Перегляд вихідного коду сторінки Кукурудза

{{Speciesbox
| name = Кукурудза звичайна
| image = Maispflanze.jpg
| image_width = 270px
| genus = Zea
| species = mays
| authority = [[Карл Лінней|L]]., 1753
| subdivision_ranks = Підвиди
| subdivision = 
* ''Zea mays'' subsp. ''huehuetenangensis''
* ''Zea mays'' subsp. ''mays'' (культурна кукурудза)
* ''Z. mays'' subsp. ''mays'' x ''Z. mays'' subsp. ''parviglumis''
* ''Zea mays'' subsp. ''mexicana''
* ''Zea mays'' subsp. ''parviglumis''
* ''Zea mays'' subsp. ''ramosa''
}}
'''Кукуру́дза звичайна'''<ref>{{Кобів|Zea|mays}}</ref> (''Zea mays'')&nbsp;— [[однорічна рослина]] родини [[Тонконогові|тонконогових]]. Одна з найважливіших злакових культур світу, яку вважають (разом з [[рис]]ом і [[Пшениця|пшеницею]]) одним із «трьох найголовніших хлібів людства».

== Назва ==
Поряд зі словом «кукурудза» існують також малопоширені [[діалекти української мови|діалектні назви]] цієї культури: ''папшóя'' у [[Подільський говір|південноподільських говірках]]<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um180.htm |title=Подільський говір. |accessdate=22 лютого 2010 |archive-date=1 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201101111012/http://litopys.org.ua/ukrmova/um180.htm }}</ref>, ''кукуріца'' в [[Лемківський говір|лемківському говорі]]<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ukrmova/um172.htm |title=Лемківський говір. |accessdate=22 лютого 2010 |archive-date=25 липня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090725065918/http://litopys.org.ua/ukrmova/um172.htm }}</ref>, ''кики'' та ''кияхи'' на північно-східних територіях України, зокрема в Чернігівській області. У більшості країн кукурудзу називають «маїс»&nbsp;— від {{lang-es|maíz}}, яке має індіанське походження.

Походження слова «кукурудза» неясне: або від [[Праслов'янська мова|праслов.]] ''*kokor-'', ''*kukur-'' («щось розчепірене», пор. {{lang-sl|kukurjav}}&nbsp;— «кучерявий»), або від {{lang-ro|cucuruz}} / {{lang-uk|кукурудз}}<ref>{{Грінченко|Кукурудз|25198-kukurudz}}</ref> («шишка»), або від {{lang-el|κοκκόροζο(ν)}} («качан кукурудзи»)<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>.

[[Файл:Centeotl.jpg|міні|праіворуч|200пкс|[[Сінтеотль]]&nbsp;— [[Ацтеки|ацтекський]] [[бог]] кукурудзи<ref>Зайдлер Людвик // Атлантида&nbsp;— М.: «Вече», 2004.&nbsp;— 206 с.</ref>]]

Трапляються також назви ''ґенґериця'', ''ґенґурудза''<ref>Ю. КОБІВ
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин.&nbsp;— К.: Наук. думка,
2004.&nbsp;— 800 с.&nbsp;— С. 518&nbsp;— (Словники України). ISBN 966-00-0355-2
</ref>.

== Історія походження ==
Кукурудза&nbsp;— найдавніша хлібна рослина Землі{{джерело}}, найбільша із [[Зернові культури|зернових]]. [[1954]] у [[Мехіко]] під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку&nbsp;— шар скам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного аналізу визначили вік знахідки&nbsp;— 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є [[Мексика]]. У мексиканській долині [[Ріо-Гранде]] витягли понад 750 качанів кукурудзи, які перебували на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах&nbsp;— вони скидались на сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.

На території [[Перу]] [[Археологія|археологи]] знайшли викопні качани кукурудзи, датовані п'ятим тисячоліттям до нашої ери<ref name="чтознаете">Что вы знаете и чего вы не знаете о кукурузе / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР.&nbsp;— 1981, №&nbsp;2. {{ISSN|0130-5972}} (с.: 40-42)</ref>. На стоянках древньої людини знайдено також велику кількість фігурок богів і богинь з качанами кукурудзи в руках і на головних уборах: жителі обидвох Америк поклонялися кукурудзі як священній рослині<ref name="чтознаете" />. Культура обробітку її була високою, про що свідчить велика кількість [[сорт]]ів, які там вирощували. Наприклад, у древніх [[Мая (цивілізація)|мая]] були такі сорти: «кукурудза-стара», яка достигала за 5–6 місяців, «кукурудза-дівчинка», яка достигала за 3 місяці, і справжня скороспілка&nbsp;— сорт з красивою назвою «пісня півня»: його прибирали через два місяці після появи паростків<ref name="чтознаете" />.

[[Файл:Field, corn, Liechtenstein, Mountains, Alps, Vaduz, sky, clouds, landscape.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кукурудзяне поле, [[Ліхтенштейн]]]]

Після другої подорожі [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]] вона з'явилася в [[Іспанія|Іспанії]], потім в [[Італія|Італії]], відтіля рушила на Схід. 1511 року П'єтро Матьєре видав у [[Севілья|Севільї]] книжку «De Orbo Novo» («Про Новий світ»), в якій з'явився перший опис кукурудзи<ref name="чтознаете" />. Перше зображення кукурудзи в друкованому виданні було в [[1542]] році&nbsp;— в Травнику Л. Фукса<ref name="чтознаете" />. На територію колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], найраніше завезли кукурудзу до теперішніх [[Молдова|Молдови]] та [[Грузія|Грузії]]&nbsp;— в кінці сімнадцятого і початку вісімнадцятого століть<ref name="чтознаете" />.

Кукурудзу станом на 2011 рік вважають нащадком Теосинте<ref name=":0">{{Cite news|title=grassy tillers1 promotes apical dominance in maize and responds to shade signals in the grasses|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3158142/|work=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America|date=2011-08-16|accessdate=2019-11-22|issn=0027-8424|pmc=3158142|pmid=21808030|doi=10.1073/pnas.1102819108|pages=E506–E512|volume=108|issue=33|first=Clinton J.|last=Whipple|first2=Tesfamichael H.|last2=Kebrom|first3=Allison L.|last3=Weber|first4=Fang|last4=Yang|first5=Darren|last5=Hall|first6=Robert|last6=Meeley|first7=Robert|last7=Schmidt|first8=John|last8=Doebley|first9=Thomas P.|last9=Brutnell}}</ref>. Різниця між двома культурами зумовлена відмінностями тільки у двох генах ''gt1'', A0A317YEZ1 та ''tb1'', Q93WI2.<ref name=":0" />.

== Ботанічна характеристика кукурудзи ==
[[Кукурудза (рід)|Рід кукурудзи]] (''Zea L.'') представлений одним видом&nbsp;— кукурудзою (маїс) культурною (''Zea mays'' L.).

Кукурудза культурна (2n=20)&nbsp;— [[трав'яниста рослина]], яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших злакових рослин.

=== Коренева система ===
[[Коренева система]] мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у ґрунт на глибину 2-3&nbsp;м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у ґрунт до 2,5&nbsp;м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1&nbsp;м. Ярусне розміщення коренів у ґрунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів.
[[Файл:Männliche Blüte einer Maispflanze 2009-08-19.JPG|міні|праворуч|200пкс|Квітки чоловічого [[суцвіття]] зблизька]]

=== Стебло ===
[[Стебло]] у кукурудзи&nbsp;— міцна, пряма, висока, могутня, груба, округла соломина, розділена на вузли, заповнена нещільною паренхімою. В південних регіонах України рослина досягає 2,5–3&nbsp;м заввишки<ref name="Товстуха">Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100&nbsp;см у ранньостиглих форм і до 5–6&nbsp;м у пізньостиглих. Товщина&nbsp;— 2–7&nbsp;см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої&nbsp;— до 30–40 і більше.

