина високоглиноземна]]<br/>([[Кіаніт|дистен]]-[[Силіманіт|силіманіт]])
|руда, тис.м³
|2
|1
|181767
|153713
|3622
|206
|-
|мінерал, тис.т
|
|
|3126,4
|1966,4
|68
|3,7
|-
| 70
| [[Ставроліт]]
| тис. т
| 1
| 1
| 1974
| 1974
| 50
| 3
|-
! colspan=9; align=center | Корисні копалини для будівництва
|-
| rowspan=2 | 71
| rowspan=2 |[[Бітуми|Бітум]]
|вугілля, тис. т
|18
|3
|197116
|15800
|209
|60
|-
|бітум, тис. т
|
|
|3126,4
|1966,4
|68
|3,7
|-
| 72
| [[Вапняк]] для випалювання на [[вапно]]
| тис. т
| 92
| 31
| 751129
| 460419
| 1728
| 11
|-
| 73
| [[Гіпс]] та [[ангідрит]]
| тис. т
| 35
| 9
| 457624
| 202878
| 396
| 128
|-
| 74
| [[Глина]] тугоплавка
| тис. т
| 23
| 11
| 106451
| 62355
| 287
| 20
|-
| 75
| [[Камінь]] будівельний
| тис. м³
| 711
| 326
| 9298769
| 4663159
| 17573
| 214
|-
| 76
| Камінь облицювальний
| тис. м³
| 157
| 84
| 378677
| 214704
| 214
| —
|-
| 77
| Камінь пиляний
| тис. м³
| 188
| 113
| 1032351
| 634281
| 1135
| 465
|-
| 78
| [[Крейда]] будівельна
| тис. т
| 66
| 22
| 505210
| 215226
| 497
| 13
|-
| 79
| [[Мергель]] будівельний
| тис. м³
| 1
| 0
| 284
| —
| —
| —
|-
| 80
| [[Пісок]] будівельний
| тис. м³
| 344
| 117
| 2637174
| 1017534
| 4678
| 317
|-
| 81
| Пісок для пісочниць [[локомотив]]ів
| тис. м³
| 8
| 2
| 12109
| 3680
| 47
| —
|-
| 82
| Сировина для [[закладання виїмкового простору]]
| тис. т
| 4
| 3
| 221241
| 219787
| 224
| 839
|-
| 83
| Сировина для [[мінеральна вата|мінеральної вати]] та [[мінеральні волокна|волокон]]
| тис. т
| 4
| 2
| 134454
| 1193
| 13
| 3
|-
| 84
| Сировина [[керамзит]]ова
| тис. м³
| 53
| 19
| 317977
| 83076
| 156
| 1
|-
| 85
| Сировина крем'яна ([[кристобаліт]]-[[опал]]ова)
| тис. м³
| 5
| 1
| 43575
| 2899
| —
| —
|-
| 86
| Сировина [[перліт]]ова
| тис. м³
| 3
| 2
| 48034
| 15317
| 14
| 2
|-
| 87
| Сировина петрургійна
| тис. т
| 1
| 0
| 26038
| —
| —
| —
|-
| 88
| Сировина [[скло|скляна]]
| тис. т
| 29
| 11
| 247927
| 57968
| 692
| 32
|-
| 89
| Сировина [[цегла|цегельно]]-[[черепиця|черепична]]
| тис. м³
| 1818
| 839
| 2404200
| 987909
| 2677
| 98
|-
| 90
| Сировина [[цемент]]на
| тис. т
| 38
| 22
| 3086370
| 1826554
| 8289
| 158
|-
| 91
|[[Сланці|Сланець]] [[меніліт]]овий
| тис. т
| 2
| 1
| 3770
| 11
| 81
| —
|-
| 92
| Суміш піщано-[[гравій]]на
| тис. м³
| 43
| 13
| 260134
| 40171
| 125
| 1
|-
! colspan=9; align=center | [[Підземні води]]
|-
| 93
| Прісні
| тис. м³/добу
| 917
| 541
| 14797,9
| 9845,34
| 4186,228
| 122,153
|-
| 94
| [[Мінеральні води|Мінеральні]]
| м³/добу
| 149
| 113
| 65522,9
| 56541,4
| 1283,925<br/>тис. м³/рік
| 304,993<br/>тис. м³/рік
|-
| 95
| Промислові
| тис. м³/добу
| 1
| 1
| 33,6
| 33,6
| —
| —
|-
| 96
| [[Термальні води|Термальні]]
| тис. м³/добу
| 2
| 1
| 5,283
| 0,871
| 6,3
| —
|-
|}

== Горючі корисні копалини ==
[[Файл:Горючі корисні копалини України.pdf|міні||640пкс|Родовища горючих корисних копалин станом на початок 2019 року <br/>(за даними сайту «Мінеральні ресурси України»)]]
{{main|Горючі корисні копалини}}
<!--Запаси паливних ресурсів за енергетичним еквівалентом розподіляються таким чином:
* Вугілля— %
* Нафта&nbsp;— %
* Природний газ&nbsp;— %
** Метан вугільних пластів&nbsp;— %
* Сланці (сланцевий газ)&nbsp;— %
* Торф&nbsp;— %
* -->
<!--Забезпечення потреб (за групами)?-->

=== Нафта й природний газ ===
{{main|Нафтогазова промисловість України}}
[[Файл:Boryslaw 1920 post card.jpg|right|thumb|Панорама [[Борислав]]а. Нафтові вежі. Поштова листівка, 1920-ті роки|300px]]
В межах України виділяють 4 нафтогазоносні провінції: Дніпровсько-Прип'ятську, Балтійсько-Переддобруджинську, Карпатську, Причорноморсько-Північно-Кавказько-Мангишлацьку<ref>{{Cite web |url=http://minerals-ua.info/golovna/goryuchi-korisni-kopalini/ |title=Мінеральні ресурси України станом на 01.01.2019 / Горючі корисні копалини |accessdate=16 грудня 2019 |archive-date=16 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191216162549/http://minerals-ua.info/golovna/goryuchi-korisni-kopalini/ }}</ref>.

Наприкінці [[XX століття]] в Україні було відомо близько 350 родовищ [[вуглеводні]]в (нафти, газу і конденсату) у трьох нафтогазоносних регіонах: [[Західний нафтогазоносний регіон України|Західному]], [[Східний нафтогазоносний регіон України|Східному]] та [[Південний нафтогазоносний регіон України|Південному]]{{sfn|Атлас родовищ нафти і газу|1998|loc= т. VI (Південний нафтогазоносний регіон)}}<ref>Геология шельфа УССР/Нефтегазоносность (под ред. Е.&nbsp;Ф.&nbsp;Шнюкова). изд-во «Наукова думка», Киев.&nbsp;— 1986.&nbsp;— 152 с.</ref>. Державним балансом запасів враховувалось 133 родовища нафти, 151 родовище газового конденсату та 289 родовищ природного газу (з них газових 79 родовищ; більшість родовищ комплексні: газоконденсатних&nbsp;— 98; нафтогазоконденсатні&nbsp;— 53 родовища; газонафтові і нафтогазові&nbsp;— 11 родовищ). На 48 родовищах підраховано запаси розчиненого газу.

Початкові [[розвідані запаси корисної копалини|розвідані запаси]] нафти та газового конденсату категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/> на 01.01.1998 становили відповідно 433,9&nbsp;млн т та 140,8&nbsp;млн т. Враховуючи [[Запаси корисних копалин|ступінь розвіданості]] початкових потенційних ресурсів нафти (близько 33&nbsp;%) і газового конденсату (близько 37&nbsp;%) і ступінь виробленості (відповідно, близько 22&nbsp;% і 16&nbsp;%) потенційні видобувні ресурси нафти, які залишалися в надрах на кінець XX століття, оцінювалися в 1043&nbsp;млн т, газового конденсату&nbsp;— 316&nbsp;млн т. Із них нерозвідані ресурси&nbsp;— 896&nbsp;млн т нафти та 295&nbsp;млн т конденсату.

Розвідані запаси горючих газів (категорії A+B+C<sub>1</sub>) на 01.01.1998 становили 1136&nbsp;млрд м³, [[Забалансові запаси корисних копалин|позабалансові]]&nbsp;— близько 10&nbsp;млрд м³. [[Перспективні ресурси нафти, газу та конденсату|Перспективні ресурси газу]] категорії C<sub>3</sub> оцінювалися в 712&nbsp;млрд м³ (139 перспективних площ на 47 родовищ). [[Прогнозні ресурси корисних копалин|Прогнозні ресурси]] категорій D<sub>1</sub>+D<sub>2</sub>&nbsp;— 2816&nbsp;млрд м³, в тому числі вільного газу&nbsp;— 2651,8&nbsp;млрд м³.

За іншими даними{{sfn|Геологія і корисні копалини|2001}} на перспективній площі, яка становить близько 40&nbsp;% всієї території країни, потенційні ресурси вуглеводнів на 2000 рік оцінювалися в 8643,7&nbsp;млн т [[умовне паливо|умовного палива]]. З них [[природний газ]] становив 79,8, [[нафта]]&nbsp;— 12,5, [[конденсат]]&nbsp;— 5,3 і розчинений в нафті газ&nbsp;— 2,4&nbsp;%. На суходолі було зосереджено 6264,8&nbsp;млн т умовного палива, а на акваторіях [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського морів]]&nbsp;— 2378,9&nbsp;млн т.

Станом на 01.01.2000 Державним балансом України враховувалося 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283&nbsp;млн т нафти, 1 118&nbsp;млрд м³ газу, 79483 тис. т конденсату.

Станом на 01.01.2019&nbsp;р. балансові (видобувні) запаси природного газу складали 804369, з них в розробці 694916&nbsp;млн м³. Газового конденсату, відповідно: 39795 і 35648 тис. т. Нафти, відповідно: 99986 і 82325 тис. т.<ref name="minerals-ua_2019"/>

Основною є [[Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область]], виділена в 1950-ті роках, з перспективною площею близько 78 тис. км². Нафтові й газові [[Поклади корисних копалин|поклади]] пов'язані з нещільними зонами порід кристалічного фундаменту й відкладами [[Девонський період|девонського]], [[кам'яновугільний період|кам'яновугільного]], [[Пермський період|пермського]], [[Тріасовий період|тріасового]] і [[юрський період|юрського]] періодів. Вони містяться в [[теригенні осади|теригенних]] і карбонатних породах. Нафта малосірчиста, містить багато легких фракцій, густина її 850—860 кг/м³. Газ [[метан]]овий (до 98,5&nbsp;%), сума важких вуглеводнів змінюється від десятих часток до декількох %. Кількість продуктивних [[Гірничий горизонт|горизонтів]]&nbsp;— 45, потужність нафтогазоносних відкладів близько 1000&nbsp;м. Нафтові відклади залягають переважно на глибині до 4500&nbsp;м, газові і газоконденсатні&nbsp;— до 5000-6000&nbsp;м. Найбільші родовища газу&nbsp;— [[Шебелинське газоконденсатне родовище|Шебелинське]], [[Західно-Хрестищенське газоконденсатне родовище|Західно-Хрестищинське]], [[Єфремівське газоконденсатне родовище|Єфремівське]] (сумарні запаси перевищують 970&nbsp;млрд м³ і зростають<ref>{{Cite web |url=http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/3FAFBC8C7DE59824C22584CF0049B1CF?OpenDocument&year=2019&month=12&nt=Новини& |title=Нафтогаз розпочав буріння надглибокої свердловини на Шебелинському родовищі в рамках спільного проекту зі Schlumberger |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=14 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191214054708/http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/3FAFBC8C7DE59824C22584CF0049B1CF?OpenDocument&year=2019&month=12&nt=Новини& }}</ref>). Найбільші нафтові родовища&nbsp;— [[Леляківське нафтогазоконденсатне родовище|Леляківське]], [[Леляківське нафтогазоконденсатне родовище|Гнідницівське]], [[Глинсько-Розбишівське нафтогазоконденсатне родовище|Глинсько-Розбищівське]], які дали понад 70&nbsp;% нафти Дніпровсько-Прип'ятської нафтогазоносної провінції.

[[Карпатська нафтогазоносна область|Карпатська нафтова область]] охоплює [[Передкарпаття]], [[Українські Карпати]] та [[Закарпаття]]. Більшість родовищ тяжіють до [[Передкарпатський прогин|Передкарпатського прогину]]. [[Поклад нафти і газу|Поклади нафти]] зосереджені в [[Палеогеновий період|палеогенових]], а газу&nbsp;— у верхньоюрських, верхньокрейдових та [[міоцен]]ових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ 500-4800&nbsp;м, газових 100-5000&nbsp;м. [[Поклад вуглеводнів|Поклади вуглеводнів]] пов'язані головним чином з [[пісковик|піщаними]], рідше карбонатними товщами. Нафта малосірчиста, вміст [[парафін]]у 7-10&nbsp;%, густина 800—900 кг/м³, газ [[метан]]овий (93-99&nbsp;%). Найбільші родовища&nbsp;— [[Долинське нафтове родовище|Долинське]] і [[Бориславське нафтогазоконденсатне родовище|Бориславське]]. Перспективною вважається Рава-Руська ділянка<ref>{{Cite web |url=https://newfolk.com.ua/ua/novyny/vadim-chernov-vazhka-nafta-ravi-rusko-tse-proekt-yakim-ya-hochu-posiliti-energonezalezhn-st-ukra-ni |title=Вадим Чернов: важка нафта Рави-Руської — це проект, яким я хочу посилити енергонезалежність України |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=17 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191217101628/https://newfolk.com.ua/ua/novyny/vadim-chernov-vazhka-nafta-ravi-rusko-tse-proekt-yakim-ya-hochu-posiliti-energonezalezhn-st-ukra-ni }}</ref>

[[Файл:Платформа ЧНГ - panoramio.jpg|200px|міні|праворуч|Платформа [[Чорноморнафтогаз]]у. Світлина 2012 року.]]

[[Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область|Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція]] охоплює [[Причорноморська западина|Причорноморську западину]] з [[Крим|Кримським півостровом]], [[акваторія|акваторію]] Чорного й Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових [[Гірська порода|гірських породах]] на глибині 100-4500&nbsp;м. У підводних [[надра]]х Чорного моря родовища газу є на глибині 300—750&nbsp;м. Найбільші газові родовища&nbsp;— [[Штормове газоконденсатне родовище|Штормове]], [[Фонтанівське газоконденсатне родовище|Фонтанівське]], [[Голицинське газоконденсатне родовище|Голицинське]]. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов'язана з зонами глибинних розломів.

За оцінками експертів{{sfn|Атлас родовищ нафти і газу|1998}} у Східному районі доцільно вивчити промислову газоносність [[стратиграфія|стратиграфічно]] і [[літологія|літологічно]] екранованих пасток, карбонатних порід різного віку, [[докембрій]]ських і [[Девонський період|девонських]] утворень. У Західному регіоні перспективними на нафту і газ вважалися під[[насув]]ні частини геологічних розрізів, а також глибокі горизонти Передкарпаття й [[Карпати|Карпат]]. У Південному районі найбільш перспективними були піднасувні комплекси [[Переддобруджинський прогин|Переддобруджинського прогину]] та [[Палеозойська ера|палеозойські]] карбонатні товщі Західного Причорномор'я.

Оцінка ресурсів і запасів [[метан]]у [[вугілля|вугільних]] [[родовище|родовищ]] в Україні за різними джерелами різна. За даними [[Державний інформаційний геологічний фонд України|Геоінформу]]{{джерело?}} ресурси метану у вугільних пластах становили 491&nbsp;млрд м³, а за межами діючих [[шахта|шахт]]&nbsp;— 592&nbsp;млрд м³. Ресурси вільного метану у вмісних породах становили 37,65&nbsp;млрд м³. За даними різних експертів<ref name="Івашин та ін">В.&nbsp;М.&nbsp;Івашин, В.&nbsp;І.&nbsp;Саранчук та інші {{Джерело}}</ref> оцінка запасів метану змінювалася від 4&nbsp;трлн м³ (1998) до 12&nbsp;трлн м³ (2002).

