Перегляд вихідного коду сторінки Маглев

[[Файл:JR-Maglev-MLX01-2.jpg|thumb|250px|Японський {{нп|JR-Maglev|JR-Maglev|en|JR-Maglev}}]]
[[Файл:Shanghai Transrapid 002.jpg|thumb|250px|[[Шанхайський маглев]]]]

'''Маглев''' або інколи '''магнітоплан''' (від {{lang-en|Magnetic levitation}})&nbsp;— [[Поїзд|потяг]] на магнітній підвісці, що приводиться в рух та керується [[магніт]]ними силами.

Він, на відміну від традиційних [[поїзд]]ів, у процесі руху не торкається поверхні [[рейка|рейки]]. Оскільки між потягом і напрямною поверхнею є проміжок, сила тертя не діє, і єдиною гальмівною силою є сила аеродинамічного опору. Німецький маглев [[Трансрапід]] належить до [[монорейка|монорейкового]] транспорту.

Швидкість, яку розвиває маглев, співмірна зі швидкістю літаків, що дозволяє йому конкурувати з повітряним транспортом на відносно малих, як для авіації, відстанях&nbsp;— до 1000&nbsp;км. Хоча сама ідея такого транспорту не нова, економічні та технічні обмеження не дозволили їй розвинутися в повній мірі: для публічного використання технологія представлялась всього кілька разів. Нині маглев не може використовувати існуючу транспортну інфраструктуру, хоча є проекти з розташуванням елементів магнітної лінії між рейками звичайної залізниці або під полотном автотраси.

== Історія ==
Факт про те, що однойменні полюси [[магніт]]у відштовхуються, відомий з середньовіччя<ref>[https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431134/Istoriya_prityagatelnosti История притягательности] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190118204608/http://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431134/Istoriya_prityagatelnosti |date=18 січня 2019 }}{{ref-ru}}</ref>. З того ж часу з'явилася ідея про те, що за допомогою магнітів можна досягти [[Левітація|левітації]]. Найвідомішим прикладом є легенда про труну [[Магомет]]а, що висить у повітрі за допомогою магнітів у гробниці в [[Мекка|Мецці]]<ref>[https://arzamas.academy/mag/243-muhammad Летающий гроб Магомета: кто это выдумал?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201108172015/https://arzamas.academy/mag/243-muhammad |date=8 листопада 2020 }}{{ref-ru}}</ref>. Також, [[Джонатан Свіфт]] у «Подорожах Гуллівера» описав острів [[Лапута|Лапуту]], що літає завдяки величезному магніту. Втім, в реальності такі системи побудувати не вдавалося. У 1842 році була доведена [[теорема Ерншоу]], згідно якої неможливо створити з магнітів, електричних зарядів і гравітуючих мас конфігурацію, що перебувала б у [[Механічна рівновага|стійкій рівновазі]]. Проте, теорема Ерншоу не забороняє динамічну рівновагу, в тому числі&nbsp;— левітацію у змінних магнітних полях.

У 1902 році німецький винахідник {{не перекладено|Альфред Цеден||de|Alfred Zehden }} отримав патент на {{не перекладено|лінійний двигун|||Linear motor }}, що використовується у сучасних маглевах<ref>[https://www.jrpass.com/Fast-Trains-Maglev-Trains The Fast Train: Experiencing the Maglev Train in Japan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210125141113/https://www.jrpass.com/Fast-Trains-Maglev-Trains |date=25 січня 2021 }}{{ref-en}}</ref>.

