Перегляд вихідного коду сторінки Курдська мова

{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Курдська мова
| Самоназва = Kurdî<br/><small>كوردی<small/>
| Поширена_в = {{IRQ}}, {{IRN}}, {{TUR}}, {{SYR}}, {{LBN}}, {{ARM}}
| Регіон = [[Близький Схід]]
| Кількість_носіїв = ~ 20 мільйонів
| Місце = 33
| Писемність = [[латиниця]], [[арабська абетка|арабиця]]
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська сім'я]]
: [[Індоіранські мови|Індоіранська гілка]]
:: [[Іранські мови|Іранська група]]
::: '''Курдські'''
| Склад = 
| Час розходження = 
| Частка збігів = 
| Державна = 
| Офіційна = {{IRQ}}: [[Іракський Курдистан|автономна область Курдистан]]<br/>{{SYR}}: [[Сирійський Курдистан|Рожава]]
| Регіональна = 
| Регулює = ''офіційна регуляція відсутня''
| ISO_639 = ku
| ISO_639-2 = kur
| ISO_639-3 = [[iso639-3:kur|kur]] (курдська макромова)<br/>[[iso639-3:kmr|kmr]] ([[Курманджі (мова)|курманджі]])<br/>[[iso639-3:ckb|ckb]] ([[сорані]])<br/>[[iso639-3:kmr|kmr]] ([[Південнокурдська мова|південнокурдська]])
| Зображення = Idioma kurdo1.png
| Ширина_зображення = 300 px
| Підпис = {{легенда|#0080ff|Курдська мова, де вона є більшістю}}
{{легенда|#88c5ff|Курдська мова, де вона є меншістю}}
}}
'''Курдська мова''' ([[Латиниця|лат.]] {{lang|ku|Kurdî}}, [[Арабиця|ар.]] ''{{lang|ku|کوردی}}'', [[Вірменська писемність|вірм.]] ''{{lang|ku|Գուրտի}}'', [[Кирилиця|кир.]] ''{{lang|ku|Курди}}'')&nbsp;— мова [[курди|курдського народу]], відноситься до [[Іранські мови|іранської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]. Цією мовою розмовляє переважна більшість населення [[Курдистан]]у, мова є офіційною в [[Іракський Курдистан|автономній області Курдистан]] в [[Ірак]]у, а також у [[Сирійський Курдистан|Рожаві]] в [[Сирія|Сирії]].

Публікації курдською мовою з 1963 року [[Курди в Сирії|заборонені]] на теренах Сирії,<ref>{{cite web|url=http://www.al-monitor.com/pulse/originals/2015/11/syria-kurdistan-self-governance-teach-kurdish-language.html|title=After 52-year ban, Syrian Kurds now taught Kurdish in schools|date=6 листопада 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20160510184634/http://www.al-monitor.com/pulse/originals/2015/11/syria-kurdistan-self-governance-teach-kurdish-language.html|archive-date=10 травня 2016|url-status=live}}</ref> що [[Громадянська війна в Сирії|керовані]] [[Президент Сирії|режимом]] [[Башар аль-Асад|Башара аль-Асада]],<ref>[http://web.amnesty.org/wire/March2005/Syria Repression of Kurds in Syria is widespread] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071015034722/http://web.amnesty.org/wire/March2005/Syria|date=15 жовтня 2007}}, [[Amnesty International]] Report, March 2005.</ref> та є об'єктом системних утисків у [[Туреччина|Туреччині]].<ref>{{cite web|url=http://www.amnestyusa.org/action/special/zana.html|title=Special Focus Cases: Leyla Zana, Prisoner of Conscience|publisher=Amnestyusa.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20050510082350/http://www.amnestyusa.org/action/special/zana.html|archive-date=10 травня 2005|url-status=dead|access-date=2 грудня 2011}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.freemuse.org/sw6195.asp|title=Kurdish performers banned, Appeal from International PEN|publisher=Freemuse.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20120113034636/http://www.freemuse.org/sw6195.asp|archive-date=13 січня 2012|url-status=dead|access-date=2 грудня 2011}}</ref><ref>[http://english.aljazeera.net/NR/exeres/D4687417-BAB7-426A-9F30-8D16A9DEE206.htm Turkey to get Kurdish television] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060513082443/http://english.aljazeera.net/NR/exeres/D4687417-BAB7-426A-9F30-8D16A9DEE206.htm|date=13 травня 2006}}</ref> В [[Іран]]і курдську мову використовують у місцевій пресі, але викладання нею в школах заборонене.<ref>[http://www.institutkurde.org/en/language/ ''The Kurdish Language and Literature''] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081013085526/http://www.institutkurde.org/en/language|date=13 жовтня 2008}}, by Joyce Blau, professor of Kurdish language and civilization at the National Institute of Oriental Language and Civilization of the University of Paris ([[INALCO]])</ref><ref>[http://www.cogsci.ed.ac.uk/~siamakr/Kurdish/KURDICA/1999/APR/Iran-policy.html The language policy of Iran from State policy on the Kurdish language: the politics of status planning] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090609144508/http://www.cogsci.ed.ac.uk/~siamakr/Kurdish/KURDICA/1999/APR/Iran-policy.html|date=9 червня 2009}} by [[Amir Hassanpour]], University of Toronto</ref>

