Кулик Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулик Володимир Васильович
Народився 28 червня 1930(1930-06-28)
село Лівче Сокальського повіту Львівського воєводства, тепер Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер 18 січня 2009(2009-01-18) (78 років)
місто Київ
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність профспілковий діяч, спортивний функціонер
Партія КПРС
Нагороди
Срібний Олімпійський орден

Володимир Васильович Кулик (28 червня 1930(19300628), село Лівче Сокальського повіту Львівського воєводства, тепер Люблінське воєводство, Республіка Польща — 18 січня 2009, місто Київ) — український радянський профспілковий, комсомольський і спортивний діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМУ, голова Комітету із фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Української РСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1954 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. Член КПРС з 1953 року.

Перебував на комсомольській роботі. До червня 1955 року — 1-й секретар Львівського міського комітету ЛКСМУ.

13 червня 1955 — 1960 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету ЛКСМУ.

9 липня 1960—1965 роках — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У 1965—1968 роках — голова ради Союзу спортивних товариств і організацій Української РСР.

У листопаді 1968 — грудні 1973 року — голова Комітету із фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Української РСР.

У 1976—1984 роках — секретар Київського міського комітету КПУ.

У лютому 1984—1990 роках — секретар Української республіканської ради професійних спілок.

З 1990 року — співзасновник, у 1991—1998 роках — 1-й віце-президент, у 1998—2002 роках — радник президента, голова комісії зі співпраці з українцями за кордоном Національного олімпійського комітету України.

Від 2002 року — на пенсії у місті Києві.

Автор книг «Від всеобучу до світових рекордів» (1972), «Олімпійський у серцях вогонь» (2008; обидві — Київ).

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]