Перегляд вихідного коду сторінки Періодична система хімічних елементів

'''Періодична система хімічних елементів'''&nbsp;— класифікація [[хімічні елементи|хімічних елементів]], що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом [[Періодичний закон|періодичного закону]]&nbsp;— який визначає, що властивості [[хімічний елемент|хімічних елементів]], [[прості речовини|простих речовин]], а також склад і властивості [[хімічні сполуки|сполук]], перебувають у періодичній залежності від значень [[заряд ядра|зарядів ядер]] [[атом]]ів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, розробили російський та німецький хіміки [[Д. І. Менделєєв]] та [[Лотар Юліус Маєр|Лотар Маєр]] у 1869—1871 роках<ref> Менделеев Д.&nbsp;И.&nbsp;Периодический закон. Основные статьи.&nbsp;— М.: Изд-во АН СССР, 1958, с. 111{{ref-ru}}</ref><ref>Lothar Meyer: [https://books.google.com.ua/books?id=KdHyAAAAMAAJ&pg=PA354&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Die Natur der chemischen Elemente als Funktion ihrer Atomgewichte] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180922173800/https://books.google.com.ua/books?id=KdHyAAAAMAAJ&pg=PA354&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false |date=22 вересня 2018 }}Lieb. Ann. Suppl. VII (1870), ст. 354—364.{{ref-de}}</ref>. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали [[Медаль Деві]] від [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]]. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і&nbsp;т.&nbsp;ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, певною мірою подібні один одному.