Станом на 2017 рік розвіданих запасів газу в Україні при існуючих темпах видобутку&nbsp;— близько 20,5&nbsp;млрд кубометрів газу на рік&nbsp;— вистачало на 22 роки. За даними, які навів голова правління «Надра України» Ярослав Климович ''«В Україні 402 родовища вуглеводнів … в промисловій розробці&nbsp;— 269. Державним балансом запасів корисних копалин України в 402 родовищах враховуються здобуті запаси природного газу в кількості 905,6&nbsp;млрд кубометрів (видобуто 68,9&nbsp;% всіх запасів) … Як показує досвід видобувних робіт в Україні, з цих запасів можна добути тільки половину (452,8&nbsp;млрд кубометрів газу,&nbsp;— ред.), а це на 22 роки видобутку»''.<ref name="focus_388978"/>

: ''Див. також [[Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України|Список нафтогазових і газоконденсатних родовищ]], [[Нафтогазоносні регіони України]]''.

=== Вугілля ===
[[Файл:Coal.jpg |thumb| right|200px|Грудка вугілля]]
{{main|Вугільна промисловість України}}
Вугілля є єдиною [[вуглеводні|вуглеводневою]] [[корисні копалини|викопною]] [[сировина|сировиною]], [[запаси корисних копалин|запаси]] якої можуть забезпечити потреби промисловості й енергетики України в найближчі 200—500 років. У паливно-енергетичному балансі України вугілля займає провідне місце і до початку [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|Російсько-української війни 2014&nbsp;р.]] розглядалося як надійний ресурс забезпечення національної енергетичної безпеки<ref>{{Публікація||посилання=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2017_ENERGY-FINAL.pdf |назва=Енергетична галузь України
|підзаголовок=Підсумки 2016 року |видання= [[Центр Разумкова]] |рік=2017 |isbn= 978-966-2050-03-5}}</ref>. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини [[вугілля]] становить 67&nbsp;%, [[нафта]]&nbsp;— 18&nbsp;% і [[природний газ|газ]]&nbsp;— 15&nbsp;%, то в Україні відповідно 94,5&nbsp;%, 2&nbsp;% і 3,6&nbsp;%<ref>{{Публікація|книга|посилання=http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/36445/1/Book_2008_Saranchuk_Osnovy_khimii.pdf |автор=Саранчук В.І., Ільяшов М.О., Ошовський В.В., Білецький В.С. |назва=Основи хімії і фізики горючих копалин |місце=Донецьк |видання=Східний видавничий дім | рік=2008 | сторінки=640 |isbn=978-966-317-024-4}}</ref>

На 01.01.[[1999]] ресурси вугілля в Україні (до глибини 1500&nbsp;м) становили 117,2&nbsp;млрд т, з яких 45,8&nbsp;млрд т&nbsp;— [[Розвідані запаси корисної копалини|розвідані запаси]]<ref group=Note name="розвіданість"/>, серед яких 32,1&nbsp;млрд т&nbsp;— енергетичне вугілля і 13,7&nbsp;млрд т&nbsp;— коксівне. Запаси кам'яного вугілля (категорій A+B+C<sub>1</sub>) на кінець XX століття /2019 рік за українськими джерелами становили 43,1/41,4&nbsp;млрд т, категорії С<sub>2</sub>&nbsp;— 10,1<ref name="ГЕС_484—508"/>/11,2&nbsp;млрд т<ref name="stan-zapasiv">{{Cite web |url=http://minerals-ua.info/stan-zapasiv.php |title=Мінеральні ресурси України / Тверді горючі корисні копалини |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=13 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190513004604/http://minerals-ua.info/stan-zapasiv.php }}</ref>. Запаси [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] зосереджені в [[Донеччина|Донецькому]] і [[Львівсько-Волинський вугільний басейн|Львівсько-Волинському басейнах]] (94,9&nbsp;% від загальних запасів вугілля України: 92,4&nbsp;%&nbsp;— в Донецькому і 2,5&nbsp;%&nbsp;— у Львівсько-Волинському). Понад третина запасів цих басейнів&nbsp;— [[кокс]]івне вугілля. Вугленосними є теригенно-карбонатні [[Гірська порода|гірські породи]] [[Кам'яновугільний період|кам'яновугільного]] періоду.

Основний вугільний басейн&nbsp;— Донбас поділяється на 30 вугленосних районів:
[[Файл:Вугленосні райони Донбасу.svg|thumb|center|600px|'''Схема розташування вугленосних районів Донецького басейну:'''<br/>1&nbsp;—&nbsp;[[Петриківський вугленосний район|Петриківський]], 2&nbsp;—&nbsp;[[Новомосковський вугленосний район|Новомосковський]], 3&nbsp;— [[Петропавлівський вугленосний район|Петропавлівський]], 4&nbsp;—&nbsp;[[Південно-Донбаський вугленосний район|Південно-Донбаський]], 5&nbsp;—&nbsp;[[Покровський вугленосний район|Покровський]], 6&nbsp;—&nbsp;[[Донецько-Макіївський вугленосний район|Донецько-Макіївський]], 7&nbsp;—&nbsp;[[Амвросієвський вугленосний район|Амвросієвський]], 8&nbsp;—&nbsp;[[Торезько-Сніжнянський вугленосний район|Торезько-Сніжнянський]]; 9&nbsp;—&nbsp;[[Центральний вугленосний район|Центральний]], 10&nbsp;—&nbsp;Північно-західні окраїни Донбасу; 11&nbsp;—&nbsp;[[Старобільська вугленосна площа|Старобільська площа]], 12&nbsp;—&nbsp;[[Лисичанський вугленосний район|Лисичанський]]; 13&nbsp;—&nbsp;[[Алмазно-Мар'ївський вугленосний район|Алмазно-Мар'ївський]]; 14&nbsp;—&nbsp;[[Селезнівський вугленосний район|Селезнівський]], 15&nbsp;—&nbsp;[[Луганський вугленосний район|Луганський]], 16&nbsp;—&nbsp;[[Краснодонський вугленосний район|Краснодонський]]; 17&nbsp;—&nbsp;[[Оріхівський вугленосний район|Оріхівський]]; 18&nbsp;—&nbsp;[[Боково-Хрустальненський вугленосний район|Боково-Хрустальненський]]; 19&nbsp;—&nbsp;[[Довжансько-Ровеньківський вугленосний район|Довжансько-Ровеньківський]]; 20&nbsp;—&nbsp;[[Міуський вугленосний район|Міуський]], 21&nbsp;—&nbsp;[[Шахтинсько-Несвітаєвський вугленосний район|Шахтинсько-Несвітаєвський]]; 22&nbsp;—&nbsp;[[Задонський вугленосний район|Задонський]], 23&nbsp;—&nbsp;[[Суліна-Садкінський вугленосний район|Суліна-Садкінський]]; 24&nbsp;—&nbsp;[[Гуково-Звєревський вугленосний район|Гуково-Звєревський]]; 25&nbsp;—&nbsp;[[Червонодонецький вугленосний район|Червонодонецький]]; 26&nbsp;—&nbsp;[[Кам'янсько-Гундорівський вугленосний район|Кам'янсько-Гундорівський]]; 27&nbsp;—&nbsp;[[Білокалітвенський вугленосний район|Білокалітвенський]]; 28&nbsp;—&nbsp;[[Тадинський вугленосний район|Тадинський]]; 29&nbsp;—&nbsp;[[Міллеровський вугленосний район|Міллеровський]]; 30&nbsp;—&nbsp;[[Цимлянський вугленосний район|Цимлянський]].]]

На [[2000]] рік [[запаси корисних копалин|розвідані запаси]] промислових категорій вугілля Донбасу становили 57,5&nbsp;млрд т і перспективні&nbsp;— ще 18,3&nbsp;млрд т. Найбільшими були запаси ''газового вугілля''&nbsp;— 27,5; запаси [[антрацит]]ів становили 13,8&nbsp;млрд т; [[Коксівне вугілля|коксівного вугілля]]&nbsp;— 9,8; пісного&nbsp;— 6,3&nbsp;млрд т. При річному видобутку 100&nbsp;млн т цих запасів мало вистачити на 570 років.

Умови залягання вугілля в Донбасі складні: глибина&nbsp;— 1200&nbsp;м, товщина пластів&nbsp;— 0,5-2,0&nbsp;м, висока крутизна падіння пластів. Це ускладнює видобуток вугілля і зумовлює його високу собівартість. Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні простіший, товщина пластів там досягає 2&nbsp;м і запаси становлять 1&nbsp;млрд т.

Родовища [[буре вугілля|бурого вугілля]] зосереджені у [[Дніпровський буровугільний басейн|Дніпровському вугільному басейні]], частково&nbsp;— в межах Донецького басейну, а також у [[Закарпатська область|Закарпатській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Харківська область|Харківській]] областях. Більшість промислових [[Поклади корисних копалин|покладів]] пов'язана з гірськими породами [[Палеогеновий період|палеогену]] і [[Неогеновий період|неогену]]. Головні родовища&nbsp;— Коростишівське ([[Житомирська область]]), Звенигородське ([[Черкаська область]]), Олександрійське ([[Кіровоградська область]]), а також Андрушівське, Козацьке, Новомиргородське, Морозівське та ін. [[Балансові запаси корисних копалин|Балансові запаси]] бурого вугілля складали близько 5&nbsp;% від загальних запасів вугілля України. На 01.01.2019&nbsp;р. розвідані запаси бурого вугілля (категорії A+B+C<sub>1</sub>) за українськими джерелами становили близько 2,6&nbsp;млрд т, категорії С<sub>2</sub>&nbsp;— 0,3&nbsp;млрд т.<ref name="stan-zapasiv"/>

На початку XXI століття запаси бурого вугілля за оцінками становили 2-6&nbsp;млрд т, у тому числі 0,5&nbsp;млрд т&nbsp;— придатні для [[Відкрите розроблення родовищ|відкритого видобутку]].

{| class="wikitable"
! Родовища вугілля
! Запаси (млн т)
! Річний видобуток (млн т)
|-
|[[Донецький вугільний басейн|Донецький басейн]]
| 52814
| 71,1
|-
|[[Львівсько-Волинський вугільний басейн|Львівсько-Волинський басейн]]
| 1437
| 3,6
|-
|[[Дніпровський буровугільний басейн|Дніпровський басейн]]
| 2186,7
| 1,4
|}

[[Файл:Limestone on shale.jpg |thumb| right|200px|Пласти горючого сланцю у південній Норвегії]]

==== Метан вугільних родовищ ====
[[Метан]] є супутнім продуктом видобутку вугілля. Його вміст у пластах становить від 5 до 30 м³/т.{{Sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|c=21}}
Викиди метану в атмосферу призводять не тільки до втрат цієї копалини, а й до [[забруднення довкілля]].
Досвід США свідчить, що використовувати можна 70—80&nbsp;% супутнього метану<ref name="Програма розвитку мінерально-сировинної до 2010"/>.

На 1 січня 2010 року балансові запаси метану у вугільних пластах (категорій А+В+С<sub>1</sub> та С<sub>2</sub>) оцінювалися в 314&nbsp;млрд&nbsp;м³<ref name="програма_розвитку_2030"/>, а на кінець 2018 року вони збільшилися до 350 млрд&nbsp;м³{{Sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|c=21}}.

Промисловий видобуток метану вугільних родовищ в Україні розпочато у 2008 році<ref name=":0" />. Основний спосіб видобутку&nbsp;— [[каптаж]] метану засобами [[Дегазація|дегазації]], в тому числі [[Свердловина|свердловинами]] з поверхні. Станом на 2012 рік на шахтах було каптовано 370&nbsp;млн м³ метану, з них утилізовано&nbsp;— 160&nbsp;млн м³<ref>{{Cite web|url=https://www.globalmethane.org/expo-docs/canada13/coal_09 Ukraine.pdf|title=Status of coal mine methane degasification and utilization in Ukraine|last=Yashchenko|first=Igor|date=|website=|publisher=|language=англійська|accessdate=22.12.2019|year=2013|month=березень}}</ref>. Дослідно-промисловий видобуток метану за 2017 рік (на Лисичансько-Тошківській площі) становив 0,84&nbsp;млн&nbsp;м³{{Sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|c=21}}.

Державною програмою передбачалося забезпечити видобуток в обсязі 8&nbsp;млрд&nbsp;м³ у 2020 році та 16&nbsp;млрд&nbsp;м³&nbsp;— у 2030 році<ref name="програма_розвитку_2030"/>.

==== Високозольні вуглевмісні шлами ====
У практиці збагачення вугілля утворюються [[шлам]]и крупністю 0&nbsp;— 0,5 або 0&nbsp;— 1&nbsp;мм. Розмір частинок -0,5&nbsp;мм є межею ефективного збагачення вугілля методами відсадки, а +0,5&nbsp;мм&nbsp;— флотації. Велика частина високозольних шламів потрапляє у відходи збагачення, які складуються в [[мулонакопичувач]]ах. За даними інституту «Дондіпрошахт» у 2005 році на підприємствах з переробки вугілля в Україні запаси високозольних забалансових шламів склали 4,86&nbsp;млн т.; відходів флотації зольністю до 70&nbsp;%&nbsp;— 43,11&nbsp;млн т. Їх пересічна [[зольність]] ''А<sup>d</sup>''= 50-60&nbsp;%; масова частка загальної сірки 2,3&nbsp;%; теплота згоряння 13,2 МДж/кг.<ref>Нікітін І. М., Сергєєв П. В., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Селективна флокуляція вугільних шламів латексами.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім.&nbsp;— 2001.&nbsp;— 152 с.</ref> Переробляють забалансові вугільні шлами гравітаційними методами, флотацією, селективною флокуляцією.<ref>Гаркушин Ю.&nbsp;К.&nbsp;Стан та перспективи переробки вугільних шламів / Ю.&nbsp;К.&nbsp;Гаркушин, П.&nbsp;В.&nbsp;Сергєєв, В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький // Збагачення корисних копалин.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;17. –С.143–149.</ref><ref>Утилізація вугільних шламів шляхом виготовлення водовугільного палива / В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький, О.&nbsp;А.&nbsp;Круть, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Світлий // Збагачення корисних копалин.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;24 (65).&nbsp;— С. 111—118.</ref>

=== Горючі сланці ===
{{main|[[Горючі сланці#Запаси в Україні. Видобуток|Горючі сланці в Україні]], [[Горючі сланці Івано-Франківської області]]}}
На початку XXI&nbsp;ст. основні поклади [[Горючі сланці|горючих сланців]] (3,7&nbsp;млрд т). були зосереджені на межі [[Кіровоградська область|Кіровоградської]] і [[Черкаська область|Черкаської]] областей у [[Бовтиська западина|Бовтиській западині]] й пов'язані з [[Гірська порода|гірськими породами]] [[Палеогеновий період|палеогену]]. Виділено 5 горизонтів потужністю 2-40&nbsp;м, що залягають на глибинах 180—500&nbsp;м. Вміст [[кероген]]у&nbsp;— 30-40&nbsp;%, вихід [[смола|смол]]&nbsp;— 10-20&nbsp;%, [[зольність]]&nbsp;— 50-60&nbsp;%, [[теплота згоряння]]&nbsp;— 10-16&nbsp;[[Джоуль|МДж]]/[[Кілограм|кг]]. Поклади виявлено також у межах [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецької западини]], [[Волино-Подільська плита|Волино-Подільської плити]], в [[Карпати|Карпатах]] і [[Кримські гори|Кримських горах]]. [[Менілітові сланці]] у великій кількості залягають у Карпатах.<ref>Колтун Ю.&nbsp;В.&nbsp;Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин.&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С.26-33</ref><ref>Колтун Ю. В., Курилюк Л. В., Сеньковський Ю.&nbsp;М.&nbsp;Палеоокеанографічні умови нагромадження органічної речовини в осадах карпатського флішового басейну // Геологія і геохімія горючих копалин.&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;1-2 (94-95).&nbsp;— С.9-15.</ref><ref>{{cite web
 |url          = https://geodictionary.com.ua/менілітові-сланці
 |назва          = Менілітові сланці
 |прізвище          = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт          = geodictionary.com.ua
 |видавець          = 
 |дата-доступу          = 25 грудня 2019
 |url-status          = dead
 }}</ref>. Станом на 2019 рік горючі та менілітові сланці України не використовуються в якості паливно-енергетичної сировини.<ref>{{Cite web |url=http://minerals-ua.info/golovna/goryuchi-korisni-kopalini/ |title=Мінеральні ресурси України. Карта: Розповсюдження покладів твердих горючих корисних копалин (України) |accessdate=16 грудня 2019 |archive-date=16 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191216162549/http://minerals-ua.info/golovna/goryuchi-korisni-kopalini/ }}</ref>.