=== Листки ===
[[Файл:Corntassel 7095.jpg|міні|праворуч|200пкс|Чоловіче суцвіття]]
[[Листок|Листки]] лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70–110&nbsp;см, ширина 6–12&nbsp;см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі є пропорційною кількості стеблових вузлів.

=== Квіти ===
У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче [[суцвіття]]&nbsp;— [[волоть]] і жіноче&nbsp;— початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною. Чоловічі [[квітка|квітки]] зібрані у верхівках, жіночі&nbsp;— на початках, у пазухах верхніх стеблових листків. Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів&nbsp;— пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими&nbsp;— квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздовими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300—1000&nbsp;м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками&nbsp;— початки&nbsp;— розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків.

На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні&nbsp;— товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабо конусоподібної форми, завдовжки 15-35&nbsp;см. Маса його становить 15- 25&nbsp;% загальної маси початка. У комірках стрижня початка, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні&nbsp;— шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі&nbsp;— квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна&nbsp;— верхня, друга, нижня&nbsp;— безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен&nbsp;— від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см) ниткоподібного стовпчика і приймочки.

=== Плід ===
[[Плід]] у кукурудзи&nbsp;— гола [[зернівка]] різних розмірів і форм, консистенції та забарвлення. Кукурудза не самосівна рослина: із опалих на землю, вкритих в листя качанів, зерна вибратись не можуть<ref name="Осокіна"/>.

Зерна кукурудзи можуть набувати фіолетового забарвлення при зростанні за прохолодних температур. Деякі сорти кукурудзи більше схильні до фіолетового забарвлення зернят, ніж інші<ref>[http://agronews.ua/node/77387 Причини фіолетового забарвлення та нерівномірного росту кукурудзи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170701110605/http://www.agronews.ua/node/77387 |date=1 липня 2017 }} // ''AgroNews'', 18.04.2017.</ref>.
<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor= align=center valign=top
||[[Файл:Corn 3different types.jpg|215px|center]]<p style="font-size: 85%">Кукурудзяні качани
||[[Файл:GEM corn.jpg|233px|center]]<p style="font-size: 85%">Різноманіття сортів кукурудзи
||[[Файл:Maïs coupe transversale épi.jpg|200px|center]]<p style="font-size: 85%">Поперечний переріз качана
||[[Файл:Corncobs.jpg|235px|center]]<p style="font-size: 85%">Сорти кукурудзи
|}
</center>

== Сорти кукурудзи ==
В Україні вирощують [[сорт]]и кукурудзи цукрової:<br/>
Рання золота 401, Кубанська консервна 148, Ароматна, Гібрид Ауріка, Гібрид Акорд 72 і Зоря 123.

Інші [[гібрид]]и: Сплав МС 290, ДМС Гроно, ДМС Тренд, ДМС 3111, Харківський 195 МВ, Харківський 294М, Харківський 294 МВ, Харківський 295 МВ, Харківський 311 МВ, Харківський 325 МВ, Харківський 340 МВ, ТАР 349 МВ, МЕЛ 272 МВ, Полтава; нові гібриди: Нива МВ, Іскра МВ, Подих МВ, Лювена, Вимпел МВ, Лелека МВ, Злагода МВ, Ладога, Роттердам та НБМ 2020<ref>[https://agronews.ua/news/vcheni-predstavyly-novi-sorty-kukurudzy/ Селекціонери Нідерландів та України вперше створили спільні сорти цукрової кукурудзи. 30.03.2023]</ref>.

== Хімічний склад ==
Кукурудзяні рильця (інша назва кукурудзяні приймочки; {{lang-la|Stigmata Maydis}}) містять олію (до 2,5&nbsp;%), олійки (до 0,12&nbsp;%), [[Камедь|камідь]] (до 3,8&nbsp;%), смолисті речовини (до 2,7&nbsp;%), гіркі [[глікозиди]] (до 1,15&nbsp;%), [[сапоніни]] (до 3,18&nbsp;%), [[криптоксантин]], [[Аскорбінова кислота|аскорбінову]] і [[Пантотенова кислота|пантотенову]] кислоти, [[Вітамін K|вітамін К]], [[інозит]], [[ситоетерин]], [[сигмастерин]] і невивчені [[алкалоїди]] (0,05&nbsp;%).

Насіння містять 65–70&nbsp;% вуглеводів, в основному, [[Крохмаль|крохмалю]] до 61,2&nbsp;% (за іншими даними більше 70&nbsp;%<ref name="чтознаете" />, 71&nbsp;%<ref name="Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265-266, 267. ISBN 3-527-30114-3.">Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.</ref>), жирну напіввисихаючу олію (4–6&nbsp;%), [[пентозани]] (до 4,7&nbsp;%), речовини алкалоїдного характеру (близько 0,21&nbsp;%), а також вітаміни: В<sub>1</sub> (0,15-0,2 мг%), В<sub>2</sub> (близько 100 мг%), нікотинову кислоту (1,8-2,6 мг%), пантотенову кислоту (близько 0,7 мг%) і [[біотин]] (до 77 мг%).

[[Кукурудзяна олія]] багата [[Вітамін е|вітаміном Е]]<ref>Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А.&nbsp;М.&nbsp;Задорожный и др.&nbsp;— М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил&nbsp;— (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3</ref>.

У препаратах кукурудзи знайдено [[дубильні речовини]] пірокатехінової групи (11-13&nbsp;%), цукри, сполуки [[кремнезем]]у, жирну олію (1,88–2,55&nbsp;%), яка містить [[лінолева кислота|лінолеву]] та [[арахідонова кислота|арахідонову]] кислоти, летку олію (0,1–0,2&nbsp;%), а також [[калій]], [[магній]], [[кальцій]], [[ситостерол]] і [[сигмастерол]], [[ретинол]], [[тіамін]], [[рибофлавін]], аскорбінову кислоту, [[біофлавоноїди]], [[філохінони]], α-[[токоферол]], пантотенову кислоту, сапоніни<ref name="Товстуха"/>. <br/>
Жовтозерняткові сорти багаті [[каротин]]ом<ref name="Советы">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича. &nbsp;— Киев: Урожай, 1985. &nbsp;— с.664, ил. Тираж 120 000 екз.</ref>.

