Перегляд вихідного коду сторінки Лаврін Ратомський

{{Othernames|Ратомський}}
{{Державний діяч
| ім'я               = Лаврін Ратомський
| оригінальне ім'я   = 
| герб               = 
| підпис герба      = 
| титул              = Остерський староста
| прапор             = Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg
| періодпочаток      = 1566
| періодкінець       = 1593
| попередник         = [[Філон Кміта]]
| наступник          = [[Михайло Ратомський]]
| національність     = [[русин]]<ref>[https://www.google.com.ua/books/edition/Nap%C5%82yw_szlachty_polskiej_na_Ukrain%C4%99_15/2dq1AAAAIAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=%22lawryn+ratomski%22&dq=%22lawryn+ratomski%22&printsec=frontcover Napływ szlachty polskiej na Ukrainę, 1569-1648]</ref>
| громадянство       = 
| віросповідання     = православний<ref>[[Генрик Літвін|Літвін Г.]] [https://archive.org/stream/Znaroduruskogo/Znaroduruskogo_djvu.txt З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1649 рр.] / Пер. з польської.&nbsp;— К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015.&nbsp;— 616 с. ISBN  978-966-378-430-4 </ref>
| дата народження    = 
| місце народження   = 
| дата смерті        =
| місце смерті       = 
| династія           = [[Ратомські]]
| діти               = 
| освіта             = 
}}
'''Лаврін Костянтинович Ратомський''' гербу Столобот{{Efn|В німецькому щиті вміщено знак у вигляді перехрещеної подвійної стріли в стовп. В пізніших версіях доповнений заборолом під короною і трьома страусовими перами в нашоломнику.<ref>[[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко О.]] [https://www.academia.edu/41269574/Однороженко_О_Українська_родова_геральдика_доби_середньовіччя_та_раннього_модерну_ХІV_ХVІІІ_ст_Дисертація_на_здобуття_наукового_ступеня_доктора_історичних_наук_Київ_2009 Українська родова геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІV–ХVІІІ ст.)]</ref>}} ({{н}} перша пол. XVI ст.&nbsp;— {{†}} {{ДС|||1594}}<ref name="boniecki">[[Адам Бонецький|Adam Boniecki]]. [https://dn790000.ca.archive.org/0/items/poczetrodwwwie00boniuoft/poczetrodwwwie00boniuoft.pdf Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI w.]</ref><ref name="slownik">[https://books.google.com.ua/books?id=x_0TAQAAMAAJ&pg=PA670&lpg=PA670&dq=%22lawryn+ratomski%22&source=bl&ots=TPgl_Ilh0b&sig=ACfU3U1ws0mKDecp3OSlbGZ3zVBPUaiQJw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjCgrXa_-qGAxVWIRAIHSDHAFEQ6AF6BAgJEAM#v=onepage&q=%22lawryn%20ratomski%22&f=false Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 7]</ref>)&nbsp;— остерський староста.<ref name="kondratyev">[https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/8546/1/Остерське%20староство%20у%20другій%20половині%20ХVI%20%E2%80%93%20на%20початку%20ХVII%20ст..pdf Остерське староство у другій половині ХVI&nbsp;— на початку ХVII ст.: формування системи земельних володінь]</ref>

== Біографія ==
Народився в родині остерського старости [[Костянтин Ратомський|Костянтина Ратомського]], який обіймав цю посаду в 1552–1562 рр., та його дружини княгині [[Соломирецькі|Соломирецької]].<ref name="slownik" /> Після смерті батька її обійняв [[Філон Кміта]], який за ратні заслуги отримав «вічне право» на Чорнобиль, а замість нього 20 березня 1566 р. на неї королівським привілеєм був призначений «дворанин и ротъмистр» Лаврін Ратомський.<ref name="kondratyev" />

На часи правління Ратомського припала активізація діяльності місцевого боярства, які почали звертатись за старостинськими листами для осадження нових і на підтвердження старих володінь. Новий староста почав активно роздавати їх на численні остерські «пустки» боярам Шульгам, Толкачам, Жукинським, Яцковичам (Рожновським) та іншим. 

Ситуація на кордоні з Московським царством де знаходилось Остерське староство залишалось напруженим все XVI cт. через те що сусідні Чернігово-Сіверщина та Брянщина після [[Литовсько-московська війна (1500—1503)|литовсько-московської війни 1500—1503 рр.]] перейшли під контроль Москви. Не дивлячись на числені спроби повернути території, вони всі були невдалими. Втім набіги на московські землі стали регулярними, особливо після приходу до влади Лавріна.

В цей час Остерський замок став локальним центром колонізації з огляду на великий приплив шляхти та козаків, які в великих кількостях осаджували незаселені терени в тому числі й з московського боку. Через це під кінець XVI ст. московська влада на цих землях була номінальною і часто не розповсюджувалась за межі укріплень, а з новими переселенцями частішали напади:
{{Quote|и в Севере в Черниговском уезде многими землями, переходя за рубеж, завладели и многие волости за пустошили, приходя без пристани воинским обычаем за рубеж бортников и севрюков бьют и грабят, и до смерти побивают, и детеи боярскихъ многих, приезжая на их поместя, грабят.<ref name="kondratyev2">[https://shron1.chtyvo.org.ua/Kondratiev_Ihor/Livoberezhni_starostva_Kyivskoho_voievodstva_Velykoho_kniazivstva_Lytovskoho_ta_Rechi_Pospolytoi_sot.pdf? ЛІВОБЕРЕЖНІ СТАРОСТВА КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: СОЦІАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ XIV&nbsp;— XVII СТ.]</ref>}}

