Перегляд вихідного коду сторінки Поведінкова економіка

{{Економіка}}
'''Поведінкова економіка''' ({{lang-en|behavioral economics}})&nbsp;— це напрямок [[економічна теорія|економічної теорії]], який займається дослідженням впливу психологічних факторів на рішення людей у різноманітних економічних ситуаціях. При цьому велика увага приділяється ситуаціям, де люди поводяться інакше, ніж це прогнозує [[класична економічна теорія]] із її припущенням [[раціональність|раціональності]] та [[егоїстичність|егоїстичності]]. Спорідненою з поведінковою економікою є «економічна теорія і психологія у фінансовій сфері» або «[[поведінкові фінанси]]» ({{lang-en|behavioral finance}}).

== Сфери вивчення ==
Поведінкова економіка та поведінкові фінанси вивчають вплив психологічних, соціальних, [[когнітивне упередження|когнітивних]], та емоційних факторів на економічні [[прийняття рішення|рішення]] людьми та інституціями та наслідки таких рішень для [[ринкова ціна|ринкових цін]], [[Прибуток|прибутку]], та [[розподіл ресурсів|розподілу ресурсів]]. Ці наукові напрямки в першу чергу вивчають [[обмежена раціональність|межі]] [[раціональність|раціональності]] [[економічний агент|економічних агентів]]. Поведінкові моделі типово інтегрують аспекти [[психологія|психології]], [[неврологія|неврології]] та [[мікроекономіка|мікроекономічної теорії]]; в результаті, ці поведінкові моделі покривають широкий набір концепцій, методів, та напрямків.<ref>Search of ''behavioural economics'' at (2008-) ''The New Palgrave Dictionary of Economics Online''.[http://www.dictionaryofeconomics.com/search_results?q=behavioural+economics+&edition=current&button_search=GO]</ref>

Предмет вивчення поведінкової економіки включає те, як приймаються [[ринок|ринкові]] рішення, та механізми [[теорія суспільного вибору|суспільного вибору]]. Використання терміну «Поведінкова економіка», за останніми дослідженнями, у наукових публікаціях в США в останні роки зросло.<ref>{{Cite web |url=http://leconcurrentialiste.com/2014/04/23/behavioral-economics-in-u-s-antitrust-scholarly-papers/ |title=Архівована копія |access-date=2014-05-28 |archive-date=2020-01-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200124091842/https://leconcurrentialiste.com/2014/04/23/behavioral-economics-in-u-s-antitrust-scholarly-papers/ |url-status=dead }}</ref>

У поведінкових фінансах основними темами є:<ref name=shefrin>{{harvnb|Shefrin|2002}}</ref>
*[[Евристика]]: Люди часто базують рішення на [[Емпіричне правило|приблизній оцінці]], а не жорсткій логіці.
* [[фрейм (психологія)|Обмеження рамками]]: Набір анекдотичних доказів та [[стереотип]]ів, з яких складаються ментальні емоційні фільтри, використовувані людьми для розуміння та реакції на події.
* [[ринкова аномалія|Ринкова неефективність]]: Включає ''[[ціновий механізм|неправильне ціноутворення]]'' та ''[[раціональність|нераціональне прийняття рішень]]''.

== Питання ==

=== Поведінкові фінанси ===
Центральне питання поведінкових фінансів&nbsp;— це пояснення, чому учасники ринку допускаються [[систематична помилка|систематичних помилок]] всупереч припущенням раціональних учасників ринку. Такі помилки впливають на ціни та прибуток, створюючи ринкову неефективність. Також досліджується, як інші учасники ринку користуються ([[арбітраж (економіка)|арбітраж]]) такою ринковою неефективністю.

Поведінкові фінанси підкреслює, що такі неефективності, як недостатня або занадто сильна реакція на інформацію, є причинами [[Тренд (економіка)|ринкових трендів]] та у надзвичайних випадках&nbsp;— виникнення [[Економічна бульбашка|«економічних бульбашок»]] та [[обвал фондового ринку|обвалів ринків]]. Такі реакції пояснюються обмеженою увагою інвестора, надмірною самовпевненістю, надмірним оптимізмом, мімікрією ([[стадний інстинкт]]) та [[шумовий трейдер|шумовим трейдингом]]. Технічні аналітики вважають [[поведінкові фінанси]] «академічним кузеном» поведінкової економіки і теоретичною основою [[технічний аналіз|технічного аналізу]].<ref name=kirkpatrick>{{harvnb|Kirkpatrick|2007|p=49}}</ref>

Інші ключові спостереження включають асиметрію між рішеннями придбати чи продати ресурс, відому як парадокс «журавля у небі», та [[уникнення втрат]], тобто небажання розлучатися з цінованою власністю. Уникнення втрат проявляється у поведінці інвесторів як небажання продавати акції або інший капітал чи майно, якщо це призведе до номінальних втрат.<ref>
Genesove & Mayer, 2001</ref> Це також може пояснити, чому ціни на нерухомість рідко або повільно знижуються до ринково-обґрунтованого рівня протягом періодів низького попиту.

Бенартці та Талер ({{lang-en|Benartzi and Thaler}}) (1995), застосовуючи варіацію [[Теорія перспектив|теорії перспектив]], стверджували про вирішення [[загадка премії на капітал|загадки премії на капітал]], яка поки що не має вирішення у звичайних фінансових моделях.<ref>{{harvnb|Benartzi|1995}}</ref> [[Експериментальні фінанси]] застосовують експериментальний метод, тобто створюючи штучний ринок у комп'ютерній симуляції для вивчення процесу прийняття рішення людьми та їх поведінки на фінансових ринках.

==== Кількісні поведінкові фінанси ====
[[Кількісні поведінкові фінанси]] використовують математичну та статистичну методологію для розуміння поведінкових упереджень. Досліди у маркетингових дослідженнях наводять мало доказів, що зростання упереджень впливають на маркетингові рішення.<ref>{{cite journal|url=http://www.forecastingprinciples.com/paperpdf/Escalation%20Bias.pdf|title=Escalation Bias: Does It Extend to Marketing?|author=J. Scott Armstrong, Nicole Coviello and Barbara Safranek|journal=Journal of the Academy of Marketing Science,|volume=21|pages=247–352|year=1993|doi=10.1177/0092070393213008|issue=3}}</ref> Найбільший вплив здійснили Гундуз Кагінальп (редактор «Журналу поведінкової економіки», США, у 2001–2004) та спів-дослідники, включно з лауреатом Нобелівської премії з економіки 2002 року [[Вернон Сміт|Верноном Смітом]], Девідом Портером, Доном Баленовичем,<ref name=porter>{{cite web|title=Dr. Donald A. Balenovich|publisher=Indiana University of Pennsylvania, Mathematics Department|url=http://www.ma.iup.edu/people/dabalen.html}}</ref> Владимірою Ілієвою та Ахметом Дюраном,<ref name=duran>{{cite web|title=Ahmet Duran|publisher=Department of Mathematics, [[University of Michigan]]-Ann Arbor|url=http://www.umich.edu/~durana}}</ref> і Реєм Стурмом.<ref name=sturm>{{cite web|title=Dr Ray R. Sturm, CPA|publisher=College of Business Administration|url=http://www.bus.ucf.edu/rsturm|accessdate=2014-05-28|archive-date=2006-09-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20060920114653/http://www.bus.ucf.edu/rsturm/}}</ref>

