Перегляд вихідного коду сторінки Промисловість

[[Файл:Gdp-and-labour-force-by-sector.png|thumbnail|320px|right|Секторна структура [[Валовий внутрішній продукт|валового внутрішнього продукту]] та зайнятості робітників у країнах світу. Зелений колір - сільське господарство, червоний - промисловість, блакитний - сфера послуг]]
'''Промисло́вість''' — технічно найдосконаліша галузь [[матеріальне виробництво|матеріального виробництва]], основа [[індустріалізація|індустріалізації]] [[економіка|економіки]], яка має вирішальний вплив на розвиток [[продуктивні сили|продуктивних сил]]; сукупність [[підприємство|підприємств]] з виробництва [[електроенергія|електроенергії]], [[знаряддя праці|знарядь праці]] для [[галузь|галузей]] економіки, видобутку [[сировина|сировини]], [[паливо|палива]], заготівлі [[ліс]]у, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої [[сільське господарство|сільським господарством]], видобуток і переробка [[сировина|сировини]], виробництво [[товар]]ів і [[послуга|послуг]].

== Історія розвитку промисловості ==
Промисловість зародилася в рамках [[Натуральне господарство|натурального домашнього господарства]], в якому сировина і добувалася, і перероблялася. Становлення промисловості як самостійної галузі [[Суспільне виробництво|суспільного виробництва]] пов'язано з процесом відділення [[Ремесло|ремесла]] від [[Сільське господарство|сільського господарства]]. Ремесло грало важливу економічну роль в стародавніх державах, а особливо в епоху [[феодалізм]]у. Перетворення промисловості на особливу галузь суспільної праці в багатьох країнах пов'язане з формуванням феодальних міст, які стали торгово-промисловими центрами великих територій.

Виникнення і розвиток [[капіталізм]]у зумовило швидке зростання промисловості і глибокі зміни в характері промислового виробництва. Капіталістична промисловість пройшла 3 стадії розвитку: простої [[Кооперація|кооперації]], [[Мануфактура|мануфактури]] і великої машинної індустрії - [[Фабрика|фабрик]]. Перехід від мануфактури до великої машинної індустрії обумовлений [[Промисловий переворот|промисловим переворотом]], який розпочався в [[Англія|Англії]] у другій половині [[XVIII ст.]] і впродовж [[XIX ст.]] поширився на інші країни [[Європа|Європи]], [[США]] та [[Японія|Японію]]. Важливою складовою промислової революції було впровадження у [[виробництво]] і [[транспорт]] робочих [[машина|машин]] і [[механізм]]ів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної [[машинобудування|машинобудівної галузі]]. На межі [[XIX ст.]] і [[XX ст.]] велика машинна індустрія стала у низці держав переважною формою [[Промислове виробництво|промислового виробництва]]. Особливо бурхливо розвивалася промисловість в [[США]] та [[Німеччина|Німеччині]], які до початку [[XX ст.]] обігнали [[Англія|Англію]] за темпами росту і розмірами виробництва промислової [[продукція|продукції]].

Основними тенденціями в розвитку промисловості в [[1969]]—[[1990|90]] роках були: дедалі ширше застосування [[електроніка|електроніки]], [[робототехніка|робототехніки]], технологій [[мікроелектроніка|мікроелектроніки]], домінування [[Японія|Японії]] і країн Тихоокеанського регіону у виробництві і розподілі побутової електроніки, [[комп'ютер]]ів і [[транспорт]]них засобів.

=== Історія промисловості України ===

[[1824]] року в Україні (село [[Трощин]], тоді — [[Канівський повіт|Канівського повіту]] на Київщині) було збудовано перший цукровий завод, а загалом у першій половині XIX століття було збудовано близько 200 цукроварень. Цукрова галузь посідала перше місце у промисловості України і Україна забезпечувала 80% виробництва цукру в Російській імперії. Друге місце належало суконній промисловості (160 фабрик). Розвивалося також військова (завод «Арсенал» у Києві, порохові заводи у Шостці, корабельні у Херсоні та Миколаєві тощо), металургійна промисловість, машинобудування. Кількість промислових підприємств вже у першій половині століття сягнула 649.