== Говори ==
[[Файл:Kurdish languages map.svg|міні|ліворуч|450пкс|Поширення курдської мови та її говорів{{legend|#ef6662|Північні говори ([[Курманджі (мова)|курманджи]])}}{{legend|#c63143|Серединні говори ([[сорані]])}}{{legend|#a56c24|Західні говори ([[зазакі]])}}{{legend|#c8a65d|Південні говори ([[ґорані]] та [[Південнокурдська мова|келхурі]])}}{{legend|#b3d423|змішане використання}}]]
Незважаючи на наявність власної багатої літератури, курдська мова внаслідок несприятливих історичних обставин не має єдиного [[Літературна мова|літературного стандарту]]. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах&nbsp;— [[Курманджі (мова)|північному говорі]] (''курманджи'', {{lang|ku|kurdmancî}}), яким розмовляє 60&nbsp;% всіх курдів, і [[сорані|серединному говорі]] (''сорані'', {{lang|ku|سۆرانی}}), яким розмовляє 30%. Решта 10%&nbsp;— це південні говори (''ґорані'', {{lang|ku|گۆرانی}} та ''келхурі'', ''{{lang|ku|کەڵھوڕ}}'') та [[Зазакі|західні говори]] (''зазакі'', {{lang|ku|zazaki}}), що часто вважаються окремими мовами та рідко застосовуються у друці.

Окрім того, в [[Іранський Курдистан|Ірані]] та [[Іракський Курдистан|Іраку]] для запису мови користуються [[Арабське письмо|арабицею]], тоді як у [[Сирійський Курдистан|Сирії]] та [[Турецький Курдистан|Туреччині]]&nbsp;— [[Латинська абетка|латиницею]]. Існує також [[Єзидська писемність|окрема писемність]], що використовується [[Єзиди|єзидами]] для запису [[Єзидизм|своєї літератури]]. У [[Хорасан|Туркменістані]] та [[Курдистанський повіт|Азербайджані]] на початку XX-го століття користувалися [[Кирилиця|кирилицею]], а у Вірменії у минулому використовували [[Вірменська абетка|вірменську писемність]].

== Писемність ==

=== Латиниця ===
Для запису північних говорів (курманджи та зазакі) використовується латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв і 5 букв із [[Діакритичний знак|додатковими позначками]]. Розроблена Селадетом Алі Бедірханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часописі ''Хавар'' ({{lang|ku|Hawar}}), від якого дістала свою другу назву.<ref name=":1">{{Cite book
|title=Elfabêya Kurdi & bingehên gramera Kurdmancî
|last=Bedir-Xan
|first=Celadet Ali
|date=1998
|publisher=Doz Basın Yayın
|location=Beyoğlu, İstanbul
|isbn=978-975-6876-08-4
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuités et discontinuités du nationalisme kurde sous le mandat français en Syrie et au Liban (1925-1946)
|last=Gorgas
|first=Jordi Tejel
|date=2007
|publisher=Peter Lang
|pages=303
|language=fr
|isbn=978-3-03911-209-8
}}</ref>