=== Торф ===
{{main|Торф|Торфоболотні області і райони України}}
[[Файл:Peat artisanal exploitation.jpg|right|міні|200px|Просушування торфу після видобутку.]]
На початок XXI&nbsp;ст. в Україні було понад 2500 родовищ торфу ([[Державний баланс запасів корисних копалин України|Держбалансом]] враховувалося понад 1560). Запаси станом на 2017&nbsp;р. складають 2,04&nbsp;млрд т., площа в межах промислової глибини&nbsp;— 566,8 га.<ref>Державний баланс запасів корисних копалин України на 01.01.2017&nbsp;р., ТОРФ, Книга 1, Україна, випуск 92. 2017</ref> Поклади торфу розміщені в основному у [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Київська область|Київській]], [[Чернігівська область|Чернігівській]] і [[Львівська область|Львівській]] областях.

У зональному розрізі в Україні виділяють п'ять торфоболотних областей: [[Полісся]] (58&nbsp;% запасів торфу-сирцю), [[Мале Полісся]] (7&nbsp;%), [[Лісостеп]] (35,9&nbsp;%), [[Степ]] (0,4&nbsp;%), [[Карпати]] і [[Прикарпаття]] (2,9&nbsp;%). Крім того, на території України відомі поклади [[сапропель|сапропелю]] (близько 350 родовищ, Держбалансом враховано 274).<ref>Справочник ресурсов сапропеля Украины. Книга 1.&nbsp;— Киев: 1994.&nbsp;— 109 с.</ref><ref>Справочник ресурсов сапропеля Украины. Книга 2.&nbsp;— Киев: 1994.&nbsp;— 193 с.</ref><ref>Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. II. Неметалічні корисні копалини//Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін.&nbsp;— Львів: Вид-во «Центр Європи», 2006.&nbsp;— 552 с</ref><ref>{{Cite web |url=http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2016/08/mru_04_2014_04.pdf |title=М. М. КОСТЕНКО (УкрДГРІ) МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА БАЗА УКРАЇНИ. СТАТТЯ 3. СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ НЕМЕТАЛІЧНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ // ISSN 1682-721X. Мінеральні ресурси України. 2014. № 4. С. 6-13. |accessdate=21 грудня 2019 |archive-date=21 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191221183814/http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2016/08/mru_04_2014_04.pdf }}</ref>

== Рудні (металічні) корисні копалини ==
{{main|Металічні корисні копалини України}}
В Україні станом на 01.01.2019&nbsp;р. встановлено 147 родовищ всіх груп [[Метали|металів]]: [[Чорні метали|чорних]], [[Кольорові метали|кольорових]] ([[Благородні метали|благородних]], [[Радіоактивні елементи|радіоактивних]]), [[Рідкісні метали|рідкісних]] та [[Рідкісноземельні елементи|рідкісноземельних]]<ref name="minerals-ua_2019"/>. Ці родовища розташовані в межах таких металогенічних провінцій: Український щит, Дніпровсько-Донецька металогенічна провінція, Дністровсько-Причорноморська металогенічна провінція, Карпатсько-Кримська металогенічна провінція<ref name="minerals-ua_metalichni"/>.

На початку XXI сторіччя інтенсивно розроблялися родовища [[Залізні руди|залізних]], [[Марганцеві руди|марганцевих]], [[Уранові руди|уранових]], [[Титанові руди України|титанових руд]].

Були розвідані (з оціненими промисловими запасами) родовища [[Мідь|міді]], [[Золото|золота]], [[Хром|хрому]], [[Нікель|нікелю]], [[Берилій|берилію]], [[Літій|літію]], [[Ванадій|ванадію]], [[Скандій|скандію]], [[Свинець|свинцю]], [[Цинк|цинку]], [[Алюміній|алюмінію]], [[Ніобій|ніобію]], [[Тантал (хімічний елемент)|танталу]], [[Стронцій|стронцію]], [[Гафній|гафнію]], [[Кадмій|кадмію]], [[Срібло|срібла]], рідкісноземельних елементів.

За результатами пошукових та геологорозвідувальних робіт встановлена висока імовірність виявлення родовищ [[Вольфрам|вольфраму]], [[Олово|олова]], [[Молібден|молібдену]], [[Платиноїди|платиноїдів]], рідкісних металів.<ref name="minerals-ua_metalichni">{{cite web|url=http://minerals-ua.info/metalichni-korisni-kopalini/|title=Металічні корисні копалини|work=Мінеральні ресурси України|date=2019-01-01|publisher=ДНВП «Геоінформ України»|accessdate=2019-12-13|archive-date=13 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191213152300/http://minerals-ua.info/metalichni-korisni-kopalini/}}</ref>

=== Руди чорних металів ===

==== Залізні руди ====
{{Main|Ресурси і запаси заліза|Залізорудна промисловість України}}
[[Файл:Вид с копра шахты "Гигант" на отвалы карьера "Северный" (запад). Вдали - Карнаватка.jpg|міні|512px|Загальний вигляд кар'єру «Північний». [[Криворізький залізорудний басейн]].]]

За [[Розвідані запаси корисної копалини|розвіданими запасами]] [[залізні руди|залізних руд]] на початку XXI&nbsp;ст. перші три позиції займали [[Україна]], [[Росія]], [[Австралія]]. Оцінки їх частки у світових запасах дещо відрізнялися залежно від джерел. Українські джерела наводили таке співвідношення: Україна&nbsp;— 16&nbsp;%; Росія і Австралія&nbsp;— по 15&nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 11&nbsp;%; США&nbsp;— 9&nbsp;%; [[Бразилія]] і [[Казахстан]]&nbsp;— по 6&nbsp;%; інші країни&nbsp;— 22&nbsp;%<ref>ж-л «Мінеральні ресурси України», 2000 issn 1682-721X{{уточнити}}</ref>. <br/>Російські джерела станом на 2014 рік наводили інші дані: Ресурси залізних руд виявлені в 98 країнах світу, світові прогнозні запаси оцінювалися в 790&nbsp;млрд тонн. Підтверджені світові запаси складали 206,9&nbsp;млрд тонн. Росія за підтвердженими балансовими запасами залізних руд була світовим лідером (55,9&nbsp;млрд тонн). На її частку припадало за російськими оцінками 27&nbsp;% світових запасів, тобто більше, ніж в Україні (11,7&nbsp;%), Бразилії (11,1&nbsp;%), Китаї (10,2&nbsp;%), Австралії (7,3&nbsp;%), США (3,3&nbsp;%), Індії (3,2&nbsp;%)<ref>[http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_165502/bfdf7f4c56d33fd08bc69421a7f342add87ee7ee/ Наказ Мінпромторгу Росії від 05.05.2014 N 839 "Про затвердження Стратегії розвитку чорної металургії Росії на 2014—2020 роки та на перспективу до 2030 року та Стратегії розвитку кольорової металургії Росії на 2014—2020 роки та на перспективу до 2030]</ref>.

Розвідані запаси залізних руд в Україні оцінювалися{{коли}} [[Державна комісія України по запасах корисних копалин|Державною комісією по запасах корисних копалин]] у 27,4&nbsp;млрд т (категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/>). 60 із 88 [[родовище|родовищ]] розташовані в [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому басейні]], запаси якого становили 18,7&nbsp;млрд т. Запаси залізної руди в [[Кременчуцька магнітна аномалія|Кременчуцькому залізорудному районі]] оцінювали в 4,5&nbsp;млрд т, а в [[Білозерський залізорудний район|Білозерському залізорудному районі]] ([[Запорізька область]]) вони становили 2,5&nbsp;млрд т. У [[Керченський залізорудний басейн|Керченському родовищі]] залягало 1,4&nbsp;млрд т. [[Прогнозні ресурси корисних копалин|Прогнозні запаси]] залізних руд в Україні оцінювалися в 20&nbsp;млрд т. Значна їх кількість залягала близько до поверхні і видобуток вівся [[Відкрите розроблення родовищ|відкритим способом]]. Закордонні експерти оцінювали запаси залізних руд в Україні в 30&nbsp;млрд т.<ref name="MAR2002"/><ref>Бызов В.&nbsp;Ф.&nbsp;Железорудная промышленность глазами международных экспертов. Вып. 1 / В.&nbsp;Ф.&nbsp;Бызов, В.&nbsp;П.&nbsp;Мартыненко, А.&nbsp;П.&nbsp;Станков ; Академия горных наук Украины.&nbsp;— Кривой Рог: Минерал, 1995.&nbsp;— 35 с.</ref>

За матеріалами [[Державний інформаційний геологічний фонд України|Державного інформаційного геологічного фонду України]] запаси залізних руд, що не розробляються (категорій A+B+C<sub>1</sub>), оцінювалися в 26,1&nbsp;млрд т, а категорії С<sub>2</sub>&nbsp;— в 4,3&nbsp;млрд т; запаси, що розробляються (категорій A+B+C<sub>1</sub>), становили 17,7&nbsp;млрд т, категорії С<sub>2</sub>&nbsp;— 2,7&nbsp;млрд т. Серед руд родовищ основного Криворізького басейну виділяли багаті ([[магнетит]]ові й [[гематит]]-магнетитові із середнім вмістом заліза 58,1&nbsp;%) і бідні (залізисті [[кварцит]]и із середнім вмістом заліза 33,3&nbsp;%).

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов'язані із залізисто-кременистими формаціями [[докембрій|докембрію]] ([[Криворізький залізорудний басейн|Кривбас]], Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та інші райони) й осадовими породами [[Неогеновий період|неогену]] ([[Керченський залізорудний басейн|Керченський басейн]]). Основні запаси пов'язані з першим типом. Серед них виділяли: [[Багата руда|багаті руди]] (вміст [[Залізо|Fe]] 46-70&nbsp;%) та залізисті кварцити (10-45&nbsp;%). Багаті руди переважно гематитові. [[Рудне тіло|Рудні тіла]] пластові, стовпоподібні та лінзові потужністю від 2-4 до 100—120&nbsp;м. Залізисті кварцити за [[мінерал]]ьним складом поділяють на магнетитові й гематитові (окиснені). Потужність промислових пластових рудних тіл від 10 до 500—600&nbsp;м. Осадові залізні руди представлені пластами (від 2-3 до 15 м) бурих [[Ооліти|оолітових]] [[залізняк]]ів переважно гідроґьотитового складу (вміст Fe&nbsp;— 32-40&nbsp;%).

За даними [[Криворізький національний університет|Криворізького технічного університету]]<ref name="<Бизов_2001">Бизов Володимир Федорович та ін. Тт. 1-14 / Бібліотека гірничого інженера. Кривий Ріг. 2001—2004. {{уточнити}}</ref> на 2000 рік загальні розвідані запаси залізних руд в Україні становили 32,597&nbsp;млрд т, в тому числі [[промислові запаси|промислові]]&nbsp;— 28,124&nbsp;млрд т. Із них 68,5&nbsp;% руд було зосереджено в [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому залізорудному басейні]], у [[Кременчуцький залізорудний район|Кременчуцькому залізорудному районі]] промислові запаси залізняку становили 4,65&nbsp;млрд т, а в Білозерському&nbsp;— 0,543&nbsp;млрд т. [[Приазовський залізорудний район]] був резервною базою, де було зосереджено близько 3,0&nbsp;млрд т розвіданих запасів руд, з яких 0,9&nbsp;млрд т&nbsp;— легкозбагачувані високоякісні магнетитові кварцити.

Видобуток залізних руд за 2017 рік становив 161,2&nbsp;млн т{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=42}}.

==== Марганцеві руди ====
{{main|Марганцеворудна промисловість України|Історія відкриття і освоєння українських марганцевих руд}}
[[Файл:ManganeseOreUSGOV.jpg|thumb|258px|Зразок марганцевої руди.]]
На початок XXI&nbsp;ст. за запасами й ресурсами марганцевих руд Україна посідала 1-е місце в [[Європа|Європі]] і 2-е місце в світі (після [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]).
[[Розвідані запаси корисної копалини|Розвідані запаси]] марганцевих руд України (категорій A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/>) на початок 1998 року становили 2,27&nbsp;млрд т, а на 2000 рік&nbsp;— 2,5&nbsp;млрд т.
Головні запаси (близько 2,28&nbsp;млрд т) зосереджені в [[Нікопольський марганцевий басейн|Нікопольському марганцеворудному басейні]] (33&nbsp;% розвіданих запасів країни) і [[Велико-Токмацьке родовище|Велико-Токмацькому родовищі]] (67&nbsp;%).

Руди [[осадові гірські породи|осадові]], пов'язані з відкладами [[олігоцен]]у. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100&nbsp;м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня&nbsp;— 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями [[конкреції|конкрецій]], [[пізоліти|пізолітів]], [[ооліти|оолітів]], прошарків рудної речовини. Вміст [[Манган|Mn]] 14,5-32,1&nbsp;%. Виділяють три типи руд: карбонатні (77&nbsp;% запасів України при середньому вмісті марганцю 21,9&nbsp;%, переважна їх частина&nbsp;— у Велико-Токмацькому родовищі), [[Оксиди|оксидні]] (15&nbsp;% запасів країни при вмісті марганцю 28,6&nbsp;%, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8&nbsp;% запасів при середньому вмісті 25&nbsp;%). Руди [[фосфор]]исті (в&nbsp;— середньому 0,25&nbsp;%).

Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзевське, Марганцівське, Нікопольське. На початку XXI&nbsp;ст. проводилися пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]; {{Джерело?|найбільш перспективними вважалися межиріччя [[Дніпро|Дніпра]] й [[Інгулець (річка)|Інгульця]], [[Інгул]]у й Інгульця}}.

{|class="wikitable"
!Родовища марганцю
!Запаси (млн т)
!Річний видобуток (млн т)
!Вміст марганцю (%)
|-
|[[Нікопольський марганцевий басейн|Нікопольський басейн]]
|704,8
|4,98
|23
|-
|Токмацьке родовище
|1578,5
|—
|25,8
|}
У 2001&nbsp;р. Україна виробила 2,71&nbsp;млн т марганцевого концентрату (-1,5&nbsp;% до 2000). Найбільший виробник концентрату марганцю&nbsp;— [[Покровський гірничо-збагачувальний комбінат|Покровський ГЗК]]&nbsp;— виробив у 2001&nbsp;р. 1,7&nbsp;млн т концентрату (-7&nbsp;% до 2000). ГЗК видобував руду відкритим способом. [[Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат|Марганецький ГЗК]]&nbsp;— другий в країні виробник концентрату марганцю&nbsp;— виробив у 2001&nbsp;р. 1&nbsp;млн т концентрату марганцю (+9,4&nbsp;% до 2000).