У 1909 році Роберт Годдард висловив ідею потягу на змінному магнітному полі<ref name="northeastmaglev">[https://northeastmaglev.com/2018/09/25/transportation-innovation-history-of-maglev-in-the-world/ Transportation Innovation: History of Maglev in the World] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201128035152/https://northeastmaglev.com/2018/09/25/transportation-innovation-history-of-maglev-in-the-world/ |date=28 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

У 1912 році американський винахідник французького походження {{не перекладено|Еміль Башеле|||Émile Bachelet }} отримав патент на левітуючий транспорт, а у 1914 створив діючий прототип<ref>[https://www.maglevboard.net/en/facts/inventors/119-emile-bachelet Emile Bachelet ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118035546/https://www.maglevboard.net/en/facts/inventors/119-emile-bachelet |date=18 січня 2021 }}{{ref-en}}</ref>. Незалежно від Башеле схожу схему створив {{не перекладено|Вейнберг Борис Петрович|Борис Вейнберг|ru|Вейнберг, Борис Петрович }} у 1911 році. На відміну від Башеле, який використовував електродинамічну підвіску, тобто розміщував магніти під вагонами, Вейнберг використовував електромагнітну, тобто розміщував вагони під магнітами<ref name="pn">[https://www.popmech.ru/science/5387-magiya-magnitoplana-rozhdennyy-polzat-uzhe-letaet/ Магия магнитоплана: Рожденный ползать уже летает] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201019155741/https://www.popmech.ru/science/5387-magiya-magnitoplana-rozhdennyy-polzat-uzhe-letaet/ |date=19 жовтня 2020 }}{{ref-ru}}</ref>. Вейнберг називав свій винахід ''трубольотом'', оскільки капсула рухалася всередині мідної труби, з якої було відкачане повітря.

Головними перевагами літаючих потягів була швидкість і значно менша кількість обслуговуючого персоналу. Проте, після Першої світової війни обидві ці проблеми були вирішені інакше&nbsp;— автоматизація зменшила потреби у людській роботі для залізничного транспорту, [[Дизель-поїзд|дизельні потяги]] закрили потреби у швидких пасажирських перевезеннях, а літаки&nbsp;— у поштових<ref name="pn"/>.

У 1934 році німецький вчений {{не перекладено|Герман Кемпер|||Hermann Kemper }} запатентував свій варіант магнітоплану (модель Кемпера також рухалася у трубі), і у 1939 році приступив до будівництва повноцінної лінії. Через війну будівництво було зупинене у 1943 році, проте пізніше робота продовжилася, і у 1953 році Кемпер представив фінальний проєкт, а у 1969 був запущений перший діючий прототип, {{не перекладено|Transrapid 01|||Transrapid }} (TR01). Протягом десяти наступних років були створені і випробувані моделі від Transrapid 02 (перший маглев, що перевіз пасажирів, 1971 рік) до Transrapid 05. TR05 був презентований на {{не перекладено|Міжнародній транспортній виставці|Міжнародна транспортна виставка|de|Internationale Verkehrsausstellung }} 1979 року у Гамбурзі, де курсував по треку довжиною 908&nbsp;м. За час виставки він перевіз більше 55 тисяч людей, ставши першим магнітопланом, що здійснював регулярні пасажирські перевезення<ref>[https://www.maglev.net/transrapid-design-history Transrapid Design History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201112043241/https://www.maglev.net/transrapid-design-history |date=12 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

У 1984 році у Великій Британії був запущений перший комерційний маглев довжиною 600&nbsp;м, що пов'язував аеропорт і залізничну станцію у [[Бірмінгем]]і<ref name="northeastmaglev"/>.

Паралельно, у США Джеймс Павелл і Гордон Дамбі досліджували можливість магнітної левітації [[надпровідник]]ів. У 1966 році вони отримали патент на високошвидкісний потяг, що працює на цій технології. Розробками Павелла і Дамбі зацікавилися у Японії. У 1972 році там було створено перші прототипи маглеву на надпровідниках LSM200 і ML-100. У 1977 році було створено модель ML-500, яка за два роки змогла досягти швидкості 517 км/год, що стало рекордом<ref>[http://www.monorails.org/tMspages/TPMagIntro.html Introduction to Maglev Monorail] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201024205033/http://www.monorails.org/tMspages/TPMagIntro.html |date=24 жовтня 2020 }}{{ref-en}}</ref>. Тести продовжувалися кілька наступних десятиліть, і у 2009 році магнітоплани були схвалено до використання для міжміського сполучення.