[[Файл:2005maize.PNG|міні|праворуч|200пкс|Врожай кукурудзи у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером [[Сполучені Штати Америки|США]] (100&nbsp;% = 282 311 000 тонн).]]
[[Файл:Консервована кукурудза.jpg|thumb|200пкс|Подрібнене зерно кукурудзи в поліетиленовому рукаві]]
[[Файл:Popcorn02.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Попкорн]]&nbsp;— смачний продукт з кукурудзи]]
[[Файл:MaislabyrinthBentkämper.png|міні|праворуч|200пкс|Вигляд з повітря на кукурудзяний лабіринт у [[Білефельд]]і]]

== Використання ==
Кукурудза&nbsp;— одна з найпоширеніших і найважливіших [[Сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]] у світі. Насамперед її вирощують на зерно і для виробництва [[корм]]ів. У світовому [[Рільництво|рільництві]], у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру&nbsp;— на корм [[Худоба|худобі]] (стебла й качани), для продовольчих і технічних потреб&nbsp;— виробництва [[Крупа|круп]] і [[Борошно|борошна]], харчового [[Крохмаль|крохмалю]] та рослинної [[Олія|олії]], меду й [[Цукор|цукру]], [[Ксантанова камедь|ксантанової камеді]], [[декстрин]]у та [[Етиловий спирт|етилового спирту]], [[Амілаза|амілази]], що служить для виробництва фото- та [[Кіноплівка|кіноплівок]] і синтетичних тканин. З воскоподібної кукурудзи виготовляють [[Пластмаса|пластмаси]], синтетичні плівки, [[целофан]], з оболонок кукурудзяних качанів&nbsp;— [[папір]], [[кошик]]и, [[капелюх]]и тощо. З качанів отримують [[фурфурол]], потрібний у виробництві [[Синтетичні смоли|синтетичних смол]] та інших хімічних матеріалів.<ref name="Осокіна">Д. Осокина. Кукурузный поток / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР.&nbsp;— 1981, №&nbsp;2. {{ISSN|0130-5972}} (с.: 37-40)</ref> Останнім часом збільшилась її частка у виробництві [[Біопаливо|біопалива]] та [[біогаз]]у<ref>Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування і використання / Д.Шпаар, К.Гіпаки, Д.Дрегер та ін; під загальною редакцією Д.Шпаара.&nbsp;— К.:&nbsp;— Альфа&nbsp;— стевія ЛТД.&nbsp;— 2009.&nbsp;— 396с.</ref>

У зерні кукурудзи більш 70&nbsp;% крохмалю, а в пшениці&nbsp;— 64&nbsp;%, але в пшениці 17&nbsp;% білку, а в кукурудзі всього 10&nbsp;%, і кукурудзяний білок бідніший [[Незамінні амінокислоти|незамінними амінокислотами]].<ref name="чтознаете" /> Жовта кукурудза&nbsp;— єдиний [[злак]], багатий каротином: до 9&nbsp;мг в 100 г зерна.<ref name="чтознаете" />

=== Корми у тваринництві ===
Кукурудза має високі кормові якості, але процент білку в її зерні низький<ref>''Харченко Ю. В., Харченко Л. Я.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_4/50.pdf Теосінте&nbsp;— перспективна культура для селекції кукурудзи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201153041/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_4/50.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/ Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201133437/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2010, №&nbsp;4.</ref>, і близько 30-40&nbsp;% білка зерен кукурудзи припадає на малопоживний [[зеїн]], який поступається білкам інших злакових і [[Бобові|бобових]] культур<ref name="Демидась">''Демидась Г. І., Ямкова В. В.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_132/09dgicpc.pdf Вплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201135517/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_132/09dgicpc.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/ Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201141046/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2009, Вип. 132.</ref>. У незеїновій частині білка кукурудзи міститься мало незамінних амінокислот: [[метилаланін]]у, [[триптофан]]у тощо, а це знижує поживність кукурудзяного корму. Тому для збагачення білком зеленої маси кукурудзу вирощують разом з бобовими культурами<ref name="Демидась"/>.

Останнім часом кормове зерно кукурудзи зберігають консервованим в поліетиленових рукавах.

=== У кулінарії ===
Кукурудзу широко використовують у період її молочної стиглості. За поживністю в молочно-восковій стиглості кукурудза перевершує майже всі овочеві культури<ref name="Советы"/>. Однак молочна стиглість (коли зерна м'які й при натисненні виділяють рідину молочного кольору<ref name="Шалімов">Шалімов С. А., Шадура О. А./ Сучасна українська кухня.— 4-те вид., стереотип.— К.:Техніка, 1981.— 271с., іл. Тираж 200 000 прим.</ref>) у кукурудзи зберігається лише 2-3 дні, після чого вміст цукрів у зернах швидко зменшується і смакові якості їх знижуються<ref name="Советы"/>. Виламують качани кукурудзи в стадії молочній&nbsp;— початку воскової спілості.

Кукурудза є цінним харчовим продуктом. З її зерен виготовляють кукурудзяне борошно, крупи й пластівці, калорійність яких характеризуються даними, наведеними в таблиці нижче
{| class="wikitable"
|+'''Засвоювання і калорійність кукурудзяних харчових продуктів'''<ref name="Шалімов"/>
|-
| rowspan=2 align="center" style="background:#fff8dc;"| '''Продукт''' || colspan=3  align="center" style="background:#fff8dc"| '''Кількість засвоюваних речовин у 100 г продукту''' || rowspan=2 align="center" style="background:#fff8dc;"| '''Кількість<br/> нетто-[[Калорія|калорій]] <br/>у 100 г продукту'''
|-
| align="center" style="background:#FFFFF0"|[[Білки]] ||align="center" style="background:#FFFFF0"| [[Жири]] ||align="center" style="background:#FFFFF0"| [[Вуглеводи]]
|-
| style="background:#FFFFFF" |Кукурудзяне борошно ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 8,2 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 3,2 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 67,9 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 342
|-
| style="background:#FFFFFF" |Кукурудзяні крупи ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 7,1 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 0,9 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 74,1 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 341
|-
| style="background:#FFFFFF" |Кукурудзяні пластівці ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 9,6 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 4,2 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 83,5 ||align="center" style="background:#FFFFFF" | 420
|}

[[Кукурудзяний крохмаль]] тонкого помелу часто використовують замість пшеничного борошна, а кукурудзяні крупи&nbsp;— замість манних<ref name="Шалімов"/>. Кількість [[протеїн]]у в зерні кукурудзи становить 10-13&nbsp;%<ref name="Манохіна">''Манохіна-Тимошенко О. В.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_1/190.pdf Вплив препарату ЕМ-1 на якість зерна кукурудзи.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201145715/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/2010_1/190.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/ Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201133437/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vpdaa/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2010,№&nbsp;1.</ref>. У зерні кукурудзи міститься 3-5&nbsp;% олії<ref name="Манохіна"/>.

Кукурудзяні крупи варяться найдовше за всі крупи&nbsp;— 3-4 год<ref name="Шалімов"/>. Розварювання круп можна прискорити, замочивши їх. А особливістю кукурудзяної [[Каша|каші]] є те, що вироби з неї можна формувати в холодному вигляді.

В кукурудзяному борошні відсутня [[клейковина]]<ref name="Шалімов"/>, тому його використовують для приготування тих страв, у яких для скріплення застосовуються [[яйця]].

В національних кухнях з кукурудзи готують італійську [[Полента|поленту]], іспанську [[тортилья|тортиллу]], румунську [[Мамалига (страва)|мамалигу]], грузинські [[мчяді]], [[чемква|чемкву]] і так далі. З кукурудзяних зерен готують [[кукурудзяні пластівці]], [[крохмаль]], [[патока|патоку]], [[спирт]], [[пиво]], а також отримують [[кукурудзяна олія|кукурудзяну олію]], що здатна знижувати кількість [[холестерин]]у в крові.

==== Варіння кукурудзи у качанах ====
Свіжу кукурудзу переважно варять у качанах і в такому вигляді подають на стіл. Підготовлені качани обчищають від волокон і листків, частину листків кладуть на дно [[каструля|каструлі]], щоб качани не пригоріли. На листки щільними рядами кладуть качани (перезрілу кукурудзу, яка довго вариться, кладуть знизу). Качани покривають листками й заливають холодною водою. Варять кукурудзу в закритій каструлі від 30 хв до години (в залежності від стиглості), а потім ставлять у духовку. В міру википання води в каструлю доливають окріп. Солять качани після [[варіння]].