Крім місцевого боярства нові маєтності в Остерському старостві отримували та купували шляхтичі-переселенці з Польщі, [[Волинь|Волині]] та Київщини<ref name="kondratyev" /><ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Kondratiev_Ihor/Polska_kolonizatsiia_livoberezhnykh_starostv_Kyivskoho_voievodstva_u_pershii_polovyni_KhVII_st.pdf? Польська колонізація лівобережних староств Київського воєводства у першій половині ХVII ст.]</ref>, чому новий староста активно сприяв.<ref>[https://www.academia.edu/36421598/СЕРЕДНЬОВІЧНІ_ТА_РАННЬОМОДЕРНІ_СТАРОЖИТНОСТІ_ЦЕНТРАЛЬНО_СХІДНОЇ_ЄВРОПИ Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Матеріали ХIV Міжнародної студентської наукової конференції (Чернігів, 17–19 квітня 2015 р.)]</ref>

В 1580 р. брав участь в карачевському поході під проводом князя [[Михайло Олександрович Вишневецький|Михайла Вишневецького]] на чернігово-сіверські та брянські землі, які тоді були під владою Москви.<ref>Володимир Голобуцький. [http://litopys.org.ua/holob/hol05.htm Запорозьке козацтво]</ref><ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Vyrskyi_Dmytro/Vyshnevechchyna_pershi_peremohy_i_pershi_soratnyky_15551595_rr.pdf? Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555–1595 рр.)]</ref> В честь чого був згаданий в польськомовній жалобній поемі «[[Epicedion]]»<ref>[https://www.google.com.ua/books/edition/Стефан_Баторий_и_днеп/yUr7AgAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=%22lawryn+ratomski%22&pg=PA207&printsec=frontcover Стефан Баторий и днепровские казаки]</ref> авторства Білецького:
{{quote|Тож староста остерський зі своїми лицарями,</br>Він приєднався до князя в одне товариство,</br>Красою і хоробрістю, величний лицарський муж,</br>Старовинного роду, він Лаврин Ратомський.
{{oq|pl|Więc Starosta Ostrzycki, k nim swoie Rycerstwo,</br>Przyłączyl ku Książęcem, w iedno towarzystwo,</br>Urodą y dzielnośćią, wielki mąż Ryceski,</br>Starożytnością domu, on Lawryn Ratomski.}}
}}

В 1593 р. позбавив [[Юрій Рожиновський|Юрія Рожновського]] володінням яке надав його батьку за участь в [[Повстання Косинського|повстанні Косинського]], але водночас взяв його до себе на службу. Пізніше той скориставшись довірою його сина Михайла викраде документи представників згаслого роду [[Половці-Рожиновські|Половців-Рожиновських]], і фальсифікувавши засвідчувальні листи від імені Лавріна та інших шляхтичів оголосить себе нащадком князівського роду.<ref name="kulakovsky">''Кулаковський П''. [https://shron1.chtyvo.org.ua/Kulakovskyi_Petro/Kantseliariia_Ruskoi_Volynskoi_metryky_1569-1673_rr_Studiia_z_istorii_ukrainskoho_rehionalizmu_v_Rec.pdf? Канцелярія Руської (Волинської) метрики: 1569–1573 рр.: Студії з історії українського регіоналізму в Речі Посполитій.]&nbsp;— Острог; Л., 2002</ref>

3 липня того ж року Лаврін Ратомський за підтримки гетьмана [[Христофор Перун Радзивілл|Криштофа Радзивілла]] отримав королівський привілей згідно з яким «староство Острское зо всими того староства приналежностями» переходило його сину Михайлу. Втім 15 травня 1594 р. король вирішив віддати староство своєму дворянинові [[Себастьян Собеський|Себастьяну Собеському]], яке мало відійти йому після смерті Лавріна. Але втримати його той не зміг, і врешті воно повернулось назад до Михайла який володів ним до своєї смерті в 1626 р. Останній не мав синів, тому на ньому династія остерських старост Ратомських закінчилась.<ref name="kondratyev" />

Похований в родинному гробівцю в [[Успенський Пречистенський собор (Вільнюс)|Пречистенській церкві]] в [[Вільнюс|Вільні]].<ref name="slownik" />

== Маєтності ==
Володів селом [[Козари]] на кордоні з [[Московське царство|Московським царством]].<ref name="kondratyev" />

== Родина ==
Двічі одружений. Перша дружина&nbsp;— Софія Тишкевич{{Efn|Донька берестейського воєводи [[Юрій Тишкевич-Логойський|Юрія Тишкевича-Логойського]].<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/215/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810213933/http://www.polona.pl/item/178471/215/ |date=2014-08-10 }}''&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.&nbsp;— S. 422. {{ref-pl}}</ref>}}; з нею мав сина [[Михайло Ратомський|Михайла]]. Друга дружина&nbsp;— княгиня Олена Друцька-Горська<ref name="boniecki" />; з нею мав синів Костянтина й Григорія, а також кілька доньок.<ref name="slownik" />

== Коментарі ==
{{reflist|group=lower-alpha}}

== Примітки ==
{{примітки}}

[[Категорія:Персоналії:Київське воєводство]]
[[Категорія:Ратомські|Лаврін]]