Перегляд вихідного коду сторінки Рентгенівські джерела

'''Рентге́нівські джере́ла''' — [[Астрономічний об'єкт|астрономічні об'єкти]], [[рентгенівське випромінювання]] яких досить потужне для виявлення наявними засобами спостереження<ref name="AES_400"/>.

Абсолютна рентгенівська [[світність]] (L<sub>X</sub>) яскравих джерел перевищує 2{{e|3}}&nbsp;L<sub>☉</sub> (у діапазоні 2—10 к[[еВ]]). У слабких джерел L<sub>X</sub> < 2{{e|-7}}&nbsp;L<sub>☉</sub><ref name="AES_400"/>.

== Позначення ==
Позначення перших рентгенівських джерел утворювалися за такою схемою<ref name="AES_400"/>:
* назва [[сузір'я]];
* велика латинська літера «'''X'''» (від ''X-Ray'' — первинної назви рентгенівських променів);
* дефіс («'''-'''»);
* порядковий номер (рентгенівські джерела в кожному сузір'ї нумерували в порядку зменшення яскравості).
Наприклад, [[Лебідь X-1]] — найяскравіше рентгенівське джерело в [[Лебідь (сузір'я)|сузір'ї Лебедя]].

Після виявлення великої кількості рентгенівських джерел їх почали позначати із застосуванням [[Системи небесних координат|небесних координат]]<ref name="AES_400"/>.

== Класифікація ==
Серед рентгенівських джерел є об'єкти [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]] та [[Позагалактична астрономія|позагалактичні об'єкти]]<ref name="AES_400"/>.

=== Галактичні джерела ===
Виявлені в нашій Галактиці рентгенівські джерела поділяють на дискретні та протяжні<ref name="AES_400"/>.

Протяжними джерелами є [[залишки наднових]], а також подібні структури, утворені [[Зоряний вітер|зоряним вітром]] масивних зір. Найкраще досліджена структура такого типу — [[Крабоподібна туманність]]<ref name="AES_400"/>.

Дискретні джерела пов'язані із [[Зоря|зорями]]. 
Слабке рентгенівське випромінювання виявлено у звичайних зір пізніх [[Спектральна класифікація зір|спектральних класів]] ([[Зорі типу T Тельця]], [[спалахуючі зорі]], [[змінні типу RS Гончих Псів]])<ref name="AES_400"/>, зокрема, у [[Сонце|Сонця]]<ref name="2002ESASP.505..191A"/>.
Втім, найпотужнішими джерелами рентгенівського випромінювання є [[Рентгенівські подвійні|подвійні системи]], до складу яких належить [[Компактна зоря|компактний об'єкт]] ([[чорна діра]], [[нейтронна зоря]] або [[білий карлик]])<ref name="AES_400"/>.

==== Рентгенівські подвійні ====
{{Main|Рентгенівські подвійні}}
Рентгенівське випромінювання таких систем зумовлене [[Акреція (космос)|акрецією]] речовини на [[Компактна зоря|компактну зорю]]. Для них характерною є змінність рентгенівського випромінювання. Майже всі вони чергують активний стан із пасивним<ref group=note>Активний стан за потужністю рентгенівського випромінювання відрізняються від пасивного у 100 або більше разів.</ref>, у пасивному стані потік рентгенівського випромінювання може бути нижчим за межу реєстрації. Переходи між активним та пасивним станом можуть мати як квазіперіодичний, так і випадковий характер<ref name="AES_400"/>. 

Джерела, які більшу частину часу перебувають у пасивному режимі, називають ''тимчасовими'' (або [[транзієнт (астрономія)|транзієнтами]])<ref name="AES_400"/>.

=== Позагалактичні джерела ===
* [[Активні ядра галактик]].
* [[Міжгалактичний газ]] у [[Скупчення галактик|скупченнях галактик]].
* Звичайні [[галактики]].
* У найближчих галактиках виявлено дискретні рентгенівські джерела, подібні до джерел Чумацького Шляху.

== Див. також ==
* [[Рентгенівський телескоп]]

== Примітки ==
{{reflist|group=note}}

== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name="AES_400">{{А-Е-С|Рентгенівські джерела|400—401|r}}</ref>
<ref name="2002ESASP.505..191A">
{{cite journal
|   author = Aschwanden, Markus J.
|    title = Observations and models of coronal loops: from Yohkoh to TRACE
|booktitle = SOLMAG 2002. Proceedings of the Magnetic Coupling of the Solar Atmosphere Euroconference
|     year = 2002
|    month = Oct
|   series = ESA Special Publication
|   volume = 505
|   editor = H. Sawaya-Lacoste 
|    pages = 191-198
|   url = http://adsabs.harvard.edu/abs/2002ESASP.505..191A
}}
</ref>
}}

[[Категорія:Рентгенівські джерела| ]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти]]