Координати: 38°53′12.000000100013″ пн. ш. 77°1′57.000000099996″ зх. д. / 38.88667° пн. ш. 77.03250° зх. д. / 38.88667; -77.03250

Меморіальний музей Голокосту (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальний музей Голокосту
Дата створення / заснування 22 квітня 1993
Логотип
Зображення
Засновник Jack Tramield
Менеджер/директор Sara J. Bloomfieldd
Країна  США[1][2]
Адміністративна одиниця Вашингтон[1]
Член у International GLAM Labs Communityd[3] і Національний альянс цифрового управлінняd[4]
Організаційно-правова форма організація 501(c)(3)[5]
Загальна виручка 164 810 706 $ (2019)[5]
Розташування штаб-квартири Вашингтон[5]
Попередник President's Commission on the Holocaustd
На честь Голокост
Архітектор James Ingo Freedd
Дата офіційного відкриття 22 квітня 1993
Кількість відвідувачів за рік 1 626 674 осіб[6]
Пасажиропотік 45 000 000[7]
Адреса 100 Raoul Wallenberg Place, SW, Washington, DC 20024-2126[8]
Сфера зацікавлень Голокост
Акредитація в American Alliance of Museumsd[9]
Добровільні внески 81 462 041 $[10]
Кількість підписників у соціальних мережах 446 394 і 164 000 ± 999[11]
Сторінка інституції на Вікісховищі United States Holocaust Memorial Museum
Мапа
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Меморіальний музей Голокосту у Вікісховищі[12]

38°53′12.000000100013″ пн. ш. 77°1′57.000000099996″ зх. д. / 38.88667° пн. ш. 77.03250° зх. д. / 38.88667; -77.03250

Всередині музею

Меморіальний музей Голокосту у США (англ. the United States Holocaust Memorial Museum) — офіційний меморіал Сполучених Штатів присвячений трагедії Голокосту. Меморіал забезпечує документацію, вивчення та інтерпретацію історії Голокосту. Музей створений, щоби допомогти лідерам та громадянам світу протистояти ненависті, запобігати геноциду, пропагувати людську гідність та зміцнювати демократію.[13]

Станом на вересень 2018 року музей має операційний бюджет обсягом120,6 мільйона доларів. У 2008 році в музеї працювало близько 400 співробітників, 125 підрядників, 650 добровольців, 91 особа, що пережила Голокост, та 175 000 членів.[14]

З часу свого відкриття 22 квітня 1993 року музей відвідувало майже 40 мільйонів осіб, у тому числі понад 10 мільйонів школярів, 99 голів держав та понад 3500 іноземних чиновників з понад 211 країн.

Колекції музею містять понад 12 750 артефактів, 49 мільйонів сторінок архівних документів, 85 000 історичних фотографій, список понад 200 000 зареєстрованих вижилих та їхніх сімей, 1000 годин архівних матеріалів, 93 000 бібліотечних предметів та 9 000 свідчень усної історії.

Музейні фонди

[ред. | ред. код]

Музейні фонди включають картини, мистецькі вироби, книги, брошури, рекламу, історичні кадри фільмів та відео, аудіо- та відео- свідчення, звукозаписи, меблі, архітектурні фрагменти, макети, машини, інструменти та інші офіційні записи, особисті речі, особисті папери, фотографії, фотоальбоми та текстиль. Доступ до цієї інформації можна також отримати через онлайнові бази даних.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Global LEI index
  3. https://glamlabs.io/list-members/
  4. https://web.archive.org/web/20240313141124/https://ndsa.org/membership/members/
  5. а б в https://www.charitynavigator.org/ein/521309391
  6. Performance and Accountability Report Fiscal Year 2015Меморіальний музей Голокосту, 2015. — С. 14.
  7. https://web.archive.org/web/20201027215232/https://www.ushmm.org/information/press/press-kits/united-states-holocaust-memorial-museum-press-kit
  8. https://www.ushmm.org
  9. http://ww2.aam-us.org/resources/assessment-programs/accreditation/accredited-museums
  10. https://www.charitynavigator.org/index.cfm?bay=search.summary&orgid=4619&oldpage
  11. YouTube Application Programming Interface
  12. https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:United_States_Holocaust_Memorial_Museum
  13. About the Museum — United States Holocaust Memorial Museum. www.ushmm.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 14 вересня 2020.
  14. Press Kits | United States Holocaust Memorial Museum Press Kit. web.archive.org. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 14 вересня 2020.