Малайзія ЗПГ
Малайзія ЗПГ – завод із виробництва зрідженого природного газу, споруджений у малазійській частині острова Калімантан в Бінтулу (штат Саравак).
Першу черга заводу у складі трьох технологічних ліній загальною потужністю 6 млн.т ввели в дію у 1982-1984 роках. У 1996-му додали другу чергу так само із трьох ліній з дещо більшою сукупною потужністю у 7,95 млн.т. А в 2004-му додали ще дві лінії, кожна з яких могла випускати по 3,8 млн.т ЗПГ на рік.[1] З урахуванням проведеної модернізації перших черг, загальна потужність Малайзія ЗПГ сягнула 25,7 млн.т (36 млрд.м3). Сировинною базою при цьому слугували офшорні газові родовища зони Central Luconia, розташовані на відстані від 125 км до 275 км від Бінтулу.
В 2010-х роках почали спорудження четвертої черги у складі однієї лінії для випуску 3,6 млн.т ЗПГ на рік.[2] Введена в експлуатацію у січні 2017 року, вона довела загальну потужність підприємства до 29,3 млн.т (41 млрд.м3). При цьому для подачі додаткового ресурсу з 2014 року використовується газопровід Сабах - Саравак, який доставляє газ із зони родовища за більш ніж 500 км від заводу.
Сховище, споруджене в межах першої черги, складалось з чотирьох резервуарів по 65000 м3. Разом з другою додали ще одине такий же резервуар,[3] тоді як в ході робіт над третьою чергою встановили значно більший об`єкт з об`ємом 120000 м3.[4] Проведене у середині 2010-х розширення заводу супроводжувалось спорудженням сьомого резервуару ємністю 165000 м3.[5]
Портове господарство терміналу розташоване у гавані, захищеній хвилеламом довжиною 0,5 милі. Глибина акваторії сягає 15 метрів.[6] Первісно існував один причал, доповнений в 2004 році другим, розташованим з іншого боку того самого пірсу.[7] При черговому розширенні комплексу у 2015 році розпочали спорудження естакади довжиною 450 метрів, що веде до ще одного причалу. Завершення робіт заплановане протягом двох років.[8]
Основним споживачем продукції Малайзія ЗПГ є Японія, яка в 2014 році імпортувала 15 млн.т ЗПГ, випущеного в Бінтулу. При цьому японська компанія Mitsubishi примає участь капіталі заводу, маючи по 5% у першій та третій чергах і 10% у другій. Головними ж акіонерами є національна нафтогазова корпорація Petronas та уряд штату Саравак.[9]
- ↑ Petronas Bintulu LNG Complex, Sarawak. Hydrocarbons Technology. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ UPDATE 1-Japan's JX, Petronas start Malaysia LNG train. Reuters. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Ecology and Natural Resources: Minerals yearbook mineral industries of Asia and the Pacific 1992 (Year 1992, Volume 3): Malaysia. digicoll.library.wisc.edu (амер.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ http://www.psengineers.nl/reference_list.html. www.psengineers.nl (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Welcome to Sato Kogyo (M) Sdn Bhd. satokogyo.com.my. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Prostar Sailing Directions 2005 Borneo, Jawa, Sulawesi and Nusa Tenggara Enroute (англ.). ProStar Publications. 1 січня 2005. ISBN 9781577856542. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Energy News Bulletin - Bintulu To Boost Lng Capacity. Energy News Bulletin (брит.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Contract Award - Proposed LNG Jetty (Berth 4) Sarawak, East Malaysia - McConnell Dowell (брит.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Malaysia LNG Sdn. Bhd. / Malaysia LNG Dua Sdn. Bhd. / Malaysia LNG TIGA Sdn. Bhd. | Mitsubishi Corporation. www.mitsubishicorp.com (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.