Перегляд вихідного коду сторінки Майк Йогансен

{{Письменник
|Ім'я = Майк Гервасійович Йогансен
|Оригінал імені = 
|Ім'я при народженні = Михайло Гервасійович Йогансен
|Псевдоніми = Майк Йогансен
|Мова творів = [[українська мова]]
|Рід діяльності = поет, прозаїк, перекладач, критик, лінгвіст
|Роки активності = 
|Напрямок = 
|Жанр = 
|Magnum opus = 
|Премії = 
|зображення = Maik Johansen.jpg
|Сайт = 
|Вікіцитати = Йогансен Майк Гервасійович
|місце смерті = [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]
|Вікіджерела = Майк Йогансен
}}
[[Файл:Йогансен Майк.JPG|міні|Майк Йогансен]]
[[Файл:Українські митці.Київ.1923.2.jpg|міні|Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923. Зліва направо, перший ряд: [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]], [[Меженко Юрій Олексійович|Юрій Меженко]], [[Микола Хвильовий]], Майк Йогансен, [[Михайлов Григорій Якович|Григорій Михайлов]], [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]]. Другий ряд: [[Романович-Ткаченко Наталя Данилівна|Наталя Романович]], [[Могилянський Михайло Михайлович|Михайло Могилянський]], [[Василь Еллан-Блакитний]], [[Пилипенко Сергій Володимирович|Сергій Пилипенко]], [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]], [[Филипович Павло Петрович|Павло Филипович]]. У третьому ряду стоять: [[Загул Дмитро Юрійович|Дмитро Загул]], [[Зеров Микола Костянтинович|Микола Зеров]], [[Драй-Хмара Михайло Опанасович|Михайло Драй-Хмара]], [[Косинка Григорій Михайлович|Григорій Косинка]], [[Сосюра Володимир Миколайович|Володимир Сосюра]], [[Тодось Осьмачка]], [[Коряк Володимир Дмитрович|Володимир Коряк]], [[Івченко Михайло Євдокимович|Михайло Івченко]]]]
[[Файл:Письменники.Харків.1926.jpg|міні|Зліва направо: [[Панч Петро Йосипович|Петро Панч]], Майк Йогансен, [[Вражливий Василь Якович|Василь Вражливий]], [[Епік Григорій Данилович|Григорій Епік]]. [[Харків]], 1926]]
[[Файл:Mayk Yohansen.jpg|міні|Майк Йогансен, кінець 1920-х]]
'''Майк Йога́нсен''', справжнє ім'я '''Михайло Герва́сійович Йога́нсен''' {{життєпис}}&nbsp;— український поет, прозаїк доби [[розстріляне відродження|«Розстріляного відродження»]]. Також&nbsp;— перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання [[Вільна академія пролетарської літератури|ВАПЛІТЕ]].

Жертва [[сталінські репресії|сталінських репресій]].

== Життєпис ==
Народився {{ДН|28|10|1895|16}} року в [[Харків|Харкові]] у родині вчителя [[німецька мова|німецької мови]], батька, вихідця з [[Латвія|Латвії]] (в окремих матеріалах є свідчення про його шведське чи норвезьке походження, які він сам й поширював{{факт}}, ймовірно, він мав радше данське походження судячи з форми прізвища); матір його ж&nbsp;— Ганна Федорівна Крамаревська зі [[старобільськ]]их козаків{{sfn|Автобіографії|2015|с=226}}. Середню освіту здобув у Третій харківській чоловічій гімназії, де навчався разом із майбутніми російськими поетами-футуристами [[Пєтніков Григорій Миколайович|Григорієм Пєтніковим]] та [[Божидар]]ом та українським географом [[Платонов Юрій Гаврилович|Юрієм Платоновим]]. Закінчив історико-філологічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського Імператорського університету]] (1917), де спеціалізувався на вивченні латини.

1918 року Йогансен під враженням від [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|Радянсько-української війни]] та кривавих розправ [[Добровольча армія|денікінців]] у Харкові, за його власним свідченням, «поклав різку лінію у світогляді і пристав до [[Марксизм|марксівського]]». Відтоді почав писати вірші українською{{sfn|Мельників|2009|с=7}}.