== Графічне представлення ==

{| border="0" cellpadding="0" cellspacing="1"width="80%"
|+'''Періодична система'''
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| width="8%" | '''[[Група періодичної системи|Група]]'''
| width="5%" | '''[[Група 1 періодичної системи елементів|1]]'''
| width="5%" | '''[[Група 2 періодичної системи елементів|2]]'''
| width="5%" | '''[[Група 3 періодичної системи елементів|3]]'''
| width="5%" | '''[[Група 4 періодичної системи елементів|4]]'''
| width="5%" | '''[[Група 5 періодичної системи елементів|5]]'''
| width="5%" | '''[[Група 6 періодичної системи елементів|6]]'''
| width="5%" | '''[[Група 7 періодичної системи елементів|7]]'''
| width="5%" | '''[[Група 8 періодичної системи елементів|8]]'''
| width="5%" | '''[[Група 9 періодичної системи елементів|9]]'''
| width="5%" | '''[[Група 10 періодичної системи елементів|10]]'''
| width="5%" | '''[[Група 11 періодичної системи елементів|11]]'''
| width="5%" | '''[[Група 12 періодичної системи елементів|12]]'''
| width="5%" | '''[[Група 13 періодичної системи елементів|13]]'''
| width="5%" | '''[[Група 14 періодичної системи елементів|14]]'''
| width="5%" | '''[[Група 15 періодичної системи елементів|15]]'''
| width="5%" | '''[[Група 16 періодичної системи елементів|16]]'''
| width="5%" | '''[[Група 17 періодичної системи елементів|17]]'''
| width="5%" | '''[[Група 18 періодичної системи елементів|18]]'''
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF" style="color:#FF0000;"
|
| '''I'''
| '''II'''
| colspan="10" |
| '''III'''
| '''IV'''
| '''V'''
| '''VI'''
| '''VII'''
| '''VIII'''
|- bgcolor="#FFFFFF"
| colspan="19" | '''Період'''
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 1 періодичної системи елементів|1]]'''
| bgcolor="#A0FFA0" | 1<br/>[[Водень|H]]
| colspan="16" |
| bgcolor="#C0FFFF" | 2<br/>[[Гелій|He]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 2 періодичної системи елементів|2]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 3<br/>[[Літій|Li]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 4<br/>[[Берилій|Be]]
| colspan="10" |
| bgcolor="#CCCC99" | 5<br/>[[Бор|B]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 6<br/>[[Вуглець|C]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 7<br/>[[Азот|N]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 8<br/>[[Кисень|O]]
| bgcolor="#FFFF99" | 9<br/>[[Фтор|F]]
| bgcolor="#C0FFFF" | 10<br/>[[Неон|Ne]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 3 періодичної системи елементів|3]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 11<br/>[[Натрій|Na]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 12<br/>[[Магній|Mg]]
| colspan="10" |
| bgcolor="#CCCCCC" | 13<br/>[[Алюміній|Al]]
| bgcolor="#CCCC99" | 14<br/>[[Кремній|Si]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 15<br/>[[Фосфор|P]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 16<br/>[[Сірка|S]]
| bgcolor="#FFFF99" | 17<br/>[[Хлор|Cl]]
| bgcolor="#C0FFFF" | 18<br/>[[Аргон|Ar]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 4 періодичної системи елементів|4]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 19<br/>[[Калій|K]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 20<br/>[[Кальцій|Ca]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 21<br/>[[Скандій|Sc]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 22<br/>[[Титан (хімічний елемент)|Ti]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 23<br/>[[Ванадій|V]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 24<br/>[[Хром|Cr]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 25<br/>[[манган (елемент)|Mn]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 26<br/>[[Залізо|Fe]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 27<br/>[[Кобальт|Co]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 28<br/>[[Нікель (хімічний елемент)|Ni]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 29<br/>[[Мідь|Cu]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 30<br/>[[Цинк|Zn]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 31<br/>[[Галій|Ga]]
| bgcolor="#CCCC99" | 32<br/>[[Германій|Ge]]
| bgcolor="#CCCC99" | 33<br/>[[Арсен|As]]
| bgcolor="#A0FFA0" | 34<br/>[[Селен|Se]]
| bgcolor="#FFFF99" | 35<br/>[[Бром|Br]]
| bgcolor="#C0FFFF" | 36<br/>[[Криптон|Kr]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 5 періодичної системи елементів|5]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 37<br/>[[Рубідій|Rb]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 38<br/>[[Стронцій|Sr]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 39<br/>[[Ітрій|Y]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 40<br/>[[Цирконій|Zr]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 41<br/>[[Ніобій|Nb]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 42<br/>[[Молібден|Mo]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 43<br/>[[Технецій|Tc]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 44<br/>[[Рутеній|Ru]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 45<br/>[[Родій|Rh]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 46<br/>[[Паладій|Pd]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 47<br/>[[Срібло|Ag]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 48<br/>[[Кадмій|Cd]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 49<br/>[[Індій|In]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 50<br/>[[Олово|Sn]]
| bgcolor="#CCCC99" | 51<br/>[[Стибій|Sb]]
| bgcolor="#CCCC99" | 52<br/>[[Телур|Te]]
| bgcolor="#FFFF99" | 53<br/>[[Йод|I]]
| bgcolor="#C0FFFF" | 54<br/>[[Ксенон|Xe]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| | '''[[Період 6 періодичної системи елементів|6]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 55<br/>[[Цезій|Cs]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 56<br/>[[Барій|Ba]]
|*
| bgcolor="#FFC0C0" | 72<br/>[[Гафній|Hf]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 73<br/>[[Тантал (хімічний елемент)|Ta]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 74<br/>[[Вольфрам|W]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 75<br/>[[Реній|Re]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 76<br/>[[Осмій|Os]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 77<br/>[[Іридій (метал)|Ir]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 78<br/>[[Платина|Pt]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 79<br/>[[Золото|Au]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 80<br/>[[Ртуть|Hg]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 81<br/>[[Талій|Tl]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 82<br/>[[Свинець|Pb]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 83<br/>[[Вісмут|Bi]]
| bgcolor="#CCCC99" | 84<br/>[[Полоній|Po]]
| bgcolor="#FFFF99" | 85<br/>[[Астат|At]]
| bgcolor="#C0FFFF" | 86<br/>[[Радон|Rn]]
|- align="center" bgcolor="#FFFFFF"
| '''[[Період 7 періодичної системи елементів|7]]'''
| bgcolor="#FF6666" | 87<br/>[[Францій|Fr]]
| bgcolor="#FFDEAD" | 88<br/>[[Радій|Ra]]
|**
| bgcolor="#FFC0C0" | 104<br/>[[Резерфордій|Rf]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 105<br/>[[Дубній|Db]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 106<br/>[[Сіборгій|Sg]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 107<br/>[[Борій|Bh]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 108<br/>[[Гасій|Hs]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 109<br/>[[Майтнерій|Mt]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 110<br/>[[Дармштадтій|Ds]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 111<br/>[[Рентгеній|Rg]]
| bgcolor="#FFC0C0" | 112<br/>[[Коперницій|Cn]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 113<br/>[[Ніхоній|Nh]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 114<br/>[[Флеровій|Fl]]
| bgcolor="#CCCCCC" | 115<br/>[[Унунпентій|Mc]]
|  bgcolor="#CCCCCC" | 116<br/>[[Ліверморій|Lv]]
| bgcolor="#FFFF99" | 117<br/>[[Унунсептій|Ts]]
|  bgcolor="#C0FFFF" | 118<br/>[[Унуноктій|Og]]
|-align="center" bgcolor=
| |'''[[Період 8 періодичної системи елементів|8]]'''
| style="color:#808080;" |119<br/>[[Унуненній|Uue]]
| style="color:#808080;" |120<br/>[[Унбінілій|Ubn]]
|***
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|}
{| border="0" cellpadding="0" cellspacing="1" bgcolor="#FFFFFF" width="80%"
|- align="center" bgcolor="#FFBFFF"
| width="18%" bgcolor="#FFFFFF" | '''[[Лантаноїди]]'''
| width="2%" bgcolor="#FFFFFF"| *
| width="5%" | 57<br/>[[Лантан|La]]
| width="5%" | 58<br/>[[Церій|Ce]]
| width="5%" | 59<br/>[[Празеодим|Pr]]
| width="5%" | 60<br/>[[Неодим|Nd]]
| width="5%" | 61<br/>[[Прометій|Pm]]
| width="5%" | 62<br/>[[Самарій|Sm]]
| width="5%" | 63<br/>[[Європій|Eu]]
| width="5%" | 64<br/>[[Гадоліній|Gd]]
| width="5%" | 65<br/>[[Тербій|Tb]]
| width="5%" | 66<br/>[[Диспрозій|Dy]]
| width="5%" | 67<br/>[[Гольмій|Ho]]
| width="5%" | 68<br/>[[Ербій|Er]]
| width="5%" | 69<br/>[[Тулій|Tm]]
| width="5%" | 70<br/>[[Ітербій|Yb]]
| width="5%" | 71<br/>[[Лютецій|Lu]]
| width="5%" bgcolor="#FFFFFF" |
|- align="center" bgcolor="#FF99CC"
| bgcolor="#FFFFFF" | '''[[Актиноїди]]'''
| bgcolor="#FFFFFF" | **
| 89<br/>[[Актиній|Ac]]
| 90<br/>[[Торій|Th]]
| 91<br/>[[Протактиній|Pa]]
| 92<br/>[[Уран (хімічний елемент)|U]]
| 93<br/>[[Нептуній|Np]]
| 94<br/>[[Плутоній|Pu]]
| 95<br/>[[Америцій|Am]]
| 96<br/>[[Кюрій|Cm]]
| 97<br/>[[Берклій|Bk]]
| 98<br/>[[Каліфорній|Cf]]
| 99<br/>[[Ейнштейній|Es]]
| 100<br/>[[Фермій|Fm]]
| 101<br/>[[Менделєвій|Md]]
| 102<br/>[[Нобелій|No]]
| 103<br/>[[Лоуренсій|Lr]]
| bgcolor="#FFFFFF" |
|--align="center" bgcolor=
|'''[[Суперактиноїди]]'''
|***
| bgcolor="#FF7399" |121<br/>[[Унбіуній|Ubu]]
|  bgcolor="#FF7399" |122<br/>[[Унбібій|Ubb]]
|  bgcolor="#FF7399" |123<br/>[[Унбітрій|Ubt]]
|  bgcolor="#FF7399" |124<br/>[[Унбіквадій|Ubq]]
|  bgcolor="#FF7399" |125<br/>[[Унбіпентій|Ubp]]
|  bgcolor="#FF7399" |126<br/>[[Унбігексій|Ubh]]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|}
{| border=0 cellspacing="1" cellpadding="3" width="80%"
|- align="center"
| width="8%" |
| width="17%" bgcolor="#FF6666" | [[Лужні метали]]
| width="17%" bgcolor="#FFDEAD" | [[Лужноземельні метали]]
| width="17%" bgcolor="#FFBFFF" | [[Лантаноїди]]
| width="17%" bgcolor="#FF99CC" | [[Актиноїди]]
| width="17%" bgcolor="#FF7399" | [[Суперактиноїди]]
| width="17%" bgcolor="#FFC0C0" | [[Перехідні метали]]
|- align="center"
|
| bgcolor="#CCCCCC" | [[Метали]]
| bgcolor="#CCCC99" | [[Напівметали]] (напівпровідники, металоїди)
| bgcolor="#FFFF99" | [[Галогени]]
| bgcolor="#C0FFFF" | [[Інертні гази]]
| bgcolor="#A0FFA0" | [[Неметали]]
|
|}

