Перегляд вихідного коду сторінки Наримунт

{{Державний діяч
| ім'я    = Наримунт Гедимінович
| оригінальне ім'я = 
| зображення       = Narymunt.PNG
| ширина портрета  = 
| підпис           = 
| герб             =
| прапор           = 
| титул            = [[Пінське князівство|Князь Пінський]] 
| періодпочаток    = [[1345]]
| періодкінець     = [[1348]]
| попередник       = [[Демид Володимирович]] 
| наступник        = [[Михайло Наримунтович]]

| титул_2          = [[Князь Полоцький]]
| періодпочаток_2  = [[1335]]
| періодкінець_2   = [[1346]]
| попередник_2     = [[Воїн (князь полоцький)|Воїн]]
| наступник_2      = [[Андрій Полоцький]]

| титул_3          =
| періодпочаток_3  = 
| періодкінець_3   = 
| попередник_3     = 
| наступник_3      = 

| титул_4          =
| періодпочаток_4  = 
| періодкінець_4   = 
| попередник_4     = 
| наступник_4      = 

| хрещене ім'я     = Гліб
| громадянство     = 
| дата народження  = бл. [[1294]]
| місце народження = 
| дата смерті      = [[2 лютого]] [[1348]]
| місце смерті     = р. [[Битва на Стреві|Стрева]]
| похований        = 
| династія         = [[Гедиміновичі]]
| батько           = [[Гедимін]]
| мати             = [[Євна Полоцька|Євна]]?
| чоловік          = 
| дружина          = ймовірно Анна Василівна пінська
| діти             = Михайло, [[Юрій Наримунтович|Юрій]], [[Патрикій Наримунтович|Патрикій]]
| нагороди         = 
}}


'''Наримунт Гедимінович''', у [[Хрещення|хрещенні]] '''Гліб''' (бл. 1300&nbsp;— [[2 лютого]] [[1348]])&nbsp;— [[князь]] з династії [[Гедиміновичі]]в у [[Пінськ]]у. Другий син великого литовського князя [[Гедимін]]а та його дружини [[Євна|Євни]].

== Біографія ==
У [[1333]] році Наримунт хрестився ім'ям Гліб та прибув до [[Новгородська республіка|Новгорода]], де в «[[кормління]]» отримав [[Стара Ладога|Ладогу]], [[Орєшек]], [[Корела (фортеця)|Корелу]] і половину [[Копорська фортеця|Копор'я]]:

{{цитата|{{lang-cu2|В лѣто 6841 ... въложи богъ въ сердце князю Литовьскому Наримонту, нареченому въ крещении Глѣбу, сыну великого князя Литовьскаго Гедимина, и присла в Новъград, хотя поклонитися святѣи Софѣи; и послаша новгородци по него Григорью и [[Александр Борисович|Олександра]], и позваша его к собѣ; и прииха в Новъгород, хотя поклонитися, мѣсяца октября; и прияша его съ честью, и цѣлова крестъ к великому Новуграду за одинъ человѣкъ; и даша ему Ладогу, и Орѣховыи, и Корѣльскыи и Корѣльскую землю, и половину Копорьи въ отцину и в дѣдѣну, и его дѣтемъ}}<ref name="NPLSMI">[http://litopys.org.ua/novglet/ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов].&nbsp;— {{М.}}—{{Л.}}: АН СССР, 1950.&nbsp;— 659 с.</ref>.}}

Віддані князю Наримунту землі утворили своєрідне «Карельське князівство». Однак лише з [[1333]] по [[1335]] роки Ладога, Орєшок, та вся карельська земля і половина Копорья перебували в годуванні у литовського князя. Проте намісники князя були тут до [[1348]] року. Новгородці давали землі литовським князям через конфлікт з московським князем. З цього часу і до початку XV століття нащадки Наріманта і його литовські родичі неодноразово отримували ці землі в годування.

Близько [[1335]] року Наримунт покинув Новгород, ймовірно, для того, щоб зайняти полоцкий стіл, який звільнився після смерті князя [[Воїн (князь полоцький)|Воїна]]. У Новгороді Наримунт залишив свого сина [[Олександр Наримунтович|Олександра]]. У [[1338]] році він не тільки не з'явився на заклик новгородців захистити їх проти від шведів, але і відкликав з Орешка Олександра, що, очевидно, викликало сильне невдоволення новгородців.

Близько [[1338]] року Наримунт разом з полоцким єпископом Григорієм підписав договір з [[Рига|Ригою]]. Збережена на цьому документі печатка Наримунта є одним з найдавніших зображення герба [[Погоня (герб)|Погоня]], пізніше прийнятого в ролі державного герба [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Побічно (як «полоцький король») Наримунт згадується також в договорі [[Смоленське князівство|Смоленська]] з Ригою (близько [[1390]] роки).