Свою версію маглеву розробляли і в СРСР. У 1979 році був створений прототип ТП-01, що їздив по 36-метровій трасі. Були створені ще чотири прототипи, і планувалося побудувати тестову лінію довжиною 3,2&nbsp;км, що зв'язувала б [[Єреван]] і [[Абовян (місто)|Абовян]] проте розвал СРСР перекреслив ці плани<ref>[https://habr.com/ru/company/mailru/blog/410545/ Советский маглев: будущее, которое не случилось] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201109023144/https://habr.com/ru/company/mailru/blog/410545/ |date=9 листопада 2020 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Технологія ==

=== Підвіска ===
[[Файл:Magnetschwebebahn.svg|міні|Схема потягу на електромагнітній підвісці]]
У наш час існують 2 основні технології магнітної підвіски поїздів<ref name="tufts">[https://sites.tufts.edu/eeseniordesignhandbook/2015/maglev-magnetic-levitating-trains/ Maglev: Magnetic Levitating Trains] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201127015019/https://sites.tufts.edu/eeseniordesignhandbook/2015/maglev-magnetic-levitating-trains/ |date=27 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>:

1.Електромагнітна підвіска (EMS). У цій технології використовується Т-подібне металічне полотно. Бічні поверхні потяга «огортають» полотно, і магніти притягують потяг до нижньої частини перекладини і балансують його з боків. Така технологія є більш простою у виконанні і дозволяє левітувати навіть нерухомий потяг, але має суттєвий недолік: вона менш стабільна при великих швидкостях, через що потребує складніших систем контролю, що підтримують постійну відстань між потягом і полотном. Потяги TransRapid працюють саме на цій технології.

[[Файл:JR Maglev-Lev.png|міні|Схема потягу на електродинамічній підвісці]]2.Електродинамічна підвіска (EDS). Як відомо, для [[надпровідність|надпровідників]] теорема Ерншоу не виконується&nbsp;— вони левітують у магнітному полі постійних магнітів. Через це, такі потяги є значно більш стабільними при великих швидкостях. Серед мінусів такого підходу&nbsp;— висока ціна, пов'язана з тим, що всі відомі надпровідники можуть існувати лише за наднизьких температур, а також проблеми з рухом на малих швидкостях&nbsp;— потяг може підтримуватись у повітрі лише після досягнення деякої критичної швидкості, інакше токи, що утворюються у полотні є недостатніми для підтримки його маси. Через це такі потяги мають обладнуватися колесами або іншими засобами руху на малих швидкостях.

=== Двигун ===
[[Файл:Linearmotorprinzip.png|міні|Принципова схема лінійного двигуна]]
{{main|Лінійний двигун}}
Маглеви не можуть відштовхуватися колесами від землі, тому для їх руху використовуються лінійні двигуни. Такий двигун є аналогічним до звичайних [[електродвигун]]ів на постійних магнітах, [[статор]] якого «розрізано» і розпрямлено. Відповідно, [[ротор]] може переміщуватися лише в обмеженій зоні, від початку до кінця полотна і назад. У лінійних двигунах замість термінів статор і ротор використовуються терміни «первинний елемент» для нерухомого полотна і «вторинний елемент» для рухомої частини<ref name="tufts"/>.

=== Переваги ===
# Висока швидкість: зараз маглеви можуть розвивати швидкість понад 600 км/год, а китайська China Railway Group заявляє про тестування потягів, що будуть їздити на швидкості 1000 км/год<ref>[https://hightech.plus/2019/10/04/kitai-sozdaet-maglev-poezd-razgonyayushiisya-do-1000-kmch Китай создает маглев-поезд, разгоняющийся до 1000 км/ч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122132212/https://hightech.plus/2019/10/04/kitai-sozdaet-maglev-poezd-razgonyayushiisya-do-1000-kmch |date=22 січня 2021 }}{{ref-ru}}</ref>.
# Низький шум&nbsp;— маглеви тихіші за звичайні потяги, через що їх можна використовувати у містах.
# Безпека&nbsp;— не зважаючи на великі швидкості, шанси на сходження потягу зі шляху значно менші для маглевів.
# Низька зношуваність&nbsp;— у маглеві значно менше рухомих частин, а тому вони рідше ламаються. Відповідно зменшується ціна експлуатації<ref name="tufts"/>.
# Енергоефективність&nbsp;— через низьке тертя, втрати енергії при русі маглева значно нижчі, ніж у потяга за тієї ж швидкості<ref name="tufts"/>.
# Екологічність&nbsp;— маглеви можуть списуватися у повороти зі значно меншим радіусом, а також легко можуть бути підняті над землею, тому технічних обмежень при будівництві шляхів значно менше, і вони можуть бути прокладені так, щоб якнайменше впливати на навколишнє середовище<ref name="tufts"/>.