== Загальна характеристика ==
Впорядковане за зростанням атомного номера розташування елементів у вигляді таблиці. У комірках періодичної таблиці розміщено інформацію, яка включає символ елемента та атомний номер, крім того там може бути назва елемента національною мовою та атомна маса ізотопів елемента. Порядковий номер елемента при тому відповідає позитивному зарядові атомного ядра, а номер періоду відповідає максимальному головному квантовому числу ''n''. Ряд елементів, які відповідають однаковому максимальному головному квантовому числу n, становлять період.

Такі горизонтальні ряди, розташовані певним чином один під одним, утворюють вертикальні стовпці елементів, що називаються групами, в яких хімічні і фізичні властивості елементів змінюються по вертикалі закономірно. Запропоновані різні формальні представлення періодичної системи елементів, але найпопулярнішим є зображення у вигляді таблиць, яких є три&nbsp;— коротка, довга та дуже довга.

У періодичної таблиці елементів, що представлена у короткому вигляді, довгі періоди розділені на два горизонтальних ряди. Короткі періоди і розділені періоди розташовані один під одним. Вертикальні стовпці становлять групи. Кожна група має дві підгрупи&nbsp;— головну та побічну, а номер групи збігається з кількістю електронів на зовнішньому електронному шарі в атомах елементів перших двох періодів. Елементи головної групи мають однакову кількість валентних електронів і подібні хімічні властивості, які закономірно
посилюються чи послаблюються згори вниз у межах групи.

У періодичної таблиці елементів, що називають довгою, періоди безрозривно розташовуються один під одним, утворюючи вертикальні групи, яких налічується 18. Кожна група характеризується однаковим числом електронів на верхніх заповнюваних орбіталях. У кожній такій групі хімічні і фізичні властивості елементів змінюються закономірно по вертикалі. Групи утворюють блоки (s, p, d, f), які відповідають заповненню
верхніх s, p, d, f-електронних орбіталей.

== Сучасне формулювання періодичного закону ==
Сучасне формулювання періодичного закону звучить так: '''властивості елементів перебувають у періодичній залежності від заряду їхніх атомних ядер'''.

Заряд ядра Z дорівнює атомному (порядковому) номеру елемента в системі. Елементи, розташовані за зростанням Z (H, He, Li…) утворюють 7 періодів. Період&nbsp;— сукупність елементів, що починається лужним [[Метали|металом]] та закінчується благородним [[газ]]ом (особливий випадок&nbsp;— перший період, що складається з двох неметалічних елементів&nbsp;— Н та Не). У 2-у і 3-у періодах&nbsp;— по 8 елементів, у 4-у і 5-у&nbsp;— по 18, у 6-у і 7-у — 32. Вертикальні стовпці&nbsp;— [[група періодичної системи|групи елементів]] з подібними хімічними властивостями. Всередині груп властивості елементів також змінюються закономірно (наприклад, у лужних металів від Li до Fr зростає хімічна активність). Елементи Z = 58-71 та Z = 90-103, особливо схожі за властивостями, утворюють два сімейства&nbsp;— [[лантаноїд]]ів та [[актиноїд]]ів. Періодичність властивостей елементів зумовлена періодичним повторенням конфігурації зовнішніх електронних оболонок [[атом]]ів.

== Історія відкриття ==
Перший перелік хімічних елементів склав в 1789&nbsp;р. французький хімік [[Антуан Лоран Лавуазьє|Лавуазьє]]. До цього списку увійшли 25 відомих на той час елементів. Першу таблицю відносних атомних мас п'яти хімічних елементів ([[оксиген|кисень]], [[азот]], [[вуглець]], [[сірка]] і [[фосфор]]) склав англійський учений [[Джон Дальтон|Дальтон]] в 1803&nbsp;р.

=== Тріади Деберайнера ===
До середини XIX століття було відкрито 63 хімічні елементи, і спроби знайти закономірності в цьому наборі робилися неодноразово. [[1829]] року [[Йоганн Вольфганг Деберайнер|Йоганн Деберайнер]] опублікував знайдений ним «закон тріад»: атомна маса багатьох елементів близька до середнього арифметичного двох інших елементів, близького до початкового за хімічними властивостями ([[стронцій]], [[кальцій]] і [[барій]]; [[хлор]], [[бром]] і [[йод]] тощо).<ref>[{{Cite web |url=http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k15065z/f344.pagination.langEN |title=Döbereiners Feststellungen zu Calcium, Barium und Strontium {{ref-de}} |accessdate=21 лютого 2012 |archive-date=26 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131026124457/http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k15065z/f344.pagination.langEN }} Döbereiners Feststellungen zu Calcium, Barium und Strontium {{ref-de}}]</ref>

{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#efefef" | Елемент
! style="background-color:#efefef" | Атомна маса
! style="background-color:#efefef" | Густина
! style="background-color:#efefef" | Елемент
! style="background-color:#efefef" | Атомна маса
! style="background-color:#efefef" | Густина
|-
| Cl || 35,5 || 1,56 г/л || Ca || 40,1 || 1,55 г/см<sup>3</sup>
|-
| Br || 79,9 || 3,12 г/л || Sr || 87,6 || 2,6 г/см<sup>3</sup>
|-
| I || 126,9 || 4,95 г/л || Ba || 137 || 3,5 г/см<sup>3</sup>
|}

Таким чином йому вдалося впорядкувати 30 із 63 відомих на той час елементів. Вертикальні тріади: лужні метали&nbsp;— Літій, Натрій, Калій; лужноземельні метали&nbsp;— Кальцій, Стронцій, Барій; солетворні елементи&nbsp;— Хлор, Бром, Йод; та кислотворні&nbsp;— Сульфур, Селен, Телур. Водень, Оксиген, Азот та Карбон розглядалися ним як ізольовані елементи. Елементи платинової групи було згруповано у дві тріади: Платина, Іридій, Осмій та Паладій, Родій, Плюран. Існування Плюрану було пізніше заперечено. Таким чином Деберайнер закладає ґрунтовну ознаку для відкриття періодичного закону&nbsp;— вплив на закономірність [[Атомна маса|атомної маси]].