=== Фінансові моделі ===
Деякі фінансові моделі, які використовуються в управлінні грошима (капіталом) та оцінці активів, застосовують параметри поведінкових фінансів, наприклад:
* модель Р.Талера щодо реакції ціни на інформацію, з трьома фазами ''недостатня реакція&nbsp;— пристосування&nbsp;— надмірна реакція'', які створюють ціновий [[Тренд (економіка)|тренд]]: Одна з характеристик надмірної реакції&nbsp;— це те, що середній дохід після оголошення добрих новин є нижчим ніж після поганих. Іншими словами, надмірна реакція виникає, якщо ринок реагує занадто сильно або занадто довго на новини, і потребує корекції у іншому напрямку. Як результат, активи, які занадто добре показали себе в одному періоді, в іншому швидше за все покажуть відставання у наступному періоді. Це також стосується до ірраціональних купівельних звичок покупців.<ref>{{cite web|url=http://flevy.com/blog/why-people-wont-buy-your-product-even-though-its-awesome/|title=Why People Won’t Buy Your Product Even Though It’s Awesome|last=Tang|first=David|date=6 травня 2013|publisher=Flevy|accessdate=31 травня 2013}}</ref>
* коефіцієнт [[оцінка акцій|репутації акцій]]

==== Критика ====
Такі критика як [[Юджин Фама]] як правило підтримують [[Гіпотеза ефективного ринку|гіпотезу ефективного ринку]]. Вони стверджують, що поведінкові фінанси є більше набором аномалій ніж справжній напрямок [[фінанси|фінансів]] і що ці аномалії або швидко витісняються з ринку або пояснюються апелюванням до аргументів [[мікроструктура ринку|ринкової мікроструктури]]. Однак, індивідуальні [[когнітивне упередження|когнітивні упередження]] відрізняються від соціальних упереджень; перші можуть бути вирівняні ринком, а останні можуть створювати позитивні [[Зворотний зв'язок|зворотні зв'язки]], що рухають ринок все далі від рівноваги «[[Справедлива вартість|справедливої ціни]]». Також, для того, щоб аномалія порушувала ринкову ефективність, інвестор повинен мати змогу торгувати проти неї та отримувати наднормальні прибутки; але у реальності при багатьох аномаліях таке не спостерігається.<ref>{{Cite web |url=http://www.dimensional.com/famafrench/2009/08/fama-on-market-efficiency-in-a-volatile-market.html |title=Фама про риникову ефективність на волатильному ринку (англ.) |accessdate=28 травня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100324015212/http://www.dimensional.com/famafrench/2009/08/fama-on-market-efficiency-in-a-volatile-market.html |archivedate=24 березня 2010 |deadurl=yes }}</ref>

Конкретним прикладом цієї критики є деякі пояснення [[загадка премії на капітал|загадки премії на капітал]], а саме що причиною є [[бар'єри входу]] (практичні та психологічні) та що дохід між акціями та фондами мають вирівнятись після того, як електронні ресурси відкриють ринок для більшої кількості трейдерів. У відповідь, інші доводять, що більшість фондів персонального інвестування управляються пенсійними фондами, зменшуючи ефект від цих уявних бар'єрів входу. У додаток, професіональні інвестори та фондові менеджери мають у власності більше фондів, чим можна було б очікувати з урахуванням різниці у доходах.

Виступає з критикою біхевіоризму і один з найвидатніших представників [[Австрійська школа|Австрійської школи економіки]] [[Людвіг фон Мізес|Людвіг фон Мізе]]<nowiki/>с. Він пише:<blockquote>Біхевіоризм пропонує вивчати людську поведінку за методами, розробленими на основі психології  тварин і немовлят. Він прагне дослідити рефлекси та інстинкти, автоматизми та несвідомі реакції. Але він нічого не розповідає нам про рефлекси, які будували собори, залізниці та фортеці, про інстинкти, які створювали філософії, вірші та правові системи, про автоматизми, які призводили до зростання та занепаду імперій, про несвідомі реакції, які розщеплюють атоми<ref>Theory and History (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute,

