Перегляд вихідного коду сторінки Нудний мільярд

{{сирий переклад}}
{{Хронологія життя}}
'''Нудний мільярд''', також відомий як '''середній протерозой''' і '''середньовіччя Землі''', — це період часу від 1,8 до 0,8 мільярда років тому, що охоплює середній [[Протерозойський еон|протерозойський]] [[Геохронологічна шкала|еон]], який характеризується більш або менш тектонічною стабільністю, [[клімат]]ичним стазисом і повільною [[Еволюція|біологічною еволюцією]]. Він межує з двома різними подіями оксигенації і льодовикового періоду, але сам Нудний Мільярд мав дуже низький рівень кисню та не мав жодних ознак заледеніння.

Океани, можливо, були бідні на кисень і поживні речовини, а також були сульфідні (евксинія), населені переважно аноксигенними [[Пурпурові бактерії|пурпуровими бактеріями]], типом фотосинтезуючих бактерій, які використовують [[сірководень]] (H<sub>2</sub>S) замість [[Вода|води]] та виробляють [[Сірка|сірку]] замість [[Кисень|кисню]]. Це явище відоме як океан Кенфілда. Через такий склад океани стали чорними та молочно-бірюзовими, а не синіми.

Незважаючи на такі несприятливі умови, [[еукаріоти]], можливо, еволюціонували приблизно на початку Нудного Мільярда, і прийняли кілька нових адаптацій, таких як різні [[Органела|органели]], багатоклітинність і, можливо, [[Еволюція статевого розмноження|статеве розмноження]], і диверсифікувалися в [[рослини]], [[тварини]] і [[гриби]] в кінці цього проміжку часу.<ref name="Mukherjee2018">{{Cite journal|last=Mukherjee|first=I.|last2=Large|first2=R. R.|last3=Corkrey|first3=R.|last4=Danyushevsky|first4=L. V.|year=2018|title=The Boring Billion, a slingshot for Complex Life on Earth|journal=Scientific Reports|volume=8|issue=4432|pages=4432|bibcode=2018NatSR...8.4432M|doi=10.1038/s41598-018-22695-x|pmc=5849639|pmid=29535324}}</ref> Такі досягнення могли бути важливими попередниками еволюції великого, складного життя пізніше в [[Едіакарій|Едіакарі]] та [[Фанерозойський еон|Фанерозої]]. Тим не менш, [[прокаріоти]]чні ціанобактерії були домінуючими формами життя в цей час і, ймовірно, підримували енергетично бідну [[Харчова мережа|харчову мережу]] з невеликою кількістю [[Протисти|протистів]] на [[Хижаки найвищого рівня|вершині харчового ланцюжка]]. Суша, ймовірно, була населена прокаріотичними ціанобактеріями та еукаріотичними [[Лишайники|протолишайниками]], причому останні були більш успішними тут, ймовірно, через більшу доступність поживних речовин, ніж у морських водах біля узбережжя.

== Опис ==
У 1995 році геологи Роджер Бьюїк, Девіс Де Маре та [[Ендрю Нолл]] проаналізували очевидну відсутність великих біологічних, геологічних і кліматичних подій протягом [[Мезопротерозой|мезопротерозойської ери]] 1,6-1 мільярд років тому і, таким чином, описали це як «найнудніший час в історії Землі».<ref name="Buick1995">{{Cite journal|last=Buick|first=R.|last2=Des Marais|first2=D. J.|last3=Knoll|first3=A. H.|author-link3=Andrew Knoll|year=1995|title=Stable isotopic compositions of carbonates from the Mesoproterozoic Bangemall group, northwestern Australia|journal=Chemical Geology|volume=123|issue=1–4|pages=153–171|bibcode=1995ChGeo.123..153B|doi=10.1016/0009-2541(95)00049-R|pmid=11540130}}</ref> Термін «Нудний Мільярд» був закарбований палеонтологом Мартіном Брасьєром для позначення періоду приблизно між 2 і 1 млрд років тому, який характеризувався геохімічним стазисом і льодовиковою стагнацією.<ref>{{Cite book
|title=Secret Chambers: The Inside Story of Cells and Complex Life
|url=https://archive.org/details/secretchambersin0000bras
|last=Brasier
|first=M.
|year=2012
|publisher=Oxford University Press
|page=[https://archive.org/details/secretchambersin0000bras/page/211 211]
|isbn=978-0-19-964400-1
}}</ref> У 2013 році геохімік Грант Янг використав термін «Безплідний Мільярд» для позначення періоду замерзання льодовиків і відсутності відхилень [[Ізотопи карбону|ізотопів карбону]] від 1,8 до 0,8 млрд років.<ref name=":4">{{Cite journal|last=Young|first=Grant M.|year=2013|title=Precambrian supercontinents, glaciations, atmospheric oxygenation, metazoan evolution and an impact that may have changed the second half of Earth history|journal=Geoscience Frontiers|volume=4|issue=3|pages=247–261|doi=10.1016/j.gsf.2012.07.003|doi-access=free}}</ref> У 2014 році геологи Пітер Кавуд і Кріс Хоксворт назвали час між 1,7 і 0,75 млрд років «Середньовіччям Землі» через відсутність доказів [[Тектоніка плит|тектонічного руху]].<ref name=":1">{{Cite journal|last=Cawood|first=Peter A.|last2=Hawkesworth|first2=Chris J.|date=2014-06-01|title=Earth's middle age|journal=Geology|language=en|volume=42|issue=6|pages=503–506|bibcode=2014Geo....42..503C|doi=10.1130/G35402.1|issn=0091-7613|doi-access=free}}</ref>

Вважається, що Нудний Мільярд простягається приблизно від 1,8 до 0,8 млрд років тому в межах [[Протерозойський еон|протерозойського]] [[Геохронологічна шкала|еону]], головним чином мезопротерозою. Нудний Мільярд характеризується геологічним, кліматичним і, загалом, еволюційним застоєм, з низьким вмістом поживних речовин.<ref name=":0">{{Cite journal|last=Roberts|first=N. M. W.|year=2013|title=The boring billion? – Lid tectonics, continental growth and environmental change associated with the Columbia supercontinent|journal=Geoscience Frontiers|series=Thematic Section: Antarctica – A window to the far off land|volume=4|issue=6|pages=681–691|doi=10.1016/j.gsf.2013.05.004|doi-access=free}}</ref><ref name=":4"/><ref name="Holland2006">{{Cite journal|last=Holland|first=Heinrich D.|date=2006-06-29|title=The oxygenation of the atmosphere and oceans|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences|language=en|volume=361|issue=1470|pages=903–915|doi=10.1098/rstb.2006.1838|issn=0962-8436|pmc=1578726|pmid=16754606}}</ref><ref name="Peng2019">{{Cite journal|last=Peng|first=L.|last2=Yonggang|first2=L.|last3=Yongyun|first3=H.|last4=Yun|first4=Y.|last5=Pisarevsky|first5=S. A.|year=2019|title=Warm Climate in the "Boring Billion" Era|journal=Acta Geologica Sinica|volume=93|pages=40–43|doi=10.1111/1755-6724.14239|doi-access=free}}</ref>

У період, що передував «Нудному Мільярду», Земля пережила [[Киснева катастрофа|кисневу катастрофу]] внаслідок еволюції [[Фотосинтез|кисневих фотосинтезуючих]] [[Ціанобактерії|ціанобактерій]], що призвело до [[Гуронське зледеніння|Гуронського зледеніння]] ([[Земля-сніжка]]), формування [[Озоносфера|озонового шару]], що блокує [[Ультрафіолетове випромінювання|УФ-випромінювання]], і окислення кількох металів.<ref name=":10">{{Cite book
|title=Revolutions that made the Earth
|url=https://archive.org/details/revolutionsthatm0000lent
|last=Lenton
|first=T.
|last2=Watson
|first2=A.
|year=2011
|pages=[https://archive.org/details/revolutionsthatm0000lent/page/242 242]–261
|chapter=The not-so-boring billion
|doi=10.1093/acprof:oso/9780199587049.003.0013
|isbn=978-0-19-958704-9
}}</ref> Вважається, що рівень кисню під час Нудного Мільярда був помітно нижчим, ніж під час кисневої катастрофи, можливо, від 0,1 до 10% від сучасних рівнів.<ref name=":10" /><ref>{{Cite journal|last=Planavsky|first=Noah J.|last2=Cole|first2=Devon B.|last3=Isson|first3=Terry T.|last4=Reinhard|first4=Christopher T.|last5=Crockford|first5=Peter W.|last6=Sheldon|first6=Nathan D.|last7=Lyons|first7=Timothy W.|date=2018-08-09|title=A case for low atmospheric oxygen levels during Earth's middle history|url=https://doi.org/10.1042/ETLS20170161|journal=Emerging Topics in Life Sciences|volume=2|issue=2|pages=149–159|doi=10.1042/etls20170161|issn=2397-8554|pmid=32412619}}</ref> Цей період завершився розпадом суперконтиненту [[Родинія]] під час [[Тоній|тонського]] періоду (1000–720 млн років), другою подією оксигенації та іншою Землею-сніжкою у [[Кріогеній|кріогенному]] періоді.<ref name=":1"/><ref name="Brooke2014">{{Cite book
|title=Climate Change and the Course of Global History: A Rough Journey
|url=https://archive.org/details/climatechangecou0000broo
|last=Brooke
|first=J. L.
|year=2014
|publisher=Cambridge University Press
|pages=[https://archive.org/details/climatechangecou0000broo/page/40 40]–42
|isbn=978-0-521-87164-8
}}</ref>

