Кільський договір (1867)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кільський договір
Типміжнародний договір
Підписано23 лютого 1867
ПідписантиПетер II (великий герцог Ольденбургу)
СторониКоролівство Пруссія і Велике герцогство Ольденбурзьке

Кільський договір підписаний 23 лютого 1867 герцогом Петром II Ольденбурзьким і Пруссією, за яким герцог Петро Ольденбурзький поступився своїми правами на Гольштейн Пруссії.

Передісторія

[ред. | ред. код]

В результаті німецько-данської війни Пруссія й Австрія постаралися захистити Шлезвіг, Гольштейн та Лауенбург від інших німецьких держав (Ганновера, Саксонії та інших). За австро-прусською угодою 1865 Гольштейн перейшов під контроль Австрії, а Шлезвіг - Пруссії. В результаті австро-прусської війни 1866 Пруссія вигнала австрійців з герцогства Гольштейн. Австрія поступилася своїми правами на Шлезвіг і Гольштейн Пруссії. Великим герцог Ольденбурзький Петро II заявив про свої претензії на спадщину частини Гольштейна [1].

Зміст договору

[ред. | ред. код]

За Кільським договором, укладеним у Кілі 23 лютого 1867, Пруссія поступилася Петру II Ольденбурзькому в обмін на відмову від його претензій на престол.

  • Маєтки Екхорст, Морі (з Кляйн Штайнраде і Равенсбуш) і Штокельсдорф (з Маріенталем і Факенбургом), що належать Гольштейну і знаходяться в Любеку19[джерело?] .
  • Належать Голшейтнам села Бебс і Швохель, що належать лікарні Хайліг-Гейст у Любеку19[джерело?] .
  • Суверенітет над Дікзе [ джерело не вказано 711 днів ]
  • Пруссія виплатила компенсацію у розмірі одного мільйона талерів [1] .

Асоціація з Любекським князівством

[ред. | ред. код]

19 червня 1867 терени, передані Пруссією, увійшли до складу Любекського князівства, яке таким чином утворило закриту одиницю і також мало вихід до Балтійського моря.19[джерело?] .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ЭСБЕ:Шлезвиг-Гольштиния

Література

[ред. | ред. код]
  • Walter Körber - Kirchen in Vizelins Land, Eutin 1977
  • Otto Rönnpag - Wie vier Ostseebader an das Nordseeland Oldenburg kamen; in: Jahrbuch für Heimatkunde - Eutin, Eutin 1987 (Seiten 74-78)
  • Otto Rönnpag — Warum gibt es oldenburgische Ostseebäder an der Lübecker Bucht?; in: Jahrbuch für Heimatkunde - Eutin, Eutin 2005, (Seiten 175-177)