[1957] 1985).</ref>.</blockquote>

=== Поведінкова теорія ігор ===
Поведінкова теорія ігор аналізує інтерактивні [[Стратегія чиста|стратегічні]] рішення і поведінку використовуючи методи [[теорія ігор|теорії ігор]],<ref>[[Ісраель Ауманн]] (2008). "game theory, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_G000007&q=game%20theory&topicid=&result_number=3 Abstract].</ref> [[Експериментальна економіка|експериментальної економіки]], та [[Експериментальна психологія|експериментальної психології]]. Експерименти включають тестування відхилень від типових спрощень економічної теорії, таких як [[незалежність сторонніх альтернатив|аксіома незалежності]]<ref>Colin F. Camerer and Teck-Hua Ho (1994). "Violations of the Betweenness Axiom and Nonlinearity in Probability, " ''Journal of Risk and Uncertainty'', 8(2), pp. [http://www.springerlink.com/content/u7w803138w478655/ 167]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}-196.</ref> та відкидання [[альтруїзм]]у,<ref>James Andreoni ''et al.'' (2008). "altruism in experiments, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde008_A000240&edition=current&q=altruism%20game&topicid=&result_number=2 Abstract].</ref> [[справедливий розподіл|справедливості]],<ref>[[Ховард Пейтон Янг|Х.&nbsp;П.&nbsp;Янг]] (2008). "social norms, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_S000466&edition=current&q=fairness%20game%20&topicid=&result_number=1 Abstract].</ref> та [[фрейм (психологія)|ефектів рамкування]].<ref>Colin F. Camerer (1997). "Progress in Behavioral Game Theory, " ''Journal of Economic Perspectives'', 11(4), p. 172 [pp. [http://authors.library.caltech.edu/22122/1/2138470%5B1%5D.pdf 167-188] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120531215826/http://authors.library.caltech.edu/22122/1/2138470%5B1%5D.pdf |date=2012-05-31 }}.</ref> З [[позитивна економіка|позитивної]] сторони, метод застосовувався до інтерактивного навчання<ref>* William H. Sandholm (2008). "learning and evolution in games: an overview, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_E000241&edition=current&q=learning%20game&topicid=&result_number=1 Abstract].<br/>; * Teck H. Ho (2008). "Individual learning in games, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_L000055 Abstract].</ref> та соціальних вподобань.<ref>Martin Dufwenberg and Georg Kirchsteiger (2004). "A Theory of Sequential reciprocity, " ''Games and Economic Behavior'',
47(2), pp. 268–298. [http://dx.doi.org/10.1016/j.geb.2003.06.003 Уривок].</ref><ref>* Faruk Gul (2008). "behavioural economics and game theory," ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_G000210&edition=current&q=behavioural%20economics%20&topicid=&result_number=2 Abstract].<br/>; * Колін Ф. Камерер (2008). "behavioral game theory, " ''The New Palgrave Dictionary of Economics'', 2nd Edition. [http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_B000302&q=Behavioral%20economics%20&topicid=&result_number=13 Abstract].</ref> Як дослідницька програма, цей предмет розвивається вже останні три десятиліття.<ref>• Колін Ф. Камерер (2003). ''Behavioral Game Theory'', Princeton. [http://press.princeton.edu/chapters/i7517.html Опис] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110514201411/http://press.princeton.edu/chapters/i7517.html |date=2011-05-14 }}, [http://books.google.com/books?id=cr_Xg7cRvdcC&printsec=find&pg=PR7=#v=onepage&q&f=false preview] ([ctrl]+), та глава 1 [http://press.princeton.edu/chapters/i7517.pdf link].<br/>; * Джордж Левінстайн, Метью Рабін та ін., ed. (2003). ''Advances in Behavioral Economics'', Princeton. 1986–2003 papers. [http://press.princeton.edu/titles/8437.html Опис], [http://books.google.com/books?id=sA4jJOjwCW4C&printsec=find&pg=PR7=#v=onepage&q&f=false зміст], та [http://books.google.com/books?id=sA4jJOjwCW4C&printsec=find&pg=PR7=#v=onepage&q&f=false preview].<br/>; * Дрю Фуденберг (2006). «Advancing Beyond ''Advances'' in ''Behavioral Economics'',» ''Journal of Economic Literature'', 44(3), pp. [http://www.jstor.org/pss/30032349 694]-711.<br/>; * Вінсент П.Кроуфорд (1997). "Theory and Experiment in the Analysis of Strategic Interaction, " in ''Advances in Economics and Econometrics: Theory and Applications'', pp. [http://weber.ucsd.edu/~vcrawfor/CrawfordThExp97.pdf 206-242]. Cambridge. Reprinted in Camerer ''et al.'' (2003), ''Advances in Behavioral Economics'', Princeton, ch. 12.<br/>; * Мартін Шубік (2002). "Game Theory and Experimental Gaming, " in R. Aumann and S. Hart, ed., ''Handbook of Game Theory with Economic Applications'', Elsevier, v. 3, pp. 2327–2351. [http://dx.doi.org/10.1016/S1574-0005(02)03025-4 Abstract].<br/>&nbsp;&nbsp; • Чарльз Плотт та Вернон Сміт, ed. (2008). ''Handbook of Experimental Economics Results'', v. 1, Elsevier, Part 4, Games [http://dx.doi.org/10.1016/S1574-0722(07)00121-7 preview] та ch. 45-66 preview [http://www.sciencedirect.com/science?_ob=PublicationURL&_hubEid=1-s2.0-S1574072207X00015&_cid=277334&_pubType=HS&_auth=y&_acct=C000228598&_version=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=49f8b6d5e3024eac39ed5fad351fe568 links].<br/>; * ''Ігри та економічна поведінка(англ.)'', Elsevier. [http://www.journals.elsevier.com/games-and-economic-behavior/ Aims and scope].</ref>

=== Економічне мислення у тварин ===
Декілька [[зоопсихологія|зоопсихологів]] спробували продемонструвати економічну поведінку у тварин. Перші експерименти з цього питання фокусувалися довкола поведінки [[лабораторний щур|щурів]] та [[Голуб сизий|голубів]]. Ці дослідження базуються на засадах [[Біхевіоризм|поведінкової психології]], де головною метою є пошук аналогів до людської поведінки в тваринах, які піддаються [[експеримент]]ам. Вони також методично схожі на роботу [[Чарльз Ферстер|Ч.Ферстера]] та [[Беррес Фредерік Скіннер|Б.&nbsp;Ф.&nbsp;Скіннера]].<ref name="skin">{{cite book |last=Ferster |first=C. B. |last2=et al. |year=1957 |title=Schedules of Reinforcement |url=https://archive.org/details/schedulesofreinf0000fers |location=New York |publisher=Appleton-Century-Crofts }}</ref> Однак, незважаючи на методологічну схожість, ранні дослідники нелюдської економіки відрізнялись від біхевіоризму термінологією. Хоча дослідження переважно проводились у камері робочого кондиціонування (або «ящику Скіннера»), з використанням їжі як нагороди за вибір/натискання на клавішу, дослідники описують такі вибір і натискання на клавішу не в термінах «закріплення» та «відносини стимул&nbsp;— відповідь», а в термінах «робота», «[[попит]]», «[[бюджет]]», та «[[зайнятість|праця]]».

''Цікавинка: в США гральні автомати деколи називають «ящиками Скіннера» для людей, адже натискання клавіш (у певному порядку) веде до нагороди або покарання''

Нещодавні дослідження використовують дещо інший підхід, з більш [[еволюція|еволюційної]] перспективи, порівнюючи людську економічну поведінку з одним з видів [[примат]]ів, [[мавпою-капуцином]].<ref name="monkey">{{cite journal |last=Chen |first=M. K. |last2=et al. |year=2006 |title=How Basic Are Behavioral Biases? Evidence from Capuchin Monkey Trading Behavior |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-political-economy_2006-06_114_3/page/517 |journal=Journal of Political Economy |volume=114 |issue=3 |pages=517–537 |doi=10.1086/503550 }}</ref>

==== Пропозиція робочої сили ====
Типове лабораторне дослідження для вивчення пропозиції робочої сили у голубах є наступним: Голубів позбавляють їжі. Оскільки тварини голодні, їжа стає надзвичайно бажаною. Голубів поміщають у «ящик Скіннера» та через [[Шейпінг (психологія)|орієнтування та дослідження]] приміщення ящику, вони знаходять, що стукаючи по маленькому диску в одній стороні ящика, вони отримують їжу. Фактично, стукання підкріплюється, оскільки асоціюється з їжею. Через якийсь час, голуб стукає по диску (або стимулу) регулярно.

У цьому випадку, вважається, що голуб «працює» за їжу стуканням, а їжу вважають «валютою». Вартість валюти може змінюватись декількома шляхами, включно з обсягом їжі, яка надається, частотою доставки їжі та її типу (деяка їжа є більш бажаною).