1921 року зближується з [[Василь Еллан-Блакитний|Василем Елланом-Блакитним]], [[Микола Хвильовий|Миколою Хвильовим]], [[Сосюра Володимир Миколайович|Володимиром Сосюрою]] та іншими харківськими письменниками. Разом із ними став фундатором [[Гарт (літературна організація)|Спілки пролетарських письменників «Гарт»]] (1923). В цей час працює редактором на [[Всеукраїнське фотокіноуправління|ВУФКУ]], звільняється з роботи після переїзду організації з Харкова до Києва восени 1926 року.

1925 року із групою колег вийшов із «Гарту» і заснував літературне об'єднання [[Вільна академія пролетарської літератури|Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ)]]. Після вимушеного саморозпуску організації в січні 1928 року ініціював створення [[Техно-мистецька група А|«Техно-мистецької групи А»]] (1928—1931). Разом з учасниками цієї групи видавав «[[Універсальний журнал]]». З ідеї Йогансена народився також позагруповий альманах «[[Літературний ярмарок]]» (1928—1930). Пізніше вступив до [[Національна спілка письменників України|Спілки радянських письменників України]] (1934).

=== Загибель ===
18 серпня 1937 року заарештований співробітниками НКВС у своїй харківській квартирі в [[Будинок «Слово»|будинку «Слово»]]. На допитах не приховував своїх політичних поглядів: «В бесідах з Епіком, Вражливим я говорив, що [[Остап Вишня]]&nbsp;— ніякий не терорист. Що саджають людей безвинних у тюрми. Я стверджував, що арешти українських письменників є результатом розгубленості й безсилля керівників партії і Радянської влади».

24 жовтня 1937 року Йогансену пред'явлено [[Обвинувальний акт|обвинувальний висновок]]: «З 1932 року брав участь в антирадянській націоналістичній організації, яка ставила своєю метою повалення радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників компартії і радянського уряду». Розглянувши на закритому засіданні 26 жовтня 1937 року судово-слідчу справу Михайла Йогансена, Військова Колегія Верховного Суду СРСР винесла вирок: «Йогансена М.&nbsp;Г. засудити до [[Смертна кара|вищої міри кримінального покарання]]&nbsp;— розстрілу з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. Вирок остаточний і на підставі Постанови ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 року<ref>[http://stalin.memo.ru/images/1934.htm Постановление ЦИК и СНК СССР 1 декабря 1934 г. О внесении изменений в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик] {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929111336/http://stalin.memo.ru/images/1934.htm |date=29 вересня 2020 }}</ref> підлягає негайному виконанню».

27 жовтня 1937 року Йогансена розстріляно в тюрмі [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] у Києві. Символічна могила письменника міститься на [[Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник (Лук'янівське кладовище)|Лук'янівському цвинтарі]]. Як свідчать архівні документи, тіло було таємно поховане у [[Биківнянські могили|Биківнянському лісі]]<ref>[https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy Інформаційні матеріали до Дня пам'яті жертв політичних репресій] // Офіційний сайт Українського Інституту національної пам'яті.&nbsp;— 2020.&nbsp;— 16 травня. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200620033145/https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zhertv-politychnyh-represiy |date=20 червня 2020 }}</ref>.

Син Гай Йогансен разом з матір'ю 1945&nbsp;р. емігрував до Німеччини.

20 березня 1958 року реабілітований.<ref>{{ЕІУ|3= ЙОГАНСЕН Майк Гервасійович|5=http://www.history.org.ua/?termin=Yogan_M|4=Голда Д.М.|1=3}}</ref><ref>[http://www.nbuv.gov.ua/node/4383 Народився Майк Йогансен, український письменник, сценарист, перекладач, теоретик літератури, мовознавець]</ref>

== Особисте життя ==

=== Цікаві факти ===
Йогансен дуже добре грав у [[більярд]]. Одного разу він виграв партію у [[Маяковський Володимир Володимирович|Володимира Маяковського]], за що той, програвши, мусив залізти під стіл і декламувати вірш [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]]<ref>{{Cite web |url=http://vsiknygy.net.ua/person/271/ |title=Майк Йогансен — Автор першого українського бестселлера |accessdate=20 серпня 2014 |archive-date=17 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171017082932/http://vsiknygy.net.ua/person/271/ }}</ref>.

