Перегляд вихідного коду сторінки Модруш-Фіумська жупанія

{{Картка:Історична область
 |Назва                     = Модруш-Рієцька жупанія
 |Оригінальна назва         =Modruško-riječka županija
 |Інші назви                = Modrus-Fiume vármegye
 |Категорія                 = [[жупанія]]
 |Зображення                = Modrus-Fiume coatofarms.jpg
 |Ширина_зображення         = 200пкс
|Входила до складу         = [[Королівство Хорватії і Славонії]] 
|Сучасна локація           = {{CRO}}
|Період уживання топоніма  = 1881—1922
 |Населення                 = 231 654 душі (1910)
 |Площа                     = 4 879 км<sup>2</sup> (1910)
 |Назви в родовому відмінку = Модруш-Рієцької жупанії
 |Держава-1                 = {{AUT-HUN}}
 |Герби-1                   = 
 |Роки-1                    = (1881 — 1918)
|Держава-2                 =[[Файл:Flag of the State of Slovenes, Croats and Serbs.svg|25пкс|border]] [[Держава словенців, хорватів і сербів]]
|Роки-2                    = (1918 — 1920)
|Держава-3                 = {{Прапорець| Королівство Сербів, Хорватів і Словенців}} [[Королівство сербів, хорватів і словенців]]
|Роки-3                    = (1920 — 1922)
|Карта                     = KoH-CS-Modrus-Fiume.svg
|Підпис                    = Положення жупанії (жовтим) у межах [[Королівство Хорватії і Славонії|Королівства Хорватії та Славонії]] (зеленим)
}}
[[Файл:Hrvatski skolski muzej zup Rie Mod 300109.jpg|міні|праворуч|290пкс|Історична карта Модруш-Рієцької жупанії]]
'''Модруш-Рієцька жупанія''' ({{lang-hr|Modruško-riječka županija}}, {{lang-hu|Modrus-Fiume vármegye}}, {{lang-de|Komitat Modruš-Rijeka}})&nbsp;— адміністративно-територіальна одиниця [[Королівство Хорватія і Славонія|Королівства Хорватія і Славонія]], що входило до [[Транслейтанія|угорської частини]] [[дуалістична монархія|дуалістичної]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Її адміністративним центром був [[Огулин (Хорватія)|Огулин]]. Назва [[жупанія|жупанії]] походила від невеличкого містечка поблизу Огулина [[Модруш]] і великого портового міста на [[Адріатика|адріатичному]] узбережжі [[Рієка]] (тоді офіційно&nbsp;— [[Фіуме]]), яке не входило в жупанію, перебуваючи в той час під безпосереднім управлінням [[угорське королівство|угорської корони]].

== Історія ==
Більшість території майбутньої жупанії входила до [[Хорватське королівство (середньовічне)|Королівства Хорватія]], яке 1102 року [[Хорватія в унії з Угорщиною|вступило в особисту унію]] з [[Угорське королівство|Угорським королівством]], а 1526 року спільно з ним увійшло в [[монархія Габсбургів|монархію Габсбургів]]. Південна частина жупанії навколо Огулина раніше належала до складу [[Хорватська Військова границя|Хорватської військової границі]], заснованої в 1553 році.

1809 року ця територія ввійшла до наполеонівських [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]]. Після Віденського конгресу 1815 року ці землі було знову включено до складу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]: південна частина повернулася до [[Військова границя|Військової границі]], а північна частина (колишня французька цивільна провінція Хорватія) ненадовго залишилася в новоствореному [[Королівство Іллірія|Королівстві Іллірія]], відійшовши потім назад до Хорватії, де утворила частину [[Загребська жупанія (1201—1924)|Загребської жупанії]]. Сама ж Рієка (Фіуме) відновила свій попередній статус безпосереднього підпорядкування угорській короні у формі ''corpus separatum'', ставши формально окремою одиницею і не належачи ні до Хорватії, ні до власне Угорщини. Місто також було центром округу [[Хорватське Примор'я|Хорватського Примор'я]].

У десятиліття після [[Революція в Австрійській імперії (1848—1849)|революції 1848 року]] Фіуме увійшло до складу [[Хорватське королівство (Габсбурги)|автономного королівства Хорватія]], ставши до жовтня 1860 року центром нової однойменної жупанії. 

У 1871—1881 роках Військову границю було розформовано, а хорватсько-славонські жупанії зазнали реорганізації. Так, злиттям колишніх районів Огулинського (III) і Слунського (IV) полків утворилася Огулинсько-[[Слунь|Слунська]] жупанія. До 1886 року жупанії Королівства Хорватія і Славонія набули остаточного вигляду. Модруш-Рієцька жупанія охопила землі колишньої Рієцької жупанії, основну частину Огулинсько-Слунської жупанії та території навколо [[Северин-на-Купі|Северина-на-Купі]] та [[Босилєво]], які раніше належали [[Загребська жупанія (1201—1924)|Загребській жупанії]].

