Леблон (Ріо-де-Жанейро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леблон
Зображення
Країна  Бразилія[1][2]
Адміністративна одиниця Лагоа[d]
Ріо-де-Жанейро[2]
Статус спадщини IRPH Good Classd[2]
Площа 2,15 км²
Адреса Jardim de Alah - Leblon[2]
Описано за адресою ipatrimonio.org/rio-de-janeiro-bairro-do-leblon
Мапа розташування
URL-посилання на джерело pt.riomap360.com/mapa-bairros-rio-de-janeiro#.W8YU52hKiMo
Мапа
CMNS: Леблон у Вікісховищі

Координати: 22°59′00″ пд. ш. 43°13′19″ зх. д. / 22.9833333333611129489781888° пд. ш. 43.22194444447222139° зх. д. / -22.9833333333611129489781888; -43.22194444447222139

Леблон (порт. Leblon) — престижний район у південній частині Ріо-де-Жанейро і розташований на ньому знаменитий морський пляж. Східним кордоном району є канал Jardim d’Allah, що розділяє райони Леблона та Іпанеми, на заході район простягається до гори Дойз-Ірманс, біля підніжжя якої розташована фавела Відігал[3]. До останніх десятиліть ХІХ століття на місці нинішнього району Леблон була піщана територія з кількома фермами [4] .

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка, що збереглася, про цей регіон — карта, зроблена французькими дослідниками в 1558, на якій в цьому місці позначено село індіанців тупі[5]. У тому ж столітті, після перемоги португальців над французами в Антарктичній Франції, португальський генерал-губернатор Антоніо Салема винищив індіанців, які населяли цей регіон, заради створення плантацій цукрової тростини. Для знищення індіанців серед них розповсюджували одяг, інфікований вірусом чорної віспи[6].

У 1609 регіон переданий Мартіму де Са (Martim de Sá), губернатору Ріо-де-Жанейро, і після цього багаторазово змінював своїх португальських власників.

Бернардіно Хосе Рібейру купив ці замілі у 1844 і наступного року продав їх бізнесменові Карлосу Леблону, який народився в 1804 у французькому місті Марсель, потім у юному віці емігрував до Бразилії, помер у Ріо-де-Жанейро (1880), який заснував китобійну компанію в цьому регіоні [5] . У той час промисел китів, особливо кашалотів, мав велике значення в економіці, зокрема через жир, який використовувався для освітлення. У цей час землі Леблона стали називати «Кампо до Леблон».

З 1854, коли Іринеу Еванжеліста ді Соза впровадив газове освітлення, китобійний бізнес занепав, і Карлос Леблон продав свою землю бізнесменові Франсіску Фіалью.

На початку XX століття компанія Конструтора Іпанема придбала цю землю, розділену на невеликі партії з офіційними вулицями, а 26 липня 1919 почала продавати їх приватним особам, вже з ім'ям «Леблон».

У 1920 у парку Жардім-де-Ала проритий канал Жардім-де-Алах («Сад Аллаха»), що сполучає лагуну Родрігу-ді-Фрейташ з океаном і розділяє райони Леблон та Іпанема[7].

До 1969 в районі Леблон розташовувалась фавела Прайа ду Пінту, що тяглася до берега лагуни Родрігу-ді-Фрейташ і налічувала близько 15 000 жителів. Після пожежі, що сталася в травні цього року, фавела була знищена, а її мешканці переселені в інші місця, у тому числі в Сідаді-де-Деуш.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GeoNames — 2005.
  2. а б в г http://www.ipatrimonio.org/rio-de-janeiro-bairro-do-leblon
  3. GUIDE TO STAYING IN LEBLON. www.rioexclusive.com (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
  4. Аврорский В. В. Бразилия для любознательных. litresp.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
  5. а б O antigo Leblon. Disponível em http://www.antigoleblon.com.br/Historico [Архівовано 2022-08-08 у Wayback Machine.]. Acesso em 20 de fevereiro de 2017.
  6. Os bairros. Disponível em http://off-road.student.utwente.nl/johan/rio/br/bairros/lagoa.htm [Архівовано 2017-02-20 у Wayback Machine.]. Acesso em 19 de fevereiro de 2017.
  7. A história do Leblon, Rio de Janeiro, Brasil. copacabana.com (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]