У Майка була сестра Тетяна, вони разом часто з примусом батька читали «<nowiki/>[[Фауст (Гете)|Фауста]]<nowiki/>» Гете. Їхній батько був переконаним, що так вони вдосконалять свої знання з німецької мови<ref>{{Cite web|url=https://chasdiy.org/society/maik-iohansen-biohrafiia-poet-rozstrilianoho-vidrodzhennia.html|title=Майк Йогансен: біографія. Поет «розстріляного відродження»|last=Кос|first=Софія|date=27 січня 2023|website=https://chasdiy.org/|publisher=Час ДІй|language=5 лютого 2023}}</ref>.

== Творчість ==
Перші вірші Йогансен написав німецькою і російською мовами{{sfn|Мельників|2009|с=7}}. Про себе як про українського поета він заявив 1921 року публікаціями в журналі «[[Шляхи мистецтва]]», збірниках «Жовтень» і «На сполох», альманахові «Штабель».

На початку творчого шляху молодому поетові властивий мотив мрійних «островів хмар», що його [[Білецький Олександр Іванович|Олександр Білецький]] назвав «запізнілим романтизмом». Та бурхлива доба швидко «перемагнітила» Йогансена. Сповнений сподівань на національне й соціальне оновлення поет видає збірку «Д'горі» (1921), в одному з розділів якої&nbsp;— «Скоро forte»&nbsp;— поетичними засобами у високих героїчних тонах відтворив добу революції і громадянської війни.

Звертаючись до фольклорних джерел, Йогансен переосмислює їх у світлі ренесансних ідей (збірка «Кроковеє коло», 1923). Поетична збірка «Ясен» (1929), яка з'явилася після книжок «Революція» (1923) і «Доробок» (1924), виявила нову якість творчих пошуків Йогансена: від стихійної революційності молодого українського інтеліґента раннього періоду творчості письменник еволюціонізує у напрямку «романтики чистого слова». Еволюція поета і його ліричного героя йшла лінією романтизації щоденної, живої, суперечливої дійсності, що по-своєму утверджувала «романтику буднів».

Пізньому періодові творчості Йогансена властиве звернення до сюжетного вірша, балад, віршованих оповідань, нарису. Він покладав великі надії на прозу, розглядав свої вірші як «юнацьку спробу», вважав лірику «недовговічною та ефемерною», мріяв написати «велике полотно» про «Харків, про індустріальне оновлення» велетенського міста.

І в поезії, і в прозі Йогансен зберігав творчу індивідуальність. Часто вдавався до експериментів&nbsp;— поєднував прозу й поезію в одному творі, до містифікацій. За сімнадцять років творчої діяльності видав вісім книг віршів, десять книг прози, чотири книжки для дітей та дві&nbsp; з літературознавства. З усього створеного головним вважав поетичний доробок. На п'ятнадцятому році творчої діяльності видав підсумкову книжку віршів, хоча свою поетичну програму не вважав вичерпаною.

=== Переклади ===
Як випускник класичної гімназії, Йогансен знав старогрецьку, латину, німецьку і французьку. Самотужки оволодів англійською та іспанською, непогано знав скандинавські і слов'янські мови. У його перекладацькому доробку твори [[Фрідріх Шиллер|Фрідріха Шиллера]], [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], [[Едгар Аллан По|Едґара Аллана По]], [[Редьярд Кіплінг|Редьярда Кіплінга]], [[Герберт Веллс|Герберта Веллса]], [[Катаєв Валентин Петрович|Валентина Катаєва]] та інших.

Про його навички в опановуванні мов згадував письменник [[Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]]:

{{цитата|Коли в час війни в Іспанії прибули іспанські діти-сироти, Йогансен осягнув іспанську мову достеменно на моїх очах&nbsp;— у балачці з іспанською дівчинкою років десяти. Після того він зразу ж перекладав розмови з іспанськими дітьми&nbsp;— з іспанської на українську і з української на іспанську&nbsp;— всім письменникам, які були в бригаді, що приїхала відвідати іспанських дітей в Померках, на дачі [[Петровський Григорій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Петровського]]. А повернувшись додому, взяв іспанську книжку і вільно її читав. За кілька днів Майк опублікував вже й переклади з іспанської поезії<ref>[https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/posts/1756059474548679 Цей день в історії України.] // Офіційна Фейсбук-сторінка Українського інституту національної пам'яті.&nbsp;— 2020.&nbsp;— 29 жовтня. </ref>.}}

== Вшанування пам'яті ==
120-та річниця з дня народження Майка Йогансена відзначалася на державному рівні<ref>Політика // Голос України.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;29 (6033).&nbsp;— 18 лютого.— С.&nbsp;4.</ref>.