=== У медицині ===
Рідкий екстракт і спиртова настойка кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію, рух [[жовч]]і, розріджують її, зменшують кількість [[білірубін]]у в жовчі, прискорюють процес [[зсідання крові]]. Препарати кукурудзи збільшують кількість [[Тромбоцити|тромбоцитів]] у крові та значно посилюють [[діурез]]<ref name="Товстуха" />.

Медичною промисловістю випускається екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий (1 : 1), виготовлений на 70&nbsp;% [[спирт]]і. Застосовується як жовчегінний засіб при [[холецистит]]і, [[холангіт]]і та порушенні функцій травного каналу. Приймають всередину по 30-40 крапель на 1 ложці води 3 рази протягом доби за 30 хв до їди.<ref name="Товстуха"/>

Настій кукурудзяних приймочок здавна використовують при хворобах нирок, зокрема при [[гломерулонефрит]]і, [[нефролітіаз]]і, [[цистит]]і, [[уретрит]]і, при хворобах [[Печінка|печінки]], для зниження апетиту при [[ожиріння|ожирінні]], при серцевих і ниркових набряках та при хворобах жіночих статевих органів, зокрема при маткових кровотечах. Беруть 1 столову ложку кукурудзяних приймочок, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв, настоюють 30 хв. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази на добу через 2 год після їди.<ref name="Товстуха"/>

Оболонка кукурудзи дозволяє приготувати лікувальні чаї, [[таблетки]], порошки.

==== Заготівля медичної сировини ====
З лікувальною метою використовують [[Приймочка|приймочки]] і стовпчики рослини та кукурудзяну олію. Збирають кукурудзяні стовпчики, коли достигають качани. Перевагу віддають золотаво-жовтим та червонуватим стовпчикам. Темні, вражені цвіллю і зволожені стовпчики кукурудзи непридатні для медичного використання. Сировину розстилають тонким шаром, добре висушують і зберігають у прохолодних, але не вологих місцях.<ref name="Товстуха"/>

== Обсяги виробництва кукурудзи ==
{| class="wikitable"  style="float:right; clear:left; width:18em;"
|+ '''Найбільші світові виробники кукурудзи (2014)<ref>{{cite web|title=FAOstat|url=http://faostat.fao.org/site/339/default.aspx|author=Food and Agriculture Organization of the United Nations|language=en|accessdate=2017-03-19|archive-date=13 липня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110713020710/http://faostat.fao.org/site/339/default.aspx}}</ref><br/>
|-
! Країна !!млн тонн
|-
| {{USA}} || align="right" |  361
|-
| {{CHN}} || align="right" |  216
|-
| {{BRA}} || align="right" |   80
|-
| {{ARG}} || align="right" |   33
|-
| {{UKR}} || align="right" |   28
|-
| {{IND}} || align="right" |   24
|-
| {{MEX}} || align="right" |   23
|-
| '''Всього у світі''' || align="right" | '''1038'''
|-
! colspan=2|Найбільші виробники кукурудзи, 2010<ref>{{cite web|url=http://www.pecad.fas.usda.gov/cropexplorer/cropview/CommodityView.cfm?cropid=0440000&selected_year=2010#ancor|title=Найбільші виробники кукурудзи на світі|publisher=USDA|date=|accessdate=2010-05-21|deadurl=404}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
|-
| Країна || млн тонн
|-
| align="left" | {{USA}} || align="right" | 339
|-
| align="left" | {{CHN}} || align="right" | 166
|-
| align="left" | {{EUR}} || align="right" | 56
|-
| align="left" | {{BRA}} || align="right" | 51
|-
| align="left" | {{MEX}} || align="right" | 24
|-
| align="left" | {{ARG}} || align="right" | 21
|-
| align="left" | {{IND}} || align="right" | 20
|-
| align="left" | [[Файл:Flag of South Africa.svg|20px]]&nbsp;[[ПАР]]|| align="right" | 13
|-
| align="left" | {{UKR}} || align="right" | 12
|-
| align="left" | {{CAN}} || align="right" | 11
|-
|'''Всього у світі''' || align="right" | '''832'''
|}
Рослина посідає третє місце у світовому виробництві<ref>''Музафаров Н. М.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/2010_8/100.pdf Особливості наливу зерна та агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглості] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201145751/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/2010_8/100.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/ Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області Науково-виробничий збірник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201141050/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vcnzapv/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2010, Вип. 8.</ref> після пшениці і рису<ref>[''Т.&nbsp;М.&nbsp;Чеченєва, О.&nbsp;С.&nbsp;Семерунь'' http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_3/09ctm.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201145638/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_3/09ctm.pdf |date=1 грудня 2012 }} Морфогенетичні особливості середньоранніх інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.)] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/ Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201141046/http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2009, Вип. 134, ч.3.</ref>. За даними [[ФАО]] площі відведені під кукурудзу в період з 1970 по 2003 рік збільшилася з 113&nbsp;млн га до 143&nbsp;млн га, середня врожайність 2,35 т/га до 4,47 т/га, а загальний обсяг виробництва збільшився з 266&nbsp;млн тонн до 640&nbsp;млн т. Урожайність кукурудзи в розвинених країнах значно вища за рахунок використання гібридного насіння, зрошення, внесення добрив і боротьби зі шкідниками.

Станом на 1981 рік у Радянському Союзі все ще існувала проблема з технологією вирощування кукурудзи та технікою.<ref name="Осокіна" /> Деякі машини і знаряддя, потрібні для технології, запозиченої з Угорщини, виготовлювалось лише малими партіями, або взагалі не виготовлювалось.<ref name="Осокіна" /> Ніхто не виготовлює [[плуг]]и з напівгвинтовим відвалом, мало кукурудзоприбиральних комбайнів, ще менше сушарок зерна тощо.<ref name="Осокіна" /> Найобширніші в СРСР території зайняті під кукурудзу були в Україні, на другому місці була [[РСФСР]], на третьому&nbsp;— [[Молдова]].<ref name="чтознаете" />

Найбільшим виробником є США, Китай, ЄС і Бразилія. До 40&nbsp;% урожаю кукурудзи у світі випускає США, і є найбільшим [[експорт]]ером у світі.

У світі для продовольчих потреб використовується приблизно 20&nbsp;% зерна кукурудзи, для технічних&nbsp;— 15-20&nbsp;%, на корм [[Худоба|худобі]]&nbsp;— 60-65&nbsp;%<ref>О''.В.Баланда, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Чернега'' [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/11bov.pdf Вплив 6-БАП на активність ферменту сахарози в рослинах кукурудзи за різних температурних умовах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120216174715/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_3/11bov.pdf |date=16 лютого 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/ Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120520085709/http://www.nbuv.gov.ua/e%2Djournals/nd/ |date=20 травня 2012 }}.&nbsp;— 2011 червень&nbsp;— №&nbsp;3(25). {{ISSN|2223-1609}}</ref>.

=== Український експорт кукурудзи ===
Всього з початку сезону (жовтня 2011&nbsp;р.) Україна поставила на експорт [[Морський транспорт|морським транспортом]] 6,95&nbsp;млн т кукурудзи.