Роботи Деберайнера по систематизації елементів спочатку не привернули до себе уваги. У [[1840]] [[Леопольд Ґмелін|Леопольд Гмелін]], розширивши список елементів, показав, що характер їх класифікації за властивостями набагато складніший, ніж поділ на тріади. Проте закон тріад Деберайнера підготував ґрунт для систематизації елементів, що пізніше завершилася створенням [[Періодичний закон|Періодичного закону]].

=== Земна модель [[Александер Еміль Шанкуртуа|Шанкуртуа]] ===
Як хімік Шанкуртуа відомий тим, що у 1862 запропонував систематизацію хімічних елементів, основану на закономірній зміні атомних мас&nbsp;— т.&nbsp;зв. «Земну спіраль» ({{lang-fr|vis tellurique}}) або «циліндр Бегуйе». Запропонована ним система базувалася на визначених у 1858 році італійським хіміком [[Станіслао Канніццаро]] правильних масах хімічних елементів. Систематизація Шанкуртуа являла собою розвиток подібних диференціальних систем Жана Дюма і Макса фон Петтенкофера, які намагалися знайти у елементів співвідношення, подібні тим, що виявляються в гомологічних рядах органічних сполук, і відзначили, що атомні ваги деяких елементів відрізняються один від одного на величину, кратну восьми.

Шанкуртуа наніс на бічну поверхню циліндра, розмічену на 16 частин, лінію під кутом 45°, на якій помістив точки, що відповідають атомним масам елементів. Таким чином, елементи, атомні маси яких відрізнялися на 16, або на число кратне 16, розташовувалися на одній вертикальній лінії. При цьому точки, що відповідають подібним за властивостями елементам часто виявляються на одній вертикальній лінії.

Систематизація Шанкуртуа стала істотним кроком уперед у порівнянні з наявними тоді системами, проте його робота спочатку залишилася практично непоміченою; інтерес до неї виник тільки після відкриття періодичного закону. Шанкуртуа був одним з перших учених, які відзначили періодичність властивостей елементів; його гвинтовий графік дійсно фіксує закономірні відносини між атомними масами елементів.

=== Закон Октав ===

У [[1864]]&nbsp;р. свій варіант періодичної системи запропонував [[хімік]] і [[музикант]] [[Джон Ньюлендс]]. За запропонованим ним правилом ''«Всі елементи при впорядкуванні їх за атомною масою повторюють хімічні властивості періодично у кожній восьмій позиції»''. Тому він називає цю періодичну зміну Законом Октав. За часів Ньюлендса [[інертні гази]] не були відомими.
: [[Файл:PTE-Law of Octaves.svg|450px|Закон октав за Джоном Ньюлендсом]]

=== Дмитро Менделєєв та Лотар Маєр ===
[[Файл:Lmeyer.jpg|thumb|Лотар Юліус Маєр]]
[[Файл:Medeleeff by repin.jpg|thumb|Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєв]]
[[Файл:Mendeleev's periodic table (1869 year).jpg|thumb|right|Оригінальний вигляд періодичної системи елементів за Менделеєвим, 1869 рік]]
[[Файл:Mendelejevs periodiska system 1871.png|thumb|right|Коротка форма, 1871 рік]]
У цьому ж десятилітті з'явилося ще кілька спроб систематизації хімічних елементів; ближче всього до остаточного варіанту у [[1864]] підійшов [[Лотар Юліус Маєр]] (1830—1895). У своїй книзі «Сучасні теорії хімії та їх значення для хімічної статики» ({{lang-de|"Die modernen Theorien der Chemie und ihre Bedeutung für die chemische Statik"}}) він впорядковує відомі на той час елементи за значеннями їх відносної атомної маси у таблицю. У наступному виданні книги 1870 року з'являється вдосконалена таблиця періодичної системи елементів<ref>[{{Cite web |url=http://www.chemie-master.de/pse/pse.php?modul=pse_meyer |title=Періодична система елементів Лотара Маєра {{ref-de}} |accessdate=21 лютого 2012 |archive-date=13 листопада 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091113113912/http://www.chemie-master.de/pse/pse.php?modul=pse_meyer }} Періодична система елементів Лотара Маєра {{ref-de}}]</ref>.

[[Менделєєв Дмитро Іванович|Менделєєв]] опублікував свою першу схему періодичної таблиці у [[1869]]&nbsp;р. у статті «Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів» (у журналі Російського хімічного товариства); ще раніше (лютий [[1869]]&nbsp;р.) наукове повідомлення про відкриття було ним розіслано провідним хімікам світу.

Написавши на картках основні властивості кожного елемента (їх у той час було відомо 63, з яких один&nbsp;— [[Дідим]] (Di)&nbsp;— виявився згодом сумішшю двох знову відкритих елементів [[празеодим]]у та [[неодим]]у), Менделєєв почав багаторазово переставляти ці картки, складати з них ряди схожих за властивостями елементів, зіставляти ряди один з іншим. Підсумком роботи став відправлений у [[1869]] році до наукових установ Росії та інших країн перший варіант системи («Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній подібності»), у якому елементи були розставлені у дев'ятнадцятьох горизонтальних рядах (рядах подібних елементів, які стали прообразами груп сучасної системи) та у шістьох вертикальних стовпцях (прообразів майбутніх періодів). [[1870]] року Менделєєв у «Основах хімії» публікує другий варіант системи («Природну систему елементів»), котра має звичніший для нас вигляд: горизонтальні стовпці елементів-аналогів перетворилися у вісім вертикально розташованих груп; шість вертикальних стовпців першого варіанту перетворилися у періоди, що розпочиналися лужним металом і закінчувалися галогеном. Кожен період був розбитий на два ряди; елементи різних рядів, що увійшли до групи, утворили підгрупи.