У місті [[Одеса]] провулок Олександра Невського 5-й перейменували на провулок Майка Йогансена{{джерело}}.

У місті [[Харків]] вулицю Лермонтовську перейменували на вулицю Майка Йогансена.

== Бібліографія ==

=== Поезія ===
* Д'горі.&nbsp;— {{Х.}} : Всеукрлітком, 1921.&nbsp;— 24 с.
* [[s:Кроковеє коло (збірка)|Кроковеє коло]].&nbsp;— {{К.}} : Гарт, 1923.&nbsp;— 32 с.
* Революція.&nbsp;— {{Х.}} : Гарт, 1923.&nbsp;— 16 с.
* [https://www.ostromir.xyz/chervonyi_shliakh_1923/yohansen4/ Сонатина].&nbsp;— Х. : Червоний шлях, 1923.
* [[s:Доробок|Доробок]]: (Речі 1917—1923 рр.).&nbsp;— {{Х.}} : Червоний шлях, 1924.&nbsp;— 100 с.
* [[s:Пролог до Комуни (збірка)|Пролог до Комуни]].&nbsp;— {{Х.}} : [[ДВУ]], 1924.&nbsp;— 24 с.
* Алло на хвилі 477: Ревю / Муз. Юлія Мейтуса, тексти Майка Йогансена.&nbsp;— {{Х.}} : ДВУ, 1929.&nbsp;— 6 с.
* [[s:Ясен|Ясен]]: Поезій книга друга.&nbsp;— {{Х.}} : ДВУ, 1930.&nbsp;— 64 с.
* [[s:Вибрані вірші (Йогансен)|Збірка вибраних віршів]].&nbsp;— {{Х.}} : ДВУ, 1930.&nbsp;— 78 с.
* [[s:Баляди про війну і відбудову|Баляди про війну і відбудову]].&nbsp;— {{Х.}} : Літ. і мистецтво, 1933.&nbsp;— 59 с.
* [[s:Поезії|Поезії]].&nbsp;— {{Х.}} : Рух, 1933.&nbsp;— 186 с.

=== Проза ===
* ''Вецеліус, Віллі.'' Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших: у 10-ти вип.&nbsp;— {{Х.}}&nbsp;: ДВУ, 1925.&nbsp;— Вип. 1–10.
* [[s:17 хвилин|17 хвилин]]: оповідання.&nbsp;— {{Х.}} : Книгоспілка, 1925.&nbsp;— 40 с.
* Майборода: оповідання // Всесвіт.&nbsp;— 1925.&nbsp;— №&nbsp;11, 16, 18.
* [[s:Луб'яне решето|Луб'яне решето]]: [гуморески<nowiki>]</nowiki>.&nbsp;— {{Х.}} : Плужанин, 1929.&nbsp;— 32 с.
* [[s:Солоні зайці|Солоні зайці]]: (гуморески).&nbsp;— {{Х.}} : Плужанин, 1929.&nbsp;— 32 с.
* Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію.&nbsp;— {{Х.}} : Пролетарий, 1930.&nbsp;— 214 с.
* [[s:Життя Гая Сергійовича Шайби (збірка)|Життя Гая Сергійовича Шайби]]: оповідання.&nbsp;— {{Х.}} : Літ. і мистецтво, 1931.&nbsp;— 72 с.
* [[s:Оповідання про Майкла Паркера|Оповідання про Майкла Паркера]].&nbsp;— {{Х.}} : Літ. і мистецтво, 1931.&nbsp;— 79 с.
* [[Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію]].&nbsp;— {{Х.}} : Рух, 1932.&nbsp;— 170 с.
* Оповідання.&nbsp;— {{Х.}} : Рух, 1932.&nbsp;— 302 с.

