Призма Дове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Призма Дове
Призми Дове

Призма Дове — відбивна призма, призначена для обертання зображення при збереженні напрямку світла [1]. Названа на честь свого винахідника Генріха Дове. У головному перетині призма являє собою равнобедренную трапецію, бічні сторони якої нахилені до основи під кутом 45 ° [2]. Світло, яке увійшло в одну з похилих граней, заломлюється і відчуває повне внутрішнє віддзеркалення від довгої основи. Відбившись, воно виходить через другу похилу грань в тому ж напрямку, в якому йшло до потрапляння в призму. При спостереженні крізь призму Дове видиме зображення дзеркально перевернуте щодо вихідного. В оптичному приладобудуванні використовується властивість призми повертати зображення на вдвічі більший кут, ніж повернена призма навколо осьового променя [3]. Призму Дове розташовують тільки в паралельних пучках, оскільки в іншому випадку порушується симетричність променів які виходять [4]. За промислової класифікації така призма позначається АР-0 ° [5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Н. П. Заказнов, С. И. Кирюшин, В. И. Кузичев. Глава V. Детали оптических систем // Теория оптических систем / Т. В. Абивова. — М. : «Машиностроение», 1992. — С. 53—91. — 2300 прим. — ISBN 5-217-01995-6.
  • Е. А. Иофис. Фотокинотехника / И. Ю. Шебалин. — М., : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 251—253.
  • В. А. Панов. Глава 4. Оптические детали и узлы // Справочник конструктора оптико-механических приборов / В. В. Хваловский. — Л. : «Машиностроение», 1980. — С. 154—262. — 25 000 прим.
  • В. Н. Чуриловский. Глава I. Геометрическая оптика // Теория оптических приборов / А. П. Грамматин. — М. : «Машиностроение», 1966. — С. 28—35. — 14 000 прим.


Примітки

[ред. | ред. код]