Згідно «Літописцем великих князів литовських», за заповітом Гедиміна Наримунт посів [[Пінське князівство]]. Нащадки Наримунта правили в Пінську до кінця XV століття. Під час короткого правління в Великому князівстві Литовському [[Явнут|Євнута]], Наримунт був одним з найвпливовіших князів в державі. Коли Кейстут і Ольгерд скинули Євнут, Наримунт як його прихильник змушений був тікати в Золоту Орду до хана [[Джанібек]]а, після чого [[Полоцьке князівство]] було передано синові Ольгерда [[Андрій Ольгердович|Андрію]].

Близько [[1346]] року Наримунт, не отримавши підтримки в [[Золота Орда|Орді]], повернувся до Великого князівства Литовського і став княжити в [[Пінське князівство|Пінську]]. У наступному році він брав участь у поході на [[Тевтонський орден]]. Ймовірно, саме він очолював війська Великого князівства в [[Битва на Стреві|битві на Стреві]] [[2 лютого]] [[1348]] року, в якій і загинув.

== Нащадки ==
Діти<ref name="ВКЛ">''Белы А.'', «Нарымонтавічы» // [[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя]].&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— {{Мн.}}: БелЭн, 2006 г.&nbsp;— С. 350—351 {{ref-be}}</ref>:

* [[Михайло Наримунтович|Михайло]] (?—1355)&nbsp;— князь пінський (1348&nbsp;— до 1355)
* Семен-Феодосій (?—бл.1352) — імовірно, князь белзький, його дружиною була внучка Гремислави [[Всеволод Мстиславич (князь волинський)|Всеволодівни]] опольська княжна Анна Болеславна (?—1365, монастир кларисок, Вроцлав)<ref>''[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]].'' [http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Kniazha_doba_portrety_elity.pdf Княжа доба: портрети еліти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170329084538/http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Kniazha_doba_portrety_elity.pdf|date=29 березня 2017}}.&nbsp;— Біла Церква&nbsp;: Видавець Олександр Пшонківський, 2006.&nbsp;— С. 618.&nbsp;— ISBN 966-8545-52-4.</ref>
* [[Олександр Наримунтович|Олександр]] (?&nbsp;— 1390?)&nbsp;— князь Орешський (1338), його ймовірні нащадки&nbsp;— князі [[Ружинські]]
* [[Юрій Наримунтович]] (?—після 1392)&nbsp;— князь [[крем'янець]]кий (бл. 1350&nbsp;— до 1352), [[Белзьке князівство|белзький]] (1352—1377, 1383—1387), [[Холмське князівство|холмський]] (бл. 1366&nbsp;— бл. 1370), новгородський (1378—1383). Васал і соратник [[Любарт-Дмитро|Любарта-Дмитра]] Гедиміновича від якого отримав князівства на Волині
* [[Патрикей Наримунтович|Патрикей-Давид]] (?-після 1408)&nbsp;— князь [[Новгородська республіка|новгородський]] (1380-і&nbsp;— до 1390&nbsp;рр.), хотимський (кінець XIV&nbsp;ст.), [[Стародубське князівство (Сіверщина)|стародубський]] (початок XV&nbsp;ст.). У [[1396]]&nbsp;р. вперше виїхав на службу до московського князя, але згодом повернувся назад. У [[1408]]&nbsp;р. знову виїхав у [[Москва|Москву]] із [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайлом]] і залишився там остаточно. Від нього походять княжі роди [[Корецькі|Корецьких]], [[Патрикеєви]]х, [[Щенятіни]]х, [[Голіцини]]х, [[Куракіни]]х та [[Хованські|Хованських]]

Численні нащадки Наримунта складають групу княжих родів, в загально званих «<nowiki/>[[Наримунтовичі]]<nowiki/>». До них належать [[Пінські]], Хованські, [[Булгакови]], Щенятєви, Куракіни, [[Голіцини]], Патрикеєви, [[Корецькі]], [[Ружинські]] та, можливо, [[Друцькі]]<ref name="ВКЛ"/>.

== Див. також ==
* [[Гедиміновичі]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський М]].'' [[Історія України-Руси]].&nbsp;— Т. 1—10.

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20131023062000/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/litewska01.html#C9 Dynastia Litewska] {{ref-pl}}

{{Noble-stub}}
{{Князі Новгородські}}
{{Князі Турівські}}
{{Полоцьке князівство}}
{{DEFAULTSORT:Наримунт}}
[[Категорія:Гедиміновичі]]
[[Категорія:Полоцькі князі]]
[[Категорія:Князі турівські]]
[[Категорія:Князі пінські]]
[[Категорія:Князі новгородські]]
[[Категорія:Померли 2 лютого]]
[[Категорія:Померли 1348]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Правителі Європи XIV століття]]