Український експорт (зерно, вовна, цукор) становив 60% загальноімперського.

У 40-і рр. розгортається перехід від мануфактур до фабрик із застосуванням машин (парових тощо). У Києві, [[Луганськ]]у, [[Дніпро (місто)|Дніпрі]], [[Ромни|Ромнах]], [[Кременчук|Кременчуці]] створюються перші машинобудівні заводи, наприклад вже у 1840 р. Яхненком і Симиренком засновано у Млієві фабрику сільськогосподарських машин.

На середину 19 століття розвиток ринкових відносин спричинив глибоку кризу феодальної системи, включно з поміщицькими мануфактурами.

[[1858]] р. кількість підприємств зросла до 2473, у [[1869]] р. налічувалося вже 3712 промислових і кустарно-ремісничих закладів, у [[1900]] р. — 5301. Самих лише машинобудівних підприємств у [[1884]] р. налічувалося 75.

Реформи другої половини століття (відміна кріпацтва тощо) прискорили розвиток ринкових взаємин, сприяли ''промисловому перевороту'' в Україні. Мануфактурне виробництво практично повністю було замінене на фабрично-заводське з використанням найманої робочої сили та різних машин (парових, потім [[Двигун внутрішнього згоряння|двигунів внутрішнього згоряння]] та [[Електродвигун|електричних]]).

Особливість промислового перевороту в Україні полягала, що з 60-х років у першу чергу почало розвиватися будівництво та використання залізниць. З [[1865]] р. почалося спорудження першої в Наддніпрянській Україні залізниці між [[Одеса|Одесою]] і Балтою, а вже на кінець століття довжина залізничних колій в Україні становили 8400 км.

За 1861 — 1900 рр. видобуток [[вугілля]] в Україні зріс більш, як у 115 разів і становив 691,5 млн пудів (70% всього видобутку в імперії), залізної руди — відповідно в 158 разів і 210 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), виплавка чавуну — досягла 92 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), трохи менше половини — заліза та сталі, 70% прокату металів.

Слабким місцем промисловості було те, що лише 15% промислових підприємств на території України випускали готову продукцію, решта — давали сировину та напівфабрикати, які вивозилися в інші частини імперії.

У сільському господарстві товарне виробництво найінтенсивніше розвивалося на Правобережжі (родючі ґрунти, транспортні комунікації до морських портів). В Україні вирощувалося 90% експортної пшениці імперії, 43% ''світового'' врожаю ячменю, 20% — пшениці і 10% — кукурудзи. Інтенсифікація призвела до утворення надлишку робочої сили в сільському господарстві — 7,3 млн чоловік з 10,7 працездатних.

Чисельність міського населення зросла у 2,5 рази і становила 1457 тис. осіб. У 80-90-ті роки в Харкові, Києві, Одесі, Катеринославі з'явилися [[Електростанція|електростанції]], в 1892 р. в Києві пущено перший в імперії [[трамвай]], за ним — в Дніпрі, [[Житомир]]і, [[Кропивницький|Кропивницькому]], [[Севастополь|Севастополі]]. На початку 80-х встановлено телефонний зв'язок в [[Одеса|Одесі]], пізніше — в Києві (перша в імперії державна телефонна станція), [[Маріуполь|Маріуполі]].

1987 року на обліку знаходилося 1480 тис. робітників, з яких 84% були корінними мешканцями, з них понад 52% називали рідною [[Українська мова|мовою українську]].

== Галузі ==
{{Детальніше|Список галузей промисловості}}
Видобуток сировини разом із [[сільське господарство|сільським господарством]] утворює [[первинний сектор економіки]]. Переробка сировини й сільськогосподарської продукції та виробництво товарів утворює разом із [[будівництво]]м [[вторинний сектор економіки]]. Виробництво послуг входить до [[третинний сектор економіки|третинного сектора економіки]].

Промисловість може бути низькотехнологічною, неспеціалізованою, з інтенсивними витратами праці, як в країнах [[Третій світ|Третього світу]], або [[Автоматизація|високоавтоматизованою]], [[Механізація|механізованою]] і спеціалізованою, з використанням передових технологій, як у промислово-розвинених країнах.