На початок 2018 року Держбалансом враховувалося розвідані запаси 2175&nbsp;млн.т. на трьох природних родовищах&nbsp;— Нікопольському, Велико-Токмацькому та Федорівському) та на одному техногенному&nbsp;— шламосховищі ім. Максимова. Вважалося, що Україна посідала перше місце в світі за розвіданими запасами і друге&nbsp;— за загальними запасами{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=44—45}}.
Однак [[Геологічна служба США]] повідомила, що [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Бразилія]], [[Австралія]], [[Габон]], [[Індія]] та [[Китай]] зробили переоцінку своїх запасів і значно збільшили їх. Запаси України (у перерахунку на концентрат) оцінювалися величиною 140&nbsp;млн.т&nbsp;— друге місце в світі із часткою трохи менше 5&nbsp;%. Частка України в ресурсах оцінювалася як 10&nbsp;%{{sfn|Mineral commodity summaries|2019|p=105}}.

Загальний видобуток руди (за даними Геоінформу України) становив 3,9&nbsp;млн.т{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=47}}:
{|class="wikitable"
!№
!Родовище
!Назва підприємства
!Видобуток за 2017&nbsp;р. <br/>млн.т
|-
|1
|Нікопольське (західна частина)
|Покровський ГЗК
|2,360
|-
|2
|Нікопольське (східна частина)
|Марганецький ГЗК
|1,269
|-
|3
|Шламосховище ім. Максимова
|ТОВ «Ландшафт»
|0,278
|}

==== Хромові руди ====
[[Файл:ChromiteUSGOV.jpg|thumb|200px|Хроміт]]

[[Хромові руди]] в Україні на [[Побужжя|Побужжі]] утворюють родовища, приурочені до масивів [[Ультраосновні гірські породи|гіпербазитів]] [[докембрій|докембрію]]. На [[Капітонівське родовище|Капітонівському родовищі]], де потужність рудних тіл 0,1-12&nbsp;м, а вміст [[Хром(III) оксид|оксиду хрому]] в руді 9-40&nbsp;% (середній 29&nbsp;%) запаси на початок XXI&nbsp;ст. становили 600&nbsp;тис. т. На базі родовища можна було виробити 52—53 тис. т концентрату із вмістом оксиду хрому близько 50&nbsp;%.{{Джерело?}}

На 2018 рік розвідані запаси на двох родовищах становили 1575&nbsp;тис.т (384 тис.т Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>). Родовища не розроблялися.{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=49}}

=== Руди кольорових металів ===

==== Титанові руди ====
[[Файл:Titan-crystal_bar.JPG|thumb|200px|Кристалічний титан]]
{{main|Титанові руди України}}
[[Україна]] має найбільші в [[Європа|Європі]] запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів [[корисні копалини|корисних копалин]] враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах [[Київська область|Київської]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Харківська область|Харківської]], [[Донецька область|Донецької]], [[Житомирська область|Житомирської]] областей, зокрема, алювіальні розсипи, які переважають у північно-західній частині [[Український щит|Українського щита]] у межах Волинського мегаблоку (Іршанська група родовищ)<ref>{{Cite web |url=http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2017-tezi-50.pdf |title=Стан освоєння розсипних родовищ України. Перспективи виявлення нових розсипів |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=17 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191217211627/http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2017-tezi-50.pdf }}</ref>.

Родовища [[титанові руди|титанових руд]] представлені корінними, залишковими і [[Розсип|розсипними]] типами. Основною [[мінерал]]ьною базою титану є [[ільменіт]]ові і комплексні [[рутил]]-[[циркон]]-ільменітові розсипи [[Кайнозойська ера|кайнозою]]. Корінні руди пов'язані з [[інтрузія]]ми [[олівін]]ових [[габро]]їдів. Невеликі [[дайка|дайки]] або [[Шток (геологія)|штоки]] приурочені до зон глибинних [[Розломи|розломів]]. Вміст ільменіту в них досягає 25&nbsp;%, [[апатит]]у&nbsp;— 12&nbsp;%.

Залишкові родовища просторово й генетично пов'язані з [[кора вивітрювання|корами вивітрювання]] основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30&nbsp;м, вміст ільменіту&nbsp;— 150—200 кг/м³. Крім ільменіту наявний апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються [[алювій|алювіальні]] ([[Іршанський титанорудний район|Іршанське родовище]] та інші) і прибережно-морські ([[Малишівське родовище цирконію]]). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох кілометрів. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м³ ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні [[Поклади корисних копалин|поклади]], потужність яких досягає декількох метрів, а протяжність&nbsp;— декількох десятків кілометрів. Продуктивний пласт складений [[кварц]]овими [[пісок|пісками]]. Крім лейкоксенізованого ільменіту наявні рутил і циркон.

Наприкінці XX&nbsp;ст. були виявлені й оцінені значні обсяги [[Перспективні ресурси|перспективних ресурсів]] титану, кількість яких по відношенню до запасів промислових руд становить 215&nbsp;%.

==== Мідні руди ====
[[Файл:Australian Museum (09).jpg|thumb|Самородна мідь, [[Австралійський музей]], [[Сідней]]]]
{{main|[[Мідні_руди#Ресурси міді в Україні| Ресурси міді в Україні]]}}
Наприкінці XX&nbsp;ст. в межах [[Волино-Подільська плита|Волино-Подільської плити]] в трапових покровах [[базальт]]ів в інтервалі глибин 200—600&nbsp;м відкриті великі запаси [[самородні елементи|самородної]] [[мідь|міді]], аналог відомих родовищ району [[Великі озера|Великих Озер]] (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р<sub>1</sub>+Р<sub>2</sub>+Р<sub>3</sub> з вмістом від перших до декількох десятків відсотків оцінювалися в 25&nbsp;млн т. Крім того, там є попутне [[золото]], [[срібло]], метали [[платиноїди|платинової групи]]. В цілому, в Україні виявлено 150 рудовиявів міді<ref>{{Cite web |url=http://www.metalindex.ru/publications/publications_1145.html |title=Перспективы развития медной промышленности в Украине |accessdate=23 грудня 2019 |archive-date=23 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191223201046/http://www.metalindex.ru/publications/publications_1145.html }}</ref>

Станом на 01.01.2019&nbsp;р. балансові запаси мідних руд (категорії С<sub>2</sub>) становили 20&nbsp;488 тис. т. і перебували в розробці<ref name="stan-zapasiv"/><ref>{{cite web|title=У Ратнівському районі шукатимуть мідь|url=https://ratne.rayon.in.ua/news/92288-u-ratnivskomu-raioni-shukatimut-mid|work=Район Ратне|date=12.09.2018|accessdate=2019-12-24|archive-date=24 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191224070229/https://ratne.rayon.in.ua/news/92288-u-ratnivskomu-raioni-shukatimut-mid}}</ref>.

==== Алюмінієві руди ====
{{main|Алюмінієві руди}}
Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища [[боксити|бокситів]], [[нефелін]]ових руд та [[алуніт]]ів. Україна бідна на боксити&nbsp;— виявлено лише 3 родовища (всі&nbsp;— на [[Український кристалічний щит|Українському щиті]]): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кори вивітрювання [[докембрій]]ських утворень Українського щита. На 1 січня 1998 Держбаланс запасів враховував лише [[Високопільське родовище залізистих бокситів]]. Руда низької якості. Запаси категорій A+B+C<sub>1</sub>&nbsp;— 18,9&nbsp;млн т. Запаси нефелінових руд [[Мазурівське родовище нефелінових руд|Мазурівського]] і [[Калино-Шевченківське родовище нефелінових руд|Калино-Шевченківського]] родовищ складали близько 2,9&nbsp;млрд т, однак [[збагачення корисних копалин|переробка]] руд цього типу вимагає значних енерговитрат й істотної модернізації технологічного процесу. Тому родовища не були освоєні. Крім того, були запаси алунітів у [[Закарпаття|Закарпатті]].

==== Кобальт і нікель ====
[[Файл:Cobalt OreUSGOV.jpg|thumb|left|міні|Кобальтова руда]]
{{main|Кобальтові руди|Нікелеві руди}}

Ресурси в Україні незначні: підтверджені запаси кобальту&nbsp;— 8 тис. т (0,1&nbsp;% світових), вміст&nbsp;— 0,04&nbsp;%; нікелю&nbsp;— 190 тис. т, що становить 0,4&nbsp;% від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ&nbsp;— Капітанівське, Деренюхське та інші) і в Придніпров'ї (4 родовища&nbsp;— Девладівське, Тернівське та інші). Вони пов'язані з [[кора вивітрювання|корою вивітрювання]] [[серпентиніт]]ів. Їх [[Розвідані запаси корисної копалини|розвідані запаси]] складають близько 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені [[нонтроніт]]ами, [[бурий залізняк|бурими залізняками]] і [[вохра|вохрою]] із середнім вмістом [[Нікель|Ni]] 1&nbsp;% і [[Кобальт|Co]] 0,1&nbsp;%. Ресурси [[Силікати|силікатних]] руд нікелю в [[Побузький район|Побузькому районі]] становили 469 тис. т [[Метали|металу]], а в межах Середнього [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'я]]&nbsp;— 1,1&nbsp;млн т. [[Сульфіди|Сульфідно]]-нікелеве зруденіння встановлене в [[габро]][[долерит]]ах Північно-Західного району [[Український кристалічний щит|Українського щита]] ([[Прутовська площа]]), де перспективні ресурси руд (із середнім вмістом нікелю 0,55&nbsp;%, кобальту&nbsp;— 0,012&nbsp;% і [[мідь|міді]]&nbsp;— 0,254&nbsp;%) становлять 14,6&nbsp;млн т.

==== Поліметалічні руди ====
{{докладніше|Ресурси і запаси свинцю|Ресурси і запаси цинку}}

Родовища й прояви [[свинцево-цинкові руди|свинцево-цинкових руд]] відомі в [[Фанерозойський еон|фанерозойських]] утвореннях [[Закарпаття]] (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі ([[Нагольний кряж]], Слов'янське) й у [[Прикарпаття|Передкарпатті]] ([[Волинський прогин]]). Промисловий інтерес являють закарпатські вулканогенні [[Гідротермальне родовище|гідротермальні родовища]] й [[епітермальні родовища|епітермальне]] Біляївське ([[Харківська область]]). На кінець XX&nbsp;ст. Держбалансом запасів враховувались 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Запаси свинцю категорій A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/> складали 302 тис. т, а цинку&nbsp;— 724 тис. т.

Зруденіння Закарпаття пов'язане з [[міоцен]]-[[паннонський ярус|паннонськими]] вулканічними зонами й масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх [[вулканічна дуга|вулканічних дуг]]. Родовища складені [[вулканіт]]ами ([[андезит]]ами) та їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних [[брекчія|брекчій]], зонами інтенсивного проникнення й пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5&nbsp;м, містять [[Свинець|Pb]] до 2&nbsp;%, [[Цинк|Zn]] 3-4,5&nbsp;%, а також [[срібло]].

На [[Нагольний кряж|Нагольному кряжі]] відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними [[Тектонічна дислокація|порушеннями]]. Потужність рудних жил у [[Гірська порода|гірських породах]] [[кам'яновугільний період|нижнього й середнього карбону]]&nbsp;— до 5&nbsp;м. Поліметалічна мінералізація [[Слов'янська брахіантикліналь|Слов'янської брахіантикліналі]] перебуває у відкладах верхньої [[перм]]і. Потужність рудних тіл 0,1-8&nbsp;м. Вміст Pb&nbsp;— 1&nbsp;%, Zn&nbsp;— 3-10&nbsp;%. Зруденіння [[Бітуми|бітумно]]-поліметалічного типу. На [[Біляївська солянокупольна структура|Біляївській солянокупольній структурі]] свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Pb&nbsp;— 0,1-10,3&nbsp;%, Zn&nbsp;— 0,36-15,72&nbsp;%. Перспективні ресурси становлять 1,11&nbsp;млн т із середнім вмістом суми свинцю й цинку в руді 6,14&nbsp;%.

==== Ртуть ====
[[Файл:Cinnabar.jpg|thumb|200px||[[Кіновар]] ({{lang-en|cinnabar}})]]
{{докладніше|Родовища ртуті|Історія відкриття і освоєння українських ртутних руд}}
За загальними запасами [[Ртуть|ртуті]] Україна 1999 року посідала 5-е місце в світі (1,9&nbsp;%, після [[Іспанія|Іспанії]], [[Алжир]]у, [[Китай|Китаю]] й [[Киргизстан|Киргизії]]). В [[Європа|Європі]] за загальними запасами металу Україна займала 2-е місце (із великим відривом від Іспанії). [[Ртутні руди]] представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті ([[Боркут]], [[Кам'яний кар'єр]] та ін.) й [[Епітермальні мінерали|епітермальними]] в [[Донецька ртутна провінція|Донецькій ртутній провінції]] (родовища [[Микитівське рудне поле|Микитівського рудного поля]]).

У Закарпатті ртутне зруденіння асоціюється здебільшого з гіпабісальними [[інтрузив]]ами ([[діорит]]-[[порфірит]]ами і [[Гранодіорит|ґранодіорит]]-порфіритами). [[Рудне тіло|Рудні тіла]]&nbsp;— подовжені за падінням стовпи, [[Лінза (форма залягання гірських порід)|лінзи]] і [[гніздо (геологія)|гнізда]]. Зруденіння здебільшого комплексне ртутно-поліметалічне, рідше&nbsp;— ртутне і ртутно-[[стибій|стибієве]] з [[арсен]]ом.

Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин [[антикліналь|антикліналей]]. Поклад в пластах [[пісковик]]ів і гнізда узгоджуються з січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні ([[кіновар]] із незначною кількістю [[антимоніт]]у).

На кінець XX&nbsp;ст. балансові запаси ртуті в Україні становили 29 тис. т (за іншими даними{{Джерело?}}&nbsp;— 24 тис. т ртуті). Запаси категорій A+B+C<sub>1</sub>&nbsp;— 5 тис. т, категорії С<sub>2</sub>&nbsp;— 19,9 тис. т. [[Перспективні ресурси]] ртуті були оцінені тільки по Микитівському рудному полю (1 тис. т металу).

==== Стибій ====

[[Стибій]] є супутнім компонентом [[ртутні руди|ртутних руд]] Микитівського рудного поля. [[Розвідані запаси корисної копалини|Розвідані його запаси]] там становили близько 4200 т, а перспективні ресурси&nbsp;— 30 тис. т.

==== Золото ====

{{Main|Золотодобувна промисловість України}}
[[Файл:Native gold nuggets.jpg|праворуч|thumb|Золото самородне]]
В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита та Донецьку. Виявлено шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тонн золота при середньому вмісті 6—8 г/т. Близько 75-80&nbsp;% загальних ресурсів золота зосереджено в [[Український кристалічний щит|Українському щиті]], до 15&nbsp;%&nbsp;— в Карпатському регіоні і до 10&nbsp;%&nbsp;— в надрах Донбасу.

В [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудовияви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до [[Закарпатський прогин|Закарпатського прогину]] та [[Мармароський масив|Мармароського кристалічного масиву]]. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-[[Фація (геологія)|фаціальних]] зонах складчастих (флішевих) [[Карпати|Карпат]] і [[Передкарпатський прогин|Передкарпатського прогину]]. У Закарпатському прогині золоте зруденіння (Берегівський і Вишківський райони) формувалося на етапі [[Неогеновий період|неогенової]] [[тектоніка|тектоно]]-[[магматизм|магматичної]] активізації і є просторово та генетично пов'язаним з [[Магматичні гірські породи|вулканічними породами]] [[ліпарит]]ової та [[андезит]]ової формацій в місцях їхнього спільного прояву. Воно представлене комплексними золотополіметалічними рудами, що належать до єдиної малоглибинної золотополіметалічної формації.