=== Недоліки ===
# Висока вартість створення та обслуговування колії&nbsp;— (хоча і менша за будівництво метро)
# Електромагнітне поле, яке створюється магнітною підвіскою може виявитися шкідливим для бригад потяга та навколишніх мешканців<ref>[https://www.researchgate.net/publication/327972538_Electromagnetic_Fields_of_High-Speed_Transportation_Systems_Maglev_Technologies_in_Comparison_with_Steel-Wheel-Rail Electromagnetic Fields of High-Speed Transportation Systems ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210227083552/https://www.researchgate.net/publication/327972538_Electromagnetic_Fields_of_High-Speed_Transportation_Systems_Maglev_Technologies_in_Comparison_with_Steel-Wheel-Rail |date=27 лютого 2021 }}{{ref-en}}</ref>.
# Потрібна складна дорожня інфраструктура. Наприклад, стрілка для маглева являє собою дві ділянки дороги, що змінюють одна одну в залежності від напрямку повороту. Тому малоймовірно, що лінії маглева будуть утворювати розгалужені мережі з розвилками і перетинами.
# Лінії маглева не можуть поєднуватися з традиційними залізницями&nbsp;— маглев мережа має будуватись з нуля.
# Не зрозуміла маркетингова ніша маглевів&nbsp;— які саме потреби вони вирішують, з таких, які не можуть бути вирішені літаками і традиційними швидкісними потягами<ref name="tufts"/>.

== Лінії ==

=== Діючі ===
* [[Теджон]]ський [[Теджонський Маглев|маглев.]] Був побудований до [[Всесвітня виставка|Всесвітньої виставки]] 1993 року. Зараз поєднує Експо парк і [[Національний музей науки і техніки (Республіка Корея)|Національний музей науки і техніки]]. Довжина треку&nbsp;— 1 км<ref name="operational">[https://www.maglev.net/six-operational-maglev-lines-in-2018 The Six Operational Maglev Lines in 2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201128221743/https://www.maglev.net/six-operational-maglev-lines-in-2018 |date=28 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.
* [[Шанхайський маглев]]. Найдовша діюча лінія&nbsp;— 30,5 кілометра. Цю відстань потяг проходить за 7 хвилин 20 секунд, розвиваючи максимальну швидкість у 431 км/год. Діє з 2004 року<ref name="operational"/>.
* {{не перекладено|Linimo|||Linimo }}&nbsp;— лінія поблизу японського міста [[Нагоя]]. Була побудована до Всесвітньої виставки 2005. Має довжину 8,9 кілометрів і 9 станцій. Максимальна швидкість потяга&nbsp;— 100 км/год. Лінія перевозить більше 16 тисяч пасажирів на добу<ref name="operational"/>.
* [[Маглев аеропорту Інчхон]]&nbsp;— безкоштовний маглев, що поєднує аеропорт і метро. Працює з 2016 року. Довжина треку&nbsp;— 6,1&nbsp;км. Має 6 станцій. Максимальна швидкість потяга&nbsp;— 110 км/год<ref name="operational"/>.
* [[Чанша Маглев]]&nbsp;— перший маглев повністю розроблений у Китаї (шанхайський маглев використовує німецькі потяги Transrapid). Лінія має довжину 18,55&nbsp;км і три станції. Максимальна швидкість потяга&nbsp;— 100 км/год. Маглев також поєднує аеропорт і метро. Працює з 2016 року<ref name="operational"/>.
* {{не перекладено|Лінія S1 пекінського метрополітену|||S1 line (Beijing Subway) }}&nbsp;— відкрита у 2017 році. Містить 7 станцій і має загальну довжину 8,25&nbsp;км. Максимальна швидкість потяга&nbsp;— 110 км/год<ref name="operational"/>.

