Координати: 44° пн. ш. 22° сх. д. / 44.0725° пн. ш. 21.6297° сх. д. / 44.0725; 21.6297

Ресавська (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ресавська
серб. Ресавска пећина
Натічні утворення
Характеристики
Типкарстова
Довжина4500 м
Дослідження
Рік відкриття1962
Відвідування
Вільний доступз 22 квітня 1972 року
Довжина маршрутів780 м
Освітленняприсутнє
Розташування
44° пн. ш. 22° сх. д. / 44.0725° пн. ш. 21.6297° сх. д. / 44.0725; 21.6297
Країна Сербія
Місцевістьс. Єловац
Карти розташування
Ресавська (печера). Карта розташування: Сербія
Ресавська (печера)

Мапа

CMNS: Ресавська у Вікісховищі

Ресавська печера — одна з найбільших печерних систем в Сербії, яка розташована біля с. Єловац, що на сході країни[1].

Довжина печери становить 4500 м, з яких розвідано — 2850 м[2][3]. Печера має статус пам'ятники природи[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Про печеру знали тільки пастухи, які ховались у ній від дощів зі стадами овець. В 1962 р. один з пастухів показує печеру туристам, у цей же рік почали печеру досліджувати. Роботи з досліджень печери тривали 10 років. Печера була офіційно відкрита для відвідувачів 22 квітня 1972 року[2][3].

Туризм

[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що довжина відкритої частини для туристів становить 780 м[3], час екскурсії займає приблизно 40 хвилин.

На сьогодні печеру відвідують до 50 тис. осіб на рік, тому вона є одним з найвідвідуваніших туристичних об'єктів Сербії[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rajko Bobot, Kosta Rakić, Una Tomašević (1985). Socialist Republic of Serbia. Beograd: Jugoslovenska Revija. p. 33.(англ.)
  2. а б в I pećinski čovek uživao u "Afroditi" i "Obešenom jagnjetu". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2017.(серб.)
  3. а б в Ресавска пећина. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2017.(серб.)
  4. Ресавска пећина. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2017.(серб.)

Посилання

[ред. | ред. код]