Національний парк Сан'інкайґан
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | |
| 36°33′45.360000100012″ пн. ш. 136°21′44.280000100017″ сх. д. / 36.56260° пн. ш. 136.36230° сх. д. | |
| Країна |  Японія |
|---|---|
| Розташування | Сан'ін, Японія |
| Водні об'єкти | Японське море |
| Площа | 87.83 km² |
| Засновано | 15 липня 1963 |
| Вебсторінка | env.go.jp/park/sanin/index.html |
  Національний парк Сан'інкайґан (Японія) | |
 | |
 Національний парк Сан'інкайґан у Вікісховищі | |
Національний парк Сан'інкайґан (яп. 山陰海岸国立公園, San'in Kaigan Kokuritsu Kōen) — національний парк у префектурах Тотторі, Хіоґо та Кіото, Японія.[1] Заснований у 1963 році парк безперервно проходить уздовж узбережжя Японського моря від Тотторі до Кьо-Танґо.[1][2][3] Парк займає 87,83 км². Національний парк Санін Кайґан відомий своїми численними затоками, скелями, островами та печерами.[1]
Уся територія цього національного парку є частиною глобального геопарку Санін Кайґан.
- Печера Ґенбудо (яп. 玄武洞)
- Узбережжя Касумі (яп. 香住海岸)
- Узбережжя Тадзіма (яп. 但馬海岸)
- Узбережжя Такено (яп. 竹野海岸)
- Піщані дюни в Тотторі
- Берег Урадоме (яп. 浦富海岸)[4][5][6][7]
- Сосна Тунберга, японська чорна сосна
- Ластівка міська
- Мартин чорнохвостий[1]
- ↑ а б в г . Tokyo.
{{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ San'inkaigan National Park. Natural Parks Foundation. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ Sutherland, Mary; Britton, Dorothy (1995). National Parks of Japan. Kodansha. с. 131—3.
- ↑ San'inkaigan National Park. Ministry of the Environment. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ Sanin Kaigan National Park. Kyōto Prefecture. Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ 山陰海岸国立公園. Tottori Prefecture. Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ Sanin Kaigan. Hyōgo Prefecture. Процитовано 4 лютого 2012.
- ↑ Sanin Kaigan National Park - Basic Information. Ministry of the Environment. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 4 лютого 2012.