Сутність відкриття Менделєєва полягала у тому, що зі зростанням атомної маси хімічних елементів їхні властивості змінюються не монотонно, а періодично. Після певної кількості різних за властивостями елементів, розташованих за зростанням атомної ваги, властивості починають повторюватися. Наприклад, [[натрій]] схожий на [[калій]], [[фтор]] схожий на [[хлор]], а [[золото]] схоже на [[срібло]] і [[мідь]]. Зрозуміло, властивості не повторюються в точності, до них додаються і зміни. Відмінністю роботи Менделєєва від робіт його попередників було те, що основ для класифікації елементів у Менделєєва була не одна, а дві&nbsp;— атомна маса і хімічна схожість. Для того, щоб періодичність повністю дотримувалася, Менделєєв зробив дуже сміливі кроки: він виправив атомні маси деяких елементів (наприклад, [[Берилій|берилію]], [[Індій|індію]], [[Уран (хімічний елемент)|урану]], [[Торій|торію]], [[Церій|церію]], [[Титан (хімічний елемент)|титану]], [[Ітрій|ітрію]]), кілька елементів розмістив у своїй системі всупереч прийнятим у той час уявленням про їх схожість з іншими (наприклад, [[талій]], що вважався лужним металом, він помістив у третю групу згідно з його фактичною максимальною валентністю), залишив у таблиці порожні клітини, де повинні були розміститися поки не відкриті елементи. [[1871]] року на основі цих робіт Менделєєв сформулював [[періодичний закон]], формулювання якого з часом було уточнене та змінене.

Наукова достовірність періодичного закону отримала підтвердження дуже скоро: у [[1875]]–[[1886]] роках були відкриті [[галій]] (екаалюміній), [[скандій]] (екабор) і [[германій]] (екасіліцій), для яких Менделєєв, користуючись періодичною системою, передбачив не тільки можливість їх існування, але й, з разючою точністю, цілий ряд фізичних і хімічних властивостей.
У [[1882]] [[Лондонське королівське товариство]] присудило [[Медаль Деві|золоті медалі Деві]] з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву і Маєру.

=== Генрі Мозлі ===
У 1913 році [[Генрі Мозлі]] (H.G.J. Moseley) встановив залежність [[частота|частоти]] та [[довжина хвилі|довжини хвилі]] серій [[характеристичне рентгенівське випромінювання|характеристичного рентгенівського випромінювання]] від [[атомний номер|атомного номера]] [[хімічний елемент|хімічного елемента]] ([[Закон Мозлі]]). Цим законом підтверджено та відкориговано порядок розташування елементів у Періодичній системі елементів та передбачено достеменно невідомі на той час елементи, наприклад, елементи з номерами [[Технецій|43]] та [[Прометій|61]]. Таким чином, на основі своїх дослідів Мозлі розташовував [[Аргон]] (Z=18) перед [[Калій|Калієм]] (Z=19), хоча Аргон має більшу атомну масу, ніж Калій. Це добре співвідносилося з хімічними властивостями цих елементів. Подібним чином Мозлі також розташовував у Періодичній системі елементів [[Кобальт]] перед [[Нікель|Нікелем]] і пояснив, чому [[Телур]] має займати місце перед [[Йод]]ом при меншій атомній масі Йоду.

=== Концепція актиноїдів Ґленна Теодора Сіборґа ===
Американський фізик [[Ґленн Теодор Сіборґ]] у 1942 році входив до команди [[Мангеттенський проєкт|Мангеттенського проєкту]] під керівництвом італійського фізика [[Енріко Фермі]]. Він відповідав за ізоляцію [[плутоній|плутонію]], який він синтезував і схарактеризував в лютому 1941 року, з уранової матриці, де він утворювався в результаті ядерної реакції. Саме під час цієї роботи Сіборґ вивчив хімію цих елементів. Він визначив і їхнє положення в періодичній таблиці. Доти [[Уран (хімічний елемент)|Уран]] був поміщений у групі під [[Вольфрам]]ом, а [[Плутоній]] під [[Осмій|Осмієм]], що не відображало їхніх властивостей.

У 1944 році йому вдалося синтезувати та схарактеризувати [[Америцій]] і [[Кюрій]] (елементи 95 і 96), що дозволило формалізувати поняття [[актиноїди|актиноїдів]], тобто нової серії хімічних елементів зі спеціальними властивостями, сформованої з елементів від 89 до 103 і розташованої нижче від лантаноїдів у періодичній таблиці елементів. Сіборґ також припустив існування суперактиноїдів, серію елементів з номерами від 121 по 153, розташованих під актиноїдами.

Отже, таблиця періодичної системи елементів, що використовується зараз, перероблена Ґленном Теодором Сіборґом в 1945&nbsp;р.

== Сучасне формулювання Періодичного закону ==
На початку [[XX століття]] з відкриттям будови атома було встановлено, що періодичність зміни властивостей елементів визначається не [[Атомна маса|атомною масою]], а [[Атомний номер|зарядом ядра]], що дорівнює атомному номеру і числу електронів, розподіл яких за [[електронна оболонка|електронними оболонками]] визначає його хімічні властивості.

Подальший розвиток періодичної системи пов'язаний із заповненням порожніх клітин таблиці Періодичної системи елементів, у якій поміщалися все нові й нові елементи: благородні гази, природні і штучно отримані радіоактивні елементи. У [[2010]] з синтезом 117 елементу, сьомий період періодичної системи був завершений, проте проблема нижньої межі таблиці Періодичної системи елементів у світлі передбачень Сіборґа залишається однією з найважливіших у сучасній [[Теоретична хімія|теоретичній хімії]]. Хоча ядра атомів нових елементів, що їх поволі продовжують синтезувати фізики<ref>{{Cite web |url=http://www.webelements.com/nexus/taxonomy_vtn/term/20 |title=News on Nuclear Chemistry {{ref-en}} |accessdate=11 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141016065445/http://www.webelements.com/nexus/taxonomy_vtn/term/20 |archivedate=16 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, стають все менш стабільними, не виключена поява серед елементів із більшим атомним номером стійких [[Магічні ядра|магічних ядер]].