Також галузі можуть бути класифіковані на основі сировини, розміру і форми власності.
* ''За сировиною'': Наприклад, промисловість може бути заснована на основі сільського, морського, видобувного чи лісового господарства.
* ''За величиною'': Мова йде про суму інвестованого капіталу, чисельності зайнятих працівників і обсягу виробництва.
* ''За формою власності'': промисловості можна розділити на приватний і державний, або на комунальний, спільний і кооперативний сектори.

=== Галузі машинобудування ===

* [[Важке машинобудування]]
** [[Гірничо-шахтне машинобудування]]
** [[Металургійне машинобудування]]
** [[Енергетичне машинобудування]]

* [[Загальне машинобудування]]
** [[Залізничне машинобудування]]
** [[Суднобудування]]
** [[Авіаційна промисловість]]
** [[Ракетно-космічна галузь]]
** Виробництво технологічного встаткування по галузях 
*** [[Будівельне й комунальне машинобудування]]
*** [[Сільськогосподарське машинобудування]]
*** [[Хімічне машинобудування]]
*** [[Лісопромислове машинобудування]]

* [[Середнє машинобудування]]
** [[Автомобільна промисловість]]
** [[Тракторобудування]]
** [[Верстатобудування]]
** [[Робототехніка]]
** [[Інструментальна промисловість]]
** [[Устаткування легкої промисловості]]
** [[Устаткування харчової промисловості]]
** [[Промисловість побутових приладів і машин]]

* [[Точне машинобудування]]
** [[Приладобудування]]
** [[Радіотехнічна й електронна промисловість]]
** [[Електротехнічна промисловість]]

* [[Виробництво металевих виробів і заготовок]]

=== Хімічні та нафто-хімічна галузі ===

* [[Нафтогазова промисловість України]]
* [[Паливна промисловість]]
* [[Силікатна промисловість]]
* [[Сірчанокислотна промисловість]]
* [[Содова промисловість]]
* [[Соляна промисловість]]
* [[Спиртова промисловість]]
* [[Тукова промисловість]]
* [[Хімічна промисловість]]
* [[Хімічних волокон промисловість]]
* [[Хімічно-фармацевтична промисловість]]

Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво [[Споживчі товари|товарів народного споживання]], провідне місце посідає легка промисловість, її виробничий потенціал охоплює 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій. У 1998 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва продукції цієї галузі становили лише 25%, у тому числі: тканин усіх видів — 7,4%, [[взуття]] — 4,5%, трикотажних виробів — 2%. Це пов'язано з цілою низкою причин: порушенням зв'язків по кооперації, незахищеністю вітчизняного споживчого ринку, низькою купівельною спроможністю населення та інше.

=== Інші галузі ===

* [[Вовняна промисловість]]
* [[Вугільна промисловість]]
* [[Крохмалева промисловість]]
* [[Лісова промисловість]]
* [[Меблева промисловість]]
* [[Пивоварна промисловість]]
* [[Поліграфія]]
* [[Радіоелектронна промисловість]]
* [[Скляна промисловість]]
* [[Текстильна промисловість]]
* [[Торфова промисловість]]
* [[Тютюново-махоркова промисловість]]
* [[Харчова промисловість]]
* [[Хлібопекарна промисловість]]
* [[Цегельна промисловість]]
* [[Целюлозна промисловість]]
* [[Цементна промисловість]]
* [[Цукрова промисловість]]
* [[Шкіряна промисловість]]
* [[Шовкова промисловість]]
* [[Ювелірна промисловість]]
* [[Українська ядерна промисловість|Ядерна промисловість]]

=== Відповідно до КВЕД ===
{{Детальніше|КВЕД}}
До промислових належать відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) такі види діяльності: 
* '''[[добувна промисловість]] і розроблення кар'єрів''' (''секція В'') — включає добування [[вугілля]], [[нафта|нафти]], [[газ]]у, [[руда|руд металів]], [[пісок|піску]], [[торф]]у, [[сіль|солі]] тощо; 
* '''переробна промисловість''' (''секція С'');
* постачання [[електроенергія|електроенергії]], [[газ]]у, [[пара|пари]] та [[Кондиціонування повітря|кондиційованого повітря]] (''секція D''); 
* '''[[водопостачання]], [[каналізація]], [[поводження з відходами]]''' (''секція Е'').