=== Нариси ===
* [[Подорож людини під кепом]] (Єврейські колонії).&nbsp;— [{{Х.}}]: ДВУ, 1929.&nbsp;— 80 с.
* Подорож у радянську Болгарію: [нарис].&nbsp;— {{Х.}}; {{К.}} : Літ. і мистецтво, 1930.&nbsp;— 72 с.
* [[s:Три подорожі|Три подорожі]]: (Нариси).&nbsp;— {{Х.}}; {{К.}} : Літ. і мистецтво, 1932.&nbsp;— 188 с.
* [[s:Під парусом на дубі|Під парусом на дубі]]: (Нарис).&nbsp;— {{Х.}}; {{К.}} : Літ. і мистецтво, 1933.&nbsp;— 105 с.
* [[s:Подорож у Даґестан|Подорож у Даґестан]].&nbsp;— {{Х.}} : Рух, 1933.&nbsp;— 148 с.
* [[s:Кос Чагил на Ембі|Кос Чагил на Ембі]]: [Нариси].&nbsp;— {{К.}}; {{Х.}} : Держлітвидав, 1936.&nbsp;— 152 с.: іл.

=== Твори для дітей ===
* Жабка (Оповідання).&nbsp;— {{Х.}}, Одеса: Дитвидав, 1929.&nbsp;— 16 с.: іл.
* Жабка. Кіт. Собака (Оповідання)&nbsp;— К., Одеса: Дитвидав, 1934&nbsp;— 19 с.: іл.
* Хитрі качки (Оповідання) {{Х.}}, Одеса: Дитвидав, 1935.&nbsp;— 46 с.: іл.
* Старий вепер: (Оповідання) {{Х.}}, Одеса: Дитвидав, 1936.&nbsp;— 34 с.: іл.
* Джан та інші оповідання. {{Х.}}, Одеса: Дитвидав, 1937.&nbsp;— 55 с.: іл.
* [http://uartlib.org/allbooks/dityachi-knigi/mayk-yogansen-kut-chudilo/ Кіт Чудило.] {{К.}} : Веселка, 1967. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150108213654/http://uartlib.org/allbooks/dityachi-knigi/mayk-yogansen-kut-chudilo/ |date=8 січня 2015 }}
* [http://uartlib.org/allbooks/dityachi-knigi/mayk-yogansen-krabi/ Краби.] {{К.}} : Веселка, 1968. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150208145623/http://uartlib.org/allbooks/dityachi-knigi/mayk-yogansen-krabi/ |date=8 лютого 2015 }}

=== Літературознавство ===
* [[s:Як будується оповідання|Як будується оповідання]]: аналіз прозових зразків.&nbsp;— Харків: Книгоспілка, 1928.&nbsp;— 144, 1 с.&nbsp;— (Критика й теорія літератури).

=== Статті ===
* [https://www.ostromir.xyz/chervonyi_shliakh_1923/yohansen5/ Пристосування латиниці до потреб української мови]. Червоний шлях №&nbsp;9, 1923.
* [https://www.ostromir.xyz/vaplite2/yohansen3/ Аналіза Фантастичного Оповідання]. Вапліте №&nbsp;2, 1927.

=== Переклади ===
* [https://www.ostromir.xyz/vaplite2/yohansen3/ Недосвідчений Дух]. Оповідання [[Герберт Веллс|Герберта Дж. Веллса]].
* [[Фрідріх Шиллер]]. Коварство і кохання (1934).
* [[Редьярд Кіплінг]]. Казки - Харків; Одеса: Дитвидав, 1935

== Видання ==
* ''Йогансен, Майк.'' Поезії / Упоряд., вступ. ст. і прим. Степана Крижанівського.&nbsp;— {{К.}} : Радянський письменник, 1989.&nbsp;— 196 с.
* ''Йогансен, Майк.'' Вибрані твори / Упоряд. Ростислав Мельників.&nbsp;— Вид. 2-ге, доп.&nbsp;— {{К.}} : Смолоскип, 2009.&nbsp;— 768 с.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8499-94-4.}}
Твори Майка Йогансена на порталі '''Чтиво:''' https://chtyvo.org.ua/authors/Yohansen/