== Тектонічний стазис ==
 
Еволюція [[Біосфера|біосфери]], атмосфери та [[Гідросфера|гідросфери]] Землі давно пов’язана з [[Суперконтинентальний цикл|циклом суперконтинентів]], коли континенти згруповуються, а потім розходяться. У Нудному Мільярді  відбулася еволюція двох суперконтинентів: [[Нуна|Колумбії]] (або Нуни) і [[Родинія|Родинії]].<ref name=":0"/><ref name="Evans2013">{{Cite journal|last=Evans|first=D. A. D.|year=2013|title=Reconstructing pre-Pangean supercontinents|journal=Geological Society of America Bulletin|volume=125|issue=11–12|pages=1735–1751|bibcode=2013GSAB..125.1735E|doi=10.1130/b30950.1}}</ref>

Суперконтинент Колумбія сформувався між 2,0 і 1,7 млрд років тому і залишався незмінним принаймні до 1,3 млрд років тому. Геологічні та [[Палеомагнетизм|палеомагнітні]] докази свідчать про те, що Колумбія зазнала лише незначних змін, щоб перетворитися на суперконтинент Родинію між 1,1 і 0,9 млрд років тому. [[Палеогеографія|Палеогеографічні]] реконструкції свідчать про те, що суперконтинент знаходився в [[екватор]]іальних і [[Помірний кліматичний пояс|помірних]] кліматичних зонах, і є мало або жодних доказів про континентальні фрагменти в [[Полярні зони|полярних зонах]].<ref name="Evans2013"/>

Через відсутність доказів накопичення відкладів (на пасивних краях), яке могло статися в результаті [[рифт]]ингу<ref>{{Cite journal|last=Bradley|first=Dwight C.|date=2008-12-01|title=Passive margins through earth history|url=https://zenodo.org/record/1258907|journal=Earth-Science Reviews|volume=91|issue=1–4|pages=1–26|bibcode=2008ESRv...91....1B|doi=10.1016/j.earscirev.2008.08.001}}</ref>, суперконтинент, ймовірно, не розпався, а був просто сукупністю протоконтинентів і [[кратон]]ів. Немає доказів рифтингу до утворення Родинії, 1,25 млрд років тому в Північній Лаврентії та 1 млрд років тому у Східній [[Балтія (континент)|Балтиці]] та Південному [[Сибір]]у.<ref name=":0" /><ref name=":1"/> Розпад не відбувся до 0,75 млрд років тому, ознаменувавши кінець Нудного Мільярда.<ref name=":1" /> Цей тектонічний застій міг бути пов’язаний з хімією океану та атмосфери.<ref name=":0"/><ref name="Holland2006"/><ref name=":1" />

Цілком можливо, що [[астеносфера]] — розплавлений шар земної [[Мантія планети|мантії]], по якому, по суті, плавають і рухаються тектонічні плити, — була надто гарячою, щоб у той час підтримувати сучасну тектоніку плит. Замість енергійної переробки плит у [[Субдукція|зонах субдукції]], плити були пов’язані між собою протягом мільярдів років, поки мантія достатньо не охолола. Початку цього компонента тектоніки плит, можливо, сприяло охолодження та потовщення кори, що, як тільки розпочалося, призвело до аномально сильної субдукції плит, що відбулася наприкінці Нудного Мільярда.<ref name=":1"/>

Тим не менш, великі [[магма]]тичні події все ще відбувалися, такі як утворення (шляхом [[плюм]]у) центральної Австралійської провінції Масгрейва площею 220,000 км²  від 1,22 до 1,12 млрд років тому,<ref>{{Cite journal|last=Gorczyk|first=W.|last2=Smithies|first2=H.|last3=Korhonen|first3=F.|last4=Howard|first4=H.|last5=de Gromard|first5=R. Q.|year=2015|title=Ultra-hot Mesoproterozoic evolution of intracontinental central Australia|journal=Geoscience Frontiers|volume=6|issue=1|pages=23–37|doi=10.1016/j.gsf.2014.03.001|doi-access=free}}</ref> а також Канадської великої ігнейної провінції Маккензі площею 2,700,000 км² приблизно 1,27 млрд років тому.<ref>{{Cite journal|last=Bryan|first=S. E.|last2=Ferrari|first2=L.|year=2013|title=Large igneous provinces and silicic large igneous provinces: Progress in our understanding over the last 25 years|journal=GSA Bulletin|volume=125|issue=7–8|page=1055<!--only citing this page-->|bibcode=2013GSAB..125.1053B|doi=10.1130/B30820.1|doi-access=free}}</ref> Тектоніка плит все ще була достатньо активною, щоб створити гори, і в цей час відбувалися декілька [[орогенез]]ів включаючи [[Гренвільська складчастість|Гренвільський орогенез]],<ref name="one">{{Cite book
|title=Proterozoic tectonic evolution of the Grenville orogen in North America
|last=Tollo
|first=R. P.
|last2=Corriveau
|first2=L.
|last3=McLelland
|first3=J.
|last4=Bartholomew
|first4=M. J.
|year=2004
|editor-last=Tollo
|editor-first=R. P.
|editor2-last=Corriveau
|editor2-first=L.
|editor3-last=McLelland
|editor3-first=J.
|editor4-last=Bartholomew
|editor4-first=M. J.
|series=Geological Society of America Memoir
|volume=197
|pages=1–18
|chapter=Proterozoic tectonic evolution of the Grenville orogen in North America: An introduction
|isbn=978-0-8137-1197-3
}}</ref> що відбувався в той час.

== Кліматична стабільність ==
[[Файл:Mesoproterozoic temperature.jpg|міні|300x300пкс|Графік із зображенням середніх температур протягом мезопротерозою. Синя лінія зображує концентрацію CO<sub>2</sub> у 5 разів більше за сучасну добу, червона лінія у 10 разів, а червона точка показує середній діапазон температур у тропіках]]
Існує мало доказів значної мінливості клімату протягом цього періоду.<ref name=":4"/><ref>{{Cite journal|last=Brasier|first=M.D.|year=1998|title=A billion years of environmental stability and the emergence of eukaryotes: New data from northern Australia|url=https://archive.org/details/sim_geology_1998-06_26_6/page/555|journal=Geology|volume=26|issue=6|pages=555–558|bibcode=1998Geo....26..555B|doi=10.1130/0091-7613(1998)026<0555:ABYOES>2.3.CO;2|pmid=11541449}}</ref> Клімат, ймовірно, не був головним чином продиктований сонячною яскравістю, оскільки [[Сонце]] було на 5–18% менш яскравим, ніж сьогодні, але немає жодних доказів того, що клімат Землі був значно прохолоднішим.<ref name="Fiorella2017">{{Cite journal|last=Fiorella|first=R.|last2=Sheldon|first2=N.|year=2017|title=Equable end Mesoproterozoic climate in the absence of high CO2|url=https://www.researchgate.net/publication/311885954|journal=Geology|volume=45|issue=3|pages=231–234|bibcode=2017Geo....45..231F|doi=10.1130/G38682.1}}</ref><ref name="Veizer2005">{{Cite journal|last=Veizer|first=J.|year=2005|title=Celestial Climate Driver: A Perspective from Four Billion Years of the Carbon Cycle|url=https://journals.lib.unb.ca/index.php/GC/article/view/2691|journal=Geoscience Canada|volume=32|issue=1|issn=1911-4850}}</ref> Фактично, Нудний Мільярд, здається, не має жодних доказів тривалих зледенінь, які можна спостерігати з регулярною періодичністю в інших частинах геологічної історії Землі.<ref name="Veizer2005" /> Високий рівень CO<sub>2</sub> не міг бути головною рушійною силою потепління, оскільки рівні мали б бути в 30-100 разів вищими, ніж [[Промислова революція|доіндустріальні]] рівні<ref name="Fiorella2017" />, щоб запобігти утворенню льоду та спричинити значне [[Окислення вод Світового океану|закислення океану]], що також не відбувалося<ref name="Veizer2005" />. Мезопротерозойські рівні CO<sub>2</sub>  можуть бути порівняні з рівнями [[Фанерозойський еон|фанерозойського]] еону, в 7-10 разів вищими від сучасних рівнів.<ref name="Kah2007">{{Cite journal|last=Kah|first=L. C.|last2=Riding|first2=R.|year=2007|title=Mesoproterozoic carbon dioxide levels inferred from calcified cyanobacteria|url=https://archive.org/details/sim_geology_2007-09_35_9/page/799|journal=Geology|volume=35|issue=9|pages=799–802|bibcode=2007Geo....35..799K|doi=10.1130/G23680A.1}}</ref> Перші записи про лід за цей період часу було повідомлено в 2020 році з шотландської [[Diabaig Formation|формації Діабайг]] 1 млрд років тому в групі Торрідон, де утворення [[дропстоун]]ів, ймовірно, утворилися уламками від [[Рафтинг (геологія)|рафтингом льоду]] ; область, розташована тоді між 35-50° пд. ш., була (можливо, високогірним) озером, яке, як вважають, замерзало взимку і тануло влітку, а рафтинг відбувався під час весняного танення.<ref>{{Cite journal|last=Hartley|first=A.|last2=Kurjanski|first2=B.|last3=Pugsley|first3=J.|last4=Armstrong|first4=J.|year=2020|title=Ice-rafting in lakes in the early Neoproterozoic: dropstones in the Diabaig Formation, Torridon Group, NW Scotland|journal=Scottish Journal of Geology|volume=56|pages=47–53|doi=10.1144/sjg2019-017|hdl-access=free}}</ref>