== Форми Періодичної системи елементів ==
Найпоширенішими з усіх є 3 форми таблиці Періодичної системи елементів: «коротка» (короткоперіодна), «довга» (довгоперіодна) і «наддовга». У «наддовгому» варіанті кожен період займає рівно один рядок. У «довгому» варіанті [[лантаноїди]] та [[актиноїди]] винесені із загальної таблиці, роблячи її компактнішою. У «короткій» формі запису, на додаток до цього, четвертий і наступні періоди займають по 2 рядки; символи елементів головних і побічних підгруп вирівнюються щодо різних країв клітин.

Нижче наведено довгий варіант, затверджений [[IUPAC|Міжнародним союзом теоретичної і прикладної хімії]] (IUPAC) як основний.

{{Періодична система хімічних елементів (велика)}}

== Періодичність властивостей елементів ==
[[Файл:Ionization energies.png|thumb|right|350px|Періодичність енергії іонізації<ref>W. C. Martin, Wiese, W. L., Atomic, Molecular, & Optical Physics Handbook, Woodbury, American Institute of Physics, 1996, 2e ed. (ISBN 978-1-56396-242-4){{ref-en}}</ref>: кожний період починається з мінімуму енергії для [[лужні метали|лужного металу]] і завершується максимумом енергії іонізації інертного газу.]]
Деякі властивості окремих елементів чи їхніх груп можна передбачити за їхнім місцем у періодичній системі:
* [[Маса]]&nbsp;— збільшується зверху до низу і зліва направо (Винятки: Ar перед K, Te перед I, Co перед Ni, Th перед Pa)
* [[Атомний радіус]]&nbsp;— збільшується зверху до низу і зменшується зліва направо (в елементах [[Група періодичної системи|головних груп]])
* [[Електронегативність]]&nbsp;— зменшується зверху до низу і збільшується зліва направо (виняток [[Інертні гази]])
* [[Енергія іонізації]]&nbsp;— зменшується зверху до низу і збільшується зліва направо
* [[Метали|Металевий характер елемента]]&nbsp;— збільшується зверху до низу і зменшується зліва направо
* [[Основа (хімія)|Основність]] [[оксид]]ів&nbsp;— зростає зверху до низу і зменшується зліва направо

Елемент №&nbsp;82 ([[Свинець]]) є останнім елементом, у якого існують стабільні нерадіоактивні [[ізотоп]]и. Усі ізотопи елементів з порядковими номерами 83 і більше є [[радіоактивність|радіоактивні]] і нестабільні. При цьому [[Бісмут]] (№&nbsp;83) перебуває на межі і має ізотопи з дуже довгим періодом напіврозпаду. Проте між 1 та 82 елементами відомі два винятки: №&nbsp;43 ([[Технецій]]) та 61 ([[Прометій]]). Отже, залишається лише 80 природних стабільних елементів. З радіоактивних елементів у відносно великих кількостях в природі зустрічаються [[Бісмут]], [[Торій]] та [[Уран (хімічний елемент)|Уран]], оскільки мають [[період напіврозпаду]] великої тривалості. Інші радіоактивні (за виключенням одного ізотопу Плутонію) елементи є лише [[Радіоактивні ряди|продуктами радіоактивного розпаду]] Урану чи Торію. Елементи з порядковим номером понад 94 можна добути (синтезувати при [[Ядерна реакція|ядерній реакції]]) лише штучно.

== Структура періодичної системи ==
На основі періодичності властивостей у періодичній системі елементи формують у групи, періоди або блоки.

=== Групи ===
''Група''&nbsp;— один із стовпців періодичної таблиці. Для груп, зазвичай, характерними є краще виражені періодичні тенденції, ніж для періодів чи блоків. Сучасні [[Квантова механіка|квантово-механічні]] теорії [[атом|структури атома]] пояснюють групову спільність тим, що елементи в межах однієї групи зазвичай мають однакові електронні конфігурації на своїх валентних оболонках<ref>''Eric R. Scerri'' The Periodic Table: Its Story and Its Significance.&nbsp;— New-York: Oxford University Press, 2007.&nbsp;— 368 с.&nbsp;— ISBN 978-0-19-530573-9</ref>. Відповідно, елементи, які належать до однієї і тієї ж групи, традиційно мають схожі хімічні властивості і демонструють явну закономірність у зміні властивостей у міру збільшення [[Атомний номер|атомного номера]]<ref>{{cite book |last=Messler|first=R. W.|title=The essence of materials for engineers|year=2010|publisher=Jones & Bartlett Publishers|location=Sudbury, MA|isbn=0763778338|page=32}}</ref>. Втім, у деяких областях таблиці, наприклад&nbsp;— в d-блоці та f-блоці, схожості по горизонталі можуть бути настільки ж важливими або навіть більшою мірою виражені, ніж вертикальні<ref>{{citation |last=Bagnall|first=K. W.|year=1967|contribution=Recent advances in actinide and lanthanide chemistry|title=Advances in chemistry, Lanthanide/Actinide chemistry|volume=71|pages=1–12|publisher=American Chemical Society|doi=10.1021/ba-1967-0071|editor1-first=PR|editor1-last=Fields|editor2-first=T|editor2-last=Moeller| issn = 0065-2393}}</ref><ref>{{cite book |last1=Day|first1=M. C.|last2=Selbin|first2=J.|title=Theoretical inorganic chemistry|year=1969|publisher=Reinhold Book Corporation|edition=2nd|location=New York, MA|isbn=0763778338|page=103}}</ref><ref>{{cite book |last1=Holman|first1=J.|last2=Hill|first2=G. C.|title=Chemistry in context|url=https://archive.org/details/chemistryinconte00unse|year=2000|publisher=Nelson Thornes|edition=5th|location=Walton-on-Thames|isbn=0174482760|page=[https://archive.org/details/chemistryinconte00unse/page/40 40]}}</ref>.

