Вікіпедія:Посилання на джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Blue check.svg Ця сторінка належить до настанов української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого рекомендується дотримуватись усім користувачам.
Увага: стандарт припускає винятки. При застосуванні настанови керуйтеся здоровим глуздом. Перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення.
Скорочення
ВП:ПД
Wikipedia-logo-v2.svg

Довідка

Політики

Реєстрація та облаштування

Пошук інформації

Авторське право

Редагування

ред.

Визначення[ред. код]

Джерело — носій інформації (книга, стаття, сайт), що містить важливу інформацію з теми статті.

Посилання на джерела необхідні для:

  • подальшого ознайомлення з темою;
  • перевірки неоднозначних тез (зокрема якщо є підозра у вандалізмі);
  • мінімізації суперечок між авторами;
  • підвищення загального рівня довіри до Вікіпедії;
  • уникнення звинувачень у плагіаті та крадіжках інтелектуальної власності.

Використання[ред. код]

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації. Посилання на джерела розміщують у таких розділах статті:

  1. Примітки або Примітки та джерела
  2. Джерела та література або Рекомендована література
  3. Посилання
  • У розділі «Примітки» вказують джерела на суперечливі твердження, тези, що можуть викликати сумніви чи різні точки зору, статистичні дані, роки життя, тощо. Оформлення приміток здійснюється за допомогою тегів <ref> і <references /> (детальніше див. Довідка:Примітки).
  • У розділах «Джерела» та «Література» вказують основні друковані джерела, що були використані при написанні статті, а також літературу, рекомендовану для глибшого вивчення теми.
  • У розділі «Посилання» вказують URL на електронні ресурси інтернету з теми статті.

Якщо є розбіжність з приводу фактів[ред. код]

Сумнівну інформацію, що в разі підтвердження залишиться у статті, слід перенести на сторінку обговорення статті — це дозволить іншим дописувачам знайти публікації, які її підтверджують, після чого інформацію разом із посиланнями на джерела слід перенести назад у статтю.

Оформлення[ред. код]

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления. (рос.)
  • Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:
ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.
  • Бібліографічний опис джерел вказується в:
  1. Алфавітному порядку (від А до Я) за іменами авторів;
  2. За роками для того ж автора;
  3. Алфавітному порядку (від А до Я) за мовою — від англійської до японської.
  • Мова джерела вказується після опису. Це оформлюється за допомогою шаблону {{ref-lang}} або через заповнення відповідного параметру мова/language шаблону опису джерела (див. Вікіпедія:Шаблони посилань на джерела). Шаблон вказівки, що мова джерела українська використовується лише в окремих випадках (детальніше про використання написано в документації самого шаблону {{ref-uk}}).[1]

Форма[ред. код]

Опис книги (монографії):

  • Прізвище І. П. Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.

Опис книги (колективної праці за редакцією):

  • Назва книги / за ред. І. Б. Прізвище редактора (у родовому відмінку). — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.

Опис багатотомника (словника, збірника):

  • Назва книги : в 10 т. / за ред. І. Б. Прізвище (у родовому відмінку). — Місце : Видавництво, Рік—Рік. — Т. 1—10. — ISBN.

Посилання на частину книги (сторінку, розділ монографії, розділ колективної праці, том багатотомника):

  • Прізвище І. П. Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — С. 50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — С. 10—50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги / за ред. І. Б. Прізвище редактора (в род. відм.). — Місце : Видавництво, Рік. — С. 10—50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги : в 10 т. / за ред. І. Б. Прізвище (в род. відм.). — Місце : Видавництво, Рік—Рік. — Т. 3. — С. 10—50. — ISBN.

Опис статті (журналу, збірника, газети):

  • Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети) : журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISBN.

Зразок написання опису книги:[ред. код]

  1. Прізвище й ініціали автора (ставиться пробіл після прізвища та між ініціалами):
    Шевченко Т. Г.
  2. Після пробілу: назва твору (без лапок):
    Шевченко Т. Г. Кобзар.
  3. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: місце видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К.
  4. Після пробілу, двокрапки і пробілу: назва видавництва:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка
  5. Після коми і пробілу: рік видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012
  6. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: кількість сторінок (у кінці ставиться «с.»):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с.
  7. Після пробілу, тире і пробілу: міжнародний стандартний номер книги (ISBN) (додавання ISBN автоматично створює посилання на сторінку Вікіпедія:Джерела книг):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с. — ISBN 978-123-45-678-9
  8. У кінці бібліографічного посилання ставиться крапка:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с. — ISBN 978-123-45-678-9.

Зауваження[ред. код]

  • Усі елементи бібліографічного опису пишуться з малої літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.
  • У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.
  • При описі двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після скісної риски зазначають усіх авторів.
  • За наявності більше трьох авторів у області відповідальності (за скісною рискою) зазначають лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів) та ін.: [та ін.].
  • Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.
  • Для зазначення місця видання, таких як міста Київ, Ленінград, Львів, Москва, Одеса, Тернопіль, Санкт-Петербург, Харків використовують шаблони {{К.}}, {{Л.}}, {{Льв.}}, {{М.}}, {{О.}}, {{Т.}}, {{СПб.}}, {{Х.}} відповідно.
Докладніше: Шаблон:Місце в бібліопосиланні
  • У нумерації сторінок пробіли відсутні.