Економічна поведінка, схожа до такої що спостерігається у людях, виникає, коли голодні голуби припиняють роботу/працюють менше, коли винагорода знижується. Дослідники вважають, що це є схожим до пропозиції робочої сили у людей. Що як і люди (які, справді, працюють лише певним чином для певної заплати), голуби демонструють зниження у стуканні (роботі), коли винагорода (вартість) знижується.<ref name="bat">{{cite journal |last=Battalio |first=R. C. |last2=et al. |year=1981 |title=Income-Leisure Tradeoffs of Animal Workers |url=https://archive.org/details/sim_american-economic-review_1981-09_71_4/page/621 |journal=[[American Economic Review]] |volume=71 |issue=4 |pages=621–632 |jstor=1806185 |doi= }}</ref>

==== Попит ====
У людській економіці, типова [[крива попиту]] є негативною. Це означає, що якщо ціна певного товару зростає, його кількість, яку готові придбати споживачі, знижується. Дослідники, які вивчають криву попиту у таких тваринах як щури, спостерігають негативний ухил у їх кривій попиту, що збігається з ухилом людських кривих попиту.

Дослідники вивчали попит у щурів шляхом, суттєво відмінним від вивчення пропозиції робочої сили у голубів. А саме, наприклад у нас експериментальні суб'єкти, щури, у «ящику Скіннера» та нам треба, щоб вони тиснули на важіль для отримання винагороди. Винагорода може бути їжею, водою, або солодкою водою типу коли. На відміну від експерименту з голубами, де стукання було роботою, а винагорода&nbsp;— грошовим аналогом, у дослідженнях попиту у щурів, грошовий аналог&nbsp;— натискання важелю. У цих обставинах, дослідники стверджували, що змінюючи кількість натискань на важіль, необхідних для отримання коли є аналогічним до зміни ціни на товар у людській економіці.<ref name="kag">{{cite journal |last=Kagel |first=J. H. |last2=et al. |year=1981 |title=Demand Curves for Animal Consumers |url=https://archive.org/details/sim_quarterly-journal-of-economics_1981-02_96_1/page/1 |journal=[[Quarterly Journal of Economics]] |volume=96 |issue=1 |pages=1–16 |doi=10.2307/2936137}}</ref>

Результат досліджень попиту у тварин показує, що при зростанні кількості натискань важеля, що вимагається (ціна), тварини рідше натискали важіль необхідну кількість разів (сплачували).

==== Торгова поведінка мавп ====
Поточна робота над економічною поведінкою тварин фокусується на мавпах-капуцинах. Дослідники не дуже схильні до [[біхевіоризм|біхевіористської]] традиції порівняння поведінки лабораторних тварин до людської. Натомість, вони намагаються використовувати більш [[еволюція|еволюційну]] перспективу, виходячи з припущення, що економічна поведінка може бути базовою, інстинктивною та нести якусь [[Адаптація (біологія)|адаптивну]] функцію.

Нещодавнє дослідження<ref name="monkey" /> включає запровадження [[валюта|валютної]] системи у колонії мавп-капуцинів, які утримуються в неволі. Валюта у формі монет і може бути обміняна на їжу і інші предмети у дослідника. Дослідники вивчали три риси торгової поведінки мавп: [[попит]], [[уникнення втрат]], та [[уникнення ризику]].

У дослідженні, мавпам надавався певний обсяг коштів та показувався певний обсяг їжі та інших товарів. Мавпи мали взяти гроші та надати їх досліднику в обмін на товари. Умовою експерименту було, що після того, як мавпа сплатила за товари, у неї була опція отримати їжу зразу або почекати, поки дослідник змінить представлений обсяг їжі (зменшить або збільшить). Отже, експеримент надавав дослідникам можливість подивитися на ігрову поведінку мавп і задати наступні питання: чи візьме мавпа визначений обсяг їжі? Чи «поставить» мавпа на очікування, доку експериментатор змінить обсяг наявної їжі? Чи впливають обставини на рішення тварини? Результати вказують на те, що мавпи [[уникнення ризику|уникають ризику]]: вони надають перевагу взяти початковий обсяг їжі, а не чекати, доки експериментатор змінить її кількість.

Експериментатори вносили певні зміни, включно зі зміною наданого бюджету, вартості певних предметів, зміною самих предметів. Зокрема, дослідники виявили зв'язок між зростанням придбання і споживання предметів при зниженні їх вартості, результат, що відповідає людській економіці.<ref name="monkey" />

Загальний результат цього дослідження вказує на те, що не тільки мавпи-капуцини уникають ризику, вони також мають певне розуміння таких понять як ціна, бюджет, та очікування результату. Відповідно до дослідників, тварини не навчають так поводитись; така поведінка виникає самостійно у торговому середовищі. В результаті, дослідники стверджують, що базова економічна поведінка і мислення можуть бути інстинктивними та наслідком [[Природний добір|природного відбору]].

=== Еволюційна психологія ===
{{See also|Еволюційна психологія|Еволюційна економіка}}
[[Еволюційна психологія]] вважає, що багато гаданих обмежень для здійснення раціонального вибору можуть бути визнані раціональними в контексті максимізації біологічної [[Пристосовуваність|пристосовуваності]] у давнину, але не сьогодні. Отже, при житті на межі існування, коли втрата ресурсу могла означати смерть, могло бути раціональним покладати більшу цінність на втрату, аніж на набуття. Це також може пояснити різницю між групами, наприклад, чоловіки є більш схильними до ризику, ніж жінки, оскільки вони мають більш різноманітний [[репродуктивний успіх]] ніж жінки. І хоча неуспішне прийняття ризику може обмежити репродуктивний успіх обох статей, чоловіки можуть потенційно збільшити свій репродуктивний успіх при вдалому прийнятті ризику у значно більшій мірі ніж жінки.<ref name=AEP>Paul H. Rubin and C. Monica Capra. The evolutionary psychology of economics. У {{cite doi|10.1093/acprof:oso/9780199586073.001.0001}}</ref>

== Історія ==
Протягом [[Класична економічна теорія|класичного періоду]], мікроекономіка тісно пов'язувалась з психологією. Наприклад, [[Адам Сміт]] написав працю ''[[Теорія моральних почуттів]]'', яка пропонувала психологічні пояснення індивідуальної поведінки, включно з занепокоєністю щодо справедливості,<ref>Nava Ashraf, Colin F. Camerer, and George Loewenstein (2005). "Adam Smith, Behavioral Economist, " ''Journal of Economic Perspectives'', 19(3), p. 142. [pp. [http://webserver1.pugetsound.edu/facultypages/gmilam/courses/econ291/readings/ASmithBenEcon.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120426062414/http://webserver1.pugetsound.edu/facultypages/gmilam/courses/econ291/readings/ASmithBenEcon.pdf |date=26 квітня 2012 }} 131-145] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120426062414/http://webserver1.pugetsound.edu/facultypages/gmilam/courses/econ291/readings/ASmithBenEcon.pdf |date=26 квітня 2012 }}.</ref>, а [[Джеремі Бентам]] написав багато робіт щодо психологічних витоків [[Корисність|корисності]]. Однак, з розвитком [[Неокласична економічна теорія|неокласичної економіки]] економісти доклали зусиль щодо ре-класифікації мікроекономіки як [[Природничі науки|природничої науки]], виводячи економічну поведінку з природи економічних агентів. Вони розробили концепцію [[Людина економічна|людини економічної]] (homo economicus), чия психологія була фундаментально раціональною. Це призвело до неочікуваних та непередбачуваних помилок.