Згідно з міжнародною системою присвоєння назв групам даються номери від 1 до 18 у напрямі зліва направо&nbsp;— від [[лужні метали|лужних металів]] до [[благородні гази|благородних (інертних) газів]]<ref name="IUPAC">{{cite book|title=Nomenclature of Inorganic Chemistry: Recommendations 1990|last=Leigh|first=G. J.|year=1990|publisher=Blackwell Science|isbn=0-632-02494-1|url-access=registration|url=https://archive.org/details/nomenclatureofin0000unse}}</ref>. Раніше для їх ідентифікації використовувались [[римська система числення|римські числа]]. В американській практиці після римського числа ставилась також літера A (якщо група розташовується в s-блоці чи p-блоці) або B (якщо група перебуває в d-блоці). Ці ідентифікатори перебувають відповідно до сучасних числових позначень&nbsp;— наприклад, елементам групи 4 відповідає позначення IVB, а тим, що тепер знані як група 14&nbsp;— IVA. Схожа система використовувалась і в Європі, за тим винятком, що літера А стосувалась груп до десятої, а В&nbsp;— до решти груп з десятої і вище. Групи 8, 9 та 10, крім того, часто розглядались як одна потрійна група з ідентифікатором VIII. [[1988]] року вступила в дію нова система нотації [[IUPAC]], а попередні іменування груп вийшли з ужитку<ref>{{cite journal |last1=Fluck |first1=E. |year=1988 |title=New Notations in the Periodic Table |journal=[[Pure and Applied Chemistry|Pure Appl. Chem.]] |volume=60 |number=3 |pages=431–436 |publisher=[[IUPAC]] |doi=10.1351/pac198860030431 |url=http://www.iupac.org/publications/pac/1988/pdf/6003x0431.pdf |accessdate=24 березня 2012 |archive-date=25 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131125223509/http://www.iupac.org/publications/pac/1988/pdf/6003x0431.pdf }}</ref>.

Деяким з цих груп було присвоєно тривіальні, несистематичні назви (наприклад, «[[лужноземельні метали]]», «[[галогени]]» тощо). Групи з третьої до чотирнадцятої, включно, таких імен не мають, і їх ідентифікують або за номером, або за назвою першого представника («[[Титан (хімічний елемент)|титанова]]», «[[кобальт]]овая» і&nbsp;т.&nbsp;д.), оскільки вони демонструють меншою мірою ступінь схожості між собою чи відповідність вертикальним закономірностям<ref name="IUPAC" />.

Елементи, що належать до однієї групи, зазвичай, демонструють певні тенденції по [[Атомний радіус|атомному радіусу]], [[Енергія іонізації|енергії іонізації]] та [[Електронегативність|електронегативності]]. За напрямом згори донизу в рамках групи радіус атома зростає (чим більше у нього заповнених енергетичних рівнів, тим далі від ядра розташовуються валентні електрони), а енергія іонізації зменшується (зв'язки в атомі слабшають, а, значить, вилучити електрон стає простіше), як і електронегативність (що, у свою чергу, також обумовлене зростанням відстані між валентними електронами і ядром)<ref name="For Dummies">''John Moore'' Chemistry For Dummies. New York: Wiley Publications, 2003.&nbsp;— p. 111. ISBN 978-0-7645-5430-8. OCLC 51168057</ref>. Трапляються, між іншим, і виключення з цих закономірностей&nbsp;— наприклад, в групі 11 за напрямом згори донизу електронегативність зростає<ref name="Greenwood30">''Norman N. Greenwood, Allan Earnshaw'' Chemistry of the Elements. Oxford: Pergamon Press, 1984 ISBN 0-08-022057-6</ref>.

=== Періоди ===
''Період'' відповідає рядку періодичної таблиці. Хоча для груп, як вказувалось вище, характерними є суттєвіші тенденції і закономірності, є також області, де горизонтальний напрям є значимішим і показовішим, ніж вертикальний&nbsp;— наприклад, це стосується f-блоку, де [[лантаноїди]] і [[актиноїди]] утворюють дві важливі горизонтальні послідовності елементів<ref>{{Cite book|last=Stoker|first=Stephen H.|title=General, organic, and biological chemistry|year=2007|page=68|publisher=Houghton Mifflin|location=New York|isbn=978-0-618-73063-6|oclc=52445586}}</ref>.

В рамках періоду елементи демонструють певні закономірності у всіх трьох згаданих вище аспектах (атомний радіус, енергія іонізації та електронегативність), а також у [[Спорідненість до електрона|спорідненості до електрона]]. У напрямі зліва направо атомний радіус зазвичай скорочується (в силу того, що у кожного наступного елемента зростає кількість заряджених часток, і електрони притягуються ближче до ядра<ref>{{cite book |last=Mascetta |first=Joseph |title=Chemistry The Easy Way |year=2003 |publisher=Hauppauge |location=New York |isbn=978-0-7641-1978-1 |oclc=52047235 |edition=4th |page=[https://archive.org/details/chemistryeasyway00masc/page/50 50] |url=https://archive.org/details/chemistryeasyway00masc/page/50 }}</ref>), і паралельно з ним зростає енергія іонізації (чим сильніший зв'язок в атомі, тим більше енергії потрібно на вилучення електрона). Відповідним чином зростає і електронегативність<ref name="For Dummies"/>. Що стосується енергії спорідненості до електрона, то [[метали]] у лівій частині таблиці характеризуються меншим значенням цього показника, а [[неметали]] в правій, відповідно, більшим&nbsp;— за виключенням благородних газів<ref>{{cite book |last1=Kotz |first1=John |last2=Treichel |first2=Paul|last3=Townsend |first3=John |title=Chemistry and Chemical Reactivity, Volume 2|edition=7th |year=2009|publisher=Thomson Brooks/Cole |location=Belmont |isbn=978-0-495-38712-1 |oclc=220756597 |page=324}}</ref>.
[[Файл:Periodic Table 2.svg|thumb|upright=1.35|Блокова діаграма періодичної таблиці]]