Провінція Українського щита&nbsp;— найбільш перспективна. На ній виявлено декілька родовищ (Клинцівське, [[Балка Широка (родовище)|Балка Широка]], [[Балка Золота]], Бердянське, Сергіївське, Майське та ін.), понад 10 рудовиявів та близько 20 перспективних ділянок. Золоте зруденіння пов'язане з [[Архейський еон|архейськими]] зеленокам'яними структурами і [[Гнейс|ґнейсово]]-[[Магматичні гірські породи|магматитовими]] комплексами верхнього [[Протерозойський еон|протерозою]], які не мають аналогів у закордонних щитах. Основні родовища та рудовияви золота зосереджені у трьох геоструктурних блоках: Середньо-Придніпровському, Кіровоградському, Подільському. Є перспективи виявлення родовищ у Волинському та Приазовському блоках. На Українському щиті виділяють 7 золоторудних формацій: золото[[Уран (хімічний елемент)|уранова]], золото[[Сульфіди|сульфідно]]-уранова, золото-[[скарн]]ова, золото-[[аргіліт]]ова, золотосульфідно-[[кварц]]ова, золотокварцова, золото[[срібло|срібно]]-сульфідна.

У Донецькій провінції виявлені родовища корінного та розсипного золота. Корінне золото приурочене до чорносланцевої формації [[кам'яновугільний період|карбону]]. Найважливіше значення має [[Нагольчанський рудний вузол]], що охоплює золотосульфідні й поліметалічно-срібні руди [[Бобриківське родовище|Бобриківського]], Гостробугорського, Єсаулівського і Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300—400 до 3300&nbsp;м. Крім того, є перспективи виявлення золота в Криму, [[Добруджа|Добруджі]] й особливо на [[шельф]]і [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]], де відкрито ділянки з золотою мінералізацією. За закордонними даними{{Джерело?}} загальні запаси золота в Україні на кінець XX&nbsp;ст. оцінювалися в 30 т, підтверджені&nbsp;— 20 т. Загальні прогнозні ресурси золота в Українському щиті за українськими джерелами на 2000 рік становили 2400 т. Найбільш детально були вивчені родовища у Побузькому, Кіровоградському, Середньо-Придніпровському районах, ресурси золота яких оцінювалися в 620,4 т.

Загальні запаси золота в Україні становили 3200 т, було ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких мали по 80—135 т золота кожний.<ref name="MAR2002"/>

==== Олово і вольфрам ====

[[Файл:Wolframite-120005.jpg|міні|праворуч|[[Вольфраміт]]&nbsp;— один з головних мінералів вольфрамових руд (разом із [[Шеєліт|шеєлітом]])]]
Руди [[Станум|олова]] і [[вольфрам]]у локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита ([[Сушано-Пержанська зона]]), загальні запаси близько 100 тис. т при вмісті олова від 0,1 до 1-2&nbsp;%. Руди комплексні, містять [[каситерит]], [[колумбіт]], [[вольфраміт]], [[флюорит]] і [[кріоліт]]. Усі рудопрояви на початку XXI&nbsp;ст. знаходяться на пошуковій стадії вивченості і потребують попередньої геолого-економічної оцінки. Мінералізація вольфраму відома також в [[Пержанське рудне поле|Пержанському рудному полі]] і в зонах контактів [[Корсунь-Новомиргородський плутон|Корсунь-Новомиргородського]] і [[Коростенський плутон|Коростенського]] [[плутон (геологія)|плутонів]] (Кочерівська структура, Селищанський рудопрояв). Загальні прогнозні ресурси вольфраму в межах цих районів оцінюються в 105 тис. т металу.

Магнезіальні руди з [[платиноїди|платиноїдами]] виявлені в Середньому Побужжі, де вони приурочені до [[ультрабазит]]ів, в яких вміст [[оксид магнію|оксиду магнію]] становить 43&nbsp;%, [[нікель|нікелю]]&nbsp;— 0,35&nbsp;% і платиноїдів&nbsp;— 0,4&nbsp;%. [[Перспективні ресурси]] магнезіальних руд з платиноїдами в межах відзначеного району становили 546&nbsp;млн т. [[Прогнозні ресурси]] МГП України були незначними й складали до 300 т (~ 0,6&nbsp;% світових).

=== Рідкісні метали ===
{{main|[[Рідкіснометалічні руди#Рідкіснометалічні руди в Україні|Рідкіснометалічні руди в Україні]]}}
[[Родовище|Родовища]] рідкісних металів України різноманітні за віком, складом та походженням виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]] (головним чином в [[докембрій]]ських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському районах. Всі відомі рудопрояви приурочені до [[граніт]]них [[пегматит]]ів, [[берилій|берилієвих]] лужних [[Метасоматичні гірські породи|метасоматитів]], [[фосфор]]вмісних основних лужних [[Гірська порода|гірських порід]], [[Карбонатити|карбонатитів]], [[нефелін]]ових та лужних [[сієніт]]ів.

За [[геологічна формація|формаційно]]-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи:
* формація рідкіснометалічних [[пегматит]]ів ([[Балка Крута]], Шевченківське, Полохівське, Стонковатське);
* [[габро]]-[[сієніт]]ова формація (Азовське, [[Мазурівське рідкіснометалічне родовище|Балка Мазурова]]);
* лужно-основна формація (Новополтавське);
* рідкіснометалічні [[Метасоматичні гірські породи|метасоматити]] (Жовторічинське, Першотравневе, Калинівське, Лозоватське, Південне).

Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема:
* розсипні [[ільменіт]]ові, пов'язані з [[вивітрювання]]м основних порід [[Плутон (геологія)|плутонів]] (перспективні на [[скандій]], [[ванадій]]), а також [[ільменіт]]-[[рутил]]-[[цирконій|цирконієві]] прибережноморські [[Розсип|розсипи]] ([[Тантал (хімічний елемент)|тантал]], [[ніобій]], [[скандій]], [[циркон]], [[гафній]], [[ванадій]]);
* [[каолін]]ові (Глуховецьке, Турбівське, [[Просянівське каолінове родовище|Просянівське]]) з [[монацит]]ом та [[ксенотим]]ом. У пісках родовищ, які йдуть у [[відвал]]и, вміст монациту сягає 1,5 кг/т;
* [[Хлориди|хлоридні]] високомінералізовані води [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецької западини]] та інших структур ([[літій]], [[рубідій]], [[цезій]]), а також мінералізовані, часто [[термальні води]] у районах прояву молодого [[вулканізм]]у (літій, цезій);
* [[техногенні родовища]].

Розвідані [[запаси корисних копалин|запаси]] і ресурси деяких з об'єктів (рудопроявів, родовищ) класифікують як великі і навіть унікальні для руд цирконію, гафнію, літію, берилію, скандію, танталу, ніобію, [[ітрій|ітрію]], [[лантаноїди|лантаноїдів]] ([[2000]]). На Приазовському блоці виявлені і станом на 2000 рік розвідуються великі родовища рідкісних і [[Рідкісноземельні елементи|рідкісноземельних металів]] (Азовське, Мазурівське).

За 1990-ті роки в Україні було розвідано низку перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін. Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять [[скандій]], [[ванадій]], [[Галій|ґалій]] та ін.

На початку XXI&nbsp;ст. особливо перспективними вважалися такі рудні об'єкти: [[Пержанське родовище берилію]]; [[Ястребецьке флюорит-циркон-рідкісноземельне родовище]]; [[Малишівське ільменіт-цирконове родовище]]; [[Полохівське родовище літію|Полохівське]], [[Шевченківське родовище літію|Шевченківське]], [[Станковатське родовище літію|Станковатське родовища літію]]; [[Азовське циркон-рідкіснометалічне родовище|Азовське циркон-рідкіснометалічне]]; [[Жовторічинське скандій-ванадієве родовище|Жовторічинське скандій-ванадієве]]; [[Мазурівське рідкіснометалічне родовище|Мазурівське циркон-рідкіснометалічне]]; [[Вербинське молібденове родовище|Вербинське молібденове]]; [[Західно-Сергіївське золото-молібденове родовище|Західно-Сергіївське золото-молібденове]]; [[Новополтавське апатит-рідкісноземельне родовище|Новополтавське апатит-рідкісноземельне]]; [[Стремигородське родовище|Стремигородське]], [[Федорівське родовище|Федорівське]], [[Видиборзьке родовище|Видиборзьке]] та [[Крапивенківське родовище|Крапивенківське]] апатит-титаномагнетит-рідкіснометалічне родовища.

За так званим [[коефіцієнт унікальності родовища|коефіцієнтом унікальності]]<ref>Осокин С.&nbsp;В.&nbsp;Коэффициенты уникальности месторождений /
С.&nbsp;В.&nbsp;Осокин // Геохимия.&nbsp;— 2000.</ref> (відношення прогнозних ресурсів [[хімічний елемент|елементів]] до їх [[Кларки елементів|кларку]] в [[земна кора|земній корі]])<ref>{{Стаття
 | автор       = В. Загнітко.
 | співавтори  = В. Загнітко, В. Михайлов, С. Кривдік, В. Сидорчук.
 | назва       = Генетичні особливості та ресурси рідкіснометалевих родовищ Українського щита
 | посилання   = http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2017_1_11
 | видання     = [[Вісник Київського університету|Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]. Геологія
 | видання посилання = 
 | рік         = 2017
 | том         = 
 | випуск      = 1 (76)
 | номер       = 
 | сторінки    = 58-65
 | issn        = 1728-3817
 | doi         = 
 | id          = 
 | формат      = 
 | дата_цитати = 
 | мова        = 
 | ref         = 
}}</ref> найбільші рідкіснометалічні родовища України за запасами віднесені до таких категорій:
* ніобій: гігантським родовищем можна вважати [[Чернігівське родовище|Чернігівське]] (Новополтавське), великими&nbsp;— [[Октябрське родовище ніобію|Октябрське]] та Яструбецьке;
* цирконій: гігантським&nbsp;— Яструбецьке, середніми&nbsp;— Чернігівське, Октябрське, Азовське;
* рідкісних земель: великими&nbsp;— Чернігівське та Яструбецьке, середніми&nbsp;— Октябрське і Азовське;
* тантал: великими&nbsp;— Чернігівське та Октябрське;
* стронцій: великим&nbsp;— Чернігівське;
* молібден: великими&nbsp;— Вербинське та Східно-Срергіївське, середнім&nbsp;— Балка Мазурова;
* літій: середнім&nbsp;— Полохівське родовище в петалітових пегматитах.

Більшість зі згаданих родовищ є комплексними, що підвищує їх цінність.

{|class="wikitable"
|+ Коефіцієнти унікальності родовищ рідкісних металів Українського щита<ref>{{ГЕС|том=3|частина=Україна|сторінки=496|}}</ref>
! [[Родовище]], рудопрояв
! Середній вміст<br/>по родовищу
! Ресурси, тис. т
! [[Кларки елементів|Кларк]] в [[земна кора|земній корі]], г/т<br/>(за Виноградовим)
! Коефіцієнт унікальності
|-
! colspan=5; align=center | [[Лантаноїди|Лантаноїдів]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,2
| 3217
| 184
| 0,175×10<sup>11</sup>
|-
| 0,3
| 4824
| 184
| 0,262×10<sup>11</sup>
|-
| 0,4
| 6433
| 184
| 0,35×10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,065
| 237
| 184
| 0,013×10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 0,14
| 2000
| 184
| 0,11×10<sup>11</sup>
|-
| Азовське
| 1,3
| 388,33
| 184
| 0,02×10<sup>11</sup>
|-
| Петрово-Гутівське
| 5,0-6,0
| 2,25-2,7
| 184
| 0,00014×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Ітрій|Ітрію]]
|-
| Азовське
| 0,1
| 29,87
| 20
| 0,015×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Ніобій|Ніобію]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,072
| 1150
| 20
| 0,57×10<sup>11</sup>
|-
| 0,141
| 2270
| 20
| 1,135×10<sup>11</sup>
|-
| з корою вивітрювання
| 1500-2500
| 20
| 1×10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,14
| 198
| 20
| 0,099×10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 0.021
| 307
| 20
| 0,15×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Тантал (хімічний елемент)|Танталу]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,0035
| 68,7
| 2,5
| 0,27×10<sup>11</sup>
|-
| 0,0016
| 31,4
| 2,5
| 0,125×10<sup>11</sup>
|-
| з корою вивітрювання
| 50-100
| 2,5
| 0,3×10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,005-0,01
| 24-44
| 2,5
| 0,14×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Цирконій|Цирконію]]
|-
| Чернігівське
| 0,014
| 216
| 170
| 0,013×10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,37
| 747
| 170
| 0,044×10<sup>11</sup>
|-
| Азовське
| 2,5
| 746,79
| 170
| 0,044×10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 1,46
| 20800
| 170
| 1,22×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Стронцій|Стронцію]]
|-
| Чернігівське
| 1,1
| 17700
| 340
| 0,52×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Молібден]]у
|-
| Вербинське
| 0,05
| 25,2
| 1,1
| 0,11455×10<sup>11</sup>
|-
| [[Сергіївське золоторудне родовище|Сергіївське]]
| 0,24
| 32,4
| 1.1
| 0,3×10<sup>11</sup>
|-
|[[Мазурівське рідкіснометалічне родовище|Балка Мазурова]]
| 0,018
| 1,35
| 1.1
| 0,01×10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Літій|Літію]]
|-
| Полохівське
| 11700
| 182
| 32
| 0,057×10<sup>11</sup>
|}

Деякі дослідження<ref name="Галецький та ін">Л.&nbsp;С.&nbsp;Галецький та ін.{{уточнити}}</ref> показують наявність широтних поясів концентрації рідкіснометалічних елементів в Україні. Виділяють три широтні мегазони&nbsp;— Північно-Українську (між 51 і 52° півн. ш.), Центрально-Українську (вздовж 48-ї паралелі) та Південно-Українську, в межах яких локалізовано більшість рудних родовищ та рудопроявів.

==== Цирконій ====

Запаси [[Цирконій|цирконію]] в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють [[Малишівське родовище цирконію|Малишівське родовище]] на Дніпропетровщині). Видобуток цирконію можливий на вже розвіданих і оцінених родовищах&nbsp;— Тарасівському, Вовчанському, Паромівському та ін.<ref>{{Cite web |url=http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2017-tezi-50.pdf |title=Лисенко О. А. Стан освоєння розсипних родовищ України. Перспективи виявлення нових розсипів / Геофорум-2017 |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=17 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191217211627/http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2017-tezi-50.pdf }}</ref>

==== Ґерманій ====

Запаси [[Германій|ґерманію]] (у [[вугілля|вугіллі]] й [[лігніт]]ах) категорій A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/> на кінець XX&nbsp;ст. становили 36 тис. т. Крім того, ґерманій є в залізних рудах [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]] та [[Кременчуцька магнітна аномалія|Кременчуцького залізорудного району]].

==== Молібден ====
[[Файл:Molly Hill molybdenite.JPG|міні|праворуч|[[Молібденіт]]&nbsp;— головний мінерал молібденових руд.]]

[[Молібден]]ові руди встановлені на [[Український кристалічний щит|Українському щиті]]. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізується в зоні контакту [[Устинівський масив гранітів|Устинівського масиву гранітів]] (тут виявлено 4 рудопрояви [[молібден]]у&nbsp;— Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також у Середньому Придніпров'ї ([[Сергіївське зруденіння]]). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5&nbsp;млн т при середньому вмісті молібдену 0,054&nbsp;% до глибини 150&nbsp;м. У Середньому Придніпров'ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти [[Солонянське рудне поле|Солонянського рудного поля]]. [[Перспективні ресурси]] молібденових руд Сергіївського родовища із вмістом молібдену від 0,06 до 0,3&nbsp;% становлять 33 тис. т металу.

==== Стронцій ====

Єдине в Україні родовище [[Стронцій|стронцію]]&nbsp;— [[Новополтавське рідкіснометалічне родовище|Новополтавське рідкіснометалічне]] ([[Запорізька область]]).

