Перегляд вихідного коду сторінки Наголос в українській мові

{{Приєднати до|Наголос|дата=січень 2019}}
{{Проблеми <!-- Велике прохання не прибирати ці шаблони, доки відповідні недоліки не буде усунуто! -->
|{{неавторитетні джерела|дата= січень 2019}}
|refimprove= січень 2019
|вікіфікувати=січень 2019
|стиль= січень 2019
}}
В [[Українська мова|українській]] мові [[Склад (мовознавство)|склади]] слова можуть вимовлятися з більшою силою та довготою, ніж інші. Це явище називається '''[[Наголос|на́голос]]'''.

== Наголос в українській мові ==
Наголос у словах української мови є властивістю частини слова&nbsp;— складу. Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Не всі слова в українській мові мають наголос. Не мають наголосу односкладові службові слова.

Звук і склад, на які падає наголос, називаються ''наголошеними'', а всі інші голосні звуки й склади в слові&nbsp;— ''ненаголошеними''.<ref name=":0">{{Cite book|title=Сучасна українська літературна мова|last=Шевчук С. В., Кабиш О. О., Клименко І. В.|first=|year=2011|publisher=Алерта|location=Київ|pages=544|language=українською|isbn=978-617-566-093-6}}</ref>

Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова<ref name="znoclub-535">{{Cite web|title=Як правильно наголошувати слова: принципи наголошування, проблемні випадки|url=https://znoclub.com/mova-ta-literatura/535-yak-pravilno-nagoloshuvati-slova-printsipi-nagoloshuvannya-problemni-vipadki.html|website=znoclub.com|accessdate=2019-01-26|archive-date=27 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190127094257/https://znoclub.com/mova-ta-literatura/535-yak-pravilno-nagoloshuvati-slova-printsipi-nagoloshuvannya-problemni-vipadki.html}}</ref>.

За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: за́мок&nbsp;— замо́к, при́клад&nbsp;— прикла́д, батькі́в&nbsp;— ба́тьків, се́стри&nbsp;— сестри́.<ref name=":0"/>

'''Наголос в українській мові&nbsp;— вільний і постійний'''

* '''Вільний —''' означає, що у різних словах він може припадати на різні склади. Наприклад, а́збука, абе́тка, алфа́ві́т.<ref>{{Cite web|url=http://zno.if.ua/?p=2504|title=Фонетика, графіка – стислий виклад теорії|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=28 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190128082909/http://zno.if.ua/?p=2504}}</ref> Вільний наголос буває таким:
** рухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова; наприклад, може змінювати своє місце в різних формах слова: село́&nbsp;— сі́л, по́ле&nbsp;— поля́, сторі́нка&nbsp;— сторінки́);
** нерухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова);

* '''Постійний''' (у всіх формах слова припадає на той самий склад: фа́брика, фа́брику, фа́брикам).

== Основні принципи наголошування різних частин мови ==

=== Основні принципи наголошування іменників ===
# У більшості випадків іменники множини мають наголос на закінченні, наприклад: загадки́, огірки́.
# У більшості іменників жіночого роду із суфіксом -''к'' при утворенні множини наголос переходить у закінчення, наприклад: тарі́лка&nbsp;— тарілки́, кни́жка&nbsp;— книжки́, '''але''': сусі́дка&nbsp;— сусі́дки.
# Іменники, що утворилися від дієслів, мають більше ніж два склади та закінчуються на -''ання'', частіше всього мають наголошений суфікс, наприклад: чита́ння, завда́ння, '''але''': бі́гання, не́хтування.
# В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос падає на -''метр,'' наприклад: сантиме́тр, міліме́тр, дециме́тр, '''але''' в назвах пристроїв&nbsp;— по-інакшому: термо́метр, баро́метр.

=== Основні принципи наголошування прикметників ===
# Суфікс прикметників -''еньк''-, що позначає пестливість, завжди є наголошеним, наприклад: мале́нький, чорне́нький, гарне́нький.
# У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення), наприклад: дзвінки́й, нови́й, тонки́й, котри́й.

=== Основні принципи наголошування дієслів ===
# Правила наголошування дієслова «''бу́ти''» такі: в теперішньому часі&nbsp;— бу́ти, бу́демо, проте в минулому часі: була́, було́, були́.
# Багато дієслів мають наголос на останньому складі, наприклад: нести́, везти́, мести́.
# Дієслова із закінченнями -''емо'', -''имо'', -''ете'', -''ите'' мають наголос на останній літері, наприклад: веземо́, ідемо́, підете́, '''але:''' бу́демо, гурко́чемо, зали́шите.
# Інфінітив -''ти'': навести́, віднести́.

=== Основні принципи наголошування числівників ===
# У числівниках, що закінчуються на –''десят'', наголос припадає на останній склад, наприклад: п'ятдеся́т, сімдеся́т.
# У числівниках, що закінчуються на –''адцять'', наголошений передостанній склад, наприклад: двана́дцять, вісімна́дцять.<ref name="znoclub-535" />

== Слова з подвійним наголосом ==
Деякі слова мають подвійний наголос, наприклад:
* ба́йдуже&nbsp;— байду́же
* допові́дач&nbsp;— доповіда́ч
* ма́буть&nbsp;— мабу́ть
* та́кож&nbsp;— тако́ж
* пе́рвісний&nbsp;— перві́сний
* по́милка&nbsp;— поми́лка

== Проблемні випадки наголошування<ref name="znoclub-535" /> ==
Деякі слова є винятками з правил:{{4 стовпці}}
* асиметрі́я
* боро́давка
* бюлете́нь
* вимо́га
* вимо́ва
* ви́падок
* вітчи́м
* граблі́
* гороши́на
* гро́шей
* ді́тьми
* дові́дник
* дочка́ (але до́нька)
* заіржа́віти
* зубо́жіти
* катало́г
* кварта́л
* кропива́
* ма́ркетинг
* нена́видіти (нена́висть, нена́висний)
* одноразо́вий
* о́лень
* пере́пис
* псевдоні́м
* ра́зом
* сере́дина
* спи́на
* фарту́х
* фено́мен
* цеме́нт
* це́нтнер
</div>

== Див. також ==
* [[Наголос]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://zno.if.ua/?p=1421 Наголос в українській мові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211214174536/https://zno.if.ua/?p=1421 |date=14 грудня 2021 }}
* [https://litmisto.org.ua/?p=22182 НАГОЛОС УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ]

[[Категорія:Фонетика]]
[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Типографські знаки]]