Людина змінює шкіру (фільм, 1959)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Про однойменний радянський 5-серійний художній фільм 1979 року див. Людина змінює шкіру

Людина змінює шкіру
Жанрдрама
РежисерРафаїл Перельштейн
СценаристДмитро Васіліу
Леонід Рутицький
У головних
ролях
Гурміндж Завкібеков
Сергій Курилов
Ізольда Ізвицька
ОператорМихайло Каплан
КомпозиторОлександр Пірумов
Шарофіддін Сайфіддінов
ХудожникЮрій Волчанецький
Кінокомпанія«Таджикфільм»
Тривалість91 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1959
IMDbID 0350705

«Людина змінює шкіру» — радянський двосерійний художній фільм режисера Рафаїла Перельштейна, знятий ним в 1959 році на кіностудії «Таджикфільм» за мотивами однойменного роману Бруно Ясенського. Прем'єра в Душанбе відбулася в лютому 1960 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Йде будівництво Вахшського каналу — однієї з найбільших новобудов першої п'ятирічки. Сюди прибувають за контрактом два американця. Досвідчений шпигун полковник Бейлі, який представився безневинним мандрівником містером Муррі, пізніше буде спійманий на місці злочину і викритий. А містер Кларк (Сергій Курилов), який приїхав на канал «робити гроші», поступово переконається у тому, що робота і політика не такі вже різні поняття. Не приймаючи соціалізм, він цілком щиро симпатизує ентузіазму радянських людей. Любов до перекладачки — комсомолки Марії Полозової (Ізольда Ізвицька) — допомагає Кларку осмислити те, що відбувається. У центрі подій складного будівництва виявляється і інженер Уртабаєв (Гурміндж Завкібеков) — сильна, яскрава людина, один з перших представників таджицької інтелігенції. Його підозрюють у шкідництві. Однак Уртабаєв не з тих, хто «ламається», — він доводить свою непричетність до диверсій і залишається одним з перших авторитетів будівництва. У святковий день відкриття каналу розгромлена остання банда басмачів, в сутичці з якою гине комсомольський ватажок Карім.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]