Оскільки більшість [[Курди|курдського населення]] на той час мешкала на теренах [[Туреччина|Туреччини]] та володіла [[Турецька мова|турецькою мовою]], абетка була розроблена схожою на [[Турецька абетка|турецьку]], щоб її було легше вивчати та використовувати у щоденному житті.<ref>Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305</ref> Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччині через заборону букв Q, X та W,<ref>{{Cite web|url=http://www.unhchr.ch/minorities/statements10/CLA3a.doc|title=Submission to the Sub-Commission on Promotion and Protection of Human Rights: Working Group of Minorities; Tenth Session, Agenda Item 3(a)|last=Karakaş|first=Saniye|date=Березень 2004|publisher=[[Комісія ООН з прав людини]]|language=en}}</ref> що є частиною утисків проти курдської спільноти Туреччиною, спричинених [[Турецько-курдський конфлікт|війною]].<ref>{{cite web|url=http://www.slate.com/blogs/lexicon_valley/2013/10/24/turkey_prime_minister_erdogan_s_democratizaton_package_legalizes_letters.html|title=Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!|author=Mark Liberman|work=[[Slate (magazine)|Slate]]|date=2013-10-24|access-date=2013-10-25}}</ref><ref>{{Cite web|title=RSF - Letters of protest - Turkey - March 2000|url=http://www.rsf.org/rsf/uk/html/mo/cplp/cp/000300.html|website=web.archive.org|date=2007-03-10|accessdate=2023-07-21|archive-date=2007-03-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20070310203511/http://www.rsf.org/rsf/uk/html/mo/cplp/cp/000300.html}}</ref> Латиниця є найуживанішою абеткою з усіх інших видів письма, що використовуються курдською спільнотою.
{| class="wikitable" style="border-collapse:collapse; text-align: center; font-size: 90%; width: 100%;"
|+ style="font-size: 110&nbsp;%;" |Латиниця
|1
|2
|3
|4
|5
|6
|7
|8
|9
|10
|11
|12
|13
|14
|15
|16
|17
|18
|19
|20
|21
|22
|23
|24
|25
|26
|27
|28
|29
|30
|31
|-
| colspan="31" bgcolor="#EFEFEF" |'''Великі букви'''
|-
|A
|B
|C
|Ç
|D
|E
|Ê
|F
|G
|H
|I
|Î
|J
|K
|L
|M
|N
|O
|P
|Q
|R
|S
|Ş
|T
|U
|Û
|V
|W
|X
|Y
|Z
|-
| colspan="31" bgcolor="#EFEFEF" |'''Малі букви'''
|-
|a
|b
|c
|ç
|d
|e
|ê
|f
|g
|h
|i
|î
|j
|k
|l
|m
|n
|o
|p
|q
|r
|s
|ş
|t
|u
|û
|v
|w
|x
|y
|z
|-
| colspan="31" bgcolor="#EFEFEF" |'''IPA'''
|-
|{{IPAblink|ä|aː}}
|{{IPAblink|b}}
|{{IPAblink|d͡ʒ}}
|{{IPAblink|t͡ʃ}}
|{{IPAblink|d}}
|{{IPAblink|ɛ}}
|{{IPAblink|eː}}
|{{IPAblink|f}}
|{{IPAblink|ɡ}}
|{{IPAblink|h}}{{IPAblink|ħ}}
|{{IPAblink|ɘ}}{{IPAblink|ɪ}}
|{{IPAblink|iː}}
|{{IPAblink|ʒ}}
|{{IPAblink|k}}{{IPAblink|c}}
|{{IPAblink|l}}{{IPAblink|ɫ|ɫ}}
|{{IPAblink|m}}
|{{IPAblink|n}}
|{{IPAblink|o}}{{IPAblink|oː}}
|{{IPAblink|p}}{{IPAblink|pʰ}}
|{{IPAblink|q}}
|{{IPAblink|ɾ}}{{IPAblink|r}}
|{{IPAblink|s}}
|{{IPAblink|ʃ}}
|{{IPAblink|t}}{{IPAblink|tʰ}}
|{{IPAblink|u}}
|{{IPAblink|uː}}{{IPAblink|ʉː|errortext=}}
|{{IPAblink|v}}
|{{IPAblink|w}}
|{{IPAblink|x}}{{IPAblink|ɣ}}
|{{IPAblink|j}}
|{{IPAblink|z}}
|}
Початково латиниця, запропонована Селадетом Алі Бедірханом, містила також додаткові букви Ḧ і Ẍ, що відповідали арабським буквам {{lang|ku-Arab|غ}} and {{lang|ku-Arab|ح}}, однак вони не увійшли до остаточного варіанту абетки та використовуються лише у науковій літературі та словниках для розрізнення запозичень з інших мов, що можуть бути сплутані у випадку вживання букви без діакритичного знаку.<ref name=":1" />