=== [[Блок періодичної системи|Блоки]] ===
У зв'язку з важливістю зовнішньої електронної оболонки атома різні області періодичної таблиці іноді описуються як ''блоки'', що отримують назви відповідно до того, на якій оболонці перебуває останній електрон<ref>''Theodore Gray'' The Elements: A Visual Exploration of Every Known Atom in the Universe. New York: Black Dog & Leventhal Publishers, 2009.&nbsp;— ISBN 978-1-57912-814-2.</ref>. S-блок містить перші дві групи (лужні і лужноземельні метали), а також [[водень]] і [[гелій]]; p-блок складається з останніх шести груп (з 13 до 18 за стандартом іменування IUPAC, або з IIIA до VIIIA за американською системою) і включає, окрім інших елементів, усі [[Напівметали]] (металоїди). D-блок&nbsp;— це групи з 3 до 12 (IUPAC), вони ж&nbsp;— з IIIB до IIB за американською системою, у які входять всі [[перехідні метали]]. F-блок, що виноситься зазвичай за межі таблиці, складається з лантаноїдів та актиноїдів<ref>{{cite book |last=Jones |first=Chris |title=d- and f-block chemistry |url=https://archive.org/details/dfblockchemistry0000jone |year=2002 |publisher=J. Wiley & Sons |location=New York |isbn=978-0-471-22476-1|oclc=300468713 |page=[https://archive.org/details/dfblockchemistry0000jone/page/2 2]}}</ref>.

== Значення періодичної системи ==

Періодична система стала важливою віхою у розвитку атомно-молекулярного вчення. Завдяки їй склалося сучасне поняття про [[хімічний елемент]], були уточнені уявлення щодо простих речовин і сполук.

Розроблена у XIX&nbsp;ст. у рамках науки хімії, періодична таблиця виявилася готовою систематизацією типів [[атом]]ів для нових розділів фізики, що отримали розвиток на початку [[XX]]&nbsp;ст.&nbsp;— [[Атомна фізика|фізики атома]] та [[Ядерна фізика|фізики ядра]]. Під час досліджень атома методами фізики було встановлено, що порядковий номер елемента у періодичній таблиці (атомний номер) є мірою [[Електричний заряд|електричного заряду]] [[Ядро атома|атомного ядра]] цього елемента, номер горизонтального ряду (періоду) у таблиці визначає кількість (частково) заповнених [[Електронна оболонка|електронних оболонок]] атома, а номер вертикального ряду&nbsp;— квантову структуру зовнішньої оболонки, завдяки чому елементи цього ряду і зобов'язані подібністю своїх хімічних властивостей.

Поява періодичної системи відкрила нову наукову еру в історії хімії та ряді суміжних наук&nbsp;— замість розрізнених відомостей про елементи та сполуки з'явилася струнка система, на основі якої стало можливим узагальнювати, робити висновки, передбачати.

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* ''Агафошин Н. П.'' Периодический закон и периодическая система элементов Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева.&nbsp;— М.: Просвещение, 1973.&nbsp;— 208 с.
* ''Евдокимов Ю.'', кандидат химич. наук. К истории периодического закона. Наука и жизнь, №&nbsp;5 (2009), С. 12-15.
* ''Макареня А. А., Рысев Ю. В.'' Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеев.&nbsp;— М.: Просвещение, 1983.&nbsp;— 128 с.
* ''Макареня А. А., Трифонов Д. Н.'' Периодический закон Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева.&nbsp;— М.: Просвещение, 1969.&nbsp;— 160 с.
* ''Eric R. Scerri.'' The Periodic Table: Its Story and Its Significance.&nbsp;— Нью-Йорк: Oxford Univercity Press, 2007.&nbsp;— 368 с.&nbsp;— ISBN 978-0-19-530573-9
* {{Глосарій термінів з хімії}}

== Посилання ==
* {{ref-en}} [http://www.ptable.com/ Динамічна Періодична система елементів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316182236/http://ptable.com/ |date=16 березня 2016 }}
* {{ref-en}} Пісня [[Том Лерер|Тома Лерера]]&nbsp;— [http://www.youtube.com/watch?v=K8eT-k4f7_8 Елементи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130729004254/http://www.youtube.com/watch?v=K8eT-k4f7_8 |date=29 липня 2013 }}.
* ''Ланюк Є.'' [https://web.archive.org/web/20130921054031/http://zbrucz.eu/node/12360 115-ий елемент] // Збруч, 04.09.2013.
* {{ref-ru}} [http://econet.ru/articles/64011-podlinnoy-tablitse-d-i-mendeleeva-srazu-posle-ego-smerti-sdelali-obrezanie «Подлинной таблице Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева сразу после его смерти сделали обрезание»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141230213233/http://econet.ru/articles/64011-podlinnoy-tablitse-d-i-mendeleeva-srazu-posle-ego-smerti-sdelali-obrezanie |date=30 грудня 2014 }}, глава из статьи В.&nbsp;Г.&nbsp;Родионова «Место и роль мирового эфира в истинной таблице Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева», 21 декабря 2014.

* {{ref-en}} [http://www.theodoregray.com/PeriodicTable/index.html The Wooden Periodic Table] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150603001555/http://www.theodoregray.com/Periodictable/index.html |date=3 червня 2015 }}&nbsp;— дерев'яна періодична таблиця елементів Теодора Грея.
* {{ref-en}} [http://www.periodicvideos.com/ The Periodic Table of Videos&nbsp;— University of Nottingham] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304043827/http://www.periodicvideos.com/ |date=4 березня 2016 }}&nbsp;— відео про хімічні елементи від [[Ноттінгемський університет|Ноттінгемського університету]].
* {{ref-en}} [http://www.webelements.com WebElements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160411090733/https://www.webelements.com/ |date=11 квітня 2016 }}&nbsp;— інформація про хімічні елементи з можливістю прослухати статті.
* {{ref-en}} [http://www.periodictable.com The Photographic Periodic Table of the Elements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201209204920/http://www.periodictable.com/ |date=9 грудня 2020 }}&nbsp;— колекція фотоматеріалів про хімічні елементи.
* {{ref-es}} [http://www.images-of-elements.com Hi-Res Images of Chemical Elements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220307130503/https://images-of-elements.com/ |date=7 березня 2022 }}&nbsp;— колекція фотоматеріалів про хімічні елементи.
* * [http://ua.interfax.com.ua/news/general/315598.html До таблиці Менделєєва додано чотири нових елементи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161006223411/http://ua.interfax.com.ua/news/general/315598.html |date=6 жовтня 2016 }}

{{Періодична система хімічних елементів}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Періодична система хімічних елементів|*]]
[[Категорія:Основні поняття хімії]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Системи класифікації]]