: ''Див. також'': [[Зернові культури#Найбільші виробники зернових культур|Найбільші виробники зернових культур]]

== Агротехніка кукурудзи ==
Кукурудза&nbsp;— високопродуктивна культура. За короткий час вона формує більше органічної маси, ніж інші культурні рослини<ref name="Центило">''В.&nbsp;А.&nbsp;Мокрієнко, Л.&nbsp;В.&nbsp;Центило.'' [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/11mva.pdf Особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від строків сівби та густоти стояння рослин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120216174740/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_3/11mva.pdf |date=16 лютого 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2011_3/titul.html Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання.&nbsp;— 2011 червень&nbsp;— №&nbsp;3 (25)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120204022023/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_3/titul.html |date=4 лютого 2012 }} {{ISSN|2223-1609}}. На сайті [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]</ref>. Водний, температурний, світловий та поживний режими мають велике значення при вирощуванні кукурудзи, тому при несприятливих умовах знижується кількість і маса зерен, особливо у верхівці качана. Сонячної енергії кукурудза потребує значно більше, ніж зернові колосові та інші культури, а за її дефіциту (затінені місця, загущеність посівів, тривала хмарна погода) вегетаційний період цієї культури подовжується, а врожайність знижується<ref>Рослинництво: Підручник / За ред. В.&nbsp;Г.&nbsp;Влоха. − К.: Вища школа, 2005. − 382 с</ref>. Це призводить до погіршення якості зерна. Показником високого врожаю є досягнення типового для кожного гібрида співвідношення між зерном і листостебельною масою&nbsp;— індекса урожаю. Він у кукурудзи на [[силос]] досягає 1, у кукурудзи на [[зерно]]&nbsp;— коливається в межах від 0,38 до 0,42.<ref name="Центило"/> Доведено, що високий та низький вміст білка в зерні передається при [[інцухт]]і з покоління в покоління, як високо спадкова ознака, проте вона потребує постійного контролю при доборі й розмноженні високобілкових [[лінія (селекція)|ліній]]<ref>Заїка С.&nbsp;П.&nbsp;Скоростигла кукурудза / С.&nbsp;П.&nbsp;Заїка&nbsp;— К.: Урожай, 1987.&nbsp;— С. 153—208.</ref>.

Використання мікробіологічних препаратів природного походження є одним із чинників підвищення продуктивності та якості зерна кукурудзи. При [[інокуляція|інокуляції]] мікробних препаратів [[Симбіоз|симбіотичний]] розвиток мікроорганізмів у [[Ризосфера|ризосфері]] кореневої системи рослини сприяє збільшенню кількості мінералів, що поступають у рослину, і підвищенню продуктивності [[фотосинтез]]у, а шляхом збільшення кількості корисних видів мікробіоти − отримують зростання стійкості рослин до факультативних патогенів, що загалом сприяє підвищенню вмісту протеїнів у зерні та якості зерна в цілому<ref>Higa T. An Earth Saving Revolution.&nbsp;— Tokyo, Japan.: Sunmark Publishing Inc. − 1999. − 354&nbsp;р.</ref>.

Сіють кукурудзу з міжряддями 65-70 і відстанями між рослинами в ряду 30-35&nbsp;см. У кожне гніздо висівають 3-4 зерна на глибину 7-8&nbsp;см. Норма висіву становить 20-26 г на 10 м²<ref name="Советы"/>. Догляд включає 2-3 розпушування міжрядь із знищенням бур'янів, видалення пасинків і штучне доопилення рослин перенесенням пилку марлею з чоловічих квіток на жіночі (потрібно повторювати кілька разів)<ref name="Советы"/>.

Інтенсивність асиміляції СО<sub>2</sub> у кукурудзи значно залежить від інтенсивності освітленості. Оптимальне співвідношення листкової поверхні до площі ґрунту, для кукурудзи на зерно становить 3-4м<sup>2</sup>/м².<ref name="Центило"/>

<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor=#BBDD99 align=center valign=top
||[[Файл:ZeaMays.jpg|172px|center]]<p style="font-size: 85%">Дорослі рослини
||[[Файл:Suikermais bloeiende kolf Zea mays.jpg|191px|center]]<p style="font-size: 85%">Качан цукрової кукурудзи
||[[Файл:Кукуруза3.jpg|190px|center]]<p style="font-size: 85%">Плоди кукурудзи
||[[Файл:Zea mays.jpg|171px|center]]<p style="font-size: 85%"> Плоди різних сортів маїсу
||[[Файл:CornShocksForestvilleMinnesota2006.JPG|190px|center]]<p style="font-size: 85%">Зібраний маїс, [[Міннесота]] ([[Сполучені Штати Америки|США]])
|}
</center>

=== Удобрення кукурудзи ===
Підживлення кукурудзи добривами забезпечує рослину потрібними елементами.

==== Підживлення мінеральними добривами ====
Підживлення кукурудзи мінеральними добривами є важливим етапом для максимального урожаю. Зазвичай застосовують такі мінеральні добрива, як аміачна селітра (анідрид азотної кислоти), суперфосфат (джерело фосфору) та калійна сіль (джерело калію).

Норми внесення мінеральних добрив зазвичай визначають залежно від рівня поживності ґрунту, але приблизно можна вказати наступні норми:

* [[Аміачна селітра]] (азотне добриво) застосовується у дозі близько 100-120 кг/га. Це може бути розділено на декілька етапів під час розвитку рослин, якщо необхідно.
* [[Суперфосфат]] (добриво з фосфором) вноситься в кількості 60-80 кг/га, але також може бути розділено на кілька етапів.
* Калійна сіль (добриво з калієм) рекомендується вносити приблизно 50-70 кг/га, в залежності від аналізу ґрунту та попередніх доз добрив.

Також можна застосовувати розчин карбаміду. Підживлення кукурудзи мінеральними добривами зазвичай проводиться у два-три етапи: перший етап під час посіву або перед ним, другий - під час фази активного росту (на початку формування колосків), і третій - при потребі в залежності від вмісту поживних речовин у ґрунті та фази росту рослин. 

==== Позакореневе підживлення мікродобривами ====
[[Позакореневе підживлення|Підживлення по листу]] здійснюється в критичні фази росту культури, під час яких спостерігається найбільша потреба в елементах живлення (особливо в мікроелементах). Одним із таких етапів в розвитку кукурудзи є період 4-6 листків. В цей час коренева система рослин не розвинена і поглинання поживних речовин із грунту обмежене. Тому застосування водорозчинних добрив дозволяє оптимізувати розвиток кореневої системи та підсилити використання рослинами елементів живлення з ґрунту і добрив. Це дає можливість прискорити повноцінне закладання репродуктивних органів (качанів) та отримати, в підсумку, високий урожай. <ref>{{Cite web|title=Підживлення кукурудзи|url=https://znamagro.in.ua/blog/pidzhivlennya-kukurudzi/|website=Знамагро|date=2022-12-19|accessdate=2023-12-28|language=uk}}</ref>

Мікродобрива ефективні також у період 7-9 листків. Підживлення в цей час сприяє підсиленому споживанню основних елементів з ґрунту. Підвищується хворобо- і посухостійкість рослин та покращуються якісні показники врожаю. Для забезпечення таких умов, в даний період, рекомендовано вносити мікродобрива з марганцем, [[Бор|бором]] та  цинком . Застосування останнього, при вирощуванні кукурудзи, є обов’язковим, оскільки за його участі в рослинах синтезується хлорофіл, амінокислоти та вітаміни групи В, Р, С. За нестачі цинку можливе погане зав’язування качанів. Одночасно з мікродобривами при проведенні підживлень рекомендується вносити [[Семиводний сульфат магнію|сульфат магнію семиводний]]. 

Розчин добрива потрібно розпиляти на листки рослин, обробивши їх з обох сторін. При цьому важливо дотримуватися рекомендованої дози добрива.