=== Арабиця ===
Для запису південних говорів (сорані та ґурані) використовується арабиця ([[перське письмо]]), що складається з 34 букв. Вона була створена Саїдом Кабан Седчі. На відміну від перського письма, що є [[Консонантна писемність|абджадом]] (тобто передає лише приголосні звуки), ця абетка має і голосні букви (хоч і не всі). У сучасному вигляді абетка існує з 2010 року, над нею працювала [[Курдська Академія]], вона є офіційним стандартом у Іраці та представлена в Unicode.<ref>{{in lang|ku}} [https://www.kurdish-academy.com/index.php/gak/item/140 گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی، ژمارە (١٦)ی ساڵی ٢٠١٠ (''The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16'')], 14-16</ref><ref name=":0">{{Cite web|url=http://unicode.ekrg.org/ku_unicodes.html|title=Kurdish Keyboard|author=Unicode Team of KRG-IT|website=unicode.ekrg.org|access-date=2016-03-01}}</ref>
{| class="wikitable" style="border-collapse:collapse; text-align: center; font-size: 90%; width: 100%;"
|+Арабиця
|34
|33
|32
|31
|30
|29
|28
|27
|26
|25
|24
|23
|22
|21
|20
|19
|18
|17
|16
|15
|14
|13
|12
|11
|10
|9
|8
|7
|6
|5
|4
|3
|2
|1
|-
| colspan="34" bgcolor="#EFEFEF" |'''Букви'''
|-
|{{lang|ku-Arab|ێ}}
|{{lang|ku-Arab|ی}}
|{{lang|ku-Arab|وو}}
|{{lang|ku-Arab|ۆ}}
|{{lang|ku-Arab|و}}
|{{lang|ku-Arab|ە}}
|{{lang|ku-Arab|ھ}}
|{{lang|ku-Arab|ن}}
|{{lang|ku-Arab|م}}
|{{lang|ku-Arab|ڵ}}
|{{lang|ku-Arab|ل}}
|{{lang|ku-Arab|گ}}
|{{lang|ku-Arab|ک}} (ك)
|{{lang|ku-Arab|ق}}
|{{lang|ku-Arab|ڤ}}
|{{lang|ku-Arab|ف}}
|{{lang|ku-Arab|غ}}
|{{lang|ku-Arab|ع}}
|{{lang|ku-Arab|ش}}
|{{lang|ku-Arab|س}}
|{{lang|ku-Arab|ژ}}
|{{lang|ku-Arab|ز}}
|{{lang|ku-Arab|ڕ}}
|{{lang|ku-Arab|ر}}
|{{lang|ku-Arab|د}}
|{{lang|ku-Arab|خ}}
|{{lang|ku-Arab|ح}}
|{{lang|ku-Arab|چ}}
|{{lang|ku-Arab|ج}}
|{{lang|ku-Arab|ت}}
|{{lang|ku-Arab|پ}}
|{{lang|ku-Arab|ب}}
|{{lang|ku-Arab|ا}}
|{{lang|ku-Arab|ئـ}}
|-
| colspan="34" bgcolor="#EFEFEF" |'''IPA'''
|-
|{{IPAblink|eː}}
|{{IPAblink|iː}}
|{{IPAblink|uː}}{{IPAblink|ʉː|errortext=}}
|{{IPAblink|o}}{{IPAblink|oː}}
|{{IPAblink|u}}
|{{IPAblink|ɛ}}
|{{IPAblink|h}}{{IPAblink|ħ}}
|{{IPAblink|n}}
|{{IPAblink|m}}
|{{IPAblink|ɫ|ɫ}}
|{{IPAblink|l}}
|{{IPAblink|ɡ}}
|{{IPAblink|k}}
|{{IPAblink|q}}
|{{IPAblink|v}}
|{{IPAblink|f}}
|{{IPAblink|ɣ}}
|{{IPAblink|ʕ}}
|{{IPAblink|ʃ}}
|{{IPAblink|s}}
|{{IPAblink|ʒ}}
|{{IPAblink|z}}
|{{IPAblink|r}}
|{{IPAblink|ɾ}}
|{{IPAblink|d}}
|{{IPAblink|x}}
|{{IPAblink|ħ}}
|{{IPAblink|t͡ʃ}}
|{{IPAblink|d͡ʒ}}
|{{IPAblink|t}}
|{{IPAblink|p}}{{IPAblink|pʰ}}
|{{IPAblink|b}}
|{{IPAblink|ä|aː}}
|{{IPAblink|ɘ}}{{IPAblink|ɪ}}
|}
У дужках наведено застарілі види букви, що вже не використовуються на офіційному рівні, але все ще вживаються окремими особами та організаціями.