=== Закриті ===
* [[Бірмінгем]]&nbsp;— лінія довжиною 600 метрів пов'язувала аеропорт і залізничну станцію. Була відкрита у 1984 році, і закрита у 1995 році через постійні збої у електричних системах<ref name="noop">[https://www.maglev.net/worlds-first-maglev-lines-no-longer-operate The World's First Maglev Lines That No Longer Operate] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201128220252/https://www.maglev.net/worlds-first-maglev-lines-no-longer-operate |date=28 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.
* {{не перекладено|M-Bahn|||M-Bahn }}&nbsp;— лінія з трьох станцій довжиною в 1 кілометр, що заповнювала транспортну лакуну, що утворилася після будівництва [[Берлінський мур|Берлінського муру]]. Лінія тестово працювала з 1984 року, а у 1989 році почала перевозити пасажирів. У 1991 році після падіння муру лінія втратила свою доцільність і була закрита<ref>[https://withberlinlove.com/2018/07/26/m-bahn-berlin-monorail/ The M-Bahn&nbsp;— The Berlin Monorail] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201125081615/https://withberlinlove.com/2018/07/26/m-bahn-berlin-monorail/ |date=25 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

=== Заплановані ===

=== По країнах ===
* Кілька ліній плануються до будівництва у США (зараз на рівні проєктування)<ref name="projects">{{Cite web |url=https://www.maglevboard.net/en/facts/projects |title=Projects |accessdate=6 грудня 2020 |archive-date=5 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201205213839/https://www.maglevboard.net/en/facts/projects }}</ref>:
** Міжміські лінії: [[Атланта]]—[[Чаттануґа]], [[Балтімор]]—[[Вашингтон]] (з подальшою можливістю розширення до [[Нью-Йорк]]—Вашингтон), Каліфорнія—Невада (конкретні міста ще не вирішені, ймовірно Лос-Анжелес—Лас-Вегас).
** Міський громадський транспорт: [[Гонолулу]], [[Піттсбург]], [[Сан-Дієго]]
* Венесуела: [[Каракас]]—[[Ла-Гуайра]] (реалізація малоймовірна)
* Індія: [[Делі]]—[[Мумбаї]]
* Іран: [[Тегеран]]—[[Мешхед]]
* Японія: [[Токіо]]—[[Осака]]
* Китай: [[Шанхай]]—[[Ханчжоу]] і міська лінія, що поєднує Шанхайський аеропорт і метро.
* Велика Британія: [[Лондон]]—[[Глазго]]

=== Міжнародні ===
* Пан'європейський коридор IV&nbsp;— високошвидкісна лінія, що поєднує Берлін, Дрезден, Прагу, Відень, Братиславу і Будапешт<ref name="projects"/>.
* Cascadia Maglev&nbsp;— лінія, що має поєднувати [[Портленд (Орегон)|Портленд]] (США) і [[Ванкувер]] (Канада)