== Відео та аудіо ==

* ''Майк Йогансен''. Історія одного «чудермайстра» :https://www.youtube.com/watch?v=TUMt3JHhfj4
* ''Майк Йогансен''. Гнилизна / аудіокнига: https://www.youtube.com/watch?v=L-aANEsdanA
* ''Майк Йогансен.'' «Краби»: https://www.youtube.com/watch?v=AhSBcIRhd18
* ''Майк Йогансен'' «То город-дощ…» | Читає Валерій Харчишин | Слухай: https://www.youtube.com/watch?v=X-N2SPspBn4
* ''Майк Йогансен.'' «То город-дощ…» (аудіо): https://sluhay.com.ua/9140790:majk-jogansen-to-gorodj-djoshch
* ''Ірина Старовойт.'' «Мисливська легенда» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=j9-dOzAF9Pc
* ''Остап Сливинський.'' «Скоро forte» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=5Fj4NfZTS1U
* ''Остап Сливинський.'' «Колискова» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=adkJhQBSKzg
* ''Ірина Старовойт.'' «Ось іду по рейці» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=RacPuIp7BIQ
* ''Роман Онишкевич.'' «Поезія» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=ddASa_jkVVM
* ''Олег Онещак.'' «Реакція» (Майк Йогансен):https://www.youtube.com/watch?v=TL0m0zjkr-k

Третій епізод подкасту "<nowiki/>[[Будинок «Слово»]] присвячений<ref>{{Cite web|title=«Будинок Слово»: подкаст за підтримки УКФ про письменників Розстріляного Відродження доступний для прослуховування|url=https://ucf.in.ua/news/27092023|website=ucf.in.ua|accessdate=2023-09-27|language=ua|first=Український культурний|last=фонд}}</ref> життю та творчості Майка Йогансена. Послухати його можна на всіх зручних подкаст-платформах: Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Google Podcasts.

== Див. також ==
* [[Сталінські списки]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==

* ''[[Агеєва Віра Павлівна|Агеєва В.]]'' Майк Йогансен: творець українського авангарду, який загнав Маяковського під стіл:https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-54612239
* ''[[Цимбал Ярина Володимирівна|Цимбал Я.]]'' Майк Йогансен, якого ми любимо: http://litakcent.com/2016/10/28/majk-johansen-jakoho-my-ljubymo/
* ''Цимбал Я.'' Майк Йогансен. Мадрівник, мисливець і філософ: https://tyzhden.ua/History/149982
* ''Рудяченко О.'' Майк Йогансен. Пригода Гулівера у слобожанській Швейцарії: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2804377-jogansen-prigoda-gulivera-u-slobozanskij-svejcarii.html
* ''Штогрін І.'' Шарм і магнетизм інтелектуала. Як Майк Йогансен пройшов через допити НКВС?: https://www.radiosvoboda.org/a/yak-mayk-yohansen-proyshov-cherez-dopyty-nkvs/31419937.html
* ''Мельників Р''. Майк Йогансен: Ландшафти трансформацій: https://krytyka.com/ua/reviews/mayk-yohansen-landshafty-transformatsiy
* ''Ославська С.'' Із розстрільних списків. Майк Йогансен: https://localhistory.org.ua/texts/statti/iz-rozstrilnikh-spiskiv-maik-iogansen/
* ''Городівська О.'' Раптовий Майк Йогансен: що кажуть про письменника його вигадані й справжні речі: https://hromadske.ua/posts/raptovyi-maik-yohansen-shcho-rozpovidaiut-pro-pysmennyka-ioho-vyhadani-i-spravzhni-rechi
* ''Коржик Р.'' СЕЛО І РУШНИЦЯ. ПИСЬМЕННИК МАЙК ЙОГАНСЕН ПОКАЗАВ, У ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ УКРАЇНЦЯМИ ТА РОСІЯНАМИ : https://artefact.org.ua/literature/selo-i-rushnytsya-pysmennyk-majk-jogansen-pokazav-u-chomu-riznytsya-mizh-ukrayintsyamy-ta-rosiyanamy.html
* ''Біляшівський Б., Шептицька Т.'' «Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям». Портрети Биківні: https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/20/152475/view_print/
* ''Безхутрий Ю''. Майк Йогансен про художню літературу як творчість і ремісництво: https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/1864
* ''Черемська О.'' МАЙК ЙОГАНСЕН ЯК МОВОЗНАВЕЦЬ: https://iul-nasu.org.ua/pdf/kulturaslova/84/21-ks_84.pdf