=== Вірменська писемність ===
[[Файл:West_Armenian_Kurdish_Alphabet.png|міні|357x357пкс|Абетка на основі вірменської писемності західного зразка.<ref>{{Cite web|title=Different Kurdish Scripts' Comparison|url=http://www.skytower.org/~ernstjtremel/downloadableKurdishFiles/Different_Kurdish_Scripts_Comparison.pdf}}</ref>|ліворуч]]
З 1921 до 1929 року, для запису [[Курманджі (мова)|говору]] курдської мови, яким розмовляла [[Населення Вірменії|курдська спільнота]] [[Вірменія|Вірменії]], використовувалася видозмінена [[вірменська писемність]] ([[Західновірменська мова|західного зразка]]), однак пізніше почався [[Латинізація в СРСР|перехід]] до використання [[Яналіф|латиниці]], який було зупинено після згортання [[Коренізація|коренізації]] у 1930-их роках.<ref>{{in lang|ru}} [http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008155/1008155a1.htm Курдский язык (''Kurdish language'')], Кругосвет (''Krugosvet'')</ref><ref>{{Cite web|title=Kurdish language, alphabets and pronunciation|url=https://omniglot.com/writing/kurdish.htm|access-date=2021-04-23|website=omniglot.com}}</ref>

=== Єзидська писемність ===
[[Єзидська писемність]] використовується [[Єзиди|єзидами]] та [[Єзиди|їхнім духовенством]] для запису священних писань, переважно північним говором [[Курманджі (мова)|курманджи]]. Невідомо коли саме та за яких обставин було створено цю абетку, однак деякі дослідники вважають, що її було створено у [[XVII століття|XVII]]-[[XVIII століття|XVIII]] століттях або раніше.

Найдавніші праці, написані єзидською писемністю&nbsp;– це «Мешефа Реш» ({{lang|ku|Meṣḥefa Reş}}&nbsp;– ''Чорна Книга'') та «Кітеба Джильве» ({{lang|ku|Kitêba Cilwe}}&nbsp;– ''Книга Одкровень''). Вони вперше вийшли друком 1911 року за сприяння [[Християнство в Лівані|християнського священника]] та [[Арабістика|арабського]] [[Мовознавець|мовознавця]] [[Анастас Аль-Кармалі|Анастаса Аль-Кармалі]] ({{Lang-ar|الأب أنستاس الكرملي}}). Попри те, що оригінали цих писань втрачено, а вміст їхніх переписів зазнав значних змін і спотворень, вони є основним джерелом відомостей про писемність.<ref name="iryez2">{{Iranica|yazidis-i-general-1|YAZIDIS i. GENERAL}}</ref><ref name=":02">{{Cite journal|last=Omarkhali|first=Khanna|title=Kitāb al-Jilwa|journal=Encyclopedia of Islam, Third Edition|doi=10.1163/1573-3912_ei3_COM_35639}}</ref>