Однак багато впливових неокласичних економістів, такі як [[Френсіс Еджуорт]], [[Вільфредо Парето]] та [[Ірвінг Фішер]], використовували більш складні психологічні пояснення. Економічна психологія виникла у 20-му столітті у роботах таких науковців як [[Габріель Тард]],<ref>Tarde, G. [http://classiques.uqac.ca/classiques/tarde_gabriel/psycho_economique_t1/psycho_eco_t1.html Psychologie économique] (1902),</ref> [[Джордж Катона]],<ref>The Powerful Consumer: Psychological Studies of the American Economy. 1960.</ref> та [[Ласло Гараї]].<ref>Garai, L. [http://www.staff.u-szeged.hu/~garai/Identity_Economics.htm Економіка ідентичності&nbsp;— Альтернативна економічна психологія (англ.)] 1990–2006.</ref> Моделі [[Теорія очікуваної корисності|очікуваної корисності]] та [[дисконтована корисність|дисконтованої корисності]] набули сприйняття серед науковців, оскільки дозволяли можливі для тестування гіпотези про механізм прийняття рішень в умовах відповідно [[невизначеність|невизначеності]] та [[споживання у часі]]. Аномалії, що повторювались та спостерігались, в зрештою піддали сумніву ці гіпотези і [[Моріс Алле]], лауреат Нобелівської премії з економіки 1988&nbsp;р., здійснив наступні кроки, наприклад сформулювавши [[Парадокс Аллє]], проблему прийняття рішення, яку він вперше презентував у 1953 році і яка суперечить гіпотезі очікуваної корисності.

[[Файл:Daniel KAHNEMAN.jpg|thumb|180px|[[Деніел Канеман]], лауреат Нобелівської премії з економіки 2002&nbsp;р.]]
У 1960-х рр. [[когнітивна психологія]] почала надавати більше даних щодо розуму як засобу для обробки інформації (на відміну від біхевіористських моделей). Психологи у цій галузі, такі як Вард Едвардс,<ref name=ward>{{cite web|title=Ward Edward Papers|publisher=Archival Collections|url=http://www.usc.edu/libraries/archives/arc/libraries/collections/records/427home.html|accessdate=2008-04-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080416235453/http://www.usc.edu/libraries/archives/arc/libraries/collections/records/427home.html|archivedate=2008-04-16|deadurl=yes}}</ref> Амос Тверські та [[Деніел Канеман]] почали порівнювати свої когнітивні моделі прийнятті рішень за умови ризику та невпевненості з економічними моделями раціональної поведінки. В [[математична психологія|математичній психології]] існує довготривалий інтерес до транзитивності вподобання та що і як саме вимірює «корисність» (Дункан Люче, 2000).<ref name=luce>{{harvnb|Luce|2000}}</ref>

=== Теорія перспектив ===
У 1979, Канеман та Тверські написали важливу роботу ''[[Теорія перспектив]]: Аналіз рішення під ризиком'', що використовувала когнітивну психологію для пояснення різних відхилень у прийнятті економічних рішень від неокласичної економічної теорії.<ref>{{harvnb|Kahneman|2003}}</ref>
Теорія перспектив має дві стадії рішення: стадія редагування та стадія оцінки.
На стадії редагування, ризикові ситуації спрощуються з використанням різних евристик вибору.
На стадії оцінки, ризиковані альтернативи оцінюються з використанням різних психологічних принципів, у тому числі наступних:
* (1) Залежність від порівняння: При оцінці результатів, особа, яка приймає рішення, має в себе у свідомості певну «лінійку порівняння». Результати порівнюються з вихідною (нульовою) точкою та класифікуються як «набутки», якщо вони більші за вихідну точку та «збитки»&nbsp;— якщо менші.
* (2) Уникнення втрат: Ми більш чутливі до втрат, ніж до набутків також розміру. Канеман та Тверські у публікації 1979&nbsp;р. в «Економетриці» ({{lang-en|Econometrica}}), знайшли, що медіанний коефіцієнт уникнення втрат становить бл.2,25, тобто втрати вливають на нас у бл.2,25 разів сильніше, ніж аналогічні набутки.
* (3) Нелінійне зважування ймовірності: Факти вказують, що особи, які приймають рішення, переоцінюють малу ймовірність та недооцінюють велику ймовірність&nbsp;— з чого була створена «функція зважування ймовірностей», яка дає криву, схожу на обернену літеру S.
* (4) Падаюча чутливість до набутків та втрат: При зростанні набутків та втрат в абсолютному вимірі по відношенню до вихідної точки, їх відносний вплив на корисність або задоволення особи, яка приймає рішення, падає.

Теорія перспектив може пояснити все, що дві головні існуючі теорії прийняття рішень&nbsp;— теорія очікуваної корисності та теорія теорія корисності з урахуванням рейтингу&nbsp;— можуть пояснити, але не навпаки. Теорія перспектив використовувалась для пояснення ряду феноменів, які вкрай важко пояснюються існуючими теоріями прийняття рішень, наприклад: обернена крива пропозиції робочої сили, асиметрична еластичність цін, ухилення від сплати податків, паралельний рух цін на акції та попиту на них тощо.

В 1992 році у «Журналі ризику та непевності» ({{lang-en|the Journal of Risk and Uncertainty}}), Канеман та Тверські запропонували уточнення теорії перспектив, яке вони назвали теорія кумулятивної перспективи. Нова теорія позбулася стадії редагування з теорії перспектив та сфокусувалася лише на стадії оцінки. ЇЇ основною рисою є те, що вона включала нелінійне зважування ймовірностей кумулятивним шляхом, вперше запропоноване у теорії ранжованої корисності Джоном Куіггіном({{lang-en|John Quiggin}}).
Такі психологічні риси, як надмірна самовпевненість, упередження проектування та ефекти обмеженої уваги стали частиною цієї теорії.
Подальший розвиток і визнання теорія отримала на конференції у [[Чиказький університет|Чиказькому університеті]],<ref name=hogarth>{{harvnb|Hogarth|1987}}</ref> у спеціальному номері ''[[Quarterly Journal of Economics]]'' ('Пам'яті Амоса Тверські'), присвяченому поведінковій економіці, та отриманій Д.Канеманом Нобелівській премії 2002 з економіки за «інтегровані висновки з психологічних досліджень в економічній науці, особливо щодо людських суджень і прийняття рішень в умовах невизначеності».<ref name=kahneman>{{cite web|title=Nobel Laureates 2002|publisher=Nobelprize.org|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/lists/2002.html|accessdate=2008-04-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080410071445/http://nobelprize.org/nobel_prizes/lists/2002.html|archivedate=10 April 2008 <!--DASHBot-->|deadurl=no}}</ref>