Вища кількість інших парникових газів, а саме метану, що вироблявся прокаріотами, могла компенсувати низькі рівні CO<sub>2</sub> ; майже вільний від льоду світ досягається атмосферної концентрації метану в розмірі 140 частин на мільйон (ppm).<ref name="Kah2007"/><ref name="Fiorella2017"/> [[Метаногенез|Метаногенні]] прокаріоти не могли виробляти стільки метану, що означає, що якийсь інший парниковий газ, ймовірно, [[Оксид азоту(I)|оксид азоту]], був підвищений, можливо, до 3 частин на мільйон (у 10 разів перевищує сьогоднішній рівень). Виходячи з передбачуваної концентрації парникових газів, екваторіальна температура в мезопротерозої могла становити приблизно 22–27&nbsp;°C, у тропіках 17&nbsp;°C, на 60° паралелі −8–7&nbsp;°C, а на полюсах −23–2&nbsp;°C;<ref>{{Cite journal|last=Hren|first=M. T.|last2=Sheldon|first2=N. D.|year=2020|title=Terrestrial microbialites provide constraints on the mesoproterozoic atmosphere|journal=The Depositional Record|volume=6|pages=4–20|doi=10.1002/dep2.79|doi-access=free}}</ref> і глобальна середня температура близько 19&nbsp;°C, що на 4&nbsp;°C тепліше, ніж сьогодні. Температури на полюсах взимку опускалися нижче нуля, що призвело до тимчасового утворення морського льоду та снігопаду, але постійних крижаних покривів, ймовірно, не було.<ref name="Peng2019"/>

Також було припущено, що через те, що інтенсивність [[Космічні промені|космічних променів]] позитивно корелює з хмарністю, а хмари відбивають світло у космос і знижують глобальні температури, в цей час через зменшення формування зірок у галактиці призводила до меншої хмарності та запобігала льодовиковим подіям, забезпечуючи теплий клімат.<ref name="Veizer2005"/><ref>{{Cite journal|last=Shaviv|first=Nir J.|year=2003|title=The spiral structure of the Milky Way, cosmic rays, and ice age epochs on Earth|journal=New Astronomy|volume=8|issue=1|pages=39–77|arxiv=astro-ph/0209252|bibcode=2003NewA....8...39S|doi=10.1016/S1384-1076(02)00193-8}}</ref> Крім того, певна комбінація інтенсивності вивітрювання, яка призвела б до зниження рівня CO<sub>2</sub> шляхом окислення відкритих металів, охолодження [[Мантія планети|мантії]] та зменшення геотермального тепла та вулканізму, а також підвищення інтенсивності сонячного випромінювання та сонячного тепла, можливо, досягла рівноваги, запобігаючи утворенню льоду.<ref name=":4"/>

І навпаки, льодовикові рухи понад мільярд років тому, можливо, не залишили багато залишків сьогодні, і очевидна відсутність доказів може бути наслідком неповноти літопису скам’янілостей, а не відсутностю самого явища. Крім того, низькі рівні кисню і сонячної інтенсивності можуть запобігати формуванню [[Озоносфера|озонового шару]], що заважає утримувати [[парникові гази]] в атмосфері і нагрівати Землю за допомогою [[Парниковий ефект|парникового ефекту]], що може спричинити льодовикові події.<ref name=":5">{{Cite journal|last=Planavsky|first=Noah J.|last2=Reinhard|first2=Christopher T.|last3=Wang|first3=Xiangli|last4=Thomson|first4=Danielle|last5=McGoldrick|first5=Peter|last6=Rainbird|first6=Robert H.|last7=Johnson|first7=Thomas|last8=Fischer|first8=Woodward W.|last9=Lyons|first9=Timothy W.|date=2014-10-31|title=Low Mid-Proterozoic atmospheric oxygen levels and the delayed rise of animals|url=https://authors.library.caltech.edu/50325/13/Planavsky.SM.pdf|journal=Science|language=en|volume=346|issue=6209|pages=635–638|bibcode=2014Sci...346..635P|doi=10.1126/science.1258410|issn=0036-8075|pmid=25359975}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Eyles|first=N.|year=2008|title=Glacio-epochs and the supercontinent cycle after ~ 3.0&nbsp;Ga: Tectonic boundary conditions for glaciation|journal=Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology|volume=258|issue=1–2|pages=89–129|bibcode=2008PPP...258...89E|doi=10.1016/j.palaeo.2007.09.021}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Kasting|first=J. F.|last2=Ono|first2=S.|year=2006|title=Palaeoclimates: the first two billion years|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences|volume=361|issue=1470|pages=917–929|doi=10.1098/rstb.2006.1839|issn=0962-8436|pmc=1868609|pmid=16754607}}</ref> Хоча для підтримки озонового шару не потрібно багато кисню, і рівні під час Нудного мільярда могли бути достатньо високими для цього<ref>{{Cite book
|title=Atmospheric Evolution on Inhabited and Lifeless Worlds
|last=Catling
|first=D. C.
|last2=Kasting
|first2=J. F.
|year=2017
|publisher=Cambridge University Press
|page=291
|isbn=978-1-316-82452-8
}}</ref>, Земля могла зазнавати сильнішого бомбардування [[Ультрафіолетове випромінювання|УФ-випромінюванням]], ніж сьогодні.<ref name="Campesi2013">{{Cite journal|last=Beraldi-Campesi|first=H.|year=2013|title=Early life on land and the first terrestrial ecosystems|journal=Ecological Processes|volume=2|issue=1|pages=1–17|doi=10.1186/2192-1709-2-1|doi-access=free}}</ref>

== Океанічний склад ==
Схоже, що в океанах були низькі концентрації ключових поживних речовин, які вважалися необхідними для складного життя, а саме [[молібден]]у, заліза, [[азот]]у та [[фосфор]]у, значною мірою через брак кисню та, як наслідок, [[Окисно-відновна реакція|окислення]], необхідне для цих [[Геохімічні цикли|геохімічних циклів]].<ref>{{Cite journal|last=Anbar|first=A. D.|last2=Knoll|first2=A. H.|year=2002|title=Proterozoic Ocean Chemistry and Evolution: A Bioinorganic Bridge?|journal=Science|volume=297|issue=5584|pages=1137–1142|bibcode=2002Sci...297.1137A|citeseerx=10.1.1.615.3041|doi=10.1126/science.1069651|issn=0036-8075|pmid=12183619}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Fennel|first=K.|last2=Follows|first2=M|last3=Falkowski|first3=P. G.|year=2005|title=The co-evolution of the nitrogen, carbon and oxygen cycles in the Proterozoic ocean|journal=American Journal of Science|volume=305|issue=6–8|pages=526–545|bibcode=2005AmJS..305..526F|doi=10.2475/ajs.305.6-8.526|issn=0002-9599|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Kipp|first=M. A.|last2=Stüeken|first2=E. E.|year=2017|title=Biomass recycling and Earth's early phosphorus cycle|journal=Science Advances|volume=3|issue=11|pages=eaao4795|bibcode=2017SciA....3O4795K|doi=10.1126/sciadv.aao4795|pmc=5706743|pmid=29202032}}</ref> Поживних речовин могло бути більше в наземних середовищах, таких як озера або прибережні середовища ближче до континентального стоку.<ref name="Parnell2015">{{Cite journal|last=Parnell|first=J.|last2=Sprinks|first2=S.|last3=Andrews|first3=S.|last4=Thayalan|first4=W.|last5=Bowden|first5=S.|year=2015|title=High Molybdenum availability for evolution in a Mesoproterozoic lacustrine environment|url=https://www.researchgate.net/publication/276921766|journal=Nature Communications|volume=6|issue=6996|pages=6996|bibcode=2015NatCo...6.6996P|doi=10.1038/ncomms7996|pmid=25988499|doi-access=free}}</ref>