Перед проведенням підживлення кукурудзи по листу, рекомендується перевірити рівень pH ґрунту. Якщо рівень pH не підходить для кукурудзи, потрібно спочатку провести кислотно-лужну корекцію та за необхідності провести [[Вапнування ґрунтів|вапнування ґрунту]]. При недостатньому рівні азоту в грунті, підживлення по листу стає ще важливішим, так як рослини можуть не отримати достатню кількість цього макроелемента.

=== Гербіциди ===
Обов'язковим елементом переважної більшості інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур (в тому числі і кукурудзи), є боротьба з бур'янами за допомогою застосування гербіцидів.

За строками застосування гербіцидів можна виділити два етапи:
* досходовий період&nbsp;— застосування гербіцидів перед висіванням або після висіву сільськогосподарських культур (але до появи сходів): Герб 900, к.е.; Дуал Голд 960ЕС, к.е.; Стомп 330, к.с.; Трофі 90, к.е.; Фронт'єр 900, к.е.; Фронт'єр Оптима, к.е.; Харнес, к.е. та ін.
* післясходовий період&nbsp;— застосування гербіцидів після появи сходів (гербіциди класу «Регулятори росту та розвитку»: Амінка, в.р.; Банвел 4S 480SL, в.р.к.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL, в.р.к.; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.; Амінка, в.р.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; 2,4 Д амінна сіль). Також використовуються гербіциди наступних класів: «Інгібітори ацетолактатсинтази», «Інгібітори ацетил-Ко-карбоксилази», «Інгібітори EPSP-синтази» (існують генетично модифіковані сорти кукурудзи, стійкі до гербіцидів цієї групи).

=== Хвороби і шкідники ===

==== Шкідники ====
Коріння або паростки сходів кукурудзи в ґрунті пошкоджують [[Личинка|личинки]] різноманітних [[Ковалики|жуків-коваликів]], [[Tenebrionadae|чорнишів]], [[Alleculidae|пилкоїдів]] та [[Scarabaeidae|пластинчастовусих]]&nbsp;— хрущів, хлібних жуків, кукурудзяного жука.<ref name="УААН">''В.&nbsp;В.&nbsp;Кириченко, В.&nbsp;П.&nbsp;Петренкова, І.&nbsp;А.&nbsp;Гур'єва, Л.&nbsp;М.&nbsp;Чернобай, І.&nbsp;М.&nbsp;Черняєва, Т.&nbsp;Ю.&nbsp;Маркова''.[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/2008/14.pdf Захист кукурудзи від хвороб і шкідників] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201133441/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/2008/14.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [[Українська академія аграрних наук]]. Інститут рослинництва ім. В.&nbsp;Я.&nbsp;Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/ Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201151527/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2008</ref>

В Україні найпоширенішими серед жуків-коваликів є:
* посівний ковалик (''[[Agriotes sputator]]'' L.)&nbsp;— зустрічається у всіх зонах за винятком степових районів. Личинки цього виду становлять основну масу [[дротяник]]ів в Україні;
* широкий ковалик (''[[Selatosomus latus]]'' F.)&nbsp;— поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
* степовий ковалик (''[[Agriotes gurgistanus]]'' Fald.)&nbsp;— поширені в Лісостепу і Степу.
* смугастий ковалик (''[[Agriotes lineatus]]'' L.)&nbsp;— поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
* темний ковалик
* чорний ковалик.

Дротяники вигризають внутрішню частину висіяних зерен, обгризають підземну частину стебел і коріння сходів, що призводить до значного зрідження посівів. Ступінь шкідливості дротяників залежить від наявності в ґрунті заораних рослинних рештків, обумовлюється кількістю шкідника і його віковим складом, температурою та вологістю ґрунту, рівнем агротехніки. Чисельність шкідників, а також шкодочинність дротяників вища у міру просування на північ, що пояснюється тривалішим періодом проростання насіння і росту сходів.<ref name="УААН"/>

Жуки-чорниші та медляки добре пристосовані до посушливих умов. Найнебезпечнішими з них є кукурудзяний чорниш (''[[Pedinus femoralis]]'' L.), степовий чорниш (''[[Blaps galophila]]'' F.-W.), широкогрудий чорниш (''[[Blaps lethifera]]'' Marsh.), піщаний медляк (''[[Opatrum sabulosum]]'' L.).<ref name="УААН"/> Личинки чорнишів&nbsp;— несправжні дротяники, пошкоджують висіяне насіння та підземну частину сходів біля поверхні.

Личинки жуків-пилкоїдів шкодять переважно на півдні України. Серед пилкоїдів пошкоджують кукурудзу дагестанський пилкоїд (''[[Podonta daghestanica]]'' Rtt.) та пилкоїд протей (''[[Omophlus proteus]]'' Kirsh.).

З пластинчастовусих жуків найбільшої шкоди кореням, підземній частині стебла сходів і молодих рослин кукурудзи завдають личинки квітневого, [[червневий хрущ|червневого]] та [[Хрущ травневий|травневого хрущів]], [[Хлібний жук|хлібних жуків]] та кукурудзяного жука. На півдні та Криму шкодить кукурудзяний гнойовик (''[[Pentodon idiota]]'' Hbst.). У лісостеповій і степовій зонах пошкоджувати можуть жуки-кравчики (''[[Lethrus apterus]]'' Laxm.).

Підгризаючі совки шкодять в усіх регіонах України: [[Совка озима|озима совка]] ([[Agrotis segetum]] Schift.)&nbsp;— найбільш шкідлива в Лісостепу і південному-заході, оклична совка ([[Agrotis exsclamationis]] L.)&nbsp;— поширена в західних областях, бавовникова совка (Chloridea obsoleta F.)&nbsp;— поширена переважно в південних районах, але в окремі роки може просуватися і в більш північні райони.

[[Шведські мухи|Шведська муха]] (вівсяна&nbsp;— [[Oscinella frit]] L. та ячмінна&nbsp;— [[Oscinella pusilla]] Meid.) і її личинки.

Сірий або кукурудзяний довгоносик ([[Tanumecus dilatycollis]] Gull.)&nbsp;— загрозливий шкідник кукурудзи на південному-заході України в придунайських районах.

[[Смугаста хлібна блішка]], соргова попелиця (''[[Rhopalosiphum maidis]]'' Fitch.), черемхово-злакова попелиця (''[[Rhopalosiphum padi]]'' L.), звичайна злакова попелиця (''[[Schizaphis graminum]]'' Rond.), бруслинова попелиця (''[[Aphis evonymi]]'' F.); шестикрапкова (''[[Macrosteles laevis]]'' Rib.), смугаста (''[[Psammotettix striatus]]'' L.) та городня цикадки (''[[Empoasca pteridis]]'' Dhlb.); [[павутинний кліщ]], сліпняк хлібний рудовусий (''[[Trigonotylus ruficornis]]'' Geoffr.), стебловий кукурудзяний метелик (''[[Ostrinia nubilalis]]'' Hb.) і його гусениця; [[Комірний довгоносик|комірний]] і [[рисовий довгоносик]]и, [[Зернова міль|зернова (ячмінна) міль]], [[західний кукурудзяний жук]], [[мухи-стрічкокрилки]], [[зерножил кукурудзяний]] (''Caprophilus dimidiatus''), [[довгоніжка шкідлива]].
{{початок цитати}}Доведено, що зерно, в кілограмі якого нараховується понад 15 особин рисового довгоносика, або 5- комірного, 6-[[Хрущак борошняний|борошняних хрущаків]], 25 борошноїдів, 150 хлібних кліщів спричиняє негативний вплив на функціональну діяльність нирок та печінки [[Теплокровність|теплокровних]].<ref name="УААН"/>{{кінець цитати}}

==== Хвороби ====
В час [[Вегетаційний період|періоду вегетації]], а також при зберіганні кукурудзу уражають понад 100 видів [[Гриби|грибів]] та [[Бактерії|бактерій]], а також деякі [[вірус]]ні і [[Мікоплазма|мікоплазменні хвороби]].