=== Вибір у часі ===
{{See also|Динамічна непослідовність|Часова непослідовність}}
Поведінкова економіка також застосовувалась до питання вибору у часі. Поведінка, пов'язана з вибором у часі, як правило непослідовна. Наприклад, одна з найбільш вивчених&nbsp;— [[гіперболічне дисконтування]], сформульоване Дж. Айнсліе ({{lang-en|George Ainslie}}) у 1975, та розвинене в подальшому Д.Лябсоном, Тедом О'Донахью та Метью Рабіном. Гіперболічне дисконтування описує тенденцію дисконтувати результати найближчого майбутнього у більшій мірі, ніж далекого. Ця модель дисконтування є динамічно непослідовною (непослідовною у часі), і таким чином несумісною з базовими моделями раціонального вибору, оскільки ставка дисконтування між проміжками часу 't'' та ''t+1'' буде низькою у періоді ''t-1'', коли ''t''&nbsp;— найближче майбутнє, але високою для часу ''t'', коли ''t'' є сьогодення, а ''t+1''&nbsp;— найближче майбутнє.

Ця поведінка може бути пояснена моделями субадитивного дисконтування, які розрізняють затримку та інтервал дисконтування: люди є менш терплячими (на одиницю часу) протягом коротких інтервалів, незалежно від того, коли вони стаються. Багато сучасних наукових робіт щодо вибору у часі вказують, що дисконтування є набутим вподобанням. На дисконтування значно впливають очікування, рамкування, фокус, перелік думок, настрій, знаки, рівні глюкози та шкала, яка застосовується для опису того, що дисконтується. Деякі дослідники ставлять питання, чи описує дисконтування (основний параметр вибору в часі) взагалі, що люди роблять, коли роблять вибір щодо майбутніх наслідків.

=== Інші області дослідження ===
Інші напрямки поведінкової економіки збагачують модель функції корисності без піддавання сумніву постійності вподобань. Ернст Фер, Армін Фальк та Метью Рабін вивчали «[[дистрибутивна справедливість|справедливість]]», «[[уникнення нерівності]]», та «[[взаємний альтруїзм]]», послаблюючи неокласичне припущення про «ідеальний [[егоїзм]].» Їх робота найкраще застосовується до встановлення заробітної плати. Робота Ю.Гнізі та Рустічіні ({{lang-en|Uri Gneezy and Rustichini}}) над «внутрішньою мотивацією» та Акерлофа та Крантона ({{lang-en|Akerlof and Kranton}}) над «ідентичністю» передбачає, що агенти отримують корисність за рахунок адаптації особистих та соціальних норма додатково до умовної очікуваної корисності.

«Умовна очікувана корисність»&nbsp;— це форма міркування, у якій особа має [[ілюзія контролю|ілюзію контролю]] та розраховує ймовірність зовнішніх подій, а отже і корисність, як функцію від їхніх власних дій, навіть якщо в них не маж звичайної можливості впливати на такі зовнішні події.<ref>{{cite journal|doi=10.2307/3791450|author=Grafstein R|title=Rationality as Conditional Expected Utility Maximization|url=https://archive.org/details/sim_political-psychology_1995-03_16_1/page/63|journal=Political Psychology|volume=16|issue=1|pages=63–80|year=1995|jstor=3791450}}</ref><ref>{{cite journal|doi=10.1016/0010-0285(92)90015-T|author=Shafir E, Tversky A|title=Thinking through uncertainty: nonconsequential reasoning and choice|journal=Cognitive Psychology|volume=24|issue=4|pages=449–474|year=1992|pmid=1473331 }}</ref>

Поведінкова економіка набула поширення серед звичайної завдяки успіху таких книжок як ''[[Передбачувано ірраціональний]]'' [[Ден Аріелі|Дена Аріелі]]. Науковці-практики цієї галузі економіки вивчали питання квазі-державної політики, наприклад, доступність широкополосного інтернету в США.

== Критика ==
Критики поведінкової економіки як правило підкреслюють [[раціональність]] економічних агентів.<ref>
див. Мягков і Плотт (1997) та ін.</ref> Вони обґрунтовують, що поведінка, яка спостерігалась під час експериментів, має обмежене застосування у ринкових ситуаціях, оскільки можливості до навчання та конкуренція забезпечують принаймні близьке наближення до раціональної поведінки.

Інші відзначають, що когнітивні теорії, такі як теорія перспектив, є моделями [[прийняття рішень]], а не генералізованої економічної поведінки, та можуть застосовуватись лише до «одноразових» проблем, схожих на ті, що пропонуються учасникам експериментів або опитувань.

Традиційні економісти також скептичні до широко-використовуваних поведінковою економікою технік експериментів та опитувань. Економісти типово наголошують, що при визначенні економічної цінності важлива [[виявлена перевага]], а не названа (в опитуваннях). Експерименти та опитування несуть ризик [[системне упередження|системних упереджень]], стратегічної поведінки відсутності сумісності стимулів.

М.Рабін (1998)<ref name=rabin>{{harvnb|Rabin|1998|11–46}}</ref> відкидає цю критику, стверджуючи, що схожі результати постійно отримуються в різних ситуаціях та географії досліджень і можуть вести до хороших теоретичних висновків. Поведінкові економісти також відповіли на критику переходом від експериментів до польових досліджень. Деякі економісти вбачають фундаментальну схизму між експериментальною і поведінковою економікою, але відомі економісти обох галузей мають схильність користуватися тими самими техніками і підходами при відповіді на схожі питання. Наприклад, поведінкові економісти приділяють увагу дослідженню [[нейроекономіка|нейроекономіки]], що є експериментальною і поки що не може підтверджуватися польовими дослідженнями.

Інші прихильники поведінкової економіки зазначають, що неокласичні моделі часто не можуть передбачити результат у реальному світі. А поведінкові висновки можуть вплинути на неокласичні моделі. Поведінкові економісти зазначають, що такі переглянуті моделі не тільки дозволяють робити такі самі коректні передбачення, які і традиційні моделі, а й коректно передбачати деякі наслідки, які неможливо оцінити за допомогою традиційних моделей.