=== Інші класифікації ===

Є багато інших способів класифікації промисловості по галузях. Для прикладу, орієнтовані на [[ринок]] класифікації такі як ''[[Світовий стандарт класифікації промисловості]]'' ({{lang-en|Global Industry Classification Standard}}, {{lang-en|GICS}}) та ''Рівень промислової класифікації'' ({{lang-en|Industry Classification Benchmark}}) використовуються у [[фінанси|фінансах]] та для [[дослідження ринку]]. Ці системи класифікації зазвичай ділять галузі відповідно до аналогічних функцій, ринків та класифікації підприємств з виробництва супутніх товарів.

[[ООН]] для класифікації промисловості використовує власну систематику — ''Міжнародну стандартну промислову класифікацію'' ({{lang-en|International Standard Industrial Classification}}). ISIC є стандартом класифікації видів економічної діяльності влаштованому так, що об'єкти можуть бути класифіковані залежно від діяльності, яку вони проводять. Категорії ISIC на найдетальнішому рівні (класів) виділено по тому, що є в більшості країн, звичайні комбінації видів діяльності, описаних статистичними одиницями, і вважає, що відносна важливість заходів, включена в ці класи.

== Індустріальне суспільство ==
{{Детальніше|Індустріальне суспільство}}
У [[соціологія|соціології]], термін [[індустріальне суспільство]] відноситься до суспільства розвиток якого зумовлений використанням технологій, що дозволяють [[масове виробництво]] з високою здатністю до [[поділ праці|поділу праці]]. Така структура суспільства утвердилася на Заході після [[промислова революція|промислової революції]], і заступила аграрне суспільство попередньої доіндустріальної епохи. Індустріальне суспільство є [[масове суспільство|масовим суспільством]], і, має тенденцію до переходу до [[Інформаційне суспільство|інформаційного суспільства]]. Часто індустріальне суспільство та інформаційне суспільство протиставляються традиційному суспільству<ref>S. Langlois, Traditions: Social, In: Neil J. Smelser and Paul B. Baltes, Editor(s)-in-Chief, ''International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences'', Pergamon, Oxford, 2001, Pages 15829-15833, ISBN 978-0-08-043076-8, DOI: 10.1016/B0-08-043076-7/02028-3. [http://www.sciencedirect.com/science/article/B7MRM-4MT09VJ-4PM/2/1eb81ee3e63af98afa7a48ecacfb64a6 Online]{{ref-en}}</ref>.

=== Профспілки ===
В індустріальному суспільстві, на промисловості працює значна частина населення, як правило, у виробничому секторі. [[Профспілка]] є організацією працівників, які об'єдналися для досягнення загальних цілей в ключових областях, таких як заробітна плата, години та умови праці. Профспілка, за її керівництва, укладає угоди з [[роботодавець|роботодавцем]] від імені членів профспілки (рядових членів) і веде переговори щодо трудових договорів з роботодавцями. Цей рух вперше зародився серед промислових робітників.

==[[Постіндустріальне суспільство]]==
{{Детальніше|Концепція постіндустріального суспільства}}
Концепція «постіндустріального суспільства» [[Деніел Белл|Деніела Белла]] створена для теоретичного опису можливого шляху розвитку капіталістичного [[суспільство|суспільства]]. Белл визначає постіндустріальне суспільство, як {{цитата|суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що саме важливо, в якому впровадження нововведень у все більшому ступені залежить від досягнення теоретичних знань. Постіндустріальне суспільство передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають як консультанти, експерти або технократи.}} <ref name="book1">
{{Стаття
 | прізвище = Bell 
 | ім'я = D.
 | посилання_на_автора = 
 | співавтори = 
 | рік = 1967 
 | місяць = №7
 | назва = Notes on the Post-Industrial Society
 | журнал = The Public Interest
 | сторінки = 102-118
 | doi =
 | id = 
 | url =
 }}
</ref>.