Загалом, океани могли мати насичений киснем поверхневий шар, сульфідний середній шар<ref name="Canfield1998">{{Cite journal|last=Canfield|first=D. E.|year=1998|title=A new model for Proterozoic ocean chemistry|journal=Nature|volume=396|issue=6710|pages=450–453|bibcode=1998Natur.396..450C|doi=10.1038/24839|issn=0028-0836}}</ref><ref name=":3">{{Cite journal|last=Lyons|first=Timothy W.|last2=Reinhard|first2=Christopher T.|last3=Planavsky|first3=Noah J.|year=2014|title=The rise of oxygen in Earth's early ocean and atmosphere|journal=Nature|volume=506|issue=7488|pages=307–315|bibcode=2014Natur.506..307L|doi=10.1038/nature13068|pmid=24553238}}</ref><ref name=":7">{{Cite journal|last=Large|first=R.|last2=Halpin|first2=J. A.|last3=Danyushevsky|first3=L. V.|year=2014|title=Trace element content of sedimentary pyrite as a new proxy for deep-time ocean–atmosphere evolution|journal=Earth and Planetary Science Letters|volume=389|pages=209–220|bibcode=2014E&PSL.389..209L|doi=10.1016/j.epsl.2013.12.020}}</ref> і субоксигенний нижній шар.<ref name="Slack2009">{{Cite journal|last=Slack|first=J. F.|last2=Cannon|first2=W. F.|year=2009|title=Extraterrestrial demise of banded iron formations 1.85 billion years ago|url=https://archive.org/details/sim_geology_2009-11_37_11/page/1011|journal=Geology|volume=37|issue=11|pages=1011–1014|bibcode=2009Geo....37.1011S|doi=10.1130/G30259A.1}}</ref><ref name="DeBaar1988">{{Cite journal|last=De Baar|first=H. J. W.|last2=German|first2=C. R.|last3=Elderfield|first3=H|last4=van Gaans|first4=P.|year=1988|title=Rare earth element distributions in anoxic waters of the Cariaco Trench|url=https://archive.org/details/sim_geochimica-et-cosmochimica-acta_1988-05_52_5/page/1203|journal=Geochimica et Cosmochimica Acta|volume=52|issue=5|pages=1203–1219|bibcode=1988GeCoA..52.1203D|doi=10.1016/0016-7037(88)90275-X}}</ref> Переважно сульфідний склад міг спричинити те, що океани мали чорний і молочно-бірюзовий колір замість синього.<ref>{{Cite journal|last=Gallardo|first=V. A.|last2=Espinoza|first2=C.|year=2008|editor-last=Hoover|editor-first=Richard B|editor2-last=Levin|editor2-first=Gilbert V|editor3-last=Rozanov|editor3-first=Alexei Y|editor4-last=Davies|editor4-first=Paul C|title=Evolution of ocean color|url=https://www.comlsecretariat.org/wp-content/uploads/2010/06/Gallardo-Espinoza-paper-on-the-evolution-of-ocean-color.pdf|journal=Proceedings of the International Society for Optical Engineering|series=Instruments, Methods, and Missions for Astrobiology XI|volume=7097|pages=1–7|bibcode=2008SPIE.7097E..0GG|doi=10.1117/12.794742|accessdate=2023-06-30|archive-date=2017-08-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809103417/http://www.comlsecretariat.org/wp-content/uploads/2010/06/Gallardo-Espinoza-paper-on-the-evolution-of-ocean-color.pdf}}</ref>

=== Кисень ===
Геологічний літопис Землі вказує на дві події, пов’язані зі значним підвищенням рівня кисню на Землі, одна з яких відбулася між 2,4 і 2,1 млрд років тому, відома як [[киснева катастрофа]], а друга – приблизно 0,8&nbsp;млрд років тому, відома як неопротерозойська подія оксигенації (друга киснева катастрофа).<ref name=":6">{{Cite journal|last=Qiu|first=Jane|author-link=Jane Qiu|year=2014|title=Oxygen fluctuations stalled life on Earth|url=http://www.nature.com/news/oxygen-fluctuations-stalled-life-on-earth-1.15529|journal=Nature|doi=10.1038/nature.2014.15529|access-date=2017-02-24}}</ref> Вважається, що проміжний період, під час Нудного Мільярда, мав низький рівень кисню (з незначними коливаннями), що призвело до широкого поширення безкисневих вод.<ref name=":3"/>

Океани могли бути чітко стратифікованими, причому поверхневі води були насичені киснем<ref name="Canfield1998"/><ref name=":3"/><ref name=":7"/>, а глибокі води були субоксигенними (менше 1 [[Молярна концентрація|мкМ]] кисню),<ref name="DeBaar1988"/>. Останній, можливо, підтримувався меншими рівнями викидів [[Водень|водню]] (H<sub>2</sub>) та сірководню (H<sub>2</sub>S) через глибоководні [[Глибоководні гідротермальні джерела|гідротермальні джерела]], які в іншому випадку були б хімічно знижені киснем.<ref name="Slack2009"/> Навіть у самих мілководних водах значна кількість кисню може бути обмежена в основному районами поблизу узбережжя.<ref name="DoyleEtAl">{{Cite journal|last=Doyle|first=Katherine A.|last2=Poulton|first2=Simon W.|last3=Newton|first3=Robert J.|last4=Podkovyrov|first4=Victor N.|last5=Bekker|first5=Andrey|date=October 2018|title=Shallow water anoxia in the Mesoproterozoic ocean: Evidence from the Bashkir Meganticlinorium, Southern Urals|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301926818301992|journal=[[Precambrian Research]]|volume=317|pages=196–210|doi=10.1016/j.precamres.2018.09.001|access-date=17 грудня 2022}}</ref> Розкладання тонучої органічної речовини також призвело б до вимивання кисню з глибинних вод.<ref name="Johnston2009">{{Cite journal|last=Johnston|first=D. T.|year=2009|title=Anoxygenic photosynthesis modulated Proterozoic oxygen and sustained Earth's middle age|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=106|issue=40|pages=16925–16929|bibcode=2009PNAS..10616925J|doi=10.1073/pnas.0909248106|pmc=2753640|pmid=19805080|doi-access=free}}</ref><ref name=":3" />

Раптове падіння O<sub>2</sub> після кисневої катастрофи, яка за рівнями [[δ13C]] свідчить про втрату в 10-20 разів більшого обсягу атмосферного кисню  атмосферного кисню, відоме як [[Киснева катастрофа|подія Ломагунді-Ятули]] та є найвидатнішою подією [[Ізотопи карбону|ізотопів карбону]] в історії Землі.<ref>{{Cite journal|last=Partin|first=C. A.|last2=Bekker|first2=A.|last3=Planavsky|first3=N. J.|last4=Scott|first4=C. T.|last5=Gill|first5=B. C.|last6=Li|first6=C.|last7=Podkovyrov|first7=V.|last8=Maslov|first8=A.|last9=Konhauser|first9=K. O.|date=2013-05-01|title=Large-scale fluctuations in Precambrian atmospheric and oceanic oxygen levels from the record of U in shales|journal=Earth and Planetary Science Letters|volume=369–370|pages=284–293|bibcode=2013E&PSL.369..284P|doi=10.1016/j.epsl.2013.03.031}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Bekker|first=A.|last2=Holland|first2=H. D.|date=2012-02-01|title=Oxygen overshoot and recovery during the early Paleoproterozoic|journal=Earth and Planetary Science Letters|volume=317–318|pages=295–304|bibcode=2012E&PSL.317..295B|doi=10.1016/j.epsl.2011.12.012}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Schröder|first=S.|last2=Bekker|first2=A.|last3=Beukes|first3=N. J.|last4=Strauss|first4=H.|last5=Van Niekerk|first5=H. S.|date=2008-04-01|title=Rise in seawater sulphate concentration associated with the Paleoproterozoic positive carbon isotope excursion: evidence from sulphate evaporites in the ~2.2–2.1 Gyr shallow-marine Lucknow Formation, South Africa|journal=Terra Nova|language=en|volume=20|issue=2|pages=108–117|bibcode=2008TeNov..20..108S|doi=10.1111/j.1365-3121.2008.00795.x|issn=1365-3121|doi-access=free}}</ref> Рівень кисню міг становити менше 0,1-1% від сучасного рівня<ref>{{Cite journal|last=Hardisty|first=Dalton S.|last2=Lu|first2=Zunli|last3=Bekker|first3=Andrey|last4=Diamond|first4=Charles W.|last5=Gill|first5=Benjamin C.|last6=Jiang|first6=Ganqing|last7=Kah|first7=Linda C.|last8=Knoll|first8=Andrew H.|last9=Lloyd|first9=Sean J.|date=1 квітня 2017|title=Perspectives on Proterozoic surface ocean redox from iodine contents in ancient and recent carbonate|journal=[[Earth and Planetary Science Letters]]|volume=463|pages=159–170|doi=10.1016/j.epsl.2017.01.032|doi-access=free}}</ref>, що фактично зупинило б еволюцію складного життя під час Нудного мільярда.<ref name=":6"/><ref name=":7"/> Однак, припускається мезопротерозойська подія оксигенації (MOE), під час якої вміст кисню тимчасово підвищувався приблизно до 4% від поточного рівня в атмосфері у різні моменти часу, що тривала від 1,59 до 1,36 млрд років тому.<ref>{{Cite journal|last=Zhang|first=Shuichang|last2=Wang|first2=Huajian|last3=Wang|first3=Xiaomei|last4=Ye|first4=Yuntao|date=25 жовтня 2021|title=The Mesoproterozoic Oxygenation Event|url=https://link.springer.com/article/10.1007/s11430-020-9825-x?idp_error=cookies_not_supported&error=cookies_not_supported&code=d00a2df1-dd21-4c70-9125-9588afcda877|journal=Science China Earth Sciences|volume=64|pages=2043–2068|doi=10.1007/s11430-020-9825-x|access-date=9 травня 2023}}</ref> Зокрема, деякі докази з формації Велкеррі в групі Ропер на [[Північна Територія|Північній Території]] [[Австралія|Австралії]]<ref name="MukherjeeLarge2016" />, формація Калтасі у [[Волго-Уральська історико-етнографічна область|Волго-Уральському]] регіоні [[Росія|Росії]]<ref name="DoyleEtAl"/> та формація Сямалінг на півночі [[Китайсько-Корейська платформа|Північно-Китайського кратону]]<ref>{{Cite journal|last=He|first=Yuting|last2=Zhu|first2=Xiyan|last3=Qiu|first3=Yifan|last4=Pang|first4=Lanyin|last5=Zhao|first5=Taiping|date=December 2022|title=Extreme climate changes influenced early life evolution at ∼ 1.4 Ga: Implications from shales of the Xiamaling Formation, northern North China Craton|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S030192682200345X|journal=Precambrian Research|volume=383|page=106901|doi=10.1016/j.precamres.2022.106901|access-date=17 грудня 2022}}</ref> вказує на помітне оксигенування близько 1,4 млрд років тому, хоча ступінь, до якого це відображає глобальний рівень кисню, невідомий.<ref name="MukherjeeLarge2016">{{Cite journal|last=Mukherjee|first=Indrani|last2=Large|first2=Ross R.|date=August 2016|title=Pyrite trace element chemistry of the Velkerri Formation, Roper Group, McArthur Basin: Evidence for atmospheric oxygenation during the Boring Billion|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301926816301255|journal=[[Precambrian Research]]|volume=281|pages=13–26|doi=10.1016/j.precamres.2016.05.003|access-date=8 листопада 2022}}</ref> Кисневі умови стали б домінуючими під час другої кисневої катастрофи, викликаючи поширення [[Аероби|аеробної]] активності над [[Анаероби|анаеробною]],<ref name="Canfield1998"/><ref name=":3"/><ref name="Johnston2009"/> але широко поширені субоксичні та безкисневі умови, ймовірно, тривали приблизно до 0,55 млрд років тому, що відповідає [[Едіакарська біота|едіакарській біоті]] та [[Кембрійський вибух|кембрійському вибуху]].<ref>{{Cite journal|last=Kah|first=L. C.|last2=Lyons|first2=T. W.|last3=Frank|first3=T. D.|year=2004|title=Low marine sulphate and protracted oxygenation of the Proterozoic biosphere|url=https://digitalcommons.unl.edu/geosciencefacpub/99|journal=Nature|volume=438|issue=7010|pages=834–838|bibcode=2004Natur.431..834K|doi=10.1038/nature02974|pmid=15483609}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Och|first=L. M.|last2=Shields-Zhou|first2=G. A.|year=2012|title=The Neoproterozoic oxygenation event: Environmental perturbations and biogeochemical cycling|journal=Earth-Science Reviews|volume=110|issue=1–4|pages=26–57|bibcode=2012ESRv..110...26O|doi=10.1016/j.earscirev.2011.09.004}}</ref>