== Відомі теоретики ==

=== Економіка ===
{{div col|colwidth=20em|small=yes}}
* Юрі Гнізі<ref>{{cite web|url=http://rady.ucsd.edu/faculty/directory/gneezy/|website=rady.ucsd.edu|title=Gneezy|accessdate=2014-05-28|archive-date=2017-02-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20170225082435/http://rady.ucsd.edu/faculty/directory/gneezy/}}</ref>
* [[Ден Аріелі]]<ref>
{{cite web
|title=Predictably Irrational
|publisher=Dan Ariely
|url=http://www.predictablyirrational.com/?page_id=5
|website=predictablyirrational.com
|accessdate=2008-04-25
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080313201653/http://www.predictablyirrational.com/?page_id=5
|archivedate=2008-03-13
|deadurl=yes
}}
</ref>
* B. Douglas Bernheim<ref>{{cite journal |ref=harv |last=Bernheim| first=Douglas |last2=Rangel |first2=Antonio| year=2008 |title=Behavioural public economics
|journal=The New Palgrave Journal of Economics
|url=http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_B000331&q=public%20&topicid=&result_number=3 |issue=2}}</ref>
* [[Колін Камерер]]
* [[Ернст Фер]]
* [[Деніел Канеман]]
* [[Сімон Гехтер]]
* [[Армін Фальк]]
* [[Джордж Левінстайн]]
* Урс Фішбахер
* [[Дражен Прелеч]]
* [[Метью Рабін]]
* [[Герберт Саймон]]
* [[Пол Словіч]]
* [[Вернон Сміт]]
* [[Лоуренс Саммерс]]
* Майкл Тейллард
* [[Річард Талер]]
* [[Амос Тверські]]
* [[Джон Квіґін]]
* Маргарет МасКоннелл
{{div col end}}

=== Фінанси ===
{{div col|colwidth=30em|small=yes}}
* [[Малькольм Бейкер]]
* [[Ніколас Барберіс]]
* [[Гундуз Кагінальп]]
* Девід Хіршляйфер
* [[Ендрю Ло]]
* Майкл Мабуссін
* [[Terrance Odean]]
* [[Річчард Петерсон]]
* [[Чарльз Плотт]]
* Херш Шефрін
* [[Роберт Шиллер]]
* [[Андрій Шлейфер]]
* [[Річард Талер]]
* [[Роберт Вишній]]
{{div col end}}

== Див. також ==
{{div col|colwidth=30em|small=yes}}
* [[Інноваційна економіка]]
* [[Гіпотеза адаптивного ринку]]
* [[Біхевіоралізм]]
* [[Поведінкові фінанси]]
* [[Поведінкове дослідження операцій]]
* [[Когнітивне упередження]]
* [[Когнітивна психологія]]
* [[Упередження підтвердження]]
* [[Культурна економіка]]
* [[Культурна зміна]]
* [[Економічна соціологія]]
* [[Емоційне упередження]]
* [[Експериментальна економіка]]
* [[Експериментальні фінанси]]
* [[Теорія нечіткого сліду]]
* [[Теорія підштовхування]]
* [[Звичка (психологія)|Звичка]]
* [[Упередження погляду у минуле]]
* [[Homo economicus|Людина економічна]]
* [[Перелік когнітивних упереджень]]
* [[Методологічний індивідуалізм]]
* [[Міжчасовий вибір]]
* [[Нейроекономіка]]
* [[Техніки спостереження]]
* [[Праксеологія]]
* [[Раціональність]]
* [[Вартість огиди]]
* [[Соціоекономіка]]
* [[Соціономіка]]
* [[Часова преференція]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|colwidth=30em}}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18782 '''Економічна поведінка''' - Енциклопедія сучасної України]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18784 '''Економічна психологія''' - Енциклопедія сучасної України]