У жовтні 1918 року Хорватія і Славонія відокремилися від Австро-Угорщини, увійшовши до [[Держава словенців, хорватів і сербів|Держави словенців, хорватів і сербів]], яка в грудні того ж року де-факто об'єдналася з [[Королівство Сербія|Королівством Сербія]], утворивши [[Королівство сербів, хорватів і словенців]] (пізніше перейменоване на [[королівство Югославія|Югославію]]). 1922 року набула чинності [[Відовданська конституція]], яка замінила австро-угорські жупанії (і сербські округи) на області, тим самим припинивши існування Модруш-Рієцької жупанії, перетворюючи її на частину новоутвореної Приморсько-Країнської області.

== Населення ==
1900 року жупанія налічувала 228 452 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:<ref name=":0">{{cite web |url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_23.html |title=KlimoTheca :: Könyvtár |publisher=Kt.lib.pte.hu |date= |accessdate=2012-12-06 |archive-date=27 серпня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6JBpvbR0d?url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar%2Fkt06042201%2F0_0_3_pg_23.html }}</ref>
* [[хорватська]]: 150 982 (66,1%)
* [[сербська]]: 73 604 (32,2%)
* [[угорська]]: 601 (0,3%)
* [[німецька]]: 512 (0,2%)
* [[словацька]]: 58 (0,0%)
* [[руська мова|руська]]: 4 (0,0%)
* [[румунська]]: 3 (0,0%)
* інші чи невідомі:  2 688 (1,2%)

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:<ref name=":1">{{cite web |url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_31.html |title=KlimoTheca :: Könyvtár |publisher=Kt.lib.pte.hu |date= |accessdate=2012-12-06 |archive-date=6 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210506014514/https://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar%2Fkt06042201%2F0_0_3_pg_31.html }}</ref>
* [[римокатолики]]: 154 276 (67,5%)
* [[православні]]: 73 632 (32,2%)
* [[юдеї]]: 335 (0,2%)
* [[лютерани]]: 128 (0,1%)
* [[кальвіністи]]: 66 (0,0%)
* [[грекокатолики]]: 8 (0,0%)
* [[унітаріанство|унітаріани]]: 0 (0,0%)
* інше чи невідомі: 7 (0,0%)

1910 року жупанія налічувала 231 654 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:<ref name=":0"/>
* [[хорватська]]: 152 210 (65,7%)
* [[сербська]]: 74 894 (32,3%)
* [[угорська]]: 899 (0,4%)
* [[німецька]]: 592 (0,3%)
* [[словацька]]: 64 (0,0%)
* [[румунська]]: 6 (0,0%)
* [[руська мова|руська]]: 4 (0,0%)
* інші чи невідомі: 2 985 (1,3%)

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:<ref name=":1"/>
* [[римокатолики]]: 156 060 (67,4%)
* [[православні]]: 74 941 (32,4%)
* [[юдеї]]: 382 (0,2%)
* [[лютерани]]: 117 (0,1%)
* [[кальвіністи]]: 101 (0,0%)
* [[грекокатолики]]: 39 (0,0%)
* [[унітаріанство|унітаріани]]: 4 (0,0%)
* інше чи невідомі: 10 (0,0%)

== Адміністративний поділ ==

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: 
{| class="wikitable"
!colspan=2|[[Дистрикт]]и
|-
! [[Район]] !! Столиця 
|-
|Vojnić||[[Войнич (Хорватія)|Войнич]]
|-
|Vrbovsko||[[Врбовсько]]
|-
|Delnice||[[Делниці]]
|-
|Ogulin||[[Огулин (Хорватія)|Огулин]]
|-
|[[Сушак|Sušak]]||[[Бакар]]
|-
|Cirkvenica||[[Цриквениця]]
|-
|Čabar||[[Чабар]]
|-
|Szluin||[[Слунь]]
|-
|}

== Див. також ==
* [[Велика жупа Модруш]]
* [[Приморсько-Горанська жупанія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://arhinet.arhiv.hr/details.aspx?ItemId=3_15468 ARHINET — Srijemska županija] {{ref-hr}}

== Література ==
* {{Cite book|last=Taube|first=Friedrich Wilhelm von|title=Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien|volume=1|year=1777|location=Leipzig|url=https://books.google.com/books?id=a-FqcUaKaLoC}} {{ref-de}}
* {{Cite book|last=Taube|first=Friedrich Wilhelm von|title=Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien|volume=2|year=1777|location=Leipzig|url=https://books.google.com/books?id=ofvHYs8LX8MC}} {{ref-de}}
* {{Cite book|last=Taube|first=Friedrich Wilhelm von|title=Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien|volume=3|year=1778|location=Leipzig|url=https://books.google.com/books?id=DQ2kqcHW07wC}} {{ref-de}}

{{Комітати Угорського королівства}}

[[Категорія:Новоісторична Хорватія]]
[[Категорія:Новітня історія Хорватії]]