Нормальна ігрова домовленість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормальна ігрова домовленість у грі це метод визначення переможця, який зазвичай вважають стандартом. Наприклад:

  • Унеможливлення ходів для іншого гравця
  • Бути першим гравцем, який досяг цілі
  • Мати на руках найбільше очок
  • Отримання найбільшої кільості взяток

На відміну від цього в «мізері» домовленість перевертається і переможцем оголошують того, хто у звичайній грі вважався б переможеним.

Комбінаторна теорія ігор

[ред. | ред. код]
  1. Два гравці ходять по черзі.
  2. Немає пристроїв випадковості, як-от кості чи перетасовані карти.
  3. Наявна повна інформація, тобто всі можливі ходи і повна історія гри відомі гравцям.
  4. Гра зрештою завершиться, навіть якщо гравці не ходять по черзі.
  5. Гра завершується, коли поточний гравець не має можливого ходу, що відповідає правилам.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jonas Sjostrand. Combinatorial game theory (PDF). Королівський технологічний інститут.


ігри Це незавершена стаття про ігри.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нормальна_ігрова_домовленість&oldid=39573757