=== Скасовані ===
* Swissmetro&nbsp;— запропонований у 1992 році проєкт, що мав пов'язувати [[Базель]], [[Цюрих]], [[Берн]], [[Лозанна|Лозанну]], [[Лозанна|Женеву]] і ще кілька великих швейцарських міст. Потяги мали курсувати на швидкості 500 км/год по підземних тунелях з частково відкачаним з них повітрям<ref>[https://www.researchgate.net/publication/255792073_Swissmetro_-_Project_Development_Status Swissmetro&nbsp;— Project Development Status]{{ref-en}}</ref>. У проєкт було інвестовано більше 10 мільйонів доларів, проте у 2009 році його було вирішено закрити<ref>[https://www.swissinfo.ch/eng/swissmetro-signals-the-end-of-the-line/7637186 Swissmetro signals the end of the line] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814045825/https://www.swissinfo.ch/eng/swissmetro-signals-the-end-of-the-line/7637186 |date=14 серпня 2020 }}{{ref-en}}</ref>.
* Мюнхенський маглев&nbsp;— лінія мала протягнутися на 30&nbsp;км від аеропорту до центру міста. Був розроблений потяг Transrapid 09, що мав курсувати цією лінією. У 2008 році проєкт був закритий через економічну недоцільність<ref>{{Cite web |url=https://www.wired.com/2008/03/maglev-project/ |title=Maglev Project in Munich: Cancelled |accessdate=6 грудня 2020 |archive-date=4 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200804235742/https://www.wired.com/2008/03/maglev-project/ }}</ref>.
* Маглев Гамбург-Берлін. Лінія довжиною 295&nbsp;км мала пов'язувати два великих німецьких міста. Проєкт почав реалізовуватися у 1994, а у 2005 році його було закрито, а натомість було вирішено пов'язати міста більш традиційними швидкісними залізницями<ref name="abd">[https://www.maglev.net/abandoned-maglev-projects Abandoned Maglev Projects] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201125074117/https://www.maglev.net/abandoned-maglev-projects |date=25 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.
* Metrorapid&nbsp;— 80-кілометрова лінія, що мала пов'язувати [[Дюссельдорф]] і [[Дортмунд]]. Роботи велись з 2000 року, проте у 2003 було вирішено, що звичайна швидкісна залізниця так само вирішить транспортні проблеми, але буде значно дешевшою<ref name="abd"/>.

== Аварії на маглевах ==
У липні 2011 два маглеви на швидкості 100 км/год зіткнулися біля міста Веньчжоу, Китай. Загинуло 40 людей, і близько 200 отримали травми<ref>[https://www.bbc.com/news/world-asia-china-16345592 China bullet train crash 'caused by design flaws'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201108140230/https://www.bbc.com/news/world-asia-china-16345592 |date=8 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

У вересні 2006 року поблизу німецького містечка [[Латен]], маглев з серії Transrapid на швидкості 170 км/год врізався у вагон ремонтної бригади, що опинився там через помилку диспетчера. В аварії загинули 23 людини і 11 було важко поранено. Цікаво, що навіть у такому жорсткому зіткненні, потяг не зійшов з напрямляючої, як це часто буває зі звичайними потягами<ref>[https://www.dw.com/en/german-court-rules-human-error-caused-2006-transrapid-crash/a-14887942-1 German court rules human error caused 2006 Transrapid crash] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919062158/https://www.dw.com/en/german-court-rules-human-error-caused-2006-transrapid-crash/a-14887942-1 |date=19 вересня 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

У серпні 2006 батарея на маглеві у Шанхаї перегрілася і загорілася, через що вагони заповнилися димом. Ніхто не постраждав<ref>[http://www.china.org.cn/english/scitech/178249.htm Fire on Shanghai Maglev Train Worries Germany ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180620230332/http://www.china.org.cn/english/scitech/178249.htm |date=20 червня 2018 }}{{ref-en}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Вакуумний потяг]]
* [[Гравітаційний потяг]]
* [[Hyperloop]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20040725064033/http://www.transrapid.de/ Transrapid]{{ref-de}}
* [http://www.infuture.ru/news.php?news_id=48 Сверхскоростной поезд на магнитной подвеске JR-Maglev MLX01] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304060303/http://www.infuture.ru/news.php?news_id=48 |date=4 березня 2016 }}{{ref-ru}}
* [http://www.maglev.de Маглев Германия «Transrapid», маглев-дороги в Шанхае, «Япон маглев» / Линимо: info + Фотографии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050428073316/http://www.maglev.de/ |date=28 квітня 2005 }}{{ref-de}}
* [http://www.maglevboard.net/ Маглев IMB International Maglev Board] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060205041516/http://www.maglevboard.net/ |date=5 лютого 2006 }}{{ref-en}}

{{Громадський транспорт}}
{{Перспективні технології|транспорт=так}}

[[Категорія:Залізничний транспорт]]
[[Категорія:Маглев|*]]