Олімпійський орден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульріх Фельдгофф з Олімпійським орденом

Олімпійський орден — найвища нарогода олімпійського руху, започаткована МОК у травні 1975 на заміну Олімпійському сертифікату. Початково існувало три ступені ордена — золотий, срібний та бронзовий, але з 1984 року бронзовий ступінь було скасовано. Олімпійським орденом нагороджуються особи, що зробили значний внесок в олімпійський рух. За традицією золотий Олімпійський орден отримують на церемонії закриття Олімпіад голови організаційних комітетів Олімпійських ігор.

Олімпійський орден має вигляд золотого, срібного або бронзового ланцюжка з п'ятьма переплетеними олімпійськими кільцями в обрамленні лаврових листків з обох боків. Для щоденного носіння призначений невеличкий значок у формі переплетених кілець.

Надя Коменеч єдина із спортсменів отримувала Орден двічі, у 1984 та 2004 роках.

Знаки ордена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]