Путкінська ГЕС
Путкінська ГЕС | |
---|---|
65°56′06″ пн. ш. 35°32′48″ сх. д. / 65.935° пн. ш. 35.54666667° сх. д. | |
Країна | Росія |
Стан | діюча |
Річка | Кем |
Каскад | Кемський каскад |
Початок будівництва | 1962 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1967 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 84 МВт |
Середнє річне виробництво | 396 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 20 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Каплан |
Кількість та марка турбін | 3 ПЛ 661-ВБ-500 |
Витрата через турбіни | 3х162 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 ВГС 800/110-88 |
Потужність гідроагрегатів | 3х28 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна + бетонна |
Висота греблі | 18 м |
Довжина греблі | 227 + 27 м |
ЛЕП | 330 + 220 + 110 |
Власник | ТГК-1 |
Мапа | |
Путкінська ГЕС — гідроелектростанція у Карелії. Знаходячись після Підужемської ГЕС (48 МВт), становить нижній ступінь каскаду на річці Кем, яка впадає до протоки Західна Соловецька Салма (Біле море).
У межах проекту річку перекрили земляною греблею висотою 18 метрів та довжиною 227 метрів до якої праворуч прилягає бетонна водопропускна ділянка довжиною 27 метрів. Крім того, для закриття сідловин на правобережжі знадобились дві дамби висотою 16 та 14 метрів при довжині 232 та 622 метра відповідно. Разом ці споруди утримують водосховище з площею поверхні 6,4 км2 та об'ємом 50 млн м3 (корисний об'єм 3 млн м3).
Від греблі про правобережжю прокладено дериваційний канал довжиною 1,5 км, який на завершенні перекриває руслова будівля машинного залу. Останній обладнали трьома турбінами типу Каплан потужністю по 28 МВт, які використовують напір у 20 метрів та забезпечують виробництво 396 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 0,2 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 330 кВ, 220 кВ та 110 кВ.[1]
- ↑ ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГИЯ. ГИДРОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ РОССИИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2019.