Плотникова Клавдія Захарівна
| Клавдія Захарівна Плотникова-Аджигатова | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Клавдія Захарівна Аджигатова |
| Народилася | бл. 1893 Абалаково[d], Малиновська сільрада[d], Саянський район, Красноярський край, СРСР |
| Померла | 1989 |
| Громадянство |  СРСР |
| Відома завдяки | останній носій камасинської мови |
| Знання мов | камасинська і російська |
| Батько | Захар Перов |
| Мати | Афанасія Аджигатова |
| Автограф |  |
Клавдія Захарівна Плотникова-Анджигатова (бл. 1893–1989) — останній носій камасинської мови (і, як така, — будь-якої з саянських самодійських мов). Мешканка села Абалаково Саянського району Красноярського краю, батько — Захар Перов, росіянин, мати — камасинка Афанасія Анджигатова. 1963 у віці 70 років була ще дуже бадьорою, робила хатню роботу, сама косила та вільно долала пішки 25 км до сусіднього села Агінське. 1914 року Плотнікова-Анджигатова зустрічалася з Каєм Доннером (вона зі своїми батьками — № 14 у його списку абалакінських камасинців); наступна експедиція під керівництвом О. К. Матвєєва прибула до Абалаково лише 1963 р., — до того часу Клавдія Захарівна вже 20 років ні з ким не розмовляла камасинською, проте в процесі роботи з експедицією поступово відновила свої знання[1]. Наступна та остання[2] експедиція 1964 року під керівництвом Аго Кюннапа зібрала значний матеріал, в тому числі записані на магнітофонну стрічку камасинські тексти.
- ↑ Матвеев А. К. Новые данные о камасинском языке и камасинской топонимике [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] // Вопросы топономастики. — Свердловск, 1965. — Вип. 2. — С. 32-37. (рос.)
- ↑ D. Abondolo (1998). The Uralic Languages. Routledge; 1 edition. ISBN 0-415-08198-X. ISBN 978-0-415-08198-6.
- Матвеев А. К. Новые данные о камасинском языке и камасинской топонимике [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] // Вопросы топономастики. — Свердловск, 1965. — Вип. 2. — С. 32-37. (рос.)