==== Уран ====
{{докладніше|[[Уранові руди#Родовища в Україні|Уранові руди в Україні]]|Уранова промисловість України}}
За підтвердженими [[Ресурси і запаси урану|запасами урану і його ресурсами]] 1999 року Україна посідала 1-е місце в [[Європа|Європі]]. [[Росія]] за цими показниками перевищує Україну, але її родовища залягають на [[Євразія|Євразійському континенті]]. За закордонними оцінками{{Джерело?}} Україна мала 1,8&nbsp;% підтверджених світових запасів урану, що становило 45,6 тис. т. [[Уранові руди|Руди]], виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Держбалансом запасів корисних копалин враховувалось 17 [[родовище|родовищ]] (у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]]&nbsp;— 14, [[Миколаївська область|Миколаївській]]&nbsp;— 2, [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]]&nbsp;— 1). Уранові руди приурочені до [[Протерозойський еон|протерозойських]] натрієвих [[Метасоматичні гірські породи|метасоматитів]], розвинених у Кіровоградському ураноносному районі Українського щита. За вмістом урану (0,1-0,2&nbsp;%) ці руди відносять до [[бідна руда|бідних]] і рядових. Дослідження кінця ХХ ст. дозволяли прогнозувати аналогічні родовища в центральній частині Українського щита.

За інформацією [[Буткевич Геннадій Владиславович|Геннадія Буткевича]] на 2019 рік ресурси уранових руд в Україні оцінювались у 560 тис. тонн, а підтверджені запаси&nbsp;— 270 тис. тонн<ref>{{Cite web|title=Підтверджені запаси урану в Україні складають 270 тисяч тонн|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/podtverzhdennye-zapasy-urana-ukraine-sostavlyayut-1564395565.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2019-07-29|language=ru|archive-date=29 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190729232020/https://www.rbc.ua/ukr/news/podtverzhdennye-zapasy-urana-ukraine-sostavlyayut-1564395565.html}}</ref><ref name="censor_3139752"/>.

За даними доповіді «Уран 2020: ресурси, виробництво та попит» Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Міжнародного агентства з атомної енергії станом на 1 січня 2019 року ідентифіковані ресурси урану (підтверджені та передбачувані ресурси) в Україні становили 186 896 tU. <ref>[https://www.oecd-nea.org/upload/docs/application/pdf/2020-12/7555_uranium_-_resources_production_and_demand_2020__web.pdf Uranium 2020:Resources, Production and Demand \ OECD 2020 NEA No. 7551 NUCLEAR ENERGY AGENCY ORGANISATION FOR ECONOMIC CO-OPERATION AND DEVELOPMENT]</ref>

== Нерудні (неметалічні) корисні копалини ==
{{Main|Неметалічні корисні копалини України}}

Нерудні (неметалічні) корисні копалини&nbsp;— найбільш поширена група серед всіх видів мінеральної сировини України. В країні розвідано понад 4,5 тисячі родовищ неметалічних корисних копалин. На 360 рудних родовищах неметалічна сировина є супутньою корисною копалиною. Промислова розробка неметалічних корисних копалин станом на 1 січня 2019 року здійснювалося на 1300 родовищах.<ref name="minerals-ua_metalichni"/> Серед неметалічних корисних копалин найбільше значення для економіки України мають [[графіт]], [[каолін]]и, [[Флюорит|плавиковий шпат]], [[фосфорити]], [[апатит]], [[вогнетриви]], [[бентонітові глини]] й інші.

=== Графіт ===
[[Файл:Заваллівське Родовище графіту.png|міні||241пкс|Видобуток графіту на Заваллівському родовищі.]]

Україна займала{{коли}} 2-е місце у світі за запасами [[графіт]]у (прогнозні ресурси&nbsp;— понад 1&nbsp;млрд т, 20&nbsp;% світових) після [[Китай|Китаю]]&nbsp;(26&nbsp;%). Однак, на 2018 рік було розвідано великі поклади в [[Бразилія|Бразилії]], [[Туреччина|Туреччині]], [[Мозамбік]]у, [[Танзанія|Танзанії]] та ін. країнах і частка України (близько 17&nbsp;млн тонн{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=136}}) стала незначною{{sfn|Mineral commodity summaries |2019|p=73}}. <br/>В Україні виявлено близько 300 родовищ і проявів графіту. Графітові родовища сконцентровані в Побузькому, Бердичівському (Тетерівському), Криворізькому (Інгулецькому) і Приазовському районах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Всі родовища належать до [[метаморфізм|метаморфогенного]] типу. Держбалансом ресурсів України враховано 5 родовищ графіту. Родовища [[кристал]]ічного графіту ([[Заваллівське родовище графіту|Заваллівське]], Троїцьке та ін.) пов'язані з тілами графітових [[Гнейс|ґнейсів]] і їх [[кора вивітрювання|корою вивітрювання]]. Тіла залягають серед [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних порід]] і в середньому містять 6&nbsp;% графіту. Балансові запаси графітової сировини категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/> наприкінці XX&nbsp;ст. складали 125,8&nbsp;млн т, графіту&nbsp;— 7843 тис. т. Практичний інтерес являли здебільшого пухкі породи зони [[вивітрювання]]. Їх [[перспективні ресурси]] становили на 2000 рік 869&nbsp;млн т (46,3&nbsp;млн т графіту), а прогнозні&nbsp;— 700&nbsp;млн т.

До 2018 року розроблялося одне Заваллівське родовище ([[Заваллівський графітовий комбінат]]).
Видобуток графіту був вельми непостійний, зокрема, 2010 року його взагалі було припинено<ref name="оцінка графітових родовищ України"/>{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=135}}.

За даними [[Геологічна служба США|Геологічної служби США]] 2016 року в Україні було видобуто близько 15 тис.тонн графіту і за цим показником Україна входила до вісімки провідних виробників у світі<ref name="Minerals Yearbook Graphite"/>. За 2017 рік видобуток оцінювався близько 20&nbsp;тис. тонн{{sfn|Mineral commodity summaries |2019|p=73}}.

[[Державний інформаційний геологічний фонд України|Геоінформ України]] повідомляв дещо менший видобуток: 6,1&nbsp;тис. тонн за 2016 рік та 13,9&nbsp;тис. тонн за 2017{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=136}}.

=== Гірничо-хімічна сировина ===

Україна багата на гірничо-хімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] (Калуське, Тростянецьке, Туро-Волинське родовища) і [[Львівська область|Львівській області]] (Стебниківське, Бориславське родовища). Калуське, Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.

'''[[Калійні солі]]''' пов'язані з [[Неогеновий період|неогеновою]] [[Галогени|галогенною]] формацією [[Передкарпатський прогин|Передкарпатського передового прогину]]. [[Прикарпатський калієносний басейн]] складений [[Сульфати (мінерали)|сульфатними]] відмінами [[калій]]но-[[магній|магнієвих]] [[Солі (хімія)|солей]]. Усього тут відомо понад 20 родовищ. Найбільші з них Стебниківське і Калуш-Голинське. Багатопластові поклади солей зім'яті в складні складки, порушені численними [[скид]]ами і [[насув]]ами. Середній вміст К<sub>2</sub>О в рудах&nbsp;— 10-11&nbsp;%, нерозчинного залишку&nbsp;— до 30&nbsp;%. [[Балансові запаси корисних копалин|Балансові запаси]] категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/> наприкінці XX&nbsp;ст. в перерахунку на К<sub>2</sub>О становили 250&nbsp;млн т. З 2007 року відбулася зупинка калійно-магнієвого виробництва<ref name=":0">{{Cite web|url=http://geoinf.kiev.ua/stan-zapasiv-rodovyshch-korysnykh-kopalyn-ukrayiny/|title=Стан запасів родовищ корисних копалин України|last=|first=|date=|website=|publisher=ДНВП "Геоінформ України"|language=українська|accessdate=22.12.2019|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191221165724/http://geoinf.kiev.ua/stan-zapasiv-rodovyshch-korysnykh-kopalyn-ukrayiny/}}</ref>.

'''[[Апатит]]и'''. Родовища апатитових руд виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Вони пов'язані з [[докембрій]]ськими [[габро]]-[[анортозит]]ами, лінійними тілами [[карбонатити|карбонатит]]ів і [[кора вивітрювання|корами їх вивітрювання]]. Руди комплексні [[апатит]]-[[Титан (хімічний елемент)|титанові]] (Коростенський, Корсунь-Новомиргородський плутони) і апатит-[[рідкісні метали|рідкіснометалічні]] в родовищах Приазов'я, в основному бідні: вміст P<sub>2</sub>O<sub>5</sub> 2,5-5&nbsp;%&nbsp;— у корінних породах і 5-10&nbsp;%&nbsp;— у корі вивітрювання. Держбалансом запасів враховано 3 родовища комплексних апатитовмісних порід. Запаси апатиту категорії A+B+C<sub>1</sub> наприкінці XX&nbsp;ст. становили 1955&nbsp;млн т сировини (66,7&nbsp;млн т P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>). Наприкінці XX&nbsp;ст. ресурси апатитів в Україні оцінювалися в 130&nbsp;млн т P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>.

'''[[Флюорит|Плавиковий шпат]]''' ([[флюорит]]) утворює родовища і вияви в Північно-Західному районі Українського щита, Волино-Подільському регіоні й у Приазов'ї. Державним балансом запасів враховане одне Покрово-Киреєвське родовище (східна частина Приазовського блоку) з запасами С<sub>1</sub>&nbsp;— 1,9&nbsp;млн т руди (1,2&nbsp;млн т [[флуорид кальцію|CaF]]<sub>2</sub>). Перспективним є [[Бахтінське родовище]] (Подільська зона), перспективні ресурси [[флюорит]]у якого становлять 184,1&nbsp;млн т. По Україні загалом&nbsp;— 221,8&nbsp;млн т.

'''[[Кам'яна сіль]]''' пов'язана з [[перм]]ськими ([[Донеччина|Донбас]], [[Дніпровсько-Донецька западина]]), [[юрський період|юрськими]] ([[Переддобруджинський прогин]]) і [[Неогеновий період|неогеновими]] ([[Передкарпаття]] і [[Закарпаття]]) галогенними [[Геологічна формація|формаціями]]. Пластові родовища експлуатуються на Донбасі ([[Артемівське родовище кам'яної солі|Артемівське]], Новокарфагенське) і в Передкарпаття (Губицьке, Верхньострутинське), солянокупольні&nbsp;— в Дніпровсько-Донецькій западині (Єфремівське, Роменське), на Донбасі (Слов'янське) і Закарпатті (Солотвинське). Вміст [[хлорид натрію|NaCl]] в солях досягає 98-99&nbsp;%. Значні запаси кухонної солі містить [[ропа]] солоних [[озеро|озер]] і [[лиман]]ів ([[Сиваш]] та ін.) і природні підземні розсоли в Передкарпатті. Держбалансом запасів враховано 14 родовищ кухонної солі, в тому числі: 8&nbsp;— кам'яної солі, 2&nbsp;— садової солі-ропи, 3&nbsp;— соляних розсолів, 1&nbsp;— кам'яної солі зі [[шлам]]у. Розвідані запаси кухонної солі (категорії A+B+C<sub>1</sub>) наприкінці XX&nbsp;ст. становили 16,6&nbsp;млрд т (здебільшого&nbsp;— кам'яна сіль).

'''[[Сірка]]'''. За розвіданими запасами самородної [[сірка|сірки]] України посідає одне з перших місць у світі (1-е місце серед країн пострадянського простору). Родовища самородної сірки зосереджені в [[Передкарпатський сірконосний басейн|Передкарпатському сірконосному басейні]]. Наприкінці XX&nbsp;ст. Держбалансом запасів України було враховано 12 родовищ ({{Джерело?|5 із них розроблялося}}). Найбільші родовища&nbsp;— Немирівське, [[Язівське родовище сірки|Язівське]], Подорожненське, Роздольське та Яворівське. Розвідані запаси (категорії A+B+C<sub>1</sub>) становили 665&nbsp;млн т, сірки&nbsp;— 166&nbsp;млн т.
На початку 1990-х років виробництво сірки в Україні перевищувало потреби й значний її обсяг експортувався (1,5-2,9&nbsp;млн тонн за рік). Основний обсяг видобувався відкритим (кар'єрним) способом, що призводило до погіршення екології. Перехід на екологічний метод [[Підземна виплавка сірки|підземного виплавляння сірки]] призвів до різкого скорочення видобутку<ref name="програма_розвитку_2030"/> та збільшення витрат.
Собівартість видобутку на найбільш рентабельному Язівському родовищі становила 85$ за тонну при світових цінах на сірку 40—60$<ref name="Програма розвитку мінерально-сировинної до 2010"/>. З 2007 року видобуток самородної сірки було припинено<ref name=":0" />. У Передкарпатському басейні із 2000 року проводилися тільки роботи з підтримання родовищ в екологічно безпечному стані: осушення колишніх кар'єрів, водовідведення{{sfn|Щорічник «Мінеральні ресурси України»|2018|с=122}}, охорона тощо.

'''[[Фосфорити]]'''. Фосфорити залягають у Придніпров'ї (Незвиське), [[Чернігівська область|Чернігівській]] (Кролевецьке) і [[Харківська область|Харківській]] (Ізюмське) областях. У кінці ХХ століття відкрито [[Покрово-Керченське родовище апатитів]]<ref>{{книга
 |автор          = Є. П. Качан [та ін.] 
 |частина        = Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка
 |посилання частина = https://library.if.ua/book/69/5077.html
 |заголовок      = Розміщення продуктивних сил України : підручник для студ. екон. спец. вузів
 |посилання      = https://library.if.ua/books/69.html
 |видання        = 
 |відповідальний = ред. Є. П. Качан.
 |місце          = Київ
 |видавництво    = «Вища школа»
 |рік            = 1998
 |том            = 
 |сторінки       = 
 |сторінок       = 376
 |isbn           = 5-11-004643-3
 |ref            =
}}</ref>.

Пластові поклади фосфоритів [[Конкреції|конкреційного]] й зернистого типів є в кількох районах [[Волинь|Волино]]-[[Поділля]], [[Передкарпаття]], [[Придністров'я]], Дніпровсько-Донецької западини і Донбасу. Це переважно малопотужні пласти (0,5-1,0&nbsp;м, рідше&nbsp;— до 3-5 м) [[кварц]]-[[глауконіт]]ових [[пісок|пісків]], [[мергель|мергелей]] і [[вапняк]]ів, рідше&nbsp;— [[глина|глини]]. Протяжність пластів досягає іноді десятків кілометрів. Вміст P<sub>2</sub>O<sub>5</sub> в жовно-зернистих фосфоритах 3-8&nbsp;%, в [[галечник]]ових та конкреційних фосфоритах&nbsp;— до 34-38&nbsp;%. Запаси фосфоритів категорій A+B+C<sub>1</sub> наприкінці XX&nbsp;ст. становили 300&nbsp;млн т сировини і 6,7&nbsp;млн т P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>. За закордонними даними{{Джерело?}} ресурси фосфоритів в Україні наприкінці XX&nbsp;ст. оцінювалися в 400&nbsp;млн т (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>). За даними Держбалансу запасів України прогнозні ресурси фосфоритів на 2000 рік становили 1055&nbsp;млн т руди.