Тобто, центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом — це панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки, проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової організації і структури суспільства. Основними елементами цієї структури стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Оскільки «велика наука» перебуває поза [[ідеологія|ідеологією]], то Белл намагається протиставити її «великому бізнесу».

== Навколишнє середовище ==
Усі галузі промисловості, що займаються виробництвом [[Матеріальні блага|матеріальних благ]], є великими споживачами [[Природні ресурси|природних ресурсів]]. Багато галузей промисловості своєю діяльністю забруднюють [[Забруднення ґрунту|ґрунт]], [[Забруднення повітря|атмосферу]] і [[Стічні води|ґрунтові води]].

[[Промисловий район|Промислові райони]] значною мірою впливають на стан [[Природне навколишнє середовище|природного середовища]]: землекористування, порушення фізико-хімічної і екологічної рівноваги. Ці порушення можуть призвести до кумулятивної [[Екологічна криза|екологічної кризи]].

== Список країн за обсягом промислового виробництва ==

{| class="wikitable sortable" border="1" style="font-size:100%"
|+Обсяг промислового виробництва в 2011 році (загальний)
! width="8%"|Рейтинг
! width="23%"|Країна
! width="23%"|Випуск продукції в млрд [[Долар США|$]]
! width="23%"|Склад ВВП (%)
! width="23%"|% від світової промисловості
|-
| align="center" | ''—''
| style="text-align:left;" | '''''Увесь світ'''''
| align="center" | ''21,913.656''
| align="center" | ''31.3%''
| align="center" | ''100.0%''
|-
| align="center" | ''—''
| style="text-align:left;" | '''{{EU}}'''
| align="center" | ''4,508.012''
| align="center" | ''25.1%''
| align="center" | ''20.6%''
|-
| align="center" | 1
| style="text-align:left;" | '''{{USA}}'''
| align="center" | 3,329.324
| align="center" | 22.1%
| align="center" | 15.2%
|-
| align="center" | 2
| style="text-align:left;" | '''{{CHN}}'''
| align="center" | 3,291.569
| align="center" | 47.1%
| align="center" | 15.0%
|-
| align="center" | 3
| style="text-align:left;" | '''{{JPN}}'''
| align="center" | 1,405.292
| align="center" | 24.0%
| align="center" | 6.4%
|-
| align="center" | 4
| style="text-align:left;" | '''{{GER}}'''
| align="center" | 1,019.643
| align="center" | 28.1%
| align="center" | 4.7%
|-
| align="center" | 5
| style="text-align:left;" | '''{{RUS}}'''
| align="center" | 697.414
| align="center" | 37.0%
| align="center" | 3.2%
|-
| align="center" | 6
| style="text-align:left;" | '''{{BRA}}'''
| align="center" | 677.322
| align="center" | 26.9%
| align="center" | 3.1%
|-
| align="center" | 7
| style="text-align:left;" | '''{{ITA}}'''
| align="center" | 565.918
| align="center" | 25.2%
| align="center" | 2.6%
|-
| align="center" | 8
| style="text-align:left;" | '''{{GBR}}'''
| align="center" | 535.891
| align="center" | 21.6%
| align="center" | 2.4%
|-
| align="center" | 9
| style="text-align:left;" | '''{{FRA}}'''
| align="center" | 519.529
| align="center" | 18.5%
| align="center" | 2.4%
|-
| align="center" | 10
| style="text-align:left;" | '''{{IND}}'''
| align="center" | 484.809
| align="center" | 26.3%
| align="center" | 2.2%
|-
| align="center" | 11
| style="text-align:left;" | '''{{CAN}}'''
| align="center" | 476.602
| align="center" | 27.1%
| align="center" | 2.2%
|-
| align="center" | 12
| style="text-align:left;" | '''{{KOR}}'''
| align="center" | 458.556
| align="center" | 39.4%
| align="center" | 2.1%
|-
| align="center" | 13
| style="text-align:left;" | '''{{SPA}}'''
| align="center" | 396.412
| align="center" | 25.8%
| align="center" | 1.8%
|-
| align="center" | 14
| style="text-align:left;" | '''{{MEX}}'''
| align="center" | 388.751
| align="center" | 32.8%
| align="center" | 1.8%
|-
| align="center" | 15
| style="text-align:left;" | '''{{AUS}}'''
| align="center" | 385.895
| align="center" | 25.6%
| align="center" | 1.8%
|-
| align="center" | 16
| style="text-align:left;" | '''{{IDN}}'''
| align="center" | 383.794
| align="center" | 46.0%
| align="center" | 1.8%
|-
| align="center" | 17
| style="text-align:left;" | '''{{SAU}}'''
| align="center" | 378.759
| align="center" | 67.6%
| align="center" | 1.7%
|-
| align="center" | 18
| style="text-align:left;" | '''{{UAE}}'''
| align="center" | 212.700
| align="center" | 59.4%
| align="center" | 1.0%
|-
| align="center" | 19
| style="text-align:left;" | '''{{NET}}'''
| align="center" | 207.704
| align="center" | 24.2%
| align="center" | 0.9%
|-
| align="center" | 20
| style="text-align:left;" | '''{{TUR}}'''
| align="center" | 205.273
| align="center" | 26.9%
| align="center" | 0.9%
|-
| align="center" | -
| style="text-align:left;" | '''Решта країн'''
| align="center" | 5,872.860
| align="center" | 
| align="center" | 26.8%
|-
|}