* ЙОГАНСЕН МАЙК: Будинок «СЛОВО»: http://proslovo.com/person/12-013-johansen-mike
* Портрети Биківні: Майк Йогансен: https://bykivnia.org.ua/mayk-yohansen/
* Живий Майк Йогансен: https://m.day.kyiv.ua/uk/blog/kultura/zhyvyy-mayk-yogansen
* ''Ременяка О.'' «Я не трачу надії, що будемо разом…»: Листи до Алли Гербурт-Йогансен (Майк Йогансен, Михайло Бойчук):http://hudkult.mari.kiev.ua/article/view/235129

* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Йогансен Михайло (Майк)] // {{УМЕ4|сторінки=563}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504234615/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf |date=4 травня 2021 }}
* [http://ukrcenter.com/Література/19417/Майк-Йогансен Майк Йогансен]. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122152445/http://ukrcenter.com/Література/19417/Майк-Йогансен |date=22 січня 2021 }}
* [https://web.archive.org/web/20080424020431/http://www.utoronto.ca/elul/Iohansen/index.html Твори в українській бібліотеці у Торонто].
* {{youtube|RaWQXqAjb18|Гнилизна, Майк Йогансен|logo=1}}
* [http://stalin.memo.ru/images/intro.htm Сталинские списки]. {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110131012740/http://stalin.memo.ru/images/intro.htm |date=31 січня 2011 }}
* [http://escriptorium.univer.kharkov.ua/simple-search?query=йогансен&rpp=10&sort_by=2&order=ASC&etal=0&submit_search=Обновить Твори Майка Йогансена в українських періодичних виданнях 1920–30-х років у електронній бібліотеці eScriptorium].
* [http://elib.nplu.org/collection.html?id=213 Йогансен Майк в Електронній бібліотеці «Культура україни»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181119214302/http://elib.nplu.org/collection.html?id=213 |date=19 листопада 2018 }}
* [https://chytomo.com/majk-johansen-trol-nastavnyk-i-prosto-khoroshyj-khlopets/ Майк Йогансен&nbsp;— троль, наставник і просто хороший хлопець // Читомо] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200713201109/http://www.chytomo.com/majk-johansen-trol-nastavnyk-i-prosto-khoroshyj-khlopets/ |date=13 липня 2020 }}

* {{youtube|ls8IJeVhCJY|Майк Йогансен. Українська література в іменах|logo=1}}
* {{youtube|jCwtSmVKspU|“Розстріляне відродження”. Майк Йогансен|logo=1}}

