Мінімальна інгібувальна концентрація
Мінімальна інгібувальна концентрація або МІК — це найменша концентрація антиінфекційного препарату, що запобігає росту мікроорганізмів.[1]
Для лікування багатьох інфекцій важливі результати чутливості мікроорганізмів до антибіотику. Чутливість до антибіотику може визначатися за допомогою різних методів, наприклад: диско-дифузійний метод, Etest (виробництво bioMérieux), автоматизованих систем і методу серійних розведень, при якому розведений у різних встановлених концентраціях антибіотик поміщують у пробірки разом зі стандартизованою кількістю мікроорганізмів. МІК вважається концентрація антибіотику у пробірці, що після інкубаційного періоду залишилася прозорою, тобто, у якій концентрації антибіотика було достатньо, щоб запобігти росту бактерій.[2]
Клінічне значення[ред. | ред. код]
МІК може допомогти у виборі ефективного антибіотику, а також у виборі дози антибіотику.[2]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Geo F. Brooks, Karen C. Carroll, Janet S. Butel, Stephen A. Morse, Timothy A. Mietzner. Jawetz Melnick & Adelberg's Medical Microbiology. 26 edition. Chapter 47. Principles of Diagnostic Medical Microbiology. ISBN 978-0071790314. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
- ↑ а б Antimicrobial Susceptibility Testing: A Review of General Principles and Contemporary Practices. Jorgensen JH, Ferraro MJ. Clin Infect Dis. 2009 Dec 1;49(11):1749-55. doi: 10.1086/647952 PMID:19857164. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015.