=== Сірка ===
[[Файл:How oceans become euxinic.png|міні|Схема формування евксинічних умов]]
У 1998 році геолог Дональд Кенфілд запропонував те, що зараз відомо як гіпотеза океану Кенфілда. Кенфілд стверджував, що підвищення рівня кисню в атмосфері під час кисневої катастрофи могло відреагувати з континентальними відкладеннями [[пірит]]у (FeS<sub>2</sub>) і окислити їх із [[Сульфати|сульфатом]] (SO<sub>4</sub><sup>2−</sup>) як побічним продуктом, який переносився в море. [[Сульфат-відновлюючі мікроорганізми]], перетворили його на [[сірководень]] (H<sub>2</sub>S), розділивши океан на поверхневий шар, дещо кисневий, і сульфідний шар, що знаходиться під ним, з аноксигенними бактеріями, які живуть на кордоні, метаболізуючи H<sub>2</sub>S і створюючи сірку як відходи. Це створило поширені евксинні умови в середніх водах, безкисневий стан з високою концентрацією сірки, який підтримувався бактеріями.<ref name=":3"/><ref>{{Cite journal|last=Lyons|first=Timothy W.|last2=Reinhard|first2=Christopher T.|year=2009|title=An early productive ocean unfit for aerobics|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=106|issue=43|pages=18045–18046|bibcode=2009PNAS..10618045L|doi=10.1073/pnas.0910345106|issn=0027-8424|pmc=2775325|pmid=19846788|doi-access=free}}</ref><ref name="Canfield1998"/><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ct29BwAAQBAJ
|title=Biodiversity and Earth History
|last=Boenigk
|first=J.
|last2=Wodniok
|first2=S.
|last3=Glücksman
|first3=E.
|year=2015
|publisher=Springer
|pages=58–59
|isbn=978-3-662-46394-9
}}</ref><ref name="Johnston2009"/><ref name=":7"/> Однак більш систематичні геохімічні дослідження середини протерозою вказують на те, що океани були в основному залізистими з тонким поверхневим шаром слабко насичених киснем вод, і евксинія могла відбуватися на відносно невеликих ділянках, можливо, менше 7% морського дна.<ref>{{Cite journal|last=Gilleaudeau|first=Geoffrey J.|last2=Romaniello|first2=Stephen J.|last3=Luo|first3=Genming|last4=Kaufman|first4=Alan J.|last5=Zhang|first5=Feifei|last6=Klaebe|first6=Robert M.|last7=Kah|first7=Linda C.|last8=Azmy|first8=Karem|last9=Bartley|first9=Julie K.|date=2019-09-01|title=Uranium isotope evidence for limited euxinia in mid-Proterozoic oceans|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0012821X19303450|journal=Earth and Planetary Science Letters|language=en|volume=521|pages=150–157|doi=10.1016/j.epsl.2019.06.012|issn=0012-821X}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Planavsky|first=Noah J.|last2=McGoldrick|first2=Peter|last3=Scott|first3=Clinton T.|last4=Li|first4=Chao|last5=Reinhard|first5=Christopher T.|last6=Kelly|first6=Amy E.|last7=Chu|first7=Xuelei|last8=Bekker|first8=Andrey|last9=Love|first9=Gordon D.|date=September 2011|title=Widespread iron-rich conditions in the mid-Proterozoic ocean|url=https://www.nature.com/articles/nature10327|journal=Nature|language=en|volume=477|issue=7365|pages=448–451|doi=10.1038/nature10327|issn=1476-4687|pmid=21900895}}</ref>

=== Залізо ===
Серед гірських порід, що датуються Нудним Мільярдом, помітна відсутність смугастих утворень заліза, які утворюються із заліза у верхній товщі води (з походженням з глибин океану), реагуючи з киснем і випадаючи з води. Вони, здається, припиняються в усьому світі після 1,85 млрд років тому. Кенфілд стверджував, що океанічний SO<sub>4</sub><sup>2−</sup> [[Окисно-відновна реакція|зменшує]] все залізо в безкисневому глибоководному морі.<ref name="Canfield1998"/> Залізо могло бути метаболізовано аноксигенними бактеріями.<ref name="Canfield2018">{{Cite journal|last=Canfield|first=D. E.|author-link=Donald Canfield|last2=Zhang|first2=S.|last3=Wang|first3=H.|last4=Wang|first4=X.|last5=Zhao|first5=W.|last6=Su|first6=J.|last7=Bjerrum|first7=C. J.|last8=Haxen|first8=E. R.|last9=Hammarlund|first9=E. U.|year=2018|title=A Mesoproterozoic iron formation|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=115|issue=17|pages=3895–3904|bibcode=2018PNAS..115E3895C|doi=10.1073/pnas.1720529115|pmc=5924912|pmid=29632173|doi-access=free}}</ref> Було також припущено, що [[Кратер Садбері|падіння метеора Садбері]] 1,85 млрд років тому змішало раніше стратифікований океан шляхом цунамі, взаємодією між випарованою морською водою та насиченою киснем атмосферою, океанічною [[Кавітація|кавітацією]] та масивним стоком зруйнованих континентальних узбережжь у море. Отримані внаслідок цього субоксигенні глибинні води (через змішування насиченої киснем поверхневої води з раніше безкисневою глибокою водою) могли б окислити глибоководне залізо, запобігаючи його транспортуванню та відкладенню на околицях континенту.<ref name="Slack2009"/>

Тим не менш, багаті залізом води дійсно існували, такі як формація Сямалін в Північному Китаї (1,4 млрд років тому), яка, можливо, живилася глибоководними гідротермальними джерелами. Умови, багаті залізом, також вказують на безкисневу придонну воду в цій області, оскільки кисневі умови окислювали б все залізо.<ref name="Canfield2018"/>

== Форми життя ==
Низька кількість поживних речовин могла сприяти [[Симбіоз|фотосимбіозу]] — коли один організм здатний до фотосинтезу, а інший метаболізує відходи — серед [[Прокаріоти|прокаріотів]] ([[Бактерії|бактерій]] і [[Археї|архей]]) і появі [[Еукаріоти|еукаріотів]]. Бактерії, археї та еукаріоти є трьома [[Домен (біологія)|доменами]], найвищим таксономічним рангом. Еукаріоти відрізняються від прокаріотів [[Клітинне ядро|ядром]] і мембранними органелами, і майже всі багатоклітинні організми є еукаріотами.<ref name="Brasier1998">{{Cite journal|last=Brasier|first=M. D.|last2=Lindsay|first2=J. F.|year=1998|title=A billion years of environmental stability and the emergence of eukaryotes: new data from northern Australia|url=https://archive.org/details/sim_geology_1998-06_26_6/page/555|journal=Geology|volume=26|issue=6|pages=555–558|bibcode=1998Geo....26..555B|doi=10.1130/0091-7613(1998)026<0555:ABYOES>2.3.CO;2|pmid=11541449}}</ref>

