Критична температура (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Критична температура - температура системи (речовини) в критичному стані, коли зникає різниця між рідиною і парою, тобто температура, вище якої газ ні під яким тиском не може бути перетворений у рідину.
  • Критична температура (електропровідність) - температура фазового переходу надпровідника з нормального стану в надпровідний. ДСТУ 3154-95.
  • Критична температура (самозаймання) - температура, при досягненні якої самонагрівання може швидко перейти у загоряння. Для вироблених просторів у вугільних шахтах і для штабелів на складах при т-рі 60…70 °С слід вживати заходи для ліквідації самонагрівання.