До спільних хвороб кукурудзи та інших рослин належить фузаріоз, біла гниль, плісняві гриби.<ref name="УААН"/>

{| class="wikitable"
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1|'''Хвороби насіння та сходів'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Сіро-зелене пліснявіння''' || bgcolor=#F2FFE6| [[Збудник захворювання|Збудники]]&nbsp;— гриби з [[Рід (біологія)|родів]] ''[[Penicillium]]'' Linc., ''[[Aspergillus]]'' Mich., ''[[Botrytis]]'' Mich.. ''[[Mucor]]'' Mich., ''[[Rhizopus]]'' spp. та ін.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Темно-зелене пліснявіння''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з родів ''[[Alternaria]]'' Ness., ''[[Cladosporium]]'' Linc.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Рожеве пліснявіння''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з родів ''[[Fusarium]]'' Linc., ''[[Trichotechium]]'' Linc.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Вилягання сіянців (чорна ніжка)''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з роду ''[[Pythium]]''&nbsp;— ''[[Pythium debarianum]]'' Hesse, ''[[Pythium aphanidermatum]]'' (Eds.) Fitzp., [[Pythium arrenomeanes]] Drechs. та інші.
|-
| align="right" bgcolor=#F0FFF0| Заходи захисту від цвільової мікрофлори || bgcolor=#F0FFF0| — Калібрування насіння;<br/>&nbsp;— зберігання насіння у сухих приміщеннях з хорошою вентиляцією;<br/>&nbsp;— сівба в оптимальні строки з коткуванням посівів;<br/>&nbsp;— протруювання насіння Вітаваксом 200, Вітаваксом 200ФФ і ін..
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1| '''Сажкові хвороби'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Летюча сажка''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб ''[[Sphacelotheca reiliana]]'' (Kuhn) G.P.Clinton (син. Sporosporium reilianum Mc Alpine f. zeae Geshele)
|-
| align="right" bgcolor=#F0FFF0| Заходи захисту || bgcolor=#F0FFF0| — агротехнічні: дотримання оптимальних сівозмін та строків сівби;<br/>&nbsp;— хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.;<br/>&nbsp;— впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів;
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Пухирчаста сажка''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник хвороби&nbsp;— гриб ''[[Ustilago zeae]]'' (Beskm.) Unger
|-
| align="right" bgcolor=#F0FFF0| Заходи захисту || bgcolor=#F0FFF0| Створення і використання стійких гібридів. Агротехнічні прийоми:
-сівба гібридним насінням першого покоління та добір здорового насіннєвого матеріалу;<br/>
-оптимальні строки сівби;<br/>
-очищення поля від післязбиральних решток, осіння оранка;<br/>
-хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.;<br/>
-в [[Сівозміна|сівозміні]] кукурудза на насіння не повинна перевищувати 25-30&nbsp;% площі;
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1| '''Хвороби стебла і коренів'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Фузаріозні стеблові та кореневі гнилі''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб з роду [[фузарій]] ''[[Fusarium moniliforme]] var. subglutinans'' Wollenweb. et Reinking та ін.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Біла гниль''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— [[Сумчасті гриби|сумчастий гриб]] з роду [[склеротинія]] ''[[Sclerotinia sclerotiorum]]'' (Lib.) d By. (син. Whetzelinia sclerotiorum d By. Korf. et Dumont.)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Вугільна гниль стебла''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Sclerotium bataticola]]'' Taub.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Бактеріальна гниль стебел''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— бактерії з родів ''[[Erwinia]]'', ''[[Pseudomonas]]''
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1| '''Листові хвороби'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''[[Гельмінтоспоріоз]] стебел, листя, качанів''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з роду ''[[Helminthosporium]]''&nbsp;— ''[[Helminthosporium turcicum]]'' Pass., ''[[Helminthosporium maydis]]'' Nisik., ''[[Helminthosporium carbonum]]'' Ullstrup.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Іржа''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Puccinia sorhi]]'' Schw.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Аскохітоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з роду [[аскохіта]]&nbsp;— ''[[Ascochyta maydis]]'' G.L. Stout.; ''[[Ascochyta zeina]]'' Sacc.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Септоріоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Septoria maydis]]'' Schulz et Sacc. var major Panasenko
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Курвуляріоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб з роду [[курвуларія]] ''[[Curvularia lunata]]'' (Wakk.) Boeijn.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Цефалоспоріоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Cephalosporium acremonium]]'' Corda
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Філлостіктоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Phyllosticta zeina]]'' Panasenko
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Альтернаріоз листя''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб з роду [[альтернарія]] ''[[Alternaria alternata]]'' (Fr.:Fr.) Keissl.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Епікоккоз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Epicoccum neglectum]]'' Desm.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Кільцеподібна бактеріальна плямистість листя''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Pseudomonas syringae]] pv. syringae'' van Hall (син. [[Pseudomonas holci]] Kendrick)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Бактеріальна плямистість листя та піхв''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''Pseudomonas syringae pv. andropogoni'' Smith
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Бактеріальне в'янення (Вілт) Стюарта''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— бактерія ''[[Erwinia stewartii]]'' (Smith.) Due
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1| '''Хвороби качанів'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Фузаріоз качанів''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби роду з [[фузарій]] (''[[Fuzarium moniliforme]]'' J.Sheld. та ін.)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Червона гниль качанів''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб ''[[Fuzarium graminearum]]'' Schwabe, (сумчаста стадія Gibberella zeae (Schwein.) Petch)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Нігроспороз''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб ''[[Nigrospora orizae]]'' ([[Berk.]] & Broom.) Petch
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Сіра гниль''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб ''[[Rhizopus maydis]]'' Bruderl
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Диплодіоз, суха гниль стебел та качанів''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриб ''[[Diplodia zeae]]'' (Schw.) Lev.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Кладоспоріоз (темне пліснівіння)''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— гриби з роду ''[[Cladosporium]]'' ''[[Cladosporium herbarum]]'' (Pers.) Linc, ''[[Cladosporium griseo-olivaceum]]'' Pidopl. et. Deniak.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Рожеве пліснівіння''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— гриб ''[[Trichothecium roseum]]'' Linc.
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Бактеріоз качанів''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— бактерія ''[[Bacillus mesentericus-vulgatus]]''&nbsp;— грампозитивні спороносні палички
|-
| align="center" colspan="2" bgcolor=#C1FFC1| '''Вірусні хвороби'''
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Закуклювання''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— Oat pseudorosette virus, (син. Siberian oats mosaic virus)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Мозаїка (крапчастість) листя кукурудзи''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудник&nbsp;— Maize leaf fleck. virus (син. Badley yellow dwart virus)
|-
| bgcolor=#F2FFE6| '''Карликова мозаїка кукурудзи''' || bgcolor=#F2FFE6| Збудники&nbsp;— Maize dwart mosaic virus, Maize red stripe virus, Sorghum red stripe
|}

А також [[Іржа кукурудзи]], що викликається іржастим грибком ''[[Puccinia maydis]]'' з роду [[Пукцинія]]; ''[[Ustilago maydis]]''; [[Мікосферела кукурудзи]] (''[[Mycosphaerella zeae-maydis]]'').