=== Дорогоцінне та декоративне каміння ===
Дорогоцінне та декоративне каміння є важливим елементом [[мінерал]]ьно-сировинного комплексу України<ref name="gems_Mestorozhdenie"/><ref name="esu_20960"/>.
Стан вивченості українських каменів незадовільний. Винятком є [[самоцвіти]] [[Волинь|Волині]], [[альмандин]] [[Закарпаття]], [[опал]] Катеринівського прояву та [[квадрит]] [[Жовторічнянське родовище|Жовторічнянського родовища]]. Розвідано 8 родовищ і виявлено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного та ювелірно-виробного каменю. Всі вони, а також родовища та рудопрояви декоративного каменю зосереджені головним чином у 4-х геологічних структурах: [[Український кристалічний щит|Українському щиті]], [[Карпати|Карпатських]] та [[Кримські гори|Кримських]] горах і [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецькій западині]]. Кожна з них має власний перелік [[корисні копалини|корисних копалин]] і відмінну від інших геологічну будову.
[[Файл:DiamanteEZ.jpg |thumb| right|200px|Алмаз.]]
У геологічних утвореннях України виявлено таке дорогоцінне каміння: [[алмаз]], [[рубін]], [[Моріон (мінерал)|моріон]], димчастий [[кварц]], [[гірський кришталь]], [[аметист]], [[цитрин]], [[хризопраз]], [[опал]], [[топаз]], [[фенакіт]], [[циркон]], [[хризоліт]], [[піроп]], [[альмандин]], [[смарагд]], [[геліор]], [[аквамарин]], [[турмалін]], [[бурштин]], [[халцедон]], [[сердолік]], [[Агат (мінерал)|агат]], [[Гематит|кривавик]], [[тигрове око|тигрове]], [[котяче око|котяче]] та [[Соколине око (камінь)|соколине око]], [[родоніт]], [[Нефрит (мінерал)|нефрит]], [[Лабрадор (мінерал)|лабрадор]], [[амазоніт]], [[содаліт]], рожевий [[кварц]], [[кремінь]], [[яшма]], [[уварцит]], [[джеспіліт]], [[обсидіан]], [[Ксилоліт|скам'яніле дерево]], [[чорноморит]], [[унгварит]], [[пірофіліт]], [[родохрозит]], мармуровий [[онікс]], [[мармур]], [[гагат]] та інш.

Найбільш відомі родовища коштовних каменів в Україні: [[Волинське родовище|Волинське]] ([[топаз]], [[берил]], [[кварц]], графічний [[пегматит]]), [[Клесівське родовище|Клесівське]] ([[бурштин]]), [[Головинське родовище|Головинське]] та Федорівське (іризуючий [[Лабрадор (мінерал)|лабрадор]]), [[Калюсицьке родовище|Калюсицьке]] ([[онікс мармуровий]]), [[Прилуцьке родовище|Прилуцьке]] ([[родоніт]], [[родохрозит]]), Кур'янівське та Нагорнянське ([[агальматоліт]]). Найбільш унікальні родовища знаходяться в межах Українського щита. В цілому, запаси кольорових каменів є у [[Волинська область|Волинській]] і [[Рівненська область|Рівненській]] областях<ref name="geo_koshtovne-kaminnya"/>,
Приазов'ї і [[Кривий Ріг|Кривому Розі]]. Тут трапляються [[берил]], [[топаз]], [[бурштин]], [[аметист]], [[Агат (мінерал)|агат]], [[яшма]], [[гірський кришталь]].

'''[[Алмаз]]и''' всіх відомих генетичних типів виявлені наприкінці XX&nbsp;ст. на Українському щиті, Донецькій складчастій споруді і [[Скіфська плита|Скіфській плиті]]. Відкриттям 1999—2000 років стали перші 168 алмазів з [[кімберліт]]ових структур Приазов'я.

=== Будівельні та індустріальні корисні копалини ===

В Україні відомі численні родовища [[гіпс]]у (Пісківське, Михайлівське, Артемівське та інш.), [[каолін]]у (Великогадомінецьке, Глуховецьке, Володимирське та інш.), [[бентоніт]]ових і [[палигорськіт]]ових [[глина|глин]] (Черкаське, Горбське та інш.), [[Цеоліти|цеолітів]] (Сокирницьке), флюсових [[вапняк]]ів і [[доломіт]]у (Оленівське, Новотроїцьке, Каракубське та інш.), вогнетривких глин (20 родовищ, зокрема Часів-Ярське, Новорайське, Новоселицьке, Пологівське та інш.), [[кварцит]]ів (Овручське, Баничське), формувальних [[пісок|пісків]] (Оріхівське, Пологівське та інш.), [[кварц]]ових пісків (Великоглібовичське, Новомихайлівське, Красногорівське та інш.), [[озокерит]]у (Бориславське), природних [[пігмент]]ів ([[Целик]]), [[перліт]]у в [[Закарпаття|Закарпатті]], [[магнезит]]у (Правдинське), [[нефелін]]у в Приазов'ї та інш.
[[Файл:Вапняковий кар’єр.jpg |thumb| right|250px|Вапняковий кар'єр. [[Львівська область]]. 2019&nbsp;р.]]

[[Державний баланс запасів корисних копалин України]] враховував 35 родовищ гіпсу, 34 родовища каоліну, 6 родовищ бентонітових глин, 22 родовища піску формувального, 8 родовищ доломіту, 5 родовищ кварциту і кварцових пісків. Наприкінці [[XX століття|XX&nbsp;ст.]] [[Розвідані запаси корисної копалини|розвідані запаси]] гіпсу та [[ангідрит]]у (категорії A+B+C<sub>1</sub><ref group=Note name="розвіданість"/>) в Україні становили 458&nbsp;млн т, каоліну (всього&nbsp;— 455&nbsp;млн т, первинного&nbsp;— 342,2&nbsp;млн т, вторинного&nbsp;— 66,2&nbsp;млн т, лужного&nbsp;— 46,6&nbsp;млн т); бентонітових глин&nbsp;— 61,2&nbsp;млн т; піску формувального&nbsp;— 889&nbsp;млн т; доломіту 424,5&nbsp;млн т; кварциту і кварцових пісків 154,8&nbsp;млн т. Географічно ці родовища розташовуються так: великі запаси флюсових вапняків розміщені в [[Донецька область|Донецькій області]] та Автономній Республіці Крим, а доломітів&nbsp;— у Донецькій, [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]] і [[Закарпатська область|Закарпатській]] областях. Основні запаси вогнетривких глин у Донецькій, Дніпропетровській, [[Запорізька область|Запорізькій]] і [[Черкаська область|Черкаській]] областях, кварцитів&nbsp;— у [[Житомирська область|Житомирській]] (Овруцьке), [[Кіровоградська область|Кіровоградській]] (Малоскелеватське), [[Сумська область|Сумській]] (Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях. Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій, Дніпропетровській, [[Харківська область|Харківській]] і Запорізькій областях. Особливо багато в Україні високоякісного каоліну, запаси якого зосереджені в Житомирській, [[Хмельницька область|Хмельницькій]], Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. На бентонітові глини багаті Черкаська і Закарпатська області. У [[Тернопільська область|Тернопільській]], Хмельницькій, [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] і [[Львівська область|Львівській]] областях розміщені основні родовища вапняків.

Для виробництва [[Вогнетриви|вогнетривів]] необхідні [[тальк]]-[[магнезит]]и і [[форстерит]]и. [[Запаси корисних копалин|Промислові запаси]] перших локалізуються в межах Правдинського родовища, пошуки форстеритових вогнетривів велися у Приазов'ї. У [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому басейні]] було до 5&nbsp;млрд т талькових порід, які також могли бути використані як [[сировина]] для виробництва вогнетривів.

В Україні розвідано понад 1300 родовищ нерудних будівельних матеріалів: [[Магматичні гірські породи|магматичні]], [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічні]] і [[Осадові гірські породи|осадові породи]] різного віку. Найбільше значення мають родовища [[цемент]]ної сировини: вапняку (Волощинське, Григорівське та інш.), [[мергель|мергелю]] (Здолбунівське, Краматорське та інш.), [[глина|глини]] (Гуменецьке, Волощинське та інш.), [[опока|опоки]] (Первозванівське, Коноплянське, Амвросіївське та інш.). Держбалансом запасів враховано 335 родовищ піску будівельного, розвідані запаси якого (категорії A+B+C<sub>1</sub>) на 1998 рік становили 2600&nbsp;млн м³. Було також 36 родовищ цементної сировини, 61 родовище [[крейда|крейди]].

Україна має значні ресурси й запаси високо[[Оксид алюмінію|глиноземної]] сировини, що локалізується головним чином в [[докембрій]]ських утвореннях [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Вона представлена [[андалузит]]-, [[Кіаніт|дистен]]- та [[Силліманіт|силліманітвмісними]] породами ([[кварцит]]и, сланці, ґнейси тощо) та продуктами їх [[вивітрювання]]. Державним балансом запасів враховувалися запаси дистену та силліманіту в пісках 2-х комплексних родовищ: Малишевському та Вовчанському (Дніпропетровщина). Наприкінці XX&nbsp;ст. прогнозні ресурси силліманіту в Приазов'ї оцінювалися в 60-70&nbsp;млн т. [[Розвідані запаси корисної копалини|Розвідані запаси]] високоглиноземної сировини (категорії A+B+C<sub>1</sub>) в Україні становили близько 186&nbsp;млн м³ руди і 3,2 тис. т [[мінерал]]ів.

{|class="wikitable"
! Родовища каолінів
! Запаси (тис. т)
! Річний видобуток (тис. т)
! Вміст каоліну (%)
|-
|Проснянське
|69548
|378
|45-72
|-
|Володимирівське
|11048
|226
|82
|-
|Велико-Гадомицьке
|83050
|—
|60
|-
|Глухівське
|55563
|176
|55-60
|}

=== Облицювальний камінь ===
{{main|Облицювальний камінь}}
Особливе економічне значення серед мінеральної сировини України належить облицювальному каменю. Розвідано понад 300 родовищ природного облицювального каменя. Основним джерелом облицювального каменя є [[Український кристалічний щит|Український щит]], в межах якого зосереджено близько 140 родовищ [[граніт]]ів, [[чарнокіт]]ів, [[ендербіт]]ів, [[габро]], [[лабрадорит]]ів з високими технічними і декоративними властивостями. Значні запаси граніту зосереджені в Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Серед різноманіття українського декоративного каменю особливу увагу привертають граніти: червонокапустинський ([[Новоукраїнка]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]), червоно-жовтий, сірий, коричневий, рожево-червоний (Омелянівське, Корнінське, Дідковецьке, Лизниківське родовища на Житомирщині), темно-малиновий та сірий (Токівське та Кудашівське на Дніпропетровщині); сірий (Танське на Черкащині та Янцівське на Запоріжчині) та ін. Серед лабрадоритів та габро відомі українські родовища: Осниківське, Синій Камінь, Верхолузьке, Торчинське. Назагал, поклади облицювального каменю є в більшості областей, але найцінніші види його залягають на Поліссі&nbsp;— в Рівненській, Житомирській, а також Запорізькій, Закарпатській і Хмельницькій областях.

{|class="wikitable"
! Родовища облицювального каменю
! Вид каменю
! Запаси (тис. м³)
! Річний видобуток (тис. м³)
|-
| colspan=4; align=center | '''[[Гранітоїди]]'''
|-
|Капустинське
|[[Граніт]] червоний
|3545,6
|22
|-
|Новоукраїнське
|Граніт червоний
|49735
|2
|-
|Токівське
|[[Гранодіорит]] світло-сірий
|14116
|11,4
|-
|Корнинське
|Граніт червоно-сірий
|5501
|—
|-
|Дідковицьке
|Граніт рожево-сірий
|4504
|—
|-
|Кудашівське
|Граніт світло-сірий
|11268
|—
|-
|Богуславське
|Граніт червоно-сірий
|6249
|1
|-
|Покостівське
|Гранодіорит світло-сірий
|2856
|4,9
|-
| colspan=4; align=center | '''[[Габроїди]]'''
|-
|[[Головинське родовище лабрадориту|Головинське]]
|[[Лабрадорит]] чорний
|12424
|2,2
|-
|Васьковицьке
|Лабрадорит світло-сірий
|410
|—
|-
|Сліпицьке
|[[Габронорит]] чорний
|11954
|21,8
|}

== Гідромінеральні ресурси ==
{{main|Мінеральні води України}}
За запасами гідромінеральних ресурсів Україна займає провідне місце в [[Європа|Європі]]. Станом на 01. 01.2017 в Україні розвідано і затверджено Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УкрТКЗ) та [[Державна комісія України по запасах корисних копалин|Державною комісією України по запасах корисних копалин]] (ДКЗ) 635 родовищ підземних питних і [[Технічна вода|технічних вод]], 250 родовищ мінеральних вод, 2 родовища підземних теплоенергетичних вод і 2 родовища підземних промислових вод<ref>{{cite web
 |url          = http://www.geo.gov.ua/groundwater/
 |назва          = Підземні води: ресурси, використання, якість
 |прізвище          = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт          = 
 |видавець          = [[Державна служба геології та надр України]]
 |дата-доступу          = 15 грудня 2019
 |archive-date          = 17 серпня 2019
 |archive-url          = https://web.archive.org/web/20190817131814/http://www.geo.gov.ua/groundwater/
 }}</ref>. Територіально гідромінеральні ресурси розподілені надто нерівномірно по території країни; основна частина (близько 70&nbsp;%) зосереджена в [[Північна Україна|північних]] і [[Західна Україна|західних]] областях. Широко розвинені практично всі відомі типи вод: [[Вуглекислі води|вуглекислі]], [[Сульфідна вода|сульфідні]], [[Радонові води|радонові]] різного хімічного складу ([[Поляна Квасова]], [[Шаян (Україна)|Шаян]], [[Трускавець]], [[Свалявська група]], Березовське, [[Куяльник]] та інші). Родовища [[термальні води|термальних вод]] відомі в [[Закарпаття|Закарпатті]] (Ужгородське та ін.) і в [[Крим]]у ([[Саки (місто)|Саки]], [[Красне (Сімферопольський район)|Красне]], [[Колодязне (Сімферопольський район)|Колодязне]] та ін.). Глибина їх залягання 600-3000&nbsp;м, температура води від 40-80 до 110&nbsp;°C. [[Дебіт]] [[свердловина|свердловин]] 150—2500 м³/добу.

Станом на 01.01.2019&nbsp;р. в Україні виділяли такі гідрогеологічні райони першого порядку<ref>{{Cite web |url=http://minerals-ua.info/golovna/vodi-pidzemni/ |title=Мінеральні ресурси України на 01.01.2019 / Води підземні |accessdate=16 грудня 2019 |archive-date=16 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191216162554/http://minerals-ua.info/golovna/vodi-pidzemni/ }}</ref>:

* [[Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн]];
* [[Волино-Подільський артезіанський басейн]];
* [[Причорноморський артезіанський басейн]];
* [[Гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області]];
* [[Область тріщинних вод Українського щита]];
* [[Гідрогеологічна провінція складчастої області Гірського Криму]];
* [[Гідрогеологічна провінція складчастої області Українських Карпат]].