{| class="wikitable sortable" border="1" style="font-size:100%"
|+Обсяг промислового виробництва в 2011 році (ПКС)
! width="8%"|Рейтинг
! width="23%"|Країна
! width="23%"|Випуск продукції в млрд [[Долар США|$]]
! width="23%"|Склад ВВП (%)
! width="23%"|% від світової промисловості
|-
| align="center" | ''—''
| style="text-align:left;" | '''''Увесь світ'''''
| align="center" | ''24,680.946''
| align="center" | ''31.3%''
| align="center" | ''100.0%''
|-
| align="center" | 1
| style="text-align:left;" | '''{{CHN}}'''
| align="center" | 5,329.942
| align="center" | 47.1%
| align="center" | 21.6%
|-
| align="center" | ''—''
| style="text-align:left;" | '''''{{EU}}'''''
| align="center" | ''3,962.935''
| align="center" | ''25.1%''
| align="center" | ''16.1%''
|-
| align="center" | 2
| style="text-align:left;" | '''{{USA}}'''
| align="center" | 3,329.324
| align="center" | 22.1%
| align="center" | 13.5%
|-
| align="center" | 3
| style="text-align:left;" | '''{{IND}}'''
| align="center" | 1,175.548
| align="center" | 26.3%
| align="center" | 4.8%
|-
| align="center" | 4
| style="text-align:left;" | '''{{JPN}}'''
| align="center" | 1,054.944
| align="center" | 24.0%
| align="center" | 4.3%
|-
| align="center" | 5
| style="text-align:left;" | '''{{RUS}}'''
| align="center" | 879.294
| align="center" | 37.0%
| align="center" | 3.6%
|-
| align="center" | 6
| style="text-align:left;" | '''{{GER}}'''
| align="center" | 868.141
| align="center" | 28.1%
| align="center" | 3.5%
|-
| align="center" | 7
| style="text-align:left;" | '''{{BRA}}'''
| align="center" | 621.158
| align="center" | 26.9%
| align="center" | 2.5%
|-
| align="center" | 8
| style="text-align:left;" | '''{{KOR}}'''
| align="center" | 613.104
| align="center" | 39.4%
| align="center" | 2.5%
|-
| align="center" | 9
| style="text-align:left;" | '''{{MEX}}'''
| align="center" | 544.157
| align="center" | 32.8%
| align="center" | 2.2%
|-
| align="center" | 10
| style="text-align:left;" | '''{{IDN}}'''
| align="center" | 516.413
| align="center" | 46.0%
| align="center" | 2.1%
|-
| align="center" | 11
| style="text-align:left;" | '''{{GBR}}'''
| align="center" | 486.774
| align="center" | 21.6%
| align="center" | 2.0%
|-
| align="center" | 12
| style="text-align:left;" | '''{{ITA}}'''
| align="center" | 460.807
| align="center" | 25.2%
| align="center" | 1.9%
|-
| align="center" | 13
| style="text-align:left;" | '''{{SAU}}'''
| align="center" | 458.100
| align="center" | 67.6%
| align="center" | 1.9%
|-
| align="center" | 14
| style="text-align:left;" | '''{{FRA}}'''
| align="center" | 410.102
| align="center" | 18.5%
| align="center" | 1.7%
|-
| align="center" | 15
| style="text-align:left;" | '''{{IRN}}'''
| align="center" | 377.676
| align="center" | 40.6%
| align="center" | 1.5%
|-
| align="center" | 16
| style="text-align:left;" | '''{{CAN}}'''
| align="center" | 376.992
| align="center" | 27.1%
| align="center" | 1.5%
|-
| align="center" | 17
| style="text-align:left;" | '''{{SPA}}'''
| align="center" | 364.561
| align="center" | 25.8%
| align="center" | 1.5%
|-
| align="center" | 18
| style="text-align:left;" | '''{{TUR}}'''
| align="center" | 283.677
| align="center" | 26.9%
| align="center" | 1.1%
|-
| align="center" | 19
| style="text-align:left;" | '''{{TWN}}'''
| align="center" | 283.676
| align="center" | 32.0%
| align="center" | 1.1%
|-
| align="center" | 20
| style="text-align:left;" | '''{{THA}}'''
| align="center" | 282.180
| align="center" | 45.3%
| align="center" | 1.1%
|-
| align="center" | -
| style="text-align:left;" | '''''Решта країн'''''
| align="center" | 5,948.108
| align="center" | 
| align="center" | 24.1%
|-
|}