Приклади[ред. код]

Монографія (1 автор):

  • Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. — 2-е изд., испр. — М. : Школа «Языки русской культуры», 1999. — 896 с. (рос.)
  • Schiffrin D. Discourse markers. — Cambridge : University press, 1996. — 364 p. (англ.)
  • Gérald A. La coordination en français. — Fleury-sur-Orne : Caen Minard, 1966. — 458 p. (фр.)

Колективна монографія (декілька авторів):

  • Теория функциональной грамматики / отв ред. А. В. Бондарко. — СПб. : Наука, 1996. — 230 с. (рос.)
  • Дискурс іноземномовної комунікації / за заг. ред. К. Я. Кусько. — Л. : Видавництво ЛНУ, 2002. — 495 с.

Статті (в журналах, збірниках, газетах):

  • Чередниченко О. І. Зарубіжне мовознавство на зламі століть // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. — К. : ВЦ «Київський університет», 2000. — Вип. 30. — С. 4—9.
  • Процюк Р. Г. Особливості перебігу туберкульозу легень // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 9—13.
  • Проблеми організаційного забезпечення лікування / І. М. Горбатюк та ін. // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21—23.
  • Zwanenburg W. La coordination en français moderne // Lingua. — 1971. — Vol. 27. — P. 20—31. (фр.)
  • Gazdar G. A cross-categorial semantics for coordination // Linguistics and philosophy : journal. — 1980. — Vol. 3, № 3. — P. 407—409. (англ.)
  • Günther U. Elliptische Koordination. Strukturen und Prozesse lokaler Textkohärenz // Linguistische Berichte. — 1993. — Bd. 146. — S. 312—342. (нім.)

Словники:

  • Новий тлумачний словник української мови : у 4-х т. / укл. В. Яременко, О. Сліпунко. — К. : АКОНІТ, 1998.
  • Українсько-німецький тематичний словник / укл. Н. Яцко та ін. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

Ресурси інтернету[ред. код]

  1. Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване, не порушує авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» за формою:
    • Опис книги:
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва книги]. — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.
    • Опис статті (журналу, збірника, газети):
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва статті] // Назва видання (журналу, газети) : журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISSN.
    Наприклад:
    Степанков В. С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 502—503. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, розміщуються у розділі «Посилання».
  3. Сайти оформлюються подібно до книг, але із вказанням дати перегляду. Наприклад:
    — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  4. Якщо сайт має версії декількома мовами, це потрібно вказати:
    [URL Назва посилання] (англ.) (нім.) (укр.) — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  5. Сайти можуть стати неактивними. Не вилучайте такі посилання, бо вони вказують, які джерела були використані. Додайте дату, коли було помічено неактивність сайту (див. Шаблон:Недоступне посилання). Якщо відома копія сторінки в Internet Archive чи Archive.is, додайте посилання на неї.
  6. Для пошуку веб-адреси використовуйте звичайні інтернет-каталоги чи пошуковики (див. Вікіпедія:Зовнішні посилання). Для оформлення зовнішнього посилання на сайт використовуйте шаблон {{cite web}} або зовнішнє посилання з інформативним текстом [http://www.example.org Видимий текст]. Для спрощення отримання тексту посилань у потрібному форматі можна використовувати розширення для браузерів, які створюють відформатований текст посилання у буфері обміну:
    • Firefox — розширення Copy Link Text (CoLT)
      Розширення CoLT має готовий макрос для формування простого зовнішнього послання у форматі
      [http://www.example.org Видимий текст].
      Можна також додати власний макрос, що створює у буфері обміну текст для включення шаблону {{cite web 2}}:
      {{cite web 2|title=%?[S|T] |author= |date= |url=%U |website= |accessdate=%D}}
      Аргументові title цей макрос дасть значення виділеного на сторінці тексту або, при відсутності виділення, заголовка сторінки. Аргументові accessdate буде створено значення дати у залежному від налаштувань системи форматі, можливо, його необхідно буде відредагувати. Інші аргументи треба буде заповнити вручну.
    • Chrome — розширення Create Link

Переклади з інших Вікіпедій[ред. код]

  • Статті україномовного розділу Вікіпедії, перекладені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Перекладена стаття». Він проставляється так:
{{ Перекладена стаття | код мови оригіналу | назва оригінальної статті | коментар | версія = id }}
  • Шаблони запозичені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Запозичений код». Він проставляється так:
{{ Запозичений код | код мови оригіналу | назва оригінального шаблону | коментар | версія = id }}

Шаблони посилань на джерела[ред. код]

Друковані джерела[ред. код]

Рішення органів влади[ред. код]

Веб[ред. код]

Шаблони-ідентифікатори[ред. код]

Див. також[ред. код]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Використання шаблонів типу ref-lang прийнято як стандарт шляхом голосування. Див. Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/голосування щодо ref-lang

Джерела[ред. код]

Державні стандарти[ред. код]

Методичні рекомендації[ред. код]
Від засновника
Загальний огляд
Загальновікіпедійні принципи
Правила щодо змісту статей
Настанови щодо змісту статей
Правила поведінки
Настанови щодо поведінки
Настанови щодо редагування
Настанови щодо класифікацій
Настанови щодо адміністрування
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Посилання_на_джерела&oldid=22342810