Магнахар
| Магнахар | |
|---|---|
| Magnachar | |
| Народився | невідомо невідомо |
| Помер | бл. 565 невідомо |
| Діяльність | католицький священник |
| Відомий завдяки | військовик |
| Титул | герцог Алеманії |
| Посада | дукс |
| Термін | 555—565 роки |
| Попередник | Бутілін |
| Наступник | Ваефар |
| Конфесія | католицька церква |
| Батько | Бутілін? |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Магнахар (д/н — бл. 565) — герцог Алеманії в 555—565 роках.
Основні відомості містяться з хроніці єпископа Марія Аванського. Ймовірно син або інший родич алеманського герцога Бутіліна. Після загибелі останнього в Італії 554 року стає герцогом. Затвердження франкським королем Хлотарем I відбулося 555 року. Про Магнахар відомо замало. Його ставка була в Страсбурзі або Базелі. Брав участь у походах франків проти саксів та королівства тюрингів. У 561 році видав доньку за короля Гунтрамна, суперника короля Сігіберта I. Водночас і далі правив до 565 року. Це свідчить або про напівнезалежний статус Магнахара, оскільки землі алеманів підпорядковувалися переважно Сігіберту I або він володів якоюсь частиною алеманських володінь в межах королівства Гунтрамна.
Йому спадкував ймовірно син Ваефар.
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie: Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 78–81. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- Dieter Geuenich: Geschichte der Alemannen (= Kohlhammer-Urban-Taschenbücher. 575). 2., überarbeitete Auflage. Kohlhammer, Stuttgart 2005, ISBN 3-17-018227-7.