== Промисловість України ==

{{Детальніше|Промисловість України}}

''Промисловий комплекс [[Україна|України]]'' має потужну матеріально-технічну базу. Вартість основних засобів становить 644 767 млн грн (на 2007 р.), це майже в 2,3 рази більше, за вартість основних засобів у 2000 р. В комплексі працює більше ніж 3,6 млн працівників, які разом принесли прибуток промисловості у розмірі 43 700,9 млн грн (2007 р.), що в 5 разів більше, ніж 2001 року.

У промисловості переважають третій і четвертий технологічні уклади. Їх частка у промисловому виробництві становить 95 %. Основою цих укладів є металургійна, хімічна, легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, більшість галузей машинобудування. Частка п'ятого і шостого технологічних укладів не перевищує 5 %. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги, біотехнології.

Хоча підприємства промисловості й отримують значні прибутки, але рентабельність продукції за 2003–2010 рр. не перевищує 3-6 %. З 55 тис. промислових підприємств більше ніж 18 тис. (33 %) є збитковими. Ще однією негативною стороною є скорочення кількості найманих працівників у комплексі, за 2001–2007 рр. їх кількість скоротилась на 14 %.

Частка експорту промислової продукції у валовому внутрішньому продукті становить близько 40 %, проте його структура незадовільна через переважання сировинної складової, яка перевищує 60 %. Продукція високотехнологічних та наукоємних галузей у загальному обсязі становить лише 15 %.

В структурі промисловості України велику питому вагу займають галузі важкої індустрії, особливо [[машинобудування]], [[чорна металургія]] та [[вугільна промисловість]].

Важка промисловість формує більше ніж 80 % загальної вартості реалізованої продукції промисловості, в тому числі на машинобудування припадає 12-14 %.

== Див. також ==
* [[Історія промисловості в Україні]]
* [[Промисловість України]]
*[[Легка промисловість]]
*[[Важка промисловість]]
*[[Промисловий дизайн]]
*[[Автоматизація]]
*[[Робототехніка]]
*[[Нанотехнології]]
*[[Охорона праці]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Промисловість
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Промисловість
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Industries
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}

* Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010.
* [http://dovidnyk.in.ua/directories/dkpp Довідник Класифікатор продукції та послуг]
* {{ВРЕ|093355|Промышленность}}
{{indus-stub}}

{{Галузі промисловості}}

[[Категорія:Промисловість| ]]