=== Прокаріоти ===
[[Файл:Stromatolites, Belt Supergroup, Glacier National Park.jpg|міні| [[Строматоліти|Строматоліт]] віком 1,44 млрд років з [[Глейшер (національний парк, США)|Національного парку Глейшер]], Монтана]]
Прокаріоти були домінуючими формами життя впродовж Нудного Мільярда.<ref name=":10"/><ref name="Gueneli">{{Cite journal|last=Gueneli|first=N.|last2=McKenna|first2=A. M.|last3=Ohkouchi|first3=N.|last4=Boreham|first4=C. J.|last5=Beghin|first5=J.|last6=Javaux|first6=E. J.|last7=Brocks|first7=J. J.|year=2018|title=1.1-billion-year-old porphyrins establish a marine ecosystem dominated by bacterial primary producers|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=115|issue=30|pages=6978–6986|bibcode=2018PNAS..115E6978G|doi=10.1073/pnas.1803866115|pmc=6064987|pmid=29987033|doi-access=free}}</ref><ref name="Canfield1998"/> Мікроскам'янілості вказують на присутність ціанобактерій, [[Зелені сірчані бактерії|зелених]] і фіолетових сірчаних бактерій, архей, що виробляють метан, бактерій, що метаболізують сульфат, архей або бактерій, [[Метанотрофи|що метаболізують метан]], бактерій, що метаболізують залізо, бактерій, [[Денітрифікуючі бактерії|що метаболізують азот]], і аноксигенних фотосинтезуючих бактерій.<ref name="Javaux2018">{{Cite journal|last=Javaux|first=E. J.|last2=Lepot|first2=K.|year=2018|title=The Paleoproterozoic fossil record: Implications for the evolution of the biosphere during Earth's middle-age|journal=Earth-Science Reviews|volume=176|pages=68–86|bibcode=2018ESRv..176...68J|doi=10.1016/j.earscirev.2017.10.001|doi-access=free}}</ref>

Вважається, що аноксигенні ціанобактерії були домінуючими фотосинтезаторами, метаболізуючи надлишок H<sub>2</sub>S в океанах. У водах, багатих залізом, ціанобактерії могли постраждати від отруєння залізом, особливо в морських водах, де багата залізом глибока вода змішується з поверхневими водами, і таким чином їх витісняють інші бактерії, які можуть метаболізувати як залізо, так і H<sub>2</sub>S. Однак отруєння залізом можна було б зменшити за допомогою води, багатої [[Діоксид кремнію|діоксидом кремнію]], або [[Біомінералізація|біомінералізацією]] заліза всередині клітини.<ref name="Javaux2018"/>

=== Еукаріоти ===
Еукаріоти, можливо, виникли приблизно на початку Нудного Мільярда<ref name="Mukherjee2018"/>, що збігається з акрецією Колумбії, яка могла певним чином підвищити рівень кисню в океані.<ref name="Brooke2014"/> Хоча були заявлені записи про еукаріотів ще 2,1 мільярда років тому, вони вважалися сумнівними, причому найдавніші однозначні залишки еукаріот датуються приблизно 1,8-1,6 мільярдами років тому в Китаї.<ref>{{Cite journal|last=Fakhraee|first=Mojtaba|last2=Tarhan|first2=Lidya G.|last3=Reinhard|first3=Christopher T.|last4=Crowe|first4=Sean A.|last5=Lyons|first5=Timothy W.|last6=Planavsky|first6=Noah J.|date=May 2023|title=Earth’s surface oxygenation and the rise of eukaryotic life: Relationships to the Lomagundi positive carbon isotope excursion revisited|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0012825223000879|journal=Earth-Science Reviews|language=en|volume=240|pages=104398|doi=10.1016/j.earscirev.2023.104398}}</ref> Після цього еволюція еукаріот була досить повільною<ref name=":10"/>, можливо, через евксинічні умови океану Кенфілда і брак ключових поживних речовин і металів<ref name=":1"/><ref name="Mukherjee2018" />, що перешкоджало розвитку великого, складного життя з високими потребами в енергії.<ref name=":5"/> Евксинні умови також знизили розчинність заліза<ref name="Canfield1998"/> і [[молібден]]у,<ref>{{Cite journal|last=Reinhard|first=C. T.|last2=Planavsky|first2=N. J.|last3=Robbins|first3=L. J.|last4=Partin|first4=C. A.|last5=Gill|first5=B. C.|last6=Lalonde|first6=S. V.|last7=Bekker|first7=A.|last8=Konhauser|first8=K. O.|last9=Lyons|first9=T. W.|year=2013|title=Proterozoic ocean redox and biogeochemical stasis|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=110|issue=14|pages=5357–5362|bibcode=2013PNAS..110.5357R|doi=10.1073/pnas.1208622110|issn=0027-8424|pmc=3619314|pmid=23515332|doi-access=free}}</ref> основних металів у [[Фіксація азоту|азотфіксації]]. Відсутність розчиненого азоту сприяла б перевазі прокаріотів над еукаріотами, оскільки перші можуть метаболізувати газоподібний азот.<ref name=":8">{{Cite journal|last=Anbar|first=A. D.|year=2002|title=Proterozoic ocean chemistry and evolution: a bioinorganic bridge|journal=Science|volume=297|issue=5584|pages=1137–1142|bibcode=2002Sci...297.1137A|doi=10.1126/science.1069651|pmid=12183619}}</ref> Альтернативна гіпотеза відсутності диверсифікації серед еукаріот припускає високі температури під час Нудного Мільярда, а не низькі рівні кисню, припускаючи, що той факт, що події оксигенації до пізнього неопротерозою не започаткували еволюцію еукаріот, свідчить про те, що це не був основний обмежуючий фактор, який її гальмував.<ref>{{Cite journal|last=Zhang|first=Fenglian|last2=Wang|first2=Huaijan|last3=Ye|first3=Yuntao|last4=Liu|first4=Yuke|last5=Lyu|first5=Yitong|last6=Deng|first6=Yan|last7=Lyu|first7=Dan|last8=Wang|first8=Xiaomei|last9=Wu|first9=Huaichun|date=15 серпня 2022|title=Did high temperature rather than low O2 hinder the evolution of eukaryotes in the Precambrian?|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301926822001991|journal=[[Precambrian Research]]|volume=378|doi=10.1016/j.precamres.2022.106755|access-date=29 квітня 2023}}</ref>
[[Файл:Ramathallus lobatus.png|ліворуч|міні| Скам'янілості ''Ramathallus'' віком 1,6 млрд років, найдавніша з відомих [[Червоні водорості|червоних водоростей]]<ref name="Bengtson2017">{{Cite journal|last=Bengtson|first=S.|last2=Sallstedt|first2=T.|last3=Belivanova|first3=V.|last4=Whitehouse|first4=M.|year=2017|title=Three-dimensional preservation of cellular and subcellular structures suggests 1.6 billion-year-old crown-group red algae|journal=PLOS Biology|volume=15|issue=3|page=e2000735|doi=10.1371/journal.pbio.2000735|pmc=5349422|pmid=28291791|language=en}}</ref>]]
Тим не менш, диверсифікація еукаріотичних макроорганізмів [[Кронова група|кронової групи]], здається, почалася приблизно 1,6–1 млрд років тому, мабуть, збігаючись зі збільшенням концентрації ключових поживних речовин.<ref name="Mukherjee2018"/> Згідно з аналізом [[Молекулярний годинник|молекулярного годинника]], рослини відійшли від тварин і грибів приблизно 1,6 млрд років тому; тварини і гриби близько 1,5 млрд років тому; [[Двобічно-симетричні|Білатерії]] та [[кнідарії]] (тварини відповідно з [[Симетрія (біологія)|двосторонньою симетрією]] та без неї) близько 1,3 млрд років тому; [[губки]] 1,35 млрд років тому;<ref name="Hedges2004">{{Cite journal|last=Hedges|first=S. B.|last2=Blair|first2=J. E.|last3=Venturi|first3=M. L.|last4=Shoe|first4=J. L.|year=2004|title=A molecular timescale of eukaryote evolution and the rise of complex multicellular life|journal=BMC Evolutionary Biology|volume=4|issue=2|pages=2|doi=10.1186/1471-2148-4-2|pmc=341452|pmid=15005799|language=en}}</ref> і [[Аскомікотові гриби]] і [[Базидієві]] (два відділи [[Царство (біологія)|підцарства]] [[Вищі гриби|вищих грибів]] 0,97 млрд років тому.<ref name="Hedges2004" /> Автори статті стверджують, що їхні оцінки часу не узгоджуються з науковим консенсусом.

