Примітивні ахондрити
Примітивні ахондрити | |
|---|---|
| — Клас — | |
 Пластина бракінітового метеорита (Northwest Africa 3151) | |
| Тип | Ахондрити |
| Підрозділи | |
| Батьківське тіло | Різні |
| Склад | Неоднорідний |
Примітивні ахондрити — це різновид метеоритів, великий класифікаційний підрозділ. При класифікації їх розміщують на єдиному щаблі (історична назва цього щабля — «Клас») із хондритами та ахондритами — десь посередині між ними. Їх називають примітивними, оскільки вони є ахондритами, які зберегли чимало своїх початкових хондритних властивостей. Дуже характерними для них є залишки хондр та хімічних елементів, що є близькими до хімічної композиції хондритів. Такі спостереження пояснюють залишками плавлення, частковим плавленням, або затяжною рекристалізацією.[1][2]
Концепція примітивних ахондритів вперше була сформована та висловлена у 1983 році.[3]
У 2006 році була опублікована класифікація, яка приписувала 7 груп метеоритів до примітивних ахондритів, однак така класифікація все ще залишається суперечливою. Автори визначають примітивні ахондрити як метеорити,
«…що, перебуваючи на батьківському тілі, зазнали перевищення температури, яка є граничною для зберігання твердого стану» Оригінальний текст (англ.)«…that exceeded their solidus temperature on the parent body»
Тому й частково розплавились. Сюди ж відносять і метеорити, які розплавились повністю, але не досягли ізотопної рівноваги на своєму батьківському тілі.[1]
Існує багато ознак, за якими окремі ахондрити можна ідентифікувати як примітивні. Деякі з них мають реліктові хондри (напр., акапулькоїти та лодраніти) інші — мають такі ж ізотопні співвідношення, як і хондрити. Існують також ознаки схожості у концентраціях залишкових елементів між примітивними ахондритами та хондритами. Текстурний індикатор можна виявити у петрографічних шліфах. Якщо ахондрит є примітивним — він утворився шляхом рекристалізації та повинен мати чимало 120° міжзернових границь. Нормальні ахондрити формуються шляхом кристалізації з магми — а тому матимуть магматичну текстуру.[2]
Наприклад, лодраніти заведено розглядати як залишок від часткового плавлення, тоді як акапулькоїти розглядаються як, власне, частково розплавлені породи, однак як одні, так і другі утворюються в результаті часткового плавлення. Уреїліти та бракініти залишаються під питанням, і можуть пояснюватися або як залишки плавлення, або як кумуляти.[1]
До примітивних ахондритів прийнято відносити такі групи:[1]
- ↑ а б в г M. K. Weisberg; T. J. McCoy, A. N. Krot (2006). Systematics and Evaluation of Meteorite Classification. У D. S. Lauretta, H. Y. McSween, Jr. (ред.). Meteorites and the early solar system II (PDF). Tucson: University of Arizona Press. с. 19—52. ISBN 978-0816525621. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2019. Процитовано 15 грудня 2012.(англ.)
- ↑ а б Pilski, Andrzej S.; Tadeusz A. Przylibski; Katarzyna Łuszczek (2011). Primitive Enstatite Achondrites (PDF). Meteorites. 0. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 30-12-2012.(англ.)
- ↑ Prinz, M.; C. E. nehru; J. S. Delaney; M. Weisberg (1983). Silicates in IAB and IIICD irons, winonaites, lodranites and Brachina: A primitive and modified primitive group (abstract) (PDF). Lunar and Planetary Science. 616-617. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 30-12-2012.(англ.)