Максиміліан фон Арко-Ціннеберг
.svg){kind=small}
Граф Максиміліан Йозеф Бернгард фон Арко-Ціннеберг (нім. Maximilian Joseph Bernhard Graf von Arco-Zinneberg; 13 грудня 1811, замок Штепперг, Реннертсгофен, Королівство Баварія — 13 листопада 1885, Мерано, Австро-Угорщина) — австрійський і баварський аристократ, колекціонер і мисливець.
Син графа Людвіга фон Арко (1773-1854) і ерцгерцогині Марії Леопольдіни Австрійської-Есте. Правнук імператриці Священної Римської імперії Марії Терезії. Разом із старшим братом Алоїзом отримав домашню освіту. Завдяки здібностям і діловій хватці матері сім'я була однією з найбагатших в Баварії. У 1825 році сім'я купила замок Ціннеберг в Глоні. В 1848 році мати залишила своїм синам величезні статки — 15 мільйонів флоринів.
Арко-Ціннеберг був пристрасним мисливцем, особливо любив орлине полювання, за що отримав прізвисько «орлиний граф». Крім власних мисливських трофеїв, він купував унікальні і цінні предмети з усього світу. Арко-Ціннеберга вважають засновником Музею полювання і рибальства, розташованого в колишній августинській церкви в Мюнхені. Сьогодні в ньому розміщена величезна колекція оленячих рогів — понад 2000. Її основою стали унікальні експонати, зібрані в XIX столітті графом Максиміліаном фон Арко-Ціннебергом.
В 1833 році Арко-Ціннеберг одружився з Леопольдіною фон Вальдбург цу Цайл унд Траухбург. В пари народились 13 дітей. Весільним подарунком від батьків став палац в Мюнхені.
Арко-Ціннеберг став прототипом персонажа роману Людвіга Ганггофера «Замок Губертус».[5]
- Graf Maximilian von Arco-Zinneberg [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116319852 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://dfg-viewer.de/show?tx_dlf%5Bdouble%5D=0&tx_dlf%5Bid%5D=https%3A%2F%2Fdigitales-archiv.erzbistum-muenchen.de%2Factaproweb%2Fmets%3Fid%3DRep_e0c0cae0-6c4a-41b0-9e77-3006819981cc_mets_actapro.xml&tx_dlf%5Bpage%5D=118&cHash=958e2be6732fecc9255dfd0867b8dde7
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Weyr, Franz (1962). Mozart in Bayern: Hörbilder zur bayerischen Historie (нім.). Pflaum. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.