У 2013 році [[Духовна Рада Єзидів Грузії]] вирішила відродити використання єзидської писемності у літературі, літургії та геральдиці. У 2018 році було видано молитовну книгу «Дуаєд Єздиян» ({{lang|ku|Dua'yêd Êzdiyan}}), яка повністю написана єзидською писемністю. У [[Тбілісі]] стіни [[Єзидський храм Султан Єзид|єзидського храму Султан Єзид]] вкриті іменами єзидських святих, записаних єзидською писемністю.<ref name="Rovenchak">Rovenchak, A., Pirbari, D., & Karaca, E. (2019). [https://www.unicode.org/L2/L2019/19051r-yezidi.pdf L2/19-051R ''Proposal for encoding the Yezidi script in the SMP of the UCS''].</ref><ref>Rovenchak, A. (2019). [https://www.unicode.org/L2/L2019/19164-yezidi-uum.pdf ''Information on Yezidi UUM and hamza''].</ref>
{| class="wikitable" style="border-collapse:collapse; text-align: center; font-size: 90%; width: 100%;"
|+Єзидиця
|1
|2
|3
|4
|5
|6
|7
|8
|9
|10
|11
|12
|13
|14
|15
|16
|17
|18
|19
|20
|21
|22
|23
|24
|25
|26
|27
|28
|29
|30
|31
|32
|33
|34
|35
|36
|-
| colspan="36" bgcolor="#EFEFEF" |'''Букви'''
|-
|𐺀
|𐺁
|𐺆
|𐺇
|𐺈
|𐺋
|𐺦
|𐺩
|𐺙
|𐺟
|𐺧
|𐺉
|𐺨
|𐺐
|𐺝
|𐺠
|𐺰
|𐺡
|𐺢
|𐺥
|𐺂
|𐺃
|𐺜
|𐺍
|𐺎
|𐺑
|𐺒
|𐺕
|𐺣
|𐺣𐺣
|𐺚𐺛
|𐺤
|𐺊
|𐺘
|𐺏
|𐺗
|-
| colspan="36" bgcolor="#EFEFEF" |'''IPA'''
|-
|{{IPAblink|ä|aː}}
|{{IPAblink|b}}
|{{IPAblink|d͡ʒ}}
|{{IPAblink|t͡ʃ}}
|{{IPAblink|t͡ʃʰ}}
|{{IPAblink|d}}
|{{IPAblink|ɛ}}
|{{IPAblink|eː}}
|{{IPAblink|f}}
|{{IPAblink|ɡ}}
|{{IPAblink|h}}
|{{IPAblink|ħ}}
|{{IPAblink|iː}}{{IPAblink|j}}
|{{IPAblink|ʒ}}
|{{IPAblink|k}}
|{{IPAblink|l}}
|{{IPAblink|ɫ|ɫ}}
|{{IPAblink|m}}
|{{IPAblink|n}}
|{{IPAblink|o}}{{IPAblink|oː}}
|{{IPAblink|p}}{{IPAblink|pʰ}}
|{{IPAblink|pˤ}}
|{{IPAblink|q}}
|{{IPAblink|ɾ}}
|{{IPAblink|r}}
|{{IPAblink|s}}
|{{IPAblink|ʃ}}
|{{IPAblink|t}}
|{{IPAblink|u}}
|{{IPAblink|uː}}{{IPAblink|ʉː|errortext=}}
|{{IPAblink|v}}
|{{IPAblink|w}}
|{{IPAblink|x}}
|{{IPAblink|ɣ}}
|{{IPAblink|z}}
|{{IPAblink|ʕ}}
|}
У єзидській писемності букви пишуться справа наліво.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{InterWiki|ku|Destpêk|курдською|}}
* [http://www.kurdistan.com.ua/ Сайт курдів України російською мовою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140802200219/http://kurdistan.com.ua/ |date=2 серпня 2014 }}
* [http://www.institutkurde.org/en/language/ The Kurdish Institute of Paris&nbsp;— Language and Literature] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150721151812/http://www.institutkurde.org/en/language/ |date=21 липня 2015 }}
* [https://web.archive.org/web/20091218120023/http://iranica.com/newsite/articles/unicode/ot_grp14/ot_kurdlang_i_20081215.html Kurdish Language and Linguistics, at Encyclopedia Iranica] (article written by Ludwig Paul)
* [https://web.archive.org/web/20120121152214/http://www.iranica.com/newsite/articles/ot_grp7/ot_kurdishwritten_20050223.html History of Kurdish Written Literature, at Encyclopedia Iranica] (article written by Philip G. Kryeenbroek)
* [https://web.archive.org/web/20130402201810/http://www.kurdishlanguage.org/ Kurdish Language Initiative] of [https://web.archive.org/web/20100601222228/http://seywan.org/ Seywan Institute]
* Курдська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:kur|Kurdish. A macrolanguage of Iraq]] {{ref-en}}
* Курдська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/kurd1259 Subfamily: Kurdish] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181116215801/https://glottolog.org/resource/languoid/id/kurd1259 |date=16 листопада 2018 }} {{ref-en}}
{{ac}}

{{Іранські мови}}
{{Населення Іраку}}
{{Населення Ірану}}
{{Населення Сирії}}
{{Населення Туреччини}}

[[Категорія:Іранські мови]]
[[Категорія:Мови Азербайджану]]
[[Категорія:Мови Ірану]]
[[Категорія:Мови Туреччини]]
[[Категорія:Мови Сирії]]
[[Категорія:Мови Іраку]]
[[Категорія:Мови Лівану]]
[[Категорія:Мови Вірменії]]
[[Категорія:Мови SOV]]