Перегляд вихідного коду сторінки Регентський комісаріат Підкарпатської території

[[Файл:Kárpátalja 1941.png|міні|праворуч|300пкс|Адміністративно-територіальний поділ Карпатської території після Другого Віденського арбітражу]]
'''Регентський комісаріат Підкарпатської території'''&nbsp;— адміністративне утворення на українських землях за Карпатами під час [[Закарпатське губернаторство|угорського правління 1939—1944&nbsp;рр]].

== Загальні дані ==
Являв собою специфічну цивільну інституцію в складі Угорського королівства, яка прийшла на зміну військовій адміністрації Підкарпаття ({{lang-hu|Kárpátalja katonai közigazgatás}}) після загарбання [[Карпатська Україна|Карпатської України]]. Структура та повноваження регентського комісаріату визначались законом № VI від 22 червня 1939 року «Про єднання Підкарпатської території з Угорською державою» та розпорядженням прем'єр-міністра №&nbsp;6.200 «Про теперішнє управління суспільними справами на повернутих землях Підкарпаття». Передача влади цивільній адміністрації в особі першого регентського комісара барона Жигмонда Перені відбулась 7 липня 1939 року.

Очільник комісаріату підпорядковувався безпосередньо регенту королівства та прем'єр-міністрові, при ньому існував дорадчий орган&nbsp;— комісія пропозицій. Адміністративно край ділилась на три [[комітат|жупи]], керівників жуп призначав прем'єр-міністр, але присягу вони складали перед регентським комісаром.
Державними мовами визначались угорська та [[угроруська мова|угроруська]].

== Адміністративний поділ ==
Кордони краю не збігались з кордонами сучасного Закарпаття, внаслідок [[Словацько-угорська війна|словацько-угорської війни]] до складу Ужанської жупи була прилучена територія округи Собранце, після [[Віденський арбітраж#Другий Віденський арбітраж|Другого Віденського арбітражу]] зі складу Підкарпаття були виведені території з румунським населенням включно з селищем [[Тячево]].

Край поділявся на три адміністративні експозитури: Ужанську (осідок в м. [[Ужгород]]), Березьку ([[Мукачеве]]) та Марамороську ([[Хуст]]). Начальником Ужанської експозитури став доктор права Юлій Дюрич, Березької&nbsp;— доктор права Корнелій А. Бескид, а Марамороської&nbsp;— Бейла Рішко, а згодом доктор права Адальберт Дудинський.

До Ужанської адміністративної експозитури належали: головне місто Підкарпатської території&nbsp;—– Ужгород (староста&nbsp;— доктор права Емерих Пелчарський); округи&nbsp;— Ужгородський (головний окружний начальник&nbsp;— доктор права Олексій Бескид), Перечинський (доктор права Андрій Маргіттаї), Великоберезнянський (доктор права Калман Нодь) і Собранецький (доктор права Штефан Жофчак).
Березька еспозитура налічувала чотири округи: Мукачівський (головний окружний начальник&nbsp;— Симеон Грибовський), Свалявський (Стефан Медвідь), Іршавський (Євген Добош) та Нижньоверецький (Емануїл Рошкович, Омелян Касарда).

У Марамороську експозитуру входили: Волівський (доктор права Андрій Дудич), Рахівський (доктор права Ернест Горзов), Тересвянський (доктор права Стефан Сабо, осідок у Тячеві) та Хустський округ, котрим керував сам начальник експозитури, а згодом доктор права Василь Ондреович, і експозитура окремого уряду в Дубовому (керівник&nbsp;— окружний начальник Бруно Сопко).

== Регентські комісари ==
* [[Жиґмонд Перені (1870–1946)|Жигмонд Перені]]: [[28 червня]] [[1939]]&nbsp;— [[12 вересня]] [[1940]]
* [[Міклош Козма]]: [[12 вересня]] [[1940]]&nbsp;— [[5 січня]] [[1942]]
* [[Вілмош Пал Томчані]]: [[5 січня]] [[1942]]&nbsp;— [[1 квітня]] [[1944]]

В березні 1944 року у зв'язку з наближенням фронту влада була знову передана військовій адміністрації.

Урядовий комісар військової адміністрації [[Андраш Вінце]]: [[1 квітня]] [[1944]]&nbsp;— [[19 жовтня]] [[1944]]

== Джерела ==
* {{cite book
|автор=Під ред. М.Вегеша, Ч.Фединець; [Редколег. Ю.Остапець, [[Офіцинський Роман Андрійович|Р.Офіцинський]], Л.Сорко, М.Токар, С.Черничко; Відп. за вип. М.Токар]
|назва=Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання
|дата=
|рік=2010
|видавництво=Видавництво «Ліра» 
|знаходження=Ужгород}}
[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]
[[Категорія:засновані в Україні 1939]]
[[Категорія:зникли в Україні 1944]]