Поріг чутності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крива порогів абсолютної чутності, виміряна в умовах вільного поля

Порі́г чу́тності — найменше значення звукового тиску конкретної частоти звукової хвилі яке ще може сприймати людське вухо.

Для частоти 1 000 Гц поріг чутності відповідає звуковому тиску в 2×10-5 Н/м², який вважають початковим, нульовим рівнем гучності в 0 децибел.

Поріг чутності залежить від частоти звуку. При дії шумів й інших звукових роздратувань, поріг чутності для даного звуку підвищується (див. Маскування звуку), причому підвищене значення порога чутності зберігається якийсь час після припинення дії фактора, що заважає, а потім поступово повертається до початкового рівня. У різних людей й у тих самих осіб у різний час поріг чутності може різнитися залежно від віку, фізіологічного стану, тренованості. Вимірювання порога чутності звичайно розробляються методами аудіометрії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968
  • Беранек Л., Акустические измерения, пер. с англ., М., 1952, гл. 4, § 4; Ржевкин С. Н., Слух и речь в свете современных физических исследований, 2 изд., М. — Л., 1936, гл. 1, § 2, гл. 2.