Назаренко Юрій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назаренко Юрій Йосипович
Народився28 лютого 1942(1942-02-28) (82 роки)
Білопілля
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпоет
Мова творівукраїнська, російська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
ПреміїПремія імені Олександра Олеся

Ю́рій Йо́сипович Наза́ренко (* 28 лютого, 1942, Білопілля) — поет у Сумах, сонетяр. Керував літературною студією «Зерна». Також будівельний інженер.

Член НСПУ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Школу закінчив у Білопіллі. Пішов навчатися до залізничного училища. Набув спеціальності токаря-універсала. Працював на Сумському заводі електронних мікроскопів та електроавтоматики. По направленню підприємства пішов навчатись до Київського політехнічного інституту. Закінчив Московський літературний інститут ім. М.Горького.

Працював інженером-конструктором Сумського ВО «Селмі», завідувачем кафедри випробування будівельних конструкцій СНАУ. Керував літературною студією «Зерна».

Творчість

[ред. | ред. код]

Ще навчаючись у київському інституті, у складі студентських загонів їздив працювати в тайгу, там і почав писати перші вірші, які потім з'явилися у сумській «Ленінській правді». Згодом з'явилися публікації в українських та всесоюзних журналах і альманахах.

Книги

[ред. | ред. код]
  • 1977  — «Негаснущие звезды»
  • 1981  — «Трудолюбивой долей дорожу»
  • 1990  — «Пролісковий мед»
  • 1991  — «Пред именем твоим»
  • 1996  — «Прощання з літом»
  • 2004  — «Королівський вінок сонетів»
  • 2010  — «Голосом весни».
  • 2014 — «Верем'я»
  • 2020 — «Ластівкою над вітрами»

Лауреат премії ім. Олександра Олеся.

Рецензії та відгуки

[ред. | ред. код]
  • Клименко Л. Утвердження. // Ленінська правда.  — 1981, 13 березня.
  • Гаврилов П. Заводська муза поета. // Ленінська правда.  — 1981, 1 липня.
  • Шуляк Т. Друга збірка Ю. Назаренка. // Вперед.  — 1981, 30 травня.
  • Чубур В. Юрію Назаренку  — 50. // Літературна Україна. — 1992, 19 березня.
  • Хвостенко Г. Поет, який не «відгукнеться». // Сумщина.  — 1992, 21 січня.
  • Вертіль О. 3388 рядків королівського вінка. // Сумщина.  — 2004, 19 червня.
  • Калініченко Н. Юрій Назаренко і його «Королівський вінок сонетів». // Суми і сумчани.  — 2004, 20 травня.
  • Федорина А. Король сонетів. // Україна молода.  — 2004, 27 травня.
  • Гриценко М. Королівські сонети Юрія Назаренка. // Літературна Україна.  — 2004, 18 листопада.

Джерела

[ред. | ред. код]