Скам'янілості пізнього палеопротерозою та раннього мезопротерозою басейну корисних копалин Віндхян в Індії, групи Руян у Китаї та формації Котуйкан на [[Анабарський масив|Анабарському масиві]] в Сибіру вказують на високі темпи (за доедіакарськими стандартами) еукаріотичної диверсифікації між 1,7 і 1,4 млрд років тому, хоча велика частина цього різноманіття представлена раніше невідомими, більше не існуючими кладами еукаріотів.<ref>{{Cite journal|last=Bengtson|first=S.|last2=Belivanova|first2=V.|last3=Rasmussen|first3=B.|last4=Whitehouse|first4=M.|year=2009|title=The controversial "Cambrian" fossils of the Vindhyan are real but more than a billion years older|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences|volume=106|issue=19|pages=7729–7734|bibcode=2009PNAS..106.7729B|doi=10.1073/pnas.0812460106|pmc=2683128|pmid=19416859|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Agić|first=Heda|last2=Moczydłowska|first2=Małgorzata|last3=Yin|first3=Leiming|date=August 2017|title=Diversity of organic-walled microfossils from the early Mesoproterozoic Ruyang Group, North China Craton – A window into the early eukaryote evolution|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301926817300384#!|journal=Precambrian Research|volume=297|pages=101–130|doi=10.1016/j.precamres.2017.04.042|access-date=13 жовтня 2022}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Leiming|first=Yin|last2=Xunlai|first2=Yuan|last3=Fanwei|first3=Meng|last4=Jie|first4=Hu|date=7 листопада 2005|title=Protists of the Upper Mesoproterozoic Ruyang Group in Shanxi Province, China|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S030192680500118X|journal=Precambrian Research|volume=141|issue=1–2|pages=49–66|doi=10.1016/j.precamres.2005.08.001|access-date=13 жовтня 2022}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Leiming|first=Yin|last2=Bian|first2=Lizeng|last3=Xunlai|first3=Yuan|date=October 2004|title=Discovery of branched tubular algae and microscopic tubes with annular-helical thickening from the Mesoproterozoic Ruyang Group of Shanxi, North China|url=https://link.springer.com/article/10.1360/02yd0356|journal=Science China Earth Sciences|volume=47|issue=10|pages=880–885|doi=10.1360/02yd0356|access-date=13 жовтня 2022}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Pang|first=Ke|last2=Tang|first2=Qing|last3=Yuan|first3=Xun-Lai|last4=Wan|first4=Bin|last5=Xiao|first5=Shuhai|date=September 2015|title=A biomechanical analysis of the early eukaryotic fossil Valeria and new occurrence of organic-walled microfossils from the Paleo-Mesoproterozoic Ruyang Group|journal=Palaeoworld|volume=24|issue=3|pages=251–262|doi=10.1016/j.palwor.2015.04.002|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Vorob’eva|first=Natalya G.|last2=Sergeev|first2=Vladimir N.|last3=Petrov|first3=Peter Y.|date=January 2015|title=Kotuikan Formation assemblage: A diverse organic-walled microbiota in the Mesoproterozoic Anabar succession, northern Siberia|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0301926814003866#!|journal=Precambrian Research|volume=256|pages=201–222|doi=10.1016/j.precamres.2014.11.011|access-date=15 жовтня 2022}}</ref> Найдавніші відомі мати [[Червоні водорості|червоних водоростей]] датуються 1,6 млрд років тому.<ref name="Bengtson2017"/> Найдавніший відомий гриб датується 1,01–0,89 млрд років тому з Північної Канади.<ref name="Loron2019">{{Cite journal|last=Loron|first=C. C.|last2=François|first2=C.|last3=Rainbird|first3=R. H.|last4=Turner|first4=E. C.|last5=Borensztajn|first5=S.|last6=Javaux|first6=E. J.|year=2019|title=Early fungi from the Proterozoic era in Arctic Canada|url=https://www.researchgate.net/publication/333301933|journal=Nature|volume=70|issue=7760|pages=232–235|bibcode=2019Natur.570..232L|doi=10.1038/s41586-019-1217-0|pmid=31118507}}</ref> Багатоклітинні еукаріоти, які вважаються нащадками колоніальних одноклітинних утворень, ймовірно, еволюціонували приблизно 2–1,4 млрд років тому.<ref>{{Cite book
|title=The Cell: A Molecular Approach
|url=https://archive.org/details/cellmolecularapp0000coop_s9f6
|last=Cooper
|first=G. M.
|year=2000
|publisher=Sinauer Associates
|edition=2nd
|chapter=The Origin and Evolution of Cells
|language=en
}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Niklas|first=K. J.|year=2014|title=The evolutionary-developmental origins of multicellularity|journal=American Journal of Botany|volume=101|issue=1|pages=6–25|doi=10.3732/ajb.1300314|pmid=24363320|language=en}}</ref> Подібним чином, ранні багатоклітинні еукаріоти, ймовірно, переважно утворювали [[Строматоліти|строматолітові]] мати.<ref name="Brooke2014"/>

Червона водорість ''[[Bangiomorpha pubescens|Bangiomorpha]]'' є найдавнішою відомою формою життя, що розмножується статевим шляхом і [[мейоз]]ом,<ref>{{Cite book
|title=DNA Repair: New Research
|last=Bernstein
|first=H.
|last2=Bernstein
|first2=C.
|last3=Michod
|first3=R. E.
|date=2012
|editor-last=Kimura
|editor-first=S.
|editor2-last=Shimizu
|editor2-first=S.
|publisher=Nova Biomedical
|pages=1–49
|chapter=DNA Repair as the Primary Adaptive Function of Sex in Bacteria and Eukaryotes
|isbn=978-1-62100-756-2
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131029202307/https://www.novapublishers.com/catalog/product_info.php?products_id=31918#
|archivedate=2013-10-29
|url-status=dead
|language=en
}}</ref> і еволюціонувала 1,047 млрд років тому.<ref>{{Cite journal|last=Gibson|first=Timothy M.|last2=Shih|first2=Patrick M.|last3=Cumming|first3=Vivien M.|last4=Fischer|first4=Woodward W.|last5=Crockford|first5=Peter W.|last6=Hodgskiss|first6=Malcolm S.W.|last7=Wörndle|first7=Sarah|last8=Creaser|first8=Robert A.|last9=Rainbird|first9=Robert H.|date=2017-12-08|title=Precise age of Bangiomorpha pubescens dates the origin of eukaryotic photosynthesis|url=https://doi.org/10.1130/G39829.1|journal=Geology|volume=46|issue=2|pages=135–138|doi=10.1130/g39829.1|issn=0091-7613|language=en}}</ref> Виходячи з цього, ці адаптації розвинулися між прибл. 2–1,4 млрд років тому.<ref name="Mukherjee2018"/> Крім того, вони могли розвинутися задовго до останнього спільного предка еукаріот, враховуючи, що мейоз виконується з використанням одних і тих самих білків у всіх еукаріот, можливо, простягаючись аж до гіпотетичного [[Гіпотеза світу РНК|світу РНК]].<ref>{{Cite journal|last=Egel|first=R.|last2=Penny|first2=D.|year=2007|title=On the Origin of Meiosis in Eukaryotic Evolution: Coevolution of Meiosis and Mitosis from Feeble Beginnings|url=https://www.researchgate.net/publication/226518084|journal=Genome Dynamics and Stability|volume=3|issue=249–288|pages=249–288|doi=10.1007/7050_2007_036|isbn=978-3-540-68983-6|language=en}}</ref>

Клітинні [[Органела|органели]], ймовірно, походять від вільноживучих [[Ціанобактерії|ціанобактерій]] (симбіогенез)<ref name=":10"/><ref name=":11" /><ref>{{Cite journal|last=Timmis|first=J. N.|last2=Ayliffe|first2=Michael A.|last3=Huang|first3=C. Y.|last4=Martin|first4=W.|year=2004|title=Endosymbiotic gene transfer: organelle genomes forge eukaryotic chromosomes|journal=Nature Reviews Genetics|volume=5|issue=2|pages=123–135|doi=10.1038/nrg1271|pmid=14735123}}</ref><ref name="Mukherjee2018"/> можливо, після еволюції [[фагоцитоз]]у (поглинання інших клітин) з видаленням жорсткої [[Клітинна стінка|клітинної стінки]], яка була необхідною лише для нестатевого розмноження.<ref name=":10" /> [[Мітохондрія|Мітохондрії]] вже еволюціонували під час кисневої катастрофи, але вважається, що [[Пластида|пластиди]], які використовувалися в [[Архепластиди|архепластидах]] для [[фотосинтез]]у, з’явилися приблизно 1,6–1,5 млрд років тому.<ref name="Hedges2004"/> [[Гістони]], ймовірно, з’явилися під час Нудного мільярда, щоб допомогти організувати та упакувати зростаючу кількість ДНК в еукаріотичних клітинах у  [[Нуклеосома|нуклеосоми]].<ref name=":10" /> Гідрогеносоми, що використовуються в анаеробній діяльності, могли походити в той час від археону.<ref name=":2">{{Cite journal|last=Mentel|first=Marek|last2=Martin|first2=William|date=2008-08-27|title=Energy metabolism among eukaryotic anaerobes in light of Proterozoic ocean chemistry|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences|language=en|volume=363|issue=1504|pages=2717–2729|doi=10.1098/rstb.2008.0031|issn=0962-8436|pmc=2606767|pmid=18468979}}</ref><ref name=":11">{{Cite journal|last=Martin|first=W.|last2=Müller|first2=M.|year=1998|title=The hydrogen hypothesis for the first eukaryote|journal=Nature|volume=392|issue=6671|pages=37–41|bibcode=1998Natur.392...37M|doi=10.1038/32096|issn=0028-0836|pmid=9510246}}</ref>

Враховуючи орієнтири еволюції, досягнуті еукаріотами, цей період часу можна вважати важливим попередником кембрійського вибуху приблизно 0,54 млрд років тому та еволюції відносно великого, складного життя.<ref name=":10"/>

=== Екологія ===
Через маргіналізацію великих частинок їжі, таких як водорості, на користь ціанобактерій і прокаріотів, які не передають стільки енергії на вищі [[Трофічний рівень|трофічні рівні]], складна [[харчова мережа]], ймовірно, не сформувалася, і великі форми життя з високими потребами в енергії не могли еволюціонувати. Така харчова мережа, ймовірно, підтримувала лише невелику кількість [[Протисти|протистів]] як, у певному сенсі, [[Хижаки найвищого рівня|хижаків найвищого рівня]].<ref name="Gueneli"/>