'''''Див. також:''''' {{нп|Список хвороб, що впливають на кукурудзу||en|List of maize diseases}}.

== Кукурудза&nbsp;— модельний генетичний об'єкт ==
Кукурудза&nbsp;— модельний класичний генетичний об'єкт. Розпочаті на рубежі 19-20ст. генетичні дослідження кукурудзи, сприяли вагомому поліпшенню даної культури, а також стали основою для розвитку теоретичної і прикладної [[Генетика|генетики]] рослин. Вперше здійснені на кукурудзі розробки, були перенесені на інші культури, що сприяло підвищенню загального рівня генетичних досліджень і селекційних технологій<ref>Циков В.&nbsp;С.&nbsp;Кукуруза: технология, гибриды, семена.&nbsp;— Днепропетровск: Зоря.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 296 с.</ref>.

В дослідах на кукурудзі американська вчена-генетик [[Барбара Мак-Клінток]] відкрила [[Мобільні елементи геному|мобільні генетичні елементи]] ([[транспозон]]и).

В Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.&nbsp;Я.&nbsp;Юр'єва сформована та зареєстрована базова колекція кукурудзи, яка включає 4987 зразків, в тому числі 892 сорти, 191 синтетична популяція і 3904 самозапилених ліній<ref>''Рябчун В. К., Гур'єва І. А., Кузьмишина Н. В.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/2008_5/69.pdf Методичні підходи до формування базової та ознакових колекцій кукурудзи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201151451/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/2008_5/69.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/ Генетичні ресурси рослин Науковий журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201151534/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Grr/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2008, Вип.5.</ref>.

== Галерея ==
{{center|
<gallery>
Файл:VegCorn.jpg| Очищені качани цукрової кукурудзи
Файл:Peruvian corn.jpg|Перуанські сорти
Файл:Red Popcorn Kernels.jpg|Кукурудзяні зерна
Файл:Feldhaecksler-Mais.jpg| Збір кукурудзяного силосу кормозбиральним [[Комбайн (сільське господарство)|комбайном]]
Файл:Iowa harvest 2009.jpg| Врожай кукурудзи в штаті [[Айова]] (2009), провідного виробника кукурудзи в штатах [[Сполучені Штати Америки|США]] 
Файл:Сбор кукурузы.jpg| Збір кукурудзи в Київській області
Zea mays 'Ottofile giallo Tortonese' MHNT.BOT.2015.34.1.jpg|Zea mays 'Ottofile giallo Tortonese' - [[Тулузький музей]]
Sv Vesillya 2016 066.jpg|Цибуля та качани кукурудзи під час етнографічного фестивалю «[[Свіччине весілля (фестиваль)|Свіччине весілля]]» у 2016 році в [[Березова Рудка|Березовій Рудці]]
</gallery>
}}

== Див. також ==
* [[Список країн за виробництвом кукурудзи]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==

== Література ==
* {{ЛРЕД|частина=Кукурудза звичайна|сторінки =224}}
* Насінництво кукурудзи: навч. посіб. / Б.&nbsp;В.&nbsp;Дзюбецький [та ін.] ; Нац. акад. аграр. наук України, Держ. установа «Ін-т зерн. культур».&nbsp;— Київ: Аграрна наука, 2019.&nbsp;— 199 с.&nbsp;— ISBN 978-966-540-453-8
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/2008/14.pdf ''В.&nbsp;В.&nbsp;Кириченко, В.&nbsp;П.&nbsp;Петренкова, І.&nbsp;А.&nbsp;Гур'єва, Л.&nbsp;М.&nbsp;Чернобай, І.&nbsp;М.&nbsp;Черняєва, Т.&nbsp;Ю.&nbsp;Маркова''. Захист кукурудзи від хвороб і шкідників] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201133441/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/2008/14.pdf |date=1 грудня 2012 }} / [[Українська академія аграрних наук]]. Інститут рослинництва ім. В.&nbsp;Я.&nbsp;Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/ Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121201151527/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Pukh/ |date=1 грудня 2012 }}.&nbsp;— 2008
* Кукурудза. Селекція та вирощування гібридів: монографія / В.&nbsp;Д.&nbsp;Паламарчук, В.&nbsp;А.&nbsp;Мазур, О.&nbsp;Л.&nbsp;Зозуля .&nbsp;— Вінниця: [б. в.], 2009.&nbsp;— 200 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 155—171.&nbsp;— ISBN 978-966-2954-65-4
* {{книга
 |автор         = [[Бернардіно де Саагун|Бернардино де Саагун]], [[Купрієнко Сергій Анатолійович|Куприенко С.А.]]
 |назва      = Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике
 |посилання        = http://kuprienko.info/bernardino-de-saagun-s-a-kuprienko-obshhaya-istoriya-o-delah-novoj-ispanii-knigi-x-xi-poznaniya-astekov-v-meditsine-i-botanike/
 |відповідальний = Ред. и пер. С. А. Куприенко
 |місце         = К.
 |видавництво  = Видавець Купрієнко С.А.
 |рік           = 2013
 |сторінок       = 218
 |серія         = Месоамерика. Источники. История. Человек
 |isbn          = 978-617-7085-07-1
 |ref          = Саагун
}}
* Кукурудза харчова (технологічні аспекти вирощування): монографія / О.&nbsp;П.&nbsp;Якунін [та ін.].&nbsp;— Вінниця: Нілан, 2016.&nbsp;— 207, [8] с. : кольор. іл., табл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 183—207.&nbsp;— 300 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-924-267-9
* Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А.&nbsp;М.&nbsp;Задорожный и др.&nbsp;— М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил&nbsp;— (Домашняя энциклопедия). ISBN 5-88215-989-X ISBN 5-9223-0042-3

== Посилання ==
{{commons|Zea mays}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3753/kukurudza-zvichajna КУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160317084337/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3753/kukurudza-zvichajna |date=17 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://agroscience.com.ua/plant/kukurudza Кукурудза] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160422160036/http://agroscience.com.ua/plant/kukurudza |date=22 квітня 2016 }} //Аграрна енциклопедія
* [http://sort.sops.gov.ua/taxon/view/9 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211008114703/http://sort.sops.gov.ua/taxon/view/9 |date=8 жовтня 2021 }} Сорти кукурудзи, зареєстровані в Україні]
* [http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/festival-kukurudzi-na-zakarpatti Фестиваль кукурудзи на Закарпатті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110914045748/http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/festival-kukurudzi-na-zakarpatti |date=14 вересня 2011 }}
* [http://sort.sops.gov.ua/taxon/view/9 ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА «СОРТ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211008114703/http://sort.sops.gov.ua/taxon/view/9 |date=8 жовтня 2021 }}

=== Відео ===
* [https://www.youtube.com/watch?v=maWraxx2SPs Кукурудза | Зроблено в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180125145251/https://www.youtube.com/watch?v=maWraxx2SPs&gl=US&hl=en |date=25 січня 2018 }} 2018, youtube, 8хв 2сек
* {{ref-en}}[https://youtu.be/x2wuGk32qpc «How It's Made Sweet corn»] 2015, youtube, 5хв 13сек

{{Зернові культури}}
{{Олійні культури}}
{{Овочеві культури}}
{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
{{Бібліоінформація}}
{{Taxonbar|from=Q11575}}

[[Категорія:Кукурудза| ]]
[[Категорія:Технічні культури]]
[[Категорія:Хлібні зернові культури]]
[[Категорія:Кормові культури]]
[[Категорія:Олійні культури]]
[[Категорія:Анемофіли]]
[[Категорія:Біоетанол]]
[[Категорія:Рослини, описані 1753]]