== Розвідка родовищ корисних копалин ==

На початку XXI&nbsp;ст. спостерігалася тенденція певного збільшення обсягів [[геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]]. Так, у першому півріччі 2003 виконано геологорозвідувальних робіт на суму 151893 тис. грн (+175,4&nbsp;% до аналогічного періоду 2002). Підприємствами галузі отримані такі прирости запасів: [[нафта|нафти]] і [[конденсат]]у&nbsp;— 262 тис. т; [[природний газ|природного газу]]&nbsp;— 3559&nbsp;млн м³; [[вугілля]] ([[антрацит]]у)&nbsp;— 10377 тис. т; [[бурштин]]у&nbsp;— 1225&nbsp;кг; [[топаз]]у&nbsp;— 66,1&nbsp;кг; [[П'єзооптична мінеральна сировина|п'єзооптичної мінеральної сировини]]&nbsp;— 1469&nbsp;кг.<ref>За даними [http://geonews.com.ua/ GEONEWS.com.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191018064735/http://geonews.com.ua/ |date=18 жовтня 2019 }}{{Уточнити}}</ref> Проте, геологічна галузь України має ряд проблем, висвітлених незалежними експертами<ref>[http://geoinf.kiev.ua/wp/wpcontent/uploads/2016/06/SGSSU-Assessment_A4_UKR.pdf Незалежна оцінка Державної служби геології та надр України/Демікелі Л., Налєч Т., Овадіа Д. та ін.&nbsp;— [[EuroGeoSurveys]], 2016.&nbsp;— 28 с.]</ref>. Для подолання цих проблем у 2016&nbsp;розроблена Концепція реформування геологічної галузі України<ref>{{Cite web |url=http://igs-nas.org.ua/images/news/Conception/2016_conception.pdf |title=Концепція реформування геологічної галузі України/О. Б. Бобров, В. М. Шестопалов, П. Ф. Гожик та ін. — Київ: І-т геологічних наук НАН України, 2016 |accessdate=19 грудня 2019 |archive-date=19 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191219151109/http://igs-nas.org.ua/images/news/Conception/2016_conception.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2018-tezi-04.pdf |title=Концептуальні засади реформування геологічної галузі України // Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми геології, прогнозу, пошуку та оцінки родовищ твердих корисних копалин». 2018. |accessdate=19 грудня 2019 |archive-date=19 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191219151851/http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/geoforum-2018-tezi-04.pdf }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Гірнича промисловість України]]
** [[Вугільна промисловість України]]
** [[:Категорія:Гірничі підприємства України]]
* [[Мінерально-сировинний комплекс України]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів України]]
* [[Становлення і розвиток гірничої науки в Україні]]
* [[Техногенні родовища України]]

;Корисні копалини в окремих регіонах України :

* [[Корисні копалини Криму]]
* [[Корисні копалини Хмельницької області]]
* [[Корисні копалини Дніпропетровської області]]
* [[Корисні копалини Вінницької області]]
* [[Корисні копалини Івано-Франківської області]]
* [[Корисні копалини Закарпатської області]]
* [[Корисні копалини Кіровоградської області]]

== Примітки ==
{{reflist|group=Note|refs=
<ref name="розвіданість">За ступенем розвіданості [[запаси корисних копалин]] поділяють на чотири категорії, достовірність визначення в яких послідовно знижується: 
* '''А''' — повне виявлення 
* '''В''' — з'ясовано основні особливості
* '''C<sub>1</sub>''' — з'ясовано загальні умови
* '''С<sub>2</sub>''' — оцінено лише попередньо.
До групи ''розвіданих'' включають запаси категорій '''A''', '''B''' та '''C<sub>1</sub>'''.</ref>
}}

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="minerals-ua_2019">{{cite web|url=http://minerals-ua.info/#team|title=Стан запасів корисних копалин|work=Мінеральні ресурси України|date=01.01.2019|5=|accessdate=2019-12-11|archive-date=3 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191203175919/http://minerals-ua.info/#team}}</ref>

<ref name="KhPI-Press_36400">{{Публікація|книга
 |автор вікіпедія= Білецький Володимир Стефанович |автор=Білецький В. С. |автор2 вікіпедія=Смирнов Валерій Олександрович |автор2=Смирнов В. О.
 |частина        = 
 |назва          = Технологія збагачення корисних копалин |підзаголовок= навч. посібник
 |посилання      = http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36400
 |видання        = 2-ге вид.
 |відповідальний = Дон. нац. техн. ун-т, Донецьке відділення НТШ
 |місце          = [[Донецьк]]
 |видавництво    = [[Східний видавничий дім]]
 |рік            = 2009
 |том            = 
 |сторінки       = 
 |сторінок       = 271
 |isbn           = 966-7804-70-4
 |ref            =
}}</ref>

<ref name="focus_388978">{{cite web
 |url                     = https://focus.ua/politics/388978
 |назва              = Украина выкачает газ из разведанных месторождений за 22 года
 |прізвище        = 
 |ім'я                 = 
 |дата                = 21 січня 2018
 |вебсайт          = 
 |видавець        = [[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]
 |дата-доступу = 13 грудня 2019
 |archive-date            = 13 грудня 2019
 |archive-url             = https://web.archive.org/web/20191213110027/https://focus.ua/politics/388978
}}{{ref-ru}}</ref>

<ref name="gems_Mestorozhdenie">{{cite web
 |url          = https://gems.ua/news/MestorozhdenieKoshtovnogoKaminnyaUkraine
 |назва          = Родовища коштовного каміння України
 |прізвище          = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт          = 
 |видавець          = Інтернет-магазин дорогоцінного камніня «Центури» Gems.ua
 |дата-доступу          = 13 грудня 2019
 |archive-date          = 11 грудня 2019
 |archive-url          = https://web.archive.org/web/20191211142012/https://gems.ua/news/MestorozhdenieKoshtovnogoKaminnyaUkraine
 }}</ref>
<ref name="esu_20960">[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20960 Дорогоцінне каміння] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200620214317/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20960 |date=20 червня 2020 }} // {{ЕСУ|8||В. М. Мацуй||20960}}</ref>

<ref name="geo_koshtovne-kaminnya">{{cite web
 |url                     = http://www.geo.gov.ua/koshtovne-kaminnya-ukraїnskogo-polissya-prodovzhennya-rubriki-minerali-ukraїni/
 |назва              = Коштовне каміння Українського Полісся
 |прізвище        = 
 |ім'я                 = 
 |дата                = 18 лютого 2019
 |вебсайт          = 
 |видавець        = [[Державна служба геології та надр України]]
 |дата-доступу = 13 грудня 2019
 |archive-date            = 23 травня 2019
 |archive-url             = https://web.archive.org/web/20190523220839/http://www.geo.gov.ua/koshtovne-kaminnya-ukraїnskogo-polissya-prodovzhennya-rubriki-minerali-ukraїni/
}}</ref>

<ref name="Програма розвитку мінерально-сировинної до 2010">{{Закон|3458-15|Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року від 22 лютого 2006 року №3458–IV|3458iv-4042}}</ref>

<ref name="MAR2002">«Mining» Annual Review 2002: Incorporating «Metals and Minerals» Annual Review Audio CD&nbsp;— Audiobook, 1 Oct 2002</ref>

<ref name="imes-ukrajina-408">{{cite web
 |url          = http://www.imes-marketing.fr/ua/pages/ukrajina-408.html
 |title        = Україна // Природні ресурси
 |last         = 
 |first        = 
 |date         = 
 |website      = imes-marketing.fr
 |publisher    = IMES (International Marketing and Exhibition Services)
 |accessdate   = 13 грудня 2019
 |archive-date = 13 грудня 2019
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20191213120727/http://www.imes-marketing.fr/ua/pages/ukrajina-408.html
}}</ref>

<ref name="censor_3139752">{{cite web |title=Геннадій Буткевич: Хочу завести в Україну 1 мільярд доларів |url=https://censor.net.ua/ua/resonance/3139752/gennadiyi_butkevych_hochu_zavesty_v_ukrayinu_1_milyard_dolariv |work=[[Цензор.НЕТ]] |date=26.07.19 |author= Юрій Бутусов |author-link=Бутусов Юрій Євгенович |accessdate=2019-12-15 |8= |archive-date=15 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191215030416/https://censor.net.ua/ua/resonance/3139752/gennadiyi_butkevych_hochu_zavesty_v_ukrayinu_1_milyard_dolariv }}</ref>

<ref name="програма_розвитку_2030">{{Закон|3268-17|Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року}}</ref>

<ref name="Minerals Yearbook Graphite">{{публікація |книга |назва= Minerals Yearbook 2016
|видавець=U.S. Department of the Interior U.S. Geological Survey
|volume= I. Metals and Minerals
|частина=Graphite [advance release]
|частина посилання=https://prd-wret.s3-us-west-2.amazonaws.com/assets/palladium/production/atoms/files/myb1-2016-graph.pdf
|місяць=12 |рік=2019
|pages=32.1—32.13
|автор=Donald W. Olson
|видання=U.S. Geological Survey
|doi=10.3133/mybvI
}}</ref>

<ref name="оцінка графітових родовищ України">{{Публікація |стаття
|назва= Порівняльна геолого-промислова оцінка графітових родовищ України
|посилання =http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/geoukr_2012_4_14.pdf
|автор=Лижаченко Н. 
|видання=Геолог України
|випуск=№ 4 (40), ЖОВТЕНЬ-ГРУДЕНЬ |рік= 2012
|сторінки=78—85
}}</ref>

}}

== Література ==

=== Використана ===
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{Публікація |книга |назва=Атлас «Геологія і корисні копалини України» |місце=Київ |видавець=[[Інститут геологічних наук НАН України]] |видавництво=УІЦПТ «Геос-ХХІ століття» |рік=2001 |сторінок=168 |ref=Геологія і корисні копалини
|автор=[[Галецький Леонід Станіславович|Галецький Л. С.]] |автор2=Чернієнко Н. М. |автор3=Брагін Ю. М. |автор4=та ін. |відповідальний=під ред. Л. С. Галецького |isbn=966-02-2139-8}}
* {{Публікація |книга |назва=Атлас родовищ нафти і газу України |томів=6 |відповідальний=гол. ред. [[Іванюта Мирослав Максимович|М. М. Іванюта]] |місце=Львів |видавництво= Центр Європи |рік=1998 |isbn= 966-7022-04-8 |ref=Атлас родовищ нафти і газу}}
* Неметалічні корисні копалини України: Підручник /В.&nbsp;А.&nbsp;Михайлов, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Виноградов, М.&nbsp;В.&nbsp;Курило, Л.&nbsp;С.&nbsp;Михайлова,. В.&nbsp;В.&nbsp;Шунько та ін. Київ.&nbsp;— 2007.&nbsp;— 507 с.
* {{публікація |стаття |частина=Роль і значення стратегічних мінеральних ресурсів України для Європи
|автор=Л. С. Галецький
|автор2=О. О. Ремезова
|автор3=Н. М. Чернієнко
|посилання=http://ukrdgri.gov.ua/wp-content/uploads/2016/10/tezi_geoforum_2016.pdf
|назва=Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука й виробництво 
|спецвідомості=Матеріали Міжнародного геологічного форуму (15-20 серпня 2016, с. Коблеве, Миколаївська обл., Україна). 
|місце=К. |видання=УкрДГРІ |рік=2016 |сторінок=331
|відповідальний = Головний редактор : д-р. техн. наук, проф. Гошовський Сергій Володимирович
|isbn=978-966-7896-74-4
|сторінки=47—52 |ref=Галецький}}
* {{публікація |книга 
|назва=Мінеральні ресурси України |підзаголовок=Щорічник
|відповідальний= С.І. Примушко |відповідальний2= В.Ф. Величко 
|посилання= https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf
|видання=[[Державний інформаційний геологічний фонд України| ДНВП «Геоінформ України»]] 
|місце=Київ |рік=2021 |сторінок=270 
|ref=Щорічник «Мінеральні ресурси України»
}}
* {{публікація |книга 
|назва=Мінеральні ресурси України |підзаголовок=Щорічник
|відповідальний= С.І. Примушко |відповідальний2= В.С. Лабузна |відповідальний3= В.Ф. Величко 
|посилання= http://geoinf.kiev.ua/M_R_2018_1.pdf
|видання=[[Державний інформаційний геологічний фонд України| ДНВП «Геоінформ України»]] 
|місце=Київ |рік=2018 |сторінок=270 
|ref=Щорічник «Мінеральні ресурси України»
}}
* [https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/Корисні_копалини_України_САЙТ_1_2_3_опр.pdf Корисні копалини України / Велика Українська Енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210518140601/https://ev.vue.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/Корисні_копалини_України_САЙТ_1_2_3_опр.pdf |date=18 травня 2021 }}
* {{Публікація |книга 
|назва=Mineral commodity summaries 2019
|рік=2019 
|видання= U.S. Department of the Interior, U.S. Geological Survey
|відповідальний = 
|місце= Reston, Virginia
|посилання=http://prd-wret.s3-us-west-2.amazonaws.com/assets/palladium/production/atoms/files/mcs2019_all.pdf
|doi=10.3133/70202434 |isbn=978-1-4113-4283-5
|ref=Mineral commodity summaries}}
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2022/mcs2022.pdf U.S. Geological Survey, 2022, Mineral commodity summaries 2022: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.
* [https://vue.gov.ua/Україна:_корисні_копалини Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Корисні копалини. / У кн.. «Україна. 30 років незалежності». Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А.&nbsp;М.&nbsp;Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с. С. 175—178.]
* {{ГЕС3}}
* {{Гайко}}
* Гайко Г. І., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Історія гірництва: Підручник.&nbsp;— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.&nbsp;— 542 с.

=== Для подальшого вивчення ===
* {{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |заголовок         = Ukraine: a concise encyclopedia
 |посилання         = 
 |відповідальний    = orew. E. J. Simmons ; ed. V. Kubijovyc.
 |видання           = 
 |місце             = [[Торонто|Toronto]]
 |видавництво       = University of Toronto press
 |рік               = 1963. Vol. 1
 |volume            = Vol. 1
 |pages             = 
 |allpages          = 1185
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}} {{ref-en}}
* {{книга
 |автор             = 
 |частина           = 
 |заголовок         = Ukraine: a concise encyclopedia
 |посилання         = 
 |відповідальний    = orew. E. J. Simmons ; ed. V. Kubijovyc.
 |видання           = 
 |місце             = [[Торонто|Toronto]]
 |видавництво       = University of Toronto press
 |рік               = 1963. Vol. 2. — 1988. — XXXIII
 |volume            = Vol. 2
 |pages             = 
 |allpages          = 1394
 |isbn              = 0-8020-3261-3
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}} {{ref-en}}
* {{Публікація |книга
 |автор          = Гурський Д. С. |автор2=Єсипчук К. Ю. |автор3=Калінін В. І. |автор4=Куліш Є. О. |автор5=Нечаєв С. В. |автор6=та ін.
 |частина        = Металічні корисні копалини
 |назва          = Металічні і неметалічні корисні копалини
 |посилання      = 
 |видання        = [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Державна геологічна служба України|Держ. геолог. служба України]].
 |відповідальний = Наук. ред. М. П. Щербак, О. Б. Бобров
 |місце          = [[Київ]]
 |видавництво    = Центр Європи
 |рік            = 2006
 |том            = 1
 |сторінки       = 
 |сторінок       = 739
 |isbn           = 966-7022-61-7 
 |ref            =
}}
* {{Публікація |книга
 |автор          = Гурський Д. С. |автор2=Єсипчук К. Ю. |автор3=Калінін В. І. |автор4=Куліш Є. О. |автор5=Чумак Д. М. |автор6=та ін.
 |частина        = Неметалічні корисні копалини
 |назва          = Металічні і неметалічні корисні копалини
 |посилання      = 
 |видання        = [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Державна геологічна служба України|Держ. геолог. служба України]].
 |відповідальний = Наук. ред. М. П. Щербак, С. В. Гошовський
 |місце          = [[Київ]]
 |видавництво    = Центр Європи
 |рік            = 2006
 |том            = 2
 |сторінки       = 
 |сторінок       = 551
 |isbn           = 966-7022-63-3
 |ref            =
}}
* {{книга
 |автор          = [[Довгий Станіслав Олексійович|С. О. Довгий]], [[Павлишин Володимир Іванович|В. І. Павлишин]].
 |заголовок      = Екологічна мінералогія України
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |видання        = Рада національної безпеки і оборони України, Український ін-т досліджень навколишнього середовища і ресурсів, НАН України, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = [[Наукова думка]]
 |рік            = 2003
 |том            = 
 |сторінок       = 150
 |сторінки       = 
 |isbn           = 966-00-0613-6
 |ref            =
}}
* {{Публікація |книга |посилання=http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/poshuky_ta_rozvidka_RKK.pdf |назва=Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин |підзаголовок=електронний підручник |автор= Омельчук О.В., Загнітко В.М., Курило М.М. |видання= ННІ «Інститут геології» |рік=2017 |сторінок=198}}
* Із чарівних комор підземелля. Світ корисних копалин України / В.&nbsp;В.&nbsp;Губарець, І.&nbsp;А.&nbsp;Падалка.&nbsp;— К. : Техніка, 2003.&nbsp;— 255 с. : іл., фото.&nbsp;— Покажч.: с. 245—251.&nbsp;— Л-ра: с. 252.&nbsp;— ISBN 966-575-071-2
* Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013.&nbsp;— 683 с.

{{Україна в темах}}
{{Корисні копалини країн світу}}
{{Добра стаття}}

[[Категорія:Корисні копалини України| ]]
[[Категорія:Геологія України]]