== Література ==
* {{cite journal|doi=10.1037/h0076860|last=Ainslie|first=G.|year=1975|title=Specious Reward: A Behavioral /Theory of Impulsiveness and Impulse Control|url=https://archive.org/details/sim_psychological-bulletin_1975-07_82_4/page/463|journal=Psychological Bulletin|volume=82|issue=4|pages=463–496|pmid=1099599|ref=harv}}
* {{cite journal|last1=Barberis|first1=N.|last2=Shleifer|first2=A.|last3=Vishny|first3=R.|year=1998|title=A Model of Investor Sentiment|journal=Journal of Financial Economics|volume=49|issue=3|pages=307–343|doi=10.1016/S0304-405X(98)00027-0|url=http://jfe.rochester.edu/|accessdate=2008-04-25|ref=harv|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080420095719/http://jfe.rochester.edu/|archivedate=20 April 2008 <!--DASHBot-->|deadurl=no}}
* {{cite journal|doi=10.1086/259394|last1=Becker|first1=Gary S.|authorlink1=Гері Беккер||year=1968|title=Crime and Punishment: An Economic Approach| journal=The Journal of Political Economy|volume=76|issue=2| pages=169–217}}
* {{cite journal|last1=Benartzi|first1=Shlomo|authorlink2=Richard Thaler|last2=Thaler|first2=Richard H.|year=1995|title=Myopic Loss Aversion and the Equity Premium Puzzle|url=https://archive.org/details/sim_quarterly-journal-of-economics_1995-02_110_1/page/73|journal=The Quarterly Journal of Economics|volume=110|issue=1|pages=73–92|doi=10.2307/2118511|ref=harv|publisher=The MIT Press|jstor=2118511}}
* {{cite journal|last=Cunningham|first=Lawrence A.|year=2002|title=Behavioral Finance and Investor Governance|journal=Washington & Lee Law Review|volume=59|page=767|issn=19426658|doi=10.2139/ssrn.255778}}
* [[Пітер Артур Даймонд|Пітер Даймонд]], and Hannu Vartiainen, ed. (2007). ''Behavioral Economics and its Applications''. [http://books.google.com/books?id=1-SVhlC9mVoC&dq=&source=gbs_navlinks_s Description] and [http://books.google.com/books?id=1-SVhlC9mVoC&printsec=find&pg=PA1#v=onepage&q&f=false preview].
* {{cite journal|last=Daniel|first=K.|authorlink2=David Hirshleifer|last2=Hirshleifer|first2=D.|last3=Subrahmanyam|first3=A.|year=1998|title=Investor Psychology and Security Market Under- and Overreactions|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-finance_1998-12_53_6/page/1839|journal=Journal of Finance|volume=53|issue=6|pages=1839–1885|doi=10.1111/0022-1082.00077|ref=harv}}
* [[Гараї Лазло]]. ''Identity Economics&nbsp;— An Alternative Economic Psychology''. 1990–2006.
* E McGaughey, 'Behavioural Economics and Labour Law' (2014) [http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2435111 SSRN]
* {{cite book|title=Behavioural Finance for Private Banking|last=Hens|first=Thorsten|author2=Bachmann, Kremena|year=2008|publisher=Wiley Finance Series|isbn=0-470-77999-3|url=http://www.bfpb.ch}}
* {{cite book|title=Rational Choice: The Contrast between Economics and Psychology|last=Hogarth|first=R. M.|author2=Reder, M. W.|year=1987|publisher=University of Chicago Press|location=Chicago|isbn=0-226-34857-1}}
* {{cite journal|last1=Канеман|first1=Даніел|authorlink1=Даніел Канеман|authorlink2=Амос Тверські|last2=Тверські|first2=Амос|year=1979|title=Prospect Theory: An Analysis of Decision under Risk|url=https://archive.org/details/sim_econometrica_1979-03_47_2/page/263|journal=Econometrica|volume=47|issue=2|pages=263–291|doi=10.2307/1914185|ref=harv|publisher=The Econometric Society|jstor=1914185}}
* {{cite book |last=Канеман|first=Даніел|coauthors=Ed Diener|year=2003|title=[[Well-being: the foundations of hedonic psychology]]|publisher=Russell Sage Foundation|authorlink=Даніел Канеман|ref=harv}}
* {{cite book|title=Technical Analysis: The Complete Resource for Financial Market Technicians|url=https://archive.org/details/technicalanalysi0000kirk|last=Kirkpatrick|first=Charles D.|coauthors=Dahlquist, Julie R.|year=2007|publisher=Financial Times Press|location=Upper Saddle River, NJ|isbn=0-13-153113-1|ref=harv}}
* Kuran, Timur (1995). ''Private Truths, Public Lies: The Social Consequences of Preference Falsification'', Harvard University Press. [http://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674707580 Description] and chapter-preview [http://books.google.com/books?id=HlKBaiCpSxYC&printsec=find&pg=PR7#v=onepage&q&f=false links.]
* {{cite book|last=Люче|first=Данкан|title=Utility of Gains and Losses: Measurement-theoretical and Experimental Approaches|publisher=Lawrence Erlbaum Publishers|year=2000|location=Mahwah, New Jersey|authorlink=Данкан Люче|ref=harv|isbn=0-8058-3460-5}}
* ''The New Palgrave Dictionary of Economics'' (2008), 2nd Edition. Abstract links:
: {{cite encyclopedia |last=Augier |first=Mie |url=http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_S000455&q=behavioural&topicid=&result_number=8 |title=Simon, Herbert A. (1916–2001)}}
: {{cite encyclopedia|last1=Bernheim|first1=B. Douglas|first2=Antonio|last2=Rangel |url=http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_B000331&q=public%20&topicid=&result_number=3 |title=Behavioral public economics}}
: {{cite encyclopedia|last1=Bloomfield|first1=Robert |url=http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_B000339&q=Behavioral%20economics%20&topicid=&result_number=5 |title=Behavioral finance}}
: {{cite encyclopedia|last=Simon|first=Herbert A |url=http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_B000176&q=behavioural%20economics&topicid=&result_number=4 |title=Rationality, bounded}}
* {{cite encyclopedia|first1=S.|last1=Mullainathan|authorlink2=Річард Талер|last2=Талер|first2=Річард|year=2001|title=Behavioral Economics|encyclopedia=International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences|pages=1094–1100.}} [http://www.sciencedirect.com/science?_ob=ArticleURL&_udi=B7MRM-4MT09VJ-41P&_rdoc=2&_hierId=151000134&_refWorkId=21&_explode=151000131,151000134&_fmt=high&_orig=na&_docanchor=&_idxType=SC&view=c&_ct=28&_acct=C000050221&_version=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=691f9ca74480a55183807ed9dcf1933e Abstract.]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [[Чарльз Плотт]] та [[Вернон Сміт]], ed. (2008). ''Handbook of Experimental Economics Results'', v. 1, Elsevier. Chapter-preview [http://www.sciencedirect.com/science?_ob=PublicationURL&_hubEid=1-s2.0-S1574072207X00015&_cid=277334&_pubType=HS&_auth=y&_acct=C000228598&_version=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=49f8b6d5e3024eac39ed5fad351fe568 links].
* {{cite journal|last=Rabin|first=Matthew|year=1998|title=Psychology and Economics|journal=Journal of Economic Literature|volume=36|issue=1|pages=[http://pages.towson.edu/jpomy/behavioralecon/PsychologyandEconomicsRabin98JEL.pdf 11–46]{{dead link|date=February 2013}}|ref=harv}} Press '''+'''.
* [[Томас Шеллінг]] (2006 [1978]). ''Micromotives and Macrobehavior'', Norton. [https://web.archive.org/web/20171102093240/http://books.wwnorton.com/books/978-0-393-32946-9/ Description], [http://books.google.com/books?id=DenWKRgqzWMC&printsec=find&pg=PA1=#v=onepage&q&f=false preview].
* {{cite book|title=Inefficient Markets: An Introduction to Behavioral Finance|last=Shleifer|first=Andrei|authorlink=Andrei Shleifer|year=1999|publisher=Oxford University Press|location=New York|isbn=0-19-829228-7|url-access=registration|url=https://archive.org/details/inefficientmarke00andr}}
* {{cite encyclopedia|last=Саймон|first=Герберт|year=1987|title=Behavioral Economics|encyclopedia=The New Palgrave: A Dictionary of Economics|volume=1|pages=221–24}}
* {{cite encyclopedia |last1=Талер |first1=Річард |authorlink1= Річард Талер |last2=Mullainathan |first2=Sendhil |editor=David R. Henderson (ed.) |encyclopedia=Concise Encyclopedia of Economics |title=Behavioral Economics |url=http://www.econlib.org/library/Enc/BehavioralEconomics.html |year=2008 |edition= 2nd |publisher=[[Library of Economics and Liberty]] |location=Indianapolis |isbn=978-0865976658 |oclc=237794267}}

==Посилання==<!-- This section is linked from [[Behavioral finance]] -->
* [http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1488110 Overview of Behavioral Finance]
* [http://www.dremanbehavioralfinance.org The Institute of Behavioral Finance]
* [http://economicspsychologypolicy.blogspot.co.uk/ Stirling Behavioural Science Blog], of the Stirling Behavioural Science Centre at [[University of Stirling]]
* [https://web.archive.org/web/20120110110918/http://www.sabeonline.org/ Society for the Advancement of Behavioural Economics]
* [http://www.usapr.org/papers/paper.aspx?PaperID=30 Behavioral Economics: Past, Present, Future]&nbsp;— Colin F. Camerer and George Loewenstein
* [http://www.moneyscience.com/pg/blog/Admin/read/50567/a-history-of-behavioural-finance-in-published-research-1944-1988 A History of Behavioural Finance / Economics in Published Research: 1944–1988]
* [https://web.archive.org/web/20151017010637/http://www.essex.ac.uk/coursefinder/course_details.aspx?course=MSC+L11912 MSc Behavioural Economics], MSc in Behavioural Economics at the University of Essex

{{Бібліоінформація}}
{{Мікроекономіка}}
{{Економіка і фінанси}}
{{Економічні школи}}
{{Психологія}}
{{ВП-портали|Психологія|Економіка}}

[[Категорія:Поведінкова економіка| ]]
[[Категорія:Економічна психологія]]
[[Категорія:Соціальна психологія]]
[[Категорія:Економічна теорія]]
[[Категорія:Когнітивні науки]]
[[Категорія:Ринкові тенденції]]
[[Категорія:Поведінкові науки]]