Припускається, що кисневі фотосинтетичні еукаріотичні [[акрітархи]], можливо, тип мікроводоростей, населяли поверхневі води мезопротерозою.<ref>{{Cite journal|last=Moczydlowska|first=M.|last2=Landing|first2=E.|last3=Zang|first3=W.|last4=Palacios|first4=T.|year=2011|title=Proterozoic phytoplankton and timing of Chlorophyte algae origins|journal=Palaeontology|volume=54|issue=4|pages=721–733|doi=10.1111/j.1475-4983.2011.01054.x|doi-access=free}}</ref> Їхня популяція, ймовірно, була обмежена доступністю поживних речовин, а не хижацтвом, оскільки деякі види відомі своєю тривалістю протягом сотень мільйонів років, але після 1 млрд років тривалість видів зменшилась до приблизно 100 млн років, можливо, через збільшене хижацтво ранніх протистів. Це відповідає зменшенню тривалості видів до 10 млн років, які сталися вже після кембрійського вибуху та розширення хижих тварин.<ref>{{Cite journal|last=Stanley|first=S. M.|year=2008|title=Predation defeats competition on the seafloor|journal=Paleobiology|volume=31|issue=1|page=12<!--only citing this page-->|doi=10.1666/07026.1}}</ref>

Відносно низькі концентрації молібдену в океані протягом Нудного Мільярду вважаються основним обмежувальним фактором, який утримував популяції мікроорганізмів відкритого океану, що фіксують азот, яким молібден необхідний для виробництва [[Нітрогеназа|нітрогеназ]], на низькому рівні, хоча прісноводні та прибережні середовища, які знаходились біля річкових джерел розчиненого молібдену, можливо, все ще містили значні спільноти фіксаторів азоту. Низький рівень фіксації азоту, що тривав до кріогену з еволюцією планктонних фіксаторів азоту, означав, що вільний амоній був дуже обмеженим протягом цього періоду, що серйозно обмежувало еволюцію та диверсифікацію багатоклітинної біоти.<ref>{{Cite journal|last=Sánchez-Baracaldo|first=Patricia|last2=Ridgwell|first2=Andy|last3=Raven|first3=John A.|date=17 березня 2014|title=A Neoproterozoic Transition in the Marine Nitrogen Cycle|journal=Current Biology|volume=24|issue=6|pages=652–657|doi=10.1016/j.cub.2014.01.041|pmid=24583016|doi-access=free}}</ref>

=== Життя на суші ===
Деякі з найдавніших доказів колонізації суші прокаріотами відносяться до 3 млрд років тому<ref>{{Cite journal|last=Homann|first=M.|displayauthors=et al.|year=2018|title=Microbial life and biogeochemical cycling on land 3,220 million years ago|url=https://hal.univ-brest.fr/hal-01901955/file/Homann%20et%20al.%202018%20-%20accepted-1.pdf|journal=Nature Geoscience|volume=11|issue=9|pages=665–671|bibcode=2018NatGe..11..665H|doi=10.1038/s41561-018-0190-9}}</ref>, можливо, ще до 3,5 млрд років тому.<ref>{{Cite journal|last=Baumgartner|first=R. J.|last2=van Kranendonk|first2=M. J.|displayauthors=et al.|year=2019|title=Nano−porous pyrite and organic matter in 3.5-billion-year-old stromatolites record primordial life|url=https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/10087275/1/Baumgartner%20et%20al%202019%20accepted.pdf|journal=Geology|volume=47|issue=11|pages=1039–1043|bibcode=2019Geo....47.1039B|doi=10.1130/G46365.1}}</ref> Під час Нудного Мільярда земля могла бути населена переважно ціанобактеріальними матами.<ref name=":10"/><ref>{{Cite journal|last=Watanabe|first=Yumiko|last2=Martini|first2=Jacques E. J.|last3=Ohmoto|first3=Hiroshi|date=2000-11-30|title=Geochemical evidence for terrestrial ecosystems 2.6 billion years ago|journal=Nature|volume=408|issue=6812|pages=574–578|bibcode=2000Natur.408..574W|doi=10.1038/35046052|issn=0028-0836|pmid=11117742}}</ref><ref name="Horodyski1994">{{Cite journal|last=Horodyski|first=R. J.|last2=Knauth|first2=L. P.|year=1994|title=Life on land in the precambrian|journal=Science|volume=263|issue=5146|pages=494–498|bibcode=1994Sci...263..494H|doi=10.1126/science.263.5146.494|issn=0036-8075|pmid=17754880}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Retallack|first=Gregory J.|last2=Mindszenty|first2=Andrea|date=1994-04-01|title=Well preserved late Precambrian Paleosols from Northwest Scotland|url=http://jsedres.geoscienceworld.org/content/64/2a/264|journal=Journal of Sedimentary Research|language=en|volume=64|issue=2a|pages=264–281|doi=10.1306/D4267D7A-2B26-11D7-8648000102C1865D|issn=1527-1404}}</ref><ref name="Horodyski1994"/> Пил може постачати велику кількість поживних речовин і та слугувати засобом розповсюдження для мікробів, що живуть на поверхні, хоча спільноти мікробів могли також формуватися в печерах і прісноводних озерах і річках.<ref name="Campesi2013" /><ref>{{Cite journal|last=Prave|first=Anthony Robert|year=2002|title=Life on land in the Proterozoic: Evidence from the Torridonian rocks of northwest Scotland|url=https://risweb.st-andrews.ac.uk/portal/da/researchoutput/life-on-land-in-the-proterozoic-evidence-from-the-torridonian-rocks-of-northwest-scotland(b8c702c9-ba95-4ac8-b78c-84293f17881d).html|journal=Geology|volume=30|issue=9|pages=811|bibcode=2002Geo....30..811P|doi=10.1130/0091-7613(2002)030<0811:LOLITP>2.0.CO;2|access-date=2016-03-05|archive-date=2016-03-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20160307135104/https://risweb.st-andrews.ac.uk/portal/da/researchoutput/life-on-land-in-the-proterozoic-evidence-from-the-torridonian-rocks-of-northwest-scotland(b8c702c9-ba95-4ac8-b78c-84293f17881d).html|url-status=dead}}</ref> Станом на 1,2 млрд років тому мікробні спільноти могли бути достатньо численними, щоб вплинути на вивітрювання, [[Ерозія|ерозію]], седиментацію та різні геохімічні цикли<ref name="Horodyski1994" />, а широкі мікробні мати могли вказувати на те, що біологічна ґрунтова кора була у великій кількості.<ref name="Campesi2013"/>

Найдавнішими наземними еукаріотами, можливо, були лишайникові гриби віком приблизно 1,3 млрд років<ref name="Heckman2001">{{Cite journal|last=Heckman|first=D. S.|last2=Geiser|first2=D. M.|last3=Eidell|first3=B. R.|last4=Stauffer|first4=R. L.|last5=Kardos|first5=N. L.|last6=Hedges|first6=S. B.|year=2001|title=Molecular Evidence for the Early Colonization of Land by Fungi and Plants|journal=Science|volume=293|issue=5532|pages=494–498|bibcode=1994Sci...263..494H|doi=10.1126/science.263.5146.494|pmid=17754880}}</ref>, які паслися на мікробних матах.<ref name="Campesi2013"/> Велика кількість еукаріотичних мікроскам'янілостей із прісноводної шотландської групи торрідонів, здається, вказує на домінування еукаріотів у неморських середовищах існування станом на 1 млрд років тому<ref>{{Cite journal|last=Strother|first=P. K.|last2=Battison|first2=L.|last3=Brasier|first3=M. D.|author-link3=Martin Brasier|last4=Wellman|first4=C. H.|year=2011|title=Earth's earliest non-marine eukaryotes|url=https://www.researchgate.net/publication/51048998|journal=Nature|volume=473|issue=7348|pages=505–509|bibcode=2011Natur.473..505S|doi=10.1038/nature09943|pmid=21490597}}</ref>, ймовірно, через збільшення доступності поживних речовин у районах, розташованих ближче до континентів, і континентального стоку.<ref name="Parnell2015"/> Пізніше ці лишайники певним чином сприяли колонізації рослин 0,75 млрд років тому.<ref name="Heckman2001" /> Значне збільшення наземної фотосинтетичної біомаси, здається, відбулося приблизно 0,85 млрд років тому, про що свідчить потік земного вуглецю, який, можливо, підвищив рівень кисню, достатнього для підтримки розширення багатоклітинних еукаріот.<ref>{{Cite journal|last=Knauth|first=L. P.|year=2009|title=The late Precambrian greening of the Earth|journal=Nature|volume=460|issue=7256|pages=728–732|bibcode=2009Natur.460..728K|doi=10.1038/nature08213|pmid=19587681}}</ref>

== Див. також ==

* [[Докембрій]] – історія Землі 4600–539 мільйонів років тому
* [[Едіакарська біота]] – усі організми едіакарського періоду (бл. 635–538,8 мільйонів років тому)
* [[Франсвільська біота]] – можливі палеопротерозойські багатоклітинні скам’янілості з Габону
* [[Земля-сніжка]] – всесвітні епізоди зледеніння протягом протерозойського еону

== Примітки ==

[[Категорія:1995 у науці]]
[[Категорія:Тектоніка плит]]
[[Категорія:Протерозой]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]