Людина, яку я кохаю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людина, яку я кохаю
рос. Человек, которого я люблю
Жанрмелодрама
РежисерЮлій Карасик
СценаристЛеонід Завальнюк
Юлій Карасик
У головних
ролях
Георгій Жжонов
Євген Герасимов
Микола Мерзлікін
Тамара Сьоміна
ОператорЕра Савельєва
КомпозиторЮрій Левітін
ХудожникОлександр Мягков
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість94 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1966
IMDbID 0131337

«Людина, яку я кохаю» (рос. «Человек, которого я люблю») — радянський художній фільм 1966 року, знятий режисером Юлієм Карасиком на кіностудії «Мосфільм».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Живуть разом в далекому місті Благовєщенську троє чоловіків — батько і два сини. Молодшому — Родьці — 15 років. Костя після закінчення інституту, став лікарем і задихається, як він вважає, від «сірості» оточення. А Родька потерпає через неможливість допомогти людям. У будинку з'являється молода жінка Саша, яку приводить Костя. З її появою все змінюється в сім'ї Муромцева.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]