== Джерела ==
{{стовпці|1}}
* [[Айзеншток Ієремія Якович|''Айзеншток І.'']] Спогади про Майка Йогансена // [[Вітчизна (журнал)|Вітчизна]].&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;6&nbsp;— С. 161—169.
* ''Горбачов Дмитро.'' [http://keytoart.org.ua/russian/p/johannsen.mike.htm Авангард Йогансена.]&nbsp;— Львів, 2007.&nbsp;— 200 с., 150 іл. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120418211435/http://www.keytoart.org.ua/russian/p/johannsen.mike.htm |date=18 квітня 2012 }}
* ''Голда Д. М.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Yogan_MЙогансен Майк Гервасійович] // {{ЕІУ|3|653}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816151911/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Yogan_M |date=16 серпня 2016 }}
* [[Німчинов Костянтин Тихонович|Німчинов К. Т.]], [[Наконечний Микола Федорович|Наконечний М. Ф.]], [[Ткаченко Борис Данилович|Ткаченко Б. Д.]], [[Йогансен Майк Гервасійович|Йогансен М. Г.]] [https://archive.org/stream/slovnyk1926/1926#page/n3/mode/2up Практичний російсько-український словник], 1926.
* [[Денисенко Вадим Ігорович|Денисенко В.]] Типи комічного у «Подорожі доктора Леонардо…» Майка Йогансена // [[Слово і час]].&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 65–69.
* Михайло (Майк) Йогансен: [Біогр. довідка] // Веселка: Антол. укр. літ. для дітей: у 3-х т.&nbsp;— Т. 3 : Твори рад. періоду.&nbsp;— {{К.}}, 1985.&nbsp;— С. 140—141.
* Михайло Йогансен // Вісн. Книжк. палати.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 42.
* Йогансен Михайло (Майк) Гервасійович: [Біогр. довідка] // Українська літературна енциклопедія: у 5-ти т.&nbsp;— Т. 2 : Д—К.&nbsp;— {{К.}}, 1990.&nbsp;— С. 358.
* Майк Гервасійович Йогансен: Пам'ятка читачеві / Харк. обл. б-ка для дітей; уклад. О. Самофал.&nbsp;— {{Х.}}, 1998.&nbsp;— 12 с.&nbsp;— (Харк. письменники&nbsp;— дітям).
* Майк Йогансен у спогадах сучасників // Березіль.&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;1–2.&nbsp;— С. 157—181.
* [[Крижанівський Степан Андрійович|''Крижанівський С.'']] Майк Йогансен // Письменники Радянської України: 20–30-ті роки.&nbsp;— {{К.}}, 1989.&nbsp;— С. 119—138.
* ''Крижанівський С.'' Романтик революційного слова // Йогансен Майк. Вибрані твори.&nbsp;— {{К.}}, 2001.&nbsp;— С. 474—499.
* ''Йогансен Майк.'' Поезії.&nbsp;— {{К.}}, 1989.&nbsp;— С. 17–42.
* ''Лисенко І.'' Вікінг української поезії // Вітчизна.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;9–10.&nbsp;— С. 138—141.
* {{книга|автор =Мельників Р. |заголовок =Людина з химерним ім'ям // Йогансен Майк. Вибрані твори |місце =К. |видавництво =Смолоскип |рік =2009 |сторінки =5–30 |isbn =978-966-8499-94-4 |ref = Мельників}}
* {{книга|автор = |заголовок =Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан |місто =Київ | видавництво =Кліо |рік=2015 |сторінок =640 |isbn =978-617-7023-36-3|ref = Автобіографії}}
* ''Славутич Яр.'' Майк Йогансен // Славутич Яр. Твори: у 5-ти т.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— {{К.}} : Едмонтон, 1998.&nbsp;— С. 69–70.
* [[Смолич Юрій Корнійович|''Смолич Ю.'']] Йогансен // Смолич Ю. Твори: у 8-ми т.&nbsp;— К., 1986.&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. 97–141.
* ''Сулима М.'' «…і наречуть йому химерне наймення&nbsp;— Йогансен» // Слово і час.&nbsp;— 1995&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 7–11.
* ''[[Цимбал Ярина Володимирівна|Цимбал Я.]]'' «Гогольянство» в прозі Майка Йогансена // Слово і час.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 73–77.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=10243 Мюгзам Е. Юда: робітнича драма на 5 дій] / Ерих Мюгзам ; пер. М. Йогансена ; за ред. О. Нитки.&nbsp;— Харків ; Берлін ; Нью-Йорк: Укр.-америк. видавн. товар., 1923.&nbsp;— 128 с. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181119173423/http://elib.nplu.org/object.html?id=10243 |date=19 листопада 2018 }}
* ''Юткін В.'' Майк Йогансен //… З порога смерті…: Письменники України&nbsp;— жертви сталінських репресій.&nbsp;— {{К.}}, 1991.&nbsp;— С. 211—214.
</div>

{{PD-письменник}}
{{Майк Йогансен}}
{{Портали|Біографії|Українська література}}
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Йогансен Майк Гервасійович}}

[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі Едгара Аллана По]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]
[[Категорія:Репресовані українські письменники]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]
[[Категорія:Більярдисти]]
[[Категорія:Автори детективної прози України]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Латиші України]]
[[Категорія:Шведи України]]
[[Категорія:Мешканці будинку «Слово»]]
[[Категорія:Розстріляні в Українській РСР]]
[[Категорія:Зарубіжні діячі, що опанували українську мову]]
[[Категорія:Страчені письменники]]
[[Категорія:Письменники Харкова]]
[[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]]
[[Категорія:Українська латинка]]
[[Категорія:Майк Йогансен]]
[[Категорія:Члени Гарту]]
[[Категорія:Члени ВАПЛІТЕ]]